Рішення

від 05.12.2024 по справі 914/2065/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.12.2024 Справа № 914/2065/24

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Захід Генпостач», м. Рівне,

до відповідача: Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю імені Данила Галицького, с. Віжомля Яворівського району Львівської області,

про: стягнення заборгованості у розмірі 47 426,69 грн

Суддя Н.Є. Березяк

Секретар судового засідання Р.Р. Волошин

За участю представників сторін:

від позивача: Сулковський Б.П. представник;

від відповідача: Харченко І.С представник.

На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Захід Генпостач» до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю імені Данила Галицького про стягнення заборгованості у розмірі 47 426,69 грн.

Ухвалою суду від 22.08.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) представників сторін.

Ухвалою від 10.09.2024 суд здійснив перехід у розгляді справи №914/2065/24 від спрощеного позовного провадження до розгляду даної справи за правилами загального позовного провадження. Рух справи відображено в ухвалах суду та протоколах судових засідань.

Ухвалою від 17.10.2024 судом закрито підготовче провадження у справі №914/2065/24 та призначено справу до судового розгляду по суті на 21.11.2024. В подальшому розгляд справи відкладено на 05.12.2024.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав наведених в позовній заяві та відповіді на відзив. В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на невиконання відповідачем своїх обов`язків за Договором поставки запасних частин в частині своєчасної та повної оплати, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість в розмірі 43 951,56 грн.

В судовому засіданні представник відповідача проти задоволення позову заперечив з підстав наведених у відзиві на позовну заяву, просив відмовити в задоволенні позовних вимог в частині 4,74 грн 3 % річних та 16,21 грн пені.

Відповідач, зокрема, зазначив, що згідно видаткової накладної №533, товар було поставлено 13 березня 2024 року. А отже останнім днем оплати буде 27 квітня 2024 року. Враховуючи, що 27 квітня 2024 року була субота (вихідний день), Відповідач міг провести оплату тільки з 29 квітня 2024 року, з якого і потрібно проводити розрахунок додаткових нарахувань.

В судовому завданні 05.12.2024 оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне.

Як встановлено судом, 02 січня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЗАХІД ГЕНПОСТАЧ» (надалі - Постачальник) та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю імені Данила Галицького (надалі - Покупець) було укладено договір поставки запасних частин № 23/02/01-01 (далі Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору, Постачальник зобов`язується поставити запасні частини до сільськогосподарської техніки (далі Товар), а Покупець прийняти та здійснити оплату за Товар в асортименті, кількості та за ціною, вказаних у рахунках і/або накладних, які є невід`ємною частиною договору.

Відповідно до п. 2.2 Договору, поставка товару здійснюється партіями. На кожну партію Товару, що поставляється Постачальник надає (за своїм місцезнаходженням) Покупцю рахунок та накладну на Товар, в яких вказується найменування, асортимент, кількість і ціна Товару.

Весь Товар, поставлений Постачальником Покупцеві в період дії цього Договору, та/ або сплачений Покупцем в період дії даного Договору, вважається Товаром, поставленим/оплаченим у порядку та на умовах, визначеним цим Договором.

На виконання умов Договору Товариством з обмеженою відповідальністю «ЗАХІД ГЕНПОСТАЧ» було поставлено товар Сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю імені Данила Галицького на суму 43984,56 грн.

Пунктом 3.1 Договору передбачено, що загальна ціна Договору складається з сумарної вартості всіх поставок, що здійснюються в рамках даного договору і включає ПДВ.

Пунктом 4.1 Договору передбачено, що оплата за кожну партію Товару здійснюється Покупцем не пізніше 14 (чотирнадцяти) календарних днів з дати виписки видаткової накладної Постачальником за Товар. Загальна сума заборгованості не може перевищувати 50000 (П`ятдесят тисяч) грн 00 коп.

Згідно пункту 4.3 Договору, при оплаті Товару Покупець у платіжному дорученні повинен вказувати номер та дату виписки рахунку, за яким здійснюється оплата та реквізити даного Договору як підставу для оплати.

08 листопада 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЗАХІД ГЕНПОСТАЧ» (надалі - Постачальник) та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю імені Данила Галицького (надалі - Покупець) було укладено додаткову угоду №01 до договору поставки запасних частин № 23/02/01-01, згідно п. 1 якої сторони домовились п. 4.1. Договору поставки запасних частин № 23/02/01-01від 02 січня 2023 року (далі- Договір) викласти у наступній редакції:

Оплата за кожну партію Товару здійснюється Покупцем не пізніше 45 (сорока п`яти) календарних днів з дати виписки видаткової накладної Постачальником за Товар.

Загальна сума заборгованості не може перевищувати 100000 (сто тисяч) грн 00 коп.

Всі інші умови Договору залишилися незмінними.

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю імені Данила Галицького свої зобов`язання перед ТзОВ «ЗАХІД ГЕНПОСТАЧ» з оплати вартості Товару у розмірі 43 984 (сорок три тисячі дев`ятсот вісімдесят чотири гривні) 56 коп. виконало частково. Несплаченими залишились 43 951,56 грн.

Згідно пункту 5.2 Договору за порушення терміну оплати Товару, Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі облікової ставки НБУ (що діяла в період прострочення) від простроченої суми, за кожен день прострочення. Пеня може бути нарахована за весь період прострочення оплати.

На час подання позову, доказів оплати поставленого товар у повному обсязі сторонами до матеріалів справи не надано, що стало підставою для звернення з даним позовом до суду з матеріально правовою вимогою про стягнення з відповідача заборгованості за поставку товару, з яких: 43 951,56 грн основного боргу; 1236,45 грн інфляційних збитків та 415,43 грн 3% річних та 1823,51 грн пені.

Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги є частково обґрунтовані та такі що підлягають до задоволення частково.

При ухваленні рішення, суд виходив з наступного.

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення зобов`язань, є, зокрема, договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно з ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України).

Як встановлено судом, підставою виникнення правовідносин між сторонами є Договір поставки запасних частин № 23/02/01-01.

Частинами 1, 2 ст. 712 ЦК України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до частини 1 статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як вбачається із матеріалів справи та не заперечується відповідачем, на виконання своїх зобов`язань за Договором позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 43 984,56 грн.

Проте, як встановлено судом, відповідач здійснив оплату товару частково.

Докази оплати решти товару на суму 43 951,56 грн у матеріалах справи відсутні.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог зазначених Кодексів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України). Частиною 1 ст. 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з умовами Договору та Додаткової угоди до Договору Оплата за кожну партію Товару здійснюється Покупцем не пізніше 45 (сорока п`яти) календарних днів з дати виписки видаткової накладної Постачальником за Товар.

Враховуючи наведене, вимога про стягнення 43 951,56 грн боргу за поставлений товар є обґрунтована, підтверджена матеріалами справи та не заперечується відповідачем. Відтак, вказана вимога підлягає до задоволення у повному обсязі.

Щодо стягнення 1 236,45 грн інфляційних збитків та 415,43 грн 3% річних, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи наведене, суд перевіривши поданий позивачем розрахунок трьох процентів річних за запропонований позивачем період, вважає його арифметично не вірним, відтак, до задоволення підлягає стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 414,30 грн

Щодо інфляційних витрат, то за перерахунком суду їх розмір є більшим, ніж заявлено позивачем, проте суд, не виходячи за межі позовних вимог, задовольняє вказані вимоги відповідно до розрахунку позивача в сумі 1236,45 грн.

Щодо стягнення 1823,51 грн пені, суд зазначає таке.

Згідно пункту 5.2 Договору за порушення терміну оплати Товару, Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі облікової ставки НБУ (що діяла в період прострочення) від простроченої суми, за кожен день прострочення. Пеня може бути нарахована за весь період прострочення оплати.

Враховуючи наведене, суд перевіривши поданий позивачем розрахунок пені за запропонований позивачем період, вважає його арифметично правильним, а відтак вимоги щодо стягнення з відповідача 1823,51 грн пені підлягають до задоволення.

Щодо зменшення розміру штрафних санкцій.

Відповідач у запереченнях просить суд зменшити розмір заявлених позивачем штрафних санкцій (пені та штрафу), інфляційних та річних.

Відповідно до ч.3 ст.551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Аналогічні принципи наведено у ст.233 ГК України, за змістом якої у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

За змістом наведених вище норм, зменшення розміру заявлених до стягнення штрафних санкцій є правом суду, а за відсутності переліку таких виняткових обставин господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення штрафних санкцій та розмір, до якого підлягає зменшенню. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника.

Відповідна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 26.09.2019 у справі № 922/3613/18, від 08.05.2018 у справі №924/709/17.

Отже питання про зменшення розміру штрафних санкцій вирішується судом на підставі аналізу конкретної ситуації, тобто сукупності з`ясованих ним обставин, що свідчать про наявність підстав для вчинення зазначеної дії.

Водночас, висновок суду щодо необхідності зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню з відповідача, повинен ґрунтуватися, крім викладеного, також на загальних засадах цивільного законодавства, якими є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (п.6 ст.3 ЦК України).

При цьому, зменшення суми неустойки є правом, а не обов`язком суду, яке може бути реалізовано ним у кожному конкретному випадку за наслідками оцінки обставин справи, наведених учасниками справи обґрунтувань та дослідження доказів (позиція Верховного Суду, викладена в постановах від 13.01.2020 у справі №902/855/18, від 14.01.2020 у справі №911/873/19, від 10.02.2020 у справі №910/1175/19, від 20.08.2020 у справі № 904/3546/19).

Так, укладаючи з позивачем договір, який містить умови щодо стягнення штрафних санкцій у разі порушення строків оплати, відповідач беручи на себе відповідні зобов`язання, діючи вільно і на власний розсуд, мав усвідомлювати наслідки несвоєчасного проведення такої оплати.

Матеріали справи не містять доказів, які б давали підстави суду скористатись правом для зменшення розміру штрафних санкцій.

Отже відповідач не довів належними доказами виключних обставин для зменшення розміру штрафних санкцій.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судові витрати на підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційного розміру задоволених позовних вимог. Відтак судовий збір слід покласти на відповідача в розмірі 3027,93 грн.

З огляду на викладене, виходячи з положень чинного законодавства України, матеріалів та обставин справи, враховуючи практику застосування законодавства вищими судовими інстанціями, керуючись статтями 10, 12, 20, 73, 74, 75, 76, 79, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238,240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задоволити частково.

2. Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю імені Данила Галицького (код ЄДРПОУ 03763282, юридична адреса: 81067, Львівська обл., Яворівський р-н, село Віжомля) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАХІД ГЕНПОСТАЧ» (код ЄДРПОУ 41444350, юридична адреса: 33018, м. Рівне, вул. В. Стельмаха, буд. 32- Г, Рівненська область) - суму основного боргу у розмірі 43 951,56 гривень, суму інфляційних витрат у розмірі 1 236,45 гривень, 3% річних у розмірі 414,30 гривень, пеню в розмірі 1 823,51 гривень та 3027,93 гривень відшкодування витрат по сплаті судового збору.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ІV Господарського процесуального кодексу України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст виготовлено та підписано 10.12.2024

СуддяБерезяк Н.Є.