Рішення

від 09.12.2024 по справі 917/1836/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.12.2024 Справа № 917/1836/24

Господарський суд Полтавської області у складі судді Кльопова І.Г., за участю секретаря судового засідання Назаренко Я., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовною заявою Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго", вул. Польська, 2а, м.Полтава, 36008

до Кременчуцької дитячої музичної школи №3 ім.М.М.Колачевського, проспект Лесі Українки, 18, м.Кременчук, Полтавська область,39610

про стягнення грошових коштів

встановив:

Полтавське обласне комунальне виробниче підприємство теплового господарства "Полтаватеплоенерго" звернулося до господарського суду Полтавської області з позовом до Кременчуцької дитячої музичної школи №3 ім.М.М.Колачевського про стягнення 268 881,14грн. суми основного боргу, 26 962,27грн. - пені, 6 905,15грн. - 3% річних, 16 236,54грн. - втрат від інфляції.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на те, що відповідач не в повному обсязі здійснив оплату за договором на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води № 7140 від 01.11.2022, чим порушив умови господарських зобов`язань, встановлені зазначеним договором та законом.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 31.10.2024 суд прийняв позовну заяву до розгляду і відкрив провадження у справі № 917/1836/24, постановив справу розглядати у порядку спрощеного позовного провадження

Відповідач у відзиві на позов (вх. № 15379 від 14.11.2024) вказав, що за період опалювального сезону 2022-2023 та 2023-2024 (період 01.11.2022 - 31.08.2024) за Договором № 7140 у відповідача виникла заборгованість за спожиту теплову енергію. Крім того, відповідачем 16.10.2024 було сплачено частину заборгованості в сумі 22 950,55грн. Таким чином, сума основного боргу становить 245 930,59грн. Враховуючи баланс інтересів сторін у справі, майновий (фінансовий) стан позивача та відповідача, значний розмір боргу та значний розмір нарахованої пені, а також відсутність доказів понесення позивачем збитків або можливість їх понесення у зв`язку з несвоєчасним виконанням відповідачем прийнятих на себе зобов`язань за спірним договором, відповідач просив зменшити розмір пені на 95%.

18.11.2024 за вхід. № 15502 від відповідача надійшло клопотання з повідомленням про погашення суми боргу у розмірі 245 930,59грн.

20.11.2024 за вхід. № 15663 від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій він заперечив проти зменшення пені, заявленої до стягнення.

20.11.2024 за вхід. № 15661 від позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог, в якій позивач просить суд закрити провадження у справі в частині суми основного боргу у розмірі 22950,55грн. В іншій частині позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

21.11.2024 за вхід. № 15721 від позивача надійшла заява з повідомленням про сплату відповідачем суми основного боргу у розмірі 245 930,59грн. у повному обсязі. Позивач просить суд стягнути з відповідача 26 962,27грн. - пені, 6 905,15грн. - 3% річних, 16 236,54грн. - втрат від інфляції.

Статтею 46 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Оскільки вищевказані заява позивача узгоджуються з положеннями ст.46 ГПК України, суд вважає за необхідне прийняти відповідні заяву до розгляду.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

Полтавське обласне комунальне виробниче підприємство теплового господарства «Полтаватеплоенерго» засновано на майні спільної комунальної власності територіальних громад сіл, селищ і міст Полтавської області. Засновником підприємства є Полтавська обласна рада. Власник підприємства - територіальні громади сіл, селищ і міст Полтавської області.

Основним напрямком діяльності ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" відповідно до Статуту є забезпечення тепловою енергією на опалення та приготування гарячої води житлового фонду, комунально-побутових та інших об`єктів.

ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» здійснює ліцензовану господарську діяльність з виробництва, транспортування та постачання теплової енергії на підставі ліцензій: 1) виробництво теплової енергії (крім діяльності з виробництва теплової енергії на теплоелектроцентралях, теплоелектростанціях, атомних електростанціях і когенераційних установках та установках з використанням нетрадиційних або поновлюваних джерел енергії); 2) транспортування теплової енергії магістральними та місцевими (розподільчими) тепловими мережами; 3) постачання теплової енергії, які були переоформлені на підставі постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 739 від 06.06.2017.

Відповідно до ліцензійних умов провадження господарської діяльності у сфері теплопостачання, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 308 від 22.03.2017, Обласні та Київська міська державні адміністрації здійснюють ліцензування господарської діяльності:

- з виробництва теплової енергії суб`єктів господарювання у разі, якщо суб`єкт господарювання провадить (має намір провадити) діяльність з виробництва теплової енергії (крім виробництва теплової енергії на теплоелектроцентралях, теплоелектростанціях, атомних електростанціях, когенераційних установках та установках з використанням альтернативних джерел енергії) на виробничих об`єктах, що розташовані на території відповідної області України (території міста Київ);

- з транспортування теплової енергії магістральними і місцевими (розподільчими) тепловими мережами суб`єктів господарювання у разі, якщо теплові мережі суб`єктів господарювання розташовані на території відповідної області України (території міста Київ);

- з постачання теплової енергії суб`єктів господарювання у разі, якщо суб`єкт господарювання здійснює (планує здійснювати) постачання теплової енергії на території відповідної області України (території міста Київ).

Підприємство внесено до ліцензійного реєстру суб`єктів господарювання (ліцензіатів), які здійснюють господарську діяльність з виробництва теплової енергії, транспортування теплової енергії магістаральними і місцевими (розподільчими) тепловими мережами та постачання теплової енергії (в тому числі з використанням альтернативних видів палива) у Полтавській області.

До початку опалювального сезону 2022/2023 ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» здійснювало господарську діяльність на території міст Полтави, Карлівки, Решетилівки, смт Котельви та смт Машівки.

На підставі розпорядження Кабінету Міністрів України від 08.10.2022 № 894-р у спільну власність територіальних громад Полтавської області передано цілісний майновий комплекс відокремленого підрозділу «Кременчуцька ТЕЦ» Державної установи «Навчально-методичний центр з газової безпеки» (код згідно з ЄДРПОУ ВП: 44657848).

Рішенням Полтавської обласної ради № 481 від 14.10.2022 «Про прийняття цілісного майнового комплексу відокремленого підрозділу «Кременчуцька ТЕЦ» Державної установи «Навчально-методичний центр з газової безпеки» у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст Полтавської області» було прийнято безоплатно з державної власності у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст Полтавської області цілісний майновий комплекс відокремленого підрозділу «Кременчуцька ТЕЦ» Державної установи «Навчально-методичний центр газової безпеки» (код згідно з ЄДРПОУ ВП: 44657848).

Пунктом 4 цього рішення, після затвердження акту приймання-передачі, передбачено передачу на баланс, у господарське відання, майна, як внесок до статутного капіталу Полтавськогообласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго».

Рішенням виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області № 1508 від 20.10.2022 Полтавське обласне комунальне виробниче підприємство теплового господарства «Полтаватеплоенерго» визначено виконавцем послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води на лівобережній частині міста Кременчука від джерела Кременчуцької ТЕЦ з покладенням відповідних обов`язків згідно із законодавством.

Виходячи з викладеного починаючи з листопада 2022 року ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» постачає теплову енергію і надає послуги з постачання теплової енергії та гарячої води на лівобережній частині м. Кременчука від джерела Кременчуцької ТЕЦ у тому числі і відповідачу.

01 листопада 2022 року між Полтавським обласним комунальним виробничим підприємством теплового господарства "Полтаватеплоенерго" та Кременчуцькою дитячою музичною школою № 3 ім. М.М. Колачевського було укладено Договір № 7140 на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води (надалі Договір № 7140)

Відповідно до п. 1 Договору № 7140 сторони домовились про те, що позивач бере на себе зобов`язання постачати теплову енергію з метою забезпечення опалення приміщень відповідача за адресою проспект Лесі Українки (50-річчя Жовтня), буд. 18 нежитлове приміщення, а відповідач зобов`язується своєчасно та у повному обсязі сплачувати за теплову енергію в строки і на умовах, що визначені цим договором.

Згідно п. 43 Договору № 7140, він набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками Сторін та скріплення їх підписів печатками (за наявності) Сторін, поширює дію на відносини, що фактично склалися між Сторонами з 01.11.2022 і діє в частині постачання теплової енергії по 31.12.2022, а в частині розрахунків до їх повного здійснення.

Відповідно до п.44 Договору № 7140 він вважається продовженим на кожний наступний рік, якщо до закінчення строку його дії про припинення дії Договору не буде заявлено однією із Сторін.

З урахуванням викладеного, укладений між ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» та відповідачем Договір №7140 є чинним, а відповідно його умови діяли у заявлений позивачем період.

Згідно ст. 24 Закону України «Про теплопостачання», одним з основних обов`язків споживача є додержання вимог договору та нормативно-правових актів.

За умовами Договору № 7140 позивач взяв на себе зобов`язання постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на опалення згаданого вище приміщення відповідача.

Відповідно до п. 23 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 № 1198 (надалі Правила № 1198) розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються на межі продажу, яка є межею балансової належності (відповідальності), відповідно до договору на підставі показів вузла обліку згідно з діючими тарифами (цінами), затвердженими в установленому порядку.

У споживачів, що не мають приладів комерційного обліку, обсяг фактично спожитої теплової енергії розраховується відповідно до теплового навантаження, визначеного у договорі.

Згідно п.16 Договору № 7140 облік споживання теплової енергії на опалення приміщень відповідача проводиться вузлом комерційного обліку теплової енергії.

Відповідно до п.18 Договору № 7140 зняття показників вузла комерційного обліку теплової енергії проводиться відповідачем і передаються позивачу в останні три дні розрахункового місяця та передаються за телефоном або надсилаються на електронну адресу з обов`язковим наступним підтвердженням у письмовій формі, за підписом уповноваженої особи та скріпленим печаткою за наявності (копії відомостей про фактичні покази засобів обліку теплової енергії по Кременчуцькій дитячій музичній школі № 3 ім.М.М. Колачевського.

Згідно п.19.1 Договору № 7140 обрахунок місячної абонентської плати за приєднане

теплове навантаження, здійснюється на підставі проектного теплового навантаження.

Відповідно до п.22.3 Договору № 7140 проєктне теплове навантаження на опалення будівлі відповідача складало 0,112200 Гкал/год, теплові втрати 0,004140 Гкал/год, опалювальна площа 538,8 кв.м.

Згідно п.34 Договору № 7140 в рахунок на оплату включається вартість фактично спожитої теплової енергії за поточний місяць та вартість теплової енергії, що не врахована в рахунку за попередній місяць і місячна абонентська плата за приєднане теплове навантаження (розрахована шляхом множення проєктного теплового навантаження (Гкал/год.) на умовно-постійну частину двоставкового тарифу на теплову енергію (грн/Гкал/год (без ПДВ)). Місячна абонентська плата за приєднане теплове навантаження сплачується Споживачем щомісяця протягом року незалежно від обсягів споживання теплової енергії.

Відповідно до п.35 Договору № 7140 всі розрахунки проводяться на підставі рахунку та акту приймання-передачі теплової енергії складених позивачем. Датою формування є останнє число розрахункового місяця.

У відповідності до п.36 Договору № 7140 факт отримання відповідачем теплової енергії фіксується щомісячно актом приймання-передачі теплової енергії, який підписується сторонами відповідно до вимог чинного законодавства і договору.

На виконання умов визначених Договором № 7140 рахунки та акти приймання- передачі наданих послуг за кожен місяць спірного періоду надавались відповідачу.

Акти приймання-передачі теплової енергії за спірний період 11.2022, 12.2022, 01.2023, 02.2023, 03.2023, 04.2023, 05.2023, 06.2023, 07.2023, 08.2023, 09.2023, 10.2023, 11.2023, 12.2023, 05.2024, підписані сторонами. Акти приймання-передачі за спірний період, зокрема за 01.2024, 02.2024, 03.2024, 04.2024, 06.2024, 07.2024, 08.2024 підписані лише зі сторони позивача. Разом з тим пунктом 36 Договору № 7140 сторони погодили, що у разі неповернення відповідачем Акту приймання- передачі теплової енергії в 5-денний термін, акт, що підписаний теплопостачальною організацією в односторонньому порядку, вважається оформленим відповідно до вимог чинного законодавства і підтверджує факт надання споживачу теплової енергії.

Згідно п. 36 Правил №1198 теплопостачальна організація зобов`язується забезпечувати протягом обумовленого в договорі часу безперервне постачання теплової енергії (за винятком нормативно встановлених перерв), підтримувати параметри теплоносія, що подається з колекторів джерела теплової енергії на вході в теплову мережу споживача теплової енергії відповідно до температурного графіка теплової мережі, не допускаючи відхилення параметрів, визначених договором.

За приписами п.40 Правил № 1198 споживач теплової енергії зобов`язаний, зокрема, вчасно проводити розрахунки за спожиту теплову енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та цих Правил.

Відповідно до п.33 Договору № 7140 розрахунки за відпущену теплову енергію проводяться відповідно до тарифів, встановлених уповноваженим органом. В разі зміни тарифів розрахунки здійснюються за новими тарифами.

Отже, в силу умов укладеного договору та в силу актів цивільного законодавства, що регулюють правовідносини у сфері теплопостачання у відповідача щомісячно виникає обов`язок щодо оплати фактично спожитої теплової енергії.

Згідно з пунктом 36 Правил № 1198 теплопостачальна організація зобов`язується забезпечувати протягом обумовленого в договорі часу безперервне постачання теплової енергії (за винятком нормативно встановлених перерв), підтримувати параметри теплоносія, що подається з колекторів джерела теплової енергії на вході в теплову мережу споживача теплової енергії відповідно до температурного графіка теплової мережі, не допускаючи відхилення параметрів, визначених договором.

За приписами пункту 40 Правил № 1198 споживач теплової енергії зобов`язаний, зокрема, вчасно проводити розрахунки за спожиту теплову енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та цих Правил.

Відповідно до пункту 33 договору розрахунки за відпущену теплову енергію проводяться відповідно до тарифів, встановлених уповноваженим органом. В разі зміни тарифів розрахунки здійснюються за новими тарифами.

Відповідна до пп. 9 пункту 3.2 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання теплової енергії, затверджених постановою НКРЕКП № 308 від 22.03.2017 (зі змінами), передбачено, що при провадженні господарської діяльності з постачання теплової енергії ліцензіат повинен дотримуватися такої організаційної вимоги, як здійснення постачання теплової енергії за тарифами, що встановлюються уповноваженим законом державним колегіальним органом або органами місцевого самоврядування в межах наданих повноважень. Таким уповноваженим органом, що для ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» встановлює тарифи на постачання теплової енергії є Полтавська обласна рада.

За спірний період у розрахунках за відпущену теплову енергію діяли тарифи:

- з 01.11.2022 по 30.09.2023 встановлені рішенням Полтавської обласної ради №477 від 30.09.2022 ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» для потреб бюджетних установ (без урахування витрат на утримання та ремонт центральних теплових пунктів та без урахування витрат на утримання та ремонт індивідуальних теплових пунктів), які зазначені і в п. 33 Договору № 7140, на наступному рівні: умовно-змінна частина двоставкового тарифу на теплову енергію - 2 197,08 грн/Гкал (без ПДВ); умовно-постійна частина двоставкового тарифу на теплову енергію (місячна абонентська плата на одиницю теплового навантаження) -136 068,84 грн/Гкал/год (без ПДВ).

- з 01.10.2023 по 31.08.2024 встановлені рішенням Полтавської обласної ради № 669 від 28.07.2023 (в редакції рішення Полтавської обласної ради №687 від 26.09.2023) ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» для потреб бюджетних установ (з урахуванням витрат на утримання та ремонт центральних теплових пунктів та без урахування витрат на утримання та ремонт індивідуальних теплових пунктів) на наступному рівні: умовно-змінна частина двоставкового тарифу на теплову енергію 3064,76 грн/Гкал (без ПДВ);

умовно-постійна частина двоставкового тарифу на теплову енергію (місячна абонентська плата на одиницю теплового навантаження) - 170 458,64 грн/Гкал/год

Інформація про тарифи є загальнодоступною та перебуває у вільному доступі на сайті Полтавської обласної ради https://oblrada-pl.gov.ua та на сайті ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» http://te.pl/ua/.

Формування зазначених тарифів здійснювалось ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» на підставі Порядку формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, затверджених постановою Кабінету Міністрів України «Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на комунальні послуги» № 869 від 01.06.2011 (далі - Порядок № 869).

Порядок № 869 застосовується під час установлення органами місцевого самоврядування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води для суб`єктів природних монополій, а також для суб`єктів господарювання на суміжних ринках, зазначених у пункті 1 цього Порядку, та поширюється на таких суб`єктів під час розрахунку зазначених тарифів.

Відповідно до пункту 4 Порядку № 869, під час формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води суб`єктами господарювання, що перебувають у спільній власності територіальних громад, вимоги цього порядку в частині формування тарифів для кожної окремої територіальної громади (у разі провадження ліцензованої діяльності та надання комунальних послуг у декількох територіальних громадах) на таких суб`єктів не поширюється.

Вказана норма є імперативною та не містить жодних альтернативних тлумачень.

Згідно п. 37 Договору № 7140 сторони домовились про те, що Споживач зобов`язується сплачувати за теплову енергію у строк до 30 числа місяця наступного за розрахунковим.

За період з 01.11.2022 по 31.08.2024 за відпущену теплову енергію відповідачу нараховано до сплати 797 661,34 грн. Проте, за вказаний період відповідачем сплачено 528 780,20 грн. Таким чином, за відповідачем утворилася заборгованість за відпущену теплову енергію за період з 04.2023 по 08.2024 в розмірі 268 881,14 грн

Відповідач станом на дату звернення позивача з позовною заявою у даній справі оплату у вказаному розмірі не здійснив.

Водночас, з матеріалів справи вбачається, що після подання Полтавським обласним комунальним виробничим підприємством теплового господарства «Полтаватеплоенерго» позову у даній справі, відповідачем було здійснено на користь позивача оплату заявленої до стягнення основної заборгованості за договором на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води № 7140 від 01.11.2022 в сумі 245 930,59 грн., що підтверджується довідкою ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго».

Приписами пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Таким чином, наявні підстави для закриття провадження в даній справі в частині стягнення з відповідача основної заборгованості за договором на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води № 7140 від 01.11.2022 в сумі 245 930,59 грн

У випадку несплати у вказані строки вартості Т/Е вводиться пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який нараховується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочки платежу, а також стягуються 3 % річних, нарахованих на суму боргу та інфляційні втрати згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України (пункт 39 договору).

На підставі статті 230 Господарського кодексу України, пункту 39 договору № 7140 позивач нарахував відповідачеві пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення платежу в розмірі 26 962,27 грн на грошові зобов`язання жовтня 2023 року - червня 2024 року.

Згідно ст. 625 ЦК України, п.39 Договору 7140 у зв`язку з невиконанням зобов`язання

з оплати за відпущену теплову енергію позивачем нараховано 3 % річних в розмірі 6905,15 грн на грошові зобов`язання квітня 2023 року червня 2024 року та втрати від інфляційних процесів в розмірі 16 236,54 грн на грошові зобов`язання квітня 2023 року квітня 2024 року

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позову, суд виходив з наступного.

Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до статей 626, 627 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Правовідносини, що склалися між сторонами, регулюються Законом України «Про теплопостачання», який визначає основні правові, економічні та організаційні засади діяльності на об`єктах сфери теплопостачання та регулює відносини, пов`язані з виробництвом, транспортуванням, постачанням та використанням теплової енергії з метою забезпечення енергетичної безпеки України, підвищення енергоефективності функціонування систем теплопостачання, створення і удосконалення ринку теплової енергії, захисту прав споживачів та працівників сфери теплопостачання.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про теплопостачання» постачання теплової енергії - господарська діяльність, пов`язана з наданням теплової енергії (теплоносія) споживачам за допомогою технічних засобів транспортування та розподілом теплової енергії на підставі договору. Сфера теплопостачання є сферою діяльності з виробництва, транспортування, постачання теплової енергії споживачам.

Споживачем теплової енергії є, зокрема, юридична особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про теплопостачання» цей Закон регулює відносини, що виникають у зв`язку з виробництвом, транспортуванням, постачанням і використанням теплової енергії, державним наглядом (контролем) у сфері теплопостачання, експлуатацією теплоенергетичного обладнання та виконанням робіт на об`єктах у сфері теплопостачання суб`єктами господарської діяльності незалежно від форми власності.

Згідно зі статтею 3 Закону України «Про теплопостачання» відносини між суб`єктами діяльності у сфері теплопостачання регулюються цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до частини 2 статті 25 Закону України «Про теплопостачання» теплопостачальні організації зобов`язані забезпечувати надійне постачання обсягів теплової енергії відповідно до умов договору та стандартів.

Цьому обов`язку кореспондує обов`язок споживачів теплової енергії визначений статтею 19 Закону України «Про теплопостачання», згідно з яким споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Відповідно до статті 24 Закону України «Про теплопостачання», одним з основних обов`язків споживача є додержання вимог договору та нормативно-правових актів.

За умовами договору позивач взяв на себе зобов`язання постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на опалення приміщення відповідача.

Водночас, відповідач зобов`язується проводити оплату вартості спожитої теплової енергії у визначеному порядку та строки.

Згідно з зі статтями 525, 526, 629 Цивільного кодексу України і статті 193 Господарського кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами, а зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до пункту 23 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 № 1198 (надалі - Правила № 1198) розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються на межі продажу, яка є межею балансової належності (відповідальності), відповідно до договору на підставі показів вузла обліку згідно з діючими тарифами (цінами), затвердженими в установленому порядку.

У споживачів, що не мають приладів комерційного обліку, обсяг фактично спожитої теплової енергії розраховується відповідно до теплового навантаження, визначеного у договорі.

Згідно з частиною 1 статті 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Відповідно до частини 1 статті 191 Господарського кодексу України державні регульовані ціни запроваджуються Кабінетом Міністрів України, органами виконавчої влади, державними колегіальними органами та органами місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до статті 13 Закону України «Про ціни і ціноутворення» державне регулювання цін здійснюється Кабінетом Міністрів України, органами виконавчої влади, державними колегіальними органами та органами місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень, в тому числі шляхом установлення обов`язкових для застосування суб`єктами господарювання фіксованих цін.

Згідно з частиною 1 статті 15 Закону України «Про теплопостачання» державне регулювання діяльності у сфері теплопостачання провадиться зокрема у формі регулювання тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії з урахуванням змін цін на енергоносії та інших витрат.

За приписами статті 13 Закону України «Про теплопостачання» до основних повноважень органів місцевого самоврядування у сфері теплопостачання належить встановлення для всіх категорій споживачів тарифів на теплову енергію і тарифів на виробництво теплової енергії (крім тарифів на теплову енергію, вироблену на теплоелектроцентралях, теплоелектростанціях, атомних електростанціях та когенераційних установках) у порядку і межах, визначених законодавством.

Відповідно до пункту 37 частини 1 статті 43 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях районної, обласної ради вирішуються питання встановлення тарифів на житлово-комунальні послуги, які надаються підприємствами, що перебувають у спільній власності територіальних громад, представництво інтересів яких здійснює відповідна районна чи обласна рада, а також суб`єктами господарювання, що здійснюють управління (експлуатацію) цілісними майновими комплексами таких підприємств.

За приписами частини 1 статті 9 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» ліцензіат зобов`язаний виконувати вимоги ліцензійних умов відповідного виду господарської діяльності.

Приписами частини 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як убачається з пункту 37 договору сторони домовились про те, що споживач зобов`язується сплачувати за теплову енергію у строк до 30 числа місяця наступного за розрахунковим.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач виконав зобов`язання за вказаним договором щодо здійснення ним поставки теплової енергії.

Відповідач, порушуючи свої зобов`язань за вказаним договором, оплатив отриману теплову енергію з порушенням строків.

Відповідно до статей 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 229 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов`язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов`язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов`язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Згідно зі статтею 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями в цьому Кодексі визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок пені, суд дійшов висновку, що він є арифметично правильними.

Разом з тим, відповідно до частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Згідно із частиною 3 статті 13 Цивільного кодексу України не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Постанова Касаційного господарського суду Верховного Суду від 13.01.2020 у справі № 902/855/18 звертає увагу на те, що цивільні та господарські відносини повинні ґрунтуватись на засадах справедливості, добросовісності, розумності, як складових елементів принципу верховенства права. Наявність у кредитора можливості стягувати із боржника надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне зобов`язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для боржника та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.

При вирішенні питання про зменшення розміру штрафних санкцій суди також беруть до уваги як обставини, прямо визначені у статті 233 Господарського кодексу України та статті 551 Цивільного кодексу України, так і інші обставини, на які посилаються сторони і які мають бути доведені ними. Найчастіше судами враховувалися такі обставини (постанови Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 916/3211/16, від 26.01.2021 у справі № 922/4294/19, від 24.02.2021 у справі № 924/633/20, від 16.03.2021 у справі № 922/266/20): ступінь виконання зобов`язання боржником (співвідношення між сумою простроченого зобов`язання та загальною сумою зобов`язання); причини неналежного виконання або невиконання зобов`язання; тривалість прострочення виконання; наслідки порушення зобов`язання для кредитора; поведінку боржника (системність порушення, чи навпаки - порушення з боку боржника мало винятковий характер; намагання/зусилля боржника погасити борг або погашення основної заборгованості на момент звернення до суду, намагання врегулювати спір в досудовому порядку, звернення з пропозиціями про реструктуризацію боргу до кредитора); поведінку кредитора; майновий стан кредитора та боржника (наявність збитків, заборгованості по виплаті заробітної плати); негативні наслідки стягнення неустойки з боржника, які можуть настати для нього та третіх осіб (трудового колективу, населення); ризики настання неплатоспроможності боржника; статус боржника, предмет діяльності боржника (забезпечення оборонних потреб, безпеки та здоров`я населення); майнові, а також інші інтереси сторін, які заслуговують на увагу.

Втім, закон не містить вичерпного переліку обставин, які можуть бути враховані судом при зменшенні розміру неустойки, тому боржник і кредитор мають право посилатися й на інші обставини, які мають довести, а суд оцінити при ухваленні рішення.

Також, відповідно до рішення Конституційного Суду України від 11.07.2013 № 7- рп/2013 штрафні санкції мають на меті, насамперед, стимулювати боржника до виконання основного зобов`язання та не може становити непомірний тягар для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків.

Закон не визначає ані максимального розміру, на який суди можуть зменшити нараховані відповідно до договору штрафні санкції, ані будь-який алгоритм такого зменшення.

Вирішення питання про зменшення неустойки та розмір, до якого вона підлягає зменшенню, закон відносить на розсуд суду. Господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення пені. При застосуванні правил про зменшення неустойки суди не мають якогось усталеного механізму зменшення розміру неустойки, тому кожного разу потрібно оцінювати обставини та наслідки порушення зобов`язання на предмет наявності виняткових обставин на стороні боржника.

Частина друга статті 233 Господарського кодексу України встановлює, що у разі якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Отже, якщо порушення зобов`язання учасника господарських відносин не потягло за собою значні збитки для іншого господарюючого суб`єкта, то суд може зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Інститут зменшення неустойки судом є ефективним механізмом забезпечення балансу інтересів сторін порушеного зобов`язання.

Позивач під час вирішення спору у цій справі не надав, а матеріали справи не містять доказів, які підтверджують понесення позивачем збитків або можливість їх понесення позивачем у зв`язку з невиконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором.

Ураховуючи, що відповідач є закладом освіти, який фінансується з міського бюджету, баланс інтересів сторін, відсутність доказів понесення позивачем збитків внаслідок порушення відповідачем взятих на себе зобов`язань, сплату суми основного боргу, суд визнав зазначені обставини винятковими та дійшов висновку про наявність підстав для зменшення належного до стягнення розміру пені на 50 %, що становить 13 481,13 грн.

Отже, суд задовольняє позовні вимоги про стягнення пені в розмірі 13 481,13 грн. В решті вимог про стягнення пені позов задоволенню не підлягає.

Крім того, позивач заявив до стягнення 3 % річних у розмірі 6 905,15 грн та інфляційних втрат у розмірі 16 236,54 грн.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно ст. 625 ЦК України, п.39 Договору 7140 у зв`язку з невиконанням зобов`язання

з оплати за відпущену теплову енергію позивачем нараховано 3 % річних в розмірі 6905,15 грн на грошові зобов`язання квітня 2023 року червня 2024 року та втрати від інфляційних процесів в розмірі 16 236,54 грн на грошові зобов`язання квітня 2023 року квітня 2024 року

Перевіривши здійснені позивачем розрахунки 3 % річних та інфляційних втрат суд дійшов висновку, що вони є арифметично правильними.

Отже, суд задовольняє позов в частині стягнення 6 905,15грн -3 % річних та 16 236,54 грн інфляційних втрат.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходив із наступного.

Суд встановив, що за подачу цього позову позивач сплатив 3827,82 грн судового збору за платіжною інструкцією № 1765934688 від 17.10.2024.

Оскільки позовна заява у цій справі подана в електронній формі через систему «Електронний суд», то враховуються положення ч. 1 ст. 4 Закону України Про судовий збір, де встановлено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України Про судовий збір сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог, повернення заяви або скарги, закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито в зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом).

Так, суд закрив провадження у справі в частині стягнення 268 881,14 грн основного боргу в зв"язку з відсутністю предмета спору.

Отже, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" позивачу належить повернути з бюджету 3 226,57 грн.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при укладенні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При цьому суд враховує правову позицію, викладена у постанові Верховного Суду від 03.04.2018 у справі № 902/339/16, що судові витрати у разі зменшення судом розміру неустойки (штрафу) покладаються на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки.

Таким чином, частина витрат по сплаті судового збору у сумі 601,25грн. покладається на відповідача.

Керуючись статтями 129, 231, 232, 233, 237, 238, 252 ГПК України, суд Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Кременчуцької дитячої музичної школи № 3 ім. М.М.Колачевського (39600, Полтавська область, м.Кременчук, проспект Лесі Українки, буд.18, код ЄДРПОУ 26218972) на користь Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» (36008, Полтавська область, м. Полтава, вул. Польська, 2а, код ЄДРПОУ 03338030, рахунок НОМЕР_1 в АБ «УКРГАЗБАНК» МФО 320478) 13481,13 грн пені, 6 905,15 грн - 3 % річних, 16 236,54 грн втрат від інфляційних процесів та 601,25 грн судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В частині стягнення 268 881,14 грн. основного боргу закрити провадження у справі.

4. В решті позову - відмовити.

5. Повернути з Державного бюджету України (рахунок ГУК у Полт.обл/тг м. Полтава / 22030101, рахунок UA798999980313121206083016719, Казначейство України (ЕАП), ЄДРПОУ 37959255, код платежу 22030101) на користь Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства Полтаватеплоенерго (вул. Польська, буд. 2а, м. Полтава, 36008; ідентифікаційний код 03338030) 3226,57грн. судового збору, сплаченого за платіжною інструкцією № № 1765934688 від 17.10.2024, оригінал якої знаходиться в матеріалах справи № 917/1836/24

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Східного апеляційного господарського суду.

Суддя Кльопов І.Г.