Ухвала

від 09.12.2024 по справі 922/4293/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

"09" грудня 2024 р. м ХарківСправа № 922/4293/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Ємельянової О.О.

розглянувши матеріали

позовної заявиДержавної установи "Національний інститут терапії імені Л.Т. Малої Національної академії медичних наук України", 61039, м. Харків, просп. Любові Малої, буд. 2А до Фізичної особи підприємця Лисенка Віталія Юрійовича, АДРЕСА_1 простягнення коштів

ВСТАНОВИВ:

Державна установа "Національний інститут терапії імені Л.Т. Малої Національної академії медичних наук України" звернулась до Господарського суду Харківської області із позовом до Фізичної особи підприємця Лисенка Віталія Юрійовича про стягнення заборгованості у сумі 908 651,49 грн., а саме: заборгованості по основному боргу у сумі 848 304,37 грн., 7% від вартості прострочення понад 30 днів 22 133,30 грн., 0,1% вартості за кожний день прострочення 38 213,82 грн.

Суд, дослідивши матеріали позовної заяви (вх. № 4293/24), дійшов висновку про залишення позовної заяви без руху, з огляду на наступне.

Згідно з частинами 1-2 статті 162 Господарського процесуального кодексу України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Частиною 5 статті 164 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.

Відповідно до частини 5 статті 44 Господарського процесуального кодексу України юридична особа набуває процесуальних прав та обов`язків у порядку, встановленому законом, і здійснює їх через свого представника.

Відповідно до частин 1, 3 та 4 статті 56 Господарського процесуального кодексу України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника. Держава, Автономна Республіка Крим, територіальна громада беруть участь у справі через відповідний орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник, інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування), або через представника.

Згідно частини 1 статті 58 Господарського процесуального кодексу України представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 60 Господарського процесуального кодексу України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами: довіреністю фізичної або юридичної особи.

Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами (частина 3 статті 60 Господарського процесуального кодексу України).

Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 08.06.2022 року у справі № 303/4297/20 дійшла висновку, що з 29 грудня 2019 року самопредставництво юридичної особи, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування (в адміністративному судочинстві - також суб`єкта владних повноважень, який не є юридичною особою) у цивільному, господарському й адміністративному судочинствах можуть здійснювати будь-які фізичні особи, уповноважені на це саме відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту). У разі, якщо такого договору (контракту) у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов`язків працівника (наприклад, є посилання на посадову інструкцію), то поряд із підтвердженням наявності трудових відносин, такий працівник подає відповідний документ юридичної особи (зокрема, посадову інструкцію), у якому визначений його обов`язок представляти інтереси цієї особи в суді (діяти за правилами її самопредставництва), а за наявності - також обмеження відповідних повноважень.

Наявність або відсутність в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань даних про такого працівника, який поряд із керівником має право вчиняти дії від імені юридичної особи, не впливає на обов`язок останньої підтвердити повноваження цього працівника діяти у судовому процесі на підставі закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), зокрема обсяг цих повноважень.

За вимогами пункту 3 статті 131-2 Конституції України, яка набрала чинності з 30.09.2016 року відповідно до Закону України Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя), виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення.

Підпунктом 11 пункту 16-1 розділу ХV Перехідні положення Конституції України передбачено, що представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року.

Частиною 1 статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлений перелік документів, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, якими можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Відповідно до частини 3 статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлено, що повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом.

Згідно з частиною 4 статті 60 Господарського процесуального кодексу України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Частиною 1 та 2 статті 61 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов`язки. Обмеження повноважень представника на вчинення певної процесуальної дії мають бути застережені у виданій йому довіреності або ордері.

Як вбачається із матеріалів позовної заяви її підписано з боку позивача представником Павлом Зелінським.

У якості доказів у підтвердження повноважень особи, що підписала позовну заяву було додано довіреність у порядку передоручення від 12.12.2023 року, відповідно до якої уповноважено, в порядку передоручення, Зелінського Павла Любомировича представляти інтереси позивача у судах України (у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях) з усіма правами, які надано законом стороні у справі, в тому числі з правом підписувати, подавати, доповнювати позовні заяви та інші передбачені законом процесуальні документи.

З даного документу вбачається, що він сформований в системі «Електронний суд» 12.12.2023 року. При цьому, як вбачається із Комп`ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду» позовну заяву було подано до суду в електронній формі через електронний суд за підписом представника позивача П. Зелінського.

При цьому, до позовної заяви позивачем не надано належного доказу, що представник позивача П. Зелінський, є адвокатом, або має право здійснювати представництво (самопредставницво) інтересів позивача у відповідності до вимог законодавства та Господарського процесуального кодексу України в межах розгляду справи.

Враховуючи вищевикладене, позивачем в порушення вимог Господарського процесуального кодексу України не надано до суду належних та допустимих доказів, щодо повноважень представника позивача П. Зелінського.

Окрім того, відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань керівником та представником юридичної особи позивача є саме Фадєєнко Г.Д.

Будь-яких інших відомостей, щодо осіб, які мають право здійснювати представництво юридичної особи, з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань не вбачається.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивачем не дотримано вимог частини 5 статті 164 Господарського процесуального кодексу України, та не надано належних доказів у підтвердження повноважень особи що підписала позовну заяву.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), якщо такі відомості відомі позивачу, вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців), відомі номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

При цьому, позовна заява не містить відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету у позивача та відповідача.

Пунктом 3 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України визначено, що позовна заява повинна містити: зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Крім того, пунктом 1 частини 1 статті 163 Господарського процесуального кодексу України визначено, що ціна позову визначається: 1) у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Як вбачається із матеріалів позовної заяви, позивачем заявлено до стягнення заборгованості у загальній сумі 908 651,49 грн., а саме: заборгованості за основним боргом у сумі 848 304,37 грн., 7% від вартості прострочення понад 30 днів 22 133,30 грн., 0,1% вартості за кожний день прострочення 38 213,82грн.

При цьому позивачем визначено ціну позовну 1279429,92 грн.

Також, позивачем до позовної заяви не надано жодного обґрунтованого розрахунку сум, що стягуються чи оспорюються.

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам пункту 3 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України.

Пунктом 8 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України визначено, що позовна заява повинна містити: перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Проте, позивачем вищевказаних вимог Господарського процесуального кодексу України дотримано не було.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують: направлення іншим учасникам справи копій позовної заяви і доданих до неї документів з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.

Частиною першою статті 172 Господарського процесуального кодексу України також встановлено, що позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов`язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копію та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення. Таке надсилання може здійснюватися в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.

Крім того, частиною 6 статті 6 Господарського процесуального кодексу України України, адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в ЄСІТС в обов`язковому порядку. Інші особи (це, зокрема, фізичні особи, у тому числі фізичні особи-підприємці) реєструють такі кабінети в добровільному порядку.

При цьому, як вбачається із матеріалів позовної заяви, позивачем визначено відповідача Фізичну особу підприємця Лисенка Віталія Юрійовича.

Проте останнім в порушення вимог Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви не додано документів, які підтверджують: направлення копій позовної заяви і доданих до неї документів на адресу відповідача.

Згідно частини 1, частини 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху та надати позивачу час на усунення недоліків.

Суд звертає увагу позивача, що за умовами частини 3, частини 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до Господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Керуючись статтями 162, 163, 174, 233, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву Державної установи "Національний інститут терапії імені Л.Т. Малої Національної академії медичних наук України" (вх. № 4293/24) залишити без руху.

2. Встановити Державній установі "Національний інститут терапії імені Л.Т. Малої Національної академії медичних наук України" строк на усунення недоліків позовної заяви - три дні з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

3. Встановити Державній установі "Національний інститут терапії імені Л.Т. Малої Національної академії медичних наук України" спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду:

- докази у підтвердження повноважень особи що підписала позовну заяву на вчинення відповідних дій у відповідності до вимого Господарського процесуального кодексу України;

- зазначення відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету у позивача та відповідача;

- зазначити ціну позовну із урахуванням прохальної частини позовної заяви;

- обґрунтованого розрахунку сум, що стягуються чи оспорюються (із зазначенням суми боргу, періодів нарахування заявлених сум, рахунків та сум на які було здійснено нарахування);

- зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

- документи, які підтверджують направлення копії позовної заяви та доданих до неї документів на адресу відповідача.

Ухвала набирає чинності з моменту її підписання суддею.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Ухвала складена та підписана 09 грудня 2024 року

СуддяО.О. Ємельянова