Рішення

від 02.12.2024 по справі 924/835/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29607, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1, e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, тел.(0382)71-81-84

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"02" грудня 2024 р. Справа № 924/835/24

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Вибодовського О.Д., при секретарі судового засідання Комарніцькій Н.П., розглянувши матеріали справи

за позовом Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області, м. Хмельницький

до Комунального підприємства "Лозове комунсервіс" Деражнянської міської ради, смт. Лозове, Деражнянського району, Хмельницької області

про стягнення 59 355,00 грн. шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу

Представники сторін:

Від позивача: Ступка Г.М. - на підставі витягу з ЄДР;

Від відповідача: Макаренко Г.Є. (керівник) - на підставі витягу з ЄДР.

В судовому засіданні відповідно до ст.240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення

ВСТАНОВИВ:

Суть спору:

До Господарського суду Хмельницької області надійшла позовна заява Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області, м. Хмельницький до Комунального підприємства "Лозове комунсервіс" Деражнянської міської ради, смт. Лозове, Деражнянського району, Хмельницької області про стягнення 59 355,00 грн. шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу.

Ухвалою суду від 13.09.2024р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження.

На адресу суду 04.10.2024р. від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

В відзиві зазначив, що обставини, викладені в акті перевірки №776/03 від 21.10.2021р. суперечать нормам чинного законодавства, оскільки, на думку відповідача, відповідно до ст. 23 Кодексу України про надра землевласники і землекористувачі в межах земельних ділянок, які перебувають у їх власності або користуванні, мають право без спеціального дозволу та гірничого відводу видобувати для своїх господарських і побутових потреб, не пов`язаних із відчуженням видобутих корисних копалин, корисні копалини місцевого значення і торф загальною глибиною розробки до 2 метрів, а також підземні води (крім мінеральних) для всіх потреб, крім виробництва фасованої питної води, за умови що обсяг видобування підземних вод із кожного з водозаборів не перевищує 300 метрів кубічних на добу.

Також зазначив, що за результатами проведення планового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природнього середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів №776/03 від 21.10.2021 року та виданий припис №776/03 від 22.10.2021 року, де в п. 5 вказано, що потрібно отримати спеціальний дозвіл на користування надрами (підземні води) до 30.12.2021 року.

Але всупереч цьому посадовими особами позивача 22.10.2021 року на другий день після оформлення акту було складено протокол №008637 про адміністративне правопорушення відносно директора підприємства КП «Лозове комунсервіс» саме за самовільне користування надрами, а 01.11.2021 року була видана постанова про накладення адміністративного стягнення №307/03, хоча в приписі щодо ліквідації порушення був даний строк до 30.12.2021 року. Незважаючи на це директора було притягнуто до адміністративної відповідальності і накладено штраф у розмірі 3 400 грн. 01.11.2021 року.

Таким чином відповідач вважає, що посадові особи позивача, зловживаючи своїми посадовими обов`язками при здійсненні державного нагляду (контролю) щодо додержання КП «Лозове комун сервіс» вимог законодавства у сфері охорони навколишнього середовища, порушили чинне законодавство при притягненні директора відповідача до адміністративної відповідальності. А тому відповідач вважає, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню.

Ухвалою суду від 07.10.2024р. відкладено розгляд справи у підготовчому засіданні.

На адресу суду 22.10.2024р. від позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву та від відповідача додаткові пояснення до відзиву.

Ухвалою суду, із занесенням до протоколу судового засідання, на підставі п. 5 ст. 233 ГПК України, від 22.10.2024р. оголошено перерву в судовому засіданні.

На адресу суду 28.10.2024р. від відповідача надійшло заперечення на відповідь на відзив.

Також на адресу суду 29.10.2024р. від позивача надійшло заперечення з урахуванням вимог ст. 178 ГПК України.

Ухвалою суду, із занесенням до протоколу судового засідання, на підставі п. 5 ст. 233 ГПК України, від 29.10.2024р. закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

Ухвалою суду, із занесенням до протоколу судового засідання, на підставі п. 5 ст. 233 ГПК України, від 07.11.2024р. оголошено перерву в судовому засіданні.

На адресу суду 20.11.2024р. від відповідача надійшли додаткові пояснення та 26.11.2024р. від представника відповідача клопотання про надання матеріалів справи для ознайомлення та перенесення дати розгляду справи.

Ухвалою суду, із занесенням до протоколу судового засідання, на підставі п. 5 ст. 233 ГПК України, від 26.11.2024р. оголошено перерву в судовому засіданні.

На адресу суду 29.11.2024р. від відповідача надійшло клопотання по справі, в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

Присутній в судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, наполягав на їх задоволенні.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи, надані сторонами докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

На підставі наказу Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області №875 від 20 вересня 2021р. та направлення на проведення позапланової перевірки №760/03 від 01.10.2021р., на підставі ст. 4, 5 Закону та відповідно ст. 202 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» посадовою особою Державної екологічної інспекції у термін з 06.10.2021р. по 21.10.2021р. проведено позапланову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства, Комунального підприємства «Лозове комунсервіс» Деражнянської міської ради (далі - відповідача), що знаходиться за адресою: вул. Радянська, 5, смт. Лозове, Хмельницька область, 32216, код ЄДРПОУ 37399978.

В період з 06 жовтня по 21 жовтня 2021 року, посадовими особами Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області (далі позивачем) проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання КП «Лозове комунсервіс» вимог законодавства у сфері охорони навколишнього середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, за результатами якого складено акт №776/03 від 21.10.2021р.

В ході перевірки встановлено, що відповідачем в період з 01.01.2020р. по 30.09.2021р. здійснюється використання підземних вод із свердловин за відсутності дозвільного документу (спеціального дозволу на користування надрами (підземні води), що є порушенням статей 16, 19 Кодексу України про надра.

Фактичний об`єм води, що використаний суб`єктом господарювання без дозвільного документу (спеціального дозволу на користування надрами (підземні води) за 2020 рік визначено на основі статистичної звітності за формою №2ТП-водгосп (річна). Він становив - 37,3 тис.м3.

Фактичний об`єм води, що використаний суб`єктом господарювання без дозвільного документу (спеціального дозволу на користування надрами (підземні води) за період з 01 січня 2021р. по 30.09.2021р. визначений на основі первинного обліку. Він становив - 17,1 тис.м3.

Факт порушення зафіксований в акті, складеному за результатами проведення планового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів №776/03 від 21.10.2021р. та виданий припис № 776/03 від 22.10.2021р.

За виявлені порушення складено постанови про накладення адміністративного стягнення №307/03 від 01.11.2021р. на директора Комунального підприємства «Лозове комунсервіс» Макаренко Ганну Євгенівну, було визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. ст. 47 КУпАП, а саме: самовільне користування надрами (підземні води) з 01.01.2020р. по - 30.09.2021р., а саме із двох артезіанських свердловин, що знаходяться в смт. Лозове - здійснюється за відсутності документу дозвільного характеру - спеціального дозволу на користування надрами.

Штрафна санкція за адміністративне правопорушення по ст. 47 КУпАП сплачена на суму 3400,00грн, що підтверджується копією квитанції ФН3000766402 від 17.11.2021р..

Відповідно до інформації Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань основний вид економічної діяльності відповідача - забір; очищення та постачання води (КВЕД-2010: Клас 36.00).

Пунктом 11 Умов спеціального водокористування, визначених дозволом на спеціальне водокористування №161/ХМ/49д-18 від 02 лютого 2018р., виданого Державним агентством водних ресурсів України водокористувачу Комунальному підприємству «Лозове Комунсервіс», що у разі використання підземних вод для питного водопостачання суб`єкт господарювання повинен одержати спеціальний дозвіл на користування надрами, з урахуванням особливостей, передбачених статтею 23 Кодексу України про надра.

Фактичний об`єм підземних вод, що використаний (видобутий) відповідачем за відсутності спеціального дозволу на користування надрами (підземні води) у період з 01.01.2020р. по 30.09.2021р. склав 54,4 тис м3.

22.10.2021р. на підставі пунктів 9.1., 9.2. Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону і раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009р. № 389, позивачем проведено розрахунок розмірів збитків, заподіяних відповідачем державі, які складають 59 355,00 грн.

На адресу відповідача позивачем направлялась претензія від 25.10.2021р. №5657/0.11, а також розрахунок розмірів збитків та пропонувалось у добровільному порядку відшкодувати шкоду, заподіяну навколишньому природному середовищу. Станом на момент пред`явлення позову відповідач у добровільному порядку шкоду заподіяну навколишньому природному середовищу не відшкодував.

В відзиві від 04.10.2024р. відповідач зазначив, що обставини, викладені в акті перевірки №776/03 від 21.10.2021р. суперечать нормам чинного законодавства, оскільки, на думку відповідача, відповідно до ст. 23 Кодексу України про надра землевласники і землекористувачі в межах земельних ділянок, які перебувають у їх власності або користуванні, мають право без спеціального дозволу та гірничого відводу видобувати для своїх господарських і побутових потреб, не пов`язаних із відчуженням видобутих корисних копалин, корисні копалини місцевого значення і торф загальною глибиною розробки до 2 метрів, а також підземні води (крім мінеральних) для всіх потреб, крім виробництва фасованої питної води, за умови що обсяг видобування підземних вод із кожного з водозаборів не перевищує 300 метрів кубічних на добу.

Також зазначив, що за результатами проведення планового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природнього середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів №776/03 від 21.10.2021 року та виданий припис №776/03 від 22.10.2021 року, де в п. 5 вказано, що потрібно отримати спеціальний дозвіл на користування надрами (підземні води) до 30.12.2021 року.

Але всупереч цьому посадовими особами позивача 22.10.2021 року на другий день після оформлення акту було складено протокол №008637 про адміністративне правопорушення відносно директора підприємства КП «Лозове комунсервіс» саме за самовільне користування надрами, а 01.11.2021 року була видана постанова про накладення адміністративного стягнення №307/03, хоча в приписі щодо ліквідації порушення був даний строк до 30.12.2021 року. Незважаючи на це директора було притягнуто до адміністративної відповідальності і накладено штраф у розмірі 3 400 грн. 01.11.2021 року.

Таким чином відповідач вважає, що посадові особи позивача, зловживаючи своїми посадовими обов`язками при здійсненні державного нагляду (контролю) щодо додержання КП «Лозове комун сервіс» вимог законодавства у сфері охорони навколишнього середовища, порушили чинне законодавство при притягненні директора відповідача до адміністративної відповідальності. А тому відповідач вважає, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню.

Позивач у відповіді на відзив від 21.10.2024р. не погоджується з позицією відповідача, викладеною у відзиві. Наголошує, що відповідач здійснював використання підземних вод із свердловин за відсутності дозвільного документу (спеціального дозволу на користування надрами (підземні води) в період з 01.01.2020 року по 30.09.2021 року, що є порушенням статей 16,19 Кодексу України про надра. Зазначає, що спеціальний дозвіл на користування надрами видається не на свердловину, а на ділянку.

Позивач звертає увагу суду, що відповідач в вересні 2024 року виконав вимоги припису, а саме: забезпечив здійснення державної реєстрації права на земельну ділянку під свердловину а у період з 01.01.2020 року по 30.09.2021 року здійснював використання підземних вод із свердловин за відсутності дозвільного документу (спеціального дозволу на користування надрами (підземні води).

Зазначає, що підстави для застосування до спірних правовідносин приписів статті 23 Кодексу України про надра відсутні, оскільки під час проведення планового заходу державного нагляду (контролю) відповідачем не надано правовстановлюючих документів, які підтверджують наявність речових прав та інших речових прав, похідних від права власності, на земельну ділянку (земельні ділянки) під дві свердловин, які знаходяться на території смт. Лозове.

Стверджує, що в діях (бездіяльності) відповідача наявні всі елементи складу цивільного правопорушення, а саме: протиправна поведінка; наявність шкоди; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою, що є необхідною умовою для застосування такої міри відповідальності як відшкодування шкоди, завданої навколишньому природному середовищу. В свою чергу, відповідачем не доведена відсутність в його діях (бездіяльності) вини у порушенні природоохоронного законодавства.

Щодо розрахунку розміру відшкодування збитків, позивач вказує, що розмір збитків розраховано на підставі пунктів 9.1, 9.2 Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженою наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 389 від 20.07.2009.

Відповідач в додаткових поясненнях до відзиву від 22.10.2024р. зазначає, що відповідач має право без спеціального дозволу на користування надрами для своїх господарських потреб, а посадові особи позивача, зловживаючи своїми посадовими обов`язками при здійсненні державного нагляду (контролю) щодо додержання відповідачем вимог законодавства у сфері охорони навколишнього середовища порушили чинне законодавство.

Відповідач у запереченнях на відповідь на відзив від 28.10.2024р. стверджує, що в виданому на підставі акту перевірки №776/03 від 21.10.2021 року за період з 01.01.2020 року по 30.09.2021 року та в самому акті не має вимоги, а саме: забезпечити здійснення державної реєстрації права на земельну ділянку під свердловини, так як стверджує позивач у своїй відповіді на відзив, чим вводить суд в оману.

Відповідач вважає, що директора підприємства незаконно було притягнуто до адміністративної відповідальності.

Позивач у запереченнях від 29.10.2024р. зазначає, що відповідачу були нараховано розмір відшкодування збитків, обумовленим за використанням водних ресурсів за відсутності дозвільного характеру (спеціального дозволу на користування надрами (підземні води) за період з 01.01.2020 року по 30.09.2021 року, було притягнуто до адміністративної санкції по факту що зафіксовано в Акті № 776/03 від 21.10.2021 року та в Протоколі №008637 від 22.10.2021 року, а не за виконання вимог припису.

Звертає увагу суду на ту обставину, що відповідача було притягнуто до адміністративної та господарських санкції по факту що зафіксовано в Акті за результатами проведення позапланового заходу державного контролю з метою виконання доручення Державної екологічної інспекції України від 14.09.2021 року №159, а не за виконання вимог припису.

Також позивач наголошує, що термін виконання припису узгоджувався з відповідачем, при отриманні припису №776/03 від 22.10.2021 року - відповідач підписався і зауважень та заперечень не мав.

Позивач вважає, що відповідачем не доведена відсутність в його діях (бездіяльності) вини у порушенні природоохоронного законодавства.

Відповідачем в поясненнях від 20.11.2024р. надано суду копії листа архівного відділу Хмельницької районної адміністрації від 25.10.2024 року; рішення дванадцятої сесії від 2.11.2000р. №4; додатку №1 до рішення; рішення від 25.11.2002р. №5; рішення від 25.11.2002р. №4; рішення від 26.11.2004 року №10; рішення від 22.09.2011 року №10; рішення від 20.02.2018 року №22; витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 01.02.2022 року; договору на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання юридичних послуг та витягу з рішення від 31.08.2022 року.

Відповідач в клопотанні від 29.11.2024р. наголошує, що факт притягнення директора до адміністративної відповідальності та добровільна сплата ним штрафу не є фактом визнання вини і не вважається, що це є підставою для стягнення збитків заподіяних порушенням природоохоронного законодавства.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, суд дійшов наступних висновків:

Згідно ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання іншою особою.

Захист свого особистого немайнового або майнового права та інтересу в суді кожна особа вправі здійснювати шляхом звернення з позовом, предмет якого або кореспондує із способами захисту, визначеними у ст. 16 ЦК України, договором або іншим законом.

Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди (п. 8 ч. 2 ст. 16 ЦК України)

Предметом спору у даній справі є матеріально-правова вимога про відшкодування шкоди, завданої навколишньому природному середовищу внаслідок порушення норм лісового та природоохоронного законодавства.

Відповідно до пункту 3 частини другої статті 11 ЦК України однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Статтею 13 Конституції України унормовано, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу.

Відносини в галузі охорони навколишнього природного середовища України регулюються Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища, земельним, водним, лісовим законодавством, законодавством про надра, про охорону атмосферного повітря, про охорону і використання рослинного і тваринного світу та іншим спеціальним законодавством».

Приписами ст. ст. 149, 151 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання використовують у господарській діяльності природні ресурси в порядку спеціального або загального природокористування відповідно до цього Кодексу та інших законів. Суб`єктам господарювання для здійснення господарської діяльності надаються в користування на підставі спеціальних дозволів (рішень) уповноважених державою органів земля та інші природні ресурси (в тому числі за плату або на інших умовах). Порядок надання у користування природних ресурсів громадянам і юридичним особам для здійснення господарської діяльності встановлюється земельним, водним, лісовим та іншим спеціальним законодавством.

Положення аналогічного змісту містяться також у ст. 38 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", яка передбачає, що використання природних ресурсів в Україні здійснюється в порядку загального і спеціального використання природних ресурсів. В порядку спеціального використання природних ресурсів громадянам, підприємствам, установам і організаціям надаються у володіння, користування або оренду природні ресурси на підставі спеціальних дозволів, зареєстрованих у встановленому порядку, за плату для здійснення виробничої та іншої діяльності, а у випадках, передбачених законодавством України, - на пільгових умовах.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 3 Водного кодексу України підземні води та джерела належать до водного фонду України, а згідно з приписами ст. ст. 1, 6 Кодексу України про надра вони є частиною надр (є корисними копалинами загальнодержавного значення відповідно до Переліку корисних копалин загальнодержавного значення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.12.1994 №827).

Таким чином, підземні води - це природний ресурс із подвійним правовим режимом, а тому, використовуючи підземні води, слід керуватися і водним законодавством, і законодавством про надра. Відповідно до положень ст. ст. 46, 48 Водного кодексу України водокористування може бути двох видів - загальне та спеціальне. Спеціальне водокористування - це забір води з водних об`єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об`єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів. Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських (у тому числі для цілей аквакультури) та інших державних і громадських потреб.

Спеціальне водокористування здійснюється лише на підставі дозволу на спеціальне водокористування (п. 9 ч.1 ст. 44, ч.1 ст. 49 Водного кодексу України).

Частиною 1 статті 19 Кодексу України про надра (чинній на момент спірних правовідносин), передбачено, що надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр. Право на користування надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу.

Надра у користування для видобування прісних підземних вод (крім мінеральних) і розробки родовищ торфу надаються без надання гірничого відводу на підставі спеціальних дозволів, крім випадків, передбачених ст. 23 цього Кодексу, що видаються після попереднього погодження з Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення (ст. 21 Кодексу України про надра).

Отже, законодавством, чинним на момент виникнення спірних правовідносин, було передбачено обов`язок отримання господарюючими суб`єктами як дозволу на спеціальне водокористування, так і спеціального дозволу на користування ділянкою надр. При цьому спеціальний дозвіл на користування надрами давав право на видобування підземних вод, а дозвіл на спеціальне водокористування - право на їх використання. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 14.04.2021 у справі №922/3488/19, від 17.09.2020 у справі №922/1699/15, від 12.09.2019 у справі №908/1092/18, постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 22.11.2023 у справі №520/11630/19.

Як вбачається з матеріалів справи, в період з 06 жовтня по 21 жовтня 2021 року, посадовими особами Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області (далі позивачем) проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання КП «Лозове комунсервіс» вимог законодавства у сфері охорони навколишнього середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, за результатами якого складено акт №776/03 від 21.10.2021р.

За результатами проведення перевірки встановлено наявність порушень вимог законодавства, зокрема, відповідачем в період з 01.01.2020р. по 30.09.2021р. здійснюється використання підземних вод із свердловин за відсутності дозвільного документу (спеціального дозволу на користування надрами (підземні води), що є порушенням статей 16, 19 Кодексу України про надра.

Для встановлення судом, чи мало місце правопорушення, основним доказом є акт перевірки, в якому зафіксований факт правопорушення, який (акт), відповідно до статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", є документом, який фіксує факт проведення планових, позапланових перевірок суб`єктів господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства, зокрема у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Аналогічний висновок міститься у постановах Верховного Суду України від 26.05.2022 у справі 922/2317/21, від 26.07.2022 у справі №924/883/21.

Таким чином, в акті перевірки від 21.10.2021 №776/03 встановлено наявність порушень вимог законодавства відповідачем, зокрема, здійснення самовільного користування надрами (підземні води) у період з 01.01.2020р. по 30.09.2021р. за відсутності документу дозвільного характеру - спеціального дозволу на користування надрами, що є порушенням ст. ст. 16, 19 Кодексу України про надра.

Акт підписаний директором КП «Лозове комунсервіс» Макаренко Г.Є. без будь-яких зауважень.

У зв`язку з виявленням порушень законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів Державною екологічною інспекцією у Хмельницькій області видано припис № 776/03 від 22.10.2021р.

За виявлені порушення складено постанови про накладення адміністративного стягнення №307/03 від 01.11.2021р. на директора Комунального підприємства «Лозове комунсервіс» Макаренко Ганну Євгенівну, було визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. ст. 47 КУпАП, а саме: самовільне користування надрами (підземні води) з 01.01.2020р. по - 30.09.2021р., а саме із двох артезіанських свердловин, що знаходяться в смт. Лозове - здійснюється за відсутності документу дозвільного характеру - спеціального дозволу на користування надрами.

Відповідно до ч. 9 ст. 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" розпорядчі документи щодо усунення порушень вимог законодавства можуть бути оскаржені до відповідного центрального органу виконавчої влади або суду в установленому законом порядку.

Будь-яких заперечень з приводу виявлених порушень директор Комунального підприємства «Лозове комунсервіс» Макаренко Ганну Євгенівну не заявляв, постанову про накладення на нього адміністративного стягнення не оскаржував, штраф сплатив в повному обсязі, що підтверджується копією квитанції ФН3000766402 від 17.11.2021р.

Згідно з ч. 1 ст. 23 Кодексу України про надра (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) землевласники і землекористувачі в межах наданих їм земельних ділянок мають право без спеціальних дозволів та гірничого відводу видобувати корисні копалини місцевого значення і торф загальною глибиною розробки до двох метрів, а також підземні води (крім мінеральних) для всіх потреб, крім виробництва фасованої питної води, за умови, що обсяг видобування підземних вод із кожного з водозаборів не перевищує 300 кубічних метрів на добу.

Судом враховується, що спеціальний дозвіл на користування надрами видається не на свердловину, а на ділянку надр, що надається у користування, що слідує з положень ст. 19 Кодексу України про надра.

Статтею 79 Земельного кодексу України визначено поняття земельної ділянки, а саме: земельна ділянка це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Відповідно до статті 79-1 Земельного кодексу України земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі.

Формування земельних ділянок здійснюється у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності.

Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.

Згідно зі ст. 125 та ст. 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також права постійного користування та оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Враховуючи, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження наявності у відповідача речових прав на земельні ділянки, на яких здійснювався забір підземних вод у спірний період, тому підстави для застосування до спірних правовідносин у справі положень ст. 23 Кодексу України про надра відсутні.

Відповідно до інформації Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань основний вид економічної діяльності відповідача - забір; очищення та постачання води (КВЕД-2010: Клас 36.00).

Стаття 41 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" встановлює економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища, зокрема, передбачає відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Відповідно до приписів ст. ст. 68, 69 вказаного Закону та ст. ст. 110, 111 Водного кодексу України порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Статтею 65 Кодексу України про надра передбачено, що порушення законодавства про надра тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову і кримінальну відповідальність згідно з законодавством України. Відповідальність за порушення законодавства про надра несуть особи, винні у тому числі у самовільному користуванні надрами.

Згідно ст. 67 Кодексу України про надра підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень законодавства про надра, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.

Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодування позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Загальне положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди втілено у ст. 1166 ЦК України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Отже, підставою деліктної відповідальності є протиправне шкідливе винне діяння особи, яка завдала шкоду.

Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести такі факти як: протиправна поведінка боржника, збитки, причинний зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вина.

У деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою. Натомість відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди.

Тобто вирішуючи спір про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, господарський суд виходить з презумпції вини правопорушника (Аналогічний висновок, викладений у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду 26.05.2022 у справі №922/2317/21, від 03.11.2021 у справі № 922/1705/20, від 18.12.2020 у справі 922/3414/19).

Наявність всіх зазначених умов є обов`язковим для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

Наявними у справі доказами (зокрема, актом №776/03 від 21.10.2021, протоколом №008637 та від 22.10.2021 про адміністративне правопорушення, постановою про накладення адміністративного стягнення №307/03 від 01.11.2021) в повній мірі підтверджується факт скоєння відповідачем правопорушення.

У діях відповідача наявні всі підстави для покладення на нього відповідальності за заподіяну шкоду:

- протиправна поведінка, яка полягає у здійсненні видобування підземних вод за відсутності спеціального дозволу на користування надрами (самовільне користування надрами) та невжиття заходів спрямованих на отримання спеціального дозволу на користування надрами;

- шкода, яка обрахована відповідно до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону і раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 №389;

- причинний зв`язок, що виражений у заподіяні вказаної шкоди саме протиправною поведінкою відповідача;

- вина - відповідач, у якого був відсутній спеціальний дозвіл на користування надрами, здійснюючи забір (видобування) підземних вод усвідомлював або повинен був усвідомлювати факт порушення відповідними діями вимог чинного законодавства. При цьому, відповідач не надав в матеріали справи належних та допустимих доказів на підтвердження відсутності його вини у здійсненні самовільного користування надрами.

Зважаючи на викладене, у діях відповідача наявний склад всіх чотирьох умов, необхідних для відшкодування спричиненої державі шкоди внаслідок порушення законодавства про охорону надр.

Як вбачається з матеріалів справи, розрахунок збитків, заподіяних державі, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів за відсутності дозвільного документу (спеціального дозволу на користування надрами), стягнення яких є предметом спору по цій справі, здійснено позивачем на підставі Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 №389 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 14.08.2009 за №767/16783 (далі - Методика) в редакції від 04.06.2021 , яка діяла на момент виявлення правопорушення та здійснення розрахунку.

Відповідно до п. 9.1. розділу ІХ Методики розрахунок розміру відшкодування збитків, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів за відсутності дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води), у разі перевищення встановлених у дозволі на спеціальне водокористування лімітів, здійснюється за формулою: З сам = 5 х W х Тар (грн.),(23), де W - об`єм води, що використана самовільно без дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води); Тар - розмір, аналогічний ставці рентної плати за спеціальне використання води, встановленої статтею 255 Податкового кодексу України, на дату виявлення порушення (для поверхневих, підземних, шахтних, кар`єрних та дренажних вод - грн/100 куб.м, води для потреб гідроенергетики та рибництва - грн/10000 куб.м, води, яка входить до складу напоїв, - грн/куб.м).

Статтею 255.5.2. Податкового кодексу України (в редакції на момент здійснення розрахунку) передбачено ставку рентної плати за використання підземних вод для Хмельницького району Хмельницької області в розмірі 74,74 грн. /100 куб.м.

Згідно із ст. 255.7 Податкового кодексу України (в редакції на момент здійснення розрахунку) житлово-комунальні підприємства застосовують до ставок рентної плати коефіцієнт 0,3.

Згідно з п. 9.2. розділу ІХ Методики фактичний об`єм води, що використана самовільно без дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)), у разі перевищення встановлених у дозволі на спеціальне водокористування лімітів визначається на основі даних: первинного обліку водокористування, звіту про використання води за формою № 2ТП-водгосп (річна), звітності за формою № 7-гр (підземні води) (річна), податкової декларації з рентної плати за спеціальне використання води, ліміту забору та використання води, індивідуальних норм водоспоживання та водовідведення або довідки фізичної особи - підприємця або юридичної особи за підписом керівництва, завіреної печаткою (за наявності).

За відсутності вимірювальних приладів обсяг фактично використаної води визначається за технологічними даними (тривалість роботи агрегатів, обсяг виробленої продукції чи наданих послуг, витрати електроенергії, пропускна спроможність водопровідних труб за одиницю часу тощо).

У разі відсутності вимірювальних приладів, якщо можливість їх встановлення існує, Тар збільшується в 2 рази.

Позивачем проведено розрахунок розмірів збитків, заподіяних відповідачем державі, які складають 59 355,00 грн.

З огляду на вище викладене, з урахуванням п. п. 9.1., 9.2. розділу ІХ Методики, ст. ст. 255.5.2. Податкового кодексу України розмір збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів обумовлених самовільним використанням водних ресурсів за відсутності дозвільного документу спеціального дозволу на користування надрами (підземні води) у період з 01.01.2020р. по 30.09.2021р. становить 59 355,00 грн.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення на користь держави з Комунального підприємства "Лозове комунсервіс" Деражнянської міської ради 59 355,00 грн. шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу є обґрунтованими, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи все вищезазначене, суд дійшов висновку про те, що позивачем доведено належними, допустимими, достовірними та вірогідними, доказами наявність правових підстав для задоволення його позовних вимог, внаслідок чого суд вирішив позов задовольнити повністю.

Згідно з ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України). Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).

За приписами ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, оцінивши всі обставини справи, давши їм правову оцінку, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Згідно ч.9, ст.129 ГПК України витрати по оплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 2, 20, 24, 73, 74, 119, 129, 232, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Комунального підприємства "Лозове комунсервіс" Деражнянської міської ради (32216, Хмельницька область, Деражнянський район, смт. Лозове, вул. Захисників України, 5, код ЄДРПОУ 37399978) на користь держави за наступними реквізитами: отримувач коштів ГУК у Хмел.обл/Деражнян. мтг/24062100, номер рахунку UА108999980333159331000022755, код класифікації доходів бюджету 24062100, код отримувача (ЄДРПОУ) 37971775, банк отримувача Казначейство України (ЕАП) 59 355,00 грн. (п`ятдесят дев`ять тисяч триста п`ятдесят п`ять гривень 00 коп.) шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу.

Видати наказ.

Стягнути з Комунального підприємства "Лозове комунсервіс" Деражнянської міської ради (32216, Хмельницька область, Деражнянський район, смт. Лозове, вул. Захисників України, 5, код ЄДРПОУ 37399978) на користь Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області (29000, м. Хмельницький, вул. Івана Франка, 2/2, код ЄДРПОУ 38045514) 3 028,00 грн. (три тисячі двадцять вісім гривень 00 коп.). витрат по оплаті судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів до Північно - західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 10.12.2024р.

СуддяО.Д. Вибодовський

Віддрук. 1 прим. - до справи.

Позивачу - надіслати до кабінету ЕС.

Відповідачу - 32216, Хмельницька область, Деражнянський район, смт. Лозове, вул. Захисників України, 5, код ЄДРПОУ (рек. з повід.)