Ухвала

від 09.12.2024 по справі 159/8071/24

КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 159/8071/24

Провадження № 2/159/1869/24

КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

09 грудня 2024 року м. Ковель

Суддя Ковельського міськрайонного суду Волинської області Лесик В.О., вивчивши позовну заяву ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа: Велицька сільська рада Ковельського району про позбавлення батьківських прав ,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 до суду з позовом до ОСОБА_3 , про позбавлення батьківських прав.

Зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням ст.ст. 175, 177 ЦПК України.

Відповідно до ст.175 ЦПК України, у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування, позовна заява повинна містити: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Згідно з положеннями ч.ч.4, 5 статті 19 СК України, при розгляді судом спорів щодо позбавлення батьківських прав, обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Процес позбавлення батьківських прав умовно поділяється на етапи, зокрема, етап звернення заявника з відповідною заявою до органу опіки та піклування про надання висновку про доцільність позбавлення конкретної особи батьківських прав.

Така заява подається до відповідної Служби у справах дітей органу місцевого самоврядування відповідного району в місті або місцевої державної адміністрації в районі відповідної області за місцем реєстрації матері або батька, стосовно яких вирішується питання про позбавлення батьківських прав згідно з вимогами, визначеними постановою Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 року № 866, якою затверджено Порядок провадження органами опіки та піклування діяльності, пов`язаної із захистом прав дитини.

Питання щодо позбавлення батьківських прав певної особи повинно обов`язково розглядатися в досудовому порядку органом опіки та піклування з оформленням та видачою про це письмового висновку.

Ненадання висновку одночасно з позовом позбавляє суд можливості провести розгляд справи у встановленому законом порядку та строки. Суд вважає, що зверненню до суду з позовом про позбавлення батьківських прав має передувати виважена та ґрунтовна підготовка документів, збір необхідної доказової бази. У цьому контексті суд звертає увагу на позицію ВСС України, викладену в ухвалі від 01.11.2017 року у справі № 211/559/16-ц, відповідно до якої позбавлення батьківських прав є передчасним без відповідного висновку органу опіки та піклування і попередження батька про необхідність змінити ставлення до виховання дитини.

У позові позивачем не зазначено, чи взагалі розглядалось таке питання органом опіки та піклування із винесенням письмового висновку про доцільність позбавлення батьківських прав відповідача. Не зазначено про причини неможливості отримання вказаного висновку самостійно, якщо такі існують.

Висновок органу опіки та піклування є ключовим доказом по даній категорії справ, якою б не була підстава позбавлення батьківських прав. Даний висновок робиться на підставі засідань комісії органу опіки та піклування про питання доцільності позбавлення батьківських прав. Для підготовки даного висновку комісія спілкується з відповідачем та вивчає наявність підстав для позбавлення батьківських прав.

Відповідно до п. 16 Постанови Пленуму Верховного суду від 30 березня 2017 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» заборонену законодавством поведінку батьків можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов`язками.

При цьому, у позові відсутні будь-які дані з приводу того, чи вживалися до відповідача будь-які заходи впливу (оскільки позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу) та реагування, що б могло вказати на винну поведінку відповідача.

Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (ст. 166 СК України). Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини в діях батьків.

Однак позивачем у позовній заяві не зазначено, а до позову не долучено належних доказів щодо винної поведінки матері та попередження матері про необхідність змінити ставлення до виховання дитини.

Крім цього, законний представник позивача посилається на те, що звільнений від сплати судового збору за вимогою про позбавлення батьківських прав на підставі п. 7 , п.9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», оскільки звертається до суду в інтересах дитини з метою захисту її прав та законних інтересів.

За змістом п. 7 , п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються громадяни, які у випадках, передбачених законодавством, звернулися із заявами до суду щодо захисту прав та інтересів інших осіб, а також звільняються особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю.

Однак, суд вважає доводи законного представника позивача щодо звільнення його від сплати судового збору за вимогою про позбавлення батьківських прав необґрунтованими, оскільки звернення законного представника позивача до суду з позовом про позбавлення відповідача батьківських прав не вирішує питання прав та інтересів інших осіб, зокрема прав та обов`язків неповнолітньої дитини, а стосується лише прав та обов`язків відповідача, як матері дитини, яка може бути позбавлена у разі ухвалення рішення про задоволення позову, правові наслідки чого визначені у ст. 166 СК України, а тому положення п. 7 ч. 1 ст. 5 Закону не поширюються на справи за позовом про позбавлення батьківських прав.

Відповідно правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 13.06.2018 року у справі №367/5983/16-ц (провадження №61-18165св18) Закон України «Про судовий збір» не відносить малолітніх дітей та батьків, які звертаються в їх інтересах, до категорії громадян, які звільняються від сплати судового збору.

Крім цього, не надано позивачем доказів на підтвердження звільнення від сплати судового збору відповідно до п.9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Відповідно до п.2 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" за подання до суду позовної заяви немайнового характеру фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Однак, квитанцію про сплату судового збору позивачем не додано.

Відтак, у разі відсутності пільг щодо сплати судового збору, передбачених ст. 5 Закону України «Про судовий збір», законному представнику позивача слідує сплатити судовий збір у розмірі 1211,20 грн. за наступними реквізитами: Отримувач : ГУК у Волин.обл/ м.Ковель/ 22030101, Код отримувача (ЄДРПОУ): 38009371, Банк отримувача: Казначейство України (ел.адм.подат.), Номер рахунку (IBAN)UA418999980313171206000003564, Найменування коду класифікації доходів бюджету 22030101 «Судовий збір (Державна судова адміністрація України,050)» за розгляд справ у Ковельському міськрайонному суді Волинської області.

Таким чином, при зверненні до суду з даним позовом позивачеві необхідно усунути вище вказані недоліки позовної заяви, шляхом подання позовної заяви в новій редакції з усунутими недоліками.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст.ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суддя -

п о с т а н о в и в :

Залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа: Велицька сільська рада Ковельського району про позбавлення батьківських прав, про що повідомити представника позивача і надати йому семиденний строк з дня отримання даної ухвали для усунення зазначених недоліків.

Попередити представника позивача, що у разі невиконання ухвали суду в зазначений строк позовна заява вважатиметься неподаною та буде йому повернута.

Ухвала оскарженню не підлягає

СуддяВ. О. Лесик