Рішення

від 27.11.2024 по справі 935/2480/24

КОРОСТИШІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Коростишівський районний суд Житомирської області

Справа № 935/2480/24

Провадження № 2/935/942/24

РІШЕННЯ

Іменем України

27 листопада 2024 року м.Коростишів

Коростишівський районний суд Житомирської області в складі: головуючого судді Василенка Р.О., із секретарем Криворучко Я.В., за участю: представника позивача - адвоката Кушніренка А.В., розглянувши увідкритому судовомузасіданні цивільнусправу запозовом ОСОБА_1 до Коростишівської міської ради, третя особа ОСОБА_2 про визнання права власності за набувальною давністю,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Коростишівської міської ради, третя особа ОСОБА_2 в якій просить суд визнати за ним право приватної власності за набувальною давністю на житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 45,9 кв.м..

В обгрунтування позову вказує, що у 2001 році його батько ОСОБА_2 (який є третьою особою) придбав у ОСОБА_3 , будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 45,9 кв.м.. Як вказує позивач будинок був придбаний батьком на ім`я позивача, оскільки на той час він був неповнолітнім.

Зазначає, що з 2001 року до 2004 року вони із батьком постійно проживали у цьому будинку, а з 2004 року позивач використовує цей будинок, як дачний, обробляє земельну ділянку, утримує та проводить поточні роботи.

У 2024 році позивач звернувся до старостинського округу з метою приватизації земельної ділянки, на якій розташований вказаний вище будинок. Однак, йому повідомили про те, що для подачі відповідних документів із заявою необхідно надати документи, що посвідчують право власності на цей будинок.

За інформацією, наданою батьком, він придбав цей будинок у ОСОБА_3 та угоду вони оформили розпискою про отримання грошових коштів за будинок, що посвідчена у сільській раді. Проте, подальших дій, відносно оформлення права власності на будинок ніхто не здійснював.

Відповідно до виписки з погосподарської земельна ділянка орієнтовною площею 0,6700 га, в тому числі для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд 0,2500 га, та для ведення особистого селянського господарства 0,4200 га, за адресою: АДРЕСА_1 , рахується за ОСОБА_3 .

В той же час відомості про право власності на житловий будинок згідно даних Державного реєстру не зареєстровано за жодною особою, таким чином правочин (договір купівлі-продажу), а також правостановлюючий документ і не міг бути оформлений у 2001 році відносно цього будинку, адже право власності на будинок не було оформлено за ОСОБА_3 .

У зв`язку з чим вказує про наявність підстав для визнання права власності за ним у порядку ст. 344 ЦПК України, адже на момент набуття права власності він був неповнолітнім, а з 2004 року користувався та вважав себе власником будинку, здійснював ремонт, утримував та поліпшував будинок, обробляв земельну ділянку більше 20 років. Тобто відкрито, добросовісно та безперервно володіє житловим будинком.

Представник позивача адвокат Кушніренко А.В. у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив його задовольнити обгрунтувавши викладеними у позові доводами.

Представник відповідача Коростишівської міської ради секретар міської ради Юрій Денисовець, в судове засідання не з`явився, про дату час та місце розгляду повідомлений належним чином. Надіслав до суду заяву про розгляд справи без його участі, щодо ухвалення рішення покладається на розсуд суду

Третя особа - ОСОБА_2 , у судове засідання не з`явився, про дату час та місце розгляду повідомлений належним чином, про що свідчить відмітка працівника пошти у рекомендованому поштовому відправленні №0600286875553 про його вручення 02.10.2024 року. Пояснень, будь-яких заяв чи клопотань на адресу суду не надходило, а тому суд провів судове засідання без участі останнього.

Суд, заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази на засадах змагальності, в межах позовних вимог, дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №392434968 від 27.08.2024 року, відсутні відомості про зареєстроване право власності на об`єкт нерухомості за адресою: АДРЕСА_1 . (а.с 24).

У виписці зпогосподарської книгиЩигліївського старостинськогоокругу від21серпня 2024року № 17-21/165,вказано,що відповідно дозаписів за2016-2023роки земельнаділянка(номероб`єкта по господарськогообліку №01-0141-5, орієнтовноюплощею 0,6700га,в томучислі длябудівництва іобслуговування житловогобудинку,господарських будівельі споруд0,2500га,та дляведення особистогоселянського господарства0,4200га,яка знаходитьсяза адресою: АДРЕСА_1 , рахується за ОСОБА_4 .

Зі змістудовідки виданоїстаростою Щигліївського старостинського округу І. Вернигорою від 21.08.2024 року №17-12/164 та акту депутата Коростишівської міської ради №1360 від 28.06.2024 р., слідує, що позивач ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , з 2001 року безперервно, відкрито користується житловим будинком за адресою: АДРЕСА_1 . Проводили поточний та обслуговування житлового будинку, обробляють земельну ділянку.

На житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 ,за замовленнямпозивача ОСОБА_1 виготовлений технічний паспорт, відповідно до якого загальна площа будинку становить 45,9 кв.м., житлова площа 22, 1 кв.м. До складу будинку входить власне будинок літ «А», погріб «Пг», криниця «К». Будинок споруджений у 1962 році.

Зі змісту розписки від 06 вересня 2001 року слідує, що ОСОБА_5 взяла гроші за хату в ОСОБА_2 в сумі 1500 грн. Власноручний підпис ОСОБА_6 підтверджено сільським головою Щигліївської сільської ради Коростишівського району, Житомирської області 06.09.2001 року.

Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до змісту частин 1, 4статті 344 ЦК Україниособа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майномпротягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації.

Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.

Правовий інститут набувальної давності опосередковує один із первинних способів виникнення права власності, тобто це такий спосіб, відповідно до якого право власності на річ виникає вперше або незалежно від права попереднього власника на цю річ, воно ґрунтується не на попередній власності та відносинах правонаступництва, а на сукупності обставин, зазначених у частині першійстатті 344 Цивільного кодексу України, а саме: наявність суб`єкта, здатного набути у власність певний об`єкт; законність об`єкта володіння; добросовісність заволодіння чужим майном; відкритість володіння; безперервність володіння; сплив установлених строків володіння; відсутність норми закону про обмеження або заборону набуття права власності за набувальною давністю. Для окремих видів майна право власності за набувальною давністю виникає виключно на підставі рішення суду (юридична легітимація).

Набуття відповідною особою права власності за набувальною давністю можливе лише за наявності всіх указаних умов у сукупності.

Аналізуючи поняття добросовісності заволодіння майном як підстави для набуття права власності за набувальною давністю відповідно достатті 344 Цивільного кодексу України, слід виходити із того, що добросовісність як одна із загальних засад цивільного судочинства означає фактичну чесність суб`єктів у їх поведінці, прагнення сумлінно захистити свої цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов`язків. При вирішенні спорів має значення факт добросовісності заявника саме на момент отримання ним майна (заволодіння майном), тобто на той початковий момент, який включається в повний давнісний строк володіння майном, визначений законом. Володілець майна в момент його заволодіння не знає (і не повинен знати) про неправомірність заволодіння майном. Крім того, позивач як володілець майна повинен бути впевнений у тому, що на це майно не претендують інші особи, і він отримав це майно за таких обставин і з таких підстав, які є достатніми для отримання права власності на нього.

Звідси, йдеться про добросовісне, але неправомірне, в тому числі безтитульне, заволодіння майном особою, яка в подальшому претендуватиме на набуття цього майна у власність за набувальною давністю. Підставою добросовісного заволодіння майном не може бути, зокрема, будь-який договір, що опосередковує передання майна особі у володіння (володіння та користування), проте не у власність. Володіння майном за договором, що опосередковує передання майна особі у володіння (володіння та користування), проте не у власність, виключає можливість набуття майна у власність за набувальною давністю, адже у цьому разі володілець володіє майном не як власник.

Якщо володілець знає або повинен знати про неправомірність заволодіння чужим майном (у тому числі і про підстави для визнання договору про його відчуження недійсним), то, незважаючи на будь-який строк безперервного володіння чужим майном, він не може його задавнити, оскільки відсутня безумовна умова набуття права власностідобросовісність заволодіння майном.

Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.05.2019 року у справі № 910/17274/17 (провадження №12-291гс18).

Відповідно до ст.ст.12,81 ЦПК Україницивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У поданому до суду позові ОСОБА_1 , вказував, про те, він, набув можливості ставити перед судом питання про визнання за ним права власності на житловий будинок за набувальною давністю, оскільки з 2004 року (понад 20 років) він добросовісно, відкрито та безперервно користується разом із батьком будинком, що за адресою: АДРЕСА_1 , який у 2001 році був придбаний його батьком у ОСОБА_4 .

Оцінюючи поняття добросовісності заволодіння майном, слід враховувати, що відповідна особа має добросовісно заволодіти саме чужим майном, тобто такий об`єкт давнісного володіння повинен мати власника або бути річчю безхазяйною (яка не має власника або власник якої невідомий).

Нерухоме майно може стати предметом набуття за набувальною давністю якщо воно має такий правовий режим, тобто є об`єктом нерухомості, який прийнято в експлуатацію.

З матеріалів справи вбачається, що відомості про зареєстроване право власності на будинок, що за адресою: АДРЕСА_1 , відсутні.

Разом з тим матеріали справи не містять відомостей про те, що житловий будинок, що за адресою: АДРЕСА_1 , після його побудови був прийнятий в експлуатацію, як об`єкт нерухомості.

Крім того позов про право власності за давністю володіння не може заявляти особа, яка володіє майном за волею власника і завжди знала, хто є власником.

Твердження позивача про те, що будинок був придбаний на його ім`я, та як результат стверджувати про те, що він добросовісно заволодів житловим будинком, а також те, що він не знав(і не повинен був знати) про неправомірність заволодіння таким майном, не підтверджено жодними належними та допустимими доказами.

Тому позивач не є добросовісним набувачем спірного житлового будинку, що виключає добросовісне заволодіння позивачем майном, та можливість його набуття за набувальною давністю у порядку ст. 344 ЦК України, а тому суд відмовляє у задоволенні позову.

Враховуючи положеннястатті 141 ЦПК Українита висновки суду про відмову в задоволенні позовних вимог, судові витрати понесені позивачем розподілу не підлягають.

Враховуючи викладене, на підставі ст.ст. 12,13,81, 141, 258, 259,263-265,268, 354 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Коростишівської міськоїради,третя особа ОСОБА_2 провизнання прававласності занабувальною давністю на житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 45,9 кв.м., - відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Відповідач: Коростишівська міська рада, ЄДРПОУ: 04053660, місцезнаходження: вул. Дарбіняна, 11, м. Коростишів, Житомирського району, Житомирської області.

Третя особа: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_3 .

Повне судове рішення складено 05.12.2024 року.

Суддя Роман ВАСИЛЕНКО