Єдиний унікальний номер: 379/1090/24
Провадження № 2/379/396/24
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 грудня 2024 року м. Тараща
Таращанський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Зінкіна В.І.,
за участю секретаря судового засідання Корженко О.В.,
розглядаючи у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду № 1, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Білоцерківської районної державної адміністрації, ОСОБА_2 , третя особа: Таращанська міська рада про визнання договору недійсним,
ВСТАНОВИВ:
Позивачка звернулася до суду з даним позовом.
Ухвалою судді від 26.09.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання.
05.12.2024 через канцелярію Таращанського районного суду Київської області позивачка подала заяву, в якій просить позовну заяву залишити без розгляду.
09.12.2024 через підсистему ЄСІКС «Електронний суд» представником відповідача ОСОБА_2 адвокатом Іващенком В.І. подано клопотання про приєднання до матеріалів справи копії акту приймання-передачі наданих послуг (звіт адвоката) від 09.12.2024. Крім того, у разі залишення позову без розгляду, заявляє вимогу про компенсацію позивачем ОСОБА_1 здійснених ОСОБА_2 витрат з оплати професійної правничої допомоги у розмірі 10000,00 грн.
Учасники справи у підготовче судове засідання не з`явилися, належно повідомлені про розгляд справи.
Згідно ч. 9 ст. 268 ЦПК України, ухвали суду проголошуються негайно після їх постановлення за правилами проголошення рішень суду.
Відповідно до ч. 4 ст. 268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
З огляду на неявку в судове засідання всіх учасників справи, на підставі положень ч. 2 ст. 247 ЦПК Українифіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Вирішуючи заяву позивачки, суд виходить з наступного.
Згідно п. 5 ч.1, ч. 2 ст. 257 ЦПК суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду. Особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Зважаючи на вищевикладене, вважаю можливим позовну заяву залишити без розгляду, оскільки це вільне волевиявлення і залишення позовної заяви з даної підстави без розгляду не позбавляє можливості позивача повторного звернення до суду.
Вирішуючи заяву представника відповідача про розподіл судових витрат, суд приходить до наступного.
Згідно з ч. 1 ст. 64 ЦПК України представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов`язки.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 43 ЦПК України учасники справи мають право, зокрема подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
09.12.2024 через підсистему ЄСІКС «Електронний суд» від представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Іващенка В.І. надійшла заява про розподіл судових витрат з додатками. Заява обґрунтована тим, що 05.12.2024 позивачкою подано заяву про залишення позову без розгляду. Відповідно до вимог ст.ст. 134, 175 ЦПК України, відповідачем разом з відзивом надавався попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи, згідно з яким відповідач очікував понести витрати на професійну правничу допомогу згідно з умовами договору про надання правової допомоги № 14/2024 від 01.10.2024 (п.4.2 договору) 20000, 00 грн за надання усіх видів послуг супроводження (представництва) у суді першої інстанції (Таращанському районному суді Київської області). Фактично з вказаної суми відповідачем на виконання вказаного договору на цей час сплачено 10000,00 грн (квитанція АТ «Ощадбанк» від 07.10.2024). Копія договору і квитанції додавалися до відзиву. На цей час, між відповідачем, як клієнтом, та адвокатом складено акт (проміжний) приймання-передачі наданих послуг (звіт адвоката) від 09.12.2024, згідно з яким відповідач прийняв і оплатив послуги з надання професійної правничої допомоги у розмірі 10000,00 грн. В зв`язку з чим, у разі залишення позову без розгляду, заявляє вимогу про компенсацію позивачкою здійснених відповідачем ОСОБА_2 витрат з оплати професійної правничої допомоги у розмірі 10000,00 грн у справі № 379/1090/24.
Відповідно до ч. 5 ст. 142 ЦПК України у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.
За змістом ч. 1 та п. 1 ч. 3 ст.133ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Положеннями статті 59Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Відповідно до ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги на рахунок держави.
Відповідно до ч. 9 ст. 141 ЦПК України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Для задоволення вимог про стягнення компенсації здійснених судових витрат відповідач має довести, а суд має встановити, які саме дії позивача при зверненні до суду чи під час розгляду справи по суті є необґрунтованими, чи є недобросовісним звернення позивача з позовом до суду, чи були його дії умисними та чим це підтверджується (постанова Верховного Суду від 14.01.2021 у справі № 521/3011/18).
Під зловживанням процесуальними правами у ст. 44 ЦПК України визначено наступне.
Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається. В залежності від конкретних обставин справи суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема: 1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення; 2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями; 3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер; 4) необґрунтоване або штучне об`єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою; 5) укладення мирової угоди, спрямованої на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі.
Згідно з роз`ясненнями п. 38 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», у разі закриття провадження у справі відповідач має право заявити вимоги про відшкодування здійснених ним витрат, пов`язаних із розглядом справи внаслідок необґрунтованих дій позивача. У такому разі заявлені вимоги розглядаються у цій же справі одночасно із вчиненням наведених процесуальних дій. Розмір відшкодування доводить відповідач. При цьому саме по собі пред`явлення позову не може свідчити про необґрунтовані дії позивача.
Звернення до суду з позовом є суб`єктивним правом позивача, гарантованим статтями 55, 124 Конституції України, є безумовним доступом до правосуддя незалежно від обґрунтованості позову.
Аналіз змісту наведених норм дає підстави для висновку, що покладення судових витрат на позивача у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду можливе за умови доведення факту вчинення позивачем необґрунтованих дій або зловживання позивачем чи його представником процесуальними правами. Під такими діями слід розуміти завідомо безпідставне або штучне ініціювання судового провадження за відсутності реального спору, вчинення позивачем свідомих недобросовісних дій, які свідчать про зловживання процесуальними правами.
У постанові від 14 січня 2021 року у справі № 521/3011/18 Верховний Суд, залишаючи без змін судові рішення про відмову у стягненні витрат на правничу допомогу, зазначив, що суд апеляційної інстанції вірно виходив з того, що відсутні підстави для визнання дій позивача необґрунтованими, оскільки звернення позивача до суду за захистом порушеного права, а також його дії, направлені на такий захист, не можуть свідчити про зловживання ним своїми процесуальними правами, тобто його дії, направлені на захист своїх прав, не можуть вважатися необґрунтованими та тягнути за собою його обов`язок відшкодувати понесені відповідачем витрати на правову допомогу.
Враховуючи вищенаведене, суд висновує, що обставини цієї справи не вказують на вчинення позивачем будь-яких дій, спрямованих на зловживання ним своїми процесуальними правами. Представник відповідача у справі не довів належними доказами, що дії позивача при зверненні до суду були недобросовісними, а звернення позивача до суду із даним з позовом - необґрунтованим.
Суд вважає, що за обставин цієї справи звернення позивача до суду за захистом порушеного права, а також його дії, направлені на такий захист, не можуть свідчити про зловживання ним своїми процесуальними правами, не можуть вважатися необґрунтованими чи недобросовісними та тягнути за собою обов`язок відшкодувати понесені відповідачем витрати на професійну правову допомогу.
Достовірних доказів необґрунтованості дій позивача в судовому засіданні також не встановлено. При цьому, саме по собі пред`явлення позову не може свідчити про необґрунтовані дії позивача, відтак суд висновує про відсутність підстав для стягнення з позивача компенсації понесених відповідачем судових витрат.
На підставі наведеного та керуючись статтями 133, 137, 141, 142, 247, 257 1. 1 п. 5, 258-261, 268, 353 ЦПК України, суд,
УХВАЛИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Білоцерківської районної державної адміністрації, ОСОБА_2 , третя особа: Таращанська міська рада про визнання договору недійсним залишити без розгляду.
Роз`яснити позивачці, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, вона має право звернутися до суду повторно.
У задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Іващенка Владислава Івановича про розподіл судових витрат та стягнення з позивачки ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 10000,00 грн судових витрат на професійну правничу допомогу відмовити.
Копію ухвали надіслати сторонам.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб - адресою сторінки на офіційному веб - порталі судової влади України http://tr.ko.court.gov.ua.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повне найменування сторін:
позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місцепроживання: АДРЕСА_1 ;
відповідачі:
Білоцерківська районна державна адміністрація, ЄДРПОУ 19425498, місцезнаходження: вул. Ярослава Мудрого, 2, м. Біла Церква, Київська область;
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 ;
третя особа: Таращанська міська рада Білоцерківського району Київської області, код ЄДРПОУ: 04054955, місцезнаходження: вул. Шевченка, буд. 7, м. Тараща, Білоцерківський район, Київська область.
Повний текст ухвали складено і підписано 10.12.2024.
Головуючий:В. І. Зінкін
Суд | Таращанський районний суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 10.12.2024 |
Оприлюднено | 12.12.2024 |
Номер документу | 123642814 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них оренди |
Цивільне
Таращанський районний суд Київської області
Зінкін В. І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні