Рішення

від 09.12.2024 по справі 302/1647/24

МІЖГІРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 302/1647/24

2/302/477/24

Номер рядка звіту 60

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09.12.2024 селище Міжгір`я

Міжгірський районний суд Закарпатської області

в особі головуючого судді Кривка В. П.,

з участю секретаря судового засідання Липей В.В.,

без участі сторін та їх представників,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Гренджа В.Ю., до Пилипецької сільської ради Хустського району Закарпатської області про визнання права власності на спадкове майно за заповітом,-

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог та доводів позивачки

11.11.2024 представник позивачки адвокат Гренджа В.Ю. в її інтересах подала суду вищенаведений позов, який обґрунтовано таким. ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 Померла ОСОБА_2 доводилася бабусею позивачці. За життя, 03.11.2021 року ОСОБА_2 залишила заповітне розпорядження, яким розпорядилася передати позивачці ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалось, і взагалі все те, на що вона за законом матиме право на момент своєї смерті, крім земельної ділянки площею 0,39 га, кадастровий номер земельної ділянки 2122486400:02:005:0061, земельної ділянки площею 0,2 га, кадастровий номер земельної ділянки 2122486400:02:005:0062, та земельної ділянки площею 0,50 га, кадастровий номер земельної ділянки 2122486400:01:003:0012. Вищенаведені земельні ділянки ОСОБА_2 заповіла ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Позивачка прийняла спадщину за заповітом до майна померлої ОСОБА_2 , 1946 р.н., шляхом постійного спільного проживання разом з померлою на день її смерті, відповідно до вимог ст. 1268 ЦК України. ОСОБА_3 прийняла спадщину за заповітом ОСОБА_2 шляхом подання заяви про прийняття спадщини до майна померлої у встановлений законом строк. Ніхто інший із заявами про прийняття спадщини чи про відмову від прийняття спадщини у встановлений законом строк не звертався. ОСОБА_3 зреалізувала своє право на спадкове майно за заповітом ОСОБА_2 шляхом отримання в державного нотаріуса свідоцтв про право на спадщину на спадкові земельні ділянки вказані в заповіті ОСОБА_2 . Спадкоємців на обов`язкову частку до спадкового майна померлої ОСОБА_2 немає. Спадкоємець першої черги за законом - ОСОБА_4 , яка на час смерті проживала разом із спадкодавцем ОСОБА_2 , та є донькою померлої, не є особою пенсійного віку, а також не є особою з інвалідністю. До спадкового майна померлої ОСОБА_2 , яке не охоплено заповітом, що складений на користь гр. ОСОБА_3 , належить житловий будинок під АДРЕСА_1 . Однак, не зважаючи на той факт що спадкове майно ОСОБА_2 не є спірним, Дунаєва О.І., державний нотаріус Міжгірської державної нотаріальної контори, на вимогу представника позивача ОСОБА_5 , про видачу свідоцтва про право на спадщину, винесла 11.10.2024 року за вих. № 172/02-31, постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, згідно якої відмовила у видачі ОСОБА_1 свідоцтва про право на спадщину за заповітом, за майном померлої ОСОБА_2 на житловий будинок з господарськими будівлями, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки на це спадкове майно відсутні правоустановчі документи, та відсутня інформація в Державному реєстрі речових прав про зареєстроване право власності щодо зазначеного вище нерухомого майна. Враховуючи вищенаведене, позивачка просить визнати за нею право власності на вищенаведений житловий будинок у порядку спадкування за заповітом до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Винесені в справі процесуальні рішення

Ухвалою Міжгірського районного суду Закарпатської області від:

- 12.11.2024 року залишено позовну заяву ОСОБА_1 без руху;

- 15.11.2024 року прийнято позовну заяву ОСОБА_1 до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження.

Позиції сторін за змістом процесуальних заяв

Позивачка та її представник адвокат Гренджа В.Ю. на розгляд справи в підготовче судове засідання не з`явилися, однак остання подала суду заяву з позицією підтримки позову, проханням задовольнити позов та розгляд справи проводити без участі сторони позивача. Крім того, суду додатково повідомлено, що спадкове майно не є спірним. ОСОБА_3 зреалізувала своє право на спадщину та отримала відповідне свідоцтво.

Відповідач Пилипецька сільська рада Хустського району Закарпатської області в особі сільського голови на розгляд справи в підготовче судове засідання не з`явився, проте подав суду заяву, в якій зазначив, що просить справу розглянути без його участі, не заперечує щодо задоволення позову.

Оцінивши позиції сторін, подані в справу докази, суд дійшов висновку, що визнання позову відповідачем слід прийняти та позов ОСОБА_1 задовольнити, виходячи з такого.

Встановлені судом обставини

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_5 у віці 77 років у місті Ужгород Ужгородського району Закарпатської області, про що 31.07.2023 року Міжгірським відділом ДРАЦС у Хустському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції складено відповідний актовий запис за №247, що вбачається з свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 .

На випадок своєї смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , залишила заповіти, які посвідчені 03.11.2021 року державним нотаріусом Міжгірської державної нотаріальної контори Дунаєвою О.І. та зареєстровані в реєстрі за №,№523, 524, згідно яких ОСОБА_2 своїм майном розпорядилася так: земельну ділянку площею 0,39 га, кадастровий номер земельної ділянки 2122486400:02:005:0061, земельну ділянку площею 0,2 га, кадастровий номер земельної ділянки 2122486400:02:005:0062, та земельну ділянку площею 0,50 га, кадастровий номер земельної ділянки 2122486400:01:003:0012 заповіла ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , а все інше її майно, де б воно не знаходилося і з чого б воно не складалося і взагалі все те на, що вона за законом матиме право на момент її смерті, крім вищенаведених земельних ділянок, заповіла ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Померла ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , була постійною мешканкою АДРЕСА_1 , разом з нею на день її смерті, в зазначеному вище житловому будинку проживали та були зареєстровані: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , - донька; ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , - внучка; ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , - правнучка, що підтверджується довідкою № 398 від 21.11.2023 року, яка видана виконкомом Пилипецької сільської ради Хустського району Закарпатської області.

Згідно з свідоцтвом про право на спадщину за заповітом, яке видане ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , державним нотаріусом Міжгірської державної нотаріальної контори Дунаєвою О.І. та зареєстроване в реєстрі №764 (спадкова справа №109/2023), на підставі заповіту, який посвідчений цим же нотаріусом 03.11.2021 року та зареєстрований в реєстрі за №523, спадщина, на яку видано це свідоцтво складається з земельної ділянки площею 0,2 га, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Річківської сільради, урочище «Перенизь», Хустського району Закарпатської області, кадастровий номер 2122486400:02:005:0062, яка належала померлій ОСОБА_2 на праві особистої приватної власності.

Згідно з постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 11.10.2024 року №172/02-31 державного нотаріуса Міжгірської державної нотаріальної контори Дунаєвої О.І. на випадок своєї смерті ОСОБА_2 склала заповіт, посвідчений державним нотаріусом Міжгірської державної нотаріальної контори Дунаєвою О.І., 03.11.2021 року за реєстровим N 524, в якому все своє майно, крім земельної ділянки площею 0,39 га, кадастровий номер земельної ділянки 2122486400:02:005:0061, земельної ділянки площею 0,2 га, кадастровий номер земельної ділянки 2122486400:02:005:0062 та земельної ділянки площею 0,50 га, кадастровий номер земельної ділянки 2122486400:01:003:0012, заповіла ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; ОСОБА_1 спадщину прийняла шляхом постійного спільного проживання разом з померлою на день її смерті, однак нотаріусом відмолено у видачі ОСОБА_1 свідоцтва про право на спадщину за заповітом за майном померлої ОСОБА_2 на житловий будинок з господарськими будівлями, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки на це спадкове майно відсутні правоустановчі документи, та відсутня інформація в Державному реєстрі речових прав про зареєстроване право власності щодо зазначеного вище нерухомого майна.

Згідно з випискою з погосподарської книги №399 від 21.11.2023 року, яка видана Пилипецькою сільрадою Хустського району Закарпатської області, житловий будинок, який знаходиться АДРЕСА_1 , належав померлій ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; будинок побудований орієнтовно у 1978 році, свідоцтво на право власності на цей житловий будинок сільрадою не видавалося.

Згідно з технічним паспортом на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 (Пилипецька територіальна громада) ТІ01:8260-3857-3859-0202, який виготовлений на замовлення ОСОБА_1 ФОП ОСОБА_7 станом на 26.08.2024 року, житловий будинок побудований у 1978 році, поруч з ним знаходяться сарай та вбиральня. Згідно з експлікацією приміщень будинку садибного типу, будинок має загальну площу 67,01м2, з неї житлова-50,41 м2, а допоміжна 16,60 м2; будинок складається з таких приміщень як: коридор-9,09 м2, кладова-7,51м2, житлові кімнати по 17,78 та 17,49 м2, кухні-15,14м2.

Мотиви, з яких виходить суд, застосування норм права

Згідно з ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Згідно з ч.1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до норм ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно з ч.1,2 ст.1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).

Статтею 1223 ЦК України передбачено:

- право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

- У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

- Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Частиною 1 ст.1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до ч.1 ст.1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Згідно із ч.1 ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Частиною 1 ст. 1297 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_5 . На випадок своєї смерті вона своїм майном розпорядилася так: земельну ділянку площею 0,39 га, кадастровий номер земельної ділянки 2122486400:02:005:0061, земельну ділянку площею 0,2 га, кадастровий номер земельної ділянки 2122486400:02:005:0062, та земельну ділянку площею 0,50 га, кадастровий номер земельної ділянки 2122486400:01:003:0012 заповіла ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , а все інше її майно, де б воно не знаходилося і з чого б воно не складалося і взагалі все те на, що вона за законом матиме право на момент її смерті, крім вищенаведених земельних ділянок, заповіла ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Крім вищенаведених земельних ділянок спадщина ОСОБА_2 складається з житлового будинку, що розташований в АДРЕСА_1 . Позивачка спадщину за майном померлої ОСОБА_2 прийняла шляхом постійного спільного проживання разом з нею на день її смерті, однак нотаріусом відмолено у видачі ОСОБА_1 свідоцтва про право на спадщину за заповітом за майном померлої ОСОБА_2 на житловий будинок з господарськими будівлями, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки на це спадкове майно відсутні правоустановчі документи, та відсутня інформація в Державному реєстрі речових прав про зареєстроване право власності щодо зазначеного вище нерухомого майна.

Такі дії нотаріуса відповідають підпунктам 4.16, 4.19 пункту 4 Глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України (затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року N 296/5), згідно яких видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно, крім випадків, передбачених пунктом 3 глави 7 розділу І цього Порядку, та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна. Якщо до складу спадкового майна входить нерухоме майно, нотаріус отримує інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно шляхом безпосереднього доступу до нього. За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз`яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.

У п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 "Про судову практику у справах про спадкування" роз`яснено, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розгляду не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

За статтею 16 ЦК України зазначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним з можливих способів захисту цивільних та інтересів є визнання права.

Відповідно до ст. 392 ЦК України право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Постановою державного нотаріуса Міжгірської державної нотаріальної контори відмовлено позивачці у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів і ця постанова унеможливлює оформлення нею спадщини у позасудовому порядку.

За вищенаведених обставин, суд вважає, що позов ОСОБА_1 підлягає до задоволення в повному обсязі, при цьому визнання позову відповідачем не суперечить вимогам закону та не порушує права та інтереси інших осіб.

Розподіл судових витрат

Позивачка проситься залишити судові витрати за нею, а тому такі не підлягають вирішенню.

Керуючись ст.ст. 200, 206, 263-265, 273 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Визнання позову відповідачем прийняти.

Позов задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , мешканкою АДРЕСА_1 , право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано безпосередньо в Закарпатський апеляційний суд або через Міжгірський районний суд Закарпатської області протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Рішення набирає законної сили згідно з ст. 273 ЦПК України.

Рішення складено 10.12.2024.

Суддя: В. П. Кривка