Ухвала

від 10.12.2024 по справі 756/10135/24

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 756/10135/24

Провадження № 2-і/756/61/24

Оболонський районний суд міста києва

УХВАЛА

10 грудня 2024 року м. Київ

Суддя Оболонського районного суду м. Києва Пукало А.В., розглянувши матеріали зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Універсал Банк", ТОВ "СЛ СЕЙЛС", ТОВ "СПОРТ ЛАЙФ УКРАЇНА",

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Оболонського районного суду м. Києва перебуває цивільна справа за позовом АТ "Універсал Банк" про стягнення заборгованості за договором про надання банківських послуг. Ухвалою від 23 вересня 2024 року відкрито провадження у справі.

ОСОБА_1 звернулися до Оболонського районного суду м. Києва із зустрічною позовною заявою до АТ "Універсал Банк", ТОВ "СЛ СЕЙЛС", ТОВ "СПОРТ ЛАЙФ УКРАЇНА", у якій просив стягнути з ТОВ "СЛ СЕЙЛС" на користь АТ "Універсал Банк" загальну суму отриманих кредитних коштів за договором № ДЕМ 7201/МБ від 18 листопада 2024 року.

Дослідивши матеріали справи, вирішуючи питання про прийняття зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 , суд дійшов таких висновків.

Пунктом 3 частини другої статті 49 ЦПК України передбачено, що відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.

Відповідно до ст. 193 ЦПК України зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об`єднуються в одне провадження з первісним позовом.

Предметом позовних вимог АТ "Універсал Банк" є стягнення заборгованості за договором про надання банківських послуг від 30 серпня 2019 року.

В той же час, у поданій до суду позовній заяві ОСОБА_1 просив стягнути з ТОВ "СЛ СЕЙЛС" на користь АТ «Універсал Банк» суму отриманих кредитних коштів за договором № ДЕМ 7201/24 про надання спортивно-оздоровчих послуг від 18 листопада 2021 року.

Таким чином, предметом зустрічного позову ОСОБА_1 до ТОВ "СЛ СЕЙЛС" є ненадання послуг за договором про надання спортивно-оздоровчих послуг.

У пунктах 43, 44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 910/2987/18 зазначено, що право відповідача подати до позивача зустрічний позов для його спільного розгляду з первісним позовом не є абсолютним. Таке право може бути реалізовано за умови дотримання загальних правил подання позовів, а також правил пред`явлення зустрічних позовів, установлених процесуальним законодавством. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом за умови не лише їх взаємопов`язаності, а й доцільності їх спільного розгляду.

Позов у цивільному процесі - це письмово оформлена і адресована суду письмова вимога, що складається з вимоги процесуального характеру та вимоги матеріального характеру (захистити невизнане, оспорюване чи порушене право). А предмет позову - це матеріальний зміст цієї вимоги.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Однорідними можуть вважатися позовні заяви, які пов`язані з однорідними позовними вимогами і водночас подані одним і тим же позивачем до одного й того самого відповідача (чи відповідачів) або хоча й різними позивачами, але до одного й того ж відповідача. Однорідними ж позовними вимогами є такі, що виникають з одних тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов`язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів.

Як роз`яснено у пункті 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ в суді першої інстанції» судам слід мати на увазі, що, оскільки від належного вирішення питання про прийняття зустрічного позову, позову третьої особи із самостійними вимогами та об`єднання і роз`єднання позовів залежить своєчасний і правильний розгляд заявлених вимог, то ці процесуальні дії необхідно провадити у точній відповідності з правилами, встановленими статтями 123 - 126 ЦПК України.

Порядок прийняття зустрічного позову визначений статтею 193 ЦПК України. За вказаної норми підставами прийняття зустрічного позову до спільного розгляду є взаємопов`язаність, доцільність розгляду в одному провадженні, а також, можливість виключення повністю або частково задоволення первісного позову, у разі задоволення зустрічного позову.

Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним. Недоцільно розглядати первісний позов і зустрічний позов, якщо це затягне розгляд справи, істотно розширить предмет доказування.

Виходячи зі змісту статті 193 ЦПК України законодавством не передбачено прийняття зустрічного позову в частині заявлених вимог. Наслідком прийняття зустрічного позову є його об`єднання в одне провадження з первісним позовом.

З аналізу наведених норм процесуального закону та відповідних роз`яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» вбачається, що процесуальний закон вказує на певні умови прийняття судом зустрічного позову: 1) взаємний зв`язок первісного позову та зустрічного позову; 2) однорідність вимог та нерозривна пов`язаність вимог між собою; 3) від вирішення однієї вимоги залежить вирішення інших; 4) доцільність спільного розгляду цих позовів.

Тобто, однією з умов пред`явлення зустрічного позову є взаємопов`язаність зустрічного позову з первісним та доцільність сумісного розгляду основного і зустрічного позовів.

Так, взаємопов`язаність зустрічного та первісного позовів та доцільність їх спільного розгляду може виявлятись у такому: 1) повністю чи частково співпадають підстави обох позовів (фактичні обставини); при цьому правові підстави цих позовів можуть бути різними; 2) для підтвердження підстав позову сторонами (позивачем за первісним позовом і відповідачем за зустрічним) надані переважно або частково одні ті самі докази; 2) вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись (при цьому предмети та підстави таких позовів можуть бути не пов`язаними, доцільність розгляду в одному провадженні спрямована на процесуальну економію, уникнення процедури примусового виконання одночасно двох судових рішень); 3) задоволення зустрічного позову виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову; 4) спільний розгляд сприятиме оперативному і правильному вирішенню спору/спорів між сторонами.

Згідно з ст. 48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

Суд при розгляді справи має виходити зі складу осіб, які залучені до участі у справі позивачем. Належним відповідачем є особа, яка має відповідати за позовом. Тобто, відповідач - це особа, яка має безпосередній зв`язок зі спірними матеріальними правовідносинами та, на думку позивача, порушила, не визнала або оспорила його права, свободи чи інтереси і тому притягується до участі у цивільній справі для відповіді за пред`явленими вимогами. Відповідач - це особа, яка, на думку позивача, або відповідного правоуповноваженого суб`єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач притягається до справи у зв`язку з позовною вимогою, яка пред`являється до нього. При цьому неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві

Тобто, відповідач - це особа, яка має безпосередній зв`язок зі спірними матеріальними правовідносинами та, на думку позивача, порушила, не визнала або оспорила його права, свободи чи інтереси і тому притягується до участі у цивільній справі для відповіді за пред`явленими вимогами.

Разом з тим, попри те, що ОСОБА_1 зазначив АТ "Універсал Банк" відповідачем у зустрічній позовній заяві, її зміст не містить жодних позовних вимог до нього. Єдиною позовною вимогою є стягнення з ТОВ "СЛ СЕЙЛС" суми одержаних коштів.

Таким чином, слід констатувати, що вказівка на АТ "Універсал Банк" як відповідача у позовній заяві має формальний характер, адже до нього не заявлено жодної позовної вимоги.

За таких обставин позовна заява ОСОБА_1 не є зустрічною у розумінні ст. 193 ЦПК України, адже заявлена до особи, яка не має у первісному позові жодного процесуального статусу.

Отже, враховуючи підстави та предмет позову, з урахуванням суб`єктивного складу сторін, заявлені вимоги за первісним та зустрічним позовом не стосуються одних і тих самих правовідносин, обраний сторонами спосіб захисту є окремим предметом доказування, а тому, на думку суду, спільний розгляд первісного позову і зустрічного позову, поданого відповідачем, призведе до затягування судового процесу, порушення права позивача на своєчасний, швидкий розгляд та вирішення справи по суті вимог заявлених у первісному позові.

З урахуванням викладеного, виходячи з предмету позовних вимог по первісному та зустрічному позову ці вимоги не є однорідними як за предметом позову, так і способом захисту прав та законних інтересів сторін цивільного процесу, а також колом учасників, що зумовлює самостійний предмет їх доказування, тому спільний розгляд цих позовів є недоцільним, і, як наслідок, у прийнятті зустрічного позову ОСОБА_1 слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст. 260 ЦПК України, суддя -

УХВАЛИВ:

Відмовити у прийнятті до спільного розгляду зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Універсал Банк", ТОВ "СЛ СЕЙЛС", ТОВ "СПОРТ ЛАЙФ УКРАЇНА".

Зустрічну позовну заяву повернути ОСОБА_1 , роз`яснивши, що заявник має право звернутися до суду зі своїми вимогами з додержанням загальних правил щодо пред`явлення позову.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на її апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу було подано протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

.

Суддя А.В. Пукало