Дата документу 10.12.2024
Справа № 334/9931/24
Провадження № 1-кс/334/3165/24
УХВАЛА
про арешт майна
10 грудня 2024 року слідчий суддя Ленінського районного суду міста Запоріжжя ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого СВ Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12024082050002452, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05 грудня 2024 року за ознаками злочину, передбаченого частиною першою статті 286 КК України,
за участю: представника власника майна ОСОБА_4 , представника володільця майна адвоката ОСОБА_5 ,
встановив:
слідчому судді надійшло клопотання слідчого ОСОБА_3 , погоджене прокурором Дніпровської окружної прокуратури міста Запоріжжя ОСОБА_6 , в якому слідчий просить накласти арешт на «Toyota Саmry», реєстраційний № НОМЕР_1 , у вигляді заборони на відчуження, розпорядження та користування, вилучений 05.12.2024 в ході огляду місця події, який знаходиться у власності ПП «ГРБ «Енергія», яке зареєстроване за адресою: м. Запоріжжя, вул. Василя Стуса (колишня Георгія Сапожнікова), буд. 8Б, з правом зберігання транспортного засобу на території спеціального майданчику, розташованого за адресою: м. Запоріжжя, вул. Привокзальна, 13.
Слідчий ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився. Подав заяву про його розгляд за його відсутності.
Представник власника майна ОСОБА_4 проти клопотання заперечив. Пояснив, що транспортний засіб використовується підприємством для забезпечення населення України електродвигунами, генераторами і трансформаторами. Також на автомобілі має лише подряпину в лівій задній частині, є технічно справним та може використовуватись підприємством в своїй діяльності.
Представник володільця майна ОСОБА_7 адвокат ОСОБА_5 проти клопотання заперечила. Пояснила, що ОСОБА_7 не є власником транспортного засобу, який належить ПП «Госпрозрахункове бюро «Енергія», завдяки якому підприємства, установи та організації, а також населення мають електроенергію. У підприємства є нагальна потреба у користуванні цим транспортним засобом в службових цілях для забезпечення населення генераторами та електродвигунами. Також слідчим не доведено, які експертні дослідження мають бути проведені у кримінальному провадженні.
Слідчий суддя, заслухавши думки представників власника та володільця майна, дослідивши клопотання та документи, додані до нього, дійшов наступних висновків.
Відповідно до положення статті 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди..
У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення, що передбачено в частині першій статті 98 КПК України.
Слідчим здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 12024082050002452, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05 грудня 2024 року за частиною першою статті 286 КК України. Процесуальне керівництво у вказаному кримінальному провадженні здійснюється Дніпровською окружною прокуратурою міста Запоріжжя.
Досудовим розслідування встановлено, що 05 грудня 2024 року приблизно о 17.15 годині водій ОСОБА_7 , керуючи автомобілем «Toyota Саmry», реєстраційний № НОМЕР_1 , здійснюючи виїзд з прилеглої території підприємства «ГРБ Енергія», яке розташоване за адресою вул. Василя Стуса, буд. 8Б, на проїзну частину вул. Василя Стуса допустив зіткнення з мотоциклом «Bajaj Boxer ВМ 150», реєстраційний № НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_8 . В результаті ДТП мотоцикліст ОСОБА_8 отримав тілесні ушкодження у вигляді «закритого перелому верхньої третини правої стегнової кістки», з якими доставлений до лікарні.
05.12.2024 під час огляду місця пригоди автомобіль «Toyota Саmry», реєстраційний № НОМЕР_1 та мотоцикл «Bajaj Boxer ВМ 150», реєстраційний № НОМЕР_2 , були тимчасово вилучені.
Постановою про визнання та долучення до кримінального провадження речових доказів від 06.12.2024 «Toyota Саmry», реєстраційний № НОМЕР_1 , визнаний речовим доказом у кримінальному провадженні № 12024082050002452 та поміщений для зберігання на територію майданчика тимчасового тримання транспортних засобів ГУНП в Запорізькій області, розташованого за адресою: м. Запоріжжя, вул. Привокзальна, 13.
Згідно зі свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу вказаний транспортний засіб належить ПП «ГРБ «Енергія», місцезнаходження: м. Запоріжжя, вул. Василя Стуса (колишня Георгія Сапожнікова), буд. 8Б.
На стадії досудового розслідування у слідчого виникла необхідність в арешті «Toyota Саmry», реєстраційний № НОМЕР_1 , який зберіг на собі сліди кримінального правопорушення, з метою запобігання зникненню, втрати або його пошкодження або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
Слідчий суддя встановив, що «Toyota Саmry», реєстраційний № НОМЕР_1 , відповідає критеріям, визначеним частиною першою статті 98 КПК України, оскільки зберіг на собі сліди кримінального правопорушення.
При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя враховує, що правовою підставою арешту майна є збереження речового доказу «Toyota Саmry», реєстраційний № НОМЕР_1 , який може бути використаний як доказ у кримінальному провадженні, а також розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження та наслідки арешту майна для його власника та володільця.
Відповідно до статті 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява № 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А № 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява № 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A № 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A № 98).
У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.
На даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна ПП «ГРБ «Енергія», оскільки невжиття даних заходів забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна може призвести до його втрати, перетворення або іншої передачі майна, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної особи за вчинення злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити можливість застосування заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.
Слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання слідчого є обґрунтованим, оскільки вказаний транспортний засіб є речовим доказом у кримінальному провадженні та необхідний органу досудового розслідування для проведення експертиз та інших слідчих дій. У разі його повернення володілець та/або власник майна може знищіти, зіпсувати, приховати або відчужити майно, як має важливе значення для встановлення об`єктивних обставин під час проведення досудового розслідування кримінального провадження, оскільки є речовим доказом.
При цьому слідчий суддя дійшов висновку, що заборона користування транспортним засобом буде надмірним тягарем для власника майна ПП «ГРБ «Енергія», оскільки транспортний засіб необхідний підприємству для здійснення господарської діяльності, пов`язаною із виробництвом електродвигунів, генераторів та трансформаторів, а також їх установленням та монтажом, що є надзвичайно важливим для населення в теперішній час.
Керуючись статтями 132, 170-173, 175, 372, 376 КПК, слідчий суддя
постановив:
клопотання задовольнити частково.
Накласти арешт на автомобіль «Toyota Camry», реєстраційний № НОМЕР_1 , власником якого є ПП «Госпрозрахункове бюро «Енергія», місцезнаходження: м. Запоріжжя, вул. Василя Стуса, буд. 8Б, з позбавленням його власника права на відчуження та розпорядження вказаним майном, з правом зберігання на території спеціального майданчику утримання автотранспорту ГУНП в Запорізькій області, що розташований за адресою: м. Запоріжжя, вул. Привокзальна, буд. 13 та можливістю подальшої передачі на відповідальне зберігання власнику майна.
У задоволенні клопотання в іншій частині відмовити.
Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
Копію ухвали вручити слідчому та власнику майна.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.
Повна ухвала складена 10 грудня 2024 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1
Суд | Ленінський районний суд м. Запоріжжя |
Дата ухвалення рішення | 10.12.2024 |
Оприлюднено | 12.12.2024 |
Номер документу | 123645659 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про арешт майна |
Кримінальне
Ленінський районний суд м. Запоріжжя
Фетісов М. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні