Ухвала

від 10.12.2024 по справі 760/7045/24

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №760/7045/24

2/760/7049/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(про повернення позовної заяви)

10 грудня 2024 року м. Київ

Суддя Солом`янського районного суду м. Києва Козленко Г.О., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «СВІТОДАР» про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, визнання незаконним та скасування наказу про встановлення неповного робочого дня та відшкодування моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

До Солом`янського районного суду м. Києва звернулась ОСОБА_1 із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «СВІТОДАР» про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, визнання незаконним та скасування наказу про встановлення неповного робочого дня та відшкодування моральної шкоди.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 28.08.2024 позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «СВІТОДАР» про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, визнання незаконним та скасування наказу про встановлення неповного робочого дня та відшкодування моральної шкоди - залишено без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня отримання ухвали, шляхом подання до суду доказів на підтвердження сплати судового збору.

Ухвалу від 28.08.2024 було доставлено до електронного кабінету позивача підсистеми «Електронний суд» 29.08.2024, що підтверджується довідкою про доставку електронного документу.

Окрім цього, ухвала від 28.08.2024 направлялася за зареєстрованим місцем проживання позивача та була отримана 01.10.2024, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Станом на 10.12.2024 строк для усунення недоліків завершився, позивачем допущені при поданні позовної заяви недоліки не усунуто.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно з ч. 1 ст. 12, ч. 1 ст. 20 ЦПК України особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд, у тому числі, реалізовує своє право на захист.

Частиною першою статті 14 Цивільного кодексу України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року №475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

Рішеннями Європейського суду визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Виходячи з практики Європейського суду з прав людини слід брати до уваги те, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. Правосуддя має бути швидким. Тривала невиправдана затримка процесу практично рівнозначна відмові в правосудді (рішення Суду у справі Жоффр де ля Прадель проти Франції від 16 грудня 1992 року, (Judgementof ECHR of 16 December 1992 DeGeouffredelaPradelle v. France // SeriesA N 253- В).

У своїй практиці Європейський суд неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у 6 § 1 Конвенції, не є абсолютним, з точки зору його практичного забезпечення: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання, шляхом застосування національного законодавства («Golder проти Сполученого Королівства», «Осман проти Сполученого королівства» від 28 жовтня 1998 року та «Креуз проти Польщі» від 19 червня 2001 року). Суд приймає рішення щодо дотримання вимог Конвенції, переконавшись у тому, що право доступу до суду не обмежується таким чином чи такою мірою, що сама суть права буде зведена нанівець. Крім того, подібне обмеження не буде відповідати ст. 6 § 1, якщо воно не переслідує легітимної мети та не існує розумної пропорційності між використаними засобами та поставленою метою.

Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. Кожен має право на судовий розгляд своєї справи упродовж розумного строку.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 185 ЦПК України позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк не виконає вимоги, визначені ст. ст. 175, 177 ЦПК України, а саме не усуне недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.

З огляду на те, що ухвала про залишення позовної заяви без руху не виконана позивачем, за таких обставин суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає поверненню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 14, 20 ЦК України, ст.ст. 1-14, 19, 23, 43, 185, 353-355 ЦПК України, суддя

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «СВІТОДАР» про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, визнання незаконним та скасування наказу про встановлення неповного робочого дня та відшкодування моральної шкоди - вважати неподаною і повернути позивачеві.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Київського апеляційного суду.

Суддя Г.О. Козленко