Ухвала

від 09.12.2024 по справі 465/5198/24

ФРАНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

465/5198/24

1-кп/465/1008/24

У Х В А Л А

судового засідання

09.12.2024 м. Львів

Франківський районнийсуд м.Львова ускладі головуючогосудді ОСОБА_1 ,за участюсекретаря судовогозасідання ОСОБА_2 ,прокурора ОСОБА_3 ,обвинуваченого ОСОБА_4 ,розглянувши усудовому засіданніу м.Львові клопотанняпрокурора пропродовження обвинуваченому ОСОБА_4 строкузапобіжного заходуу виглядітримання підвартою по об`єднаних кримінальних провадженнях, внесених до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024100020000285 від 10.01.2024, № 12024141370000587 від 04.06.2024, № 12024142370000351 від 20.06.2024, про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15 ч.4 ст.185, ч.4 ст.185, ч.1 ст.309, ч.1 ст. 361 КК України, -

в с т а н о в и в:

У провадженні судді Франківського районного суду м. Львова ОСОБА_1 перебувають об`єднані кримінальні провадження, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024100020000285 від 10.01.2024, № 12024141370000587 від 04.06.2024, № 12024142370000351 від 20.06.2024, про обвинувачення ОСОБА_4 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15 ч.4 ст.185, ч.4 ст.185, ч.1 ст.309, ч.1 ст. 361 КК України.

У судовому засіданні прокурор заяви клопотання про продовження строкутримання підвартою обвинуваченому ОСОБА_4 у даному кримінальному провадженні підтримав, покликаючись на те, що наявністьобґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчиненніінкримінованих йомузлочинів,підтверджується зібранимиу кримінальномупровадженні доказами.Водночас до12.12.2024з об`єктивнихпричин неможливорозглянути івирішити справупо суті.Разом зтим, ОСОБА_4 обвинувачується увчиненні тяжкихзлочинів,санкція статтіяких передбачаєпозбавлення воліна строквід п`ятидо восьмироків,а такожвраховуючи даніпро йогоособу,такий можепереховуватись відсуду,незаконно впливатина потерпілих,свідків уданих кримінальнихправопорушеннях , перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення. Томубільш м`якізапобіжні заходизапобігти вищевказанимризикам тазабезпечити належнупроцесуальну поведінкуобвинуваченого незможуть.З урахуваннямнаведених ризиківта данихпро особуобвинуваченого,просить продовжитистрок триманняпід вартоюобвинуваченому ОСОБА_4 строком на 60 діб.

Обвинувачений у судовому засіданні не заперечував щодо розгляду даного клопотання за відсутності свого захисника та не заперечив щодо задоволення клопотання прокурора.

Заслухавши думку прокурора та обвинуваченого, дослідивши наявні матеріали справи та заявлене клопотання, в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

У даному кримінальному провадженні ухвалою слідчого судді Франківського районного суду м. Львова від 21.06.2024 ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та у подальшому судом строк запобіжного заходу продовжувався, востаннє ухвалою ухвалою суду від 14.10.2024 строкомна 60днів до 12.12.2024включно із внесенням застави.

Положенням ст.199КПК України передбачено, що клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п`ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою стосується як досудового розслідування, під час якого воно подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого воно здійснюється, так і судового провадження.

Приписами статті 177 КПК України встановлено, що підставою як для застосування, так і для продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають суду достатні підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною 1 цієї статті.

Такий вид запобіжного заходу як тримання під вартою за положеннями ч.1 ст.183КПКУкраїни є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.Метою запобіжногозаходу увигляді триманняпід вартоює запобіганняспробам:переховуватися відорганів досудовогорозслідування та/абосуду;знищити,сховати абоспотворити будь-якуіз речейчи документів,які маютьістотне значеннядля встановленняобставин кримінальногоправопорушення;незаконно впливатина потерпілого,свідка,іншого підозрюваного,обвинуваченого,експерта,спеціаліста уцьому жкримінальному провадженні;перешкоджати кримінальномупровадженню іншимчином;вчинити іншекримінальне правопорушеннячи продовжитикримінальне правопорушення,у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно положень ст.178 КПК України, при вирішенні питання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, крім ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується; наявність судимостей у обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів.

Також, слід зазначити, що у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшують ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. Так, у справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року Європейським судом з прав людини зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

Відповідно до ст. 3 Загальної декларації прав людини, ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. ст.176-178 КПК України, п. 3 постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни від25квітня 2003року №4«Про практикузастосування судамизапобіжного заходуу видівзяття підварту тапродовження строківтримання підвартою настадіях дізнанняі досудовогослідства» запобіжний захід тримання під вартою має застосовуватися лише за крайньою необхідністю і, як останній захід, при наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний чи обвинувачуваний буде намагатися ухилятися від слідства й суду або від виконання процесуальних рішень, перешкоджатиме встановленню істини у справі, продовжуватиме злочинну діяльність.

Запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканість, гарантовані ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначених КПК України, з урахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини.

Частиною 2 ст.29КонституціїУкраїни передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Вирішуючи клопотанняпрокурора пропродовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходуу виглядітримання підвартою настрок 60днів,суд враховуєвимоги п.п.3і 4ст.5Конвенції прозахист правлюдини тапрактику Європейськогосуду зправ людини,згідно зякими,обмеження праваособи насвободу іособисту недоторканістьможливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини зазначає, що факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими самими переконливими як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи суто висунення обвинувачення, що здійснюється на наступній стадії процесу. Наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин, однак те, що можна вважати «обґрунтованим», залежить від усіх обставин справи.

У рішенні Європейський суд з прав людини по справі «Летельє проти Франції» від 26.06.1991 року зазначено, що наявність вагомих підстав обвинуваченого затриманого у вчиненні злочину є неодмінною умовою правомірності тримання під вартою.

У рішенні Європейський суд з прав людини по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 року зазначено, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.

У рішенні по справі «Харченко проти України» від 10.02.2011 року Європейський суд з прав людини вказав, що розумність строку тримання під вартою не може оцінюватись абстрактно, вона має оцінюватись в кожному конкретному випадку залежно від особливостей конкретної справи.

Отже, Європейський суд з прав людини підкреслює, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

Враховуючи вищевикладене, заслухавши думку прокурора та обвинуваченого, суд дійшов висновку про доведеність прокурором у клопотанні обставин, зазначених у п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які виправдовують подальше тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 . При цьому, суд враховує наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінальних правопорушень, призначення підготовчого судового засідання по даній справі, тобто на стадії, де свідки, потерпілі та обвинувачений не допитані, та тяжкість кримінальних правопорушень в яких він обвинувачуються, покарання, яке йому загрожує в разі визнання його винуватим. Також судом враховується особа обвинуваченого, його вік та стан здоров`я, дані про особу обвинуваченого, який раніше судимий, без соціальних зв`язків, не одружений, не працює, не має на утриманні осіб, які потребують піклування, тому суд приходить до висновку, що обставини кримінального провадження дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може переховуватися від суду, впливати на потерпілих та свідків у цьому ж кримінальному провадженні, та перебуваючи на свободі матиме змогу та буде намагатись перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення і таким чином негативно вплинути на хід судового розгляду та встановлення об`єктивної істини в даному кримінальному провадженні.

На переконання суду, з моменту взяття обвинуваченого під варту та до моменту вирішення вказаного клопотання, не змінилися обставини, які стали підставою для обрання та продовження щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та не змінились обставини, які дають суду підстави вважати, що належну процесуальну поведінку обвинуваченого не може забезпечити і більш м`який запобіжний захід.

Окрім того, оцінка доказів винуватості, їх належність та допустимість на даній стадії судового розгляду судом перевірці не підлягають.

Так, наведені прокурором в клопотанні та в судовому засіданні підстави для продовження строку тримання під вартою є належним чином обґрунтовані та вмотивовані, ризики, які слугували підставою для обрання запобіжного заходу, на даний час не змінилися.

Крім цього, будь-яких інших обставин, які б свідчили про те, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з урахуванням наявності ризиків, не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого ОСОБА_4 суд на теперішній час не встановив.

На підставі наведеного, оцінюючи в сукупності обставини по справі, стадію розгляду кримінального провадження, суд приходить до переконання, що ризики передбачені ст. 177 КПК України на даний час не зменшились, що унеможливлює застосування до обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу, а тому слід клопотання прокурора задовольнити та продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 днів.

Відповідно до ч.3 ст. 183 КПК України, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків передбачених КПК України.

Разом з тим, згідно вимог ч. 3 ст. 183 КПК України щодо визначення розміру застави, суд враховує особу обвинуваченого, його майновий стан та інші обставини кримінального провадження, а також те, що розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим, покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього, на підставі п.2 ч.5 ст.182 КПК України суд вважає, що достатньою для забезпечення виконання обвинувачуваним обов`язків покладених на нього КПК України, слід вважати продовженим застосований ОСОБА_4 розмір застави 80 (вісімдесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень.

На підставі абз.2 ч.3 ст.183 КПК України, суд вважає за необхідне визначити, передбачені ст.194 КПК України, обов`язки обвинуваченому ОСОБА_4 у випадку внесення ним або іншою фізичною чи юридичною особою (заставодавцем) визначеною цією ухвалою застави.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 193, 194, 196, 197, 199, 331, 372, 376 КПК України

п о с т а н о в и в:

Клопотання прокурорапро продовженняобвинуваченому ОСОБА_4 строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний західу видітримання підвартою строкомна 60днів до 06.02.2025 включно.

Вважати продовженим ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,розмір застави 80 (вісімдесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень, яка буде достатньою для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених КПК України.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,його право внести або забезпечити внесення іншою фізичною чи юридичною особою (заставодавцем) застави у будь-який момент з часу винесення ухвали на депозитний рахунок суду ІBAN: UA598201720355219002000000757, банк одержувача: Державна казначейська служба України, м. Київ МФО 820172, ЄДРПОУ 26306742, одержувач ТУ ДСА України у Львівській області.

Внесення застави, визначеної судом про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є підставою для звільнення особи з-під варти.

Встановити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у випадку внесення застави, наступні обов`язки строком на два місяці з моменту внесення такої:

1. прибувати до суду за першим викликом;

2. не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу суду;

3. повідомляти суд про зміну місця свого проживання та/або роботи;

4. утримуватись від спілкування з свідками, потерпілими у кримінальному провадженні №12024100020000285 від 10.01.2024;

5. здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що у випадку невиконання вищезазначених обов`язків та в подальшому розгляду питання про застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, на підставі п.3 ч.4 ст.183 КПК України, суд матиме право не визначати розмір застави.

Копію ухвали негайно вручити обвинуваченому, захиснику, прокурору та направити до Державної установи «Львівська установа виконання покарань №19» для виконання.

Ухвала суду щодо продовження запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала про продовження строку тримання під вартою може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення

Повний текст ухвали проголошено 10.12.2024 року об 13:45 годині.

Суддя ОСОБА_1