Ухвала

від 10.12.2024 по справі 951/324/24

КОЗІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 951/324/24

Справа № 6/951/8/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2024 року

Козівський районний суд Тернопільської області

у складі головуючої судді Гриновець О. Б.

з участю секретаря судового засідання Галаса В. І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні подання старшого державного виконавця Бережанського відділу державної виконавчої служби Тернопільського району Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Марії Яцини про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржникафізичної особи ОСОБА_1

установив:

9.12.2024 старший державний виконавець Бережанського відділу державної виконавчої служби Тернопільського району Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції М. Яцина звернулася до суду з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 .

Дане поданнядержавний виконавецьмотивує тим,що навиконанні уБережанському відділідержавної виконавчоїслужби Тернопільськогорайону Тернопільськоїобласті Західногоміжрегіонального управлінняМіністерства юстиціїзнаходиться виконавчепровадження №76199671з виконаннярішення №951/324/24ухваленого 31.07.2024про стягненняз ОСОБА_1 боргу урозмірі 15759,18грн.Згідно зстатей 3,4,24,25,26Закону України«Про виконавчепровадження»,виконавцем 03.10.2024винесено постановупро відкриттявиконавчого провадження,якою боржниказобов`язанонадати деклараціюпро доходита майно,попереджено провідповідальність занеподання такоїдекларації абовнесення донеї завідомонеправдивих відомостей.Копію постановинаправлено сторонамвиконавчого провадження. На сьогоднішнійдень рішенняборжником невиконано,декларацію ненадано,будь якихдій спрямованихна йоговиконання нездійснено,що суперечитьвимогам ч.5ст.19згаданого Закону.Згідно зінформації зДержавного реєструречових правна нерухомемайно,Реєстру праввласності нанерухоме майно,Державного реєструіпотек,Єдиного реєструзаборон відчуженняоб`єктівнерухомого майнавидно,що вборжника відсутнємайно. Міністерство внутрішніхсправ Україниу відповідьза запит№ 230738151повідомило щодовідсутності данихпро зареєстрованіза боржникомтранспортні засоби.Відповідно довідповіді назапит №237521546Державна фіскальнаслужба Українизазначила,що наобліку неперебуває. У листіДержавна податковаслужба Україниповідомила щодовідсутності данихпо доходах.Згідно звідповіді Козлівськоїселищної ради ОСОБА_1 зареєстрована у АДРЕСА_1 ,однак непроживає тут.Також відсутнідані щодоперетину державногокордону з03.10.2024по 19.11.2024тощо. Тож рішення до теперішнього часу не виконано, а боржник ухиляється від його виконання, не вжив заходів щодо виконання рішення за рахунок належного йому майна і доходів.

В судове засідання державний виконавець Бережанського відділу державної виконавчої служби Тернопільського району Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції М. Яцина не з`явилася. Згідно з листа №62825 від 10.12.2024 просить розгляд подання просить розглядати без її участі.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши усі матеріали подання, суд дойшов висновку, що відсутні підстави для задоволення такого з огляду на наступне.

Статтею 33 Конституції України визначено, що кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом. Заборона виїзду за кордон є одним з найсуворіших заходів, що сприяє примусовому виконанню судових рішень, так як пов`язаний з обмеженням конституційного права людини на вільне пересування та вибір місця проживання.

На здійснення цих прав не можуть бути встановлені жодні обмеження, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров`я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Відповідно до статті 2 протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованого Законом України від 11.09.1997, та ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" у демократичному суспільстві заходи щодо обмеження свободи пересування повинні бути достатньо виправдані суспільними інтересами.

Тож дотримання судами процесуального законодавства при ухваленні судових рішень з питань, що пов`язані з обмеженням конституційних прав і свобод громадян, зокрема, щодо обмеження їх у праві виїзду за межі України є визначальним з огляду на дотримання законних прав людини і громадянина.

На переконання суду обставини, які є предметом посилання суб`єкта подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, як на підставу його вимог, в розумінні положення ст. 12 ЦПК України підлягають доведенню. Зокрема, задоволення такого подання можливе за умови доведення факту ухилення боржника від виконання зобов`язання.

Відповідно до змісту частин 1-3 ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, хто законно перебуває на території будь-якої держави, має право вільно пересуватися і вільно вибирати місце проживання в межах цієї території. Кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною.

Заразом положеннями частин 1, 3, 4 ст. 441 ЦПК України передбачено, що тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення або рішення інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), якщо така особа ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на неї відповідним рішенням, на строк до виконання зобов`язань за рішенням, що виконується у виконавчому провадженні. Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена судом за місцем виконання відповідного рішення за поданням державного або приватного виконавця.

Згідно з п. 19 ч. 3 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника фізичної особи чи керівника боржника юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Тобто право державного (приватного) виконавця на звернення з поданням до суду про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон виникає лише у разі ухилення боржника від виконання покладених на нього у виконавчому провадженні зобов`язань, тобто наявність лише самого зобов`язання не наділяє виконавця правом на звернення до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за кордон.

Водночас питання про обмеження права вирішується не інакше як шляхом прийняття вмотивованої ухвали суду з додержанням принципу верховенства права.

З погляду на що право державного виконавця на звернення з поданням до суду про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України виникає лише у разі встановлення факту ухилення боржника від виконання покладених на нього відповідним рішенням зобов`язань.

Від ухиленням від виконання зобов`язань, покладених судовим рішенням, необхідно розуміти такі діяння (дії чи бездіяльність) особи боржника, які полягають у навмисному чи іншому свідомому невиконанні ним таких обов`язків у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов`язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об`єктивні обставини (непереборної сили, події тощо).

Особа, яка має невиконані зобов`язання, не може вважатися винною в ухиленні, поки не буде доведено протилежне.

А тому наявність самого лише невиконаного зобов`язання не наділяє державного виконавця правом на звернення до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України. Факт ухилення боржника має підтверджуватись сукупністю належних доказів, які державний виконавець повинен надати до суду.

Суд встановив, що на примусовому виконанні у Бережанському відділі державної виконавчої служби Тернопільського району Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції знаходиться рішення № 451/979/22 ухвалене 31.07.2024 Козівським районним судом Тернопільської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Птахокомплекс "Губин" боргу у розмірі 15759, 18 грн й судовий збір - 3028 грн.

У межах виконавчого провадження ВП №76199671 старшим державним виконавцем Бережанського відділу державної виконавчої служби Тернопільського району Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції М. Яциною вживались заходи з примусового виконання вказаного виконавчого листа, зокрема, з`ясовано дані щодо наявності доходів та майна боржника.

Державний виконавець, звертаючись до суду із даним поданням, просить тимчасово обмежити право виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 з погляду на те, що рішення до теперішнього часу не виконано, а боржник ухиляється від його виконання, не вжив заходів щодо виконання рішення за рахунок належного йому майна і доходів.

Проте старшим державним виконавцем Бережанського відділу державної виконавчої служби Тернопільського району Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції М. Яциною не надано доказів належного повідомлення про виклики і що боржник отримував їх фактично та інші дії, що здійснювались виконавцем у процесі виконавчого провадження, а тому і не доведено факт ухилення боржника від виконання зобов`язань. Тобто, державним виконавцем не долучено до подання доказів отримання боржником повідомлення про виклики.

Також до подання не долучено доказів того чи вживалися заходи щодо застосування до боржника приводу у зв`язку з ухиленням від явки за викликом державного виконавця у порядку, передбаченому п. 14 ч. 3 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження".

Отож матеріали подання не містять достатніх доказів того, що боржник ОСОБА_1 умисно ухиляється від виконання зобов`язання.

З огляду на що суд не знаходить підстав для задоволення подання.

Керуючись Конституцією України, Законами України "Про виконавче провадження" й "Про порядок виїзду з України і в`їзду в України громадян України", ст. 258-261, 441 ЦПК України

постановив:

відмовити у задоволенні подання старшого державного виконавця Бережанського відділу державної виконавчої служби Тернопільського району Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Марії Яцини про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржникафізичної особи ОСОБА_1 .

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя О. Б. Гриновець