Ухвала

від 09.12.2024 по справі 501/4914/24

ІЛЛІЧІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Дата документу 09.12.2024

Справа № 501/4914/24

2-з/501/52/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2024 року Іллічівський міський суд Одеської області у складі:

головуючого судді Пушкарського Д.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Тимко М.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Іллічівського міського суду Одеської області заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Кім Марії Миколаївни про забезпечення позову у справі №501/4914/24,-

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Іллічівського міського суду Одеської області знаходиться справа №501/4914/24 за позовом ОСОБА_1 до обслуговуючого кооперативу «Бест Резорт Апартментс» (третя особа: ОСОБА_2 ) про визнання права іпотекодержателя та звернення стягнення на предмет іпотеки.

З метою забезпечення вказаного позову до суду звернулась представник позивача ОСОБА_1 адвокат Кім М.М. із заявою в якій просить:

- вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на об`єкт незавершеного будівництва, відсоток готовності 75%, Опис; літ. «Ч», загальною площею 9988,2 кв.м., Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2734533251108, розміщений за адресою: АДРЕСА_1 , на земельній ділянці кадастровий номер: 5110800000:02:026:0044, Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2734533251108;

- заборонити відчуження будь-яким чином майнових прав відносно подільних об`єктів нерухомості незавершеного будівництва, відсоток готовності 75%, Опис; літ. «Ч», загальною площею 9988,2 кв.м., Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2734533251108, розміщений за адресою: АДРЕСА_1 , на земельній ділянці кадастровий номер: 5110800000:02:026:0044.

Заява мотивована тим, що предметом позову є вимоги про визнання за іпотекодержателем права іпотеки на видозмінений відповідачами предмет іпотеки та звернення стягнення на цей предмет іпотеки. Серед підстав позову зазначено вчинення відповідачем дій з видозмінення предмету іпотеки та зміни адреси нерухомого майна, що надало можливість зареєструвати окремий реєстровий номер в Державному реєстрі речових прав та можливість розпорядження ним без згоди Іпотекодержатсля.

Крім того, при збиранні інформації про місцезнаходження предмету іпотеки, представнику позивача стало відомо, що в мережі Інтернет на спеціалізованому рекламному електронному майданчику з продажів об`єктів нерухомості ЛУН https://lun.ua/uk/апарт-комплекс-best-resort-apartments-чорноморськ розміщується Інформація про публічний продаж подільних об`єктів нерухомості незавершеного будівництва - апартаментів та нежитлових приміщень. Продавцем вказаного об`єкту нерухомості зазначений відповідач.

З урахуванням наявності об`єктивного спору між сторонами та з метою усунення загрози неможливості або утруднення виконання судового рішення у випадку задоволення позовних вимог, позивач вважає, що даний спосіб забезпечення позову направлений на охорону матеріально-правових інтересів позивачки від можливих недобросовісних дій відповідача, і не є обмеженням права власності особи в повній мірі та носить тимчасовий характер.

Представником відповідачабули поданідо судузаперечення назаяву прозабезпечення позову,в якихвідповідач,мотивуючи тим,що заявником не надано жодного належного та допустимого доказу на підтвердження того, що дії відповідача спрямовані на відчуження нерухомого майна будівлі елінгу, яка передана в іпотеку, тому не доведено, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, просить відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява про забезпечення позову задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Так,відповідно до ст.149 ЦПК України суд, за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. […] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. […] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».

Отже, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Метою забезпечення позову є забезпечення виконання судового рішення.

Забезпечення позову - це сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо існує ймовірність невиконання судового рішення у майбутньому або виникнення складнощів під час його виконання.

Тобто, вжиття заходів забезпечення позову є заходом забезпечення в майбутньому виконання судового рішення.

Під час вирішення питання щодо наявності підстав для забезпечення позову суд повинен врахувати обґрунтованість заявленого клопотання, пов`язаність заходів забезпечення позову з предметом позову, співмірність заходів забезпечення із заявленими вимогами, а також запобігти порушенню прав третіх осіб в зв`язку з вжиттям судом заходів забезпечення позову.

В своїй заяві про забезпечення позову, представник позивача посилається на загальні обставини щодо необхідності забезпечення позову, а саме на те, що невжиття заходів забезпечення позову може в подальшому ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду, також вказуючи, що відповідач має намір відчужити спірне майно, про що свідчить Інформація про публічний продаж подільних об`єктів нерухомості незавершеного будівництва - апартаментів та нежитлових приміщень, розміщена в мережі Інтернет на спеціалізованому рекламному електронному майданчику з продажів об`єктів нерухомості ЛУН.

Суд зауважує, що саме лише посилання в заяві на потенційну можливість відчуження спірного майна без наведення відповідного обґрунтування та підтвердження їх доказами згідно зі статтею 81 ЦПК, не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Заявником не надано жодного належного та допустимого доказу на підтвердження того, що дії відповідача спрямовані на відчуження нерухомого майна, переданого в іпотеку, тому не доведено, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Також, в заяві про забезпечення позову не обґрунтовано, що предмет іпотеки був видозмінений, не обґрунтовано існування реальної загрози реконструкції і перетворення майна шляхом здійснення будівельних робіт, що призведе до неможливості повернення майна в попередній стан, відшкодування збитків, тощо. Не обґрунтовано і те, що відповідач здійснює якісь дії, направлені на відчуження предмета іпотеки.

Отже, аналізуючи зазначені правові норми, та враховуючи, що позивачем не надано доказів, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, і що відповідач буде ухилятись від виконання такого рішення суду, доказів наявності фактичнихобставин,з якимипов`язуєтьсязастосування забезпеченняпозову, а також приймаючи до уваги інтереси не тільки позивача, відповідача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів, суд приходить до висновку, що заява про забезпечення позову є необґрунтованою, а тому задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст.259-260 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 адвоката Кім Марії Миколаївни про забезпечення позову у справі №501/4914/24.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя