Рішення

від 09.12.2024 по справі 120/9856/24

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

09 грудня 2024 р. Справа № 120/9856/24

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мультян М.Б., розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Вінницькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гарант-груп М" про стягнення з рахунків у банках коштів в рахунок погашення податкового боргу, зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків шляхом накладення арешту на кошти та інші цінності платника податків,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Вінницькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гарант-груп М" про стягнення з рахунків у банках коштів в рахунок погашення податкового боргу, зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків шляхом накладення арешту на кошти та інші цінності платника податків.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що за відповідачем рахується заборгованість до бюджету в сумі 265276,71 грн., яка складається із єдиного податку з юридичних осіб.

За таких обставин позивач з посиланням на п.п. 20.1.34 та п .п. 20.1.32 п. 20.1 ст. 20 ПК України податковий орган звертається до суду з адміністративним позовом про щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронних гаманців в емітентах електронних грошей, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини; зупинення видаткових операцій на рахунках/електронних гаманцях, шляхом накладення арешту на цінні папери та/або кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, іншій фінансовій установі, небанківському надавачу платіжних послуг, емітенті електронних грошей (крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску, а також визначених контролюючим органом грошових зобов`язань платника податків, погашення податкового боргу, заборону відчуження майна.

Ухвалою від 31.07.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено її розгляд здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в порядку визначеному статтею 262 КАС України. Встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи.

Ухвала суду про відкриття провадження від 31.07.2024 направлялась відповідачу зазначеною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення була вручена відповідачу 07.08.2024.

У строк, визначений положеннями КАС України, відзиву на адресу суду або клопотання про продовження строку на його подання до суду надходило. Відтак, наявні підстави для розгляду адміністративної справи в порядку письмового провадження за наявними матеріалами.

Відповідно до приписів частини 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно із якими датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Вивчивши матеріали справи у їх сукупності та оцінивши надані суб`єктом владних повноважень докази, суд приходить до переконання, що адміністративний позов належить задовольнити з огляду на таке.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Гарант-груп М" перебуває на обліку в ГУ ДПС у Вінницькій області та є платником податків та зборів, передбачених Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Відповідно до довідки про суму податкового боргу станом на 19.07.2024 у відповідача наявний податковий борг з єдиного податку з юридичних осіб в сумі 265276,71 грн, з яких основний платіж - 141532,79 грн, штрафні санкції - 123743,92 грн, пеня - 0,00 грн.

Зазначена заборгованість підтверджується карткою особового рахунку платника, податковими повідомленнями-рішеннями від 20.03.2024 № 0097940406, від 15.02.2024 № 0047780406, податковою декларацією платника єдиного податку третьої групи від 06.02.2024.

Так, судом встановлено, що з метою погашення податкового боргу, 06.03.2024 позивач сформував та надіслав відповідачу податкову вимогу форми "Ю" № 0006884-1302-0232 на суму 145580,97 грн (вручена платнику 08.03.2024).

Однак спірні суми грошового зобов`язання у визначений законом строк відповідач не сплатив.

У зв`язку із викладеним, 06.03.2024 контролюючим органом прийнято рішення про опис майна у податкову заставу, що перебуває у власності відповідача (господарському віданні або оперативному управлінні) №65.

Надалі, на виконання повноважень наданих статтею 20 ПК України позивачем направлено повідомлення від 06.03.2024 № 8375/6/02-32-1303-17 щодо надання відповідачем необхідних документів для складання акту опис майна у податкову заставу на суму податкового боргу. Однак, вказане повідомлення залишилось без виконання та витребуваних документів відповідач у визначений термін не надав.

За таких обставин 10.06.2024 податковим керуючим складено Акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу № 55.

Відтак з огляду на викладене та керуючись п.п. 20.1.32 п. 20.1 ст. 20 ПК України ГУ ДПС у Вінницькій області звертається до суду з даним адміністративним позовом щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронних гаманців в емітентах електронних грошей, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини; про зупинення видаткових операцій на рахунках/електронних гаманцях, шляхом накладення арешту на цінні папери та/або кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, іншій фінансовій установі, небанківському надавачу платіжних послуг, емітенті електронних грошей (крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску, а також визначених контролюючим органом грошових зобов`язань платника податків, погашення податкового боргу).

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог суд керується та виходить з наступного.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Обов`язок сплати податків платником передбачений п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі - ПК України), відповідно до якого, платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.

Відповідно до пункту 14.1.175 статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно із пунктом 57.1 статті 57 ПК України, платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У разі коли відповідно до цього Кодексу або інших законів України контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов`язання платника податків з причин, не пов`язаних з порушенням податкового законодавства, та надсилає (вручає) податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум платнику податку, такий платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму податкового зобов`язання у строки, визначені в цьому Кодексі та в статті 297 Митного кодексу України, а якщо такі строки не визначено, - протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення про таке нарахування (пункт 57.1 статті 57 ПК України).

У свою чергу, відповідно до пунктом 57.3. статті 57 ПК України, у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1- 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Так, судом встановлено, що станом на 19.07.2024 за відповідачем рахується податкова заборгованість в загальній сумі 265276,71 грн. Грошове зобов`язання на цю суму у встановленому законом порядку узгоджене, а тому визнається податковим боргом. Доказів зворотного матеріали справи не містять.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога разом з детальним розрахунком суми податкового боргу надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання (п. 59.3 статті 59 ПК України).

Згідно з пунктами 59.4, 59.5 статті 59 ПК України податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов`язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

На виконання вказаної норми законодавства, податковим органом надіслано відповідачу податкову вимогу форми "Ю" від 06.03.2024 № 0006884-1302-0232 грн на суму 145580,97 грн та така була вручена платнику 08.03.2024. Однак, судом встановлено, що вказана податкова вимога залишилась без повного виконання, а з часу її винесення податковий борг платника збільшився.

Станом на день розгляду справи суду не надано доказів погашення відповідачем в добровільному порядку існуючої заборгованості на суму 265276,71 грн.

Стаття 61 ПК України передбачає, що контроль за правильністю нарахування, повнотою і своєчасністю сплати податків і зборів покладено на податкові органи.

Підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України встановлено право контролюючих органів звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

З огляду на викладене суд приходить до переконання, що вимоги позивача про стягнення з відповідача податкового боргу в сумі 265276,71 грн є обґрунтованими та підтверджуються матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо решти заявлених вимог суд вказує про таке.

Відповідно до пункту 87.2 статті 87 ПК України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

З метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення (п. 88.1, 88.2 статті 88 ПК України).

Пунктом 89.1 статті 89 ПК України визначено, що право податкової застави виникає:

- у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку;

- у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу;

- у випадку, визначеному в пункті 100.11 статті 100 цього Кодексу, - з дня укладання договору про розстрочення, відстрочення грошових зобов`язань.

Крім того, пунктом 7 розділу І Порядку застосування податкової застави контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 16.06.2017 № 586, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.07.2017 за № 859/30727 (далі - Порядок № 586), визначено, що право податкової застави виникає: у разі несплати у строки, встановлені Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; у разі несплати у строки, встановлені Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної податковим органом, - з дня виникнення податкового боргу; у випадку, визначеному в пункті 100.11 статті 100 глави 9 розділу II цього Кодексу, - з дня укладання договору про розстрочення, відстрочення грошових зобов`язань.

Згідно з пунктом 9 розділу І Порядку № 586, право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 статті 89 глави 9 розділу II Кодексу, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому. У разі якщо балансова вартість майна, на яке поширюється податкова застава, є меншою, ніж сума податкового боргу платника податків, право податкової застави поширюється на таке майно.

Відповідно до пункту 89.2 статті 89 ПК України право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

Пунктом 89.3 статті 89 ПК України передбачено, що майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке пред`являється платнику податків, що має податковий борг. Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Відмова платника податків від підписання акта опису майна, на яке поширюється право податкової застави, не звільняє такого платника податків від поширення права податкової застави на описане майно. У такому випадку опис здійснюється у присутності не менш як двох понятих.

При цьому, у разі якщо платник податків не допускає податкового керуючого для здійснення опису майна такого платника податків у податкову заставу та/або не подає документів, необхідних для такого опису, податковий керуючий складає акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу.

Контролюючий орган звертається до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках/електронних гаманцях платника податків, заборону відчуження таким платником податків майна та зобов`язання такого платника податків допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу (пункт 89.4 статті 89 ПК України).

Зупинення видаткових операцій на рахунках/електронних гаманцях платника податків та заборона відчуження таким платником податків майна діють до дня складення акта опису майна платника податків у податкову заставу податковим керуючим або акта про відсутність майна, що може бути описано у податкову заставу, або погашення податкового боргу в повному обсязі. Податковий керуючий не пізніше робочого дня, що настає за днем складення цих актів, зобов`язаний надіслати банкам, іншим фінансовим установам, небанківським надавачам платіжних послуг, емітентам електронних грошей, а також платнику податків рішення про складення актів, яке є підставою для поновлення видаткових операцій та скасування заборони на відчуження майна (абз. 3 пункту 89.4 статті 89 ПК України).

Водночас, відповідно до приписів підпункту 20.1.32 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду, якщо платник податків перешкоджає виконанню податковим керуючим повноважень, визначених цим Кодексом, щодо зупинення видаткових операцій на рахунках/електронних гаманцях платника податків шляхом накладення арешту на цінні папери та/або кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, іншій фінансовій установі, небанківському надавачу платіжних послуг, емітенті електронних грошей (крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску, а також визначених контролюючим органом грошових зобов`язань платника податків, погашення податкового боргу), та зобов`язання такого платника податків виконати законні вимоги податкового керуючого, передбачені цим Кодексом.

Системний аналіз наведених положень свідчить про те, що у разі недопуску податкового керуючого до опису майна у податку заставу та/або не подання платником документів, необхідних для такого опису, контролюючий орган наділений правом звертатися до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків шляхом накладення арешту на кошти та інші цінності платника, що знаходяться в банку чи іншій фінансовій установі.

Як уже зазначалося, 06.03.2024 контролюючим органом прийнято рішення № 65 про опис майна у податкову заставу, що перебуває у власності відповідача.

В подальшому, на виконання повноважень визначених ст. 20 ПК України, позивачем направлено на адресу відповідача повідомлення від 06.03.2024 № 8375/6/02-32-13-03-17 щодо надання необхідних документів для складання акту опису майна в податкову заставу та визначення ліквідних активів, які згідно чинного законодавства можна було б використати для погашення податкового боргу. Проте, така вимога контролюючого органу відповідачем не виконана.

Як наслідок, у зв`язку з ненаданням платником податків витребуваних документів, 10.06.2024 податковим керуючим складено акт № 55 відмови платника податків від опису майна у податкову заставу.

Таким чином, позивач належними і допустимими доказами підтвердив факт не подання платником податків документів, необхідних для опису майна в податкову заставу, що є перешкодою у виконанні податковим керуючим повноважень, визначених Податковим кодексом.

Відповідно до частини другої статті 59 Закону України "Про банки і банківську діяльність" від 07.12.2000 № 2121-III (далі - Закон № 2121-III), зупинення видаткових операцій за рахунками юридичних або фізичних осіб здійснюється в разі накладення арешту відповідно до частини першої цієї статті, а також в інших випадках, передбачених договором, Законом України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення", іншими законами та/або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку. Зупинення видаткових операцій здійснюється в межах суми, на яку накладено арешт, крім випадків, якщо арешт накладено без встановлення такої суми або якщо інше передбачено договором, законом чи умовами такого обтяження.

Аналіз норм Податкового кодексу України, а також чинного законодавства, що регулює банківську діяльність і порядок здійснення безготівкових розрахунків, дає підстави для висновку про тотожність зазначених понять для цілей регулювання податкових правовідносин.

Таким чином, зупинення видаткових операцій платника податків з підстав, передбачених Податковим кодексом України, можливо не інакше, як шляхом накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банках, обслуговуючих такого платника податків та інших фінансових установах, оскільки, з урахуванням змісту статті 59 Закону № 2121-III, накладання такого арешту є необхідною передумовою для зупинення видаткових операцій на таких рахунках.

Зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків діє до дня складення акта опису майна платника податків у податкову заставу податковим керуючим або акта про відсутність майна, що може бути описано у податкову заставу, або погашення податкового боргу в повному обсязі. Податковий керуючий не пізніше робочого дня, що настає за днем складення цих актів, зобов`язаний надіслати банкам, іншим фінансовим установам, а також платнику податків рішення про складення актів, яке є підставою для поновлення видаткових операцій та скасування заборони на відчуження майна (абз. 3 п. 89.4 ст. 89 Податкового кодексу України, абз.3 п.4 розділу ІІ Порядку № 586).

При цьому, п. 91.4 ст.91 Податкового кодексу України передбачено, що строк, на який можуть бути зупинені видаткові операції, визначається судом, але не більше двох місяців. Зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків може бути достроково скасовано за рішенням податкового керуючого або суду.

Відтак, на переконання суду, позовні вимоги про зупинення видаткових операцій на рахунках/електронних гаманцях відповідача шляхом накладення арешту на цінні папери та/або кошти та інші цінності відповідача, що знаходяться в банку, іншій фінансовій установі, небанківському надавачу платіжних послуг, емітенті електронних грошей (крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску, а також визначених контролюючим органом грошових зобов`язань платника податків, погашення податкового боргу) є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі п.п. 20.1.32 п. 20.1 ст. 20, п. 89.4 ст. 89 ПК України.

Відповідно до частиною 2 статті 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Отже, сплачений позивачем при зверненні до суду судовий збір з відповідача не стягується.

Керуючись ст.ст. 73-77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з рахунків/електронних гаманців у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей та з рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування коштів, що обслуговують Товариство з обмеженою відповідальністю "Гарант-груп М" (код ЄДРПОУ 43920105) кошти в рахунок погашення податкового боргу в сумі 265276,71 грн (двісті шістдесят п`ять тисяч двісті сімдесят шість грн 71 коп.).

Зупинити видаткові операції на рахунках/електронних гаманцях Товариства з обмеженою відповідальністю "Гарант-груп М" (код ЄДРПОУ: 43920105) шляхом накладення арешту на цінні папери та/або кошти та інші цінності Товариства з обмеженою відповідальністю "Гарант-груп М", що знаходяться в банку, іншій фінансовій установі, небанківському надавачу платіжних послуг, емітенті електронних грошей (крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску, а також визначених контролюючим органом грошових зобов`язань платника податків, погашення податкового боргу).

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 КАС України.

Відповідно до статті 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: Головне управління ДПС у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, код ЄДРПОУ ВП 44069150)

Відповідач: ТОВ "ГАРАНТ - ГРУП М" (вул. Київська, 78, оф. 75, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 43920105)

СуддяМультян Марина Бондівна