Рішення

від 09.12.2024 по справі 120/3782/24

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

09 грудня 2024 р. Справа № 120/3782/24

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дмитришеної Р.М., розглянувши письмово в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Карней" до: Вінницької митниці про: визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості

ВСТАНОВИВ:

У Вінницький окружний адміністративний суду звернулося з адміністративним позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Карней" до Вінницької митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості.

Позовні вимоги мотивовані протиправністю, на думку позивача, рішення про коригування митної вартості товарів від 15.03.2024 № UА401000/2024/000071/1.

Відтак, з метою скасування вказаного рішення про коригування митної вартості товарів, позивач звернувся до суду.

Ухвалою від 01.04.2024 відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні). Установлено строк для подання заяв по суті.

17.04.2024 відповідач подав відзив, у яких заперечує задоволення позову. По суті позовних вимог, зокрема, вказав, що пунктом 4.1 контракту визначено що умови оплати вказуються в інвойсах, доповненням №6 від 29.06.2023 змінено п.4.1 контракту, та визначено відстрочку платежу 31 календарний день від дати CMR до кожної поставки. Проте в рахунку фактурі (інвойсі) від 08.03.2024 №141531 зазначено 100% передплату. Оплата за товар відбулась 13.03.2024 (банківський платіжний документ від 13.03.2024 №40), товар було відправлено, згідно CMR №А № 131620, 08.03.2024, тобто до оплати за товар.

Також, відповідно до п.3.1 контракту, визначено умови поставки для товару CIF Українка (Україна), однак в рахунку фактурі зазначено умови поставки DAP Українка (Україна). Відповідно до п. 2.1 контракту, загальна сума контракту складала 500000 Євро, додатковим доповненням №2 від 20.12.2022 було внесено зміни до п. 2.1 контракту та визначено загальну суму контракту в сумі 1 000 000,00 (Один мільйон) Євро. Проте, станом на сьогоднішній день, згідно АСМО "Інспектор", по даному контракту ТОВ "КАРНЕЙ" здійснило митне оформлення товарів на загальну фактурну вартість - 1 122 360,75 Євро.

Враховуючи вищезазначене та положення ч. 2, 3 ст.53 МКУ, декларанту було направлені електронне повідомлення щодо витребування додаткових документів згідно з ч. 2, 3 ст. 53 МКУ. Декларант листом б/н від 14.03.2024 повідомив, що додаткових документів надавати не буде. У зв`язку з цим, є підстави вважати, що інвойс, який подавався до митного оформлення не містить достовірної інформації щодо "дійсної вартості".

Враховуючи, що використані декларантом відомості для цілей визначення митної вартості не підтверджені документально, а подані до митного оформлення документи містять розбіжності та неточності, відповідно до пп.2, 3 статті 58 МКУ застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 МКУ. Митна вартість не може бути визначена за другорядними методами (ст. 59 та 60 МКУ) по причині відсутності у митного органу інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, що були оформлені у митному відношенні (малі ідентичний термін та умови експлуатації, комплектацію, технічний стан та ін.). Визначити митну вартість за другорядними методами (ст.62 МКУ) та (ст.63 МКУ) неможливо з причини відсутності у митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості.

Відповідно до п. 1 ст. 64 МКУ у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 МКУ, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість буде визначена за резервним методом згідно ст. 64 МКУ.

Джерелом числового значення митної вартості: для товару є ЕМД від 23.01.2024 № UA100240/2024/550584 за якою оформлено аналогічний товар від того самого відправника, того самого виробника: "1. Картон не крейдований для плоских шарів гофрованого картону, тестлайнер з бурим поверхневим шаром Testliner 3,в рулонах: 160г./м.кв. шириною 2050мм-2.358т., в рулонах: 160г./м.кв. шириною 2800мм-19.618т. Ввозиться виключно для власних виробничих потреб" та складає 0,665 Євро за кг.

Підсумовуючи, відповідач зазначив, що дії митниці відповідають вимогам чинного митного законодавства, натомість вимоги позовної заяви є безпідставними та необґрунтованими, а тому просить відмовити позивачу у задоволенні позову.

Разом із відзивом представник відповідача подав клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

23.04.2024 представник позивача подав відповідь на відзив, у якій спростовує доводи відповідача, зазначені у відзиві, та просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Також, просить вирішити питання щодо відшкодування витрат на правничу допомогу.

Ухвалою від 04.10.2024 клопотання Вінницької митниці про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін залишено без задоволення.

Враховуючи, що інших заяв і документів не надходило, а визначений строк для їх подання закінчився, клопотань щодо продовження процесуального строку не надходило, відтак суд розглядає справу в письмовому провадженні за наявними в ній доказами.

Суд, дослідивши подані сторонами документи, з`ясувавши фактичні обставини справи, встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Карней" (Покупець) уклало Контракт з компанією "Fortex International AB" (Швеція) (Продавець) від 04.05.2021 № 04-05/21 (а.с. 15-18).

Відповідно до п. 1.1 Контракту, Продавець продає, а Покупець купує і приймає паперову продукцію.

Згідно з п. 2.1, 2.2 Контракту, ціна вказана в Євро за одну одиницю товару. Ціна встановлюється на кожну окрему партію товару. Загальна сума контракту складає 500 000,00 Євро.

Ціни на товар вказуються в інвойсах на кожну партію та є остаточними.

Відповідно до п. 3.1 Контракту, умови поставки товару: СIF Українка (Україна), або за згодою сторін згідно Інкотермс 2010.

Згідно з інвойсом до даного Контракту від 08.03.2024 № 141531 позивач отримав товар - картон в рулонах торговельної марки "Testliner 3" в кількості 22386 кг (24 рулона) на суму 8282,82 Євро.

Для митного оформлення товару позивач подав до Вінницької митниці, зокрема, рахунок-фактура (інвойс) від 08.03.2024 №141531, контракт від 04.05.2021 № 04-05/21, платіжне доручення від 13.03.2024 № 40 та інші документи, зазначені в гр.44 ЕМД.

Митну вартість заявлено за першим методом - за ціною договору.

За результатами розгляду поданої декларантом електронної митної декларації та доданих до неї документів, відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товарів від 15.03.2024 № UА401000/2024/000071/1 (а.с. 13-14).

В рішенні зазначено наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 337 Митного кодексу (далі - МКУ) визначено, що перевірка документів та відомостей, які подаються митному органу під час переміщення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення форматологічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками та в інші способи, передбачені МКУ). Згідно з п. 5 ст.54 МКУ митний орган має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документу чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості. Згідно з п. 2 ст. 52 МКУ декларант зобов`язаний подавати митному органу достовірні відомості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Зокрема, п. 4. 1 контракту визначено що умови оплати вказуються в інвойсах, доповненням № 6 від 29.06.2023 змінено п. 4.1 контракту, та визначено відстрочку платежу 31 календарний день від дати CMR до кожної поставки, проте в рахунку фактурі (інвойсі) від 08.03.2024 №141531 зазначено 100% передплату. Оплата за товар відбулась 13.03.2024 (банківський платіжний документ від 13.03.2024 №40), товар було відправлено, згідно CMR №А № 131620, 08.03.2024, тобто до оплати за товар.

Також, відповідно до п.3.1 контракту, визначено умови поставки для товару CIF Українка (Україна), однак в рахунку фактурі зазначено умови поставки DAP Українка (Україна). Відповідно до п.2.1 контракту, загальна сума контракту складала 500 000 Євро, додатковим доповненням №2 від 20.12.2022 було внесено зміни до п. 2.1 контракту та визначено загальну суму контракту в сумі 1 000 000,00 (Один мільйон) Євро. Проте, станом на сьогоднішній день, згідно АСМО "Інспектор", по даному контракту ТОВ "КАРНЕЙ" здійснило митне оформлення товарів на загальну фактурну вартість - 1 122 360,75 Євро.

Враховуючи вищезазначене та положення ч. 2, 3 ст. 53 МКУ, декларанту було направлені електронне повідомлення щодо витребування додаткових документів згідно ч. 2, 3 ст. 53 МКУ. Декларант листом б/н від 14.03.2024 повідомив що додаткових документів надавати не буде. У зв`язку з цим, є підстави вважати, що інвойс, який подавався до митного оформлення не містить достовірної інформації щодо "дійсної вартості".

Зважаючи, що використані декларантом відомості для цілей визначення митної вартості не підтверджені документально, а подані до митного оформлення документи містять розбіжності та неточності, відповідно до пп.2, 3 статті 58 МКУ застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 МКУ. Митна вартість не може бути визначена за другорядними методами (ст. 59 та 60 МКУ) по причині відсутності у митного органу інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, що були оформлені у митному відношенні (малі ідентичний термін та умови експлуатації, комплектацію, технічний стан та ін.). Визначити митну вартість за другорядними методами (ст.62 МКУ) та (ст.63 МКУ) неможливо з причини відсутності у митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості

Відповідно до п.1 ст. 64 МКУ у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 МКУ, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість буде визначена за резервним методом згідно ст. 64 МКУ.

Джерелом числового значення митної вартості: для товару є ЕМД від 23.01.2024 №UA100240/2024/550584 за якою оформлено аналогічний товар від того самого відправника, того самого виробника: "1.Картон не крейдований для плоских шарів гофрованого картону, тестлайнер з бурим поверхневим шаром Testliner 3,в рулонах: 160г./м.кв. шириною 2050мм-2.358т., в рулонах: 160г./м.кв. шириною 2800мм-19.618т. Ввозиться виключно для власних виробничих потреб." та складає 0,665 Євро за кг.

В результаті консультації декларанту роз`яснено, що згідно з п. 3 ст. 52 МКУ він має право на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу Держмитслужби про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом Держмитслужби; у разі незгоди декларанта з рішенням митного органу Держмитслужби про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X МКУ в розмірі, визначеному митним органом відповідно до ч.7 ст. 55 МКУ.

Позивач оскаржує рішення про коригування митної вартості з підстав його протиправності, тому просить його скасувати.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд керується такими мотивами.

Частиною другою статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються Митним кодексом України, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

Відповідно до ст. 1 МК, законодавство України з питань митної справи складається Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Якщо міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Кодексом та іншими законами України, застосовуються правила міжнародного договору України.

Відповідно до статті 246 Митного кодексу України, метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Для виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів і транспортних засобів комерційного призначення застосовується автоматизована система митного оформлення, яка згідно з цим Кодексом в автоматичному режимі з урахуванням результатів аналізу ризиків та залежно від типу митної декларації, митного режиму, особливостей, засобів і способів переміщення товарів через митний кордон України визначає перелік таких митних формальностей та необхідність участі у їх виконанні посадової особи митного органу (далі - АСМО «Інспектор»).

Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII МК таглавою 8 розділу ІІІ МК (ч. 1 ст. 53).

Згідно з ч. 1-3 ст. 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно з ст. 49 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч. 1 ст. 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (ч. 2 ст. 53 МК України).

За обставин справи, для підтвердження заявленої митної вартості митному органу, разом з ЕМД позивач надав: декларацію митної вартості; зовнішньоекономічний контракт від 04.05.2021 № 04-05/21; інвойс від 08.03.2024 № 141531; банківський платіжний документ про оплату від 13.03.2024 № 40; комерційну пропозицію від іноземного контрагента - компанії "Fortex International AB".

У оскарженому рішенні відповідач вказав, що пунктом 4.1 контракту визначено що умови оплати вказуються в інвойсах, доповненням № 6 від 29.06.2023 змінено п. 4.1 контракту, та визначено відстрочку платежу 31 календарний день від дати CMR до кожної поставки, проте в рахунку фактурі (інвойсі) від 08.03.2024 №141531 зазначено 100% передплату. Оплата за товар відбулась 13.03.2024 (банківський платіжний документ від 13.03.2024 №40), товар було відправлено, згідно CMR №А № 131620, 08.03.2024, тобто до оплати за товар.

Суд погоджується з доводами відповідача та зазначає, що відповідно до п. 4. 1 Контракту від 04.05.2021 № 04-05/21 умови оплати вказуються в інвойсах. В інвойсі від 08.03.2024 № 141531 в графі "Термін оплати" зазначено 100% авансового платежу, однак згідно платіжної інструкції в іноземній валюті № 40 оплата за товар відбулась 13.03.2024, тоді як товар було відправлено, згідно CMR №А № 131620, 08.03.2024, тобто до оплати за товар, що не відповідає умовам контракту.

Також, відповідач зазначає, що відповідно до п. 3.1 контракту, визначено умови поставки для товару CIF Українка (Україна), однак в рахунку фактурі зазначено умови поставки DAP Українка (Україна).

Так, згідно з умовами CIF продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в порту відвантаження. Продавець зобов`язаний оплатити витрати і фрахт, необхідні для доставки товару в зазначений порт призначення, але ризик втрати чи ушкодження товару, як і будь-які додаткові витрати, що виникають після відвантаження товару, переходять із продавця на покупця. Однак, за умовами терміну CIF на продавця покладається також обов`язок придбання морського страхування на користь покупця проти ризику втрати і ушкодження товару під час перевезення.

Згідно з умовами DAP продавець виконав своє зобов`язання з постачання тоді, коли він надав покупцеві товар, випущений в митному режимі експорту та готовий до розвантаження з транспортного засобу, який прибув у вказане місце призначення. Умови постачання DAP покладають на продавця обов`язки нести всі витрати й ризики, пов`язані з транспортуванням товару в місце призначення, включаючи (де це буде потрібно) будь-які збори для експорту з країни відправлення.

Відповідно до п. 3.1 Контракту умови поставки товару - CIF Українка (Україна), однак згідно інвойсу від 08.03.2024 № 141531 товар було поставлено на умовах DAP Українка (Україна).

З викладеного слідує, що позивачем до митного оформлення надано документи, які містять розбіжності. Позивач не спростував розбіжностей у документах, на які йому звертав увагу відповідач, як і не надав до суду пояснень щодо визначення інших умов поставки товару чи документу який підтверджує зміни умови поставки товару.

У спірному рішенні зазначено, що відповідно до п. 2.1 контракту, загальна сума контракту складала 500 000 Євро, додатковим доповненням № 2 від 20.12.2022 було внесено зміни до п. 2.1 контракту та визначено загальну суму контракту в сумі 1 000 000,00 (Один мільйон) Євро. Проте згідно з АСМО "Інспектор", по даному контракту ТОВ "КАРНЕЙ" здійснило митне оформлення товарів на загальну фактурну вартість - 1 122 360,75 Євро.

Спростувань щодо вказаних розбіжностей позивач не надав, тому суд погоджується, що у митниці наявні обґрунтовані підстави вважати, що інвойс, який подавався до митного оформлення не містить достовірної інформації щодо "дійсної вартості" товару.

Згідно з положеннями статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Згідно з пунктом 5 частини десятої статті 58 МК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема, витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

Відповідно до мотивів позову та відповіді на відзив позивач заперечує правильність визначення митної вартості товару за резервним методом з огляду на Джерело числового значення митної вартості за ЕМД від 23.01.2024 №UA100240/2024/550584. Позивач вказує, що за описом товару (графа 31), який був оформлений по митній декларації від 23.01.2024 року № UA100240/2024/550584 здійснено митне оформлення товару, який за назвою (картон не крейдований в рулонах), фізичними характеристиками (поверхнева щільність 160 грам/м2), комерційною назвою та торговельною маркою (Testliner 3), виробником (Smurfit Kappa d.o.o.) та країною виробництва товару (Сербія), повністю підпадає під визначення ідентичного ввезеному позивачем товару, визначеному частинами 2 і 3 ст. 59 МК України.

Позивач вважає, що якщо припустити наявність підстав для коригування митної вартості, то митну вартість ввезеного позивачем товару слід було визначати за ст. 59 МК України, тобто методом визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів (2 метод визначення митної вартості). Тому застосовувати резервний метод визначення митної вартості, передбачений ст. 64 МК України, відповідач не міг, оскільки це суперечить ч. 1 ст. 64 МК України, якою визначено, що резервний метод застосовується тільки у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 МК України.

На думку позивача, в силу приписів ч. 7 ст. 59 МК України, для визначення митної вартості товарів використовується найменша вартість. Однак, в оскаржуваному Рішенні відсутнє обґрунтування стосовно того, чи є визначена Відповідачем митна вартість єдиною вартістю для визначення митної вартості оцінюваних товарів і чи є вона найменшою такою вартістю.

Також позивач вважає, що митна декларація від 23.01.2024 №UA100240/2024/550584 не може бути доказом митної вартості на підставі того, що за нею ввозився інший товар. Ширина рулонів оформленого по цій декларації товару становить 2800 мм 19618 кг та ширина 2050 мм 2358 кг. Натомість, ширина рулонів товару, ввезеного позивачем, становить тільки 800 мм. Згідно з комерційною пропозицією, ціна однієї тони Тестлайнеру (картон) в рулоні шириною 2800 мм становить 520 Євро, в той час, як ціна однієї тони Тестлайнеру, який ввіз позивач становить 370 Євро.

Оцінюючи доводи позивача суд зазначає, що Верховний Суд у своїх постановах неодноразово звертав увагу на те, що рішення про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України, якщо містить не лише дату та номер митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, а й порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод.

Досліджуючи обґрунтованість числового значення митної вартості ввезеного товару, скоригованої митним органом, за параметрами, які використані митницею при застосуванні резервного методу, суд зазначає таке.

Відповідно до матеріалів справи, митницею прийнято рішення про визначення митної вартості від 15.03.2024 (а.с. 13). За змістом даного рішення щодо обставин його прийняття зазначено, що використані декларантом відомості для цілей визначення митної вартості не підтверджені документально, а подані до митного оформлення документи містять розбіжності та неточності, відповідно до п. п. 2, 3 статті 58 МКУ застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 МКУ. Митна вартість не може бути визначена за другорядними методами (ст. 59 та 60 МКУ) по причині відсутності у митного органу інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, що були оформлені у митному відношенні (мали ідентичний термін та умови експлуатації, комплектацію, технічний стан та ін.). Визначити митну вартість за другорядними методами (ст. 62 МКУ) та (ст. 63 МКУ) неможливо з причини відсутності у митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості.

Відповідно до п. 1 ст. 64 МКУ у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 МКУ, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість визначена за резервним методом згідно з ст. 64 МКУ.

Так, відповідно до спірного рішення, Джерелом числового значення митної вартості: для товару є ЕМД від 23.01.2024 №UA100240/2024/550584 за якою оформлено аналогічний товар від того самого відправника, того самого виробника: « 1. Картон не крейдований для плоских шарів гофрованого картону, тестлайнер збурим поверхневим шаром Testliner 3, в рулонах: 160г./м.кв. шириною 2050 мм-2.358т., в рулонах: 160г./м.кв. шириною 2800мм-19.618т. Ввозиться виключно для власних виробничих потреб.» та складає 0,665 Євро за кг (а.с. 47).

Суд вважає, що митний орган навів підстави за яких не міг визначити митну вартість за основним та другорядними методами.

Те, що за митною декларацією від 23.01.2024 №UA100240/2024/550584 ввозився інший товар, на чому вказує позивач, а ширина рулона відрізняється від ввезеного позивачем товару, то відповідач вказав у спірному рішенні, що оформлено аналогічний товар від того самого відправника, того самого виробника, та навів характеристики.

Суд наголошує, що резервний метод не вимагає від митного органу доведення подібності (аналогічності) товарів, однак зазначений метод повинен ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях і це ґрунтування повинне бути підтвердженим в рішенні про коригування митної вартості.

З приводу того, що ввезений позивачем товар слід було визначати за ст. 59 МК України, тобто методом визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів (2 метод визначення митної вартості), то суд зазначає, що в рішенні вказано, що митна вартість не може бути визначена за другорядними методами (ст. 59 та 60 МКУ) по причині відсутності у митного органу інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, що були оформлені у митному відношенні (мали ідентичний термін та умови експлуатації, комплектацію, технічний стан та ін.). Визначити митну вартість за другорядними методами (ст. 62 МКУ) та (ст. 63 МКУ) неможливо з причини відсутності у митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості.

Щодо того, що відповідно до гр. 42, 45 ЕМД від 23.01.2024 №UA100240/2024/550584 здійснювалось коригування ціни товару з 11427,52 на 596147,67, тому на переконання представника позивача, ціна є завищеною, то суд такі доводи відхиляє з огляду на те, що матеріали справи не містять доказів скасування цієї ЕМД, а відтак твердження про завищення ціни є необгрунтованими.

Також суд вважає помилковими доводи представника позивача, що для визначення митної вартості слід застосовувати найменшу вартість та в спірному рішенні не вказано про єдину вартість. З цього приводу суд зазначає, що в силу приписів п. 6 ч. 3 ст. 64 МК, митна вартість імпортних товарів не визначається згідно із положеннями цієї статті на підставі мінімальної митної вартості.

Відповідно до статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно з нормами частин першої, другої статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За наведених вище встановлених обставин та досліджених доказів, оцінивши наведені мотиви позову та заперечення, суд доходить висновку, що підстави для скасування рішення про коригування митної вартості відсутні, а відтак в задоволенні позову слід відмовити.

Враховуючи, що в задоволенні позову відмовлено, підстави для присудження судового збору та витрат на професійну правничу допомогу відсутні.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -

ВИРІШИВ:

В задоволені позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Карней" відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Карней" (код ЄДРПОУ - 38522784, вул. Оноре Де Бальзака, буд. 16, м. Київ, 02226)

Відповідач: Вінницька митниця ДМС України як відокремлений підрозділ ДМС (код ЄДРПОУ - 43997544, вул. Лебединського, 17, м. Вінниця, 21034)

СуддяДмитришена Руслана Миколаївна