Рішення

від 10.12.2024 по справі 521/9518/24

МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

03 грудня 2024 року

м. Одеса

Справа № 521/9518/24

Провадження № 2/521/4957/24

Малиновський районний суд міста Одеси в складі:

головуючого - судді Гуревського В.К.

за секретаря - Федорова А.В.

Учасники справи:

Позивач ОСОБА_1

Представник ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .

Відповідач Споживче товариство «Будова-Фінанс»

Представник Новак Л.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Споживчого товариства «Будова-Фінанс» про відшкодування збитків, пов`язаних з неналежним виконанням договору, -

в с т а н о в и в :

13 червня 2024 року позивач звернувся до суду з позовом, за яким просила розірвати договір асоційованого членства в споживчому товаристві № 2/29-БФ від 08.12.2020 р. та стягнути зі Споживчого товариства «Будова-Фінанс» на користь ОСОБА_1 понесені збитки в розмірі сплаченої частки пайового внеску в еквіваленті 18019,52 (вісімнадцять тисяч дев`ятнадцять доларів 52 центи) доларів США, що дорівнює 734115,24 (сімсот тридцять чотири тисячі сто п`ятнадцять) грн 24 коп., та судові витрати.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що ОСОБА_1 та Споживче товариство «Будова-Фінанс» уклали Договір асоційованого членства в споживчому товаристві № 2/29-БФ від 08.12.2020 року.

Відповідач Споживче товариство «Будова-Фінанс» не виконає свого обов`язку у встановлений строк - 4 квартал 2023 року - передати пайовикові після здачі будинку в експлуатацію трикімнатну квартиру загальною площею 78,8 кв. м. під будівельним номером АДРЕСА_1 .

Це є порушенням умов договору та чинного законодавства України. Позивачем було виконано прийняті на себе за договором зобов`язання стосовно передачі грошових коштів, що підтверджується квитанціями до прибуткових касових ордерів, проте передача позивачу квартири в порядку та строки, передбачені договором від 08.12.2020 р. не відбулася.

Крім того, рішенням Господарського суду Одеської області від 31.03.2023 року по справі №916/3126/22 визнано незаконним і скасовано рішення Одеської міської ради від 26.04.2017 року «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,5179 га, за адресою: АДРЕСА_2 та надання її в оренду ТОВ «Михайлівський маєток».

ОСОБА_1 вимагає стягнути суму сплачених на користь Споживчого Товариства «Будова-Фінанс» грошових коштів в еквіваленті 18019,52 (вісімнадцять тисяч дев`ятнадцять доларів 52 центів) доларів США за середнім курсом обміну валюти в комерційних банках від 2024-06-09 (40,74 грн за долар США), що дорівнює станом на 09.06.2024 року в національній валюті 734115,24 (сімсот тридцять чотири тисячі сто п`ятнадцять гривень 24 коп.) грн.

У зв`язку з наведеним, позивач звернулася з цим позовом за захистом своїх прав.

Ухвалою суду від 17.06.2024 року відкрито провадження у цивільній справі та призначено справу до судового розгляду в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 17.06.2024 року витребовано з Департаменту земельних ресурсів Одеської міської ради належним чином посвідчену копію листа від 27 жовтня 2022 року за №01-19/1329 висновок про неможливість поновлення ТОВ «Михайлівський маєток» договору оренди земельної ділянки площею 0,5179 га (кадастровий №5110137300:18:010:0007) з видом цільового призначення - для проектування, будівництва та обслуговування комплексу багатоповерхових житлових будинків із підземним паркінгом та вбудованим приміщенням.

08.07.2024 року засобами поштового зв`язку від голови Споживчого товариства «Будова-Фінанс» - Кіріллова О.А. надійшов Відзив на позовну заяву, за яким відповідач визнав позов частково, а саме в частині розірванняДоговору асоційованого членства у споживчому товаристві №3/158-БФ від 02 вересня 2021 року та стягнення зі Споживчого товариства «Будова-Фінанс» сплачених грошових коштів у розмірі 552515,00 грн, в решті позовних вимог просив відмовити, посилаючись на таке.

Враховуючи те, що ОСОБА_1 додає до позовної заяви докази сплати Споживчому товариству «Будова-Фінанс» грошових коштів у розмірі 552515,00 грн, а також факт сплати саме такої суми не заперечується Товариством, при розірванні Договору поверненню позивачу підлягають грошові кошти у розмірі 552515,00 грн.

У позовній заяві ОСОБА_1 стверджує, що сплатила Товариству грошові кошти в еквіваленті 18019,52 (вісімнадцять тисяч дев`ятнадцять доларів 52 центів) доларів США, що становить 734115,24 (сімсот тридцять чотири тисячі сто п`ятнадцять гривень 24 коп.) грн, проте не надає жодного доказу для підтвердження сплати саме такої суми.

Згідно з ч. 2 ст. 78 Цивільного процесуального кодексу України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Позивачем не надано належних та допустимих доказів сплати коштів в еквіваленті 18019,52 доларів США, що становить 734115,24 грн.

Товариство отримало від позивача 552515,00 грн, внесеної ним частки за Договором асоційованого членства у споживчому товаристві № 2/29-БФ від 08.12.2020 року.

Вказаним Договором асоційованого членства встановлено обов`язок Товариства у випадку розірвання Договору - повернути пайовику всю суму частки, яка фактично була ним внесена в гривні на момент розірвання цього Договору (п. 2.6., 5.2. Договору). Встановлено право пайовика вимагати від Товариства повернення фактично внесеної ним частки на момент розірвання Договору (п. 3.5. Договору).

Відповідно до умов укладеного між позивачем та відповідачем Договору (а саме - пункти 2.6., 3.1.5., 5.2) у відповідача у випадку розірвання цього Договору наявний обов`язок з повернення позивачу 552515,00 грн - суми фактично сплачених позивачем грошових коштів в гривні. У відповідача відсутній обов`язок з повернення позивачу суми грошових коштів в еквіваленті до долару США, як цього вимагає позивач.

Відсутні жодні правові підстави (ані законодавчі, ані договірні) для повернення відповідачем у випадку розірвання Договору будь-якої іншої суми коштів ніж 552515,00 грн - сума фактично сплачених позивачем грошових коштів в гривні.

Вимога про стягнення з Товариства грошових коштів в еквіваленті долара США не відповідає умовам Договору.

30 липня 2024 року представником позивача до суду надана відповідь на відзив.

19 серпня 2024 року на виконання ухвали суду надійшла відповідь від 01.08.2024 р. № 01-19/988 з Департаменту земельних ресурсів Одеської міської ради.

Ухвалою суду від 03.09.2024 року підготовче провадження у цивільній справі закрито, призначено справу до судового розгляду по суті.

29 вересня 2024 року від представника позивача подана заява про стягнення витрат на правничу допомогу в розмірі 30000,0 грн.

28 жовтня 2024 року від представника відповідача надійшли заперечення на заяву про стягнення витрат на правничу допомогу.

У судовому засіданні 03.12.2024 року представник позивача ОСОБА_1 ОСОБА_3 позовні вимоги підтримала повністю із зазначених в позові підстав та просила суд їх задовольнити.

Представник відповідача Споживчого товариства «Будова-Фінанс» Новак Л.А.в судовому засіданні позов ОСОБА_1 визнала частково, а саме в частині: розірвання Договору асоційованого членства у споживчому товаристві № 2/29-БФ від 08 грудня 2020 року, укладений між ОСОБА_1 та Споживчим товариством «Будова-Фінанс»; стягнення зі Споживчого товариства «Будова-Фінанс» сплачений пайовий внесок у розмірі 552515,00 (п`ятсот п`ятдесят дві тисячі п`ятсот п`ятнадцять гривень 00 копійок) гривень; у задоволенні решти позовних вимог відмовити, в тому числі витрат на правничу допомогу, або їх зменшення до 4000,0 грн.

Суд, заслухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, дійшов висновку, що позов слід задовольнити частково з таких підстав.

У судовому засіданні встановлено, що Споживче товариство «Будова-Фінанс» мало намір забезпечити фінансування будівництва житлового комплексу «М. Парк» забудовником Колективне Підприємство «Будова» на земельній ділянці, належній на праві оренди ТОВ «Михайлівський маєток» в м. Одесі за адресою: площа Михайлівська, 16. Проект складався з двох 16-ти поверхових будинків.

Рішенням Одеської міської ради № 2109-VІІ від 26.04.2017 року затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки (кадастровий № 5110137300:18:010:0007), площею 0,5179 га (категорія земель за основним цільовим призначенням - землі житлової і громадської забудови) за адресою: АДРЕСА_2 , присвоєно вказаній земельній ділянці адресу, а також надано ТОВ «Михайлівський маєток» вказану земельну ділянку в оренду строком на 5 років для проектування, будівництва та обслуговування комплексу багатоквартирних житлових будинків із підземним паркінгом та вбудованими приміщеннями.

02 вересня 2021 року між Споживчим товариством «Будова-Фінанс» та ОСОБА_1 було укладено Договір асоційованого членства у споживчому товаристві № 2/29-БФ.

Згідно розділу 1 цього Договору відповідно до Статуту Товариства та цього Договору Товариство приймає Пайовика в асоційовані члени Товариства. Пайовик при підписанні даного Договору ознайомився з положеннями Статуту та згоден їх реалізовувати.

Відповідно до пункту 2.1. Договору пайовик зобов`язався прийняти участь в реалізації статутних цілей і завдань товариства шляхом внесення в повному обсязі своєї частки з метою забезпечення товариством Фінансування будівництва будинку за рахунок внесеного пайовиком паю, а товариство зобов`язується забезпечити Фінансування будівництва будинку і після здачі будинку в експлуатацію передати пайовикові об`єкт (приміщення з певною площею та характеристиками) за умови виконання пайовиком зобов`язань за цим договором.

Відповідно до Додатку № 1 до Договору пайовикові після здачі будинку в експлуатацію передається товариством трикімнатна квартира загальною площею 78,8 кв. м. під будівельним номером АДРЕСА_1 .

Відповідно до пункту 2.1. Договору, пайовик в порядку і на умовах, передбачених цим Договором, зобов`язується внести частку в розмірі, еквівалентному 63325,00 доларів США, що на момент укладення Договору становить 1795897,00 грн (за курсом 28,36 грн за 1 долар США).

Внесення частки пайовиком здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок товариства та/або внесення готівкових коштів в касу товариства в національній валюті України згідно Додатку № 2 до цього договору.

Згідно пункту 7.1. Договору цей Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором.

Відповідно до пункту 3.1.5. пайовик має право вимагати від товариства розірвання даного Договору в разі невиконання товариством своїх зобов`язань згідно п. 4.2.1. цього Договору і повернення фактично внесеної частки на момент розірваного Договору, протягом 20-ти банківських днів з моменту розірвання цього Договору.

Згідно пункту 4.2. товариство зобов`язано: забезпечити будівництво будинку в строк - 4 квартал 2023 року (п. 4.2.1.), сумлінно виконувати Договір щодо пайовика (п. 4.2.6.)

У в разі дострокового розірвання Договору з причин, пов`язаних з невиконанням товариством своїх зобов`язань за цим Договором (а саме - п. 4.2.1.) повернути пайовикові фактично внесену ним частку на момент розірвання цього договору у порядку, визначеному цим Договором та п. 3.1.5 (абз. 2 п.4.2.7.)

Відповідно до пункту 5.1. Договору за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність, передбачену цим договором, а у випадках, не передбачених договором, відповідно до чинного законодавства України.

Пунктом 3.2.7. Договору передбачено, що в ході будівництва будинку у зв`язку з технологічною необхідністю та іншими обставинами, що обумовлюють затримку будівництва будинку, товариство має право переносити строк закінчення будівництва будинку, але не більше ніж на 6 (шість) місяців.

Згідно пункту5.2.Договору уразі простроченняу виконаннізобов`язання поп.4.2.1.цього Договоруз бокутовариства більшніж на180днів,з урахуваннямп.3.2.7.Договору,товариство написьмову вимогупайовика виплачуєпайовикові штрафв розмірі0,01%від розміруневиконаного зобов`язанняза кожендень прострочення,починаючи з181дня простроченнявиконання.У випадкурозірвання Договоруза ініціативоюпайовика,якщо товариствопрострочило виконанняп.4.2.1.цього Договору,товариство зобов`язаноповернути пайовикувсю суму частки, яка фактично була ним внесена на момент розірвання цього договору на протязі 20-ти банківських днів з моменту розірвання Договору на рахунок пайовика, вказаний в даному Договорі або іншим узгодженим сторонами способом або на депозитний рахунок нотаріуса.

Відповідно до Додатку № 2 до Договору, сторони визначили наступний порядок та строки внесення частки: внесення грошової суми в еквіваленті 11631,00 доларів США (329855,00 грн) не пізніше 08.12.2020 року і далі кожного місяця 08 числа рівним частками в еквіваленті 400,00 доларів США (11344,00 грн) по 08.05.2024 року та кінцеву частку в еквіваленті 35294,00 доларів США (1000938,00 грн) не пізніше 01.06.2024 року.

На виконання своїх зобов`язань за Договором ОСОБА_1 сплатила на користь Споживчого Товариства «Будова-Фінанс»:

-квитанція до прибуткового касового ордера № 11139 від 09.12.2020 р. - 49990,00 грн (курс 28,265 грн за 1 дол.) 1768,62 дол. США;

-квитанція до прибуткового касового ордера № 11178 від 10.12.2020 р. - 49990,00 грн (курс 28,25 грн за 1 дол.) 1769,55 дол. США;

-квитанція до прибуткового касового ордера № 11237 від 11.12.2020 р. - 49990,00 грн (курс 28,20 грн за 1 дол.) 1772,70 дол. США;

-квитанція до прибуткового касового ордера № 11260 від 14.12.2020 р. - 49990,00 грн (курс 28,12 грн за 1 дол.) 1777,74 дол. США;

-квитанція до прибуткового касового ордера № 11305 від 15.12.2020 р. - 22416,00 грн (курс 27,97 грн за 1 дол.) 801,43 дол. США;

-квитанція до прибуткового касового ордера № 11356 від 16.12.2020 р. - 49990,00 грн (курс 27,90 грн за 1 дол.) 1791,75 дол. США;

-квитанція до прибуткового касового ордера № 11392 від 17.12.2020 р. - 49990,00 грн (курс 28,00 грн за 1 дол.) 1785,35 дол. США;

-квитанція до прибуткового касового ордера № 11436 від 18.12.2020 р. - 29915,00 грн (курс 28,00 грн за 1 дол.) 1068,40 дол. США.

Таким чином, в грудні 2020 року на виконання умов Договору позивачем були внесені грошові кошти відповідно до графіку оплати за грудень місяць 2020 р. 329855,00 грн, а також здійснений авансовий платіж за наступні січень та лютий 2021 р. в розмірі 22416,00 грн, що в еквіваленті дорівнює 12535,54 долар США.

-квитанція до прибуткового касового ордера № 2337 від 02.03.2021 р. 11140,00 грн (курс 28,02 грн за 1 дол.) - 397,58 дол. США;

-квитанція до прибуткового касового ордера № 3247 від 05.04.2021 р. 22312,00 грн (курс 28,00 грн за 1 дол.) - 796,85 дол. США;

-квитанція до прибуткового касового ордера № 5059 від 02.06.2021 р. 32892,00 грн (курс 27,50 грн за 1 дол.) - 1196,07 дол. США;

-квитанція до прибуткового касового ордера № 8077 від 16.08.2021 р. 49990,00 грн (курс 26,80 грн за 1 дол.) - 1865,30 дол. США;

-квитанція до прибуткового касового ордера № 8160 від 17.08.2021 р. 49990,00 грн (курс 26,82 грн за 1 дол.) - 1863,90 дол. США;

-квитанція до прибуткового касового ордера № 8303 від 18.08.2021 р. 33910,00 грн (курс 27,61 грн за 1 дол.) - 1228,18 дол. США.

Таким чином, з березня 2021 року по серпень 2021 року ОСОБА_1 сплатила на користь Споживчого Товариства «Будова-Фінанс» 200234,00 грн, в тому числі авансові внески за період з 08.09.2021 р. по 08.04.2022 року, що в еквіваленті дорівнює 5483,98 доларів США.

При цьому Споживче товариство «Будова-Фінанс», отримавши від ОСОБА_1 грошові кошти за період з 09.12.2020 року по 18.08.2021 року в загальному розмірі 552505,00 грн, свої зобов`язання забезпечити фінансування будівництва будинку взагалі не виконало, оскільки будівництво будинку не було розпочато станом на квітень 2022 року, тобто майже через 1,5 року після підписання Договору.

У зв`язку з цим ОСОБА_1 припинила виконання свого обов`язку щодо сплати місячних платежів з 08.05.2022 року.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 31.03.2023 року по справі №916/3126/22 визнано незаконним і скасовано рішення Одеської міської ради від 26.04.2017 року «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,5179 га за адресою: АДРЕСА_2 та надання її в оренду ТОВ «Михайлівський маєток».

Листом від 29.04.2022 року № 04-22/1 ТОВ «Михайлівський маєток» звернулось до Одеської міської ради стосовно поновлення договору оренди землі. Департаментом земельних ресурсів Одеської міської ради в листі від 27.10.2022 року № 01-19/1329 зроблено висновок про неможливість поновлення ТОВ «Михайлівський маєток» оренди земельної ділянки площею 0,5179 га кадастровий №5110137300:18:010:0007) з видом цільового призначення - для проектування, будівництва та обслуговування комплексу багатоповерхових житлових будинків із підземним паркінгом та вбудованими приміщеннями.

За відповіддю від 01.08.2024 р. № 01-19/988 Департаменту земельних ресурсів Одеської міської ради, на підставі рішення Одеської міської ради від 26.04.2017 № 2109-VII між Одеською міською радою та ТОВ «Михайлівський маєток» було укладено договір оренди землі від 05.07.2017, право оренди зареєстровано за № 21315418 на земельну ділянку (кадастровий номер 5110137300:18:010:0007) площею 0,5179 га, за адресою: АДРЕСА_2 , для проектування, будівництва та обслуговування комплексу багатоповерхових житлових будинків із підземним паркінгом і вбудованими приміщеннями, терміном на 5 років. Термін дії договору скінчився.

Щодо розірвання Договору асоційованого членства в споживчому товаристві № 2/29-БФ від 08.12.2020 року.

Відповідно до статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін, а вразі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на то вона розраховувала при укладенні договору.

Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду у постанові від 09.12.2020 р. у справі № 199/3846/19 навів критерії, які необхідно враховувати при оцінці істотності порушення умов договору як підстави для його розірвання.

Істотним є таке порушення, що тягне за собою для іншої сторони неможливість досягнення мети договору, тобто, вирішуючи питання про оцінку істотності порушення стороною договору, слід встановити: наявність істотного порушення договору та шкоди, завданої цим порушенням другою стороною, яка може полягати в реальних збитках і (або) упущеній вигоді; її розмірі, а також чи є істотною різниця між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що вона змогла отримати.

Оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом відповідно до критеріїв, що встановлені вказаною нормою. Оціночне поняття істотності порушення договору законодавець розкриває за допомогою іншого оціночного поняття - «значної міри» - позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Це (друге) оціночне поняття значно звужує сферу повноважень суду. Істотність порушення визначається виключно за об`єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. В такому випадку вина (як суб`єктивний чинник) сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення для оцінки порушення як істотного, і для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі частини другої статті 651 ЦК України.

Критерієм істотного порушення договору закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору. При цьому йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору.

Споживче Товариство «Будова-Фінанс» не виконало свій обов`язок у встановлений строк, який остаточно сплинув 01.06.2024 року, передати пайовикові після здачі будинку в експлуатацію трикімнатну квартиру загальною площею 78,8 кв. м. під будівельним номером АДРЕСА_1 , оскільки будівництво взагалі не відбувалось з грудня 2020 року по червень 2024 року, що є істотним порушенням умов договору.

ОСОБА_1 втратила можливість отримати у власність після здачі будинку в експлуатацію трикімнатну квартиру загальною площею 78,8 кв. м. під будівельним номером АДРЕСА_1 , оскільки таке будівництво неможливе за законом, тобто потерпіла сторона не може використати результати договору.

Згідно з ч. 1ст. 13 ЦПК Українисуд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1ст. 76 ЦПК Українидоказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1ст. 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Представником відповідача визнано позовні вимоги в частині розірвання договору асоційованого членства в споживчому товаристві №3/158-БФ від 02.09.2021 року.

За таких обставин, з урахуванням вищевикладеного, проаналізувавши та оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що вимоги позивача в цій частині підлягають задоволенню, як обґрунтовані та доведені.

Щодо стягнення пайового внеску.

Відповідно до ч. 5 ст. 653 ЦК України якщо договір розірваний у зв`язку з істотними порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих розірванням договору.

Позивач вважає збитками суму сплачених на користь Споживчого Товариства «Будова-Фінанс» грошових коштів, в еквіваленті 18019,52 (вісімнадцять тисяч дев`ятнадцять доларів 52 центів) доларів США за середнім курсом обміну валюти в комерційних банках від 2024-06-09 (40,74 грн за долар США), та дорівнює станом на 09.06.2024 року в національній валюті 734115,24 (сімсот тридцять чотири тисячі сто п`ятнадцять гривень 24 коп.) грн, тобто курсову різницю.

Відповідач, не погоджуючись з позицією позивача, вказує, що Товариство отримало від позивача 552515,00 грн, внесеної ним частки за Договором асоційованого членства у споживчому товаристві № 2/29-БФ від 08.12.2020 року. Вказаним Договором асоційованого членства встановлено обов`язок Товариства у випадку розірвання Договору - повернути пайовику всю суму частки, яка фактично була ним внесена в гривні на момент розірвання цього Договору (п. 2.6., 5.2. Договору). Встановлено право пайовика вимагати від Товариства повернення фактично внесеної ним частки на момент розірвання Договору (п. 3.5. Договору).

Відповідно до умов укладеного між позивачем та відповідачем Договору (а саме - пункти 2.6., 3.1.5., 5.2) у відповідача у випадку розірвання цього Договору наявний обов`язок з повернення позивачу 552515,00 грн - суми фактично сплачених позивачем грошових коштів в гривні. У відповідача відсутній обов`язок з повернення позивачу суми грошових коштів в еквіваленті до долару США, як цього вимагає позивач.

Згідно зі статтею 99 Конституції України грошовою одиницею України є гривня. Водночас Основний Закон не встановлює заборони щодо можливості використання на території України грошових одиниць іноземних держав.

Відповідно до вимог статті 192 ЦК України гривня є законним платіжним засобом на території України. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

За змістом статті 524 ЦК України грошовим визнається зобов`язання, виражене у грошовій одиниці України гривні, проте в договорі сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов`язання в іноземній валюті.

Загальні положення виконання грошового зобов`язання закріплені у статті 533 ЦК України, зокрема: грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях; якщо в зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом; використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов`язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

Згідно із частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У частині першій статті 627 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною першою статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одним із елементів належного виконання зобов`язання є його виконання у валюті, погодженій сторонами.

Гривня як національна валюта є єдиним законним платіжним засобом на території України. Сторони, якими можуть бути як резиденти, так і нерезиденти фізичні особи, які перебувають на території України, у разі укладення цивільно-правових угод, які укладаються та виконуються на території України, можуть визначити в грошовому зобов`язанні грошовий еквівалент в іноземній валюті.

У пункті2.1Договоруасоційованого членствав споживчомутоваристві №2/29-БФвід 08грудня 2020Пайовик впорядку іна умовах,передбачених цимДоговором,зобов`язується внестиЧастку врозмірі еквівалентному63325,00(шістдесяттри тисячітриста двадцятьп`ять доларів00центів)доларів США,що намомент укладенняДоговору становить1795897,00(одинмільйон сімсотдев`яносто п`ятьтисяч вісімсот дев`яносто сім гривень 00 копійок) гривень виходячи з комерційного курсу «Середній продаж» долара США, встановленого на інтернет сторінці за адресою http://minfm.com.ua/currency/auction/usd/buy/kiev/ на дату проведення платежу, станом на 09:00 годину зі київським часом, що на дату укладення Договору становить 28,3600 гривень за 1 долар США.

Зазначений в даному пункті розмір Частки, закріплений в гривні, в частині не оплаченої Пайовиком може бути проіндексований (збільшений) Товариством в односторонньому порядку, під час дії цього Договору, і разі збільшення вартості долара США по відношенню до гривні, виходячи з комерційного курсу «Середній продаж» долара США, встановленого на інтернет сторінці за адресою http://minfm.com.ua/currency/auction/usd/buy/kiev/ на дату проведення платежу, що на дату укладенні Договору становить 28,3600 гривень за 1 долар США. Індексація проводиться щодо сум внесених після укладення цього Договору, в разі збільшення вартості долара США шляхом множення на курсову різницю, і порядку, передбаченому Додатком № 2.

Розмір Частки, закріплений в еквіваленті долара США, індексуванню не підлягає.

Пайовик вносить Частку (або її частину, згідно з графіком) виключно в національній валюті України гривні - виходячи з розміру Частки (або її частини), закріпленого в еквіваленті долара США, виходячи з комерційного курсу «Середній продаж» долара США, встановленого на інтернет сторінці за адресою http://minfin.com.ua/currency/auction/uscl/buy/kiev/ на дату проведення платежу, станом на 09:00 годину за київським часом.

За п. 2.2. цього Договору внесення Частки Пайовиком здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Товариства та/або внесення готівкових коштів в касу Товариства в національній валюті України порядку, визначеному в Додатку № 2 до цього Договору.

Згідно п. 2.6. Договору у випадках, коли за цим Договором передбачається повернення Частки (частини Частки) Пайовикові, сума коштів, що повертаються визначається розміром фактично сплачених грошових коштів в гривні на момент повернення за вирахуванням санкцій за невиконання Пайовиком своїх зобов`язань, при цьому сума Частки, яка підлягає поверненню не індексується і на неї не нараховуються відсотки.

Відповідно до частини першої статті 637 ЦК України тлумачення умов договору здійснюється відповідно до статті 213 ЦК України. У частинах третій та четвертій статті 213 ЦК України визначаються загальні способи, що застосовуватимуться при тлумаченні, які втілюються в трьох рівнях тлумачення.

Підставою для тлумачення судом правочину є наявність спору між сторонами щодо його змісту, невизначеність і незрозумілість буквального значення слів, понять і термінів у тексті всієї угоди або її частини, що не дає змогу з`ясувати дійсний зміст угоди або її частини, а волевиявлення сторони правочину не дозволяє однозначно встановити її намір. У той же час тлумачення не може створювати нові умови договору, а виключно роз`яснює існуючі умови угоди. Тобто суд може постановити рішення про тлумачення змісту договору без зміни його умов. Оскільки метою тлумачення правочину є з`ясування змісту його окремих частин, який складають права та обов`язки сторін, то тлумачення потрібно розуміти як спосіб виконання сторонами умов правочину.

У цій справі сторони погодили, що одиницею виміру суми коштів за цим зобов`язанням є долар США (валюта зобов`язання).

Валютою платежу сторони у договорі визначили національну валюту - гривню.

Таким чином, належним виконанням зобов`язання, яке виникло між сторонами, є повернення Товариством позивачу грошових коштів у національній валюті, сума яких є еквівалентною 18019,52 доларів США на момент платежу.

Така позиціясуду ґрунтуєтьсяна положенняхпостанови ВеликоїПалати ВерховногоСуду від 11 вересня 2024 року по справі № 500/5194/16, за якою зроблено висновок щодо застосування частини другої статті 533 ЦК України:

78. Відсутність у договорі посилання на валюту платежу не спростовує вимог публічного порядку про те, що на території України гривня є єдиним засобом платежу незалежно від валюти зобов`язання, що виникло між фізичними особами резидентами.

79. Якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, що у випадку наявності спору між сторонами та його вирішення судом відповідає дню виконання судового рішення.

Велика Палата Верховного Суду вказала, що за частиною другою статті 533 ЦК України, якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

У цій справі спір виник у зв`язку з невиконанням відповідачем у добровільному порядку договірного зобов`язання, в зв`язку з чим спір підлягає вирішенню судом. На момент розгляду справи судом платіж на виконання умов договору відповідач не здійснив.

Стягнення заборгованості за договором у судовому рішенні підтверджує наявність між сторонами невиконаного зобов`язання та обов`язок боржника сплатити кошти на користь кредитора в межах процедури виконання судового рішення (виконавчого провадження).

Тому, формулюючи висновок щодо застосування частини другої статті 533 ЦК України у спірних правовідносинах, Велика Палата Верховного Суду констатувала, щоякщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, що у випадку наявності спору між сторонами та його вирішення судом відповідає дню виконання судового рішення.

Тому стягнення з Товариства на користь позивача грошових коштів у національній валюті, сума яких є еквівалентною 18019,52 доларів США, має бути здійснена на момент платежу, а не на станом на 09.06.2024 року, тобто фактично на момент складення позовної заяви.

При цьому, суд розглядає справу в межах заявлених позовних вимог, а тому стягненню підлягає сума, визначена позивачем при подачі позову.

Задовольняючи в цій частині позов частково, суд виходить з того, що позивач в обґрунтування позовних вимог визначає як збитки «курсову різницю», при цьому Верховний Суд у постанові від 9 грудня 2020 року по справі № 127/27222/16-ц та Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30.05.2018 по справі № 750/8676/15-ц вказують, що «курсова різниця» жодним чином не може бути ані збитками, ані упущеною вигодою, оскільки кредитор міг і не отримати такі доходи. Коливання курсу валют, що призвело до курсової різниці, не можна розцінювати як неправомірні дії боржника, що призвели до позбавлення кредитора можливості отримати прибуток.

Щодо судових витрат.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Представник позивача Чернець В.Ф. 23.09.2024 р. надала до суду заяву про стягнення витрат на правничу допомогу в сумі 30000,00 грн з додатками (а. с. 92 104) та заяву від 26.11.2024 р. з додатками (а. с. 119 126).

28.10.2024 року від представника відповідача надійшли заперечення на заяву про стягнення витрат на правничу допомогу, за якою посилалася на те, що представником позивача не підтверджені ані склад, ані розмір витрат на правничу допомогу, оскільки не надано документу, який підтверджує надання правничої допомоги адвокатом та прийняття її клієнтом.

На обґрунтування вказаних витрат позивачем долучено копію договору про надання правничої допомоги № 20240611/14 від 11.06.2024 р. (а. с. 99 101), додатковий договір № 1 від 11.06.2024 р. до договору про надання правничої допомоги, за яким розмір гонорару адвоката встановлений 30000,00 грн за представництво в суді першої інстанції (а. с. 102), додатковий договір від 19 вересня 2024 р. до договору про надання правничої допомоги (а. с. 103), копія ордеру адвоката Олійник (Сухорукова) М.Я. (а. с. 122), проміжний звіт наданих послуг за договором про надання правничої допомоги № 20240611/14 від 11.06.2024 р. (а. с. 123).

Верховний Суд у постанові від 28 грудня 2020 року у справі № 640/18402/19 зазначив, що розмір гонорару адвоката встановлений сторонами договору у фіксованому розмірі, не залежить від обсягу послуг та часу витраченого представником позивача, а отже є визначеним.

Відповідно до частини третьої статті 141ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц вказано, що з аналізу частини третьої статті 141ЦПК України можна виділити такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи. Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності, тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення. Отже, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Разом з тим, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 137 ЦПК України).

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 137 ЦПК України).

За викладених обставин суд вважає розмір витрат на правничу допомогу адвоката обґрунтованим, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню в цій частині 30000,0 грн правничої допомоги.

Відповідно дост. 141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача.

Позивачем при подачі позову до суду сплачено судовий збір в сумі на загальну суму 8552,35 грн.

Позивачем сплачено 1211,20 гривень за вимогу немайнового характеру (розірвання договору асоційованого членства в споживчому товаристві № 1/131 від 29.12.2020 р.). Ця позовна вимога визнана відповідачем.

За вимогу майнового характеру позивачем сплачено судовий збір у сумі 7341,15 грн. Позовні вимоги в цій частині визнано відповідачем на суму 552515,00 грн, відповідно судовий збір 1% - 5525,15 грн.

Таким чином, загальна сума судового збору у визнаній частині складає 1211,2 грн + 5525,15 грн = 6736,35 грн.

Відповідно до вимог ч. 3ст. 7 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VI від 08 липня 2011 року, зазначено, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору.

У зв`язку з тим, що відповідач визнав позов частково, слід повернути позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору в розмірі 3368,18 гривень (6736,35 грн х 50%), сплаченого при подачі позову, та стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір в сумі 5184,17 грн (8552,35 грн - 3368,18 грн).

Відповідно до ч. 1 ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. В разі оголошення лише вступної та резолютивної частини рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Керуючись, ст. ст. 13, 141, 142, 263 - 265, 268, 272, 354, 355 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Розірвати Договір асоційованого членства в споживчому товаристві № 2/29-БФ від 08.12.2020 року, укладений між ОСОБА_1 та Споживчим Товариством «Будова-Фінанс».

Стягнути зі Споживчого Товариства «Будова - Фінанс» (ЄДРПОУ 41257261; адреса: 65048, м. Одеса, вул. Осипова, буд. 25) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_3 ) грошові кошти у вигляді сплаченої частки пайового внеску в розмірі, еквівалентному 18019,52 (вісімнадцять тисяч дев`ятнадцять доларів 52 центи) доларів США, що дорівнює за курсом НБУ в національній валюті 734115,24 (сімсот тридцять чотири тисячі сто п`ятнадцять) грн 24 коп. в межах заявлених позовних вимог.

Стягнути з Споживчого Товариства «Будова - Фінанс» (ЄДРПОУ 41257261; адреса: м. Одеса, вул. Осипова, буд. 25) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_3 ) судовий збір в розмірі 5184,17 (п`ять тисяч сто вісімдесят чотири) грн 17 коп. та витрати на правничу допомогу в сумі 30000,00 (тридцять тисяч) грн.

Головному управлінню Державної казначейської служби України в Одеській області (код ЄДРПОУ 37607526, адреса: 65001, м. Одеса, вул. Садова, 1-А) повернути ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_3 ),50 % сплаченого судового збору, а саме 3368,18 гривень, який було сплачено згідно квитанції про сплату № 8456-2269-6899-6013 від 14 червня 2024 року сумою 8552,35 грн.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання до Одеського апеляційного суду апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Головуючий В.К.Гуревський

Рішення суду в повному обсязі складено 10 грудня 2024 року.