Рішення

від 09.12.2024 по справі 677/1991/23

КРАСИЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Красилівський районний суд Хмельницької області

Справа № 677/1991/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09.12.2024 м.Красилів

Красилівський районний суд Хмельницької області

у складі: головуючого судді Вознюка Р.В.,

за участі секретаря судового засідання Федченко Л.В.,

справа №677/1991/23

учасники справи:

позивач Красилівська міська рада Хмельницької області,

перший заступник керівника Хмельницької окружної прокуратури Намистюк О. в інтересах держави в особі Красилівської міської ради Хмельницької області,

відповідачі ОСОБА_1 , товариство з обмеженою відповідальністю «МРІЯ ФАРМІНГ ПОЛІССЯ»,

предмет позову про витребування земельної ділянки,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду справу в порядку загального позовного провадження.

«І. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача»

Перший заступник керівника Хмельницької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Красилівської міської ради Хмельницької області звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 та товариства з обмеженою відповідальністю «МРІЯ ФАРМІНГ ПОЛІССЯ» (надалі ТОВ «МРІЯ ФАРМІНГ ПОЛІССЯ»), в якому просив витребувати у відповідачів ОСОБА_1 та ТОВ «МРІЯ ФАРМІНГ ПОЛІССЯ» в комунальну власність Красилівської міської ради Хмельницької області, земельну ділянку, площею 2 га, кадастровий номер 6822781700:05:004:0014, що розташована за межами населених пунктів (на території) Красилівської міської ради Хмельницької області (раніше - Веселівської сільської ради Красилівського району Хмельницької області).

В обгрунтування позовних вимог прокурор зазначив, що земельна ділянка, площею 2 га, кадастровий номер 6822781700:05:004:0014, що знаходиться на території колишньої Веселівської сільської ради Красилівського району Хмельницької області (на даний час Веселівського старостинського округу Красилівської міської ради Хмельницької області), вибула із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності внаслідок свідомої протиправної поведінки ОСОБА_1 , який незаконно повторно використав право на безоплатну приватизацію земельних ділянок одного виду використання (наказ Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 02.06.2016 № 22-13675-сг) від 28.11.2018 №22-8710-СГ), та заволодів даною земельною ділянкою, приховавши факт попереднього використання ним права безоплатної приватизації земельної ділянки сільськогосподарського призначення, площею 2 га із кадастровим номером 6824281000:05:008:0459 (на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 30.08.2013 № ХМ/6824281000:05:008/00000426), та в подальшому на підставі договору оренди від 14.09.2016 року, передав спірну земельну ділянку з кадастровим номером 6822781700:05:004:0014 у користування ТОВ «МРІЯ ФАРМІНГ ПОЛІССЯ», що вказує на його недобросовісну поведінку.

Пред`являючи до суду даний позов, прокурор, як на правову підставу звернення до суду з даною позовною заявою посилався на ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», та ч. 4 ст. 56 ЦПК України, та зазначив, що спірна земельна ділянка вибула з володіння держави внаслідок порушення закону не лише набувачем земельної ділянки, а й органу, уповноваженого від імені держави на розпорядження цією земельною ділянкою державної власності ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області. Згідно з чинним законодавством, позивачем у даному випадку є Красилівська міська рада Хмельницької області, на території якої розташована земельна ділянка сільськогосподарського призначення, та яка наділена повноваженнями звертатись до суду на захист інтересів держави у спірних правовідносинах. На лист Хмельницької окружної прокуратури від 16.11.2023 року по факту повторного отримання відповідачем ОСОБА_1 земельної ділянки для ведення особистого земельного господарства, яка розташована на території міської ради, та пропозицією вжити заходи щодо повернення земельної ділянки у комунальну власність, та повідомленням про встановлення підстав та намір Хмельницької окружної прокуратури здійснювати інтереси міської ради в суді з даного питання, Красилівська міська рада листом № 4104/08-10/2023 повідомила Хмельницьку окружну прокуратуру про те, що самостійно вживати заходи представницького характеру не буде.

Відповідачі відзиви на позов не надіслали.

«ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи»

Прокурор Хмельницької окружної прокуратури Лелюк Т.В. надіслав до суду заяву, у якій вимоги позову підтримав, просив їх задовольнити, справу розглядати у його відсутність.

Представник Красилівської міської ради Хмельницької област Слободянюк М.О. надіслала до суду заяву, у якій позов підтримала, просила справу розглянути без участі міської ради.

Відповідачі, які про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином, в судове засідання повторно не з`явилися, відзив на позов не подали та про причини неявки суд не повідомили.

09.12.2024, відповідно до вимог ч. 1 ст. 281 ЦПК України, суд ухвалив провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення за наявними матеріалами справи.

Розгляд справи здійснювався за відсутності учасників справи без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

«ІІІ. Процесуальні дії у справі»

29.12.2023 ухвалою суду задоволено заяву про забезпечення позову. Накладено арешт на земельну ділянку площею 2 га, кадастровий номер 6822781700:05:004:0014, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства; заборонено ОСОБА_1 відчужувати, змінювати цільове призначення земельної ділянки кадастровий номер 6822781700:05:004:0014, здійснювати її перетворення, поділ, об`єднання з іншими земельними ділянками. Заборонено земельним кадастровим реєстраторам, які входять до складу Державної служби України з питань геодезії та кадастру та її територіальних органів, вносити до Державного земельного кадастру будь-які відомості, які стосуються земельної ділянки кадастровий номер 6822781700:05:004:0014, окрім внесення даних про її належність на праві комунальної власності територіальній громади в особі Красилівської міської ради Хмельницької області.

18.01.2024 відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.

13.06.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

09.12.2024 відповідно до вимог ч. 1 ст. 281 ЦПК України, суд ухвалив провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення за наявними матеріалами справи.

Розгляд справи здійснювався за відсутності учасників справи без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

«IV. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин»

Судом встановлено, що ОСОБА_1 20.10.2015 звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області із заявою про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, орієнтовною площею 2 га з метою подальшої передачі безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів Веселівської сільської ради Красилівського району Хмельницької області (а.с. 56).

У зазначеній заяві ОСОБА_1 вказав, що правом на приватизацію земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства він не скористався.

Згідно з наказом Головного управління Держземагенства у Хмельницькій області від 26.11.2015 № 22-5734-СГ «Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою» надано дозвіл ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, місцерозташування об`єкта землеустрою: за межами населених пунктів Веселівської сільської ради Красилівського району Хмельницької області (6822781700:05:004:004) (а.с. 57).

24.05.2016 ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області із заявою про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а.с. 50).

Наказом Головного управління Держземагенства у Хмельницькій області від 02.06.2016 № 22-13675-СГ «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність» затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_1 , яка розташована за межами населених пунктів Веселівської сільської ради Красилівського району Хмельницької області, та надано відповідачу ОСОБА_1 у власність земельну ділянку, загальною площею 2 га, кадастровий номер 6822781700:05:004:0014, за межами населених пунктів Веселівської сільської ради Красилівського району Хмельницької області (а.с.51).

17.06.2016 відомості про державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, площею 2 га, кадастровий номер 6822781700:05:004:0014, внесено державним реєстратором до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с. 14).

ОСОБА_1 , на підставі договору оренди від 14.09.2016, земельну ділянку із кадастровим номером 6822781700:05:004:0014, площею 2 га, надав у строкове користування ТОВ «МРІЯ ФАРМІНГ ПОЛІССЯ». Строк дії договору оренди земельної ділянки № 6822781700:05:004:0014 - до 14.09.2034.

Наказом Головного управління Держземагенства у Хмельницькій області від 30.08.2013 № ХМ/6824281000:05:008/00000426 «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність» затверджено «Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності з послідуючою передачею у власність гр. ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства розташовану на території Великомацевицької сільської ради Старокостянтинівського району», та надано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку, площею 2 га, кадастровий номер 682428100:05:008:0459, для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, розташовану на території Великомацевицької сільської ради Старокостянтинівського району (а.с.52).

14.10.2013 відомості про державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, площею 2 га, кадастровий номер 682428100:05:008:0459, внесено державним реєстратором до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с. 16-17).

ОСОБА_1 , на підставі договору оренди від 14.02.2017, земельну ділянку із кадастровим номером 682428100:05:008:0459, площею 2 га, надав у строкове користування фермерському господарству «Іванна-Агро». Строк дії договору оренди земельної ділянки № 682428100:05:008:0459 - 10 років.

Отже, ОСОБА_1 , отримуючи безоплатно у власність земельну ділянку, загальною площею 2 га, кадастровий номер 6822781700:05:004:0014, за межами населених пунктів Веселівської сільської ради Красилівського району Хмельницької області, вдруге скористався правом на безоплатне отримання у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в межах норм безоплатної передачі земельних ділянок для даного виду використання.

19.01.2023 сектором дізнання ХРУП ГУНП в Хмельницькій області внесено відомості за №42023242210000002 за ч. 1 ст. 190 КК України по факту незаконного повторного безоплатного отримання ОСОБА_1 у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, з кадастровим номером 6822781700:05:004:0014. Вказаному передував рапорт прокурора Хмельницької окружної прокуратури від 19.01.2023 про виявлене кримінальне правопорушення.

В межах досудового розслідування кримінального провадження №42023242210000002 органом досудового слідства отримано документи щодо отримання ОСОБА_1 у власність двох земельних ділянок кадастровий номер 6822781700:05:004:0014 та 6824281000:05:008:0459, які долучено до позовної заяви на підставі постанови старшого групи прокурорів прокурора Хмельницької окружної прокуратури Лелюка Т.В. про надання дозволу на розголошення відомостей досудового розслідування у кримінальному провадженні від 15.11.2023

Зазначені обставини підтверджуються такими доказами у справі: Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №320613137 від 19.01.2023, №320613877 від 19.01.2023, копіями наказів наказу Головного управління Держземагенства у Хмельницькій області від 26.11.2015 № 22-5734-СГ, від 02.06.2016 № 22-13675-СГ, від 30.08.2013 № ХМ/6824281000:05:008/00000426, копіями заяв ОСОБА_1 від 20.10.2015 та від 24.05.2016, копією витягу з ЄРДР щодо кримінального провадження №42023242210000002, копією рапорта від 19.01.2023 про виявлене кримінальне правопорушення, копіями ухвал слідчого судді від 02.03.2023 та від 24.04.2023 року про надання дозволу на тимчасовий доступ до документів по кримінальному провадженню № №42023242210000002

Згідно з ч.5 ст.12 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» відомості Державного реєстру прав вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки їх не скасовано у порядку, передбаченому цим Законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають право власності та право користування земельними ділянками із земель державної та комунальної власності за рішеннями органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Відповідно до ч. 3 ст. 116 ЗК України безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян проводиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Згідно із частинами першою-четвертою статтею 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Згідно з приписом ч. 4 ст. 116 ЗК України передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, проводиться один раз по кожному виду використання.

Відповідно до п. б ч.1 ст.121 Земельного кодексу України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства - не більше 2 гектарів.

Згідно з ч. 3 ст. 12 та ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

«V. Оцінка суду»

У частинах першій, другій та п`ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ч.1ст. 5 ЦПК України).

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.

Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язків, відносин і залежностей. Усебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

Надаючи оцінку аргументам, наведеним прокурором в позовній заяві, а також у судовому засіданні, суд виходить із такого.

Щодо повноваження прокурора

Пунктом 2 частини першої статті 2 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що на прокуратуру покладаються функції, зокрема представництва інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених цим Законом та ЦПК України.

Згідно з частинами третьою та четвертою статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Отже, винятковими випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї конституційної норми є поняття «інтерес держави».

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

У Рішенні від 05.06.2019 року № 4-р(II)/2019 Конституційний Суд України вказав, що Конституцією України встановлено вичерпний перелік повноважень прокуратури, визначено характер її діяльності і в такий спосіб передбачено її існування і стабільність функціонування; наведене гарантує неможливість зміни основного цільового призначення вказаного органу, дублювання його повноважень/функцій іншими державними органами, адже протилежне може призвести до зміни конституційно визначеного механізму здійснення державної влади її окремими органами або вплинути на обсяг їхніх конституційних повноважень.

Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Невиконання прокурором вимог щодо надання суду обґрунтування наявності підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді має наслідком залишення позовної заяви без руху для усунення її недоліків і повернення в разі, якщо відповідно до ухвали суду у встановлений строк ці недоліки не усунуті.

Якщо суд установить відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави вже після відкриття провадження у справі, то позовну заяву прокурора слід вважати такою, що підписана особою, яка не має права її підписувати. І в таких справах виникають підстави для залишення позову без розгляду.

Аналогічні правові висновки викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 року у справі № 912/2385/18 (провадження № 12-194гс19). У вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду уточнила свої висновки, зроблені в постанові від 15.10.2019 року у справі № 903/129/18 та у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.02.2019 року у справі № 927/246/18, від 16.04.2019 року у справах № 910/3486/18 та № 925/650/18, від 17.04.2019 року у справі № 923/560/18, від 18.04.2019 року у справі № 913/299/18, від 13.05.2019 року у справі № 915/242/18, у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 10.10.2019 року у справі № 0440/6738/18, вказавши, що прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

ЄСПЛ звертав увагу на те, що сторонами цивільного провадження є позивач і відповідач. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, у тих випадках, коли відповідне правопорушення зачіпає інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави (див. mutatis mutandis рішення від 15 січня 2009 року у справі «Менчинська проти Росії» (Menchinskaya v. Russia), заява № 42454/02, § 35).

Відповідно до статей 317 і 319 ЦК України саме власнику належить право розпоряджатися своїм майном за власною волею.

Звертаючись до суду з даним позовом, прокурор зазначив, що внаслідок повторного використання права на безоплатну приватизацію земельних ділянок одного виду, ОСОБА_1 протиправно набув у власність земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, з кадастровим номером 6822781700:05:004:0014, яка незаконно вибула із комунальної власності органу місцевого самоврядування у приватну власність відповідача, порушено право власності держави в особі територіальної громади. Звернення прокурора до суду з цим позовом спрямоване саме на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значущого питання про повернення в комунальну власність земельної ділянки, яка незаконно, без відповідної правової підстави вибула з власності територіальної громади.

Крім того, прокуратурою було надіслано Красилівській міській раді відповідного листа про виявлене порушення. Міська рада листом № 4104/08-10/2023 від 23.11.2023 повідомила Хмельницьку окружну прокуратуру про те, що самостійно вживати заходи представницького характеру не буде. У свою чергу, представники Красилівської міської ради підтримали заявлені прокурором позовні вимоги у даній справі. Тобто, позивач Красилівська міська рада Хмельницької області погодилася на те, щоб прокуратура представляла її інтереси в суді.

З огляду на вказане, подаючи позовну заяву до суду, прокурор самостійно обґрунтував необхідність захисту інтересів територіальної громади, і, згідно з ч. 2 ст. 48, ч. 4 ст. 56 ЦПК України, набув статус позивача.

Враховуючи обставини цієї справи, за наявності суспільного інтересу, а також захисту економічних інтересів держави, частиною яких є стале та належне функціонування місцевого самоврядування, дотримання норм, встановлених Конституцією України, за наявності суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значущого питання повернення земельної ділянки, яка вибула з комунальної власності територіальної громади з порушенням закону, бездіяльності органу місцевого самоврядування щодо звернення до суду з позовом, прокурор може представляти інтереси держави в суді у даній справі.

Висновки суду по суті заявлених позовних вимог

Відповідно до статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Аналіз статтей 116, 118, 121 Земельного кодексу України дає підстави для висновку, що безоплатна передача громадянам земельних ділянок із земель державної чи комунальної власності понад норми, визначені статтею 121 Земельного кодексу України, та більше одного разу по кожному виду використання, заборонена.

Для ведення особистого селянського господарства громадяни можуть приватизувати земельну ділянку у розмірі, що не перевищує 2,00 га.

Одноразовість приватизації означає і те, що особа, котра скористалась своїм правом і приватизувала земельну ділянку меншої від граничної, передбаченої ст. 121 Земельного кодексу України, площі, не може приватизувати земельну ділянку цього цільового призначення вдруге.

Із встановлених судом обставин вбачається, що на час прийняття Головним управлінням Держгеокадастру у Хмельницькій області наказу 02.06.2016 № 22-13675-СГ «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність» і отримання на його підставі безоплатно у власність земельної ділянки площею 2,0000 га (кадастровий номер 6822781700:05:004:0014), ОСОБА_1 уже використав своє право на безоплатне отримання у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в межах норм безоплатної передачі земельних ділянок для даного виду використання, та на підстав наказу Головного управління Держземагенства у Хмельницькій області від 30.08.2013 № ХМ/6824281000:05:008/00000426 «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність» отримав у власність земельну ділянку, площею 2 га (кадастровий номер 682428100:05:008:0459), для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення.

При цьому, у заяві до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 20.10.2015 про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, орієнтовною площею 2 га з метою подальшої передачі безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів Веселівської сільської ради Красилівського району Хмельницької області ОСОБА_1 приховав той факт, що він уже отримав у власність шляхом безоплатної приватизації земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, площею 2 га, та вказав, що правом на приватизацію земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства він не скористався.

Таким чином, всупереч вимог ЗК України земельна ділянка загальною площею 2 га із кадастровим номером кадастровим номером 6822781700:05:004:0014 вибула безоплатно із земель сільськогосподарського призначення державної власності внаслідок протиправного повторного використання (вдруге) ОСОБА_1 права на безоплатну приватизацію земельних ділянок одного виду використання.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном

За змістом ч. 1 ст. 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до п. «б» ч. 1 ст. 80 Земельного кодексу України суб`єктами права власності на землю є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування - на землі комунальної власності.

Серед способів захисту речових прав цивільне законодавство виокремлює, зокрема, витребування майна з чужого незаконного володіння (стаття 387 Цивільного кодексу України).

На підставі ст. 387 Цивільного кодексу України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Зазначений спосіб захисту права власності застосовується у тому випадку, коли власник фактично позбавлений можливості володіти і користуватися належною йому річчю, тобто коли річ незаконно вибуває із його володіння.

Згідно з наведеною нормою власник має право реалізувати своє право на захист шляхом звернення до суду з вимогою про витребування свого майна із чужого незаконного володіння із дотриманням вимог, передбачених Цивільним кодексом України.

Правовий аналіз положень статті 387 Цивільного кодексу України дає підстави для висновку, що у наведеній нормі йдеться про право власника на віндикаційний позов, тобто позов власника, який не володіє, до невласника, який незаконно володіє майном, про вилучення цього майна в натурі.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10.12.2021 у справі №924/454/20.

Крім того, Верховним Судом у постанові від 10.12.2021 по справі №924/454/20 зазначено, що позивач у межах розгляду справи про витребування майна з чужого володіння вправі посилатися, зокрема, на незаконність рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування, без заявлення вимоги про визнання його недійсним. Таке рішення за умови його невідповідності закону не тягне правових наслідків, на які воно спрямоване.

Якщо позивач вважає, що його право порушене тим, що право власності зареєстроване за відповідачем, то належним способом захисту є віндикаційний позов, оскільки його задоволення, тобто рішення суду про витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння, є підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Водночас такий запис вноситься виключно в разі, якщо право власності на нерухоме майно зареєстроване саме за відповідачем, а не за іншою особою. Ефективність віндикаційного позову забезпечується саме наявністю державної реєстрації права власності за відповідачем, оскільки за відсутності такої реєстрації судове рішення про задоволення віндикаційного позову не є підставою для державної реєстрації права власності за позивачем (пункт 100 постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2018 у справі № 488/5027/14-ц, пункти 84-86 у постанові Верховного Суду від 10.12.2021 у справі № 924/454/20).

Таким чином, для витребування майна оспорювання рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, які вже були реалізовані і вичерпали свою дію, оскарження всього ланцюга договорів та інших правочинів щодо спірного майна, рішення державного реєстратора про реєстрацію земельної ділянки, не є ефективним способом захисту прав; такі рішення за умови їх невідповідності закону не зумовлюють правових наслідків, на які вони спрямовані.

Отже, вимога про витребування земельної ділянки з незаконного володіння (віндикаційний позов) в порядку статті 387 ЦК України вважається ефективним способом захисту права власності (речового права). На цьому, зокрема наголошено у пункті 56 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.11.2021 року у справі № 359/3373/16-ц.

Відповідно до правових висновків, які викладені у Постанові Верховного Суду від 17.11.2021 у справі №672/386/20, майно підлягає витребуванню у останнього набувача без необхідності визнання недійсним останніх правочинів щодо такого майна. При цьому витребування спірної земельної ділянки також у орендаря, який виступає користувачем земельної ділянки, тобто останнім набувачем, відповідатиме меті віндикаційного позову, спрямованого на захист прав власника майна.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини першої статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державній реєстрації підлягають: 1) право власності та право довірчої власності як спосіб забезпечення виконання зобов`язання на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва; 2) речові права на нерухоме майно, похідні від права власності: право користування (сервітут); право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій); право господарського відання; право оперативного управління; право постійного користування та право оренди (суборенди) земельної ділянки; право користування (найму, оренди) будівлею або іншою капітальною спорудою (їх окремою частиною), що виникає на підставі договору найму (оренди) будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), укладеного на строк не менш як три роки.

З наведеного випливає, що держаній реєстрації підлягає як право власності, так і похідні від права власності речові права на нерухоме майно. Разом із тим, внесення змін до запису про державну реєстрацію права власності на підставі рішення суду про задоволення віндикаційного позову лише щодо останнього власника ніяким чином не може призвести до зміни чи скасування запису про похідні від права власності речові права на вказане майно, яким розпорядилася особа, яка не мала права цього робити, оскільки є володіючим невласником. Таким чином, повернення земельної ділянки у володіння власника (титульного володільця) в повній мірі не відбувається, якщо існують зареєстровані обмеження щодо володіння таким майном у вигляді запису про похідне від права власності право користування земельною ділянкою, й земельна ділянка не повертається у фактичне володіння з можливістю власника нею як користуватися, так і розпоряджатися.

Верховний Суд у постанові від 28.04. 2022 року у справі № 676/196/20 вказав, що право держави витребувати земельну ділянку з огляду на доведену незаконність і безпідставність вибуття цієї земельної ділянки з власності держави становить пропорційне втручання у право власності, з дотриманням рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства) та інтересами особи, яка зазнала такого втручання.

Крім цього, недобросовісне заволодіння чужим майном не відповідає критерію мирного володіння майном. Витребування майна від недобросовісного набувача не є порушенням справедливого балансу. Протилежний підхід стимулював би неправомірне та свавільне заволодіння чужим майном та фактично передбачав би винагороду за порушення законодавства і прав інших осіб. Натомість таке заволодіння є порушенням мирного володіння інших осіб. Отже, витребування майна від недобросовісного набувача не є порушенням статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (постанова Великої Палати Верховного Суду від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц).

Зважаючи на вказане, суд доходить висновку, що позовні вимоги прокурора про витребування земельної ділянки з незаконного володіння відповідачів є обґрунтованими, а втручання держави у право власності ОСОБА_1 та право користування земельною ділянкою орендаря ТОВ «МРІЯ ФАРМІНГ ПОЛІССЯ» є виправданим, оскільки порушення загальновідомого, чітко визначеного законодавством порядку надання земельних ділянок порушує суспільний інтерес на законний обіг землі, як національного багатства та положення законодавства України про зобов`язання органів влади діяти в межах своїх повноважень та у порядку передбаченому законом, переслідує «суспільний», «публічний» інтерес, при цьому витребування майна від недобросовісних набувачів не є порушенням справедливого балансу, а отже таке втручання буде виправданим та справедливим.

У зв`язку з наведеним, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 7 ст. 158 ЦПК України у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову, заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Клопотання про скасування заходів забезпечення позову сторонами не подане. Тому відсутні підстави для їх скасування.

«VI. Розподіл судових витрат між сторонами»

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судовий збір по даній справі становить 6710 грн та складається з 5368 грн за подання позовної заяви, та 1342 грн за подання заяви про забезпечення позову.

Оскільки суд дійшов висновку про повне задоволення позовних вимог, то з відповідачів підлягають стягненню понесені Хмельницькою обласною прокуратурою судові витрати у вигляді судового збору, які підтверджені документально, у рівних частках - по 3355 грн з кожного (5368 +1342 = 6710/2).

Керуючись ст. 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити.

Витребувати у ОСОБА_1 в комунальну власність Красилівської міської ради Хмельницької області, земельну ділянку, площею 2 га, кадастровий номер 6822781700:05:004:0014, що розташована за межами населених пунктів (на території) Красилівської міської ради Хмельницької області (раніше - Веселівської сільської ради Красилівського району Хмельницької області).

Витребувати у товариства з обмеженою відповідальністю «МРІЯ ФАРМІНГ ПОЛІССЯ» в комунальну власність Красилівської міської ряди Хмельницької області земельну ділянку, площею 2 га, кадастровий номер 6822781700:05:004:0014, що розташована за межами населених пунктів (на території) Красилівської міської ради Хмельницької області (раніше - Веселівської сільської ради Красилівського району Хмельницької області).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Хмельницької обласної прокуратури (код ЄДРПОУ 02911102, Держказначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, р/р UA188201720343120002000002814) понесені судові витрати у розмірі 3355 (три тисячі триста п`ятдесят п`ять) гривень.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «МРІЯ ФАРМІНГ ПОЛІССЯ» на користь Хмельницької обласної прокуратури (код ЄДРПОУ 02911102, Держказначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, р/р UA188201720343120002000002814) понесені судові витрати у розмірі 3355 (три тисячі триста п`ятдесят п`ять) гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач Красилівська міська рада Хмельницької області, місцезнаходження: 31000, Хмельницька область, Хмельницький район, м. Красилів, пл. Незалежності, 2; код ЄДРПОУ 04060737.

Прокурор - перший заступник керівника Хмельницької окружної прокуратури Намистюк О., місцезнаходження: 31000, Хмельницька область, Хмельницький район, м. Красилів, вул. Театральна, буд.4;

Хмельницька окружна прокуратура, місцезнаходження: 29000, Хмельницька область, м. Хмельницький, вул. У. Громової, 10.

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Відповідач товариство з обмеженою відповідальністю «МРІЯ ФАРМІНГ ПОЛІССЯ», місцезнаходження: 47130, Тернопільська область, Кременецький район, с. Людвище, вул. Б. Хмельницького, 19 а, код ЄДРПОУ 40088494

Суддя Р. В. Вознюк