Рішення

від 09.12.2024 по справі 741/1246/24

НОСІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження номер 2/741/427/24

Єдиний унікальний номер 741/1246/24

РІШЕННЯ

іменем України

09 грудня 2024 року м. Носівка

Носівський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого - судді Крупини А.О.,

з участю секретаря судового засідання Багмута О.С.,

позивача - ОСОБА_1 ,

представника третьої особи Пепеляєвої Ю.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі Носівського районного суду Чернігівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, служба у справах дітей Макіївської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області, про позбавлення батьківських прав,

УСТАНОВИВ:

У червні 2024 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з цією позовною заявою.

Мотивуючи позов, позивач зазначила, що її рідний брат ОСОБА_3 та його співмешканка ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . ОСОБА_3 та ОСОБА_2 шлюб не реєстрували. ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Позивач проживає в будинку по АДРЕСА_1 з кінця 2013 року, проживала разом із братом ОСОБА_3 до дня його смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 та з племінником ОСОБА_4 з дня його народження і по теперішній час.

З моменту народження і по час звернення до суду з цим позовом відповідач не виявляла і не виявляє будь-якої турботи про дитину, не надає матеріальної допомоги, контакту із закладом освіти, де навчається син, не підтримує, успішністю сина не цікавиться, з учителями не спілкується, батьківські збори не відвідує, оскільки є байдужою до сина. Відповідач свідомо ухиляється від виконання батьківських обов`язків, умови проживання, створені нею, є небезпечними для життя, здоров`я, розвитку і морального виховання її малолітньої дитини. Відповідач не виконує своїх батьківських обов`язків протягом тривалого часу та не здійснює жодних дій, спрямованих на їх виконання. Відповідач не піклується про фізичний та духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, не забезпечує харчування, медичного догляду, лікування, взагалі не спілкується з дитиною. Така поведінка суперечить інтересах малолітнього ОСОБА_4 .

Позивач та її покійний брат ОСОБА_3 утримували ОСОБА_5 з дня народження. Після смерті брата позивач самостійно піклується про племінника, забезпечує його всім необхідним, займається його вихованням, контролює навчання, забезпечує йому належні побутові умови, забезпечує його одягом, взуттям, харчуванням і всім необхідним. Таким чином малолітній ОСОБА_4 проживає з позивачем у безпечному, спокійному та стійкому середовищі.

З метою найбільш повного та всебічного забезпечення прав та законних інтересів дитини позивач просить суд постановити рішення, яким позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою Носівського районного суду Чернігівської області від 01 серпня 2024 року було відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання на 30 вересня 2024 року (а. с. 31).

Ухвалою суду від 30 вересня 2024 року закрито підготовче провадження в цивільній справі, призначено справу до судового розгляду по суті на 09 грудня 2024 року (а. с. 47).

У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила їх задовольнити та пояснила, що ОСОБА_6 є її рідним племінником, сином її покійного брата ОСОБА_3 . Вона та її брат ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом опікувалися та виховували ОСОБА_5 з двомісячного віку, коли забрали його в матері ОСОБА_2 , оскільки остання є психічно хворою людиною і на той момент проходила лікування в психоневрологічній лікарні. Після смерті брата хлопчик залишився проживати з позивачем, вона займається його вихованням, утриманням, навчанням, забезпечує племінника всім необхідним самостійно. ОСОБА_5 любить її як рідну матір, називає мамою. Натомість відповідача бачити не бажає. Відповідач абсолютно байдужа до сина, не виконує і не виконувала свої батьківські обов`язки, із дитиною не спілкується, не цікавиться його долею, навчанням, востаннє бачила сина 10 січня 2024 року на похороні ОСОБА_3 . Позивач забезпечила ОСОБА_5 всім необхідним для життя та навчання, у будинку зроблено ремонт, хлопчик має комп`ютер та ін.

Відповідач у підготовче судове засідання та в судове засідання не з`явилася, про дату, час і місце розгляду справи по суті сповіщалась належним чином і своєчасно, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, про причини неявки не повідомила, відзиву на позов не подавала, жодних заяв, клопотань до суду не подавала.

Відповідно до вимог ст. 44 ЦПК України учасники судового розгляду повинні добросовісно користуватися своїми правами. Тому суд вважає, що відповідач не з`явилася в судове засідання без поважних причин.

Відповідно до ч. 1 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

Рішенням ЄСПЛ у справі «В`ячеслав Корчагін проти Росії» (№ 12307/16) визначено, що якщо повістку було направлено за однією з відомих адрес, а особа ухиляється від її отримання то особа може стежити за ходом справи з офіційних джерел, таких як веб-сторінка суду, а тому права такої особи щодо розгляду справи у його відсутності, порушені не були.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, яка відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною правової системи України, кожна особа має право на справедливий судовий розгляд справи. Це право включає в себе доступність до правосуддя.

Отже, відповідач у справі на власний розсуд розпорядилася своїми правами щодо предмета спору, а тому несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею відповідних процесуальних дій (ч. 4 ст. 12 ЦПК України).

Представник служби у справах дітей Макіївської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області у судовому засіданні позов підтримала та пояснила, що служба у справах дітей Макіївської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області обізнана з тим, що дитина ОСОБА_6 проживає разом із позивачем. Позивач забезпечує всі його потреби у харчуванні, проживанні, навчанні, матеріально утримує його. Дитина відвідує школу, має телефон, спілкується з іншими дітьми. Відповідач є особою з інвалідністю, не виконує своїх батьківських обов`язків щодо ОСОБА_4 , соціально-побутові умови для проживання дитини в її житлі не створені. Натомість позивач не чинить жодних перешкод відповідачеві у спілкуванні із сином.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 дала показання, що вона працює начальником центру надання соціальних послуг Макіївської сільської ради Ніжинського району, свідок достовірно обізнана, що ОСОБА_1 взяла на своє виховання племінника ОСОБА_4 ще немовлям. ОСОБА_1 разом із братом ОСОБА_3 виховували, забезпечували дитину від самого народження. ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 . Після його смерті ОСОБА_1 самостійно забезпечує дитину всім необхідним. Натомість мати дитини ОСОБА_2 не має до дитини батьківських почуттів, не цікавиться вихованням дитини, не створила умов для проживання малолітнього сина, їй виділено для проживання сільрадою старенький будинок, у якому панує антисанітарія. Вона вже є позбавленою батьківських прав щодо однієї дитини. Натомість в будинку позивача створені всі необхідні умови для проживання та навчання ОСОБА_4 , він вважає та називає позивача мамою. ОСОБА_1 не чинила та не чинить відповідачеві жодних перешкод у відвідуванні сина.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 дала показання, що вона працює вчителем початкових класів Коломійцівського ліцею, добре знає позивача та дитину ОСОБА_4 , який навчається в цьому навчальному закладі. Свідку достовірно відомо, що дитина ОСОБА_6 проживає із позивачем із двомісячного віку, позивач виховувала його разом із своїм братом - батьком дитини ОСОБА_3 - до смерті останнього в січні 2024 року. Після смерті батька вихованням та забезпеченням дитини повністю займається ОСОБА_1 . Вона замінила хлопчику матір, фактично виконує всі батьківські обов`язки, забезпечила його всім необхідним для школи та навчання. Відповідач ніколи в школу до дитини не з`являлася, не телефонувала, про дитину не піклувалася, батьківські обов`язки не виконує, її поведінка в суспільстві є неадекватною. Натомість позивач не створює для відповідача жодних перешкоду у спілкуванні з сином.

Вислухавши пояснення позивача, представника третьої особи, показання свідків, повно та всебічно дослідивши наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, суд робить нижченаведений висновок.

Так, згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною 2 статті 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною другою цієї статті визначено способи захисту цивільних прав та інтересів. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Судом установлено, що ІНФОРМАЦІЯ_4 в с. Рівчак-Степанівка Носівського районного суду Чернігівської області народився ОСОБА_4 , про що 09 квітня 2014 року виконавчим комітетом Рівчак-Степанівської сільської ради Носівського району Чернігівської області складено актовий запис № 1, що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 13 червня 2014 року (а. с. 13). Відповідно до копії свідоцтва про народження батьком малолітнього ОСОБА_4 є ОСОБА_3 , громадянин України, матір`ю - ОСОБА_2 , громадянка України.

Батько дитини ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 (а. с. 10).

Дитина ОСОБА_4 зареєстрований по АДРЕСА_1 , що підтверджується копією витягу з реєстру Макіївської територіальної громади (а. с. 15).

Мати дитини ОСОБА_2 зареєстрована по АДРЕСА_2 , що підтверджується відповіддю на запит ЦНАП Макіївської сільської ради Чернігівської області (а. с. 30).

Позивач ОСОБА_1 є рідною тіткою ОСОБА_4 по лінії батька, що підтверджується копією свідоцтва про її народження (а. с. 7), копією свідоцтва про укладення нею шлюбу (а. с. 8), копією свідоцтва про народження ОСОБА_3 (а. с. 11), копією свідоцтва про встановлення батьківства (а. с. 12), копією свідоцтва про народження ОСОБА_4 (а. с. 13).

Відповідно до паспорта громадянина України ОСОБА_1 зареєстрована по АДРЕСА_3 (а. с. 6). Однак, відповідно до довідки Калинівського старостинського округу Макіївської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області № 40 від 27 лютого 2024 року ОСОБА_1 фактично проживає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , та має такий склад сім`ї: племінник ОСОБА_4 (а. с. 18).

Відповідно до довідки № 16 01-02 від 05 липня 2023 року, виданої закладом дошкільної освіти (ясла-садок) «Казкове сонечко» Макіївської сільської ради, ОСОБА_1 дійсно має на утриманні племінника ОСОБА_4 , 2014 р. н., який відвідував ЗДО (ясла-садок) «Казкове сонечко» Макіївської сільської ради та проживає разом із нею. Вихованням дитини займалася тітка ОСОБА_1 , відвідувала батьківські збори, брала активну участь у житті дитячого садочку свого племінника, підтримувала зв`язок з вихователями групи та директором закладу. Мама дитини, ОСОБА_2 , вихованням сина не займалася, не відвідувала дитину, не відвідувала батьківські збори та виховні заходи, не спілкувалася з вихователями та директором закладу (а. с. 16).

Згідно з довідкою № 04 від 29 січня 2024 року, виданою Коломійцівським ліцеєм Макіївської сільської ради, мати учня 4 класу ОСОБА_4 ОСОБА_2 контакту із закладом освіти не підтримує, успішністю дитини не цікавиться, з учителями не спілкується, батьківські збори не відвідує. Постійний контакт із закладом освіти, вчителями підтримує сестра батька дитини ОСОБА_1 (а. с. 17).

Відповідно до повідомлення Носівського районного центру соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді № 275 від 16 червня 2014 року, Носівський РЦСССДМ повідомляє голову Калинівської сільської ради, що на території Калинівської с/р (нині входить до складу Макіївської ОТГ) з травня 2014 року за адресою: АДРЕСА_1 , проживає ОСОБА_3 , який 13 червня 2014 року визнав батьківство над своїм сином ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та надалі має намір самостійно займатися вихованням дитини. Просить взяти на облік дану сім`ю, періодично обстежувати умови проживання дитини (а. с. 22).

Відповідно до копії акта обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства/фактичного місця проживання № 41 від 26 січня 2024 року за адресою: АДРЕСА_1 , за вказаною адресою проживають ОСОБА_1 з її племінником ОСОБА_4 більше 10 років, а до 10 січня 2024 року - із покійним братом ОСОБА_3 . Сім`я дуже дружна, самодостатня. Тітка ОСОБА_5 постійно піклується про нього, створює затишок. Тітка постійно піклується і супроводжує всюди племінника, вони багато читають з ним, ОСОБА_5 називає тітку тільки мамою. ОСОБА_1 заготовляє картоплю, овочі і консервацію для родини (а. с. 20-21).

Відповідно до копії акта обстеження умов проживання, затвердженого старостою Рівчак-Степанівського старостинського округу 26 липня 2023 року, за адресою: АДРЕСА_4 , проживає ОСОБА_2 , інв. ІІІ групи, житло складається з 2 кімнат, загальна площа будинку 20 кв. м, з неї житлова складає 14 кв. м, санітарно-гігієнічні умови незадовільні, в будинку не прибрано, посуд немитий, будинок опалюється пічним опаленням, худобу та птицю не тримає, будинок потребує капітального ремонту. Умови для виховання та розвитку дитини не створено. Син ОСОБА_2 . ОСОБА_6 з 6 місяців постійно проживає зі своїм батьком ОСОБА_3 в АДРЕСА_1 . Мати рідко відвідує свого сина, зі слів батька, останній раз відвідувала восени 2022 року, приносила солодощі та жилетку (а. с. 19).

Статтею 150 Сімейного кодексу України передбачено, що батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 164 Сімейного кодексу України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Відповідно до ст. 165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Позивач є особою, в сім`ї якої проживає дитина ОСОБА_4 , а тому має право звертатися до суду із позовом про позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав.

У ч. 2 п. 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 30.03.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» роз`яснено, що ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального усвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Так, Конвенцією про права дитини, ратифікованою Постановою Верховної Ради УРСР № 798 від 27 лютого 1991 року визначено, що батьки несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дітей та несуть відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Рішенням виконавчого комітету Макіївської сільської ради від 27 вересня 2024 року за № 322 затверджено висновок органу опіки та піклування про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , по відношенню до сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а. с. 44).

Із висновку щодо доцільності позбавлення батьківських прав гр. ОСОБА_2 вбачається, що громадяни ОСОБА_3 і ОСОБА_2 не перебували в зареєстрованому шлюбі, але є батьками ОСОБА_9 . Відомо, що ОСОБА_2 є особою з інвалідністю ІІІ групи. Також відомо, що після народження сина ОСОБА_2 не проживала з батьком дитини ОСОБА_10 , залишила дитину з батьком. З кінця 2013 року за адресою: АДРЕСА_1 , у будинку свого брата стала проживати його сестра ОСОБА_1 , саме вона допомагала в догляді і вихованні свого племінника із самого народження. А мати хлопчика почала проживати окремо, займалася винятково своїм життям. ОСОБА_2 взагалі перестала цікавитися своїм сином, не виявляла і не виявляє жодного бажання займатися його вихованням та в добровільному порядку матеріальної допомоги на утримання малолітнього сина не давала. Із часу смерті брата ОСОБА_1 одна займається вихованням та матеріальним забезпеченням племінника. Мати не піклується про фізичний та духовний розвиток дитини, не забезпечує необхідного харчування та медичного догляду, не бачиться з дитиною, не здійснює підготовку до дорослого життя та не проявляє інтересу до її внутрішнього світу. 24 вересня 2024 року працівниками служби у справах дітей Макіївської сільської ради обстежено умови проживання дитини за адресою: АДРЕСА_1 , у ході обстеження встановлено, що будинок складається із 3 кімнат, кухні, коридору. Умови проживання відповідають загальноприйнятим нормам, дитина забезпечена всім необхідним для комфортного проживання, навчання та проведення дозвілля. Ураховуючи вищевикладене, орган опіки та піклування вважає, що доцільно позбавити гр. ОСОБА_2 батьківських прав по відношенню до сина ОСОБА_4 (а. с. 43).

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідач у судове засідання не з`явилася, про причини неявки суд не повідомила, відзиву на позов не подала, жодним чином не спростувала доводів, викладених у позові. Отже, вона на власний розсуд розпорядилася наданими їй правами щодо предмета спору, а тому несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею відповідних процесуальних дій (ч. 4 ст. 12 ЦПК України).

Відповідачем не надано суду жодних належних та допустимих доказів на підтвердження її належної участі у вихованні дитини, що є елементом протиправного невиконання нею передбачених ст. 150 СК України обов`язків щодо виховання та розвитку дитини, яка визначає обов`язок батьків піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Підстави позбавлення батьківських прав передбачені ч. 1 ст. 164 СК України.

Зокрема, як зазначалося вище, пунктом 2 частини першої ст. 164 СК України визначено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини. Тлумачення пункту 2 частини першої ст. 164 СК України дозволяє зробити висновок, що ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав є винятковою мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (ст. 166 СК України).

Отже, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.

Відповідно до частини першої статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року (заява № 31111/04) наголошував на тому, що питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини (параграф 57, 58).

Однак, по справі не здобуто доказів, що позбавлення відповідача батьківських прав відносно малолітнього сина буде суперечити інтересам дитини, відповідачем не надано суду належних, допустимих та достатніх доказів того, що вона спроможна забезпечити необхідні умови для розвитку, виховання, матеріального забезпечення сина та має бажання це робити.

Натомість докази, надані стороною позивача та безпосередньо досліджені в судовому засіданні, підтверджують те, що поведінка відповідача свідчить про її свідоме ухилення від виконання обов`язків з виховання дитини, нехтування батьківськими обов`язками.

Ураховуючи вищевикладене, суд уважає, що позовні вимоги про позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав відносно сина ОСОБА_4 є законними, обґрунтованими, не суперечать закону, не порушують права, свободи чи інтереси інших осіб, обставини, на які посилається позивач, доведені в судовому засіданні, тому ОСОБА_2 слід позбавити батьківських прав відносно її сина, оскільки зазначена міра є виправданою з огляду на необхідність захистити інтереси дитини та забезпечити якнайкращі умови для її розвитку, виховання, навчання, нормального самоусвідомлення. Отже, позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору, підтверджені документально (а. с. 5).

Керуючись ст. ст. 164, 165, 166, 180-182 Сімейного кодексу України, ст. ст. 141, 247, 263-265, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, служба у справах дітей Макіївської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області, про позбавлення батьківських прав задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_3 , батьківських прав відносно її малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_4 , витрати по сплаті судового збору в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 коп.

На рішення може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування (ім`я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_3 ; адреса фактичного місця проживання: АДРЕСА_1 ;

відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_2 ; адреса фактичного місця проживання: АДРЕСА_4 ;

третя особа: служба у справах дітей Макіївської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області, код згідно ЄДРПОУ 44046065, адреса місцезнаходження: с. Макіївка Ніжинського району Чернігівської області, вул. Центральна, буд. 27.

Повний текст судового рішення складено 09 грудня 2024 року.

Суддя Анатолій КРУПИНА