Рішення

від 27.11.2007 по справі 9789-2007

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

9789-2007

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 215

РІШЕННЯ

Іменем України

27.11.2007Справа №2-25/9789-2007

За позовом ВАТ «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг», м. Київ, вул.. Мечникова, 16-а,

До відповідача Сімейно-фермерського господарства «Валентина», Нижньогірський район, с. Ємєльяновка, вул.. Садова, 3.  

Про стягнення 137778,45 грн.   

Суддя   Копилова О.Ю.

Представники:

Від позивача –  Берченко С.А., предст., дов. № 16/89-07 від 02.11.07р.     

Від відповідача –  не з'явився   

Обставини справи:

ВАТ «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг» звернулось у господарський суд АРК із позовом до Сімейно-фермерського господарства «Валентина», у якому просить суд стягнути з відповідача суму боргу у розмірі 22323,07 грн., пеню у розмірі 2952,43 грн., індекс інфляції у сумі 1825,54 грн., 3% річних у сумі 544,60 грн., штраф за не укладання договору страхування у сумі 54285,10 грн., штраф за прострочення сплати лізингових платежів понад тридцять днів у сумі 1562,61 грн., 54285,10 грн. штраф за не викуп майна по залишковій вартості, а також витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.   

Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на те, що відповідачем не виконані належним чином зобов'язання за договором фінансового лізингу, щодо сплати лізингових платежів, що є порушенням положень ст.. 193 Господарського кодексу України, ст.. 525 526 Цивільного кодексу України. Крім того містяться посилання на ст.. 231 Господарського кодексу України та ст.. 549, 625 Цивільного кодексу України.

Відповідач позовні вимоги не визнає по мотивах викладених у відзиву на позов, зокрема вказує на те, що відповідачем лізингові платежі сплачені у сумі 470658,30 грн., тобто з переплатою на суму 17035,23 грн. також відповідачем надавались додаткові пояснення.

Розгляд справи неодноразово відкладався.

Строк розгляду справи продовжено за клопотанням сторін.

У судове засідання, що відбулося 27.11.2007р. представник позивача з'явився, позовні вимоги підтримав повністю.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, суду надано заяву про відкладення розгляду справи у зв'язку із зайнятістю представника в іншому судовому процесі.

Суд вважає, що наведені відповідачем підстави для відкладення розгляду справи не є поважними, крім того матеріалів справи достатньо для розгляду справи по суті, отже відкладення розгляду справи не є доцільним.      

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд -

ВСТАНОВИВ:

15.03.2001р. між Державним лізинговим підприємством «Украгролізинг» правонаступником якого є ВАТ «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг» (п. 1.2. Статуту)  та Сімейно-фермерським господарством «Валентина» укладено договір фінансового лізингу за № 1-01-424 фл.

Предметом вказаного договору є придбання Лізингодавцем (позивач) майна та передача його у платне користування Лізингоодержувачу на умовах фінансового лізингу. Перелік майна, назва заводів-виробників, кількість, ціна та вартість Майна, що передається у лізинг, наведені в додатках до цього Договору. Строк лізингу складає 5,5 років з дати, що вказана в Акті прийому-передачі.   

Згідно п. 2.4. договору, відповідач зобов'язався своєчасно та у повному обсязі сплачувати лізингові платежі.

На виконання позивачем зобов'язань за договором, відповідачу передано майно, а саме жниварка для збирання соняшнику ПЗСС-8 у кількості 1 одиниці та комбайн зернозбиральний КЗС-09-01 Славутич у кількості 1 одиниця, про що складено акт приймання-передачі сільськогосподарської техніки від 15.05.2001р.  

Відповідач згідно п. 3 договору та додатків № 2 та № 3 до нього в період з 27.03.2001р. по 12.11.2006р. повинен був сплати суму основного боргу у розмірі 476702,29 грн., однак дані зобов'язання відповідачем не виконані належним чином, у зв'язку із чим за ним утворилася заборгованість у сумі 22323,07 грн.

Вказана заборгованість утворилась внаслідок несплати відповідачем платежів згідно графіків погашення, якими визначено, що 26.03.2006р. відповідач повинен сплатити суму у розмірі 17559,74грн., 24.09.2006р. мало бути сплачено 11471,52 грн. та 12.11.2006р. - 582,92 грн., однак фактично з вказаних платежів відповідачем сплачено 26.03.2007р. суму у розмірі 7291,11 грн., про що свідчить розрахунок суми боргу.

Відповідачем, відповідно до приписів ст.. 33 ГПК України не доведений той факт, що ним сплачено суму лізингових платежів у повному обсязі, адже надані ним платіжні документи свідчать про сплату лізингових платежів лише на суму 307097,78 грн. (а.с. 40-57).

Таким чином доводи відповідача викладені у відзиві на позов та додаткових запереченнях не підтверджені доказами, а отже не можуть бути прийняті судом до уваги.

Згідно ст.. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання  та  інші  учасники  господарських відносин  повинні  виконувати  господарські  зобов'язання належним чином відповідно до закону,  інших правових актів,  договору, а за відсутності   конкретних вимог щодо  виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.  

Відповідно до ст.. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від  зобов'язання  або одностороння зміна  його  умов не допускається, якщо інше не   встановлено договором або законом, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до  звичаїв ділового обороту або інших вимог,  що  звичайно ставляться.   

За таких обставин, вимоги позивача про стягнення суми боргу у розмірі 22323,07 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Також у зв'язку із порушенням відповідачем зобов'язань щодо сплати лізингових платежів, позивач просить стягнути суму пені у розмірі 2952,43 грн., яка нарахована відповідно до п. 8.4. договору.   

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Ст.. 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової  суми  (неустойка,  штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним  правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Стосовно заявлених вимог щодо стягнення пені у сумі 2952,43 грн. слід зазначити, що відповідно до ст.. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22.11.1996р., розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Крім того відповідно до п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення  виконання зобов'язання,  якщо  інше  не  встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Ст. 258 Цивільного кодексу України визначений строк позовної давності до вимог про стягнення штрафу та пені в один рік.

Таким чином в задоволенні вимог про стягнення пені по зобов'язанням строк яких наступив 26.03.2006р. має бути відмовлено.

В частині зобов'язань строк яких наступив 24.09.2006р. сума пені яка підлягає стягненню складає 1038,94 грн. (8,5%х2/365х11471,52/100х181=1038,94 грн.)  

В частині зобов'язань строк яких наступив 12.11.2006р. сума пені яка підлягає задоволенню складає у сумі 54,30 грн. (8,5%х2/365582,92/100х181=54,30).

Таким чином загальна сума пені яка підлягає стягненню з відповідача складає 1093,24 грн.

Крім того оскільки відповідачем порушено зобов'язання за договором стосовно страхування майна (п. 4.3.-4.5) переданого за договором, а також п. 5.2-5.4 договору стосовно не викупу майна по залишковій вартості, вимоги позивача про стягнення штрафу у розмірі 10% від суми вартості майна, як передбачено п. 8.3. угоди підлягають задоволенню, загальна сума якого становить 108570,20 грн. (54285,10 грн. невиконання п. 4 договору; 54285,10 грн. невиконання п. 5.4 договору).

Також оскільки діяльність позивача здійснюється за рахунок державного бюджету, а відповідачем прострочено сплату лізингових платежів понад тридцять днів, відповідно до приписів ст.. 232 Господарського кодексу України, додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків від вартості майна, таким чином вимоги позивача про стягнення штрафу у розмірі 1562,61 грн. також підлягають задоволенню.

Крім того, з урахуванням положень ст. 625 Цивільного кодексу України вимоги про стягнення з відповідача індексу інфляції у сумі 1825,54 грн. та 3% річних у сумі 544,60 грн. також  мають біти задоволені.  

Згідно ст. 44, 49 ГПК України оплата держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу підлягає покладенню на сторін пропорційно задоволених вимог.  

З огляду на викладене, керуючись, ст.. 193, 230, 232 Господарського кодексу України, ст. 258, 525, 526, 549, 625 Цивільного кодексу України, ст. ст. 33, 44-49, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, суд –

                                        ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.  

2.          Стягнути з Сімейно-фермерського господарства «Валентина», Нижньогірський район, с. Ємєльяновка, вул.. Садова, 3; код ЄДРПОУ 24494886) на користь ВАТ «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг», м. Київ, вул.. Мечникова, 16-а; р/р 26006303003659 в АКБ «Транс банк» м. Київ, МФО 300335, код ЄДРПОУ 30401456) заборгованість у сумі 22323,07 грн., суму пені у розмірі 1093,24 грн., штраф за накладання договору страхування у сумі 54285,10 грн., штраф за не викуп майна по залишковій вартості у сумі 54285,10 грн., штраф за прострочення лізингових платежів у сумі 1562,61 грн., індекс інфляції у сумі 1825,54 грн., 3% річних у сумі 544,60 грн., витрати по сплаті державного мита у сумі 1359,20 грн. та 116,40 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.   

3.          В іншій частині позову відмовити.        

Видати наказ після набуття рішенням законної сили.

Рішення оформлене та підписане 03.12.2007р.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Копилова О.Ю.