Рішення

від 10.12.2024 по справі 140/7991/24

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2024 року ЛуцькСправа № 140/7991/24

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Сороки Ю.Ю.,

розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Торгова Група Інтеко до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариства з обмеженою відповідальністю Торгова Група Інтеко звернулося з позовом до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA205140/2024/000131/2 від 22.05.2024.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем з метою декларування товару подав відповідачу митну декларацію №24UA205140033642U4 від 20.05.2024 на товар: «Цегла керамічна, будівельна, фасадна, лицьова:-арт.13308222, BH850 Handformverblender Launceston 8848 шт. Габаритні розміри, мм: довжина-215, ширина-102, висота-65, WDF. Торговельна марка: Wienerberger. Виробник: Wienerberger Kortemark, BE». При цьому, під час митного оформлення до кожної з декларацій митному органу було подано достатню кількість документів для завершення митного оформлення за першим методом.

Однак, митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №№UA205140/2024/000131/2 від 22.05.2024.

З оскаржуваним рішенням позивач не погоджується, вважає його протиправним і таким, що підлягає скасуванню, оскільки ним були подані всі необхідні та наявні документи, які підтверджують ціну товару і дають можливість визначити митну вартість за основним методом, крім того, надано й інші наявні додаткові документи, які витребовувались митним органом, однак останнім такі документи не були взяті до уваги. При цьому, в оскаржуваних рішеннях не вказано жодного джерела інформації, а також відсутній обґрунтований розрахунок числового значення скоригованої митної вартості, який всупереч статті 55 МК України не був наданий декларанту на його письмову вимогу. Подані документи не містили розбіжностей, а тому твердження митного органу, викладені в оскаржуваних рішеннях, щодо розбіжностей є надуманими та безпідставними і відповідно ніяким чином не впливають на визначення митної вартості за першим методом.

З наведених підстав позивач просив позов задовольнити повністю.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 05.08.2024 відкрито спрощене позовне провадження у справі без проведення судового засідання та виклику сторін.

Представник відповідача у відзиві на позовну заяву позовні вимоги не визнав, просив відмовити у задоволенні позову.

Під час здійснення митного контролю за правильністю визначення митної вартості товару з врахування поданих у вказаних цілях разом з митними деклараціями документів було встановлено розбіжності, відтак у митного органу виникли сумніви щодо достовірності заявленої митної вартості товарів, а саме:

відповідно рахунка-фактури від 13.05.2024 №24103791 вартість товару становить 4600,96 Євро, однак банківський платіжний документ від 12.04.2024 №11JBKLO4 наданий на суму 8087,36. Також зазначаємо, що оплата за товар передує виставленому рахунку-фактурі;

в призначенні платежу зазначений зовнішньоекономічний договір (контракт), що не підтверджує оплату даної поставки;

відповідно до довідки про транспортно-експедиційні витрати від 20.05.2024 №б/н витрати на транспортування по маршруту DUISBURG-м/п Ягодин становлять 35000 грн. Відстань даного маршруту орієнтовно 1355 км; транспортні витрати становлять 25,83 грн/км (35000/1355). Згідно вищезазначеного документа вартість транспортування по маршруту п/п Ягодин Луцьк становить 12850 грн, відстань даного маршруту орієнтовно 134 км, що становить 95,90 грн/км (12850/134). Вказане свідчить про заниження транспортних витрат до кордону України та про наявність ризиків заявлення до митного оформлення неправдивих відомостей стосовно складових митної вартості;

відповідно довідки про транспортно-експедиційні витрати від 20.05.2024 №б/н вартість транспортних послуг становить 47850 грн (35000+12850), що суперечить сумі, зазначеній в Договорі (контракт) про перевезення від 14.05.2024 №14/05 - 1100 Євро;

з огляду на умови поставки EXW та довідки про транспортно-експедиційні витрати від 20.05.2024 №б/н витрати на навантаження включені у вартість перевезення та понесені клієнтом. При цьому, вартість таких витрат не зазначено у графі 21 декларації митної вартості, що свідчить про невключення декларантом таких витрат до заявленої митної вартості. Під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості було встановлено, що декларантом заявлено митну вартість самостійно.

Представник відповідача вважає, що вищевказані розбіжності слугували беззаперечною підставою для сумніву митниці щодо достовірності заявлених відомостей про митну вартість товару.

Вказані розбіжності, на момент винесення рішень про коригування митної вартості товарів з дня випуску товару у вільний обіг не були ні декларантом ні позивачем спростовані або усунуті.

Вважає прийняте рішення про коригування митної вартості товарів №UA205140/2024/000131/2 від 22.05.2024 таким, що прийняте у повній відповідності до вимог чинного законодавства, а тому законними та обґрунтованими.

Ухвалою суду від 26.08.2024 в задоволенні клопотання представника Волинської митниці про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін адміністративної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Торгова Група Інтеко до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення, відмовлено.

У відповіді на відзив представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві та просив їх задовольнити повністю.

Інших заяв по суті справи не надходило. Сторони скористались своїм правом щодо подачі заяв по суті справи.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних мотивів та підстав.

Судом встановлено, що 14.01.2024 між DISLICHKEMPKES GMBH KERAMIKIMPORT (Німеччина) та ТОВ «Торгова Група Інтеко» було укладено контракт №16/02-24.

Згідно даного контракту продавець DISLICHKEMPKES зобов?язувалась постачати товари в адресу ТОВ «Торгова Група Інтеко» на умовах EXW згідно інвойсів та по ціні зазначеній в інвойсах.

20.05.2024 декларант позивача для митного оформлення ввезеного на територію України товару: «Цегла керамічна, будівельна, фасадна, лицьова:-арт.13308222, BH850 Handformverblender Launceston 8848 шт. Габаритні розміри, мм: довжина-215, ширина-102, висота-65, WDF. Торговельна марка: Wienerberger. Виробник: Wienerberger Kortemark, BE» подав МД №24UA205140033642U4.

До митної декларації додано: рахунок фактура; автотранспортна накладна; банківський платіжний документ, що підтверджує оплату товару; довідка про вартість перевезення; контракт; договір про перевезення; експортна декларація країни відправника.

Під час здійснення митного контролю за правильністю визначення митної вартості товару з врахування поданих у вказаних цілях разом з митними деклараціями документів було встановлено розбіжності, а саме:

відповідно рахунка-фактури від 13.05.2024 №24103791 вартість товару становить 4600,96 Євро, однак банківський платіжний документ від 12.04.2024 №11JBKLO4 наданий на суму 8087,36. Також зазначаємо, що оплата за товар передує виставленому рахунку-фактурі;

в призначенні платежу зазначений зовнішньоекономічний договір (контракт), що не підтверджує оплату даної поставки;

відповідно до довідки про транспортно-експедиційні витрати від 20.05.2024 №б/н витрати на транспортування по маршруту DUISBURG-м/п Ягодин становлять 35000 грн. Відстань даного маршруту орієнтовно 1355 км; транспортні витрати становлять 25,83 грн/км (35000/1355). Згідно вищезазначеного документа вартість транспортування по маршруту п/п Ягодин Луцьк становить 12850 грн, відстань даного маршруту орієнтовно 134 км, що становить 95,90 грн/км (12850/134). Вказане свідчить про заниження транспортних витрат до кордону України та про наявність ризиків заявлення до митного оформлення неправдивих відомостей стосовно складових митної вартості;

відповідно довідки про транспортно-експедиційні витрати від 20.05.2024 №б/н вартість транспортних послуг становить 47850 грн (35000+12850), що суперечить сумі, зазначеній в Договорі (контракт) про перевезення від 14.05.2024 №14/05 - 1100 Євро;

з огляду на умови поставки EXW та довідки про транспортно-експедиційні витрати від 20.05.2024 №б/н витрати на навантаження включені у вартість перевезення та понесені клієнтом. При цьому, вартість таких витрат не зазначено у графі 21 декларації митної вартості, що свідчить про невключення декларантом таких витрат до заявленої митної вартості. Під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості було встановлено, що декларантом заявлено митну вартість самостійно.

У зв`язку із чим, декларанту запропоновано протягом 10 днів подати такі документи:

договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

виписку з бухгалтерської документації;

банківські платіжні документи, що підтверджують вартість товару;

транспортні (перевізні) документи;

висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Декларантом на вимогу митниці надано лист перевізника від 22.05.2024 №15 щодо транспортних витрат та листи-пояснення продавця від 22.05.2024 №б/н щодо обставин поставки та оплати товару і неможливості надати документів, що становлять комерційну таємницю.

Декларант не надав запитуваних документів, які б підтвердили митну вартість, та листом від 22.05.2024 №б/н повідомив про відсутність інших додаткових документів.

За результатами розгляду поданих документів Волинська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів №UA205140/2024/000131/2 від 22.05.2024, митну вартість товарів визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 Митного кодексу України, відповідно до наказу ДМСУ від 01.07.2021 №476 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України», на підставі цінової інформації, щодо вартості товарів, митне оформлення яких здійснено, згідно рівня раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях, інформація про які міститься в ЄАІС Держмитслужби, а саме: товар 1- на рівні 0,44 дол.США/кг за МД №UA205140/2024/030787 від 07.05.2024.

Позивач, не погоджуючись із рішенням про коригування митної вартості товару, звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Засади державної митної справи, в тому числі процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються МК України.

Відповідно до вимог частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Згідно з частиною першою статті 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Частина перша статті 257 МК України передбачає, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Відповідно до частини шостої статті 257 МК України умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом. Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із частиною першою статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно із частинами першою - третьою статті 52 цього ж Кодексу заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: 1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; 2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу; 3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти; 4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення митного органу щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність митного органу щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів; 5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів; 6) отримувати від митного органу інформацію щодо підстав, з яких митний орган вважає, що взаємозв`язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари; 7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.

Як передбачено частинами першою - п`ятою статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію). Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до частин першої-третьої статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої, другої статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

При цьому, лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України (подані документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, мають ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари), є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі.

Разом з тим, витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості.

На думку суду, виходячи із встановлених обставин справи та досліджених доказів, відповідач безпідставно відмовив у визнанні заявленої митної вартості вказаних вище товарів, з огляду на таке.

Як встановлено судом, під час митного оформлення товарів митному органу до митної декларації від 20.05.2024 №24UA205140033642U4 було подано наступні документи: рахунок фактура; автотранспортна накладна; банківський платіжний документ, що підтверджує оплату товару; довідка про вартість перевезення; контракт; договір про перевезення; експортна декларація країни відправника.

Крім того, додатково на вимогу митниці декларантом надано відповідачу лист перевізника від 22.05.2024 №15 щодо транспортних витрат та листи-пояснення продавця від 22.05.2024 №б/н щодо обставин поставки та оплати товару і неможливості надати документів, що становлять комерційну таємницю.

Неподання у повному обсязі документів, що витребовував відповідач на спростування сумнівів митного органу щодо митної вартості товару, яку визначив декларант, а також наявна у митного органу цінова інформація щодо вартості аналогічних товарів, стали підставою для прийняття оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товару.

Разом з тим, суд зауважує, що відповідно до приписів статті 53 МК України митниця має право запитувати додаткові документи в разі виявлення під час митного оформлення розбіжностей в документах, перелік яких визначений частиною 2 даної статті.

При цьому, витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 04.09.2018 у справі №808/9123/15, від 20.02.2018 у справі №809/1884/16.

Щодо сумнівів митного органу які визначені в оскаржуваному рішенні судом встановлено наступне.

Як встановлено судом, 14.01.2024 між DISLICHKEMPKES GMBH KERAMIKIMPORT (Німеччина) та ТОВ Торгова Група Інтеко було укладено контракт №16/02-24.

Згідно даного контракту продавець DISLICHKEMPKES зобов?язувалась постачати товари в адресу ТОВ Торгова Група Інтеко на умовах EXW згідно інвойсів та по ціні зазначеній в інвойсах.

Відповідно до п.2.1-2.3, 3.1 контракту умовою отримання замовлення до виконання є електронне підтвердження (e-mail) прийняття Продавцем замовлення. Відправлення електронною поштою рахунку-фактури на замовлений товар, є рівносильним з прийняттям замовлення.

Умовою доставки товару є оплата (100% передоплата). Ціна/вартість товару вказується в рахунках (інвойсах - проформах), є ціною/вартістю нетто- продавець відпускає товар наданому покупцем перевізнику у визначеному місці (loko).

Оплата товару буде здійснюватися банківським переказом на номер рахунку, зазначений у рахунку-фактурі. Валютою транзакції є Євро.

Листом від 22.05.2024 продавець підтвердив, що оплата за поставлений товар поставлений згідно MRN №24DE265633608272B4 від 15.05.2024 проведена в повному об`ємі в сумі 4600,96 Євро на підставі платіжної інструкції №11JBKLO4 від 12.04.2024.

Щодо надання виписку із бухгалтерської документації то продавець повідомив що це є неможливим, оскільки це становить комерційну таємницю.

Щодо інших сумнівів митного органу, зокрема, щодо того, що відповідно довідки про транспортно-експедиційні витрати від 20.05.2024 №б/н витрати на транспортування по маршруту DUISBURG-м/п Ягодин становлять 35000 грн. Відстань даного маршруту орієнтовно 1355 км; транспортні витрати становлять 25,83 грн/км (35000/1355). Згідно вищезазначеного документа вартість транспортування по маршруту п/п Ягодин Луцьк становить 12850 грн, відстань даного маршруту орієнтовно 134 км, що становить 95,90 грн/км (12850/134).

Вказане свідчить про заниження транспортних витрат до кордону України та про наявність ризиків заявлення до митного оформлення неправдивих відомостей стосовно складових митної вартості.

Відповідно довідки про транспортно-експедиційні витрати від 20.05.2024 №б/н вартість транспортних послуг становить 47850 грн (35000+12850), що суперечить сумі, зазначеній в Договорі (контракт) про перевезення від 14.05.2024 №14/05 1100 Євро.

З огляду на умови поставки EXW та довідки про транспортно-експедиційні витрати від 20.05.2024 №б/н витрати на навантаження включені у вартість перевезення та понесені клієнтом. При цьому, вартість таких витрат не зазначено у графі 21 декларації митної вартості, що свідчить про невключення декларантом таких витрат до заявленої митної вартості. Під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості було встановлено, що декларантом заявлено митну вартість самостійно.

Щодо вказаних обставин судом, згідно відповіді ТОВ Арматі ТЛ від 22.05.2024 встановлено, що згідно договору-заявки №14/05 від 14.05.2024 ТОВ Арматі ТЛ здійснювало перевезення вантажу за маршрутом Німеччина-Україна.

Про понесені витрати позивачем було надано довідку про транспортно-експедиційні витрати від 20.05.2024 №б/н витрати на транспортування по маршруту DUISBURG-м/п Ягодин, які становлять 35000 грн.

Посилання митного органу на те, що згідно наданого рахунку на перевезення, транспорті витрати розділені непропорційно кілометражу, суд звертає увагу на те, що дійсно арифметично суми розподілені непропорційно, про те в даному випадку має бути досліджена не арифметична, а економічна непропорційність. Різні суми витрат на перевезення вантажу за межами митної території України і на митній території України зумовлена різною вартістю пального, відрядними витратами водію, простоями на переходах, платними дорогами, сумами податків, які нараховуються перевізником, наявністю, інших вантажів до перевезення. Слід звернути увагу, що перевізник, самостійно визначає розмір транспортних витрат по маршруту перевезення.

Щодо нібито невідповідності сум в довідці про транспортно-експедиційні витрати від 20.05.2024 №б/н, де вартість транспортних послуг становить 47850 грн, що суперечить сумі, зазначеній в Договорі (контракт) про перевезення від 14.05.2024 №14/05 1100 Євро, суд погоджується з позицією позивача, що дані суми ніяким чином не суперечать одна одній, оскільки це пояснюється міжкурсовою різницею.

Будь-яка курсова різниця в експортній декларації не може викликати сумнівів, оскільки якщо така і мала місце, то це обумовлено застосуванням курсу валют в країнах Євросоюзу, а не заниженням декларантом ціни товару згідно з документами, виданими йому продавцем.

Таким чином, твердження Волинської митниці щодо різниці вартісних показників у товаросупровідних документах не відповідає дійсності.

Що стосується завантаження товару, то, з пояснень позивача вбачається, що воно здійснювалось водієм позивача особисто за допомогою наданих продавцем на складі засобів навантаження (рокли - гідравлічні навантажувачі), оскільки існують вимоги щодо навантаження вага на вісь, а також відповідальність товариства за вантаж який доставляє.

Тому з цього приводу жодних розбіжностей немає, а ТОВ Арматі ТЛ листами від 22.05.2024 повністю підтверджує вартість транспортних витрат, які заявлені до митного оформлення.

Щодо сумніву митного органу в тому, що в копії митної декларації країни відправлення від 15.05.2024 №24DE265633608272B4 відсутнє числове значення вартості товару, що не підтверджує ціну товарів, заявлену в рахунку-фактурі, суд звертає увагу на те, що експортна декларація є додатковим документом, а не обов`язковим до митного оформлення і вона може додатково підтверджувати чи спростовувати заявлену митну вартість.

Водночас, суд звертає увагу, що відповідач не вказав на неправильність проведеного розрахунку митної вартості, зазначеної у митних деклараціях, не зазначив, які саме складові митної вартості не підтверджені документально та які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах. Наведене дає підстави для висновку, що сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях.

Враховуючи позицію Верховного Суду у постановах від 12.03.2019 у справі №826/2313/16 та 13.06.2019 у справі №820/6315/15, суд зауважує, що вимоги частини третьої та четвертої статті 53 та частини другої статті 58 МК України зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Як вбачається з оскаржуваного рішення, відповідач митну вартість визначив за другорядним методом резервним. Його застосування передбачене статтею 64 МК України, згідно з якою у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

Відповідно до пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598, у рішенні про коригування митний орган поряд з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо; також у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні. Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд в постанові від 08.02.2019 в справі №825/648/17 (№ К/9901/16592/18).

Суд констатує, що в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів лише зазначено, що за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів взята цінова інформація наявна в митного органу за МД №UA205140/2024/030787 від 07.05.2024, жодних пояснень щодо зроблених коригувань, ідентичності товару, який оформлявся на підставі вказаних МД не наведено.

Крім того, суд зазначає, що сама по собі різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією чи іншими особами у попередніх періодах, не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товару. При прийнятті оскаржуваних рішень відповідачем використано виключно інформацію з бази даних митного органу, тобто при винесенні спірних рішень відповідач спирався не на документи, подані декларантом до митного оформлення, а на вже наявну в митного органу цінову інформацію.

Також, Верховний Суд у постанові від 21.12.2018 по справі №815/228/17 дійшов висновку, що наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості, жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.

Враховуючи встановлені обставини справи та норми чинного законодавства, суд дійшов висновку, що подані позивачем до митного оформлення документи були достатніми для підтвердження заявленої за ціною договору митної вартості товарів. При цьому подані документи не містили розбіжностей чи ознак підробки, водночас підтверджували числові значення митної вартості.

В адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення митний орган повинен обґрунтувати (довести) законність свого рішення; відповідно рішення митного органу не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов до висновку, що позивач надав усі наявні та достатні документи, передбачені МК України, необхідні для визначення митної вартості, та які містять повну інформацію про митну вартість. Натомість відповідачем не обґрунтовано ціну, яка визначена ним у оскаржуваних рішеннях, митний орган не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору.

Таким чином, рішення відповідача про коригування митної вартості товарів №UA205140/2024/000131/2 від 22.05.2024 є необґрунтованим та безпідставним, не ґрунтується на нормах чинного законодавства, тому його слід визнати протиправним та скасувати, а позов задовольнити.

Крім того, відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір у сумі 3028,00 грн, сплачений відповідно до платіжної інструкції від 30.07.2024.

Керуючись статтями 2, 72-77, 134, 139, 243-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів №UA205140/2024/000131/2 від 22.05.2024.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Торгова Група Інтеко судовий збір у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю Торгова Група Інтеко (43000, м. Луцьк, вул. Набережна, 4а/143, код ЄДРПОУ 44865407).

Відповідач: Волинська митниця (44350, Волинська область, село Римачі, вулиця Призалізнична, 13, код ЄДРПОУ ВП 43958385).

Суддя Ю.Ю. Сорока