Рішення

від 10.12.2024 по справі 140/7937/24

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2024 року ЛуцькСправа № 140/7937/24

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Сороки Ю.Ю.,

розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Блуберрі Трейд до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариства з обмеженою відповідальністю Блуберрі Трейд звернулося з позовом до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA205140/2024/000127/2 від 21.05.2024 та №UA205140/2024/000129/2 від 22.05.2024.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем з метою декларування товару подав відповідачу митні декларації №24UA205140033492U2 від 20.05.2024 (товар - столові буряки) та №24UA205140033921U8 від 21.05.2024 (товар цибуля ріпчаста). При цьому, під час митного оформлення до кожної з декларацій митному органу було подано достатню кількість документів для завершення митного оформлення за першим методом. Однак, митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA205140/2024/000127/2 від 21.05.2024 та №UA205140/2024/000129/2 від 22.05.2024.

З оскаржуваними рішеннями позивач не погоджується, вважає їх протиправними і такими, що підлягають скасуванню, оскільки ним були подані всі необхідні та наявні документи, які підтверджують ціну товару і дають можливість визначити митну вартість за основним методом, крім того, надано й інші наявні додаткові документи, які витребовувались митним органом, однак останнім такі документи не були взяті до уваги. При цьому, в оскаржуваних рішеннях не вказано жодного джерела інформації, а також відсутній обґрунтований розрахунок числового значення скоригованої митної вартості, який всупереч статті 55 МК України не був наданий декларанту на його письмову вимогу. Подані документи не містили розбіжностей, а тому твердження митного органу, викладені в оскаржуваних рішеннях, щодо розбіжностей є надуманими та безпідставними і відповідно ніяким чином не впливають на визначення митної вартості за першим методом.

З наведених підстав позивач просив позов задовольнити повністю.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 02.08.2024 відкрито спрощене позовне провадження у справі без проведення судового засідання та виклику сторін.

Представник відповідача у відзиві на позовну заяву позовні вимоги не визнав, просив відмовити у задоволенні позову.

Під час здійснення митного контролю за правильністю визначення митної вартості товару з врахування поданих у вказаних цілях разом з митними деклараціями документів було встановлено розбіжності, відтак у митного органу виникли сумніви щодо достовірності заявленої митної вартості товарів, а саме:

по МД №24UA205140033492U2 від 20.05.2024 (рішення про коригування №UA205140/2024/000127/2 від 21.05.2024 року):

числове значення, зазначене в декларації країни відправлення 24PL301010E0601358 від 16.05.2024-15800 не відповідає ціні товару, зазначеній в рахунку-фактурі від 16.05.2023 №FE/000001/05/2024 - 16800 PLN;

згідно рахунку-проформи від 14.05.2023 №FE/000001/05/2024 місце зовнішньоекономічної операції зазначено Strzelin, згідно рахунку-фактури від 16.05.2023 №FE/000001/05/2024 місце зовнішньоекономічної операції зазначено Lublin, що суперечить місцю завантаження товару та місцю складання автотранспортної накладної від 16.05.2023 №16052024 - Wisznice. Тобто, невідомо якою стороною контракту були понесені витрати на внутрішнє транспортування в країні експорту. Згідно рахунку-проформи від 14.05.2023 MFE/000001/05/2024 продавцем є BIELKOM Sp. z o.o, адреса. ul.O1awska.43 57-100 Strzelin, що суперечить даним в зовнішньоекономічному контракті, згідно якого адреса продавця - ul. Stanislawa Lema 24 20-446 Lublin;

в графі «Призначення платежу» платіжного документу №lJBKLO5 зазначена проформа від 14.05.2023 №FE/000001/05/2024, ul. Stanislawa Lema 24 20-446 Lublin.

По МД №24UA205140033921U8 від 21.05.2024 (рішення про коригування №UA205140/2024/000129/2 від 22.05.2024 року):

рахунок-проформа №01/20/05/2024 датується 20.05.2024, зазначені умови оплати: 100% передоплата, відповідно п.3.2 зовнішньоекономічного договору (контракту) від 13.05.2024 №13/05/2024 відгрузка Товару повинна бути здійснена в термін 10-хднів з моменту отримання повної оплати;

відповідно автотранспортної накладної від 20.05.2024 №20052024 завантаження товару відбулося 20.05.2024, що передує даті зарахування коштів за товар, згідно платіжної інструкції від 20.05.2024 №2JBKLO5, - 21.05.2024;

з огляду на умови постави DAP всі ризики до моменту передачі товару до вивантаження покупця в призначеному пункті несе Продавець.Згідно автотранспортної накладної від 20.05.2024 №20052024 відправником (продавцем) є BIELKOM Sp. z o.o, що суперечить штампу перевізника, зазначеному в гр.23 вищезазначеного документа - LLC VLAD-TREID;

відповідно гр.4 автотранспортної накладної від 20.05.2024 №20052024 місце завантаження товару є Skulsk (Польща), однак місцем складання рахунка-фактури від 20.05.2024 №01/20/05/2024 є Lublin (Польща). Орієнтовна відстань між містами становить 422 км, інформації щодо сум транспортних витрат та надавачів послуг в країні експорту не надано.

Представник відповідача вважає, що вищевказані розбіжності слугували беззаперечною підставою для сумніву митниці щодо достовірності заявлених відомостей про митну вартість товару.

Вказані розбіжності, на момент винесення рішень про коригування митної вартості товарів з дня випуску товару у вільний обіг не були ні декларантом ні позивачем спростовані або усунуті.

Вважає прийняті рішення про коригування митної вартості №UA205140/2024/000127/2 від 21.05.2024 та №UA205140/2024/000129/2 від 22.05.2024 такими, що прийняті у повній відповідності до вимог чинного законодавства, а тому законними та обґрунтованими.

Також, представник відповідача просив зменшити розмір витрат на оплату правничої допомоги адвоката.

Ухвалою суду від 20.08.2024 в задоволенні клопотання представника Волинської митниці про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін адміністративної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Блуберрі Трейд до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення, відмовлено.

Інших заяв по суті справи не надходило. Сторони скористались своїм правом щодо подачі заяв по суті справи.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних мотивів та підстав.

Судом встановлено, що 13.05.2024 між Bielkom sp. Z.o.o. (Польща) та ТОВ «Блуберрі Трейд» було укладено Контракт №13/05/2024. Згідно даного контракту продавець Польська фірма Bielkom sp. Z.o.o. (Польща) зобов?язувалась постачати товари в адресу ТОВ «Блуберрі Трейд» на умовах DAP Луцьк згідно інвойсів та по ціні зазначеній в інвойсах.

20.05.2024 декларант позивача для митного оформлення ввезеного на територію України товару Буряк свіжий подав МД №24UA205140033492U2. Митна вартість товару становить 16 800,00 Польських злотих, яку визначено за першим методом. До митної декларації додано: сертифікат якості; пакувальний лист; рахунок фактура (інвойс); рахунок фактура (проформа інвойс); банківський платіжний документ, що підтверджує оплату товару; контракт із змінами та доповненнями (договір купівлі-продажу товару); автотранспортна накладна.

Під час здійснення митного контролю за правильністю визначення митної вартості товару з врахування поданих у вказаних цілях разом з митними деклараціями документів було встановлено розбіжності, а саме:

числове значення, зазначене в декларації країни відправлення 24PL301010E0601358 від 16.05.2024-15800 не відповідає ціні товару, зазначеній в рахунку-фактурі від 16.05.2023 №FE/000001/05/2024 - 16800 PLN;

згідно рахунку-проформи від 14.05.2023 №FE/000001/05/2024 місце зовнішньоекономічної операції зазначено Strzelin, згідно рахунку-фактури від 16.05.2023 №FE/000001/05/2024 місце зовнішньоекономічної операції зазначено Lublin, що суперечить місцю завантаження товару та місцю складання автотранспортної накладної від 16.05.2023 №16052024 - Wisznice. Тобто, невідомо якою стороною контракту були понесені витрати на внутрішнє транспортування в країні експорту. Згідно рахунку-проформи від 14.05.2023 MFE/000001/05/2024 продавцем є BIELKOM Sp. z o.o, адреса. ul.O1awska.43 57-100 Strzelin, що суперечить даним в зовнішньоекономічному контракті, згідно якого адреса продавця - ul. Stanislawa Lema 24 20-446 Lublin;

в графі «Призначення платежу» платіжного документу №lJBKLO5 зазначена проформа від 14.05.2023 №FE/000001/05/2024, ul. Stanislawa Lema 24 20-446 Lublin.

У зв`язку із чим, декларанту запропоновано протягом 10 днів подати такі документи:

договір із третіми особами, пов`язано з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором;

виписку з бухгалтерської документації;

каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями;

платіжні документи.

Декларантом на вимогу митниці надано лист №б/н 1 від 21.05.2024 ТОВ "БЛУБЕРРІ ТРЕЙД" щодо поданих до митного оформлення документів та лист № б/н 2 від 21.05.2024 з висновком експерта від 20.05.2024 №7/202, з листом відправника товару щодо неможливості подання бухгалтерських документів, прайс-листа виробника товару, а також з інформацією щодо адреси підприємства.

Декларант не надав додаткових документів, які б підтвердили митну вартість, про що повідомив листом від 21.05.2024 №б/н.

За результатами розгляду поданих документів Волинська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів №UA205140/2024/000127/2 від 21.05.2024, митну вартість товарів визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 Митного кодексу України, відповідно до наказу ДМСУ від 01.07.2021 №476«Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України», на підставі цінової інформації, щодо вартості товарів, митне оформлення яких здійснено,згідно рівня раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях, інформація про які міститься в ЄАІС Держмитслужби, а саме: товар 1- на рівні 0,94 дол.США/кг за МД №UA90 /2024/ 010901 від 16.05.2024.

21.05.2024 декларант позивача для митного оформлення ввезеного на територію України товару Цибуля ріпчаста подав МД №24UA205140033921U8. Митна вартість товару становить 18 900,00 Польських злотих, яку визначено за першим методом. До митної декларації додано: сертифікат якості; пакувальний лист; рахунок фактура (інвойс); рахунок фактура (проформа інвойс); банківський платіжний документ, що підтверджує оплату товару; контракт із змінами та доповненнями (договір купівлі-продажу товару); автотранспортна накладна.

Під час здійснення митного контролю за правильністю визначення митної вартості товару з врахування поданих у вказаних цілях разом з митними деклараціями документів було встановлено розбіжності, а саме:

рахунок-проформа №01/20/05/2024 датується 20.05.2024, зазначені умови оплати: 100% передоплата, відповідно п.3.2 зовнішньоекономічного договору (контракту) від 13.05.2024 №13/05/2024 відгрузка Товару повинна бути здійснена в термін 10-хднів з моменту отримання повної оплати;

відповідно автотранспортної накладної від 20.05.2024 №20052024 завантаження товару відбулося 20.05.2024, що передує даті зарахування коштів за товар, згідно платіжної інструкції від 20.05.2024 №2JBKLO5, - 21.05.2024;

з огляду на умови постави DAP всі ризики до моменту передачі товару до вивантаження покупця в призначеному пункті несе Продавець.Згідно автотранспортної накладної від 20.05.2024 №20052024 відправником (продавцем) є BIELKOM Sp. z o.o, що суперечить штампу перевізника, зазначеному в гр.23 вищезазначеного документа - LLC VLAD-TREID;

відповідно гр.4 автотранспортної накладної від 20.05.2024 №20052024 місце завантаження товару є Skulsk (Польща), однак місцем складання рахунка-фактури від 20.05.2024 №01/20/05/2024 є Lublin (Польща). Орієнтовна відстань між містами становить 422 км, інформації щодо сум транспортних витрат та надавачів послуг в країні експорту не надано.

У зв`язку із чим, декларанту запропоновано протягом 10 днів подати такі документи:

договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

виписку з бухгалтерської документації;

банківські платіжні документи, що підтверджують вартість товару;

транспортні (перевізні) документи;

каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Декларантом на вимогу митниці надано висновок від 21.05.2024 №8/2024, лист продавця від 21.05.2024.

Декларант не надав додаткових документів, які б підтвердили митну вартість, про що повідомив листом від 21.05.2024 №б/н.

За результатами розгляду поданих документів Волинська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів №UA205140/2024/000129/2 від 22.05.2024, митну вартість товарів визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 Митного кодексу України, відповідно до наказу ДМСУ від 01.07.2021 №476 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України», на підставі цінової інформації, щодо вартості товарів, митне оформлення яких здійснено, згідно рівня раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях, інформація про які міститься в ЄАІС Держмитслужби, а саме: товар 1- на рівні 0,68 дол.США/кг за МД №UA408020/2024/026537 від 20.05.2024.

Позивач, не погоджуючись із рішеннями про коригування митної вартості товару, у зв`язку з чим звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Засади державної митної справи, в тому числі процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються МК України.

Відповідно до вимог частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Згідно з частиною першою статті 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Частина перша статті 257 МК України передбачає, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Відповідно до частини шостої статті 257 МК України умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом. Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із частиною першою статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно із частинами першою - третьою статті 52 цього ж Кодексу заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: 1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; 2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу; 3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти; 4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення митного органу щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність митного органу щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів; 5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів; 6) отримувати від митного органу інформацію щодо підстав, з яких митний орган вважає, що взаємозв`язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари; 7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.

Як передбачено частинами першою - п`ятою статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію). Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до частин першої-третьої статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої, другої статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

При цьому, лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України (подані документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, мають ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари), є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі.

Разом з тим, витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості.

На думку суду, виходячи із встановлених обставин справи та досліджених доказів, відповідач безпідставно відмовив у визнанні заявленої митної вартості вказаних вище товарів, з огляду на таке.

Як встановлено судом, під час митного оформлення товарів митному органу до митних декларацій від 20.05.2024 №24UA205140033492U2, від 21.05.2024 №24UA205140033921U8 було подано наступні документи: сертифікати якості; пакувальні листи; рахунки фактури (інвойс); рахунки фактури (проформа інвойс); банківські платіжні документи, що підтверджують оплату товару; контракт із змінами та доповненнями (договір купівлі-продажу товару); автотранспортні накладні.

Крім того, додатково на вимогу митниці декларантом надано відповідачу висновки експерта від 21.05.2024 №8/2024 та від 20.05.2024 №7/202, лист продавця від 21.05.2024.

Неподання у повному обсязі документів, що витребовував відповідач на спростування сумнівів митного органу щодо митної вартості товару, яку визначив декларант, а також наявна у митного органу цінова інформація щодо вартості аналогічних товарів, стали підставою для прийняття оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товару.

Разом з тим, суд зауважує, що відповідно до приписів статті 53 МК України митниця має право запитувати додаткові документи в разі виявлення під час митного оформлення розбіжностей в документах, перелік яких визначений частиною 2 даної статті.

При цьому, витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 04.09.2018 у справі №808/9123/15, від 20.02.2018 у справі №809/1884/16.

Суд звертає увагу на те, що лише рахунок-фактура (інвойс) згідно з частиною 1 статті 53 МК України є документом, який підтверджує митну вартість.

Стосовно того, що в оскаржуваному рішенні №UA205140/2024/000127/2 від 21.05.2024 (стосується митного оформлення товару за митною декларацією №24UA205140033492U2) відповідачем зазначено, що документи містять розбіжності:

числове значення, зазначене в декларації країни відправлення 24PL301010E0601358 від 16.05.2024 - 15800 не відповідає ціні товару, зазначеній в рахунку-фактурі від 16.05.2023 №FE/000001/05/2024 - 16800 PLN;

згідно рахунку-проформи від 14.05.2023 №FE/000001/05/2024 місце зовнішньоекономічної операції зазначено Strzelin, згідно рахунку-фактури від 16.05.2023 №FE/000001/05/2024 місце зовнішньоекономічної операції зазначено Lublin, що суперечить місцю завантаження товару та місцю складання автотранспортної накладної від 16.05.2023 №16052024 - Wisznice. Тобто, невідомо якою стороною контракту були понесені витрати на внутрішнє транспортування в країні експорту. Згідно рахунку-проформи від 14.05.2023 MFE/000001/05/2024 продавцем є BIELKOM Sp. z o.o, адреса. ul.O1awska.43 57-100 Strzelin, що суперечить даним в зовнішньоекономічному контракті, згідно якого адреса продавця - ul. Stanislawa Lema 24 20-446 Lublin;

в графі «Призначення платежу» платіжного документу №lJBKLO5 зазначена проформа від 14.05.2023 №FE/000001/05/2024, ul. Stanislawa Lema 24 20-446 Lublin, судом встановлено наступне.

Що стосується числового значення, в декларації країни відправлення 24PL301010E0601358 від 16.05.2024 - 15800 не відповідає ціні товару, зазначеній в рахунку фактурі 16.05.202 № FE/000001/05/2024 - 16800 PLN, слід зазначити, що такий висновок є необґрунтованим, з огляду на те, що в декларації країни відправлення при заповненні митної декларації суб`єкт (Польський брокер) повинен вибрати та проставити в зазначеній декларації середню статистичну вартість, що власне і було зроблено.

Крім того суд зауважує, що вартість зазначена в експортній декларації є меншою ніж та яка зазначена в інвойсі, тому відповідно податки під час митного оформлення сплачені із більшої вартості яка зазначена у інвойсі.

Щодо того, що згідно рахунку-проформи від 14.05.2023 №FE/000001/05/2024 місце зовнішньоекономічної операції зазначено Strzelin, згідно рахунку-фактури від 16.05.202 № FE/000001/05/2024 місце зовнішньоекономічної операції зазначено Lublin, що суперечить місцю завантаження товару та місцю складання автотранспортної накладної від 16.05.2023 №16052024 Wisznice. Тобто, невідомо якою стороною контракту були понесені витрати на внутрішнє транспортування в країні експорту.

Згідно п.3.1 Контракту №13/05/2024 від 13.05.2024 року та графи 20 МД ІМ 40 умовами поставки товарів згідно Інкотермс 2010 було DAP Луцьк

Згідно умов Delivereat Place, скорочено DAP(Постачання в місці призначення) одна з умов (термінів) Інкотермс. DAP - поставка в місце призначення. Термін DAP може позначати перевезення товару будь-яким видом транспорту, в тому числі і змішане транспортування. Умови такої поставки наступні: продавець зобов`язаний доставити товар в обумовлене місце, поки вантаж туди не прибув, продавець несе всі ризики. На виконання умов контракту продавець здійснював доставку на умовах DAP в пункти зазначені у інвойсах (Луцьк).

Зважаючи на вищевикладене у декларанта відсутні будь-які транспортні документи окрім автотранспортної накладної, яка була надана митному органу, адже усі витрати на транспортування товару на умовах DAP Луцьк несе продавець, адже він за власний рахунок своїми силами або найманим транспортом здійснює доставку товару і такі транспортні витрати вже не включаються

Щодо того, що згідно рахунку-проформи від 14.05.2023 №FE/000001/05/2024 продавцем є BIELKOM Sp. z o.o. адреса. ul.Olawska.43 57-100 Strzelin, що суперечить даним в зовнішньоекономічному контракті, згідно якого адреса продавця - ul. Stanislawa Lema 24 20-446 Lublin. В графі «Призначення платежу» платіжного документу №1JBKLO5 зазначена проформа від 14.05.2023 №FE/000001/05/2024, ul. Stanislawa Lema 24 20-446 Lublin. Вказане свідчить про наявність ризиків, заявлення до митного оформлення неправдивих відомостей стосовно умов та ціни придбання транспортного засобу, та неможливість перевірити числовий розрахунок митної вартості.

Вказані обставини жодним чином не впливають на митну вартість, адже мова йде про фактичну та юридичну адресу фірми, що не заборонено законодавством.

Виписка із бухгалтерської документації продавця надана не була, оскільки такі документи відсутні у позивача та вони становлять комерційну таємницю продавця, про що свідчить лист продавця, окрім цього продавець у вказаному листі підтвердив що оплату проведено в повному обсязі згідно виставленої фактури.

Крім того, договори із третіми особами не укладались, а тому не могли бути надані митному органу.

Стосовно того, що в оскаржуваному рішенні №UA205140/2024/000129/2 від 22.05.2024 (стосується митного оформлення товару за митною декларацією №24UA205140033921U8) відповідачем зазначено, що документи містять розбіжності:

рахунок-проформа №01/20/05/2024 датується 20.05.2024, зазначені умови оплати: 100% передоплата, відповідно п.3.2 зовнішньоекономічного договору (контракту) від 13.05.2024 №13/05/2024 відгрузка Товару повинна бути здійснена в термін 10-хднів з моменту отримання повної оплати;

відповідно автотранспортної накладної від 20.05.2024 №20052024 завантаження товару відбулося 20.05.2024, що передує даті зарахування коштів за товар, згідно платіжної інструкції від 20.05.2024 №2JBKLO5, - 21.05.2024;

з огляду на умови постави DAP всі ризики до моменту передачі товару до вивантаження покупця в призначеному пункті несе Продавець. Згідно автотранспортної накладної від 20.05.2024 №20052024 відправником (продавцем) є BIELKOM Sp. z o.o, що суперечить штампу перевізника, зазначеному в гр.23 вищезазначеного документа - LLC VLAD-TREID;

відповідно гр.4 автотранспортної накладної від 20.05.2024 №20052024 місце завантаження товару є Skulsk (Польща), однак місцем складання рахунка-фактури від 20.05.2024 №01/20/05/2024 є Lublin (Польща). Орієнтовна відстань між містами становить 422 км, інформації щодо сум транспортних витрат та надавачів послуг в країні експорту не надано, судом встановлено наступне.

Митному органу були надані письмові пояснення, відповідно до яких оплата товару відбулась згідно платіжної інструкції від 20.05.2024 №2JBKLO5. Власне після здійснення такої оплати покупець в підтвердження даної транзакції вислав вказану платіжну інструкцію продавцеві, після чого відбулась відгрузка товару.

Тому жодних розбіжностей в даному випадку немає, більше того вказані обставини жодним чином не впливають на митну вартість, адже відбулась як оплата так і відвантаження товару на виконання умов контракту.

З огляду на умови постави DAP всі ризики до моменту передачі товару до вивантаження покупця в призначеному пункті несе Продавець.

Щодо того, що згідно автотранспортної накладної від 20.05.2024 №20052024 відправником (продавцем) є BIELKOM Sp. z o.o., що суперечить штампу перевізника, зазначеному в гр.23 вищезазначеного документа - LLC VLAD-TREID; - Відповідно гр.4 автотранспортної накладної від 20.05.2024 №20052024 місце завантаження товару є Skulsk (Польща), однак місцем складання рахунка-фактури від 20.05.2024 № 01/20/05/2024 є Lublin (Польща). Орієнтовна відстань між містами становить 422 км, інформації щодо сум транспортних витрат та надавачів послуг в країні експорту не надано. Вказане свідчить про наявність ризиків заявлення до митного оформлення неправдивих відомостей стосовно складових митної вартості, суд зазначає наступне.

LLC VLAD-TREID є перевізником, а продавцем є BIELKOM Sp. z o.o. дані обставини чітко прослідковуються по всіх наданих митному органу документах в тому числі і в автотранспортній накладній.

Крім того, згідно п.3.1 Контракту №13/05/2024 від 13.05.2024 року та графи 20 МД ІМ 40 умовами поставки товарів згідно Інкотермс 2010 було DAP Луцьк.

Згідно умов Delivereat Place, скорочено DAP(Постачання в місці призначення) одна з умов (термінів) Інкотермс. DAP - поставка в місце призначення. Термін DAP може позначати перевезення товару будь-яким видом транспорту, в тому числі і змішане транспортування. Умови такої поставки наступні: продавець зобов`язаний доставити товар в обумовлене місце, поки вантаж туди не прибув, продавець несе всі ризики.

На виконання умов контракту продавець здійснював доставку на умовах DAP в пункти зазначені у інвойсах (Луцьк). Зважаючи на вищевикладене у декларанта відсутні будь-які транспортні документи окрім автотранспортної накладної, яка була надана митному органу, адже усі витрати на транспортування товару на умовах DAP Луцьк несе продавець, адже він за власний рахунок своїми силами або найманим транспортом здійснює доставку товару і такі транспортні витрати вже не включаються.

Крім того, договори із третіми особами не укладались, а тому не могли бути надані митному органу.

Суд звертає увагу, що відповідач не вказав на неправильність проведеного розрахунку митної вартості, зазначеної у митних деклараціях, не зазначив, які саме складові митної вартості не підтверджені документально та які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах. Наведене дає підстави для висновку, що сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях.

Враховуючи позицію Верховного Суду у постановах від 12.03.2019 у справі №826/2313/16 та 13.06.2019 у справі №820/6315/15, суд зауважує, що вимоги частини третьої та четвертої статті 53 та частини другої статті 58 МК України зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Як вбачається з оскаржуваних рішень, відповідач митну вартість визначив за другорядним методом резервним. Його застосування передбачене статтею 64 МК України, згідно з якою у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

Відповідно до пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598, у рішенні про коригування митний орган поряд з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо; також у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні. Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд в постанові від 08.02.2019 в справі №825/648/17 (№ К/9901/16592/18).

Суд констатує, що в оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості товарів лише зазначено, що за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів взята цінова інформація наявна в митного органу за МД №UA/2024/ 010901 від 16.05.2024 та МД №UA408020/2024/026537 від 20.05.2024, жодних пояснень щодо зроблених коригувань, ідентичності товару, який оформлявся на підставі вказаних МД не наведено.

Крім того, суд зазначає, що сама по собі різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією чи іншими особами у попередніх періодах, не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товару. При прийнятті оскаржуваних рішень відповідачем використано виключно інформацію з бази даних митного органу, тобто при винесенні спірних рішень відповідач спирався не на документи, подані декларантом до митного оформлення, а на вже наявну в митного органу цінову інформацію.

Також, Верховний Суд у постанові від 21.12.2018 по справі №815/228/17 дійшов висновку, що наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості, жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.

Враховуючи встановлені обставини справи та норми чинного законодавства, суд дійшов висновку, що подані позивачем до митного оформлення документи були достатніми для підтвердження заявленої за ціною договору митної вартості товарів. При цьому подані документи не містили розбіжностей чи ознак підробки, водночас підтверджували числові значення митної вартості.

В адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення митний орган повинен обґрунтувати (довести) законність свого рішення; відповідно рішення митного органу не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов до висновку, що позивач надав усі наявні та достатні документи, передбачені МК України, необхідні для визначення митної вартості, та які містять повну інформацію про митну вартість. Натомість відповідачем не обґрунтовано ціну, яка визначена ним у оскаржуваних рішеннях, митний орган не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору.

Таким чином, рішення відповідача про коригування митної вартості товарів №UA205140/2024/000127/2 від 21.05.2024 та №UA205140/2024/000129/2 від 22.05.2024 є необґрунтованими та безпідставними, не ґрунтується на нормах чинного законодавства, тому їх слід визнати протиправними та скасувати, а позов задовольнити.

Крім того, відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір у сумі 6056,00 грн, сплачений відповідно до платіжної інструкції від 23.07.2024.

Щодо стягнення витрат на професійну правову допомогу, в розмірі 10 000,00 грн. суд зазначає наступне.

Частинами першою, третьою статті 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин першої, другої статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно із частинами третьою - п`ятою статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Як передбачено частинами шостою, сьомою статті 134 КАС України, у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частин сьомої, дев`ятої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Виходячи з аналізу вищевказаних правових норм, слід дійти висновку про те, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат.

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 14.11.2019 у справі №826/7375/18.

Відповідно до частин другої, третьої статті 30 Закону України від 05.07.2012 №5076-VI Про адвокатуру та адвокатську діяльність порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

На підтвердження понесених позивачем витрат на правничу допомогу додано копії таких документів: договору №18/07/24-1 про надання правничої допомоги від 18.07.2024, укладеного між АО Преміум сервіс та позивачем; акту від 19.07.2024 приймання-передачі наданих послуг згідно Договору про надання правничої допомоги №18/07/24-1 від 18.07.2024; рахунку-фактури №19/07/24-1 від 19.07.2024, квитанції від 23.07.2024.

За умовами договору про надання правничої допомоги №18/07/24-1 від 18.07.2024 за правничу допомогу клієнт оплачує винагороду в розмірі, вказаному в актах виконаних робіт/наданих послуг.

Вид та вартість послуг за договором №18/07/24-1 від 18.07.2024 визначено актом приймання-передачі наданих послуг від 19.07.2024, згідно з яким вартість послуг становить 10000,00 грн та складається з: надання правової інформації, консультацій, роз`яснень з питань правомірності винесення оскаржуваних рішень (1,5 год.) 3 000,00 грн, складання позовної заяви (3,5 год.) 7 000,00 грн.

Відповідно до рахунка-фактури №19/07/24-1 від 19.07.2024 гонорар за надання правничої допомоги згідно вищевказаного договору становить 10 000,00 грн.

Оплату послуг з надання правничої допомоги підтверджує квитанція від 23.07.2024 на суму 10 000,00 грн.

За загальним правилом зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт. Разом із тим, частина дев`ята статті 139 КАС України визначає критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл судових витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення. При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат та виходити з реальності цих витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру залежно від конкретних обставин справи. Надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто повинно бути доведено доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи.

Вирішуючи питання обґрунтованості розміру заявлених позивачем витрат на правничу допомогу та пропорційності їх складності правовому супроводу даної справи, суд зазначає, що предметом судового розгляду у даній справі були рішення про коригування митної вартості, які складені за наслідками митного декларування товарів по одному і тому ж самому договорі та із одним і тим же контрагентом. Крім того, суд зауважує, що надання правничої інформації, консультацій з питань правомірності винесення оскаржуваних рішень є єдиним комплексом дій, що охоплюються загальною діяльністю адвоката та мають на меті складання позовної заяви і подання її до суду.

На думку суду, виходячи із критеріїв, визначених частинами третьою, п`ятою статті 134, частиною дев`ятою статті 139 КАС України (зокрема, складність справи, яку розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження; час, який об`єктивно необхідно було витратити на підготовку позовної заяви, зважаючи на сталу судову практику у справах цієї категорії; обсяг наданих адвокатом послуг), враховуючи прохання відповідача про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрати на правничу допомогу в сумі 5 000,00 грн., а решту витрат повинен понести позивач.

Керуючись статтями 2, 72-77, 134, 139, 243-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів №UA205140/2024/000127/2 від 21.05.2024 та №UA205140/2024/000129/2 від 22.05.2024.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Блуберрі Трейд судовий збір у розмірі 6056 (шість тисяч п`ятдесят шість) гривень 00 копійок та витрати на правничу допомогу у розмірі 5 000 (п`ять тисяч) гривень 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю Блуберрі Трейд (43005, м. Луцьк, пр-т Грушевського, 30/41, код ЄДРПОУ 45158712).

Відповідач: Волинська митниця (44350, Волинська область, село Римачі, вулиця Призалізнична, 13, код ЄДРПОУ ВП 43958385).

Суддя Ю.Ю. Сорока