Рішення

від 18.11.2024 по справі 160/24368/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2024 рокуСправа №160/24368/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Врони О. В.

розглянувши у спрощеному позовному провадженні без виклику учасників справи у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «АДІТОН» до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «АДІТОН» звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову Державної служби України з безпеки на транспорті Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області про застосування адміністративно-господарського штрафу №041690 від 14.08.2024р.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, про неправомірне застосування до нього адміністративно-господарського штрафу за порушення законодавства про автомобільний транспорт, оскільки відповідно до обставин даної справи водій перебував у відпустці до 21.06.2024 року не міг та не був зобов`язаний мати тахокарти , за період з 28.05.2024 року по 21.06.2024р. , як того вимагав представник контролюючого органу.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.09.2024 року відкрито провадження у справі №160/24368/24, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Відповідно до ч.6 ст.12, ч.1, ч.2 ст.257, ч.1 ст.260 Кодексу адміністративного судочинства України зазначена справа є справою незначної складності та розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження.

За ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Через систему «Електронний суд» 16.10.2024 від Державної служби України з безпеки на транспорті надійшов відзив на позовну заяву.

Відповідач просить поновити строк для подання відзиву на позовну заяву, посилаючись на воєнний стан і зазначає, що незважаючи на відсутність безпосередніх воєнних дій на території Дніпропетровської області перебуває під загрозою ракетних ударів, що становить пряму загрозу для життя і здоров`я співробітників Укртрансбезпеки. Під час оголошення повітряних тривог співробітники позбавлені можливості виконувати свої безпосередні посадові обов`язки у зв`язку із необхідністю слідувати до укритів.

Позивач у відповіді на відзив вважає, що клопотання про поновлення строку не підлягає задоволенню.

Введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником процесу процесуальних дій протягом встановленого законом та/або судом строку.

Позивач також вказує, що відзив на позовну заяву підписано неуповноваженою особою.

Частинами першою-третьоюстатті 121 Кодексу адміністративного судочинства Українивизначено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

З огляду на викладене, беручи до уваги введення воєнного стану в України, враховуючи постанову Верховного Суду від 29.09.2022 у справі № 500/1912/22 щодо уникнення судами надмірного формалізму в питаннях строків звернення ,необхідність встановити обставини справи, суд з метою забезпечення повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи, дотримуючись принципу змагальності сторін, враховуючи предмет спору, дійшов висновку про наявність підстав для поновлення відповідачу строку на подання відзиву на позовну заяву.

Відповідач заперечує проти позовних вимог, зазначаючи наступне.

Саме суб`єкт господарювання, який зацікавлений в доведенні своєї позиції, має надати всю інформацію, яка може вплинути на результат розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт.

Відповідно до пунктів 3.3., 3.6 Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 24.06.2010 №385, водій транспортного засобу, обладнаного тахографом зокрема: своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання; використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом; має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом.

Відповідач вважає хибним твердження позивача, що працівники Укртрансбезпеки 25.06.2024 під час рейдової перевірки не мали права перевіряти наявність тахокарт майже за місяць перед перевіркою, так як законодавство (національне та міжнародне) зобов`язує водія мати в транспортному засобі для перевірки тахокарти за поточний тиждень, в даному випадку це тільки за 24 та 25 червня 2024 року, що і було надано для перевірки, та за останній день попереднього тижня, так як останній день попереднього тижня водій Кобець був у відпустці, то в нього і не мало бути тахокарти за останній день попереднього тижня.

З 20.12.2010 набула чинності Поправка №6 до Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів підписаної в Женеві 01.07.1970 в частині надання до контролю реєстраційних листків (тахограм) за поточний день та попередні 28 календарних днів, а в разі відсутності тахокарт надання бланку підтвердження діяльності, який заповнюється транспортним підприємством та водієм перед рейсом. Інспектори Уктрансбезпеки правомірно, у відповідності до чинного законодавства, перевірили у водія наявність тахокарт за поточний день та попередні 28 календарних дні.

Надання вже до суду документів для з`ясування підстав здійснення пасажирських перевезень не має жодного юридичного значення для вирішення справи по суті, та ці документи не можуть бути належним та допустимим доказом, адже неможливо встановити їх наявність та достовірність саме на час проведення перевірки.

Носієм доказової інформації щодо встановлених обставин, є первинні документи контролю, що складаються контролюючим органом, акти, довідки, відповідно до правил і процедур, передбачених профільними нормативно-правовими актами.

Відзив на позовну заяву підписано представником Захаровою В.Р.

Відповідно до п. 1. ч 1 ст. 59 КАС України. повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені, зокрема, довіреністю фізичної або юридичної особи.

Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (кваліфікованим електронним підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами (ч. 3 ст. 59 КАС України).

Представником відповідача надано довіреність голови Державної служби України з безпеки на транспорті №10629/5.1.1/14-24 від 11.09.2024, якою уповноважено головного спеціаліста відділу правової роботи в територіальних органах управління правової роботи територіальних органів Юридичного департаменту Захарову Вікторію Русланівну представляти в судах України інтереси Державної служби України з безпеки на транспорті, її територіальних органів, її посадових осіб з усіма правами, що надані процесуальним законодавством Україні стороні.

Виходячи з наведеного суд відхиляє посилання позивача на підписання відзиву на позовну заяву неуповноваженою особою.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення позову по суті, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, суд встановив наступне.

На підставі направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) від 24.06.2024 №013239 працівниками Відділу державного нагляду (контролю) у Львівській області Державної служби України з безпеки на транспорті на а/д М-06, Київ - Чоп 529 км + 200 м. працівниками Львівського відділу державного нагляду (контролю) Укртрансбезпеки 25.06.2024 була проведена перевірка транспортного засобу марки DAF, державний номерний знак НОМЕР_1 та загальний напівпричеп бортовий тентований марки HUMDAUR, державний номерний знак НОМЕР_2 , водій ОСОБА_1 . Транспортний засіб належить ТОВ «АДІТОН».

Результати перевірки оформлені актом проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом № АР015353 від 25.06.2024, в якому зазначено, що під час перевірки виявлено порушення: ст. ст. 34, 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» та наказу МТЗУ №340 від 07.06.2010, при здійсненні вантажних перевезень (мінеральна вода) згідно ТТН №2567 від 25.06.2024, перевізник не забезпечив водія дотримання режиму праці та відпочинку, а саме водій не надав тахокарти за період з 28.05.2024 по 21.06.2024. Відсутній бланк підтвердження діяльності водія за вказаний період. Автомобіль обладнаний діючим та повіреним аналоговим тахографом.

Водієм в поясненнях зазначено: «Автомобіль не виконував міжнародні перевезення, з актом не згоден».

31.07.2024 Відділом державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області на офіційну електронну адресу ТОВ «АДІТОН» направлено повідомлення про розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт. Розгляд справи було призначено на 14.08.2024.

14.08.2024 Відділом державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті, враховуючи допущене ТОВ «АДІТОН» ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», відповідальність за яке передбачена абзацем 3 частини 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» , що підтверджується актом №АР 015353 від 25.06.2024, прийнято постанову про застосування адміністративного-господарського штрафу №041690.

Стягнуто з ТОВ «АДІТОН» адміністративно-господарський штраф у сумі 17000,00 грн.

Позивач із вказаною постановою не згоден, вважає її безпідставною, незаконною і такою, що підлягає скасуванню, у зв`язку з чим звернувся з відповідним позовом до суду.

При вирішенні спору суд виходить з наступного.

Предметом спірних правовідносин є правомірність застосування до позивача санкцій за порушення положень чинного законодавства, зокрема у вигляді адміністративного господарського штрафу.

Згідно ч 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень, регулює Закон України «Про автомобільний транспорт» від 5 квітня 2001 року №2344-III(Закон №2344-III).

Постановою Кабінету України №103 від 11.02.2015, затверджено Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, відповідно до п. 1 якого Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).

Відповідно до п. 8 Положення Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи та Держспецтрансслужбу (п. 8 Положення№103).

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 1579-р від 02.09.2021 «Про оптимізацію діяльності територіальних органів Державної служби з безпеки на транспорті», Державна служба з безпеки на транспорті оптимізувала шляхом реорганізації міжрегіональні територіальні органи в територіальні органи Державної служби з безпеки на транспорті як структурні підрозділи апарату Служби. Таким чином , Придніпровське міжрегіональне управління Укртрансбезпеки реорганізувалося у Відділ державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області та Відділ державного нагляду (контролю) у Запорізькій області.

З огляду на викладене, Укртрансбезпека та її територіальні органи під час здійснення своїх повноважень діють як суб`єкти владних повноважень, яким надано повноваження щодо здійснення державного нагляду та контролю за дотриманням перевізниками законодавства про автомобільний транспорт з правом прийняття відповідних рішень, обов`язкових до виконання.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначаєЗакон України "Про автомобільний транспорт" від 05 квітня 2001 року № 2344-III (Закон № 2344-III).

Відповідно до ч. 12 ст. 6 Закону № 2344-IIIдержавному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

Частиною 17ст. 6 Закону №2344-ІІІвстановлено, що рейдові перевірки (перевірки на дорозі) дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

У разі проведення позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі) автомобільний перевізник, що буде перевірятися, про час проведення перевірки не інформується.

За визначенням уст. 1 Закону №2344-ІІІавтомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2013 р. № 422, затверджено Порядок зупинення транспортного засобу, що здійснює автомобільні перевезення пасажирів та вантажів, посадовими особами Державної служби з безпеки на транспорті та її територіальних органів.

За п. 2.Порядку №422 рейдовим перевіркам (перевіркам на дорозі)підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних автомобільних перевізників(далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.

Рейдовою перевіркою (перевіркою на дорозі) є перевірка транспортних засобів автомобільних перевізників на всіх видах автомобільних доріг на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, зони габаритно-вагового контролю, інші об`єкти, що використовуються автомобільними перевізниками для забезпечення діяльності автомобільного транспорту) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт (п. 14Порядку №422).

Процедура здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами, визначена Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567.

За п. 2 Порядку №1567, державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб`єктів господарювання, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.

Органами державного контролю на автомобільному транспорті (далі - органи державного контролю) є Укртрансбезпека, її територіальні органи (п. 3 Порядку №1567).

Пунктом 15 Порядку № 1567 передбачено, що під час проведення рейдової перевірки перевіряється, зокрема, наявність визначених статтями 39 і 48 Закону №2344-III документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом, виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

Відповідно до положень ст. 48 Закону №2344-ІІІавтомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Тобто,вказаний перелік не є вичерпним, і при необхідності під час перевірки можуть бути витребувані інші документи, передбачені чинним законодавством.

За ст.49 Закону № 2344-III водій транспортного засобу зобов`язаний мати при собі та передавати для перевірки уповноваженим на те посадовим особам документи, передбачені законодавством, для здійснення зазначенихперевезень.

Відповідно дост. 53 Закону № 2344-IIIпередбачено, що водії транспортних засобів, що належать резидентам або нерезидентам України, зобов`язані допускати до перевірки тахографів посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, надавати їм реєстраційні листки режиму праці та відпочинку водіїв - тахокарти, а також, у разі якщо у транспортному засобі використовуються цифрові тахографи, роздруковувати на паперовому носії інформацію про роботу та відпочинок водіїв.

Згідно п.1.3 Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 24.06.2010 року №385 ( Інструкція №385).

Інструкція поширюється на суб`єктів господарювання, які провадять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільними транспортними засобами (крім таксі).

Згідно з п. 2.4 Інструкції № 385 транспортні засоби, призначені для перевезення небезпечних вантажів, обладнують тахографами з урахуванням положень пунктів 2.1 - 2.3 цього розділу та відповідно до законодавства щодо встановлення вимог до конструкцій таких транспортних засобів.

При цьому, відповідно до п. 1.4Інструкції N 385терміни вживаються у такому значенні:

контрольний пристрій (тахограф) - обладнання, яке є засобом вимірювальної техніки, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їхніх водіїв;

картка - картка контрольного пристрою (тахографа) з вбудованою мікросхемою, призначена для використання в цифровому тахографі;

тахокарта - бланк, призначений для внесення й зберігання зареєстрованих даних, який вводять в аналоговий контрольний пристрій (тахограф) та на якому маркувальні пристрої останнього здійснюють безперервну реєстрацію інформації, що підлягає фіксуванню відповідно до положень ЄУТР.

За пунктами 3.3, 3.6 Інструкції №385 водій транспортного засобу, обладнаного тахографом зокрема: своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання; використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом; має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом.

Перевізники забезпечують належну експлуатацію тахографів та транспортних засобів з установленими тахографами, а також, наявності у водіїв транспортних засобів тахокарт у кількості, визначеній пунктом 3.3 цього розділу, або наявності та чинності картки для цифрового тахографа.

З 20.12.2010 року набула чинності Поправка №6 до Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, підписаної в Женеві 01.07.1970 року в частині надання до контролю реєстраційних листків (тахограм) за поточний день та попередні 28 календарних дні, а в разі відсутності тахокарт надання Бланку підтвердження діяльності, який заповнюється транспортним підприємством та водієм перед рейсом.

Отже, водії зобов`язані надавати інспектору для контролю реєстраційні листки за поточний тиждень та попередні 28 календарних днів, тобто 29 тахограм.

Заповнена тахокарта є документом, що належить до «інших» документів», обов`язок наявності яких повинен забезпечити перевізник відповідно до ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Процедура здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами визначена Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженимпостановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2006 року №1567в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (Порядок № 1567).

В силу пунктів 21, 22 Порядку № 1567 у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3. Про результати перевірки транспортного засобу (відсутність порушення або зазначення номера складеного акта) посадова особа робить запис у дорожньому листі (за наявності такого) із зазначенням дати, часу, місця перевірки, свого прізвища, місця роботи і посади, номера службового посвідчення та ставить свій підпис, а у разі проведення перевірки виконання Європейської угоди ставить відповідний відбиток печатки на реєстраційному листку режиму праці та відпочинку водіїв (у разі наявності).

Приписами пункту 25 Порядку № 1567 визначено, що справа про порушення розглядається в територіальному органі Укртрансбезпеки за місцезнаходженням автомобільного перевізника або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи автомобільного перевізника) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.

Відповідно до абз. 3 ч. 1ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт"за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями39та48цьогоЗакону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян..

З аналізу наведених норм слідує, що за відсутності документів, на підставі яких виконуються вантажні перевезення, передбаченихстаттею 48 Закону № 2344-IIIзокрема, для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством, застосовуються адміністративно-господарські штрафи.

Як було зазначено вище, ст. 48 Закону № 2344-III визначено, що законодавством можуть бути передбачені інші документи необхідні для внутрішніх перевезень вантажів.

Так, до переліку інших документів для здійснення внутрішніх перевезень вантажів, передбачених законодавством віднесено, зокрема, в даному випадку, заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР (п. 3.3Інструкції № 385).

Непред`явлення під час проведення перевірки, зазначених устатті 48 Закону № 2344-III документів, свідчить про порушення законодавства про автомобільний транспорт, що має наслідком для застосування санкцій, визначенихстаттею 60 Закону № 2344-ІІІ.

Абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону N 2344-III, визначено, що суб`єктом відповідальності за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - є автомобільний перевізник.

Позивач не заперечує, що є автомобільним перевізником, що підтверджується ТТН №2567 від 25.06.2024.

Вказанийзупинений посадовими особами Укртрансбезпеки транспортний засіб був обладнаний діючим і повіреним аналоговим тахографом .

Під час перевірки у водія ТОВ «АДІТОН» були відсутні тахокарти за період з 28.05.2024 по 21.06.2024, відсутні й бланк підтвердження діяльності водія за вказаний період, які відповідно дост. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", п. 6.1 Положення №340 тап. 3.3. Інструкції №385 повинні знаходитись у водія.

У відповідності до ст. 18 Закону № 2344 з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв транспортних засобів автомобільні перевізники зобов`язані:

організовувати роботу водіїв транспортних засобів, режими їх праці та відпочинку відповідно до вимог законодавства України;

здійснювати заходи, спрямовані на забезпечення безпеки дорожнього руху;

забезпечувати виконання вимог законодавства з питань охорони праці;

здійснювати організацію та контроль за своєчасним проходженням водіями медичного огляду, забезпечувати їх санітарно-побутовими приміщеннями й обладнанням.

Контроль за роботою водіїв транспортних засобів має забезпечувати належне виконання покладених на них обов`язків і включає організацію перевірок режимів їх праці та відпочинку, а також виконання водіями транспортних засобів вимог цьогоЗаконута законодавства про працю.

Положення щодо режимів праці та відпочинку водіїв транспортних засобів визначається законодавством.

Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 01.06.2010 року №340, затверджено Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів (Положення №340), яке встановлює особливості регулювання робочого часу та часу відпочинку водіїв колісних транспортних засобів (далі - водії) та порядок його обліку.

Пунктом 6.4.Положення №340 передбачено, що графік змінності водіїв, відомість обліку робочого часу та відпочинку водіїв зберігаються у Перевізника.

У разі тимчасової непрацездатності водія чи перебування його у відпустці, а також якщо водій не здійснював перевезення пасажирів чи/та вантажів, Перевізник може заповнювати бланк підтвердження діяльності (додаток 4).

Водії зберігають бланк підтвердження діяльності протягом робочої зміни та 28 днів з дня її закінчення.

Перевізники зберігають бланк підтвердження діяльності протягом 12 місяців.

Таким чином, під час перевірки в підтвердження не робочих днів водія повинен був бути бланк підтвердження діяльності, який є єдиним документом, що в даному випадку підтверджує час відпочинку водія.

Внутрішні документи підприємства, такі як графіки роботи, накази про відпустку, накази про відрядження, табелі обліку робочого часу та інше, не є документами, які повинні бути у водія для пред`явлення під час перевірки.

До того ж копія наказу №50-1-К від 27 травня 2024 року про надання відпустки водію ОСОБА_1 з 28.05.2024р. по 21.06.20024 була надана лише при зверненні з позовом до суду і не може вважатись належним доказом.

Отже, в розумінні вищевказаної норми контроль за роботою водіїв повинен здійснюватися роботодавцем незалежно від протяжності маршрутів та інших обставин.

Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 19.03.2020 року у справі №823/1199/17 , в постанові від 01.02.2024 у справі № 600/3906/22-а.

Виходячи з проаналізованих норм права, суд погоджується з відповідачем про правомірність прийнятої оскаржуваної постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу №041690 від 14.08.2024.

Суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовної заяви та не здійснює розподіл судових витрат.

Керуючись ст.ст 243-246, 250, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «АДІТОН» до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови -відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Врона