Рішення

від 05.12.2024 по справі 160/25941/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2024 року Справа № 160/25941/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Дєєва М.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ «ДНІПРОТРАНСНАФТА»

до Дніпровської митниці

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

26.09.2024 року через систему «Електронний суд» до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ «ДНІПРОТРАНСНАФТА» до Дніпровської митниці, в якому позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Дніпровської митниці від 12.09.2024 року №UA1100002024129;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Дніпровської митниці від 12.09.2024 року №UA1100002024130.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем було проведено документальну невиїзну перевірку дотримання ТОВ «ТК «ДНІПРОТРАНСНАФТА» (код ЄДРПОУ 37425507) вимог законодавства України з питань митної справи в частині обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування за окремими митними деклараціями, за результатами якої складено акт перевірки №0017/7.5-19/0037425507 від 23.08.2024 року, на підставі висновків акту було винесено спірні податкові повідомлення-рішення від 12.09.2024 року №UA1100002024129, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем мито на товари, що ввозяться на територію України суб`єктами господарювання у розмірі 264444,26 грн та від 12.09.2024 року №UA1100002024130, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість з товарів ввезених на територію України суб`єктами господарювання у розмірі 58177,74 грн. Позивач вважає, що вказані податкові повідомлення-рішення є неправомірними та підлягають скасуванню, оскільки не відповідають чинному законодавству та прийняті на підставі хибних висновків, до яких дійшов відповідач в ході проведення перевірки та подані митному органу документи позивачем було підтверджено походження задекларованих товарів з дотриманням як національного так і міжнародного законодавства, що є законною підставою для застосування податкових пільг при ввезені відповідних товарів на територію України. З огляду на вищевикладене, позивач просив суд позовні вимоги задовольнити.

01.10.2024 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито спрощене позовне провадження без виклику (повідомлення) сторін.

18.10.2024 року від Дніпровської митниці надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого вказано, що відповідачем була проведена перевірка позивача в ході якої встановлені порушення вимог діючого законодавства. За наслідками встановлених порушень відповідачем складено акт перевірки та винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення. Відповідач вважає податкове повідомлення-рішення правомірними, та такими, що винесено відповідно до вимог діючого законодавства, у зв`язку з чим, підстави для їх скасування відсутні.

23.10.2024 року від позивача надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої вказано, що відповідач у відзиві визнає автентичність поданих документів про походження та водночас вказує, що «перевірені сертифікати не відповідають встановленим вимогам», проте не пояснює яким саме. При тому що такі документи складені за встановленою формою з усіма необхідними реквізитами. Зворотнього відповідачем не доведено. Більше того, відповідачем не надано жодних доказів про те що в рамках Угоди про асоціацію було вчинено перевірочні дії, внаслідок яких отримано відомості про спростування преференційного походження ввезених товарів, та того що експортер після звернення до нього не надав підтверджуючих походження документів (пункт 3 статті 33 Протоколу І встановлює, що перевірка має бути здійснена митними органами країни експорту. Для виконання цього завдання вони мають право вимагати будь-яких доказів і здійснювати будь-яку перевірку рахунків експортера та інші перевірки, які вважатимуть належними).

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що Дніпровською митницею було проведено документальну невиїзну перевірку дотримання ТОВ «ТК «ДНІПРОТРАНСНАФТА» (код ЄДРПОУ 37425507) вимог законодавства України з питань митної справи в частині обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування за окремими митними деклараціями, за результатами якої складено акт перевірки №0017/7.5-19/0037425507 від 23.08.2024 року (далі акт).

Відповідно до висновків акту перевірки зазначено, що документальною невиїзною перевіркою з питань митної справи у частині обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування, а саме: правомірності застосування тарифної пільги (тарифної преференції) по сплаті ввізного мита за кодом 410, згідно з Угодою про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони від 27 червня 2014 року, під час митного оформлення товарів за МД згідно з Додатком 1 встановлено порушення ТОВ «ТК «ДНІПРОТРАНСНАФТА»:

- пункту 2 частини 3 статті 75 МКУ, в результаті чого занижено податкове зобов`язання по сплаті ввізного мита на загальну суму - 264444,26 грн.;

- пункту 2 частини 3 статті 75 МКУ, пункту 190.1 статті 190 ПКУ від 02.12.2010 № 2755-VI (із змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податкове зобов`язання по сплаті податку на додану вартість на загальну суму -52888,85 грн.

На підставі висновків акту №0017/7.5-19/0037425507 від 23.08.2024 року Дніпровською митницею було винесено спірні податкові повідомлення-рішення від 12.09.2024 року №UA1100002024129, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем мито на товари, що ввозяться на територію України суб`єктами господарювання у розмірі 264444,26 грн та від 12.09.2024 року №UA1100002024130, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість з товарів ввезених на територію України суб`єктами господарювання у розмірі 58177,74 грн.

Позивач вважає, що вищевказані податкові повідомлення-рішення є протиправними та такими, що підлягають скасуванню, що і стало підставою для звернення із цим адміністративним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 345 Митного кодексу України документальна перевірка це сукупність заходів, за допомогою яких митні органи переконуються у правильності заповнення митних декларацій, декларацій митної вартості та в достовірності зазначених у них даних, законності ввезення (пересилання) товарів на митну територію України або на територію вільної митної зони, вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України або за межі території вільної митної зони, а також своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних та інших платежів, а також пені, контроль за справлянням яких покладено на митні органи.

Положеннями МКУ визначено, що митний контроль сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своїх повноважень з метою забезпечення додержання норм Митного кодексу України, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Згідно ч. 3 ст. 345 Митного кодексу України митні органи мають право здійснювати митний контроль шляхом проведення документальних виїзних (планових або позапланових) та документальних невиїзних перевірок дотримання законодавства України з питань митної справи щодо: 1) правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів; 2) обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування; 3) правильності класифікації згідно з УКТЗЕД товарів, щодо яких проведено митне оформлення; 4) відповідності фактичного використання переміщених через митний кордон України товарів заявленій меті такого переміщення та/або відповідності фінансових і бухгалтерських документів, звітів, договорів (контрактів), калькуляцій, інших документів підприємства, що перевіряється, інформації, зазначеній у митній декларації, декларації митної вартості, за якими проведено митне оформлення товарів у відповідному митному режимі; 5) законності переміщення товарів через митний кордон України, у тому числі ввезення товарів на територію вільної митної зони або їх вивезення з цієї території.

Частиною 1 ст. 351 Митного кодексу України передбачено, що предметом документальних невиїзних перевірок є дані про своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати митних платежів при переміщенні товарів через митний кордон України підприємствами, а також при переміщенні товарів через митний кордон України громадянами з поданням митної декларації, передбаченої законодавством України для підприємств.

Відповідно до ч. 2 ст. 351 Митного кодексу України документальна невиїзна перевірка проводиться у разі:

1) виявлення ознак, що свідчать про можливе порушення законодавства України з питань митної справи, за результатами аналізу електронних копій митних декларацій, інформації, що стосується товарів, митне оформлення яких завершено, отриманої від суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності та виробників таких товарів, з висновків акредитованих відповідно до законодавства експертів;

2) надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтвердженої інформації про непідтвердження автентичності поданих митному органу документів щодо товарів, митне оформлення яких завершено, недостовірність відомостей, що в них містяться, а також запитів стосовно надання інформації про зовнішньоекономічні операції, які здійснювалися за участю суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності - резидентів України.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 246 Митного кодексу України документальні виїзні перевірки проводяться за наказом відповідного митного органу з урахуванням обставин і підстав, установлених цим Кодексом.

Документальною плановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яка передбачена в плані-графіку митного органу та проводиться за місцезнаходженням підприємства, що перевіряється. У разі відсутності на підприємстві належних умов для роботи посадових осіб митного органу перевірка такого підприємства, за згодою його керівника, може проводитися у приміщенні митного органу.

Відповідно до ст. 346 Митного кодексу України проведення документальних планових виїзних перевірок здійснюється митними органами на підставі квартальних планів, які формуються ними самостійно, виходячи з результатів аналізу зовнішньоекономічних операцій підприємств із застосуванням системи управління ризиками. Порядок планування митними органами виїзних перевірок визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Право на проведення документальної планової перевірки підприємства надається лише за умови, що керівнику цього підприємства або уповноваженій ним особі не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки вручено під розписку або надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.

Так, з матеріалів справи вбачається, що на підставі пункту 7 частини 1 статті 336, пункту 2 частини 3 статті 345, пункту 1 частини 2 статті 351 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VI (зі змінами) та наказу Дніпровської митниці від 01 серпня 2024 року № 255 Дніпровською митницею проводена документальна невиїзна перевірка дотримання ТОВ «ТК«ДНІПРОТРАНСНАФТА» (код ЄДРПОУ 37425507) вимог законодавства України з питань митної справи щодо правильності визначення бази оподаткування товару та своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів при переміщенні через митний кордон України товарів за митними деклараціями від 21.05.2020 № UA100570/2020/218887, від 01.12.2022 №22UA305110020795U1 та від 27.12.2022 № 22UA305130046230U3, тривалістю 8 (вісім) робочих днів з 12.08.2024 року.

Дніпровською митницею 02.08.2024 року керівнику ТОВ «ТК «ДНІПРОТРАНСНАФТА» надіслано рекомендованим листом із повідомленням про вручення письмове повідомлення від 02.08.2024 № 7.5-2/19-01/13/4499 про проведення за адресою Дніпровської митниці Держмитслужби, а саме: вул. Княгині Ольги, буд. 22, м. Дніпро, 49038, документальної невиїзної перевірки з 12.08.2024, тривалістю 8 робочих днів (отримано позивачем 06.08.2024).

Під час проведення перевірки робочою групою Дніпровської митниці встановлено наступне:

- позивачем у зоні діяльності Житомирської митниці за митною декларацією від 21.05.2020 № UA100570/2020/218887 здійснено митне оформлення товару: «Бітум нафтовий дорожній в`язкий клас 70/100,LVS EN 12591:2009…». Вказаний товар був ввезений на митну територію України на підставі зовнішньоекономічного договору (контракту) купівлі-продажу від 21.04.2020 № 21-04/20, укладеного між фірмою SIA «Ellikss Holding» (Латвія) та ТОВ «ТК «ДНІПРОТРАНСНАФТА» (Україна).

- позивачем у зоні діяльності Закарпатської митниці за митною декларацією від 01.12.2022 № 22UA305110020795U1 здійснено митне оформлення товару: «Сідельний тягач для перевезення напівпричепів-1шт, марка: VOLVO, модель FH 500/42T , номер шасі: НОМЕР_1 …». Вказаний товар був ввезений на митну територію України на підставі зовнішньоекономічного договору (контракту) купівлі-продажу від 07.11.2022 № 07112022SI, укладеного між фірмою «Jurcic Co., d.o.o.» (Словенія) та ТОВ «ТК «ДНІПРОТРАНСНАФТА» (Україна).

- позивачем у зоні діяльності Закарпатської митниці за митною декларацією від 27.12.2022 № 22UA305130046230U3 здійснено митне оформлення товару: «Напівпричіп-рефрижератор, суцільнометалевий, такий, що був у використанні. марка: SCHMITZ CARGOBULL, модель: SCB, Ідент.№/шассі: НОМЕР_2 …».

Вказаний товар був ввезений на митну територію України на підставі зовнішньоекономічного договору (контракту) купівлі-продажу від 29.11.2022 № 29112022DE, укладеного між фірмою «Sawalha Automobile» (Німеччина) та ТОВ «ТК «ДНІПРОТРАНСНАФТА» (Україна).

Митне оформлення вищезазначених товарів здійснювалося із застосуванням тарифної преференції зі сплати ввізного мита у відповідності до Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони (далі Угода), ратифікованої у відповідності до Закону України від 16.09.2014 № 1678-VII.

З питання обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування, була перевірена митна декларація від 21.05.2020 №UA100570/2020/218887 (далі МД) з товаросупровідними документами наданими декларантом при митному оформленні товару: «Бітум нафтовий дорожній в`язкий клас 70/100,LVS EN 12591:2009…».

При митному оформленні зазначеного товару, згідно графи 36 МД, була застосована пільга зі сплати мита на товари, що ввозяться на територію України суб`єктами господарювання, (вид 020) (далі ввізне мито) за кодом 410 «Товари, що ввозяться в Україну та походять з країн ЄС [Абзац перший частини першої статті 29 додатка 1-А «Тарифний графік України» до глави 1 розділу IV «Торгівля та питання, пов`язані з торгівлею» (скасування мит) Угоди.

Відповідно до статті 16 Протоколу 1 «Щодо визначення концепції «Походження товару» і методів адміністративного співробітництва» до Угоди, ТОВ «ТК «ДНІПРОТРАНСНАФТА», з метою застосування тарифної преференції зі сплати ввізного мита, для підтвердження походження товару, була надана декларація походження, складена експортером - фірмою SIA «Ellikss Holding» (Латвія) на інвойсі № 20/04 від 19.05.2020.

Після приєднання України до Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження, у відповідності до Закону України від 08.11.2017 № 2187-VIII (далі Конвенція), дана умова регламентується статтею 15 додатку 1 Конвенції.

Державною митною службою України листом від 08.11.2021 № 15/15-03/11/5226 направлено запит до уповноважених органів Латвії, щодо перевірки автентичності наведеної декларації походження, складеною експортером - фірмою SIA «Ellikss Holding» (Латвія) на інвойсі № 20/04 від 19.05.2020.

Митні органи Латвії листом від 20 жовтня 2022 року № Р007-29/27.4.1/14185 повідомили Держмитслужбу України про не підтвердження преференційного статусу походження товару зазначеного у інвойсі № 20/04 від 19.05.2020.

Відповідно до пункту 5 статті 32 додатку 1 Конвенції, результати перевірки, проведені митними органами країни експорту, повинні чітко вказувати на те, чи є документи достовірними та чи розглядувані товари можуть бути визнані такими, що походять з Європейського Союзу.

Пунктом 6 статті 32 додатку 1 Конвенції передбачено, що у разі, якщо відповідь на запит про перевірку не містить достатньої інформації для визначення достовірності розглядуваного документа або справжнього походження товарів, митні органи, що подали запит, повинні за відсутністю виняткових обставин відмовити у наданні права на преференцію.

Таким чином, за результатами перевірки обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування товару: «Бітум нафтовий дорожній в`язкий клас 70/100,LVS EN 12591:2009…», митне оформлення якого було здійснено згідно МД, з урахуванням інформації зазначеній у листі митних органів Латвії від 20 жовтня 2022 року № Р007-29/27.4.1/14185, встановлена неправомірність підстав для застосування преференційного режиму у відношенні зазначеного товару.

Відповідно до підпункту 54.3.6 статті 54 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі Податковий кодекс України), у разі, якщо результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов`язань, визначених платником податків у митних деклараціях, митний орган має право самостійно визначити суму грошових зобов`язань.

У зв`язку з встановленою неправомірністю підстав для застосування преференційного режиму, ТОВ «ТК «ДНІПРОТРАНСНАФТА» порушено пункт 2 частини 3 статті 75 Митного кодексу України, що призвело до заниження податкового зобов`язання зі сплати ввізного мита згідно МД у розмірі 14 271,96 грн.

У зв`язку із заниженням суми ввізного мита, як бази оподаткування податку на додану вартість, ТОВ «ТК «ДНІПРОТРАНСНАФТА» порушено пункт 2 частини 3 статті 75 Митного кодексу України та пункт 190.1 статті 190 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податкового зобов`язання зі сплати податку на додану вартість згідно МД у розмірі 2 854,39 грн.

Розрахунок заниження податкових зобов`язань зі сплати ввізного мита та податку на додану вартість наведено в додатку 1 до акта перевірки, який є його невід`ємною частиною.

З питань обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування було перевірено митні декларації від 01.12.2022 №22UA305110020795U1 та від 27.12.2022 № 22UA305130046230U3 з товаросупровідними документами, наданими декларантом при митному оформленні вищезазначених товарів.

При митному оформленні товарів, згідно графи 36 МД, була застосована пільга зі сплати мита на товари, що ввозяться на територію України суб`єктами господарювання, (вид 020) (далі ввізне мито) за кодом 410 «Товари, що ввозяться в Україну та походять з країн ЄС [Абзац перший частини першої статті 29 додатка 1-А «Тарифний графік України» до глави 1 розділу IV «Торгівля та питання, пов`язані з торгівлею» (скасування мит) Угоди.

Відповідно до статті 16 Протоколу 1 «Щодо визначення концепції «Походження товару» і методів адміністративного співробітництва» до Угоди, ТОВ «ТК «ДНІПРОТРАНСНАФТА», з метою застосування тарифної преференції зі сплати ввізного мита, для підтвердження походження товару, були надані сертифікати з перевезення форми EUR. 1 № A 758020 від 29.11.2022 та № А 743117 від 23.12.2022.

Після приєднання України до Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження, у відповідності до Закону України від 08.11.2017 № 2187-VIII (далі Конвенція), дана умова регламентується статтею 15 додатку 1 Конвенції.

Державною митною службою України листом від 19.05.2023 № 15/15-03-01/11/2198 направлено запит до уповноважених органів Словаччини, щодо перевірки автентичності наведених сертифікатів з перевезення товару EUR.1.

Митні органи Словаччини листом від 24.04.2024 № 206226/2024-2000102/90Не не підтвердили преференційне походження товарів, зазначених у сертифікатах з перевезення товару EUR.1 № A 758020 від 29.11.2022 та № А 743117 від 23.12.2022.

Відповідно до пункту 5 статті 32 додатку 1 Конвенції, результати перевірки, проведені митними органами країни експорту, повинні чітко вказувати на те, чи є документи достовірними та чи розглядувані товари можуть бути визнані такими, що походять з Європейського Союзу.

Пунктом 6 статті 32 додатку 1 Конвенції передбачено, що у разі, якщо відповідь на запит про перевірку не містить достатньої інформації для визначення достовірності розглядуваного документа або справжнього походження товарів, митні органи, що подали запит, повинні за відсутністю виняткових обставин відмовити у наданні права на преференцію.

Таким чином, за результатами перевірки обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування товарів, митне оформлення яких було здійснено згідно МД від 01.12.2022 № 22UA305110020795U1 та від 27.12.2022 №22UA305130046230U3, з урахуванням інформації зазначеній у листі митних органів Словаччини від 24.04.2024 № 206226/2024-2000102/90Не, встановлена неправомірність підстав для застосування преференційного режиму у відношенні товарів.

Відповідно до підпункту 54.3.6 статті 54 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі Податковий кодекс України), у разі, якщо результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов`язань, визначених платником податків у митних деклараціях, митний орган має право самостійно визначити суму грошових зобов`язань.

У зв`язку з встановленою неправомірністю підстав для застосування преференційного режиму до товарів, митне оформлення яких було здійснено згідно МД від 01.12.2022 № 22UA305110020795U1 та від 27.12.2022 № 22UA305130046230U3, ТОВ «ТК «ДНІПРОТРАНСНАФТА» порушено пункт 2 частини 3 статті 75 Митного кодексу України, що призвело до заниження податкового зобов`язання зі сплати ввізного мита у розмірі 250 172,30 грн.

У зв`язку із заниженням суми ввізного мита, як бази оподаткування податку на додану вартість, ТОВ «ТК «ДНІПРОТРАНСНАФТА» порушено пункт 2 частини 3 статті 75 Митного кодексу України та пункт 190.1 статті 190 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податкового зобов`язання зі сплати податку на додану вартість, згідно МД від 01.12.2022 № 22UA305110020795U1 та від 27.12.2022 № 22UA305130046230U3, у розмірі 50 034,46 грн.

Розрахунок заниження податкових зобов`язань зі сплати ввізного мита та податку на додану вартість наведено в додатку 1 до акта перевірки, який є його невід`ємною частиною.

Відповідно до пункту 109.1 статті 109 Податкового кодексу України податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб`єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом.

Діяння вважаються вчиненими умисно, якщо існують доведені контролюючим органом обставини, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до пункту 112.2 статті 112 Податкового кодексу України особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких Податкового кодексу України передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання.

Вжиті платником заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються достатніми, якщо контролюючий орган не доведе, що, вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв не розумно, недобросовісно та без належної обачності.

У разі якщо контролюючий орган не доведе, що платник податків мав можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких передбачена відповідальність, проте не вжив достатніх заходів щодо їх дотримання, платник податків не може бути притягнутий до відповідальності за таке порушення (пункту 112.7 статті 112 ПКУ).

Так, позивача було письмово проінформовано повідомленням від 02.08.2024 № 7.5-2/19-01/13/4499 про проведення документальної невиїзної перевірки дотримання підприємством вимог законодавства України з питань митної справи, предмет такої перевірки.

Під час проведення документальної невиїзної перевірки ТОВ «ТК «ДНІПРОТРАНСНАФТА» із заявами, зауваженнями, щодо проведення перевірки та поясненнями до Дніпровської митниці не зверталось.

Таким чином, ТОВ «ТК «ДНІПРОТРАНСНАФТА» було проінформовано про предмет перевірки, мало можливість під час її проведення здійснити додаткові заходи для отримання інформації та документів від експортера товарів з метою дотримання правил і норм митного законодавства за порушення яких, передбачена фінансова відповідальність (стаття 112 ПКУ).

Крім того, до Дніпровської митниці ТОВ «ТК «ДНІПРОТРАНСНАФТА» не було надано уточнюючого розрахунку щодо самостійного обчислення суми податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені у строки, встановлені ПКУ, відповідно до п. 54.1 ст. 54 ПКУ.

При цьому, оскільки надання належних документів встановлених міжнародним договором, а саме сертифікатів з перевезення товарів EUR.1, було обов`язком експортера, який відповідно до частини третьої статті 16 Доповнення 1 до Конвенції зобов`язаний надавати всі належні документи на підтвердження статусу походження розглядуваних товарів, то відповідно до пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України вчинення ТОВ «ТК «ДНІПРОТРАНСНАФТА» діянь, що зумовили визначення митним органом сум податкового зобов`язання, тягне за собою накладення штрафу у розмірі 10 (замість 25%) відсотків суми визначеного податкового зобов`язання.

Відповідно до пункту 112.6 статті 112 Податкового кодексу України притягнення або звільнення особи від фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення не звільняє її від виконання податкового обов`язку.

Таким чином, документальною невиїзною перевіркою з питань митної справи у частині обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування, а саме: правомірності застосування тарифної пільги (тарифної преференції) по сплаті ввізного мита за кодом 410, згідно з Угодою про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони від 27 червня 2014 року, під час митного оформлення товарів за МД згідно з Додатком 1 встановлено порушення ТОВ «ТК «ДНІПРОТРАНСНАФТА»:

- пункту 2 частини 3 статті 75 МКУ, в результаті чого занижено податкове зобов`язання по сплаті ввізного мита на загальну суму 264 444,26 грн.;

- пункту 2 частини 3 статті 75 МКУ, пункту 190.1 статті 190 ПКУ від 02.12.2010 № 2755-VI (із змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податкове зобов`язання по сплаті податку на додану вартість на загальну суму 52 888,85 грн.

Тобто, з вищевикладеного вбачається, що зазначені сертифікати не надають статус преференційного походження імпортованим товарам відповідно до Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження.

Отже, уповноваженими митними органами Латвії та Словаччини підтверджено автентичність самих документів про походження, однак товари, в них зазначені не мають підтвердженого преференційного походження з Європейського Союзу відповідно до Доповнення І, оскільки компанії-експортери, зазначивши декларативно в інвойсі (сертифікатах EUR.1) про походження товарів з території Європейського Союзу не змогли в ході перевірки документально підтвердити походження вказаних товарів, в тому числі й обставини, що матеріали, використані при виготовленні товару, також здебільшого походять з Європейського Союзу.

Таким чином, подані сертифікати з перевезення товару EUR.1, надані для підтвердження преференційного походження товарів за МД № A 758020 від 29.11.2022 та № А 743117 від 23.12.2022, від 01.12.2022 № 22UA305110020795U1 та від 27.12.2022 № 22UA305130046230U3, не є підставою для застосування Товариством преференції по сплаті ввізного мита.

Так, заявлення недостовірних відомостей про характеристики товару (преференційне походження), які відрізняються від даних, отриманих від уповноваженого органу Словаччини та Латвії, призвело до безпідставного застосування умовного нарахування мита на товар походженням з Європейського Союзу, що ввезено на територію України позивачем та, як наслідок - до несвоєчасного та неповного нарахування та сплати митних платежів, чим порушено вимоги частини 4 та частини 5 ст. 280, частини 1 ст. 281 МКУ.

Відповідно до ст. 34 Доповнення І відповідальність покладається на особу, що складає документ або спричиняє складання документу, який містить неправильну інформацію про мету здобуття преференційного режиму для товарів.

Разом з тим, позивачем не надано доказів на підтвердження своєї позиції що така перевірка здійснена митним органом країни видачі сертифіката неналежним чином.

При цьому, відповідно до вищезазначених норм права не передбачено обов`язку митних органів країни експорту, надавати митним органам, на запит яких була здійснена перевірка, доказів здійснення та порядку проведення перевірки, а передбачено лише направлення результатів такої перевірки.

Стосовно посилань позивача, що ним не складався такий сертифікат, а отже він не може нести відповідальності, колегія суддів враховує наступне.

Так, у даному випадку формальна наявність сертифікату походження товару, за видачу якого несе відповідальність експортер, не є достатньою підставою для висновку про вчинення позивачем всіх залежних від нього дій для отримання спірних преференцій. Діючи добросовісно та застосовуючи пільгові тарифи, позивач мав безсумнівно переконатися, що поставлений ним товар дійсно є товаром відповідного походження згідно з положеннями вищезазначеної Угоди, а не покладатися лише на відповідальність експортера за видачу відповідного сертифікату.

Однак, у спірних правовідносинах обов`язок з декларування, визначення і сплати мита та податку має саме позивач, а тому саме він, а не продавець товару, несе відповідальність за повноту виконання цього обов`язку.

При цьому, суд зазначає, що у даній справі досліджується виключно правомірність визначення позивачем розміру ввізного мита та податку на додану вартість при декларуванні спірного товару за поданими контролюючому органу документами.

Таким чином, оскільки, відомості про опис товару, країну походження, код преференції та відомості про нарахування митних платежів заповнюються в МД декларантом самостійно, то з моменту прийняття митної декларації до митного оформлення саме декларант несе юридичну відповідальність за недостовірність таких відомостей.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що так як позивачем самостійно у МД зазначений код пільги « 410» (звільнення від сплати митних платежів при ввезенні товарів на митну територію України), водночас сертифікатами з перевезення товарів країна походження товару не підтверджена, як наслідок, позивач не мав права на застосування преференційного режиму і повинен був при митному оформленні сплатити митні платежі у повному обсязі.

Що стосується доводів позивача щодо ненаправлення суб`єкту господарювання разом з Актом перевірки копій документів, що використовувались під час документальної перевірки, то слід зазначити, що наказом Міністерства фінансів України від 10.12.2021 № 658 «Про затвердження Порядку оформлення митними органами результатів документальних перевірок дотримання вимог законодавства України з питань митної справи» чітко визначено перелік документів, які обов`язково додаються до другого примірника акту перевірки (примірника підприємства) і листування з уповноваженими органами іноземних держав не включено до цього переліку.

Відповідно до пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України вчинення платником податків діянь, що зумовили визначення контролюючим органом суми податкового зобов`язання та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2 (крім випадків зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларованої до повернення з бюджету у зв`язку із використанням права на податкову знижку), 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 10 відсотків суми визначеного податкового зобов`язання та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Діяння, передбачені пунктом 123.1 цієї статті, вчинені умисно, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків від суми визначеного податкового зобов`язання та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Діяння вважаються вчиненими умисно, якщо існують доведені контролюючим органом обставини, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Оскільки надання належних документів встановлених міжнародним договором, а саме сертифікатів з перевезення товарів EUR.1 (декларації-інвойс), було обов`язком експортера, який відповідно до частини третьої статті 16 Доповнення 1 до Конвенції зобов`язаний надавати всі належні документи на підтвердження статусу походження розглядуваних товарів, то відповідно до пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України вчинення ТОВ «ТК «ДНІПРОТРАНСНАФТА» діянь, зумовили визначення митним органом сум податкового зобов`язання, тягне за собою накладення штрафу у розмірі 10 (замість 25%) відсотків суми визначеного податкового зобов`язання.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідача діяв законно та обґрунтовано, у спосіб та в межах повноважень, наданих митним органам діючим законодавством, а спірні податкові повідомлення-рішення від 12 вересня 2024 року № UA1100002024129, № UA1100002024130 є такими, що відповідають нормам чинного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні адміністративного позову.

У зв`язку з відмовою в задоволенні позовних вимог, питання щодо розподілу судових витрат відповідно до вимог ст. 139 КАС України, не вирішується.

Керуючись ст.ст. 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ «ДНІПРОТРАНСНАФТА» (51925, Дніпропетровська область, м.Кам`янське, пл.Театральна, буд.5, код ЄДРПОУ 37425507) до Дніпровської митниці (49038, м.Дніпро, вул.Княгині Ольги, 22, код ЄДРПОУ 43971371) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в порядку та у строки, встановлені ст. ст.295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя М.В. Дєєв