Рішення

від 09.12.2024 по справі 160/25411/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2024 рокуСправа №160/25411/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боженко Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі адміністративну справу №160/25411/24 за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області (49000, м. Дніпро, вул. Святослава Хороброго, буд. 11, код ЄДРПОУ: 20298303), третя особа: Дніпровська міська рада (49000, м. Дніпро, просп. Дмитра Яворницького, 75, код ЄДРПОУ: 26510514) про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

23 вересня 2024 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано позовну заяву ОСОБА_1 (далі позивач) до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області (далі відповідач), яка надійшла в підсистемі «Електронний Суд», в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області від 22.08.2024 № 45/ДПП-24 про порушення дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1 .

Позовна заява обґрунтована посиланнями на протиправність рішення відповідача від 22.08.2024 року. Зазначає, зокрема, що відповідачем порушено процедуру прийняття такого рішення, при цьому за наявних обставин також були відсутні фактичні обставини, за яких спірне рішення могло бути прийнято, що також свідчить і про його необґрунтованість.

Справі за даним адміністративним позовом присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 160/25411/24 та у зв`язку з автоматизованим розподілом дана адміністративна справа була передана для розгляду судді Боженко Н.В.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2024 року позовну заяву залишено без руху. Запропоновано позивачу протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали виконати вимоги, що в ній викладені, та усунути недоліки позовної заяви.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/25411/24, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами (письмове провадження).

21 жовтня 2024 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано відзив, який надійшов від представника відповідача в підсистемі «Електронний Суд». Відповідач проти позову заперечує та зазначає, що стверджувані позивачем порушення процедури прийняття спірного рішення не можуть тягнути за собою його скасування через незначущість, при цьому фактичні обставини для прийняття спірного рішення були в наявності, в зв`язку з чим воно є правомірним.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2024 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Дніпровську міську раду.

05 листопада 2024 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від представника третьої особи надійшли пояснення, за змістом яких третя особа повторює доводи своєї дисциплінарної скарги на позивача та зазначає, що спірне рішення відповідача є правомірним.

07 листопада 2024 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано клопотання про долучення доказів, яке надійшло від представника відповідача в підсистемі «Електронний Суд». До клопотання долучено матеріали дисциплінарної справи щодо позивача за скаргою третьої особи.

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи, які мають значення для вирішення цього спору.

19 липня 2024 року листом №7/11-1625 Дніпровська міська рада подала відповідачу дисциплінарну скаргу на позивача (т. 1, а.с. 14). Згідно змісту скарги третя особа посилалась на те, що позивач двічі здійснила дії щодо маніпулювання судовим розподілом, чим допустила зловживання процесуальними правами та порушення правил адвокатською етики.

В дисциплінарній скарзі на третій сторінці в абзаці 12 надано згоду на обробку персональних даних (т. 1, а.с. 15).

25 липня 2024 року відповідачем складено доручення члену дисциплінарної палати провести перевірку відомостей, викладених у скарзі третьої особи (т. 1, а.с. 30).

14 серпня 2024 року член дисциплінарної палати направив позивачу повідомлення про проведення перевірки на електронну пошту позивача (т. 1, а.с. 31-32).

19 серпня 2024 року позивачем подано пояснення, які зареєстровані відповідачем як вхідний документ 21.08.2024 року за №1521/1а (т. 1, а.с. 33).

22 серпня 2024 року членом дисциплінарної палати складено довідку щодо проведення перевірки відомостей дисциплінарної скарги (т. 1, а.с. 38), за змістом якої встановлено ознаки дисциплінарного проступку та запропоновано порушити дисциплінарну справу.

22 серпня 2024 року відповідачем прийнято рішення №45/ДПП-24 (т. 1, а.с. 41), яким порушено дисциплінарну справу відносно адвоката.

Вважаючи таке рішення відповідача протиправним, позивач звернулась до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Згідно ст. 131-2 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.

Незалежність адвокатури гарантується.

Засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначаються законом.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2021 року №5076-VI (далі Закон №5076-VI) адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.

Дисциплінарне провадження - процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.

Дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України

Частинами 1-2 ст. 36 Закону №5076-VI встановлено, що право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки.

Не допускається зловживання правом на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, у тому числі ініціювання питання про дисциплінарну відповідальність адвоката без достатніх підстав, і використання зазначеного права як засобу тиску на адвоката у зв`язку із здійсненням ним адвокатської діяльності.

Дисциплінарну справу стосовно адвоката не може бути порушено за заявою (скаргою), що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката, а також за анонімною заявою (скаргою).

За ч. 1 ст. 37 Закону №5076-VI дисциплінарне провадження складається з таких стадій:

1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката;

2) порушення дисциплінарної справи;

3) розгляд дисциплінарної справи;

4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 38 Закону №5076-VI заява (скарга) щодо поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, реєструється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури та не пізніше трьох днів з дня її надходження передається до дисциплінарної палати.

Член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за дорученням голови палати проводить перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі), та звертається до адвоката для отримання письмового пояснення по суті порушених питань.

Під час проведення перевірки член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право опитувати осіб, яким відомі обставини вчинення діяння, що має ознаки дисциплінарного проступку, отримувати за письмовим запитом від органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, керівників підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об`єднань, фізичних осіб необхідну для проведення перевірки інформацію, крім інформації з обмеженим доступом.

Орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, керівники підприємств, установ, організацій, громадських об`єднань, фізичні особи, яким надіслано запит члена дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, зобов`язані не пізніше десяти робочих днів з дня отримання запиту надати відповідну інформацію, копії документів.

Відмова в наданні інформації на запит члена дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, тягнуть за собою відповідальність, передбачену законом.

За результатами перевірки відомостей членом дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури складається довідка, яка має містити викладення обставин, виявлених під час перевірки, висновки та пропозиції щодо наявності підстав для порушення дисциплінарної справи.

Заява (скарга) про дисциплінарний проступок адвоката, довідка та всі матеріали перевірки подаються на розгляд дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури

Згідно з ч. 1-3 ст. 39 Закону №5076-VI за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката.

Рішення про порушення дисциплінарної справи з визначенням місця, дня і часу її розгляду чи про відмову в порушенні дисциплінарної справи надсилається або вручається під розписку адвокату та особі, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, протягом трьох днів з дня прийняття такого рішення. До рішення про порушення дисциплінарної справи, яке надсилається або вручається адвокату, додається довідка члена дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, складена за результатами перевірки.

Рішення про порушення дисциплінарної справи або про відмову в порушенні дисциплінарної справи може бути оскаржено до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду протягом тридцяти днів з дня доведення такого рішення до відома особи.

Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність затверджено рішенням Ради адвокатів України від 30.08.2014 року №120 (далі Положення).

Пунктами 2, 3, 6 Положення встановлено, що дисциплінарним провадженням визнається процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознаки дисциплінарного проступку.

Адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності лише в порядку дисциплінарного провадження, з підстав вчинення ним дисциплінарного проступку, види якого передбачені статтею 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Не допускається зловживання правом на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, у тому числі ініціювання питання про дисциплінарну відповідальність адвоката без достатніх підстав, і використання зазначеного права як засобу тиску на адвоката у зв`язку із здійсненням ним адвокатської діяльності

Згідно з п. 7-12 Положення дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється в особливому порядку. Адвокат вважається невинуватим у вчиненні дисциплінарного проступку і не може бути підданий дисциплінарному покаранню, доки його вину не буде доведено в законному порядку і встановлено рішенням дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності. Адвокат не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні дисциплінарного проступку. Обов`язок доказування вини адвоката у вчиненні дисциплінарного проступку покладається на особу, яка ініціює дисциплінарне провадження стосовно адвоката. Звинувачення адвоката не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини адвоката тлумачаться на його користь.

Дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України.

Право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки.

До заяв (скарг) щодо поведінки адвоката (далі узагальнено - заяви (скарги)) слід відносити: заяви (скарги) громадян; рішення, ухвали, постанови, звернення суддів; заяви (скарги), постанови, подання слідчих органів; заяви (скарги), подання голів кваліфікаційно-дисциплінарних комісій або її членів, голів рад адвокатів регіону або її членів; заяви (скарги) адвокатів, адвокатських об`єднань, адвокатських бюро, об`єднань адвокатів, підприємств, установ, організацій та інших осіб, поданих на дії адвокатів.

Заява (скарга) адресується до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України. Заява (скарга) може бути подана як окремою особою (індивідуально), так і групою осіб (колективно).

Дисциплінарну справу стосовно адвоката не може бути порушено за заявою (скаргою), що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката, а також за анонімною заявою (скаргою).

Статтею 14 Положення визначено вимоги до заяви (скарги):

1) Заява (скарга) подається в письмовій формі особисто заявником (скаржником) або його представником. Заява (скарга) може бути подана безпосередньо за місцезнаходженням кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури регіону або надіслана поштою (в тому числі електронною поштою із застосуванням електронного цифрового підпису).

2) У заяві (скарзі) обов`язково має бути зазначено:

- найменування кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури регіону, до якої подається заява (скарга);

- ПІБ (найменування) заявника (скаржника), посада, місце роботи - для посадової та службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв`язку та адреса електронної пошти;

- ПІБ адвоката щодо поведінки якого подається заява (скарга), поштова адреса, а також номер засобу зв`язку та адреса електронної пошти, якщо такі відомі;

- виклад обставин, якими заявник обґрунтовує факт наявності в діях адвоката дисциплінарного проступку;

- вимоги заявника (скаржника).

3) На підтвердження обставин, якими обґрунтовується заява (скарга), заявник (скаржник) надає докази, а в разі неможливості - зазначає докази, надання яких самостійно є неможливим, із обов`язковим зазначенням причин та прохання до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про їх витребування.

4) До заяви (скарги) додається її копія та копії всіх документів, що приєднуються до неї, для вручення адвокату щодо поведінки якого подається заява (скарга), за винятком випадку коли заява (скарга) подається електронною поштою.

До заяви (скарги) також додається письмова згода на обробку персональних даних органами адвокатського самоврядування, в тому числі, збирання, зберігання, використання і поширення.

5) Заява (скарга) підписується заявником (скаржником) або його представником, із зазначенням дати її подання. У разі подання заяви (скарги) представником, у ній зазначаються ПІБ представника, його поштова адреса, а також номер засобів зв`язку та адреса електронної пошти. Одночасно з заявою (скаргою) подається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника.

За п. 15-21 Положення Заява (скарга), оформлена без дотримання вимог статті 14 цього Положення, повертається заявникові (скаржникові) з відповідним роз`ясненням не пізніше десяти днів від дня її надходження.

Повернення заяви (скарги) не перешкоджає повторному зверненню із заявою (скаргою) до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

Визнаються анонімними і розгляду не підлягають заяви (скарги) без зазначення місця проживання (місцезнаходження) заявника (скаржника), не підписані автором, а також такі, з яких неможливо встановити авторство.

Не підлягають розгляду і повертаються повторні заяви (скарги) до однієї і тієї ж кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від одного і того ж заявника (скаржника) з одного і того ж питання, якщо перша заява (скарга) вирішена по суті; заяви (скарги), подані до неналежної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури регіону, а також заяви (скарги) осіб, визнаних судом недієздатними.

Рішення про повернення та залишення без розгляду заяви (скарги) приймає Голова кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, якій/якому адресовано заяву (скаргу), про що повідомляється особа, яка її подала, крім анонімних заяв (скарг).

Усі заяви (скарги) підлягають обов`язковому прийняттю без здійснення їх реєстрації. Заяви (скарги), що відповідають вимогам до заяви (скарги), підлягають обов`язковій реєстрації та розгляду. Забороняється відмова в прийнятті, реєстрації та розгляді заяви (скарги) з посиланням на політичні погляди, партійну належність, стать, вік, віросповідання, національність громадянина, незнання мови звернення, інші дискримінаційні ознаки.

Заява (скарга), яка відповідає вимогам до заяви (скарги) і може мати наслідком дисциплінарну відповідальність адвоката, реєструється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури та не пізніше трьох днів з дня її надходження передається до дисциплінарної палати для перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката.

Пунктами 24-26 Положення встановлено, що голова дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури не пізніше трьох днів з дня надходження заяви (скарги) на дії адвоката, доручає одному із членів дисциплінарної палати провести перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі).

Член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за дорученням голови палати проводить перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі), та за результатами перевірки складає довідку, яка має містити викладення обставин, виявлених під час перевірки, з урахуванням, зокрема тактики, методів і прийомів адвокатської діяльності, наслідків для клієнта тощо, висновки та пропозиції щодо наявності підстав для порушення дисциплінарної справи.

Член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, який проводить перевірку, протягом трьох днів з дати отримання ним доручення голови палати, звертається до адвоката з повідомленням про проведення щодо нього перевірки для отримання письмового пояснення адвоката по суті порушених питань із зазначенням строку його надання. До повідомлення додається копія заяви (скарги) та копії всіх документів, приєднаних до неї. Належним повідомленням адвоката є надіслання листа поштою рекомендованим відправленням за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України, або надіслання листа на адресу електронної пошти адвоката, зазначену в Єдиному реєстрі адвокатів України. Адвокат, стосовно якого здійснюється дисциплінарне провадження, та/або його представник мають право ознайомлюватися з матеріалами дисциплінарного провадження та виготовляти копії документів цього провадження із застосуванням власних технічних засобів, за виключенням копій документів, що містять інформацію, яка є предметом адвокатської таємниці. У разі ненадання адвокатом пояснення по суті порушених питань на запит члена дисциплінарної палати, який проводить перевірку, в межах визначеного строку, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Згідно з п. 30-31 Положення заява (скарга) про дисциплінарний проступок адвоката, довідка та всі матеріали перевірки не пізніше тридцяти днів з дня початку перевірки подаються на розгляд дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури. Перевищення зазначеного строку допускається виключно у виняткових випадках.

За результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури не пізніше тридцяти днів з дня отримання матеріалів перевірки більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката. Перевищення зазначеного строку допускається виключно у виняткових випадках. Під час прийняття рішення ніхто не має права перебувати в приміщенні, у якому приймається таке рішення («нарадча кімната»), крім складу дисциплінарної палати КДКА, який приймає таке рішення, Голови КДКА, який бере участь у засіданні палати, і працівників Секретаріату КДКА. Члени дисциплінарної палати КДКА, Голова КДКА, секретар КДКА та працівники Секретаріату КДКА не мають права розголошувати хід обговорення та прийняття рішення в приміщенні, у якому ухвалювалося таке рішення («таємниця нарадчої кімнати»). Виключенням з правила, встановленого у цій статті Положення, становить необхідність захисту Головою та членами дисциплінарної палати КДКА, Головою КДКА, секретарем КДКА і працівниками Секретаріату КДКА своїх прав та інтересів.

Відповідно до п. 32-34 Положення дисциплінарна справа стосовно адвоката порушується за наявності в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.

Рішення про порушення дисциплінарної справи з визначенням місця, дня і часу її розгляду чи про відмову в порушенні дисциплінарної справи надсилається засобами поштового зв`язку або електронною поштою, або вручається під розписку адвокату та особі, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, протягом трьох днів з дня прийняття такого рішення. До рішення про порушення дисциплінарної справи, яке надсилається або вручається адвокату, додається довідка члена дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, складена за результатами перевірки.

Рішення про порушення дисциплінарної справи або про відмову в порушенні дисциплінарної справи може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду. Строк на оскарження до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути поновлено за рішенням цієї Комісії згідно заяви скаржника про поважність причин його пропуску.

Застосовуючи вищевикладені положення до обставин цієї справи суд зазначає наступне.

Доводи позовної заяви стосувались як порушень процедури під час прийняття спірного рішення, так і порушень вимог законодавства щодо змісту такого рішення за наявних обставин. Оцінюючи такі доводи суд зазначає таке.

Щодо процедурних порушень суд зазначає, що їх оцінка здійснюється крізь призму наступного: порушення процедури прийняття рішення суб`єктом владних повноважень саме по собі може бути підставою для визнання його протиправним та скасування у разі, коли таке порушення безпосередньо могло вплинути на зміст прийнятого рішення; певні дефекти адміністративного акта можуть не пов`язуватись з його змістом, а стосуватися процедури його ухвалення. У такому разі можливі дві ситуації: внаслідок процедурного порушення такий акт суперечитиме закону (тоді акт є нікчемним), або допущене порушення не вплинуло на зміст акта (тоді наслідків для його дійсності не повинно наставати взагалі). Отже, саме по собі порушення процедури прийняття акта не повинно породжувати правових наслідків для його дійсності, крім випадків, прямо передбачених законом.

Виходячи із міркувань розумності та доцільності, деякі вимоги до процедури прийняття акта необхідно розуміти не як вимоги до самого акта, а як вимоги до суб`єктів владних повноважень, уповноважених на їх прийняття. Так, дефектні процедури прийняття адміністративного акта, як правило, тягнуть настання дефектних наслідків (ultra vires action - invalid act). Разом із тим, не кожен дефект акта робить його неправомірним. Стосовно ж процедурних порушень, то в залежності від їх характеру такі можуть мати наслідком нікчемність або оспорюваність акта, а в певних випадках, коли йдеться про порушення суто формальні, взагалі не впливають на його дійсність.

У відповідності до практики Європейського суду з прав людини скасування акта адміністративного органу з одних лише формальних мотивів не буде забезпечувати дотримання балансу принципу правової стабільності та справедливості. Таким чином, ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб`єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: «протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків» і, на противагу йому, принцип «формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення».

Межею, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб`єкта владних повноважень за умови дотримання ним передбаченої законом процедури його прийняття.

Аналогічні правові висновки містяться у постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 29.02.2024 року у справі №420/6303/20, від 04.08.2023 року у справі №320/9672/21.

Твердження позивача про те, що до скарги третьої особи не долучено згоду на обробки персональних даних формально є правильним, оскільки така згода не долучена до скарги окремим документом, а вказана у тексті скарги. Однак, таку форму надання згоди суд визнає належною, а зауваження позивача з цього приводу надміру формальним.

Позивач зазначав, що така згода у скарзі відсутня, що не відповідає дійсності, оскільки самим позивачем надано копію такої скарги із зазначенням у ній згоди скаржника на обробку персональних даних: третя сторінка, абзац 12 (т. 1, а.с. 15).

Отже, цей аргумент позивача судом відхиляється.

Також позивач зазначала, що в порушення ст. 26 Порядку повідомлення про проведення перевірки направлено позивачу через 3 тижні, а не протягом 3 днів з дня отримання доручення.

Дійсно, доручення на проведення перевірки датовано 25.07.2024 року, а повідомлення про проведення перевірки позивачу направлено 14.08.2024 року.

Водночас, жодних наслідків для сфери прав і свобод позивача такі дії не створили позивачем підготовлено та надано пояснення після отримання такого повідомлення, які відповідачем прийняті та враховані. Відповідно, йдеться виключно про формальне порушення, яке не створило правових наслідків ані для прав позивача, ані для змісту спірного рішення, в зв`язку з чим таке порушення не може бути підставою для скасування рішення, яке є предметом оскарження.

Отже, цей аргумент позивача судом відхиляється.

Також позивач посилалась на те, що спірне рішення їй направлено на 6-ий день з дня його прийняття.

Суд зазначає, що обставини доведення позивачу спірного рішення виникли після прийняття такого рішення, а тому на його правомірність не впливають. Такі обставини могли б мати значення, наприклад, для обчислення строку звернення до суду. Окрім цього, йдеться про формальне порушення процедури, яке не вплинуло на сферу прав позивача, оскільки зміст такого впливу позивачем не обґрунтовано.

Отже, цей аргумент позивача судом відхиляється.

Також позивач зазначала, що третя особа не була учасником справ, щодо дій позивача в яких подала в подальшому скаргу.

Водночас, згідно ч. 1 ст. 36 Закону №5076-VI коло скаржників не обмежується за критерієм участі у певних судових справах або способом та обставинами взаємодії скаржника та відповідного адвоката. Натомість таким скаржником може бути «кожен, кому відомі факти такої поведінки». Відповідно, третя особа правомірно виступила суб`єктом подання спірної скарги.

Отже, цей аргумент позивача судом відхиляється.

Також позивачем наведено аргументи щодо суті порушених у скарзі питань.

Позивач зазначає, що скаржник не подав жодного доказу втручання позивача в автоматизований розподіл, а також не вказано на якого саме суддю мав бути здійснений розподіл відповідних справ за результатом нібито маніпулювання позивачем авторозподілом. Також позивач наводить низку доводів на підтвердження того, що її дії не були втручанням в авторозподіл за змістом, оскільки вчинялись за дорученням клієнтів та мали реальні та обґрунтовані підстави, а за їх результатом позовні заяви зазнавали суттєвих змін, що свідчить про обґрунтованість та вимушеність відкликань позовних заяв. В підсумку позивач висновує, що фактично на неї здійснюється наклеп, при цьому метою таких дій скаржника є професійна діяльність позивача в інших справах.

Суд констатує, що позивач фактично заперечувала факт вчинення нею дисциплінарного проступку. Водночас, слід підкреслити, що спірним рішенням встановлено лише ознаки такого проступку в діях позивача, в зв`язку з чим тільки ініційовано дисциплінарну справу, вже за результатами якої виникне формалізований висновок відповідача з оцінкою відповідних дій позивача на предмет відповідності таких дій дисциплінарному проступку відповідного виду.

З наведеного правового врегулювання висновується, що підставою для застосування відносно адвоката дисциплінарних стягнень є вчинення дисциплінарних саме проступків, до яких законодавець відніс порушення Правил адвокатської етики. Питання щодо наявності чи відсутності у діянні адвоката складу дисциплінарного проступку з`ясовуються під час дисциплінарного провадження, за результатом якого приймається рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення або про закриття дисциплінарної справи.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 24.06.2020 року у справі №821/890/18.

Правову оцінку рішенню Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії Дніпропетровської області слід надавати виключно у контексті дотримання відповідної процедури, не втручаючись у надану відповідачем юридичну оцінку доказам, зібраним у ході процедури проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката на предмет їх достатності.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 10.06.2021 року у справі №826/15590/15.

Отже, суттєвим є те, що під час прийняття рішення про порушення дисциплінарної справи не встановлюється факт вчинення адвокатом конкретного дисциплінарного проступку. Натомість йдеться виключно про попереднє рішення, яке лише передує наступному змагальному процесу (ст. 40 Закону №5076-VI), в результаті якого вже і буде прийнято рішення по суті дисциплінарної скарги щодо притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності (ст. 40 Закону №5076-VI). При цьому як вказано Верховним Судом предметом судової оцінки на цьому етапі є дотримання процедури прийняття відповідачем спірного рішення (наприклад, належне поводження з анонімною скаргою, врахування заяви про відкликання скарги, отримання від адвоката пояснень, складання довідки уповноваженим членом комісії і тд).

Суд констатує, що викладені позивачем зауваження до процедури прийняття спірного рішення мали формальний характер та не є підставами для його скасування. На виконання вимог офіційного з`ясування всіх обставин, для забезпечення повноти та всебічності судового розгляду, здійснено всебічну правову оцінку усім аспектам процедури прийняття та змісту оскарженого акту, в т.ч. тим, щодо яких позивачем аргументів не заявлено, та повторно констатується відсутність підстав для скасування спірного рішення з процедурних питань.

Разом з цим, виходячи з засади розумності та зважаючи на припис абз. 2 ч. 2 ст. 36 Закону №5076-VI, в межах допустимої судової оцінки поданої скарги перебувають випадки очевидної необґрунтованості таких скарг, тобто їх цілковита абстрактність та явна надуманість. Суд констатує, що подана в даній справі скарга не має характеру очевидно необґрунтованої або надуманої, викладені в ній доводи розумно та обґрунтовано могли бути оцінені відповідачем так, що за результатом такої оцінки було прийнято спірне рішення. Суд повторює, що йдеться лише і виключно про ознаки дисциплінарного проступку, а не про факт його вчинення, встановлення самих лише ознак дисциплінарного проступку має наслідком більш детальний розгляд дисциплінарної справи, в результаті якого і здійснюється ґрунтовна та всебічна оцінка доводам позивача по суті та з урахуванням можливості збирання інших відомостей.

Отже, ані за процедурою прийняття, ані за змістом спірне рішення відповідача протиправним не є, воно відповідає вимогам ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Подібне правозастосування здійснено у постановах П`ятого апеляційного адміністративного суду від 01.11.2023 року у справі №420/3961/23, Першого апеляційного адміністративного суду від 23.10.2023 року у справі №200/961/23, Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.04.2023 року у справі №640/2596/22, Другого апеляційного адміністративного суду від 20.03.2023 року у справі №520/18533/21 та ін.

Враховуючи викладене, підстави для задоволення позовної заяви відсутні.

Щодо розподілу судових витрат.

В зв`язку з відмовою у позові підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області, третя особа: Дніпровська міська рада про визнання протиправним та скасування рішення - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст. ст. 297 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Боженко