Рішення

від 11.11.2024 по справі 160/22786/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2024 рокуСправа №160/22786/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Захарчук-Борисенко Н. В.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України Дніпропетровської області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,-

УСТАНОВИВ:

21.08.2024 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України Дніпропетровської області, в якій просить суд:

- визнати протиправними дії Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України Дніпропетровській області щодо неврахування ОСОБА_1 до стажу служби в органах внутрішніх справ у ГУМВС період служби в установі ЯЭ 308/89 (наразі ДУ «Дніпровська виправна колонія (№89)» з 11.10.1983 року по 30.11.1987 року;

- зобов`язати Ліквідаційну комісію Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу в органах внутрішніх справ у ГУМВС період служби в установі ЯЭ 308/89 (наразі ДУ «Дніпровська виправна колонія (№89)» з 11.10.1983 року по 30.11.1987 року та здійснити перерахунок стажу за вислугу років з врахуванням цього стажу.

Позовні вимоги обґрунтовані протиправними діями відповідача, який безпідставно не зарахував до стажу в органах внутрішніх справ у ГУМВС період служби в установі ЯЭ 308/89 (наразі ДУ «Дніпровська виправна колонія (№89)» з 11.10.1983 року по 30.11.1987 року.

Ухвалою суду від 26.08.2024 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, а також встановлено відповідачу строк для надання відзиву на позов та докази на його обґрунтування.

09.09.2024 року на адресу суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено про відсутність підстав для задоволення позовних вимог з огляду на їх необгрунтованість. На момент звільнення позивача з органів внутрішніх справи України 13.05.2008 року діяв наказ Державного департаменту України з питань виконання покарань №243 від 12.12.2006 року. Відповідач звертає увагу на тому, що дані, вказані в довідці №89/19-84/к, відрізняються від даних, вказаних у трудовій книжці позивача. Також у трудовій книжці позивача на сторінках 18-19 відсутні записи щодо переведення посади контрольного майстра ділянки іншої продукції установи ЯЭ 308/89 по вільному найму, на яку позивача було призначено 05.08.1987 року, в категорію посад, що заміщуються рядовим і начальницьким органів внутрішніх справ та Державної кримінально-виконавчої служби за переліком посад і на умовах (в порядку), затверджених Міністерством внутрішніх справ та Державним департаментом з питань виконання покарань як то передбачено абз. 13 п. 1 Постанови КМУ №393 від 17.07.1992 року. У подальшому, 29.12.1987 року позивача було прийнято на службу в органи внутрішніх служб до УМВС України в Дніпропетровській області на посаду контрольний майстер виправно-трудової колонії 89 УВТУ Управління внутрішніх справ Дніпропетровського облвиконкому (наказ УВС від 30.12.1987 року №451), назва якої відрізняється від посади контрольного майстра ділянки іншої продукції, яку позивач займав з 05.08.1987 року в установі ЯЭ 308/89 по вільному найму.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи й вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини справи.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Відповідно до довідки №89/16-84/к від 20.02.2023 року, виданої Державною установою «Дніпровська виправна колонія (№89), ОСОБА_1 працював в Установі ЯЭ №308/89 по вільному найму на посадах:

1) інженер ливарного цеху в період з 11.10.1983 року (наказ №341 від 12.10.1983 року) по 14.07.1986 року;

2) контрольний майстер цеху Південного машинного заводу в період з 15.07.1986 року (наказ №39 від 11.07.1986 року) по 22.10.1986 року;

3) інженер центральної лабораторії в період з 23.10.1986 року (наказ №60 від 23.10.1986 року) по 04.08.1987 року;

4) контрольний майстер ділянки іншої продукції в період з 05.08.1987 року (наказ №16 від 05.08.1987 року) по 30.11.1987 року.

Листом №18/12-Ф-203/Лк від 14.03.2023 року ГУ МВС України в Дніпропетровській області звернулось до Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України стосовно надання того чи зараховується час перебування на вказаних судом вище посадах до періоду проходження служби в органах внутрішніх справ ОСОБА_1 .

У відповідь на вказаний лист ДУ «Дніпровська виправна колонія (№89) листом №89/16-1704 від 30.03.2023 року повідомила, що у відношення питання чи зараховується час перебування на посадах, які зазначені в трудовій книжці ОСОБА_1 до періоду служби в органах внутрішніх справ бажано керуватися Постановою КМУ №393 від 17.07.1992 року та Наказом №1352/5 від 11.09.2012 року.

ГУ МВС України в Дніпропетровській області листом №1/Ф-748/103/лк-2023 від 21.04.2024 року повідомив позивача про те, що Наказ МВС України №748 від 22.11.1993 року був скасований наказом МВС України №684 від 20.06.2004 року, тому на час звільнення позивача з органів внутрішніх справ України не діяв та його норми втратили чинність. Таким чином, надати довідку щодо врахування періодів роботи в установі ЯЭ №308/89 з 11.10.1983 року по 30.11.1987 року на посадах вільного найму до стажу служби в органах внутрішніх справ у ГУМВС правових підстав немає.

16.05.2024 року позивач звернувся до Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України Дніпропетровській області із заявою про надання довідки щодо грошового забезпечення на посаді, яку позивач займав перед звільненням для подальшого перерахунку пенсії із зарахуванням до неї періоду роботи в установі ЯЭ 308/89 (наразі ДУ «Дніпровська виправна колонія (№89) з 11.10.1983 року по 30.11.1987 року.

За результатами розгляду цього звернення відповідачем у листі №609/Ф-2826/103/Лк-2024 від 27.05.2024 року повідомлено, що врахувати зазначений період роботи на цивільних посадах до стажу служби в органах внутрішніх справ у ГУМВС правових підстав немає.

У матеріалах справи також наявна довідка №20/Ф-686/лк від 27.05.2024 року, з якої встановлено, що спірний період (з 11.10.1983 року по 30.11.1987 року) не вказаний у переліку періодів, служби в органах внутрішніх справ України.

Не згода із такими діями відповідача й слугувала підставою для звернення до суду із цим позовом.

Надаючи оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» правовою основою діяльності Державної кримінально-виконавчої служби України є Конституція України, цей та інші закони України, акти Президента України і Кабінету Міністрів України, чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також видані відповідно до них нормативно-правові акти Міністерства юстиції України.

Згідно з частиною першою статті 14 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» служба в Державній кримінально-виконавчій службі України, є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України. Час проходження служби в Державній кримінально-виконавчій службі України зараховується до страхового стажу, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби відповідно до закону.

Згідно з положеннями ч.ч. 3-6 ст. 23 Закону України «Про державну кримінально-виконавчу службу України» пенсійне забезпечення осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби здійснюється відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". При звільненні зі служби особи рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби користуються правовими і соціальними гарантіями відповідно до Закону України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист".

Особам рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби встановлюється пільговий залік вислуги років для призначення пенсії - один місяць служби за сорок днів; особам, які проходять службу у воєнізованих формуваннях і установах виконання покарань, призначених для тримання засуджених до довічного позбавлення волі, - один місяць служби за півтора місяця, а в установах виконання покарань, призначених для тримання і лікування інфекційних та психічно хворих засуджених, - один місяць служби за два місяці за переліком посад і в порядку, що затверджуються Міністерством юстиції України.

На осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби поширюється соціальний захист поліцейських, визначений Законом України "Про Національну поліцію", а також порядок і умови проходження служби, передбачені для поліцейських. Умови і розміри грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплати праці працівників кримінально-виконавчої служби визначаються Кабінетом Міністрів України.

Пенсійне забезпечення та соціальний захист працівників кримінально-виконавчої служби здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, державну службу, соціальний захист.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, є, зокрема Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" №2262-ХІІ від 09.04.1992 року (далі по тексту Закон України №2262-ХІІ).

Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, осіб начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом визначено положеннями Закону №2262-ХІІ.

Статтею 17 Закону №2262-ХІІ визначено види служби та періоди часу, які зараховуються до вислуги років для призначення пенсії.

Так, відповідно до норм цієї статті особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби і військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б"-"д", "з" статті 1-2 цього Закону, які мають право на пенсію за цим Законом, до вислуги років для призначення пенсії зараховуються:

а) військова служба;

б) служба в органах внутрішніх справ, поліції, Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Бюро економічної безпеки України, Державній кримінально-виконавчій службі України на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду;

в) час роботи в органах державної влади, органах місцевого самоврядування або сформованих ними органах, на підприємствах, в установах, організаціях і у вищих навчальних закладах із залишенням на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Бюро економічної безпеки України чи Державній кримінально-виконавчій службі України;

г) час виконання депутатських повноважень із залишенням на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Бюро економічної безпеки України чи Державній кримінально-виконавчій службі України;

д) час перебування під вартою та час відбуття покарання в місцях позбавлення волі особами, які мають право на пенсію за цим Законом, безпідставно притягнутими до кримінальної відповідальності, репресованими особами, яких у подальшому було реабілітовано;

е) час перебування у фашистських концтаборах, гетто та інших місцях примусового тримання осіб, у тому числі дітей, які були насильно вивезені з тимчасово окупованої території колишнього Союзу РСР у період Другої світової війни та які після звільнення з цих місць були призвані або прийняті на військову службу, службу до органів внутрішніх справ, якщо за час перебування в зазначених місцях примусового тримання ними не було вчинено злочину проти миру і людства;

є) час перебування в полоні або заручником, якщо полонення чи захоплення заручником не було добровільним і особа, яка має право на пенсію за цим Законом, перебуваючи в полоні або заручником, не вчинила злочину проти миру і людства;

ж) час роботи в судових органах та органах прокуратури осіб, які працювали на посадах суддів, прокурорів, слідчих і перебувають на військовій службі або службі в органах і військових формуваннях Служби безпеки України, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, податковій міліції, Бюро економічної безпеки України чи Державній кримінально-виконавчій службі України на посадах офіцерського та начальницького складу, в Службі судової охорони на посадах середнього і вищого складу, в Національному антикорупційному бюро України на посадах начальницького складу;

з) військова служба у збройних силах, органах внутрішніх справ, Національній поліції, органах державної безпеки держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав та інших військових формуваннях, створених законодавчими органами цих держав, Об`єднаних Збройних Силах Співдружності Незалежних Держав. Вислуга років (у тому числі на пільгових умовах) у цьому випадку обчислюється в порядку, встановленому законодавством держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав, на території яких військовослужбовці, особи, які мають право на пенсію за цим Законом, проходили військову службу, службу в органах внутрішніх справ, Національній поліції, органах державної безпеки, якщо інше не встановлено відповідними міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України;

и) час роботи в державних органах у разі переходу на військову службу в органи і військові формування Служби безпеки України, Управління державної охорони України, органи внутрішніх справ, Національну поліцію, Національне антикорупційне бюро України, державну пожежну охорону, Державну службу спеціального зв`язку та захисту інформації України, органи і підрозділи цивільного захисту, податкову міліцію, Бюро економічної безпеки України або Державну кримінально-виконавчу службу України на посади офіцерського та начальницького складу згідно з переліками посад, затверджуваними відповідно Службою безпеки України, Управлінням державної охорони України, Міністерством внутрішніх справ України, Національною поліцією, Національним антикорупційним бюро України, Державною службою спеціального зв`язку та захисту інформації України, центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у сферах виконання кримінальних покарань, цивільного захисту, пожежної і техногенної безпеки, державної фінансової політики, а також у разі переходу на службу до Служби судової охорони на посади середнього і вищого складу згідно з переліком посад, що затверджується Головою Служби судової охорони;

і) час перебування на посадах службовців Державної кримінально-виконавчої служби України, Національного антикорупційного бюро України, у підрозділах професійної (невоєнізованої) пожежної охорони, які в подальшому були переведені в категорію посад, що заміщуються рядовим і начальницьким складом за переліком посад і на умовах, які визначаються Національним антикорупційним бюро України, центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у сферах виконання кримінальних покарань, цивільного захисту, пожежної і техногенної безпеки;

ї) час проходження військової служби за межами України в порядку військового співробітництва або у складі національного контингенту чи персоналу відповідно до міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України;

й) служба у військовому резерві під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.

Відповідно до ст. 17-1 Закону №2262-ХІІ, порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Так, абзацом 13 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1993 №393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їхніх сімей» (далі - Постанова №393) установлено, що для призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони, особам, зазначеним у пункті «ж» статті 1-2 такого Закону, до вислуги років зараховується час перебування на посадах службовців у виправно-трудових установах, в органах і установах виконання покарань, слідчих ізоляторах, лікувально-трудових профілакторіях, інспекціях виправних робіт, підрозділах кримінально-виконавчої інспекції та невоєнізованої професійно-пожежної охорони, які переведені в категорію посад, що заміщуються рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ та Державної кримінально-виконавчої служби за переліком посад і на умовах (в порядку), затверджуваних відповідно Міністерством внутрішніх справ та Міністерством юстиції.

Відповідно до Переліку посад службовців Державної кримінально-виконавчої служби України, які в подальшому були переведені в категорію посад, що заміщуються рядовим і начальницьким складом Державної кримінально-виконавчої служби України, який затверджено Наказом Міністерства юстиції України від 11.09.2012 року №1352/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 13.09.2012 року №1578/21890, посадами які заміщуються рядовим і начальницьким складом Державної кримінально-виконавчої служби України у виправно-трудових установах, установах виконання покарань, слідчих ізоляторах, лікувально-трудових профілакторіях, інспекціях виправних робіт, підрозділах кримінально-виконавчої інспекції є:

а) начальники: відділу (частини), лабораторії, цеху (дільниці),

б) заступники: головного бухгалтера, начальника відділу,

в) головний спеціаліст,

г) старші: майстер, контрольний майстер, інженер, інспектор,

ґ) майстер, контрольний майстер, інженер, інспектор,

д) завідуючий їдальнею,

е) водій-співробітник.

У відзиві на позовну заяву відповідач вказав також і про різні найменування посад, які займав позивач: «контрольний майстер» і «контрольний майстер іншої ділянки» та наголосив, що у Переліку відсутня посада «контрольний майстер іншої ділянки».

Суд зауважує, що даний перелік не містить конкретизації щодо відділу, цеху тощо стосовно посади «контрольний майстер» як от, наприклад, стосовно начальника.

Як встановлено судом вище з довідки №89/16-84/к від 20.02.2023 року, виданої Державною установою «Дніпровська виправна колонія (№89), ОСОБА_1 працював в Установі ЯЭ №308/89 по вільному найму на посадах:

1) інженер ливарного цеху в період з 11.10.1983 року (наказ №341 від 12.10.1983 року) по 14.07.1986 року;

2) контрольний майстер цеху Південного машинного заводу в період з 15.07.1986 року (наказ №39 від 11.07.1986 року) по 22.10.1986 року;

3) інженер центральної лабораторії в період з 23.10.1986 року (наказ №60 від 23.10.1986 року) по 04.08.1987 року;

4) контрольний майстер ділянки іншої продукції в період з 05.08.1987 року (наказ №16 від 05.08.1987 року) по 30.11.1987 року.

Тож, вбачається, що у спірний період позивач займав посади, які віднесені Переліку посад службовців Державної кримінально-виконавчої служби України, які в подальшому були переведені в категорію посад, що заміщуються рядовим і начальницьким складом Державної кримінально-виконавчої служби України, а саме: інженер та контрольний майстер.

Разом з тим, у листі №609/Ф-2826/103/Лк-2024 від 27.05.2024 року відповідач вказав, що наказ МВС України №748 від 22.11.1993 року, яким внесені зміни до постанови КМУ №393 від 17.07.1992 року, був скасований наказом МВС України №684 від 20.06.20024 року та на час звільнення позивача з органів внутрішніх справ України не діяв та втратив чинність. Тож, зважаючи на те, що нормативно-правові акти не мають зворотньої дії в часі, відповідач вказав про відсутність правових підстав для врахування спірного періоду до стажу служби в органах внутрішніх справ.

Стосовно означеного аргументу відповідача суд вказує наступне.

У Рішенні Конституційного Суду України від 23.01.2020 року № 1-р/2020 вказано, що юридичну визначеність слід розуміти через такі її складові елементи: чіткість, зрозумілість, однозначність норм права; право особи у своїх діях розраховувати на розумну та передбачувану стабільність існуючого законодавства та можливість передбачати наслідки застосування норм права (легітимні очікування).

Верховний Суд у постанові від 18.01.2023 року по справі №580/1300/22 зазначив, що реалізація принципу легітимних очікувань полягає у досягненні бажаного результату шляхом вчинення правомірних дій з огляду на заздалегідь передбачені ймовірні наслідки; втілення легітимних очікувань унеможливлюється, зокрема, у випадку, коли особа не може досягнути прогнозованого результату внаслідок зміни правової основи у такі строки, що не є розумними та обґрунтованими. Легітимні очікування не можна ототожнювати із сподіваннями, що виникають на підставі особистого сприйняття або помилкової оцінки певних обставин чи правових норм; не можуть виникати легітимні очікування, якщо існує спір щодо правильного тлумачення та застосування національного законодавства; обов`язковою умовою, за наявності якої певне сподівання (вимога) особи набуває ознак легітимного очікування є те, що таке очікування (вимога) має належне правове підґрунтя, тобто наявне достатнє джерело для відповідного очікування (вимоги).

Стосовно аргументів відповідача щодо відсутності запису у трудовій книжці щодо переведення посади контрольного майстра в категорію посад, що заміщуються рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справи та Державної кримінально-виконавчої служби за переліком посад і на умовах (в порядку), затверджених відповідно Міністерством внутрішніх справ та Державним департаментом з питань виконання покарань як передбачено абз. 13 п. 1 Постанови КМУ №393 від 17.07.1992 року, суд вказує, що за усталеною практикою Верховного Суду працівник не може нести негативних наслідків за неналежне оформлення записів у трудовій книжці.

Окрім того, відповідно до пункту 5 Прикінцевих положень Кримінально-виконавчого кодексу України від 11.07.2003 року до законодавчого врегулювання питань проходження служби персоналом органів і установ виконання покарань та його соціального захисту на осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої системи поширюються дія статей 22 і 23 Закону України Про міліцію, а також порядок і умови проходження служби та грошового забезпечення, передбачені для працівників органів внутрішніх справ.

Згідно з ч. 5 ст. 23 Закону України «Національну поліцію» на осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби поширюється соціальний захист поліцейських, визначений Законом України «Про Національну поліцію», а також порядок і умови проходження служби, передбачені для поліцейських. Умови і розміри грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплати праці працівників кримінально-виконавчої служби визначаються Кабінетом Міністрів України.

Із наведених норм чинного законодавства слідує, що фактично законодавець поширив дію усіх норм, які врегульовують порядок і умови проходження служби працівниками органів внутрішніх справ, а в подальшому - поліцейськими, на працівників кримінально-виконавчої служби.

Сутність службової дисципліни, обов`язки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України, види заохочень та дисциплінарних стягнень, порядок і права начальників щодо їх застосування, а також порядок оскарження дисциплінарних стягнень визначені Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ України, затвердженим Законом України від 22.02.2006 року.

Згідно із преамбулою зазначеного Статуту його дія поширюється на осіб начальницького складу Національного антикорупційного бюро України, осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України та податкової міліції, які повинні неухильно додержуватися його вимог.

Крім того, частиною першою статті 6 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» закріплено, що Державна кримінально-виконавча служба України відповідно до закону здійснює правозастосовні та правоохоронні функції і складається з центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань, його територіальних органів управління, кримінально-виконавчої інспекції, установ виконання покарань, слідчих ізоляторів, воєнізованих формувань, навчальних закладів, закладів охорони здоров`я, підприємств установ виконання покарань, інших підприємств, установ і організацій, створених для забезпечення виконання завдань Державної кримінально-виконавчої служби України.

Таким чином, на позивача, як і на інших працівників кримінально-виконавчої служби (окрім тих, на яких розповсюджується дія Закону України «Про державну службу»), під час проходження ними служби в період, що досліджується, розповсюджується дія нормативно-правових актів органів внутрішніх справ України, а в подальшому - поліції, в тому числі й дія статей 22, 23 Закону України «Про міліцію» та відповідні норми Закону України «Про Національну поліцію», Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29.07.1991 року №114, Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України.

Таким чином, враховуючи тотожність правового статусу служби в органах внутрішніх справ і служби в установі виконання покарань, діяльність позивача, функції, які ним виконувались на момент проходження служби, статус позивача, суд доходить висновку, що стаж служби в установі ЯЭ 308/89 (наразі ДУ «Дніпровська виправна колонія (№89) має зараховуватись до стажу служби в органах внутрішніх справ.

Вказана правова позиція відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним в постанові від 20.10.2022 року по справі №160/11127/20.

Таким чином, у відповідача не було правових підстав під час складання довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії позивача та не враховувати період з 11.10.1983 року по 30.11.1987 року до стажу служби в органах внутрішніх справ.

Відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до приписів статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи встановлені обставини справи, оцінивши докази у справі в їх сукупності та норми чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до ст. 139 КАС України.

Керуючись ст. 9, 72-77, 139, 242-243, 245-246,262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Ліквідаційної комісії головного управління Міністерства внутрішніх справ України Дніпропетровської області (вулиця Троїцька, буд. 20-а, Дніпро, Дніпропетровська область, 49101, код ЄДРПОУ 08592141) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії -задовольнити.

Визнати протиправними дії Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України Дніпропетровській області щодо неврахування ОСОБА_1 до стажу служби в органах внутрішніх справ у ГУМВС період служби в установі ЯЭ 308/89 (наразі ДУ «Дніпровська виправна колонія (№89)» з 11.10.1983 року по 30.11.1987 року.

Зобов`язати Ліквідаційну комісію Головного управління Міністерства внутрішніх справ України Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу в органах внутрішніх справ у ГУМВС період служби в установі ЯЭ 308/89 (наразі ДУ «Дніпровська виправна колонія (№89)» з 11.10.1983 року по 30.11.1987 року та здійснити перерахунок стажу за вислугу років з врахуванням цього стажу.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Ліквідаційної комісії головного управління Міністерства внутрішніх справ України Дніпропетровської області судові витрати з оплати судового збору у розмірі 1211,20 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Захарчук-Борисенко