Рішення

від 10.12.2024 по справі 160/29675/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2024 року Справа № 160/29675/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Дєєва М.В. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1

про визнання протиправними, скасування мобілізаційного розпорядження, наказу та

зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

07.11.2024 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 , в якому позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати мобілізаційне розпорядження начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 б/н від 12 жовтня 2024 року, в частині призову та направлення для проходження військової служби під час мобілізації, в особливий період резервістів і військовозобов`язаних, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відповідно до поіменного списку;

- визнати протиправним та скасувати наказ командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №303 від 12 жовтня 2024 року в частині зарахування до списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_1 на посаду курсанта навчального взводу навчальної роти НОМЕР_2 навчального батальйону школи індивідуальної підготовки;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 виключити солдата ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зі списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 .

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач є студентом денної форми навчання, у зв`язку з чим він має право на відстрочку від призову на військову службу, при цьому відповідачем-1 було затримано позивача, доставлено до ТЦК, направлено для проходження медичного огляду ВЛК в результаті якого визнано позивача придатним до військової служби без обмежень. Після чого без вручення повістки на відправку військово-облікового документу було мобілізовано та відправлено до військової частини НОМЕР_1 . Позивач вважає, що відповідачі відмовились від виконання своїх службових обов`язків по з`ясуванню статусу позивача, фактично позбавили його конституційного права на освіту та позбавили права на подання заяви на відстрочку, яка йому вже надавалась раніше. Оскільки мобілізаційне розпорядження начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 б/н від 12 жовтня 2024 року, в частині призову та направлення для проходження військової служби під час мобілізації, в особливий період резервістів і військовозобов`язаних, ОСОБА_1 та наказ командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №303 від 12 жовтня 2024 року в частині зарахування до списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_1 на посаду курсанта навчального взводу навчальної роти НОМЕР_2 навчального батальйону школи індивідуальної підготовки створюють для позивача правові наслідки, з якими він не погоджується та які не відповідають вимогам чинного законодавства, у зв`язку з чим підлягають скасуванню. З огляду на вказане позивач просив задовольнити позовні вимоги.

07.11.2024 року ухвалами Дніпропетровського окружного адміністративного суду відмовлено у задоволенні заяви про забезпечення позову та відкрито спрощене позовне провадження без виклику (повідомлення) сторін.

08.11.2024 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду задоволено заяву позивача про забезпечення позову.

21.11.2024 року від військової частини НОМЕР_1 надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого вказано, що обов`язки щодо мобілізації на військову службу за призовом покладені на територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, зокрема на відповідача ІНФОРМАЦІЯ_4 . Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 303 від 12.10.2024 року відповідно до Указів Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» та № 69 «Про загальну мобілізацію» солдата ОСОБА_1 , призваного ІНФОРМАЦІЯ_4 , зараховано до списків особового складу частини та на всі види забезпечення. Таким чином, командир в/ч НОМЕР_1 постановляючи наказ про зарахування ОСОБА_1 до списків частини діяв виключно в межах своїх повноважень, та правові підстави для скасування такого наказу, як і підстави для зобов`язання виключити останнього зі списків військової частини - відсутні.

Копія ухвали від 07.11.2024 року разом з позовними матеріалами були направлені відповідачу-1 через систему «Електронний суд» та доставлено до його електронного кабінету 07.11.2024 року, що підтверджується довідками про доставку електронного листа.

Станом на дату винесення рішення по справі відповідачем-1 відзив на позовну заяву до суду не надано про причини такого неподання суд не повідомлено.

Відповідно до ч. 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до довідки про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти ОСОБА_1 з 01.09.2022 року є студентом денної форми навчання Комунального закладу «Кам`янський фаховий медичний коледж» Дніпропетровської обласної ради», куди він був зарахований наказом ректора №105-о від 03.08.2022 року зі строком навчання до 27.06.2025 року.

12.10.2024 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_5 видано мобілізаційне розпорядження б/н від 12 жовтня 2024 року, яким ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 призвано та направлено для проходження військової служби під час мобілізації, в особливий період резервістів і військовозобов`язаних, відповідно до поіменного списку до військової частини НОМЕР_1 .

Відповідно до витягу з наказу військової частини НОМЕР_1 №303 від 12.10.2024 року солдата ОСОБА_1 , призваного на військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період, відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 №64 «Про введення воєнного стану в Україні» та № 69 «Про загальну мобілізацію» призначено на посаду курсанта навчального взводу навчальної роти НОМЕР_2 навчального батальйону школи індивідуальної підготовки військової частини НОМЕР_1 , зараховано до списків особового складу частини.

Позивач вважає мобілізаційне розпорядження начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 б/н від 12 жовтня 2024 року, в частині призову та направлення для проходження військової служби під час мобілізації, в особливий період резервістів і військовозобов`язаних, відповідно до поіменного списку та наказ командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №303 від 12 жовтня 2024 року в частині зарахування до списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_1 на посаду курсанта навчального взводу навчальної роти 4 навчального батальйону школи індивідуальної підготовки протиправними та такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства, що і стало підставою для звернення до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-ХІІ (надалі за текстом - Закон №2232-XII).

Статтею 1 Закону України «Про військову службу і військовий обов`язок» регламентовано поняття військового обов`язку.

Відповідно зі статтею 1 частинами 1, 2 та 3 Закону України «Про військову службу і військовий обов`язок» захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Військовий обов`язок включає, зокрема прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу.

Крім того, статтею 1 частинами 5 та 7 вищевказаного Закону передбачено, що від виконання військового обов`язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом. Виконання військового обов`язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).

Згідно зі статтею 4 частиною 1 Закону України «Про військову службу і військовий обов`язок» встановлено, що комплектування військовослужбовцями Збройних Сил України та інших військових формувань, зокрема Збройні Сили України та інші військові формування комплектуються військовослужбовцями шляхом призову громадян України на військову службу.

Відповідно до статті 24 частини 1 пункту 4 Закону України «Про військову службу і військовий обов`язок» початком проходження військової служби вважається день відправлення у військову частину з районного (міського) військового комісаріату - для громадян, призваних на військову службу під час мобілізації, на особливий період, та на військову службу за призовом осіб офіцерського складу.

При цьому, суд зазначає, що законодавцем встановлені ряд обмежень щодо мобілізації громадян України, однак такі громадяни повинні відповідати певним вимогам (критеріям).

Частина 5 статті 1 Закону №2232-XII передбачає, що від виконання військового обов`язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом.

Згідно із частиною 9 статті 1 Закону №2232-XII щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії:

допризовники - особи, які підлягають приписці до призовних дільниць;

призовники - особи, приписані до призовних дільниць;

військовослужбовці - особи, які проходять військову службу;

військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави;

резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.

До категорії військовослужбовців прирівнюються іноземці та особи без громадянства, які відповідно до закону проходять військову службу у Збройних Силах України, Державній спеціальній службі транспорту та Національній гвардії України.

Згідно із частиною 1 статті 15 Закону №2232-XII на строкову військову службу призиваються придатні для цього за станом здоров`я громадяни України чоловічої статі, яким до дня відправлення у військові частини виповнилося 18 років, та старші особи, які не досягли 27-річного віку і не мають права на звільнення або відстрочку від призову на строкову військову службу (далі - громадяни призовного віку).

Відстрочка від призову на строкову військову службу визначена положеннями статті 17 Закону №2232-XII, відповідно до частини 1 якої відстрочка від призову на строкову військову службу надається призовникам за рішенням районної (міської) призовної комісії відповідно до цього Закону за сімейними обставинами, станом здоров`я, для здобуття освіти та продовження професійної діяльності.

Приписами частини 8 статті 17 Закону №2232-XII передбачено, що відстрочка від призову на строкову військову службу для здобуття освіти на весь період навчання надається громадянам призовного віку, які навчаються:

у закладах загальної середньої освіти ступеня та професійної (професійно-технічної) освіти з денною формою навчання. У разі досягнення такими призовниками 21-річного віку відстрочка втрачає силу;

у закладах фахової передвищої освіти з денною формою навчання, у тому числі під час здобуття початкового рівня (короткого циклу) та першого (бакалаврського) рівня вищої освіти за програмами ступеневої системи освіти;

у закладах фахової передвищої та/або вищої освіти з денною формою навчання, у тому числі під час здобуття наступного ступеня освіти;

у закладах середньої або вищої духовної освіти з денною формою навчання;

в інтернатурі, аспірантурі або докторантурі з відривом або без відриву від виробництва.

Указом Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» (затвердженим Законом України від 24.02.2022р. №2102-ІХ), введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 року строком на 30 діб.

Указом Президента України від 24.02.2022р. №69/2022 «Про загальну мобілізацію» (затвердженим Законом України від 03.03.2022р. №2105-ІХ) постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.

Зокрема, останнім Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» № 4024-ІХ від 29.10.2024 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 10.11.2024 на 90 діб

Таким чином, станом на час розгляду цієї адміністративної справи строк дії воєнного стану в Україні продовжено і він триває, як і триває мобілізація.

Відповідно до визначень основних термінів, наведених у статті 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 №3543-XII (далі - Закон №3543-XII):

мобілізаційна підготовка - комплекс організаційних, політичних, економічних, фінансових, соціальних, правових та інших заходів, які здійснюються в мирний час з метою підготовки національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України та Державної спеціальної служби транспорту (далі - Збройні Сили України, інші військові формування), сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій до своєчасного й організованого проведення мобілізації та задоволення потреб оборони держави і захисту її території від можливої агресії, забезпечення життєдіяльності населення в особливий період;

мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

Статтею 22 Закону №3543-ХІІ визначені обов`язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Поряд з цим, статтею 23 Закону №3543-ХІІ передбачена відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації.

Частиною першою статті 23 Закону №3543-ХІІ визначено категорії військовозобов`язаних, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації.

У відповідності до положень статті 23 частини 2 абзацу 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (чинної на час виникнення спірних правовідносин), призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають також здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової перед вищої та вищої освіти, асистенти-стажисти, аспіранти та докторанти, які навчаються за денною або дуальною формами здобуття освіти.

Дана норма є імперативною, вичерпною та не передбачає додаткових умов чи альтернатив окрім вказаних у цій нормі закону.

При цьому, частина 3 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначає випадки, за яких не підлягають призову на військову службу під час мобілізації не лише військовозобов`язані, а й взагалі всі громадяни, в той час, як частиною першою статті 23 Закону №3543-ХІІ визначено лише категорії військовозобов`язаних, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації.

Суд також, зауважує, що ч. 3 ст.23 Закону №3543-ХІІ не містить вказівки про поширення її дії виключно на військовозобов`язаних осіб чи осіб, які перебувають в резерві ЗСУ.

Таким чином, положення частини 3 статті 23 Закону №3543-ХІІ поширюють свою дію і на призовників, про що також свідчать і положення частини 3 статті 3 Закону №3543-ХІІ, згідно з якою зміст мобілізаційної підготовки становить, серед іншого, військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів; підготовка та накопичення військово-навчених людських ресурсів призовників, військовозобов`язаних та резервістів для комплектування посад, передбачених штатами воєнного часу.

До того ж відповідно до вимог Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» на військову службу за призовом під час мобілізації приймаються громадяни віком від 18 років та громадяни, які не досягли граничного віку перебування на військовій службі, тобто до 60 років (передбачено статтями 20, 22 цього Закону).

Судом встановлено, що відповідно до довідки про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти ОСОБА_1 з 01.09.2022 року є студентом денної форми навчання Комунального закладу «Кам`янський фаховий медичний коледж» Дніпропетровської обласної ради», куди він був зарахований наказом ректора №105-о від 03.08.2022 року.

Строк закінчення закладу освіти 27.06.2025 року.

Суд зазначає, що денна (стаціонарна) форма навчання є основною формою здобуття певного рівня освіти або кваліфікації і передбачає таке навчання з відривом від виробництва.

Отже, станом на 12.10.2024 позивач мав статус студента, а тому не підлягав призову на військову службу під час мобілізації відповідно до частини третьої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Кабінет Міністрів України 23 лютого 2022 року постановою №154 затвердив Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (далі по тексту - Положення №154), пунктом 1 якого встановлено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Згідно з пунктом 9 Положення №154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, зокрема, здійснюють заходи щодо призову громадян на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, та на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.

Відповідно до пункту 11 Положення №154 районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення, зокрема, оформляють для військовозобов`язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації та в особливий період і воєнний час, які надаються в установленому порядку, а також ведуть їх спеціальний облік.

Таким чином, обов`язок щодо перевірки наявності підстав для відстрочки від призову під час мобілізації на військову службу покладено на відповідні районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, а тому відповідач-1 мав перевірити наявність чи відсутність підстави у позивача для одержання відстрочки від призову за мобілізацією.

Крім того, як вказував позивач під час розгляду справи, під час затримання та прибуття до ТЦК ним було повідомлено про те, що він є студентом денної форми навчання.

Також, відповідно до витягу із застосунку Резерв+ вбачається, що позивачу надавалась відстрочка на підставі аб.2 ч.3 ст.23 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» до 01.09.2024 року, що свідчить про те, що у відповідача-1 наявна інформація щодо того, що позивач має право на відстрочку та є студентом денної форми навчання.

Вказана обставина відповідачами не заперечується, а тому є визнаною.

Отже, в день видачі мобілізаційного розпорядження та під час направлення позивача для проходження військової служби до військової частини НОМЕР_1 відповідачу - ІНФОРМАЦІЯ_1 , було достеменно відомо про обставини, що позивач є студентом денної форми навчання у Комунальному закладі «Кам`янський фаховий медичний коледж» Дніпропетровської обласної ради», а тому останній мав право на відстрочку від призову.

Вказане свідчить про те, що ІНФОРМАЦІЯ_6 не виконав свій обов`язок щодо перевірки наявності підстав для відстрочки від призову під час мобілізації на військову службу.

При цьому, в матеріалах справи відсутні докази того, що позивач, будучи обізнаним про наявність в нього права на відстрочку, погодився вступити до лав ЗСУ в добровільному порядку.

Суд також зазначає, що згідно положень ч. 2 ст. 77 КАС України саме на відповідачів покладено обов`язок довести правомірність своїх дій та рішень. Натомість, позивач не зобов`язаний був доводити той факт, що він повідомив про свій особливий статус студента денної форми навчання та те, що він не підлягав мобілізації.

Таким чином, як було встановлено судом, позивач мав право на відстрочку від призову за мобілізацією на підставі абзацу 2 частини 3 статті 23 Закону №3543-ХІІ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», (чинної на час виникнення спірних правовідносин) як студент, який навчається за денною формою здобуття освіти, і факт здобуття позивачем освіти в вищому навчальному закладі відповідачами не заперечується та не спростовується.

За наведених обставин, дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо призову під час мобілізації та направлення до військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 на військову службу є протиправними.

При цьому, суд зазначає, що відповідно до пункту 79 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487, районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки організовують оповіщення та у разі потреби можуть здійснювати безпосередньо через військових посадових осіб, військовослужбовців, державних службовців, працівників, визначених рішенням керівника відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, оповіщення призовників, військовозобов`язаних та резервістів за місцем їх проживання (роботи, навчання тощо) шляхом вручення повісток під їх особистий підпис (додаток 11) та/або рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення про їх виклик до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів і забезпечують здійснення контролю за їх прибуттям.

Отже територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, виконуючи свої владні управлінські функції, здійснюють оповіщення призовників, військовозобов`язаних та резервістів шляхом направлення повістки.

Згідно підпункту 2 пункту 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів» від 30.12.2022 № 1487, призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов`язаних та резервістів.

Отже мобілізаційне розпорядження є лише засобом оповіщення військовозобов`язаної особи про її прибуття на вказану дату до територіального центру комплектування.

Відповідно саме по собі оповіщення призовників, військовозобов`язаних та резервістів про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, оформлене у вигляді повістки та або мобілізаційного розпорядження, та по суті оскаржуване позивачем мобілізаційне розпорядження, яке складено відповідачем-1 на виконання законодавства з питань військового обов`язку та вручено позивачу, не є рішенням чи дією суб`єкта владних повноважень у розумінні КАС України, у зв`язку з чим позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування мобілізаційного розпорядження задоволенню не підлягають.

Крім того, з метою ефективного поновлення права позивача, порушеного протиправними діями відповідача-1 щодо призову під час мобілізації та направлення до військової частини НОМЕР_1 позивача на військову службу, задоволенню підлягають і похідні позовні вимоги позивача щодо скасування наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №303 від 12 жовтня 2024 року в частині зарахування до списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_1 на посаду курсанта навчального взводу навчальної роти НОМЕР_2 навчального батальйону школи індивідуальної підготовки та зобов`язання Військової частини НОМЕР_1 виключити солдата ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зі списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 .

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а за змістом ст. 90 цього Кодексу суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінюючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 139, 243-246,257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ), Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) про визнання протиправними, скасування мобілізаційного розпорядження, наказу та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо призову ОСОБА_1 під час мобілізації та направлення до військової частини НОМЕР_1 на військову службу.

Визнати протиправним та скасувати наказ командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №303 від 12 жовтня 2024 року в частині зарахування до списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_1 на посаду курсанта навчального взводу навчальної роти НОМЕР_2 навчального батальйону школи індивідуальної підготовки.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 виключити солдата ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зі списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 .

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. ст.295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя М.В. Дєєв