Ухвала

від 08.12.2024 по справі 215/6243/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

08 грудня 2024 року Справа №215/6243/24

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Букіна Л.Є., розглянувши у місті Дніпрі у порядку письмового провадження заяву заяву ОСОБА_1 про відвід судді Бухтіярової М.М. в адміністративній справі №215/6243/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги №1» Криворізької міської ради про встановлення наявності компетенції (повноважень),-

УСТАНОВИВ:

У провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 про відвід судді Бухтіярової М.М. в адміністративній справі №215/6243/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги №1» Криворізької міської ради про встановлення наявності компетенції (повноважень).

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.10.2024 дана адміністративна справа розподілена судді Бухтіяровій М.М.

04.12.2024 від позивача засобами поштового зв`язку надійшла заява про відвід судді Бухтіярової М.М.

В обґрунтування заяви про відвід судді позивачем зазначено про не погодження з ухвалою суду про залишення позову без руху у справі №215/6243/24, що має сумніви в неупередженості та об`єктивності судді, вважає, що суддя умисно затягує розгляд справи та не видає ухвали про відкриття провадження, використовуючи диктатуру судової влади, абстрактність, ілюзійність своєї діяльності для домінування, тому довіра до судді відсутня і саме відвід судді сприяв би уникненню сумнівів щодо її неупередженості та виконанню принципу верховенства права і правової визначеності.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.12.2024 року заяву про відвід судді Дніпропетровського окружного адміністративного визнано необґрунтованою. Справу передано для проведення автоматичного розподілу для визначення судді для розгляду заяви про відвід судді.

Згідно із протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду заяви про відвід судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Бухтіяровій М.М., визначено суддю Дніпропетровського окружного адміністративного суду - Букіну Л.Є.

Розглядаючи заяву про відвід судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Бухтіярової М.М., суд зазначає, що за правилами ч.4 ст.40 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому ч.1 ст.31 цього Кодексу.

Відповідно до ч.8 ст.40 КАС України суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.

Відповідно до ч.1 ст.36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):

1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;

2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;

3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді;

5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Частиною 2 цієї статті встановлено, що суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу (Недопустимість повторної участі судді в розгляді адміністративної справи).

Згідно із ч.3 ст.39 КАС України відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження.

Тобто, вищенаведеними приписами процесуального законодавства передбачено виключний перелік підстав для відводу судді, а також визначено необхідні умови для звернення з такою заявою, зокрема: дотримання строків звернення та її (заяви про відвід) обов`язкова вмотивованість.

Надаючи оцінку доводам позивача з приводу заявленого відводу судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Бухтіяровій М.М. суд зазначає, що статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, об`єктивно безстороннім є судовий орган, діяльність якого відповідає таким критеріям: - забезпечується не лише здійснення правосуддя, а й зовнішній вияв того, що відбувається свідчить про неупередженість суду; - судом створено достатні гарантії для усунення підстав і навіть потенційної можливості побоюватися, що він, незалежно від особистої поведінки, не є безстороннім.

Також, із практики Європейського суду з прав людини вбачається, що особливо важливим питанням є питання довіри, яку суди повинні вселяти в громадськість у демократичному суспільстві.

У рішенні «Газета-Центр проти України» від 15 липня 2010 року Європейський суд з прав людини, встановлюючи порушення принципу безсторонності, зазначив, що відповідно до усталеної практики Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно визначатися на підставі суб`єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку певного судді, що означає необхідність встановити, чи мав суддя у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об`єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував суд і, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його безсторонності. У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду. Навіть зовнішні прояви можуть бути важливими або, іншими словами, «правосуддя має не тільки чинитись, також має бути видно, що воно чиниться».

Питання щодо об`єктивної неупередженості висвітлено у справі «Фей проти Австрії», в якій Європейський суд з прав людини вказав, що об`єктивна неупередженість полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об`єктивну неупередженість слід визначити чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості.

Разом з тим, за правилами частини четвертої статті 36 КАС України, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Пункт 57 Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень підкреслює, що зміст конкретних судових рішень контролюється, насамперед, за допомогою процедур апеляції або перегляду рішень у національних судах та за допомогою права на звернення до Європейського суду з прав людини.

У Висновку № 3 (2002) згаданої Консультативної ради щодо принципів та правил, які регулюють професійну поведінку суддів, зокрема питання етики, несумісної поведінки та безсторонності, зазначено, що судові помилки щодо юрисдикції чи процедури судового розгляду, у визначенні чи застосуванні закону, здійсненні оцінки свідчень повинні вирішуватися за допомогою апеляції; інші суддівські порушення, які неможливо виправити в такий спосіб, повинні вирішуватися щонайбільше поданням позову незадоволеної сторони проти держави.

На переконання суду, визначені позивачем підстави для відводу судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Бухтіяровій М.М. не є вмотивованими та не вказують на упередженість судді, а лише свідчать про незгоду з прийнятим процесуальними діями та рішенням судді.

Будь-яких інших доказів, які б підтверджували пряму чи опосередковану заінтересованість вказаного судді у результаті розгляду цієї справи або наявність обставин, які викликають сумнів у його неупередженості при розгляді цієї справи, з матеріалів справи та доводів заяви про відвід не вбачається.

Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що викладені позивачем доводи для відводу судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Бухтіяровій М.М. не є вмотивованими та не викликають сумнів у його (судді) неупередженості при розгляді цієї справи, у зв`язку з чим, у задоволенні відповідної заяви слід відмовити.

За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.

Керуючись ст. 36, 39-41, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Бухтіярової М.М. в адміністративній справі №215/6243/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги №1» Криворізької міської ради про встановлення наявності компетенції (повноважень).

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Л.Є. Букіна