Рішення

від 10.12.2024 по справі 240/10392/24

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2024 року м. Житомир справа № 240/10392/24

категорія 108020200

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Єфіменко О.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Контакт" до Житомирсьої митниці Державної митної служби України про визнання протиправними та скасування рішення і картки відмови,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернулося Приватне підприємство "Контакт" (далі - ПП "Контакт") із позовом, в якому просить:

- визнати протиправним і скасувати видане Житомирською митницею Держмитслужби України Рішення про коригування митної вартості товарів від 30.04.2024 №UA101000/2024/000142/2;

- визнатипротиправною і скасувати видану Житомирською митницею Держмитслужби України картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 30.04.2024 №UA101070/2024/000077.

Позовні вимоги обґрунтувало посиланням на протиправність оспорюваних рішень, оскільки для митного оформлення товару митному органу були надані усі необхідні документи, що підтверджують заявлену декларантом митну вартість такого товару.

На переконання позивача, рішення митниці про коригування митної вартості товарів є необґрунтованим, оскільки митним органом не наведено підстав, що у достатній мірі свідчили б про свідоме заниження декларантом митної вартості.

05.06.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрите провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників (у порядку письмового провадження).

18.06.2024 до суду надійшов відзив на позов Житомирської митниці, в якому представниця відповідача просила відмовити у задоволенні позовних вимог. Свою позицію мотивувала посиланням на те, що під час митного оформлення встановлено, що документи, які підтверджують заявлену митну вартість та на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та містять розбіжності, а тому у митного органу виникли обґрунтовані сумніви щодо правильності визначення позивачем митної вартості товарів.

Пояснює, що контракт на поставку товару одночасно містить дві умови щодо оплати товару, які суперечать одна одній. Крім того, умови DAP передбачають обов`язок продавця доставити товар до місця призначення, а покупця - вивантажити його за свій рахунок, якщо інше не обумовлено у контракті. Оскільки у контракті не зазначено ніяких умов щодо вивантаження товару, декларант митномуоргану зобов`язаний був надати відповідний документ з інформацією щодо вивантаження, так як такі витрати відповідно до п.п.6 ч.10 ст.58 МК України входять до митної вартості товару. Крім того, в перекладі на українську мову копії митної декларації країни відправлення №370820240000077732 відомості про реквізити договору(UAS-240109U), не відповідають реквізитам зовнішньоекономічного договору, за яким здійснюється поставка оцінюваних товарів, порт доставки в документі зазначено український, як фактично прибув у порт Гданськ, що географічно знаходиться в Польщі. Також в документі не зазначено узгодженого сторонами місця доставки товару на умовах DAP «вид укладання угоди».

20.06.2024 до суду надійшла від представника позивача відповідь на відзив, в якій просить заперечує проти доводів представниці митного органу, вважає що достатніх підстав для здійснення коригування митної вартості ввезеного для підприємства товару у відповідача не було.

Згідно з частиною п`ятою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Суд зазначає, що судове рішення у справі, постановлене у письмовому провадженні, складено у повному обсязі відповідно до ч.4 ст.243 КАС України, з врахуванням положень ст. 263 КАС України.

Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши докази, які містяться в матеріалах справи, суд встановив наступне.

11.11.2016 між ПП "Контакт" (покупець) та компанією Xiamen Mastone Eguipment Co. (Китай) (продавець) укладено контракт №KSA-161111.

На виконання зовнішньоекономічного контракту №KSA-161111 від 11.11.2016, позивачем на митну територію України ввезено товари та 29.04.2024 подано до митного оформлення митну декларацію № 24UA101070002140U5, у графі 31 якої заявлено до митного оформлення наступні товари:

№1 Каменерізальні верстати в комплекті з інструментом моделі MAS-12 і MAS- 1600 -2, вага нетто 20 600 кг, код згідно з УКТЗЕД 8464100000;

№2 Диски для різання каменю з сегментами, з вмістом штучного алмазу - 1000 шт. загальною вартістю 15000 дол. США, вага нетто 2300 кг, кодом згідно з УКТЗЕД 6804210000;

№3 Вироби з чорних металів: Рейки для залізничних колій нові», код згідно з УКТЗЕД 7302102200.

Разом з митною декларацією декларант подав такі документи:

- контракт №KSA-161111 від 11.11.2016;

- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №6 від 04.04.2022;

- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №7 від 05.07.2023;

- пакувальний лист №UAS-240109U від 09.01.2024;

- рахунок-проформу №KSA-2401 від 09.01.2024;

- рахунок-фактуру (iнвойс) №UAS-240109U від 09.01.2024;

- коносамент №MEDUX6225767 від 04.02.2024;

- накладну УМВС №03288 від 17.04.2024;

- бухгалтерську довідку, що підтверджує вартість товару за березень 2024року;

- прейскурант (прайс-лист) виробника товару від 01.01.2024;

- висновокпровартісніхарактеристикитовару, підготовленийспеціалізованою експертною організацією з додатками №В-1091 від 29.04.2024;

- митна декларація Т1 24UA403070BAWVRQJ4 від 17.04.2024;

- декларація попереднього митних оформлення №403030/2022/019267 від 23.10.2023;

- інформацію з сайту виробника щодо вартості верстатів MAS-12 та MAS-1600;

- копію митної декларації країни відправлення №370820240000077732 від 01.02.2024 та її переклад.

У МД №24UA101070002140U5 митна вартість імпортованого товару заявлена за основним методом - за ціною, визначеною у контракті, та декларант подав комплект документів для визначення митної вартості товарів за першим методом. При цьому, на думку позивача, первинний пакет документів містив вичерпну достовірну та точну інформацію для правильного визначення та перевірки митної вартості.

При прийнятті митної декларації митним органом було проведено порівняння рівня заявленої митної вартості товару з інформацією, наявною в автоматизованій системі митного оформлення «Інспектор», а також з рівнем митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено. За результатами перевірки встановлено, що заявлена митна вартість товарів є нижчою за вартість ввезених на митну територію України схожих товарів №1 та № 3 та на підставі наведеного витребувало в декларанта додаткові документи.

ПП "Контакт" на вимогу від 29.04.2024 надало до МД №24UA101070002140U5 лист пояснення №1 від 29.04.2024, переклад митної декларації країни відправлення №370820240000077732 від 01.02.2024, доповнення до контракту №5-2 від 01.12.2021 до контракту №KSA-161111 від 11.11.2016 щодо застосування Правил Інкотермс.

В листі позивач пояснив, що оплата за товар не здійснювалася, оскільки за умовами договору було передбачено, що 100% оплата за поставлений товар здійснюється протягом 120 робочих днів після вивантаження товару на склад покупця (проформа-інвойс №KSA-2401 від 09.01.2024); документи про вартість страхування теж не подавалися, оскільки згідно з доповненням №7 від 05.07.2023 до контракту страхування вантажу на умовах поставки DAP "Тернопіль" не здійснюється; також не подавалися і не було у них обов`язку подавати для митного оформлення документипро вартість транспортних витрат до кордону України, оскільки враховуючи умови поставки DAP «Тернопіль», такі витрати є витратами продавця і не включаються до митної вартості товару на території України; митні органи не наділені правом ревізувати експертні висновки ТПП і згідно ст.11 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» вони є обов`язковими для застосування на всій території України; дляпідтвердженняцінової інформації продавцятоварунасайті https://www.stonecontact.com були надані працюючі посилання на відповідні інтернет- сторінки, а також зазначено, що розміщені на сайті цінові пропозиції виробника/ продавця передбачають, що ціни на умовах поставки FOB є нижчими, ніж ціни на умовах поставки DAP Молдова/Україна.

Не зважаючи на пояснення та додаткові документи відповідач прийняв прийняв рішення прокоригуваннямитної вартості товарів від 30.04.2024 №UA101000/2024/000142/2 та видав картку відмови в митному оформленні товарів № UA101070/2024/000077 від 30.04.2024.

При цьому була скоригована митна вартість:

товару №1 «Каменерізальні верстати з комплектом інструментів моделі MАS-12 і MАS-1600. Всього 3 комплекти» на підставі інформації раніше визнаної митної

вартості згідно ЕМД № 23UA204020012758U1 від 29.03.2023 на рівні 3,99 дол. США/

кг, або 27378,13 дол. США/шт.;

товару №3 - «Рейки для залізничних колій нові, широкопідшовові, масою погонного метра більше 36 кг, довжиною 4-6м, всього 40 м.п.» на підставі інформації раніше визнаної митної вартості згідно ЕМД № 24UA110130004830U5 від 04.03.2024 на рівні 1,31 дол. США/кг, що збільшує загальну вартість імпортованого товару на 271,20

дол. США.

У подальшомутоварвипущеноувільнийобігна підставі митноїдекларації №24UA101070002172U7 від 30.04.2024 із забезпеченням сплати митних платежів, передбаченому ч.7 ст.55 Митного кодексу України 472 819,61 грн.

Позивач вважає рішення відповідача від 30.04.2024 №UA101000/2024/000142/2 та картку відмови у прийнятті декларації від 30.04.2024 №UA101070/2024/000077незаконними та необґрунтованими, у зв`язку з чим подав даний позов до суду.

Норми права, якими урегульовані спірні відносини.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, справлянням митних платежів регулюються положеннями Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VI, що набрав чинності з 01.06.2012.

Статтею 49 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною четвертою статті 58 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця /частина п`ята статті 58 Митного кодексу України/.

За приписами пункту 1 частини четвертої статті 54 Митного кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення та реалізації спірних відносин), митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частиною п`ятою цієї статті, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

А відповідно до частини шостої зазначеної статті, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Статтею 57 Митного кодексу України визначено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

У той же час, як визначено частиною сьомою статті 54 Митного кодексу України, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Згідно з частиною другою статті 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За обставин цієї справи між сторонами виник спір щодо правомірності рішень митного органу про відмову у митному оформленні товарів та коригування митної вартості товарів.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку (частина друга статті 2 КАС України).

Виходячи із системного аналізу наведених вище положень статті 54 Митного кодексу України, суд дійшов висновку, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості митний орган зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 Митного кодексу України.

Єдиними підставами, що надають митному органу право відійти від встановлених обмежень, які пов`язані із перевіркою основного переліку документів, що підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи, є лише наявність передбачених законодавцем обставин, а саме - у випадку якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.

У ході митного оформлення у спірних відносинах відповідачем вказано, що подані до митного контролю документи містили розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару: витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

Відповідно до пункту 3 частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

У постанові Верховного Суду від 28.11.2022 у справі №826/6029/18 викладено правовий висновок, відповідно до якого у контексті вимог частини другої статті 2 КАС України нормативне обґрунтування прийнятого рішення та його співвідношення з фактичними обставинами не є формальною вимогою, оскільки суд має перевірити чи діяв суб`єкт владних повноважень, у тому числі (…) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень; принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень полягає у тому, щоб рішенням було прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.

У постанові Верховного Суду від 12.09.2023 у справі №420/14943/21 зазначено, що критеріями обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень є: 1) логічність та структурованість викладення мотивів, що стали підставою для прийняття відповідного рішення; 2) пов`язаність наведених мотивів з конкретно наведеними нормами права, що становлять правову основу такого рішення; 3) наявність правової оцінки фактичних обставин справи (поданих документів, інших доказів), врахування яких є обов`язковим у силу вимог закону під час прийняття відповідного рішення; 4) відповідність висновків, викладених у такому рішенні, фактичним обставинам справи; 5) відсутність немотивованих висновків та висновків, які не ґрунтуються на нормах права.

Суд зазначає, що за умовами зовнішньоекономічного контракту № KSA-161111 від 11.11.2016 товар поставляється на умовах СRF Одеса порт. Однак, згідно з додатку до контракту №6 від 04.04.2022 до контракту №KSA-161111 від 11.11.2016 поставка товару змінена на DAP Тернопіль, а його вартість визначається в проформі-інвойсі, підписаному сторонами контракту.

Поставка на умовах DAP Інкотермс (англ. Delivered At Place Поставка в місце призначення), означає, що продавець несе ризики за вантаж до моменту його доставки в місце призначення. Умова може застосовуватися до будь-якого способу перевезення.

За умовами DAP вантажовідправник передає товар одержувачу готовим до розвантаження в кінцевому пункті призначення. Всі транспортні витрати лягають на продавця, у той час як митне оформлення (для імпорту) оплачує покупець.

Отже, поставка на умовах DAP Інкотермс не передбачає обов`язку позивача, як покупця товару щодо оплати послуг з перевезення та страхування товару до позивача та, відповідно, обов`язку отримання від продавця товару документів, які підтверджують зазначені витрати.

Окрім того, згідно з додатком №7 від 05.07.2023 до контракту №KSA-161111 від 11.11.2016 страхування вантажу не здійснюється.

Отже, позивачем не здійснювались витрати на перевезення товару та його страхування.

Суд зазначає, що використовуючи під час митного контролю повноваження щодо отримання від декларанта додаткових документів, які підтверджують числові значення митної вартості товару, поставленого на умовах DAP Інкотермс, задекларованого в митній декларації, відповідач не мав підстав покладати на позивача обов`язок щодо надання для підтвердження числових значень вартості товару транспортних (перевізних) документів та інших документів (в межах даних правовідносин).

Частиною 2 ст. Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" встановлено, що методичні та експертні документи, видані торгово-промисловими палатами в межах їх повноважень, є обов`язковими для застосування на всій території України.

Отже, є протиправним неврахування відповідачем Експертного Висновку Житомирської Торгово-Промислової палати від 29.04.2024 № В-1091.

Суд також зауважує, що за умовами, вказаними у додатку №6 від 04.04.2022 до контракту №KSA-161111 від 11.11.2016, ціна товарів визначається сторонами контракту у проформа - інвойсі, підписаній сторонами. Документами, які підтверджують вартість і суму товару, яка підлягає сплаті за товар, імпортований позивачем, є: проформа-інвойс № KSA-2401 від 09.01.2024, комерційний інвойс №UAS-240109U від 09.01.2024, пакувальний лист № UAS-240109U від 09.01.2024, експортна митна декларація№ 370820240000077732 від 01.02.2024, прайс-лист продавця від 01.01.2024.

Жодним чином на достовірність заявленої митної вартості товару не впливає і так

звана розбіжність зазначення в експортній декларації від № 370820240000077732 від 01.02.2024 не номера контракту, а номера комерційного інвойсу UAS-240109U від 09.01.2024. Даний комерційний інвойс дозволяє ідентифікувати товар, що експортується та його вартість і умови поставки.

Щодо відсутності оплати за товар станом на день подання митної декларації то за умовами додатку №6 від 04.04.2022 до контракту №KSA-161111 від 11.11.2016 передбачено, що 100% оплата за поставлений товар здійснюється протягом 120 робочих днів після вивантаження товару на склад покупця.

Отже, оскільки позивачем подано при первинній подачі декларації повний перелік документів, визначений в ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, що не містять жодних неврегульованих розбіжностей/не пояснених фактів/ недостовірних даних, відповідач міг безперешкодно самостійно визначити/ перевірити митну вартість за основним методом, без порівняння чи витребування інших документів.

Відповідачем не наведено належних у рішенні та достатніх аргументів з приводу того, що подані позивачем документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості товару, чи є недостатніми для визначення митної вартості товару за основним методом (ціною договору).

Проаналізувавши документи в матеріалах справи, суд дійшов висновку що аргументи відповідача не відповідають обставинам справи.

Суд підтримує доводи позивача, що митним органом безпідставно відмовлено ПП "Контакт" у визнанні заявленої митної вартості за основним методом.

Враховуючи викладене вище, а також те, що відповідач у ході проведення митного оформлення не встановив фактів понесення позивачем додаткових витрат у зв`язку з придбанням товарів, заниження їх вартості в інший спосіб тощо, суд дійшов висновку про безпідставність рішень митного органу про коригування митної вартості ввезених позивачем товарів.

Суд зауважує, що доводи митного органу про заниження декларантом митної вартості товарів ґрунтуються виключно на припущеннях, що не підтверджені документально.

Приймаючи рішення про коригування митної вартості імпортованого позивачем товару за другорядним (резервним) методом, митний орган не вказав, яким чином митна вартість товару була визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, та не навів жодних розрахунків, за якими митним органом було визначено таку вартість товару, що є порушенням статті 55 Митного кодексу України.

Відповідно до частини першої статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Разом з цим, як визначено частиною другою статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже обов`язок щодо доведення правомірності спірного рішення про коригування митної вартості товарів покладено на митний орган як на суб`єкта владних повноважень.

Однак відповідачем таких доказів суду не надано.

А оскільки в ході судового розгляду належними доказами не спростовано твердження позивача, що надані для митного оформлення документи в сукупності підтверджують правильність визначення митної вартості імпортованого товару, підстави для висновку суду про те, що заявлена позивачем митна вартість товару є заниженою чи необ`єктивною, відсутні.

Як наслідок, суд дійшов висновку, що митний орган неправомірно відмовив позивачу у визнанні задекларованої ним митної вартості товару, визначив митну вартість за другорядним методом та прийняв рішення про коригування митної вартості товару, а тому такі рішення належить визнати протиправними та скасувати, а позов ПП "Контакт"- задовольнити.

Крім цього, суд враховує, що відповідно до частини 12 статті 264 МК України у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою органу доходів і зборів заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Таким чином, картка відмови у прийнятті митної декларації є документом, що формалізує негативне для декларанта рішення посадової особи митного органу про завершення процедури декларування товарів, заявлених до митного оформлення на підставі конкретної митної декларації.

А тому картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 30.04.2024 №UA101070/2024/000077 так само належить визнати протиправною та скасувати.

Зважаючи на встановлені в ході розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими урегульовані спірні відносини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ПП "Контакт" повністю.

Згідно з частиною першою статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.1ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачу підлягає відшкодуванню сума сплаченого судового збору в розмірі 30 280 грн, платіжне доручення про його сплату знаходяться у матеріалах справи.

Керуючись ст.ст. 9, 72-77, 139, 242-243, 245-246 КАС України, суд,

вирішив:

Адміністративний позов Приватного підприємства "Контакт" (вул. Іршанська, 3, оф.20, смт Нова Борова, Житомирська область, Хорошівський район, 12114. ЄДРПОУ: 13559654) до Житомирської митниці (вул. Перемоги, 25, м. Житомир, 10003. ЄДРПОУ: 44005610) про визнання протиправними та скасування рішення і картки відмови, задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA101000/2024/000142/2 від 30.04.2024 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA101070/2024/000077 від 30.04.2024, прийняті Житомирською митницею.

Стягнути на користь Приватного підприємства "Контакт" понесені витрати зі сплати судового збору у розмірі 30 280 (тридцять тисяч двісті вісімдесят) грн за рахунок бюджетних асигнувань Житомирської митниці.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Єфіменко

Повний текст складено: 10 жовтня 2024 р.

10.12.24