Рішення

від 06.12.2024 по справі 320/3980/24

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 грудня 2024 року м. Київ№ 320/3980/24

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Жукової Є.О., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення у справі №320/3980/24

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «АВЕНТИН»доГоловного управління ДПС у м. Києві; Державної податкової служби України провизнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії, ВСТАНОВИВ:

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 07.11.2024 у справі №320/3980/24 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «АВЕНТИН» задоволено повністю.

В подальшому, від представника позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення у справі в частині розподілу судових витрат, в якій заявник просить суд стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів 20000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Розглянувши подану заяву про ухвалення додаткового рішення, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтується заява, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду заяви і вирішення її по суті, суд дійшов висновку про наступне.

Відповідно до частини першої статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно частини другої вказаної статті заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. (частина третя статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Частиною третьою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку її до розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина четверта статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України).

Аналіз вимог статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України дає підстави для висновку, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

При цьому, правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначає Закон України від 05 липня 2012 року №5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі - Закон №5076-VI).

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону №5076-VI договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно статті 13 Закону №5076-VI адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, є самозайнятою особою. Адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, може відкривати рахунки в банках, мати печатку, штампи, бланки (у тому числі ордера) із зазначенням свого прізвища, імені та по батькові, номера і дати видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.

Статтею 30 Закону №5076-VI передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява №19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (пункту 268).

Вказаний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц (провадження №14-382цс-19).

З матеріалів справи вбачається, що 18 грудня 2023 року між адвокатським бюро Євгена Симбірцева в особі керуючого адвоката Євгена Симбірцева (адвоката) та ТОВ «НВП «АВЕНТИН» (клієнт) укладений договір №18/12 про надання правничої допомоги, відповідно до умов якого клієнт доручає, а бюро приймає на себе зобов`язання надавати необхідну послуги з правової допомоги - захисту, надання іншої правової допомоги та представництво інтересів Клієнта щодо скасування рішень комісії регіонального рівня ГУ ДПС у м. Києві від 08.12.2023 № 10121657/44486477 та від 13.12.2023 № 10149605/44486477, № 10149642/44486477 про відмову у реєстрації податкових накладних та зобов`язання ДПС України їх зареєструвати.

Відповідно до п. 5.1 Договору про надання правової допомоги від 18.12.2023 №18/12, укладеного між Позивачем та Адвокатським Бюро за надання правової допомоги за цим Договором клієнт сплачує адвокатському бюро суму адвокатського гонорару у розмірі 20 000 грн. в строк протягом 10 робочих днів з дня підписання акту прийняття виконаних послуг за результатами розгляду справи про оскарження рішень комісії регіонального рівня у кожній судовій інстанції.

Представником позивача на підтвердження заявлених до стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 20000 (двадцять тисяч) гривень надано до суду: копію договору №18/12 про надання правничої допомоги від 18.2.2023 та копію акту прийому -передачі надання правової (правничої) допомоги №08/11 від 08.11.2024 до Договору про надання правничої допомоги від 18.12.2023.

Згідно із вказаного акту №08/11 від 08.11.2024 адвокатське бюро надало, а клієнт прийняв наступну правничу допомогу за Договором:

1. Аналіз первинних документів на предмет відповідності таких чинному законодавству України: договорів, угод, контрактів та ін.; процесуальних документів, поданих до органів ДПСУ в процесі адміністративного оскарження - 4 години;

2. Здійснення аналізу підстав та обґрунтованості 3 рішень комісії регіонального рівня ГУ ДПС у м. Києві про відмову у реєстрації податкових накладних та рішень ДПС України про їх перегляд в адміністративному порядку - 3 години;

3. Складання, оформлення та подання до суду адміністративного позову про скасування 3 рішень комісії регіонального рівня ГУ ДПС у м. Києві про відмову у реєстрації податкових накладних та зобов`язання ДПС України зареєструвати такі - 4 години;

4. Направлення до суду 27.03.2024 відповіді на відзив у справі №320/3980/24 - 2 години;

5. Направлення до суду 13.05.2024 додаткових пояснень з додатковими доказами у справі №320/3980/24 - 2 години.

18 листопада 2024 року від представника Головного управління ДПС у м. Києві надійшли заперечення на заяву про стягнення витрат на правничу допомогу, в якій відповідач зазначає, що розмір визначених витрат є штучно завищеним, просить відмовити позивачу у стягнення витрат на правничу допомогу.

Дослідивши надані позивачем докази на підтвердження витрат на правничу професійну допомогу, суд звертає увагу, що більшість викладених в акті видів наданої правничої допомоги охоплюються загальною діяльністю адвоката та мають на меті складання позовної заяви і подання її до суду. Тому, такі дії вчинені адвокатом в межах однієї правничої послуги з підготовки позовної заяви і не є окремими видами правничих послуг.

Також підготовка письмових заяв (відповіді на відзив/додаткових пояснень) є неспівмірними визначеній сумі за фактично виконані роботи, так як не потребують значного часу для їх складення.

Відповідно до практики ЄСПЛ, зокрема у пункті 95 рішення у справі "Баришевський проти України" (заява №71660/11), пункті 80 рішення у справі "Двойних проти України" (заява №72277/01), пункті 88 рішення у справі "Меріт проти України" (заява №66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

У пункті 154 рішення ЄСПЛ у справі Lavents v. Latvia (заява №58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

Суд зазначає, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

В контексті наведеного положення законодавства покладають обов`язок доведення неспівмірності понесених витрат на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Аналогічна правова позиція, висловлена Верховним Судом у постанові від 25 лютого 2020 року у справі №813/1966/18.

Верховний Суд у постанові від 01 вересня 2022 року у справі №640/16093/21 вказав, що в будь-якому випадку, суд зобов`язаний перевірити докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт, їх вартість, з огляду на положення частини четвертої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України згідно якої для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Згідно з пунктом 9 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності щодо надання правової інформації, консультацій та роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункту 6 частини першої статті 1 Закону №5076-VI).

Відповідно до статті 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності є: надання правової інформації, консультацій та роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; захист прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування в кримінальному провадженні, особи, стосовно якої розглядається питання про видачу іноземній державі (екстрадицію), а також особи, яка притягається до адмінвідповідальності під час розгляду справи про адмінправопорушення; надання правової допомоги свідку в кримінальному провадженні; представництво інтересів потерпілого під час розгляду справи про адмінправопорушення, прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача в кримінальному провадженні; представництво інтересів фіз- і юросіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших держорганах, перед фіз- та юрособами; представництво інтересів фіз- і юросіб, держави, органів держвлади, органів місцевого самоврядування в іноземних, міжнародних судових органах, якщо іншого не встановлено законодавством іноземних держав, статутними документами міжнародних судових органів та інших міжнародних організацій або міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана ВРУ; надання правової допомоги під час виконання та відбування кримінальних покарань.

Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи заявлені представником позивача витрати на професійну правничу допомогу, суд приходить до висновку, що зазначені представником ТОВ «НВП «АВЕНТИН» витрати на професійну правничу допомогу є дещо завищеними, врахувавши критерій реальності таких витрат, вважає за належне відшкодувати позивачу 5000 (п`ять тисяч) гривень, що підлягають стягненню з відповідачів у рівних частинах, що буде співмірним зі складністю цієї справи і наданим обсягом послуг та виконаних робіт.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 132, 134, 139, 241-252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Ухвалити додаткове рішення у справі №320/3980/24.

2. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «АВЕНТИН» понесені витрати на правову допомогу в розмірі 5000 грн (п`ять тисяч гривень 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві.

5. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «АВЕНТИН» понесені витрати на правову допомогу в розмірі 5000 грн (п`ять тисяч гривень 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України.

Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини додаткового рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту додаткового рішення.

Суддя Жукова Є.О.