Рішення

від 09.12.2024 по справі 340/6760/24

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2024 року м.Кропивницький Справа № 340/6760/24

Кіровоградський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Пасічника Ю.П., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Управління освіти Кропивницької міської ради (вул. В. Перспективна, 41, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25022, код ЄДРПОУ 05403286) до Управляння східного офісу Держаудитслужби в Кіровоградській області (вул. Архітектора Паученка, 64/53, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25006, код ЄДРПОУ 41127387) про визнання протиправним та скасування висновку,

В С Т А Н О В И В:

Управління освіти Кропивницької міської ради (далі позивач) звернулося до суду з позовом, у якому просить визнати протиправним і скасувати висновок Управління Південного офісу Держаудитслужби (далі також відповідач), складеного за результатами моніторингу процедури закупівлі UA-2024-05-21-000668-а за предметом закупівлі: код за ДК 021:2015: 45450000-6 - Інші завершальні будівельні роботи (Капітальний ремонт харчоблоку в комунальному закладі Ліцей природничих наук Кропивницької міської ради, за адресою: вул. Віктора Френчка, 1, м. Кропивницький. Коригування), яка проведена Управлінням освіти Кропивницької міської ради.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідачем було проведено моніторинг процедури закупівлі UA-2024-05-21-000668-а за предметом закупівлі: код за ДК 021:2015: 45450000-6 - Інші завершальні будівельні роботи (Капітальний ремонт харчоблоку в комунальному закладі Ліцей природничих наук Кропивницької міської ради, за адресою: вул. Віктора Френчка, 1, м. Кропивницький. Коригування), за результатами якого винесено оскаржуваний Висновок, яким встановлено порушення частини 3 статті 22 Закону, пункту 28, 43, абзацу 2 підпункту 2 пункту 44 Особливостей, пункту 5.1 розділу V Настанови № 281. Позивач вважає, що усунення виявлених під час проведення моніторингу закупівлі недоліків у запропонований відповідачем спосіб, зокрема, шляхом розірвання договору, призведе до порушення прав та інтересів позивача, переможця торгів ТОВ "БУД-КОНТРОЛЬ", та матиме для них негативні наслідки, що є непропорційним у співвідношенні з виявленими недоліками.

Ухвалою суду від 24.10.2024 відкрито провадження, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (а.с.202).

Представник відповідача подав відзив на позовну заяву, у якому позовні вимоги не визнав та просив відмовити у їх задоволенні. Зазначив, що в електронній системі закупівель був оприлюднений наказ Управління від 16.09.2024 року № 62-з про початок моніторингу процедури закупівлі робіт "Код за ДК 021:2015: 45450000-6 Інші завершальні будівельні роботи ("Капітальний ремонт харчоблоку в комунальному закладі "Ліцей природничих наук" Кропивницької міської ради", за адресою: вул. Віктора Френчка, 1, м. Кропивницький. Коригування)" (інформація про закупівлю оприлюднена в електронній системі закупівель за № UA-2024-05-21-000668-a). За результатами моніторингу процедури закупівлі установлені порушення законодавства у сфері закупівель, що відображені у розділі ІІ Висновку про результати моніторингу процедури закупівлі від 08.10.2024 року № 207. При цьому, оскільки Висновок містить вимогу про усунення виявлених порушень шляхом припинення зобов`язань за договором, відповідач визначив спосіб усунення виявлених порушень та вказав яких саме заходів повинен вжити позивач, що є достатньо обґрунтованим для виконання. Отже, такий Висновок є правомірним, обґрунтованим, і скасуванню не підлягає, а зауваження позивача є необґрунтованими та спростовуються наведеними у відзиві доводами (а.с.206-217).

Представник позивача подав відповідь на відзив, у якій висловив своє незгоду з позицією відповідача (а.с.218-222).

Дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд зазначає наступне.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Управлінням освіти Кропивницької міської ради було розміщено оголошення про проведення відкритих торгів на закупівлю № UA-2024-05-21-000668-а за предметом закупівлі: код за ДК 021:2015: 45450000-6 - Інші завершальні будівельні роботи (Капітальний ремонт харчоблоку в комунальному закладі Ліцей природничих наук Кропивницької міської ради, за адресою: вул. Віктора Френчка, 1, м. Кропивницький. Коригування).

Дана закупівля у відповідності із вимогами Закону України "Про публічні закупівлі" була розміщена в електронному вигляді на офіційній веб-сторінці системи Рrozorro (https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2024-05-21-000668-a).

Переможцем торгів визначено ТОВ "БУД-КОНТРОЛЬ" (а.с.66-67).

У зв`язку з цим, 21.06.2024 року між Управлінням освіти Кропивницької міської ради (Замовник) та ТОВ "БУД-КОНТРОЛЬ" (Підрядник) було укладено Договір підряду № 896 (а.с.143-153), а подальшому Додаткові угоди від 26.06.2024 № 1 (викладено у новій редакції календарний графік, план фінансування), від 05.08.2024 № 2 (викладено у новій редакції реквізити Підрядника), від 30.09.2024 № 3 (викладено у новій редакції календарний графік виконання робіт) (а.с.154-155), від 28.11.2024 № 4 (викладено у новій редакції п.1.3 Договору), від 03.12.2024 № 5 (викладено у новій редакції Додатку № 1 Договірна ціна).

Відповідно до пункту 23 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178, п.1 Положення про Східний офіс Держаудитслужби, затвердженого наказом Держаудитслужби від 02.06.2016 № 23 зі змінами, внесеними наказом Держаудитслужби від 27.08.2020 № 242, п.10 Положення про Управління Східного офісу Держаудитслужби в Кіровоградській області, затвердженого наказом Східного офісу Держаудитслужби від 29.08.2016 № 3 зі змінами, Управлянням східного офісу Держаудитслужби в Кіровоградській області прийнято наказ від 16.09.2024 року № 62-з, на підставі якого проведено моніторинг процедури закупівлі робіт "Код за ДК 021:2015: 45450000-6 Інші завершальні будівельні роботи ("Капітальний ремонт харчоблоку в комунальному закладі "Ліцей природничих наук" Кропивницької міської ради», за адресою: вул. Віктора Френчка, 1, м. Кропивницький. Коригування)", за результатами якого складено та оприлюднено Висновок про результати моніторингу процедури закупівлі від 08 жовтня 2024 року № UA-2024-05-21-000668-а (далі Висновок).

Згідно до розділу 2 "Висновок про наявність (із зазначенням переліку статей, пунктів нормативно-правових актів, що були порушені) або відсутність порушення, (порушень) законодавства" Висновку, за результатами аналізу питання відповідності вимог тендерної документації вимогам Закону з урахуванням Особливостей установлено порушення вимог частини 3 статті 22 Закону, пункту 28 Особливостей. За результатами аналізу питання розгляду тендерної пропозиції ТОВ "БУД-КОНТРОЛЬ" установлено порушення вимог пункту 43, абзацу 2 підпункту 2 пункту 44 Особливостей, пункту 5.1 розділу V Настанови № 281.

Згідно до розділу 3 "Зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель (у разі наявності таких порушень)" Висновку, з огляду на встановлені порушення законодавства у сфері публічних закупівель, які є значущими через необ`єктивне та упереджене визначення переможця відкритих торгів з особливостями, керуючись статтями 5 та 10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" та статтею 8 Закону України "Про публічні закупівлі" Управління Східного офісу Держаудитслужби в Кіровоградській області зобов`язує здійснити заходи щодо усунення встановленого порушення шляхом припинення зобов`язань за Договором та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.

Не погодившись з Висновком про результати моніторингу, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд дійшов наступних висновків.

За приписами статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні визначені Законом України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" від 26 січня 1993 року № 2939-XII (далі - Закон № 2939-ХІІ).

Відповідно до частин першої, другої статті 1 Закону № 2939-ХІІ здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган - державного фінансового контролю). Орган державного фінансового контролю у своїй діяльності керується Конституцією, України, Бюджетним кодексом України, цим Законом, іншими законодавчими актами, актами Президента України та Кабінету Міністрів України.

Головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності, у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні (частина перша статті 2 Закону №2939-ХІІ).

Положеннями частин другої, третьої статті 2 Закону №2939-ХІІ визначено, що державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі. Порядок проведення органом державного фінансового контролю державного фінансового аудиту, інспектування установлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 5 Закону № 2939-ХІІ контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України "Про публічні закупівлі", проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування. Порядок та підстави проведення органом державного фінансового контролю перевірок закупівель встановлюється Кабінетом Міністрів України. Перевірка закупівель у замовників проводиться за місцезнаходженням юридичної особи, що перевіряється, чи за місцем розташування об`єкта права власності, щодо якого проводиться перевірка, і полягає у документальному та фактичному аналізі дотримання замовником законодавства про закупівлі. Результати перевірки закупівель викладаються в акті перевірки закупівель. Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю.

Пунктом 1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 лютого 2016 року № 43 (далі - Положення №43 в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Згідно з підпунктом 3 пункту 4 Положення №43 Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань реалізує державний фінансовий контроль через здійснення державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.

Пунктом 7 Положення встановлено, що Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.

Отже, Держаудитслужба безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи відповідно до статті 5 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" здійснює контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому статтею 8 Закону України "Про публічні закупівлі".

Закон України "Про публічні закупівлі" від 25 грудня 2015 року №922-VІІІ (далі - Закон №922-VІІІ) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад.

Пунктом 14 частини першої статті 1 Закону №922-VІІІ визначено, що моніторинг процедури закупівлі - аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 року № 1178 затверджено "Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (далі - Особливості), пунктом 23 яких визначено, що моніторинг відкритих торгів здійснюється Держаудитслужбою та її міжрегіональними територіальними органами відповідно до статті 8 Закону.

Відповідно до частини четвертої статті 7 Закону № 922-VIII Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України. Органи, уповноважені здійснювати контроль у сфері закупівель, не мають права втручатися в проведення закупівель.

Абзацами 1-2 частини першої статті 8 Закону № 922-VIII передбачено, що моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю). Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії.

Згідно з частиною 2 статті 8 Закону № 922-VIII рішення про початок моніторингу процедури закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник (або уповноважена керівником особа) за наявності однієї або декількох із таких підстав: 1) дані автоматичних індикаторів ризиків; 2) інформація, отримана від органів державної влади, народних депутатів України, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 3) повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 4) виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель; 5) інформація, отримана від громадських об`єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 7 цього Закону.

Для аналізу даних, що свідчать про ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, може використовуватися: інформація, оприлюднена в електронній системі закупівель; інформація, що міститься в єдиних державних реєстрах; інформація в базах даних, відкритих для доступу центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Відповідно до частини третьої статті 8 Закону № 922-VIII повідомлення про прийняття рішення про початок моніторингу процедури закупівлі орган державного фінансового контролю оприлюднює в електронній системі закупівель протягом двох робочих днів з дня прийняття такого рішення із зазначенням унікального номера оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєного електронною системою закупівель, та/або унікального номера повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі, а також опису підстав для здійснення моніторингу процедури закупівлі.

Строк здійснення моніторингу процедури закупівлі не може перевищувати 15 робочих днів з наступного робочого дня від дати оприлюднення повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі в електронній системі закупівель. (частина 4 статті 8 Закону № 922-VIII.

Протягом строку проведення моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю, відповідальна за проведення моніторингу процедури закупівель, має право через електронну систему закупівель запитувати у замовника пояснення (інформацію, документи) щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі. Усі такі запити про надання пояснень автоматично оприлюднюються електронною системою закупівель. Замовник протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення запиту про надання пояснень щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі, повинен надати відповідні пояснення (інформацію, документи) через електронну систему закупівель.

Замовник у межах строку здійснення моніторингу процедури закупівлі має право з власної ініціативи надавати пояснення щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі.

Як встановлено судом, на підставі наказу від 16.09.2024 № 62-з посадовими особами відповідача проведено моніторинг процедури закупівлі робіт "Код за ДК 021:2015: 45450000-6 Інші завершальні будівельні роботи ("Капітальний ремонт харчоблоку в комунальному закладі "Ліцей природничих наук" Кропивницької міської ради», за адресою: вул. Віктора Френчка, 1, м. Кропивницький. Коригування)", за результатами якого складено та оприлюднено Висновок про результати моніторингу процедури закупівлі від 08.10.2024 № UA-2024-05-21-000668-а.

За результатами моніторингу процедури закупівлі установлені порушення законодавства у сфері закупівель, що відображені у розділі 2 Висновку про результати моніторингу процедури закупівлі, а розділом 3 Висновку, керуючись статтями 5 та 10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" та статтею 8 Закону України "Про публічні закупівлі" зобов`язано здійснити заходи щодо усунення встановленого порушення шляхом припинення зобов`язань за Договором та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.

Згідно з частинами шостою та сьомою статті 8 Закону № 922-VIII за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі, що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

У висновку обов`язково зазначаються:

1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі;

2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності) та його очікувана вартість;

3) унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі;

4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі;

5) зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю.

Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі не виявлено порушень законодавства у сфері публічних закупівель, у висновку зазначається інформація про відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

Якщо під час моніторингу, за результатами якого виявлено ознаки порушення законодавства у сфері публічних закупівель, було відмінено тендер чи визнано його таким, що не відбувся, орган державного фінансового контролю зазначає опис порушення без зобов`язання щодо усунення такого порушення.

Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі виявлено ознаки порушення законодавства, вжиття заходів щодо яких не належить до компетенції органу державного фінансового контролю, про це письмово повідомляються відповідні державні органи.

Замовник має право протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення висновку одноразово звернутися до органу державного фінансового контролю за роз`ясненням змісту висновку та його зобов`язань, визначених у висновку.

Протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення органом державного фінансового контролю висновку замовник оприлюднює через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.

Порядок заповнення форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі затверджено наказом Міністерства фінансів України від 08.09.2020 № 552, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 01.10.2020 р. за № 958/35241 (далі - Порядок № 552).

Згідно пунктів 3, 5 розділу І Порядку № 552 висновок складається у формі електронного документа і заповнюється відповідно до затвердженої Мінфіном форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - форма висновку) в електронній системі закупівель.

Для оприлюднення підписаний та затверджений висновок завантажується в електронну систему закупівель, на форму висновку накладається кваліфікований електронний підпис посадової особи органу державного фінансового контролю, яка здійснила моніторинг процедури закупівлі.

За приписами частини десятої статті 8 Закону № 922-VIII у разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду. Замовник зазначає в електронній системі закупівель про відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження та номер такого провадження.

Верховний Суд у постанові від 05.03.2020 у справі № 640/467/19 зазначив, що висновок про результати моніторингу закупівлі, який є індивідуально-правовим та породжує права і обов`язки для позивача, має відповідати вимогам, визначеним статтею 2 КАС України.

У зазначеній постанові Верховний Суд, окрім іншого, звернув увагу, що, зазначивши у висновку про необхідність усунути порушення законодавства в сфері публічних закупівель, необхідно конкретизувати яких саме заходів має вжити позивач та визначити спосіб усунення виявлених під час моніторингу порушень. Можливість усунення виявлених порушень прямо залежить від чіткого визначення суб`єктом владних повноважень конкретного заходу (варіанту поведінки), яких слід вжити уповноваженій особі замовника для усунення порушень.

Аналогічна правова позиція висловлена в постановах Верховного Суду від 10.12.2019 у справі №160/9513/18, від 11.06.2020 у справі №160/6502/19, від 12.08.2020 у справі №160/11304/19, від 26.1.2020 у справі № 160/11367/19 та від 10.12.2020 у справі №160/6501/19.

Крім того, у постанові Верховного Суду від 11.06.2020 у справі №160/6502/19, вказано, що можливість усунення виявлених порушень прямо залежить від чіткого визначення суб`єктом владних повноважень конкретного заходу (варіанту поведінки), яких слід вжити уповноваженій особі замовника для усунення порушень. Зобов`язальний характер вимоги щодо усунення правопорушення свідчить як про встановлення цього порушення, так і про визначення імперативного обов`язкового способу його усунення.

Як слідує зі змісту пункту 5 частини сьомої статті 8 Закону № 922-VIII у висновку обов`язково зазначаються зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

Аналіз змісту вказаної норми, за оцінкою суду, свідчить про те, що у випадку встановлення порушення, висновок повинен містити таке зобов`язання, яке спрямоване на усунення існуючого порушення. Тобто, внаслідок виконання заходів, вказаних у висновку, порушення повинно бути усунуто.

Так, надаючи оцінку визначеному у спірному Висновку способу усунення Замовником порушення, а саме шляхом припинення зобов`язань за Договором та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів, суд вважає за необхідне зазначити таке.

Як встановлено судом, Управлінням освіти Кропивницької міської ради було розміщено оголошення про проведення відкритих торгів на закупівлю № UA-2024-05-21-000668-а за предметом закупівлі: код за ДК 021:2015: 45450000-6 - Інші завершальні будівельні роботи (Капітальний ремонт харчоблоку в комунальному закладі Ліцей природничих наук Кропивницької міської ради, за адресою: вул. Віктора Френчка, 1, м. Кропивницький. Коригування).

Переможцем таких торгів було визначено ТОВ "БУД-КОНТРОЛЬ" (а.с.66-67).

У зв`язку з цим, 21.06.2024 року між Управлінням освіти Кропивницької міської ради (Замовник) та ТОВ "БУД-КОНТРОЛЬ" (Підрядник) було укладено Договір підряду № 896 (а.с.143-153), а подальшому Додаткові угоди від 26.06.2024 № 1 (викладено у новій редакції календарний графік, план фінансування), від 05.08.2024 № 2 (викладено у новій редакції реквізити Підрядника), від 30.09.2024 № 3 (викладено у новій редакції календарний графік виконання робіт) (а.с.154-155), від 28.11.2024 № 4 (викладено у новій редакції п.1.3 Договору), від 03.12.2024 № 5 (викладено у новій редакції Додатку № 1 Договірна ціна).

Верховний Суд у постанові від 30.11.2021 у справі № 420/5590/19, від 15.06.2021 у справі № 922/2987/20, від 26.01.2023 у справі № 400/3947/2023, від 30.11.2021 у справі № 160/8403/19, вказав, що з моменту визначення переможця торгів та встановлення відповідності пропозиції позивача вимогам тендерної документації та вимогам Закону України "Про публічні закупівлі" неможливо відмінити процедуру закупівлі, у порядку, передбаченому статтею 31 Закону України "Про публічні закупівлі", оскільки це нівелює принципи та основні положення Закону України "Про публічні закупівлі". Право на відміну торгів існує лише на стадії до завершення процедури торгів, а не після їх завершення на стадії укладання договору з переможцем. Після укладення договору про закупівлю процедура закупівлі є завершеною.

Тобто, чинним законодавством не передбачено відхилення замовником тендерної пропозиції учасника торгів після визнання його переможцем.

Суд зазначає, що Державна аудиторська служба України, як територіальний орган вправі спостерігати за кожним етапом закупівлі шляхом аналізу інформації про неї за допомогою електронної системи закупівель.

В даному випадку, моніторинг відповідачем був призначений та проведений вже після оголошення переможця закупівлі, що підтверджує несвоєчасне здійснення відповідачем контролю закупівлі до кінцевого строку подання тендерних пропозицій учасниками, до проведення аукціону, визначення переможця та до укладення відповідного договору.

Згідно до частини 1 статті 41 Закону № 922-VIII договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей визначених цим Законом.

Частина 1 статті 203 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) містить загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину.

Відповідно до частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент його вчинення стороною (сторонами) вимог, встановлених наведеними приписами статті 203 Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Підстави припинення зобов`язань встановлені статтею 598 ЦК України, яка не передбачає такого виду підстав припинення зобов`язань як вимога контролюючого органу.

Крім того, визначений відповідачем захід реагування у вигляді покладення обов`язку припинити зобов`язання за договором означає фактично розірвання позивачем укладеного з переможцем торгів договору підряду в односторонньому порядку.

На думку суду, це є виключним заходом, обрання якого можливе у разі, якщо виявлені порушення реально створюють загрозу корупційним діям і зловживанням. Однак, у даному випадку встановленні відповідачем в ході моніторингу процедури закупівлі порушення не свідчить про вчинення позивачем дій, пов`язаних з не забезпеченням прозорого здійснення закупівель, сприяння проявам корупції чи порушенню добросовісної конкуренції.

Також, при розгляді даної справи судом мають враховуватися принципи співмірності наслідків такого реагування, викладеного у Висновку порушення, які виявлені та ризиків, які вони утворюють, а також дотримання справедливого балансу між інтересами суб`єктів господарювання, безпосередніх отримувачів придбаних послуг і публічними інтересами.

Статтею 10 Закону № 2939-ХІІ передбачено право органу державного фінансового контролю, пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства.

Проте, ні даним Законом, ні іншим нормативно-правовим актом безпосередньо не встановлено право органів фінансового контролю вимагати розірвання договорів. Так само орган фінансового контролю не вправі встановлювати нікчемність укладеного договору.

Відповідно до статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

За змістом статті 43 Закону № 922-VIII договір про закупівлю є нікчемним у разі:

1) якщо замовник уклав договір про закупівлю до/без проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі згідно з вимогами цього Закону;

2) укладення договору з порушенням вимог частини четвертої статті 41 цього Закону;

3) укладення договору в період оскарження процедури закупівлі відповідно до статті 18 цього Закону;

4) укладення договору з порушенням строків, передбачених частинами п`ятою і шостою статті 33 та частиною сьомою статті 40 цього Закону, крім випадків зупинення перебігу строків у зв`язку з розглядом скарги органом оскарження відповідно до статті 18 цього Закону.

Судом не встановлено підстав, передбачених статтею 43 Закону №922-VIII, за якими договір про закупівлю є нікчемним.

Також, на думку суду, при вирішенні справи слід виходили з принципу пропорційності, як одного з елементів верховенства права, та враховували співмірність між виявленими порушеннями та засобами їх усунення, визначеними відповідачем.

Спірний Висновок в зобов`язальній частині не відповідає критерію "пропорційності", оскільки вимога припинити зобов`язання в односторонньому порядку з переможцем публічної закупівлі, може призвести до безпідставного порушення майнових прав господарюючих суб`єктів - сторін договору та матиме негативні наслідки для репутації позивача.

З огляду на такі обставини, суд вважає, що зобов`язання відповідача щодо усунення порушення законодавства у сфері публічних закупівель у даному випадку є непропорційними у співвідношенні з виявленими недоліками.

Враховуючи викладене, суд робить висновок, що Висновок відповідача про результати моніторингу закупівлі від 08.10.2024 № UA-2024-05-21-000668-а є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно з частиною 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Оскільки позивачем у справі є суб`єкт владних повноважень, суд не здійснює розподіл судових витрат у силу положень статті 139 КАС України.

Керуючись ст. ст. 241-246 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву Управління освіти Кропивницької міської ради (вул. В. Перспективна, 41, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25022, код ЄДРПОУ 05403286) до Управляння Східного офісу Держаудитслужби в Кіровоградській області (вул. Архітектора Паученка, 64/53, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25006, код ЄДРПОУ 41127387) про визнання протиправним та скасування висновку задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати висновок Управління Східного офісу Держаудитслужби в Кіровоградській області про результати моніторингу процедури закупівлі від 08.10.2024 року № UA-2024-05-21-000668-а.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду Ю.П. ПАСІЧНИК