Рішення

від 06.12.2024 по справі 380/11656/24

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 грудня 2024 рокусправа № 380/11656/24

Львівський окружний адміністративний суд в складі судді Желік О.М., розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін, за наявними у справі матеріалами адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Львівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Рейсінг» про накладення арешту, -

в с т а н о в и в:

на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Львівській області (далі позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Рейсінг» (далі відповідач) із вимогою накласти арешт на майно та інші цінності відповідача, що знаходяться у банках.

В обґрунтування позовних вимог позивач покликається на те, що відповідач не вживає заходів до погашення податкового боргу.

Ухвалою суду від 05.06.2024 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі.

Відповідач правом на подання відзиву не скористався.

На адресу суду повернулися поштові конверти, направлені відповідачу за адресою, яка зазначена у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань з відмітками "адресата не знайдено" та «адресат відсутній за вказаною адресою». Згідно з ч. 11 ст. 126 КАС України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Відповідно до п. 66.3 ст. 66 ПК України, у разі проведення державної реєстрації зміни місцезнаходження або місця проживання платника податків, внаслідок якої змінюється адміністративно-територіальна одиниця та контролюючий орган, в якому на обліку перебуває платник податків (далі - адміністративний район), а також у разі зміни податкової адреси платника податків, контролюючими органами за попереднім та новим місцезнаходженням (місцем проживання) платника податків проводяться процедури відповідно зняття з обліку/взяття на облік такого платника податків. У такому разі платник податків, визначений у п. 64.2 ст. 64 цього Кодексу, зобов`язаний подати контролюючому органу за новим місцезнаходженням відповідну заяву у десятиденний строк від дня реєстрації зміни місцезнаходження (місця проживання) згідно з порядком обліку платників податків. У разі неподання такої заяви протягом 10 календарних днів платник податків або посадові особи платника податків несуть відповідальність відповідно до закону.

Суд враховує, що платник зобов`язаний забезпечити отримання ним кореспонденції за адресою, яка фактично являється його місцем проживання і за якою податковий орган правомірно надсилає усю адресовану платникові кореспонденцію. У разі невиконання цього обов`язку платник не вправі посилатись на неотримання ним документів як на обставину, що звільняє його від настання у зв`язку з цим негативних для такого платника наслідків.

Вказані висновку суду узгоджуються із висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 06.02.2018 (справа №826/12162/17) та 09.10.2018 (справа №820/1864/17).

Відповідно до п. 42.2 ст. 42 ПК України, документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі факти, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини та надав їм правову оцінку.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія Райсінг» (код ЄДРПОУ 42387655) є юридичною особою та знаходиться за адресою: вул. Івасюка, 15, м. Городок, Львівська область, 81500.

Як слідує з наявної у матеріалах справи довідки про наявність заборгованості з податків і зборів (обов`язкових платежів), що контролюються ГУ ДПС у Львівській області від 14 травня 2020 року №20322/10/52.09-13 станом на 04 травня 2020 року у Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Райсінг» наявна заборгованість в сумі 698544,45 грн., в тому числі: з податку на додану вартість в сумі 698216,45 грн., пеня 41719,45 грн., штрафна санкція 16404,00 грн.; з податку на прибуток в сумі 325,00 грн. (основний платіж).

Відповідно до даних інтегрованої картки платника податків Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Райсінг» (податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)) станом на 31 березня 2020 року у відповідача наявна заборгованість зі сплати податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 698219,45 грн., в тому числі: недоїмка 656500,00 грн., пеня 41719,45 грн.

Відповідно до даних інтегрованої картки платника податків Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Райсінг» (податок на прибуток приватних підприємств) станом на 31 березня 2020 року у відповідача наявна заборгованість зі сплати податку на прибуток приватних підприємств на суму 325,00 грн., в тому числі: недоїмка 325,00 грн.

Суд встановив, що податковий борг відповідача з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в сумі 698219,45 грн. виник на підставі самостійно задекларованих грошових зобов`язань згідно:

- уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 22 січня 2020 року за грудень 2018 року на суму 5039,00 грн.;

- уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 17 січня 2020 року за грудень 2018 року на суму 167950,00 грн.;

- уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 22 січня 2020 року за березень 2019 року на суму 4805,00 грн.;

- уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 17 січня 2020 року за березень 2019 року на суму 160158,00 грн.;

- уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 22 січня 2020 року за квітень 2019 року на суму 4435,00 грн.;

- уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 17 січня 2020 року за квітень 2019 року на суму 147820,00 грн.;

- уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 22 січня 2020 року за липень 2019 року на суму 2125,00 грн.;

- уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 17 січня 2020 року за липень 2019 року на суму 70833,00 грн.;

- податкової декларації з податку на додану вартість від 19 січня 2020 року за грудень 2019 року на суму 94709,00 грн.

Згідно даних інтегрованої картки платника податків Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Райсінг» (податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)) залишок несплаченої пені становить 41719,45 грн.

Податковий борг відповідача з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 325,00 грн. виник на підставі самостійно задекларованих грошових зобов`язань згідно податкової декларації з податку на прибуток підприємства від 28 січня 2020 року за 2019 рік.

Вважаючи, що суми грошових зобов`язань відповідача є узгодженими та у встановлені законом строки не сплачені, тобто визнаються сумою податкового боргу, контролюючий орган звернувся з позовом до суду.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 05.08.2020 у справі №380/4772/20 позов Головного управління ДПС у Львівській області задоволено повністю; стягнуто до бюджету з Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Райсінг» грошові кошти, які знаходяться на рахунках в банках, обслуговуючих такого платника податків та з рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в розмірі 698544,45 гривень.

Рішення набрало законної сили.

Суд враховує, що обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи.

Згідно даних про банківські рахунки Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Райсінг» (код ЄДРПОУ 42387655) станом на 14 травня 2020 року у відповідача наявні відкриті рахунки в установах банків.

Контролюючий орган направляв в банк, який обслуговує відповідача інкасові доручення (розпорядження) від 09.10.2020 № 28/16, №30/16

Однак, відповідні інкасові доручення повернуті контролюючому органу з посиланням на відсутність коштів для виконання інкасових доручень.

На підставі рішення в.о. заступника начальника Головного управління ДПС у Львівській області від 14.02.2020 № 7466/10/52.09-13 податковим керуючим здійснено опис майна у податкову заставу відповідача, який оформлений актом опису майна від 24.02.2020 №02/16.

Посилаючись не неможливість погашення податкового боргу через відсутність коштів на рахунках відповідача в банку, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Даючи оцінку спірним правовідносинам суд керувався таким.

Згідно з статтею 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до пункту 15.1 статті 15 Податкового кодексу України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України зазначено, що платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Норма пп. 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 ПК України окрім того, що надає повноваження органу ДПС на звернення до суду, визначає й підстави для накладення арешту виключно на кошти платника податків та інші цінності, що знаходяться у банках, за відсутності достатнього для погашення податкового боргу майна.

Законодавцем в положеннях податкового законодавства розрізнюються два види арешту, а саме арешт майна та арешт коштів на рахунку платника.

Підстави для застосування як адміністративного арешту майна, так і арешту коштів на рахунках платника податків, є універсальними та визначені пунктом 94.2 статті 94 ПК України. Обидва види арешту, за загальним правилом, застосовуються з однакових підстав і розрізняються лише процедурою застосування - або за рішенням керівника податкового органу (щодо майна, відмінного від коштів), або за рішенням суду (арешт коштів).

Положення статті 94 ПК України не визначає послідовності процедур застосування адміністративного арешту майна та адміністративного арешту коштів.

Приписи статті 94 ПК України викладаються в єдиному контексті та відповідні правові норми регулюють як правовідносини, що виникають при накладенні адміністративного арешту майна, так і арешту коштів платника податків.

Податковим кодексом України передбачені також інші, випадки накладення арешту на кошти платника податків, крім тих, що визначені статтею 94, зокрема такі випадки визначено підпунктом 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 ПК України.

Норма підпункту 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 ПК України встановлює одночасно як право контролюючого органу на звернення до суду з вимогою про накладення арешту на кошти платника податків, так і підстави для реалізації цього повноваження. Такими підставами є: 1) відсутність майна, за рахунок якого може бути погашений податковий борг; 2) недостатність такого майна для погашення суми податкового боргу через те, що балансова вартість цього майна менша за відповідну суму податкового боргу; 3) майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

У свою чергу, відсутність умов для застосування арешту коштів платника податків, передбачених пунктом 94.2 статті 94 ПК України, за наявності умов, встановлених підпунктом 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 ПК України, не може бути підставою для відмови у застосуванні арешту коштів на рахунках платника податків, оскільки норма підпункту 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 ПК України є імперативною і обов`язковою до виконання.

Норми підпункту 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 та пункту 94.2 статті 94 ПК України не заперечують за змістом одна одну, оскільки регулюють різні правовідносини. Норми пункту 94.2 ПК України визначають загальні підстави для застосування арешту як майна, так і коштів платника податків. Натомість підпункт 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 ПК України регулює інше коло суспільних відносин, а саме питання накладення арешту виключно на кошти платника податків та інші цінності, що знаходяться у банках, причому в специфічній ситуації - за відсутності достатнього для погашення податкового боргу майна.

Відповідно до абз. 2 п. п. 94.6.2 п. 94.6 ст. 94 ПК України застосування адміністративного арешту коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення органу державної податкової служби до суду.

Отже, за змістом вищевказаних норм чинного законодавства підставою для звернення податкового органу до суду із вимогою про накладення арешту на кошти платника податків є відсутність майна, за рахунок якого може бути погашений податковий борг, в тому числі недостатність такого майна для погашення суми податкового боргу через те, що балансова вартість цього майна менша за відповідну суму податкового боргу, або ж майно не може бути джерелом погашення податкового боргу у відповідній сумі.

Як видно з матеріалів справи, перед зверненням до суду з відповідним позовом позивач вжив необхідних заходів з метою встановлення наявності у відповідача майна, за рахунок якого може бути погашений податковий борг.

Позивач надав Інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, які свідчать про відсутність майна у відповідача.

Податковим керуючим складений акт опису майна згаданий вище, згідно з яким встановлено відсутність майна, що може бути описано в податкову заставу.

Відсутність майна у відповідача для погашення суми податкового боргу унеможливлює виконання покладених на контролюючий орган функцій щодо забезпечення виконання платником податків своїх зобов`язань стосовно погашення податкового боргу.

Оскільки судом встановлено наявність у відповідача податкового боргу в сумі 698544,45 гривень, а вжиті контролюючим органом заходи не призвели до його погашення, а також встановлено відсутність майна у відповідача для погашення цього податкового боргу, то наявні усі підстави для накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться у банку, відповідача.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Головного управління ДПС у Львівській області є обґрунтованими, підтверджуються наявними у справі доказами та підлягають до задоволення.

Відповідно до частини 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки, під час розгляду даної справи, свідки судом не залучались та судові експертизи не призначались, суд вважає за необхідне зазначити, що судові витрати понесені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 6, 14, 242, 243, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в:

адміністративний позов задовольнити.

Накласти арешт на кошти та інші цінності Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія Райсінг» (код ЄДРПОУ 42387655), що знаходяться в банку, в межах суми податкового боргу в розмірі 698544,45 гривень.

Судові витрати стягненню не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

СуддяЖелік О.М.