Рішення

від 09.12.2024 по справі 380/17974/24

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№380/17974/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 грудня 2024 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Хоми О.П., розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДИСКОНТКЮ» до Львівської митниці Державної митної служби України про визнання протиправними та скасування рішень,

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю «ДИСКОНТКЮ» (далі позивач, ТзОВ «ДИСКОНТКЮ»), в інтересах якого діє адвокат Паславський Сергій Ігорович, звернулося до суду з позовом до Львівської митниці (далі відповідач), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/900161/2 від 28.02.2024;

- визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/900164/2 від 29.02.2024;

- визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/900195/2 від 13.03.2024;

- визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/900209/2 від 18.03.2024;

- визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів № UA209000/2024/900237/2 від 26.03.2024;

- визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/900267/2 від 02.04.2024;

- визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/900307/2 від 17.04.2024.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ним на митну територію України було ввезено товар. З метою декларування та митного оформлення імпорту товару подано до Львівської митниці електронні митні декларації №24UA209170016848U1, №24UA209170017187U3, №24UA209170020715U3, №24UA209170022148U8, №24UA209170024555U1, №24UA209170026603U5, №24UA209170031290U3, та документи для підтвердження заявленої митної вартості. Митна вартість товару заявлена декларантом за основним методом визначення митної вартості (за ціною контракту). Під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару відповідач надіслав вимогу про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості. У відповідь на запит декларант надав усі наявні в нього документи. Однак відповідачем прийнято спірні рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/900161/2 від 28.02.2024, №UA209000/2024/900164/2 від 29.02.2024, №UA209000/2024/900195/2 від 13.03.2024, №UA209000/2024/900209/2 від 18.03.2024, № UA209000/2024/900237/2 від 26.03.2024, №UA209000/2024/900267/2 від 02.04.2024, №UA209000/2024/900307/2 від 17.04.2024 та відмовлено у митному оформлені товару згідно до карток відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення у зв`язку з прийняттям рішенням про коригування митної вартості. Вважає оскаржені рішення протиправними та просить такі скасувати.

Відповідач щодо задоволення позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, суть яких полягає у такому. Під час розгляду документів, поданих до митного оформлення товару та наданих декларантом на запит митного органу, було встановлено, що такі не містять усіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар. Львівською митницею встановлено невідповідність у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. Подані до митного оформлення документи мали розбіжності та не містили складові митної вартості, у зв`язку з чим у митного органу виникли обґрунтовані сумніви у правильності визначеної декларантом митної вартості, про що зазначено безпосередньо в кожному рішенні про коригування митної вартості. На вимогу митного органу декларантом не надано додаткових документів, які б спростували виявлені розбіжності. Вважає, що спірні рішення про коригування митної вартості прийняті з дотриманням вимог чинного законодавства та не підлягають скасуванню.

Ухвалою від 28.08.2024 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без виклику сторін.

Відповідачем 12.09.2024 (вх. №68309) подано відзив на позовну заяву.

Суд, з`ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

ТзОВ «ДИСКОНТКЮ» зареєстроване як юридична особа в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань із присвоєнням коду ЄДРПОУ 44929444.

Між ТзОВ «ДИСКОНТКЮ» (Покупець) та компанією «BAZHOU YOYO INNTERNATIONAL TRADE CO., LTD» (Продавець) укладено зовнішньоекономічний контракт №TNZ2303145 від 01.06.2023, предметом якого є купівля-продаж товару за асортиментом, цінами, термінами і в кількості згідно Інвойсів.

ТзОВ «ДИСКОНТКЮ» на виконання умов контракту згідно рахунку-фактури (інвойсу) №TNZ2310311 від 07.12.2023 придбало у продавця товар - меблі для сидіння (крісла) на суму 12 390 доларів США та здійснило оплату товару за платіжними інструкціями в іноземній валюті №179 від 01.11.2023 та №307 від 16.01.2024.

Позивач з метою митного оформлення партії товару подав митному органу електронну митну декларацію №24UA209170016848U1, в якій визначив митну вартість товару, що імпортується, за основним методом за ціною договору (контракту).

Позивач разом з митною декларацією №24UA209170016848U1 надав до митного контролю зазначені у графі 44 митної декларації документи для підтвердження митної вартості товару:

- пакувальний лист (Packing list) б/н від 07.12.2023;

- рахунок-проформу (Proforma invoice) №TNZ2310311 від 31.10.2023;

- рахунок-фактуру (інвойс) (Commercial invoice) №TNZ2310311 від 07.12.2023;

- коносамент (Bill of lading) №DK23120459CNTJNPLDNFD ід 12.12.2023;

- автотранспортну накладну (Road consignment note) б/н від 16.02.2024;

- сертифікат про походження товару (Certificate of origin) №23MA0G0JQQ10056 від 12.12.2023;

- банківські платіжні документи, що стосуються товару №179 від 01.11.2023 та №307 від 16.01.2024;

- рахунки-фактури про надання транспортно-експедиційних послуг №1250 від 16.02.2024 та №N1681-ICT від 12.02.2024;

- банківський платіжний документ, що підтверджує факт оплати транспортно- експедиційних послуг №328 від 13.02.2024;

- зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів №TNZ2303145 від 01.06.2023;

- договори (контракти) про перевезення №2023/08/18 3К від 18.08.2023, №2024/02/14 ПК від 14.02.2024та №S/2023 від 07.06.2023;

- копію митної декларації країни відправлення №020220230001082697 від 08.12.2023;

Відповідачем відмовлено у митному оформленні задекларованого товару, у зв`язку з чим оформлено картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №U209170/2024/000718.

Підставою для відмови у митному оформленні було прийняте митницею рішення про коригування митної вартості товару №UA209000/2024/900161/2 від 28.02.2024.

Між ТзОВ «ДИСКОНТКЮ» (Покупець) та компанією «ZHEJANG HENGMAI LEISURE PRODUCTS CO., LTD» (Продавець) укладено зовнішньоекономічний контракт №23J190 від 23.10.2023, предметом якого є купівля-продаж товару за асортиментом, цінами, термінами і в кількості згідно Інвойсів.

ТзОВ «ДИСКОНТКЮ» на виконання умов контракту згідно рахунку-фактури (інвойсу) №SN-23J194-1 від 23.12.2023 придбало товар меблі на суму 19 158,70 доларів США та здійснило оплату товару за платіжними інструкціямив іноземній валюті №169 від 27.10.2023 та №314 від 22.01.2024.

Позивач разом з митною декларацією №24UA209170017187U3 надав до митного контролю зазначені у графі 44 митної декларації документи для підтвердження митної вартості товару:

- пакувальний лист (Packing list) б/н від 23.12.2023;

- рахунок-проформу (Proforma invoice) №SN-23J194-1 від 24.10.2023;

- рахунок-фактуру (інвойс) (Commercial invoice) №SN-23J194-1 від 23.12.2023;

-коносамент (Bill of lading) №DK23121087CNNGBPLGDNFD від 28.12.2023;

- автотранспортну накладну (Road consignment note) б/н від 19.02.2024;

- сертифікат про походження товару (Certificate of origin) №C24MA7KJMJ960001 від 05.01.2024;

- банківські платіжні документи, що стосуються товару №169 від 27.10.2023 та №314 від 22.01.2024;

- рахунки-фактури про надання транспортно-експедиційних послуг №11 від 19.02.2024 та №N1688-ICT від 14.02.2024;

- банківський платіжний документ, що підтверджує факт оплати транспортно- експедиційних послуг №331 від 16.02.2024;

- зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів №SN-23J194-1 від 23.12.2023;

- договори (контракти) про перевезення №18/08/23 від 18.08.2023 та №S/2023 від 07.06.2023;

- копію митної декларації країни відправлення №310120230515241708 від 25.12.2023.

Відповідачем відмовлено у митному оформленні задекларованого товару, у зв`язку з чим оформлено картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №U209170/2024/000741.

Підставою для відмови у митному оформленні було прийняте митницею рішення про коригування митної вартості товару №UA209000/2024/900164/2 від 29.02.2024.

Між ТзОВ «ДИСКОНТКЮ» (Покупець) та компанією «ZHEJIANG TENGYUAN LUGGAGE LEATHER CO., LTD» (Продавець) укладено зовнішньоекономічний контракт № TY-211130 від 02.06.2023 предметом якого є купівля-продаж товар уза асортиментом, цінами, термінами і в кількості згідно Інвойсів.

ТзОВ «ДИСКОНТКЮ» на виконання умов контракту придбало товар - валізи дорожні: згідно рахунку-фактури (інвойсу) №TY-231118-1 від 05.01.2024 на суму 19 175 доларів США та здійснило оплату товару за платіжними інструкціями в іноземній валюті №234 від 23.11.2023 та №326 від 06.02.2024, згідно рахунку-фактури (інвойсу) №TY-231118-2 від 05.01.2024 ТзОВ «ДИСКОНТКЮ» на суму 16 100 доларів СШАта здійснило оплату товару за платіжними інструкціями в іноземній валюті №232 від 23.11.2023 та №325 від 06.02.2024;

згідно рахунку-фактури (інвойсу) №TY-231118-4 від 18.01.2024 на суму 16 100 доларів СШАта здійснило оплату товару за платіжними інструкціями в іноземній валюті №231 від 23.11.2023 та №342 від 27.02.2024.

Позивач з метою митного оформлення партії товару подав митному органу електронні митні декларації №24UA209170020715U3, №24UA209170022148U8, №24UA209170024555U1, в якіх визначив митну вартість товару, що імпортується, за основним методом за ціною договору (контракту), до яких надав до митного контролю зазначені у графі 44 митної декларації документи для підтвердження митної вартості товару:

- пакувальний лист (Packing list) б/н від 05.01.2023; від 18.01.2024;

- рахунок-проформу (Proforma invoice) №TY-231118-1, №TY-231118-2, №TY-231118-4 від 18.11.2023;

- рахунок-фактуру (інвойс) (Commercial invoice) №TY-231118-1, №TY-231118-2, від 05.01.2024; №TY-231118-4 від 18.01.2024.

- коносамент (Bill of lading) №QN24010044, №QN24010043 від 11.01.2024; №QN24010255 від 02.02.2024.

- автотранспортну накладну (Road consignment note) №2310, №2311 від 05.03.2024; №220324/1 від 22.03.2024

- сертифікат про походження товару (Certificate of origin) №2455286953X0002, №2455286953X0003 від 15.01.2024; №2455286953X0006 від 05.02.2024.

- банківські платіжні документи, що стосуються товару № №232, №234 від 23.11.2023; №231 від 23.11.2023, №325, №326 від 06.02.2024; №342 від 27.02.2024.

- рахунки-фактури про надання транспортно-експедиційних послуг №1256, №1257 від 05.03.2024; №TG050324005, №TG050324006 від 05.03.2024;

- зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів №TY-211130 від 02.06.2023;

- договори (контракти) про перевезення №20-01 від 20.01.2022; №2023/08/18 3К від 18.08.2023; №2024/02/28 ЕР від 28.02.2024; №21.06.2023/1175 ОД від 21.06.2023;

- копію митної декларації країни відправлення №310120240519907136, від 07.01.2024;

- митні декларацію, за якою було відмовлено у випуску товарів № 24UA20917002071SU3, №24UA209170022148U8 від 12.03.2024, №24UA209170024555U1.

Відповідачем відмовлено у митному оформленні задекларованого товару, у зв`язку з чим оформлено картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №U209170/2024/000895, №U209170/2024/000949, №UA209170/2024/001040.

Підставою для відмови у митному оформленні було прийняте митницею рішення про коригування митної вартості товару №UA209000/2024/900195/2 від 13.03.2024, №UA209000/2024/900209/2 від 18.03.2024, № UA209000/2024/900237/2 від 26.03.2024.

Між ТзОВ «ДИСКОНТКЮ» (Покупець) та компанією «UPLION INDUSTRIAL CO., LIMITED» (Продавець) укладено зовнішньоекономічний контракт №23UP4350 від 26.06.2023 предметом якого купівля-продаж товару за асортиментом, цінами, термінами і в кількості згідно Інвойсів.

ТзОВ «ДИСКОНТКЮ» На виконання умов контракту згідно рахунку-фактури (інвойсу) №23UP4530 від 18.01.2024 придбало у продавця товар - парасольки патіо та ліжка похідні (розкладачки) на суму 38 760 доларів США та здійснило оплату товару за платіжними інструкціями в іноземній валюті №223 від 22.11.2023, №308 від 16.01.2024.

Позивач з метою митного оформлення партії товару подав митному органу електронну митну декларацію №24UA209170026603U5 в якій визначив митну вартість товару, що імпортується, за основним методом за ціною договору (контракту) та надав до митного контролю зазначені у графі 44 митної декларації документи для підтвердження митної вартості товару:

- пакувальний лист (Packing list) б/н від 18.01.2024;

- рахунок-проформу (Proforma invoice) №23UP4530 від 21.11.2023;

- рахунок-фактуру (інвойс) (Commercial invoice) №23UP4530 від 18.01.2024;

- коносамент (Bill of lading) № S04220408 від 26.01.2024;

- автотранспортну накладну (Road consignment note) б/н від 28.03.2024;

- сертифікат про походження товару (Certificate of origin) №240975843040003 від 23.01.2024;

- банківські платіжні документи, що стосуються товару №223 від 22.11.2023 та №308 від 16.01.2024;

- рахунки-фактури про надання транспортно-експедиційних послуг №125 від 25.03.2024 та №N1729-ICT від 26.03.2024;

- зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів №23UP4350 від 26.06.2023;

- договори (контракти) про перевезення №1 від 04.01.2024 та №S/2023 від 07.06.2023;

- копію митної декларації країни відправлення №310120240519710363 від 19.01.2024;

Відповідачем відмовлено у митному оформленні задекларованого товару, у зв`язку з чим оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209170/2024/001123.

Підставою для відмови у митному оформленні було прийняте митницею рішення про коригування митної вартості товару №UA209000/2024/900267/2 від 02.04.2024.

Між ТзОВ «ДИСКОНТКЮ» (Покупець) та компанією «TIANJIN KINGNOD FURNITURE CO., LTD» (Продавець) укладено зовнішньоекономічний контракт № KND230206 від 02.06.2023 предметом якого купівля-продаж товару за асортиментом, цінами, термінами і в кількості згідно Інвойсів.

ТзОВ «ДИСКОНТКЮ» на виконання умов вищевказаного зовнішньоекономічного контракту згідно рахунку-фактури (інвойсу) №KND23578 від 27.01.2024 придбало товар - меблі для сидіння та здійснило оплату товару за платіжними інструкціями в іноземній валюті №283 від 14.12.2023, №361 від 01.04.2024.

Позивач з метою митного оформлення партії товару подав митному органу електронну митну декларацію №24UA209170031290U3 в якій визначив митну вартість товару, що імпортується, за основним методом за ціною договору (контракту), разом з якою надав до митного контролю зазначені у графі 44 митної декларації документи для підтвердження митної вартості товару:

- пакувальний лист (Packing list) б/н від 27.01.2024;

- рахунок-проформу (Proforma invoice) №KND23578 від 05.12.2023;

- рахунок-фактуру (інвойс) (Commercial invoice) №KND23578 від 27.01.2024;

- коносамент (Bill of lading) №S04226399 від 05.02.2024;

- автотранспортну накладну (Road consignment note) б/н від 12.04.2024;

- сертифікат про походження товару (Certificate of origin) №241200C2282/00008 від 16.02.2024;

- банківські платіжні документи, що стосуються товару №283 від 14.12.2023 та №361 від 01.04.2024;

- рахунки-фактури про надання транспортно-експедиційних послуг №037 від 12.04.2024 та №N1758-ICT від 09.04.2024;

- зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів KND230206 від 02.06.2023;

- договори (контракти) про перевезення №037 від 05.04.2024 та № S/2023 від 07.06.2023;

- копію митної декларації країни відправлення №021720240000031472 від 03.02.2024;

Відповідачем відмовлено у митному оформленні задекларованого товару, у зв`язку з чим оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209170/2024/001288.

Підставою для відмови у митному оформленні було прийняте митницею рішення про коригування митної вартості товару №UA209000/2024/900307/2 від 17.04.2024.

Рішення про коригування митної вартості товару №UA209000/2024/900161/2 від 28.02.2024, №UA209000/2024/900164/2 від 29.02.2024, №UA209000/2024/900195/2 від 13.03.2024, №UA209000/2024/900209/2 від 18.03.2024, № UA209000/2024/900237/2 від 26.03.2024, №UA209000/2024/900267/2 від 02.04.2024, №UA209000/2024/900307/2 від 17.04.2024 є предметом оскарження.

При вирішенні спору суд керувався таким.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 1 Митного кодексу України (далі Митний кодекс) законодавство України з питань державної митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

Відповідно до статті 49 Митного кодексу митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 50 Митного кодексу відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів.

Відповідно до частини першої статті 51 Митного кодексу, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Частинами першою та другою статті 52 Митного кодексу визначено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант зобов`язаний: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Відповідно до частин першої третьої статті 53 Митного кодексу у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено,- банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8)висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до статті 54 Митного кодексу контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний:

1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана;

3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування;

4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються:

у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю;

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.

Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:

1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;

2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;

3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів;

4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску;

5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості;

6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Згідно з статтею 57 Митного кодексу, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

Кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Статтею 55 Митного кодексу встановлено порядок коригування митної вартості товарів.

Відповідно до частини другої цієї статті письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові 23.10.2020 у справі №820/3231/16, яка врахована судом при ухваленні даного рішення, обов`язок доведення митної ціни товару лежить на позивачу. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені Митним кодексом України (стаття 53) заборонено.

Наведені вище положення митного законодавства зобов`язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Окрім цього, суд зазначає, що, встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, орган митної служби повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника (правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 22.04.2021 у справі № 810/3397/16 та від 18.08.2021 у справі №821/1050/17).

Судом при розгляді справи також взято до уваги висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 08.10.2019 у справі №803/776/17, згідно з яким декларант не зобов`язаний (звільнений від обов`язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, поки протилежне не буде доведено контролюючим органом. Водночас, неподання декларантом документів, перелічених у частині другій статті 53 МК України, саме собою не тягне для нього негативних правових наслідків та не може тягнути за собою відмову у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю та, як наслідок, коригування митної вартості товарів з тих підстав, коли контролюючий орган вважає, що таке неподання зумовило неповноту та/або недостовірність відомостей про митну вартість.

Судом встановлено, що позивач під час здійснення митного контролю надав усі документи, передбачені частиною 2 статті 53 Митного кодексу.

Даючи оцінку наявності у відповідача підстав для витребування додаткових доказів, суд звертає увагу на те, що митний орган, здійснюючи контроль правильності визначення митної вартості, повинен брати до уваги лише ті докази, які стосуються предмета доказування. У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару.

Як вказано у спірних рішеннях №UA209000/2024/900161/2 від 28.02.2024, №UA209000/2024/900164/2 від 29.02.2024, №UA209000/2024/900195/2 від 13.03.2024, №UA209000/2024/900209/2 від 18.03.2024, № UA209000/2024/900237/2 від 26.03.2024, №UA209000/2024/900267/2 від 02.04.2024, №UA209000/2024/900307/2 від 17.04.2024, відповідач за результатами опрацювання документів дійшов висновку про відсутність у них всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар на підставі таких тверджень:

- поставка товару здійснюється на підставі контракту від 01.06.2023 за № TNZ2303145 далі (Контракт), укладеного між компанією BAZHOU YOYO INTERNATIONAL TRADE CO., LTD (постачальник) та ТОВ «ДИСКОНТКЮ» в особі директора Юрківа Володимира Михайловича (покупець). Слід відмітити, що в Контракті відсутні відомості про особу, уповноважену на укладання та підписання його від імені компанії BAZHOU YOYO INTERNATIONAL TRADE CO. LTD, проте, п.10 Контракту передбачено, що будь які зміни та доповнення до Контракту здійснені за умови, якщо вони вчинені у письмовій формі та підписані уповноваженими на те представниками сторін;

З цього приводу суд звертає увагу, що контракт № TNZ2303145, на який посилається відповідач, не містить інформації про ціну партії поставленого товару, а лише зазначає загальні умови його поставки в Україну та відповідно не містить тих числових значень, які митний орган може брати за основу при визначенні митної вартості.

- для підтвердження оплати за оцінювані товари надано платіжні інструкції в іноземній валюті № 179 від 01.11.2023 та № 307 від 16.01.2024, від 27.10.2023 за № 169 та від 22.01.2024 за № 314, від 23.11.2023 № 234, від 06.02.2024 №326, від 23.11.2023 за № 231 та від 27.02.2024 № 342, №283 від 14.12.2023 та №361 від 01.04.2024, які не можуть бути взяті до уваги як банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваних товарів оскільки не відповідають вимогам Закону № 1591-ІХ та Постанови № 216, не містять найменування та місцезнаходження надавача платіжних послуг отримувача та банка-кореспондента, номера рахунку отримувача, зокрема тих, що зазначені в пункті 11 контракту.

Суд звертає увагу, що такі аргументи не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки банківські платіжні документи № 179 від 01.11.2023 та № 307 від 16.01.2024, від 27.10.2023 за № 169 та від 22.01.2024 за № 314, від 23.11.2023 № 234, від 06.02.2024 №326, від 23.11.2023 за № 231 та від 27.02.2024 № 342, №283 від 14.12.2023 та №361 від 01.04.2024, № 223 від 22.11.2023, № 308 від 16.01.2024 видані офіційною банківською установою, яка вправі здійснювати грошові розрахунки в іноземній валюті.

Переказ коштів було здійснено отримувачу «BAZHOU YOYO INNTERNATIONAL TRADE CO., LTD» за допомогою міжнародної платіжної системи SWIFT на рахунок: 30690014040003689, Swift BIC: ABOCCNBJ30 та отримувачу «InterCargo Trans Sp. z 0.0.» за допомогою міжнародної платіжної системи 5. 1 1 на рахунок: РЕ37105015621000009082067399, Swift Code: INGBPLPWXXX, із зазначенням інших необхідних реквізитів.

Переказ коштів було здійснено отримувачу «ZHEJANG HENGMAI LEISURE PRODUCTS CO., LTD» за допомогою міжнародної платіжної системи SWIFT на рахунок: 19132014040010037, Swift BIC: ABOCCNBJXXX та отримувачу «InterCargo Trans Sp. z o.0.» за допомогою міжнародної платіжної системи SWIFT на рахунок: PL37105015621000009082067399, Swift Code: INGBPLPWXXX, із зазначенням інших необхідних реквізитів.

Переказ коштів було здійснено отримувачу «ZHEJIANG TENGYUAN LUGGAGE LEATHER CO., LTD» за допомогою міжнародної платіжної системи SWIFT на рахунок: 201000092682683, Swift BIC: ZJRCCNN, із зазначенням інших необхідних реквізитів.

Переказ коштів було здійснено отримувачу «UPLION INDUSTRIAL CO., LIMITED» за допомогою міжнародної платіжної системи SWIFT на рахунок: NRA1100 1221 3800 0001, Swift BIC: BINHCN2NXXX, із зазначенням інших необхідних реквізитів.

Переказ коштів було здійснено отримувачу «TIANJIN KINGNOD FURNITURE CO., LTD» за допомогою міжнародної платіжної системи SWIFT на рахунок: 393922585, Swift BIC: СІТІНКНХ, із зазначенням інших необхідних реквізитів.

При цьому, суд зазначає, що відсутність в платіжних інструкціях інформації щодо найменування та місцезнаходження надавача платіжних послуг отримувача, ніяк не впливає на числові значення митної вартості товару та не робить ці документи недійсними.

- у митній декларації країни експорту від 01.11.2023 №020220230001082697 у графі «країна призначення» вказано POLAND , що суперечить умовам даної зовнішньоекономічної операції.

Даний аргумент не відповідає фактичним обставинам справи, справи оскільки у митній декларації країни експорту від 01.11.2023 №020220230001082697 є посилання на рахунок-фактуру (інвойс) №TNZ2310311 від 07.12.2023 та вказано покупця товару ТзОВ «ДИСКТОНТКЮ» як суб`єкта зовнішньоекономічної діяльності».

Водночас, митна декларація країни експорту №020220230001082697 від 08.12.2023 не є документом, який містить числові значення складових митної вартості товарів в розумінні частини 2 статті 53 Митного кодексу та наявність у ній формальних розбіжностей не може бути підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товарів.

- відповідно до п 1.2 Контракту Продавець постачає товар партіями на підставі замовлень Покупця, які до митного оформлення декларантом не надано.

З цього приводу суд зауважує, що замовлення (заявка до контракту не є первинним документом, який містить в собі інформацію про вартість товару оскільки у заявці може міститися лише інформація про кількість та асортимент товару, який замовляє позивач. І така заявка не буде мати жодного значення для числових визначень митно вартості. На законодавчому рівні відсутнє визначення складових (реквізитів) заявки (замовлення) до зовнішньоекономічного контракту.

Позивачем під час процедури митного оформлення було подано рахунок-проформу (Proforma invoice) № SN-23J194-1 від 24.10.2023, яка за своєю суттю є попереднім інвойсом та існує для узгодження ціни, обсягу поставки, тощо і тільки після його затвердження складається комерційний інвойс. Тому надану до митного оформлення фактуру-проформу можна вважати замовленням. З огляду на те, що під час митного оформлення декларантом надано відповідачу рахунок-проформу, рахунок-фактуру та платіжні інструкції, то всі відомості щодо ціни, яка була фактично сплачена за товар були надані.

- договором на перевезення від 18.08.2023 №2023/08/18 передбачена заявка на перевезення, яка до митного оформлення не подана.

- договором на перевезення від 21.06.2023 №21.06.2023/1175 ОД передбачена заявка на перевезення, яка до митного оформлення не подана. Відповідно до п.3 цього договору клієнт оплачує рахунки протягом 3 календарних днів рахунок виставлено 05.03.2024. Жодних платіжних документів до митного оформлення не подано.

Суд звертає увагу, що заявка-замовлення на перевезення не є первинним документом, який містить в собі інформацію про вартість товару. На законодавчому рівні відсутнє визначення складових (реквізитів) заявки до договору. Частини 2 та 3 статті 53 Митного кодексу України не визначають заявку на перевезення документом, що обґрунтовує заявлену митну вартість та який повинен безумовно чи на вимогу митниці подаватися до митного контролю. Згідно до частини 5 статті 53 Митного кодексу забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Аналогічна позиція щодо витребування від імпортерів надання заявки на перевезення висловлена Верховним Судом у постанові від 16.11.2018 у справі № 813/1012/17, де, зокрема вказано, що « ... серед документів, перелічених у ч. 2 ст. 53 МК України, відсутня заявка на перевезення вантажу, оскільки така заявка не є первинним чи розрахунковим документом відповідно, не підтверджує факт надання транспортних послуг чи їх вартість, тому вимога про її надання є безпідставною».

- відповідно до п.4.1.3.1 Договору № 23.08.2023 р. від 23.08.2023 про транспортно- експедиторське обслуговування, Клієнт оплачує надані послуги протягом 3 банківських днів з моменту виставлення/видання експедитором рахунку, але до вивозу вантажу з порту. Будь-які документи, що свідчать про оплату послуг за рахунком №LS-4549487 від 21.03.2024 відсутні;

З цього приводу, суд наголошує, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є, серед інших, транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (пункт 6 частини 2 статті 53 Митного кодексу).

Надання будь-яких банківських платіжних документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, чинним законодавством не передбачено.

При цьому, декларантом було надано документи - рахунки-фактури про надання транспортно- експедиційних послуг №44 від 21.03.2024 та №LS-4549487 від 21.03.2024, в яких чітко зазначена вартість транспортно-експедиційних послуг, яка є складовою митної вартості, і відповідач мав можливість перевірити правильність визначення митної вартості.

- для підтвердження транспортно-експедиторських витрат декларантом надано рахунок фактуру від 26.03.2024 року за № N1729-ICT, відповідно до якого загальна вартість організації транспортно експедиторських послуг складає 7850 доларів США з терміном оплати 1 день. Однак, з урахування встановленого терміну оплати декларантом не надано визначених пунктом 3.1 договору транспортного експедирування №S/2023 від 07.06.2023, банківських та платіжних документів, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиторських послуг відповідно до виставленого рахунку- фактури;

Суд звертає увагу, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є, серед інших, транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (п. 6 ч. 2 ст. 53 МК України).

Надання будь-яких банківських платіжних документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, чинним законодавством не передбачено.

При цьому, декларантом були надані документи - рахунки-фактури про надання транспортно-експедиційних послуг №125 від 25.03.2024 та № N1729-ІСТ від 26.03.2024, в яких чітко зазначена вартість транспортно-експедиційних послуг, яка є складовою митної вартості, і відповідач мав можливість перевірити правильність визначення митної вартості.

На підставі наявних належних та допустимих доказів судом встановлено, що зауваження відповідача до пред`явлених позивачем для митного декларування документів жодним чином не є доказами неможливості визнання задекларованої митної вартості та не можуть бути обґрунтуванням для прийняття рішення про коригування митної вартості, оскільки саме по собі не містить відомостей, які б свідчили про розбіжності в поданих документах, ознаки їх підробки, відсутності відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни.

Таким чином, вказані розбіжності не впливають на числові значення складових митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, з урахуванням того, що позивачем використані відомості, які повністю підтверджені документально.

Встановлені судом фактичні обставини дають підстави стверджувати, що позивачем разом з митною декларацією подано повний пакет документів, визначений частиною 2 статті 53 Митного кодексу, які підтверджують митну вартість товару.

Натомість відповідач не довів, що подані декларантом у відповідності до частини 2 статті 53 Митного кодексу документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості товарів, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за придбаний товар, а також те, що документи для підтвердження числових значень складових митної вартості надано не в повному обсязі, містять розбіжності та мають невідповідності, що не дає можливості впевнитись в достовірності заявленої митної вартості, зокрема здійснити перевірку числових значень складових митної вартості товарів.

Відповідно до частини шостої статті 54 Митного кодексу митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

В жодному з оскаржуваних рішень про коригування митної вартості відповідач не навів обґрунтованих підстав для висновку про наявність розбіжностей числових значень складових митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються.

Суд також зазначає, що відповідачем в рішеннях про коригування митної вартості не обґрунтовано, яким чином вказані розбіжності і неточності впливають на митну вартість товару чи її складових.

Дослідивши документи, які подавались позивачем під час митного оформлення товару, суд вказує, що такі містять чітку і зрозумілу інформацію про товар та його ціну, які у сукупності підтверджують числові значення митної вартості (її складових) та не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.

З огляду на викладене, суд виснує, що у відповідача було достатньо підстав для підтвердження числових значень усіх складових митної вартості імпортованого товару та відомості щодо ціни товару на підставі наданих декларантом документів, передбачених частиною 2 статті 53 Митного кодексу.

Суд звертає увагу, що відповідачем не надано доказів на спростування визначеної позивачем вартості товару, а саме по собі зазначення митним органом у спірному рішенні про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товарів та рівнем митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, без наведення детальних пояснень щодо зроблених коригувань, порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості тощо, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або підставою для незастосування обраного ним методу її визначення.

Верховний Суд у постанові від 29.09.2020 по справі №520/7041/19 звернув увагу на те, що рішення про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 Митного кодексу, якщо містить не лише дату та номер митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, а й порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервним методом.

Натомість всі оскаржені рішення про коригування митної вартості товарів містять лише посилання на дату та номер митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, однак жодне з них не містить порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервним методом.

Встановлені судом фактичні обставини в сукупності із наявними у справі належними та допустимими доказами свідчать про необґрунтованість висновку митного органу про розбіжності у поданих до митного оформлення документах та про відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, та відсутність у відповідача фактичних підстав для коригування заявленої декларантом митної вартості товарів, що дає підстави стверджувати про необґрунтованість коригування митної вартості.

Відповідно до вимог частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем вказаного обов`язку не виконано, у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази правомірності прийняття рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/900161/2 від 28.02.2024, №UA209000/2024/900164/2 від 29.02.2024, №UA209000/2024/900195/2 від 13.03.2024, №UA209000/2024/900209/2 від 18.03.2024, № UA209000/2024/900237/2 від 26.03.2024, №UA209000/2024/900267/2 від 02.04.2024, №UA209000/2024/900307/2 від 17.04.2024.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Даючи оцінку спірним рішенням відповідача, суд приходить до висновку, що рішення про коригування митної вартості товару №UA209000/2024/900161/2 від 28.02.2024, №UA209000/2024/900164/2 від 29.02.2024, №UA209000/2024/900195/2 від 13.03.2024, №UA209000/2024/900209/2 від 18.03.2024, № UA209000/2024/900237/2 від 26.03.2024, №UA209000/2024/900267/2 від 02.04.2024, №UA209000/2024/900307/2 від 17.04.2024 не відповідають критеріям до такого роду рішень, встановлених частиною 2 статті 2 КАС України, та нормам Митного кодексу, тому такі слід визнати протиправними та скасувати, задовольнивши позов в цілому.

Позивач також просить вирішити питання про стягнення з відповідача понесених ним судових витрат.

При вирішенні цього питання, суд враховує таке.

Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частинами першою-третьою статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до частини четвертої статті 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з частинами п`ятою, шостою статті 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частини сьомої статті 134 КАС України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Отже, від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Відповідно до частини дев`ятої статті 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Судом встановлено, що професійна правова допомога позивачу надавалася Адвокатським об`єднанням «Паславський, Каралюс і Партнери», зокрема адвокатом Паславським С.І. (свідоцтво про зайняття адвокатською діяльністю 21.06.2012 №908) на підставі договору про надання правової допомоги №01/07 від 01.07.2024 та ордеру на надання правничої (правової) допомоги від 23.08.2024 серії ВС №1305157, які наявні у матеріалах справи.

Вид наданих ТзОВ «ДИСКОНТКЮ» послуг професійної правової допомоги, їх тривалість та вартість підтверджується актом здавання-приймання виконаної роботи (наданих послуг) від 26.07.2024:

Згідно з вказаним актом витрати на правничу допомогу адвоката становлять 75 000 грн та включають:

Надання консультацій з вивченням документів наданих клієнтом, розроблення концепції юридичного супровіду клієнта, шляхом встановлення та дослідження усіх обставин у спорі, встановлення всіх учасників справи, надання обставинам належної оцінки, правовий аналіз норм законодавства, що регулюють виниклі правовідносини, дослідження судової практики - 25 000 грн.

Підготовка, складання, оформлення заяв по суті справи, виготовлення копій документів, що додаються до заяви позовна заява - 50 000 грн.

Загальна кількість годин виконаної роботи становить 75 год.

Суд, вирішуючи питання про відшкодування судових витрат у вигляді витрат на професійну правничу допомогу, у відповідності до положень частини п`ятої статті 242 КАС України враховує висновок Верховного Суду, викладений у постанові 21.01.2021 №280/2635/20, відповідно до якого КАС України у редакції, чинній з 15.12.2017, імплементував нову процедуру відшкодування витрат на професійну правову допомогу, однією з особливостей якої є те, що відшкодуванню підлягають витрати, незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною / третьою особою чи тільки має бути сплачено. Зазначені норми (статті 134, 139) були введені в КАС України з 15.12.2017, у тому числі, з метою унормування відносин між суб`єктами, які потребують юридичного супроводу, та адвокатами. Так, за існуючого правового регулювання у сторін з`явилась можливість відшкодувати понесені на правову допомогу витрати (у разі доведення власної правоти у спорі із суб`єктом владних повноважень). При цьому, норми зазначених статей спрямовані саме на захист прав та інтересів позивачів-суб`єктів господарювання, а не адвокатів. Встановлена на законодавчому рівні можливість позивачів отримати відшкодування понесених витрат на правничу допомогу сприяє нормальному розвитку галузі, дозволяє учасникам судових процесів залучати для захисту свої прав кваліфікованих адвокатів, даючи при цьому таким особам законне право сподіватись на повне або часткове відшкодування понесених витрат у разі доведення власної правової позиції.

Таким чином, додані до матеріалів справи документи підтверджують надання адвокатом Паславським С. І. професійної правової допомоги позивачу на підставі договору про надання правової допомоги №01/07 від 01.07.2024 та ордеру на надання правничої (правової) допомоги від 23.08.2024 серії ВС №1305157, а акт надання послуг по договору про надання правової допомоги №01/07 від 01.07.2024 та рахунок на оплату від №01/07 від 26.07.2024 підтверджує отримання позивачем правової допомоги.

Суд при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, керується критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг, що відповідає правовій позиції Верховного Суду у постановах від 14.11.2019 у справі № 826/15063/18, від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19.

містить значну кількість судових рішень щодо справ у аналогічних правовідносинах, що зумовило її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Ураховуючи викладене в сукупності, суд виснує, що визначена адвокатом сума понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу не є обґрунтованою та є завищеною у контексті обсягу фактично наданих ним послуг, із урахуванням складності справи, досліджених та підготовлених доказів, обсягу нормативно-правових актів, використаних адвокатом та, відповідно, співмірності обсягу цих послуг з розміром заявленої суми витрат на професійну правничу допомогу.

Вказане зумовлює висновок суду про стягнення з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань в користь позивача витрати на правову допомогу в сумі 15 000 грн.

Відповідно до статті 139 КАС України також підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці понесені позивачем судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 11 263 грн 62 к., сплаченого за платіжною інструкцією №539 від 21.08.2024

Керуючись ст.ст.6-10, 14, 72-77, 90, 139, 159, 241-246, 262, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ДИСКОНТКЮ» (вул. Будзиновського, буд. 8а, м. Мостиська, Яворівський район, Львівська область, 81300, код ЄДРПОУ 44929444) до Львівської митниці (вул. Костюшка, буд. 1, м. Львів, 79000, код ЄДРПОУ 43971343) про визнання протиправними та скасування рішень, задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці (вул. Костюшка, буд. 1, м. Львів, 79000, код ЄДРПОУ 43971343) про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/900161/2 від 28.02.2024;

Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці (вул. Костюшка, буд. 1, м. Львів, 79000, код ЄДРПОУ 43971343) про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/900164/2 від 29.02.2024;

Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці (вул. Костюшка, буд. 1, м. Львів, 79000, код ЄДРПОУ 43971343) про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/900195/2 від 13.03.2024;

Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці (вул. Костюшка, буд. 1, м. Львів, 79000, код ЄДРПОУ 43971343) про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/900209/2 від 18.03.2024;

Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці (вул. Костюшка, буд. 1, м. Львів, 79000, код ЄДРПОУ 43971343) про коригування митної вартості товарів № UA209000/2024/900237/2 від 26.03.2024;

Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці (вул. Костюшка, буд. 1, м. Львів, 79000, код ЄДРПОУ 43971343) про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/900267/2 від 02.04.2024;

Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці (вул. Костюшка, буд. 1, м. Львів, 79000, код ЄДРПОУ 43971343) про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/900307/2 від 17.04.2024.

Стягнути з Львівської митниці (вул. Костюшка, буд. 1, м. Львів, 79000, ЄДРПОУ 43971343) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДИСКОНТКЮ» (вул. Будзиновського, буд. 8а, м. Мостиська, Яворівський район, Львівська область, 81300, код ЄДРПОУ 44929444) 11 263 (одинадцять тисяч двісті шістдесят три) грн 62 к. судових витрат у вигляді судового збору.

Стягнути з Львівської митниці (вул. Костюшка, буд. 1, м. Львів, 79000, код ЄДРПОУ 43971343) за рахунок бюджетних асигнувань в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДИСКОНТКЮ» (вул. Будзиновського, буд. 8а, м. Мостиська, Яворівський район, Львівська область, 81300, код ЄДРПОУ 44929444) 15 000 (п`ятнадцять тисяч) грн судових витрат у вигляді витрат на правову допомогу.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О. П. Хома