Рішення

від 09.12.2024 по справі 380/16956/24

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/16956/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 грудня 2024 року м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Сидор Н.Т., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльністю та зобов`язання до вчинення дій,

в с т а н о в и в :

на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якій позивач просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача з розгляду заяви позивача про надання йому відстрочки від призову під час мобілізації на підставі п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» як військовозобов`язаному, який має батька, ОСОБА_2 , що є особою з інвалідністю ІІ групи та за відсутності інших осіб, які не є військовозобов`язаними та відповідно до закону зобов`язані його утримувати;

- зобов`язати відповідача розглянути заяву позивача про надання йому відстрочки від призову під час мобілізації на підставі п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» як військовозобов`язаному, який має батька, ОСОБА_2 , що є особою з інвалідністю ІІ групи та за відсутності інших осіб, які не є військовозобов`язаними та відповідно до закону зобов`язані його утримувати, та прийняти відповідне рішення за наслідком розгляду цієї заяви про надання відстрочки, або вмотивовану відмову у наданні відстрочки від призову на військову службу від час мобілізації.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що він 19.06.2024 поштою направив відповідачу заяву про надання йому відстрочки від призову під час мобілізації на підставі п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» як військовозобов`язаному, який має батька, ОСОБА_2 , що є особою з інвалідністю ІІ групи та за відсутності інших осіб, які не є військовозобов`язаними та відповідно до закону зобов`язані його утримувати. У відповідь на вказану заяву відповідач листом від 04.07.2024 №7417 повідомив позивача, що для оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації позивач повинен прибути особисто до ІНФОРМАЦІЯ_2 . При цьому жодного рішення за наслідками розгляду заяви та долучених до неї документів відповідач не прийняв.

Щодо процесуальних дій, вчинених у зв`язку із розглядом цієї справи, суд зазначає, що ухвалою судді від 29.08.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Ухвала про відкриття провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження в адміністративній справі від 29.08.2024 доставлена відповідачу в його електронний кабінет 29.08.2024, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

Відповідач правом на подання відзиву у встановлений судом строк не скористався, заяви про продовження процесуального строку для подання відзиву не подав.

Всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Так, з матеріалів справи судом встановлено, що Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , звернувся до відповідача: ІНФОРМАЦІЯ_1 , що знаходиться за юридичною адресою: АДРЕСА_2 , із заявою від 19.06.2024, про надання йому відстрочки від призову за мобілізацією на підставі пункту 13 частини 1 статті 23 Закону №3543-XII, адресованою на ім`я начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 , п. ОСОБА_3 , яку направив засобами поштового зв`язку «Укрпошта» 19.06.2024 відповідачу разом із копіями документів підтверджуючими таке право позивача.

У своїй заяві, позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , просив надати йому відстрочку від призову за мобілізацією, оскільки, на його думку, на підставі пункту 13 частини 1 статті 23 Закону №3543-XII, він має право на відстрочку від призову за мобілізацією та бажає скористатись своїм правом. Зокрема, позивач повідомив відповідача, що його батько ( ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ), є особою з інвалідністю II групи, що підтверджується довідкою до акта огляду МСЕК Серія 12 ААГ № 379732, виданої КЗ «Львівський обласний центр медико-соціальної експертизи» Дрогобицькою міжрайонною МСЕК від 01.09.2023 року, та про відсутність інших працездатних осіб, зобов`язаних відповідно до закону його утримувати.

На підтвердження свого права згідно на підставі пункту 13 частини 1 статті 23 Закону №3543-XII, до своєї заяви, позивач, ОСОБА_1 , долучив: нотаріально засвідчену копію військового квитка ОСОБА_1 серія НОМЕР_1 , виданого 21.04.1986 року; нотаріально засвідчену копію паспорту громадянина України ОСОБА_1 серія НОМЕР_2 , виданого Дрогобицьким МРВ УМВС України у Львівській обл., 27.02.2002 року; нотаріально засвідчену копію картки фізичної особи - платника податків ОСОБА_1 ; - нотаріально засвідчену копію свідоцтва про народження ОСОБА_1 серія НОМЕР_3 , виданого 13.08.1967 року; -нотаріально засвідчену копію паспорту громадянина України ОСОБА_2 , серія НОМЕР_4 , виданого Дрогобицьким МВ УМВС України у Львівській обл., 25.05.1999 року, нотаріально засвідчену копію картки фізичної особи - платника податків ОСОБА_2 ; нотаріально засвідчену копію довідки до акта огляду МСЕК Вацяка М.С. серія 12 ААГ № 379732 від 01.09.2023 року; нотаріально засвідчену копію висновку ЛКК № 287 виданого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , від 01.03.2024 р. КИП «Дрогобицька міська поліклініка» ДМР; нотаріально засвідчену копію висновку №287 за формою №080-4/о виданого, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ЛКК «Дрогобицька міська поліклініка» ДМР від 01.03.2024 р.; нотаріально засвідчену копію пенсійного посвідчення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , № НОМЕР_5 від 17.10.2023 року; нотаріально засвідчену копію паспорту громадянина України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , серія НОМЕР_6 , виданого Дрогобицьким МВ УМВС України у Львівській обл., 25.05.1999 р.; копію картки фізичної особи - платника податків ОСОБА_4 ; копію висновку лікаря-спеціаліста про огляд хворої № 229 від 24.05.2024 р., виданого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ; копію договору про надання правової допомоги № 20/05/001-С від 20.05.2024 р. з адвокатом Якимів І.П. ( свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №002335 вид. РА Львівської обл., 12.01.2022 р.); заяву написану власноруч від 19.06.2024 року, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , за формою, затвердженою додатком №15 Постанови КМ № 675 від 07.06.2024 до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації на особливий період.

Зазначену заяву з додатками позивач надіслав відповідачу засобами поштового зв`язку, про що свідчить опис до поштового вкладення 8210806560123, фіскальний чек № 52 від 19.06.2024 р. ФН ПРРО 4000093159.

За результатами отримання відповідачем заяви та пакету відповідних документів для оформлення відстрочки від призову в період мобілізації позивача, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відповідач, ІНФОРМАЦІЯ_6 , повідомив позивача інформаційним листом від 04.07.2024 за номером 7414, складеним та відправленим засобами поштового зв`язку на ім`я позивача, ОСОБА_1 , про те, що для оформлення та надання відстрочки згідно п.п.8 п.1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (додаток 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів затвердженого постановою КМУ від 30.12.2022 року №1487), а також п.58 Постанови КМУ №560 від 16.05.2024 року, ОСОБА_1 , потрібно особисто з`явитись до ІНФОРМАЦІЯ_1 з військово- обліковим документом та з оригіналами документів, що дають право на відстрочку.

Не погоджуючись із такою бездіяльністю відповідача, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Вирішуючи даний спір, суд застосовує такі норми права та виходить з таких мотивів.

Статтею 17 Конституції України встановлено, що захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.

У силу ст. 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

У зв`язку з військовою агресією російською федерації проти України, Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/202 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 року № 2102-IX, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022, який діє до тепер.

Указом Президента України від 24.02.2024 року № 69/2022 «Про загальну мобілізацію» постановлено про оголошення та проведення загальної мобілізації на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва.

Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності […], повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів визначає Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 року № 3543-XII (далі Закон №3543), в редакції на дату виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону № 3543 не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані, які мають одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших осіб, які не є військовозобов`язаними та відповідно до закону зобов`язані їх утримувати.

На час виникнення спірних правовідносин Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, діяв в редакції затвердженій постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 року № 1487 (далі Порядок №1487)

Цей Порядок визначає механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі військовий облік) центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами (далі державні органи), органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров`я незалежно від підпорядкування і форми власності (далі підприємства, установи та організації).

Відповідно до п. 2 Порядку № 1487 військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов`язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Згідно пп. 8 п. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (додаток 2 до Порядку № 1487) призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні особисто повідомляти в семиденний строк органам, в яких вони перебувають на військовому обліку, про зміну персональних даних, зазначених у статті 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів», а також надавати зазначеним органам документи, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених у статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

З урахуванням зазначеного, військовозобов`язані повинні особисто повідомляти в семиденний строк органам, в яких вони перебувають на військовому обліку, про зміну персональних даних та надавати зазначеним органам документи, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.

Суд звертає увагу, що Порядком №1487 не передбачено обов`язку особистого відвідування територіального центру комплектування та соціальної підтримки для подання заяви та документів на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.

Отже, позивачем дотримано процедуру особистого подання (направлення) документів, що підтверджують (на його думку) право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.

Відповідно до п. 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 року № 154 (далі Положення № 154), територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації. Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, інших містах, районах, районах у містах.

Пунктом 7 Положення № 154 встановлено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя є юридичними особами публічного права, мають самостійний баланс, реєстраційні рахунки в органах Казначейства.

Районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є відокремленими підрозділами відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя.

З метою забезпечення виконання завдань та визначених функцій районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у їх складі утворюються структурні підрозділи (відділи, відділення, групи, служби), які провадять діяльність відповідно до положення про структурний підрозділ районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, що затверджується керівником районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Згідно з пунктом 8 Положення завданнями територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених обов`язків є виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації […].

Пунктом 9 Положення № 154 встановлено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань: […] оформлюють та видають військово-облікові документи призовникам, військовозобов`язаним та резервістам; […] розглядають звернення військовослужбовців, працівників та членів їх сімей, а також громадян з питань, що належать до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а також ведуть прийом громадян, які звертаються із зазначених питань, видають необхідні довідки та інші документи.

Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя, крім виконання функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення координують та здійснюють контроль за діяльністю підпорядкованих територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, контролюють дотримання ними вимог законодавства, виконання наказів і директив Верховного Головнокомандувача Збройних Сил, наказів і директив Міноборони, Міністра оборони, Головнокомандувача Збройних Сил, Генерального штабу Збройних Сил та інших органів військового управління (п. 10 Положення № 154).

Відповідно до п. 11 Положення № 154 районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки […] оформляють для військовозобов`язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації та в особливий період і воєнний час, які надаються в установленому порядку, а також ведуть їх спеціальний облік […].

В подальшому Кабінет Міністрів України прийняв постанову №560 від 16.05.2024, яка набрала чинності 18.05.2024 «Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період», в якій у розділі «Надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення» чітко передбачено алгоритм дій районного ТЦК:

«п.56. Відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов`язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

п.57. Для розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії у такому складі:

голова комісії - керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відокремленого відділу);

члени комісії - представники апарату, структурних підрозділів (освіти та науки, охорони здоров`я, соціального захисту населення, служби у справах дітей, центру надання адміністративних послуг) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації).

п.58. За наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов`язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5) особисто подають на ім`я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу заяву за формою, визначеною у додатку 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5. Заява військовозобов`язаного підлягає обов`язковій реєстрації.

п.60. Комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів.

Комісія зобов`язана розглянути отримані на розгляд заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади.

На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.

Про прийняте комісією рішення повідомляється засобами телефонного, електронного зв`язку або поштою заявнику не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення.

У разі позитивного рішення військовозобов`язаному надається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою, визначеною у додатку 6.

У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов`язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови за формою, визначеною у додатку 7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.

До ухвалення комісією рішення військовозобов`язаний не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.»

Суд звертає увагу, що Порядком №560 також не передбачено обов`язку особистого відвідування територіального центру комплектування та соціальної підтримки для подання заяви та документів на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.

Отже, позивачем дотримано процедуру особистого подання (направлення) документів, що підтверджують (на його думку) право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.

З аналізу наведених вище норм вбачається, що як на час звернення позивача до відповідача із заявою про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, так і на час розгляду судом даної адміністративної справи, обов`язок прийняття рішення про відстрочку від призову покладено на районний ТЦК.

З урахуванням зазначеного, у даному конкретному випадку відповідач, як суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого належить вирішення питання щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, після отримання від позивача заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та документів на підтвердження цього права, повинен був за наслідками розгляду цієї заяви прийняти конкретне рішення: або про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації або мотивовану відмову у задоволенні цієї заяви.

Разом з цим, як свідчать матеріали справи, та вже зазначалося вище, відповідач протокольного рішення не прийняв.

Лист відповідача від 04.07.2024 року № 7417 є лише відповіддю на звернення щодо надання відстрочки та носить інформативний характер та не є рішенням щодо надання/ненадання відстрочки.

При прийнятті рішення суд враховує, що бездіяльність це не вчинення у встановлений законом строк дії, яку суб`єкт владних повноважень повинен вчинити, та в даному випадку вказана бездіяльність стосується саме розгляду заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.

На підставі наведеного, суд доходить висновку, що відсутність належним чином оформленого рішення про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації або про вмотивовану відмову в наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, свідчить про протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Крім того, суд звертає увагу й на те, що у постанові Верховного Суду від 17.04.2019р. у справі №342/158/17 чітко зазначено, що протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень треба розуміти як зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу чи його посадової особи, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону (або ж іншого нормативно-правового регулювання) віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.

Частиною 2 ст. 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

На підставі ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1 та 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтувалося на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

З урахуванням встановлених обставин, суд дійшов висновку про протиправну бездіяльність відповідача щодо не розгляду заяви позивача від 19.06.2024 року про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі ст. 23 Закону № 3543.

Оскільки відповідач належним чином не розглянув заяву позивача про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та не прийняв будь-яке рішення, то суд в контексті спірних правовідносин може лише зобов`язати відповідача розглянути по суті заяву позивача, за результатом чого прийняти відповідне рішення.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню.

У відповідності до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 2, 8-10, 14, 72-77, 90, 139, 242-246, 255, 257, 293, 295-297 КАС України, суд

в и р і ш и в :

позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_7 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_4 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_8 ) про визнання протиправною бездіяльністю та зобов`язання до вчинення дій, задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 з розгляду заяви ОСОБА_1 від 19.06.2024 про надання відстрочки від призову під час мобілізації на підставі п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Зобов`язати відповідача розглянути заяву ОСОБА_1 від 19.06.2024 про надання відстрочки від призову під час мобілізації на підставі п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та прийняти відповідне рішення за наслідком розгляду цієї заяви про надання відстрочки, або вмотивовану відмову у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 судові витрати у вигляді сплаченого судового збору у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Сидор Н.Т.