Рішення

від 09.12.2024 по справі 380/17315/24

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/17315/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 грудня 2024 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Хоми О.П., розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СКІФ ІНВЕСТ» до Львівської митниці про визнання протиправними та скасування рішень та картки відмови,

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю «СКІФ ІНВЕСТ» (далі позивач ТзОВ «СКІФ ІНВЕСТ»), в інтересах якого діє адвокат Бороденко Михайло Сергійович, звернувся до суду з позовом до Львівської митниці (далі відповідач), в якому просить визнати протиправними та скасувати:

- рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів від 16.07.2024 №UA209000/2024/400120/2;

- картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення№UA209140/2024/000629;

- рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів від 16.07.2024 №UA209000/2024/400121/2;

- картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення№UA209140/2024/000630.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ним на митну територію України було ввезено товар. З метою декларування та митного оформлення імпорту товару подано до Львівської митниці електронні митні декларації від 15.07.2024 №24UA209140019931U3 та №24UA209140019936U9 та документи для підтвердження заявленої митної вартості. Митна вартість товару заявлена декларантом за основним методом визначення митної вартості (за ціною контракту). Під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару відповідач надіслав вимогу про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості. У відповідь на запит декларант надав усі наявні в нього документи. Однак відповідачем 16.07.2024 прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/400120/2 та №UA209000/2024/400121/2 та відмовлено у митному оформлені товару згідно до карток відмови №UA209140/2024/000629 та №UA209140/2024/000630 у зв`язку з прийняттям рішенням про коригування митної вартості. Вважає оскаржені рішення та картки відмови протиправними та просить такі скасувати.

Відповідач щодо задоволення позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, суть яких полягає у такому. Під час розгляду поданих для митного оформлення документів митним органом було виявлено такі розбіжності, щодо рішення №UA209000/2024/400120/2 від 16.07.2024: за власним бажанням декларантом надано експортну МД, яка не може бути взята до уваги як документ, що підтверджує факт експорту через відсутність в ній дати експорту, у зв`язку з чим наведені в ній відомості не є остаточними. В експортній МД зазначено порт доставки Україна, що не відповідає умовам угоди. Експортна МД не містить відміток митних органів. У гр.22 ЦМР внесено реквізити фірми відправника 7R Solution Sp.z.o.o. проте, документи, що висвітлюють договірні відносини із зазначеною фірмою відсутні; до гр..44 внесено реквізити документу за кодом 0750 «коносамент», проте документ до МД не доєднано; до гр.44 внесено реквізити документу 4301 «договір на перевезення» №0703-23/1639 від 07.03.2023, документ до митного оформлення не доєднано; відповідно до умов п.1.3 угоди на перевезення від 04.01.2024 №04.01.2024/499 ОД-П, послуги здійснюються Виконавцем на підставі Заявки, документ до митного оформлення не надано; відповідно до умов п.1,2 угоди на здійснення перевезення від 22.12.2023 №2212-23/88КД, послуги здійснюються Виконавцем на підставі Заявки, документ до митного оформлення не надано. Щодо рішення №UA209000/2024/400121/2 від 16.07.2024: У гр. 22 ЦМР внесено реквізити фірми відправника Magazyn Universum Sp.z.o.o. проте, документи, що висвітлюють договірні відносини із зазначеною фірмою відсутні. За власним бажанням декларантом надано експортну МД, яка не може бути взята до уваги як документ,що підтверджує факт експорту, через відсутність в ній дати експорту, у зв`язку з чим наведені в ній відомості не є остаточними. В експортній МД зазначено порт доставки Україна, що не відповідає умовам угоди. Експортна МД не містить відміток митних органів; - до митного оформлення надано рахунки на оплату транспортних витрат №47 та 45 від 12.07.2024 рахунки посилаються на Заявку №117 від 19.04.2024, та договір №2 від 15.11.2017 зазначені документи до митного оформлення не надано; відповідно до умов п.1.3 угоди на перевезення від 10.10.2022 № 818, послуги здійснюються Виконавцем на підставі Заявки, документ до митного оформлення не надано; відповідно до умов п.1,3 угоди на здійснення перевезення від 18.06.2024№967, послуги здійснюються Виконавцем на підставі Заявки, документ до митного оформлення не надано. Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. У сукупності всі перелічені фактори вказують на наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах та відсутність всіх відомостей щодо обставин купівлі-продажу товару. Вказує, що декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару, проте на вимогу декларантом не надано жодних документів, які спростовують попередньо зазначені розбіжності. Просить відмовити у задоволенні позову.

Ухвалою від 16.08.2024 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без виклику сторін.

Відповідачем 03.09.2024 подано відзив на позовну заяву (вх. №66098)та) клопотання про розгляд справи з повідомленням сторін (вх. №66102), у задоволенні якого ухвалою суду від 05.09.2024 відмовлено.

Позивачем 05.09.2024 (вх. №66734) подано відповідь на відзив.

Суд, з`ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Між компанією Qingdao Dawson Import and Export Co. LTD Китай (Продавець) та ТзОВ «СКІФ ІНВЕСТ» (Покупець) укладено Контракт №116 від 12.12.2023, згідно з умовами якого Продавець продає, а Покупець закуповує промислові товари, а також інші товари в асортименті, кількості і за цінами, що вказані в інвойсах (рахунках постачальника), які є невід`ємною частиною даного Контракту.

Qingdao Dawson Import and Export Co. LTD на виконання умов Контракту №116 від 12.12.2023 відповідно до рахунку-фактури (iнвойсу) (Commercial invoice) ZDJ1124234 від 15.05.2024 відвантажило на адресу ТзОВ «СКІФ ІНВЕСТ» товар на суму 42 098,10 USD (дол. США).

Даний інвойс був повністю оплачений, що підтверджується повідомленнями системи SWIFT MUR: 007890 від 07.03.2024 та MUR: 007890 від 22.05.2024.

Зазначена в інвойсі митна вартість товару підтверджується прайс-листом від 20.02.2024, отриманим на запит Позивача від фірми Qingdao Dawson Import and Export Co. LTD.

Qingdao Dawson Import and Export Co. LTD на виконання умов Контракту №116 від 12.12.2023 відповідно до рахунку-фактури (iнвойсу) (Commercial invoice) ZDJ1124171 від 21.04.2024 відвантажило на адресу ТзОВ «СКІФ ІНВЕСТ» товар на суму 71384.33 USD (дол. США).

Даний інвонс був повністю оплачений, що підтверджується повідомленнями системи SWIFT MUR: 007890 від 28.12.2023 та MUR: 007890 від 01.05.2024.

Зазначена в інвойсі митна вартість товару підтверджується прайс-листом від 20.12.2023, отриманим на запит Позивача від фірми Qingdao Dawson Import and Export Co. LTD.

Позивач з метою митного оформлення партії товару подав митному органу електронні митні декларації від 15.07.2024 №24UA209140019931U3 та №24UA209140019936U9, в яких визначив митну вартість такого товару, що імпортується, за основним методом за ціною договору (контракту), до яких долучив такі документи:

- Пакувальний лист (Packing list) ZDJ1124234 від 15.05.2024, ZDJ1124171 від 21.04.2024;

- Рахунок-проформа (Proforma invoice) ZDJ2478886001 від 01.03.2024; ZDJ1124171 від 21.04.2024,

- Рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) ZDJ1124234 від 15.05.2024, ZDJ23788189912 від 25.12.2023;

- Коносаменти (Bill of lading) QN24050108 від 20.05.2024, WMSS24040790 від 27.04.2024;

- Автотранспортні накладні (Road consignment note) №15213 від 10.07.2024; б/н від 12.07.2024,

- Сертифікати про походження товару (Certificate of origin) CCPIT480 2402937095 24C3702A21 від 20.06.2024; CCPIT480 2402413089 24C3702A21 від 20.05.2024;

- Банківські платіжні документи SWIFT MUR: 007890 від 07.03.2024; SWIFT MUR: 007890 від 22.05.2024; MUR: 007890 від 01.05.2024;

- Рахунки-фактури про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги TG090724002 від 09.07.2024; №45 від 26.06.2024, №47 від 12.07.2024;

- Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги TG090724004 від 09.07.2024;

- Довідки про транспортні витрати №15213 від 09.07.2024; №12/07 від 12.07.2024;

- Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу №116 від 12.12.2023;

- Внутрішні договори (контракти) доручення 07.03.2024/1297 ОД від 07.03.2024; №2 від 15.11.2017

- Договір про надання послуг митного брокера 007/ТБО від 15.07.2020;

- Договори (контракти) про перевезення 04.01.2024/499 ОД-П від 04.01.2024; №818 від 10.10.2022, №0703-23/1639 від 07.03.2023, № 2212-23/88КД від 22.12.2023; №818 від 10.10.2022, №967 від 18.06.2024;

- Листи отримувача №132 від 05.07.2024, №120 від 12.06.2024;

- Опис товару від 15.07.2024;

- Копії митних декларацій країни відправлення №310120240518247202 від 12.05.2024; №422720240000392963 від 24.04.2024.

Відповідачем відмовлено у митному оформленні задекларованого товару, у зв`язку з чим оформлено картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209140/2024/000629 та №UA209140/2024/000630.

Підставою для відмови у митному оформленні стали прийняті митницею рішення про коригування митної вартості товару від 16.07.2024 №UA209000/2024/400120/2 та №UA209000/2024/400121/2 , яким митну вартість товару визначено за методом 2 ґ (стаття 64 Митного кодексу).

Рішення про коригування митної вартості товару від 16.07.2024 №UA209000/2024/400120/2 та №UA209000/2024/400121/2 та картки відмови №UA209140/2024/000629 та №UA209140/2024/000630 є предметом оскарження.

При вирішенні спору суд керувався таким.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 1 Митного кодексу України (далі Митний кодекс) законодавство України з питань державної митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

Відповідно до статті 49 Митного кодексу митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 50 Митного кодексу відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів.

Відповідно до частини першої статті 51 Митного кодексу, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Частинами першою та другою статті 52 Митного кодексу визначено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант зобов`язаний: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Відповідно до частин першої третьої статті 53 Митного кодексу у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено,- банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8)висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до статті 54 Митного кодексу контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний:

1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана;

3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування;

4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються:

у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю;

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.

Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:

1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;

2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;

3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів;

4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску;

5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості;

6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Згідно з статтею 57 Митного кодексу, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

Кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Статтею 55 Митного кодексу встановлено порядок коригування митної вартості товарів.

Відповідно до частини другої цієї статті письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові 23.10.2020 у справі №820/3231/16, яка врахована судом при ухваленні даного рішення, обов`язок доведення митної ціни товару лежить на позивачу. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені Митним кодексом України (стаття 53) заборонено.

Наведені вище положення митного законодавства зобов`язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Окрім цього, суд зазначає, що, встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, орган митної служби повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника (правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 22.04.2021 у справі № 810/3397/16 та від 18.08.2021 у справі №821/1050/17).

Судом при розгляді справи взято до уваги висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 08.10.2019 у справі №803/776/17, згідно з яким декларант не зобов`язаний (звільнений від обов`язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, поки протилежне не буде доведено контролюючим органом. Водночас, неподання декларантом документів, перелічених у частині другій статті 53 МК України, не тягне для нього негативних правових наслідків та не може тягнути за собою відмову у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю та, як наслідок, коригування митної вартості товарів з тих підстав, коли контролюючий орган вважає, що таке неподання зумовило неповноту та/або недостовірність відомостей про митну вартість.

Даючи оцінку наявності у відповідача підстав для витребування додаткових доказів, суд звертає увагу на те, що митний орган, здійснюючи контроль правильності визначення митної вартості, повинен брати до уваги лише ті докази, які стосуються предмета доказування. У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару.

Як вказано у спірних рішеннях від 16.07.2024 №UA209000/2024/400120/2 та №UA209000/2024/400121/2, відповідач за результатами опрацювання документів дійшов висновку про відсутність у них всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар на підставі такого:

- за власним бажанням декларантом надано експортну МД, яка не може бути взята до уваги як документ,що підтверджує факт експорту через відсутність в ній дати експорту, у зв`язку з чим наведені в ній відомості не є остаточними. В експортній МД зазначено порт доставки Україна, що не відповідає умовам угоди. Експортна МД не містить відміток митних органів.

Суд зазначає, що надана з митним оформленням копія митної декларації країни відправлення №310120240518247202 від 12.05.2024 у відповідній графі містить дату її складання, тобто дату експорту, та на такій проставлена відмітка митного органу країни відправлення, у зв`язку з чим доводи митного органу є безпідставними.

Безпідставними є також доводи митного органу про невідповідність порту доставки умовам угоди, оскільки зазначені у наданому документі відомості не містять жодних розбіжностей та повністю відповідають умовам поставки, відображеним у наданому з митним оформленням комерційному інвойсі ZDJ1124234 від 15.05.2024 - FOB NINGBO.

Зокрема, у графі «умови поставки (3)» наданої декларації країни експорту №310120240518247202 від 12.05.2024 зазначено - FOB, у графі «порт відправлення (380102)» - NINGBO.

Окрім того, суд звертає увагу, що митна декларація країни відправлення за змістом частини 2 статті 53 Митного кодексу не є основним документом, який підтверджують митну вартість товарів. Відповідно до пункту 7 частини 3 статті 53 Митного кодексу копія митної декларації країни відправлення є додатковим документом, що подається (за наявності) декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товарів.

Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 09.04.2021 у справі №804/5143/16.

- У гр.22 ЦМР внесено реквізити фірми відправника 7R Solution Sp.z.o.o. проте, документи, що висвітлюють договірні відносини із зазначеною фірмо, відсутні.

З цього приводу суд зазначає, що позивачем як замовником було укладено Договір на транспортно- експедиційне обслуговування №2 від 15.11.2017 з компанією ТзОВ «МД ТРАНС» як експедитором, який надавався митному органу.

Положеннями пунктів 2.1.1. та 2.1.2. зазначеного договору передбачено, що за плату та за рахунок Клієнта Експедитор зобов`язується організувати перевезення його вантажів на умовах, узгоджених сторонами, а також надавати інші послуги Клієнтові за погодженням сторін. При необхідності для виконання своїх зобов`язань за договором, укладати від свого імені та за рахунок Клієнта договори з транспортними організаціями, контейнерними лініями, автомобільними перевізниками, складами зберігання, терміналами, та ін. організаціями. Документом що підтверджує наявність і зміст такого договору з транспортними організаціями, являється транспортний документ (накладна) коносамент (B/L), автомобільна транспортна накладна (CMR, TTH). 2.1.2. Представляти інтереси Клієнта у взаєминах з перевізниками, портами, аеропортами, державними органами та ін. організаціями у зв`язку з перевезенням, перевалкою, ТЕО вантажів Клієнта.

Як вбачається із наданого митному органу рахунку № 45 від 26.06.2024 за договором №2 від 15.11.2017, вартість морського перевезення за межами державного кордону України у контейнерах MEDU5893824, MSMU1015737 згідно коносаменту WMSS24040790 складає 180 400,00 грн.

З наданого митному органу рахунку № 47 від 12.07.2024 вбачається, що вартість транспортно-експедиційного обслуговування з перевезення автомобільним транспортом за межами державного кордону України за тими ж товаросупровідними документами складає 112 989,00 грн, автоперевезення за межами території України м.Гдиня (Польща) п/п Рава-Руська - 110 000,00 грн, автоперевезення по території України п/п Рава-Руська - м. Кривий Ріг - 98 590,00 грн, винагорода експедитора на території України - 12 500,00 грн.

Також судом встановлено, що позивачем було надано митному органу довідку про транспортні витрати №12/07-2 від 12.07.2024 від експедитора ТОВ «МД ТРАНС», згідно до змісту якої «всі витрати щодо доставки вантажу у контейнерах за вищевказаним коносаментом за маршрутом FOB Qingdao, China Gdansk Gdynia, Poland- ПП Рава- Руська Кривий Ріг складають 516979,00 грн, в тому числі: Фрахт та транспортно- експедиційне обслуговування за межами території України - 293389,00 грн.; Транспортні послуги за межами території України -110000,00 грн.; Транспортні послуги по території України 98590,00грн.; Винагорода експедитора - 15000,00 грн. Навантажувальні роботи включені у вартість доставки до кордону України. За згодою сторін страхування вантажу не здійснювалося».

Сукупність вказаних документів свідчить про те, що транспортування товару за межами державного кордону України відбувалась відповідно до умов контракту № 116 від 12.12.2023 та договору на транспортно- експедиційне обслуговування №2 від 15.11.2017.

При цьому відповідачем не обґрунтовано, яким чином вказані недоліки впливають на визначення митної вартості товару, враховуючи те, що позивач надав митному органу всі наявні у нього та достатні документи, необхідні для її визначення.

- до митного оформлення надано рахунки на оплату транспортних витрат №47 та 45 від 12.07.2024, які посилаються на Заявку №117 від 19.04.2024 та договір №2 від 15.11.2017, зазначені документи до митного оформлення не надано;

Судом встановлено, що позивач в порядку статті 55 Митного кодексу долучив Заявку №117 від 19.04.2024 на транспортно-експедиторське обслуговування до Договору на транспортно-експедиторське обслуговування №2 від 15.11.2017., що підтверджується відомостями до графи 44 МД №24UA209140020104U8 від 16.07.2024, за якою товар було випущено у вільний обіг.

У графі 44 МД №24UA209140020104U8 від 16.07.2024 за кодом 4202 зазначений договір №2 від 15.11.2017, укладений декларантом з ТзОВ «МД ТРАНС», який містить символ "m".

Наказом Міністерства фінансів України № 651 від 30.05.2012 «Про затвердження Порядку заповнення митних декларацій за формою єдиного адміністративного документа», у графі 44 «Додаткова інформація/Оформлені документи/сертифікати та авторизації» зазначаються відомості про необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення документи: рахунок або інший документ, що визначає вартість товару; визначені пунктами 7-9 частини восьмої статті 257 Митного кодексу України; визначені пунктами 1-11 частини третьої статті 335 Митного кодексу України; рішення щодо зобов`язуючої інформації відповідно до статті 23 Митного кодексу України; документи про походження товару відповідно до частини другої статті 43 Митного кодексу України. Відомості щодо кожного документа зазначаються з нового рядка за такою схемою: код документа згідно з Класифікатором документів, через пробіл - номер документа, дата та (за наявності даних) кінцевий термін його дії.

Якщо документ відсутній у відповідному розділі Класифікатора документів, у декларації зазначається код некласифікованого документа відповідного розділу. Якщо документу відповідає код некласифікованого документа, перед номером документа зазначається його скорочена назва, яка має дозволяти ідентифікувати документ.

При внесенні до графи відомостей про документ, який надавався митному органу в попередніх випадках митного оформлення товарів із застосуванням МД, перед кодом такого документа проставляється символ "m".

Більше того, в оскаржуваній картці відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209140/2024/000630 відповідач вказав про перевірку ним при здійснені митного оформлення відповідного договору, укладеного позивачем з фірмою експедитора, а саме: «Внутрішній договір (контракт) доручення 2 від 15.11.2017».

З огляду на вказане, доводи митного органу про ненадання декларантом до митного оформлення договору про транспортно-експедиційне обслуговування та заявки на перевезення, не відповідають дійсним обставинам справи.

- відповідно до умов п.1.3 угоди на перевезення від 10.10.2022 № 818 послуги здійснюються Виконавцем на підставі Заявки, документ до митного оформлення не надано.

Судом встановлено, що позивачем було надано митному органу Заявку №117 від 19.04.2024 на транспортно-експедиторське обслуговування до Договору на транспортно-експедиторське обслуговування №2 від 15.11.2017, укладеного з ТзОВ «МД ТРАНС», що підтверджується відомостями графи 44 МД №24UA209140020104U8 від 16.07.2024, за якою товар було випущено у вільний обіг.

Як вже вказувалося по тексту рішення вище, положеннями пунктів 2.1.1. та 2.1.2. зазначеного договору передбачено, що за плату та за рахунок Клієнта Експедитор зобов`язується організувати перевезення його вантажів на умовах, узгоджених сторонами, а також надавати інші послуги Клієнтові за погодженням сторін. При необхідності для виконання своїх зобов`язань за договором, укладати від свого імені та за рахунок Клієнта договори з транспортними організаціями, контейнерними лініями, автомобільними перевізниками, складами зберігання, терміналами, та ін. організаціями. Документом що підтверджує наявність і зміст такого договору з транспортними організаціями, являється транспортний документ (накладна) коносамент (B/L), автомобільна транспортна накладна (CMR, TTH). 2.1.2. Представляти інтереси Клієнта у взаєминах з перевізниками, портами, аеропортами, державними органами та ін. організаціями у зв`язку з перевезенням, перевалкою, ТЕО вантажів Клієнта.

Таким чином, наданий до митного оформлення договір про надання транспортно-експедиційних послуг № 818 від 10.10.2022, укладений ТОВ «МД ТРАНС» (що є експедитором Позивача за договором №2 від 15.11.2017.) з третьою стороною - ТзОВ «НОРДЕКС ГРУПП» для забезпечення організації послуг експедиторського обслуговування.

В свою чергу, наданий до митного оформлення договір про надання транспортно- експедиційних послуг №967 від 18.06.2024 укладено вже залученою експедитором позивача, третьою стороною - ТОВ «НОРДЕКС ГРУПП» з перевізником ФОП ОСОБА_1 з метою забезпечення перевезення вантажів в міжнародному та внутрішньому сполучені.

При цьому, позивач не виступає стороною за вказаними договорами та відповідно не має обов`язку або можливості надати заявки, передбачені їх умовами, відповідною правосуб`єктністю наділений експедитор - ТОВ «МД ТРАНС».

Відповідно, ТзОВ «МД ТРАНС» є експедитором, а не перевізником, і не маючи власних транспортних засобів залучає їх для виконання своїх господарських зобов`язань перед позивачем, що передбачено Договором на транспортно-експедиторське обслуговування №2 від 15.11.2017.

Отже, всі понесені позивачем транспортні витрати по Договору з ТОВ «МД ТРАНС» включені у заявлену митну вартість у відповідності до пункту 5 частини 10 статті 58 Митного кодексу.

- до гр.44 внесено реквізити документу за кодом 0750 «коносамент», проте документ до МД не доєднано.

Суд звертає увагу, що наведені доводи митного органу спростовуються власне оскаржуваною карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209140/2024/000629 16.07.2024, в якій відповідачем вказано надання декларантом до митного оформлення відповідних документів, а саме: Коносамент (Billoflading) QN24050108 20.05.2024; Договір (контракт) про перевезення №0703-23/1639 від 07.03.2023.

З урахуванням встановлених обставин, суд зазначає, що зауваження відповідача до пред`явлених позивачем для митного декларування документів жодним чином не є доказами неможливості визнання задекларованої митної вартості та не можуть бути обґрунтуванням для прийняття рішення про коригування митної вартості, оскільки саме по собі не містить відомостей, які б свідчили про розбіжності в поданих документах, ознаки їх підробки, відсутності відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни.

Таким чином, вказані розбіжності не впливають на числові значення складових митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, з урахуванням того, що позивачем використані відомості, які повністю підтверджені документально.

Встановлені судом фактичні обставини дають підстави стверджувати, що позивачем разом з митною декларацією подано повний пакет документів, визначений частиною 2 статті 53 Митного кодексу, які підтверджують митну вартість товару.

Натомість відповідач не довів, що подані декларантом у відповідності до частини 2 статті 53 Митного кодексу документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості товарів, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за придбаний товар, а також те, що документи для підтвердження числових значень складових митної вартості надано не в повному обсязі, містять розбіжності та мають невідповідності, що не дає можливості впевнитись в достовірності заявленої митної вартості, зокрема здійснити перевірку числових значень складових митної вартості товарів.

Відповідно до частини шостої статті 54 Митного кодексу митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У оскарженому рішенні про коригування митної вартості відповідач не навів обґрунтованих підстав для висновку про наявність розбіжностей числових значень складових митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються.

Суд також зазначає, що відповідачем в рішенні про коригування митної вартості не обґрунтовано, яким чином вказані розбіжності і неточності впливають на митну вартість товару чи її складових.

Дослідивши документи, які подавались позивачем під час митного оформлення товару, суд вказує, що такі містять чітку і зрозумілу інформацію про товар та його ціну, які у сукупності підтверджують числові значення митної вартості (її складових) та не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.

З огляду на викладене, суд виснує, що у відповідача було достатньо підстав для підтвердження числових значень усіх складових митної вартості імпортованого товару та відомості щодо ціни товару на підставі наданих декларантом документів, передбачених частиною 2 статті 53 Митного кодексу.

Суд звертає увагу, що відповідачем не надано доказів на спростування визначеної позивачем вартості товару, а саме по собі зазначення митним органом у спірному рішенні про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товарів та рівнем митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, без наведення детальних пояснень щодо зроблених коригувань, порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості тощо, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або підставою для незастосування обраного ним методу її визначення.

Верховний Суд у постанові від 29.09.2020 по справі №520/7041/19 звернув увагу на те, що рішення про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 Митного кодексу, якщо містить не лише дату та номер митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, а й порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервним методом.

Натомість оскаржені рішення про коригування митної вартості товарів містять лише посилання на дату та номер митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, однак жодне з них не містить порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервним методом.

Встановлені судом фактичні обставини в сукупності із наявними у справі належними та допустимими доказами свідчать про необґрунтованість висновку митного органу про розбіжності у поданих до митного оформлення документах та про відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, та відсутність у відповідача фактичних підстав для коригування заявленої декларантом митної вартості товарів, що дає підстави стверджувати про необґрунтованість коригування митної вартості.

Відповідно до вимог частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем вказаного обов`язку не виконано, у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази правомірності прийняття рішень про коригування митної вартості товарів від 16.07.2024 №UA209000/2024/400120/2 та №UA209000/2024/400121/2 та карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209140/2024/000629 та №UA209140/2024/000630.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Даючи оцінку спірним рішенням та карткам відмови, суд приходить до висновку, що картки відмови в прийнятті митної декларації №UA209140/2024/000629 та №UA209140/2024/000630 та рішення про коригування митної вартості товару від 16.07.2024 №UA209000/2024/400120/2 та №UA209000/2024/400121/2 не відповідають критеріям до такого роду рішень, встановлених частиною 2 статті 2 КАС України, та нормам Митного кодексу, тому такі слід визнати протиправними та скасувати, задовольнивши позов в цілому.

Відповідно до статті 139 КАС України підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці понесені позивачем судові витрати у вигляді судового збору на загальну суму 6 445 грн 59 к., сплаченого за платіжною інструкцією №2281 від 12.08.2024.

Керуючись ст.ст.6-10, 14, 72-77, 90, 139, 159, 241-246, 262, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «СКІФ ІНВЕСТ» (вул. Домобудівна, буд. 25а, м. Кривий ріг, Дніпропетровська область, 50005, код ЄДРПОУ 35601501) Львівської митниці (вул. Костюшка, буд. 1, м. Львів, 79000, код ЄДРПОУ 43971343) про визнання протиправними та скасування рішень та карток відмови, задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/400120/2 від 16.07.2024.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови Львівської митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209140/2024/000629.

Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/400121/2 від 16.07.2024.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови Львівської митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209140/2024/000630.

Стягнути з Львівської митниці (вул. Костюшка, буд. 1, м. Львів, 79000, ЄДРПОУ 43971343) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СКІФ ІНВЕСТ» (вул. Домобудівна, буд. 25а, м. Кривий ріг, Дніпропетровська область, 50005, код ЄДРПОУ 35601501) 6 445 грн (шість тисяч чотириста сорок п`ять) грн 59 к. судових витрат у виді судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О. П. Хома