Рішення

від 06.12.2024 по справі 380/22748/24

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№380/22748/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 грудня 2024 року м.Львів

Львівський окружний адміністративний суд, суддя Гавдик З.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу № 380/22748/24 за позовом Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про скасування постанови,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області звернулося до Львівського окружного адміністративного суду із вищевказаним адміністративним позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 23.10.2024 ВП № 72688730 про накладення штрафу на Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області в розмірі 10200,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що виконавче провадження відкрито з примусового виконання виконавчого листа № 380/15820/22 від 02.08.2023, на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 09.12.2022 у справі № 380/15820/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 02.12.2023 у справі № 380/15820/22 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити з 01.12.2019 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 без обмеження максимальним розміром, що не перевищує десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням раніше проведених виплат.

Позивач зазначає, що в мотивувальній та резолютивній частині судового рішення від 09.12.2023 в адміністративній справі № 380/15820/22 жодного зобов`язання щодо виплати пенсії ОСОБА_1 з 01.12.2019, включаючи підвищення (надбавки, індексація) на Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області не покладено.

Виплата індексації відповідно до Постанови № 118 та Постанови-168 не була предметом розгляду в адміністративній справі № 380/15820/22. Державний виконавець не може давати правову оцінку виконанню рішенню суду.

Щодо виплати коштів, нарахованих на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 31.05.2023 у справі №380/3482/23, позивач зазначає, відповідно до ст. 8 Закону України від 09.04.1992 № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», виплата пенсій, у тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат, встановлених законодавством, звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України.

Відповідно, виплата коштів, нарахованих на виконання рішення суду, буде здійснена після виділення відповідних коштів з Державного бюджету України.

Планом доходів і видатків Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на 2023 рік на погашення заборгованості з пенсійних виплат (щомісячного довічного грошового утримання) за рішенням суду затверджено кошти в сумі 18,3 млн. грн.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.10.2024 № 1156 затверджено бюджет Пенсійного фонду України на 2024 рік. У бюджеті Пенсійного фонду України на 2024 рік на видатки за рахунок коштів Державного бюджету України на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду виділено 500 млн. грн.

Згідно п. 5 Розділу VII Порядку розроблення, затвердження та виконання бюджету Пенсійного фонду України затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 31.08.2009 № 21-2 (зі змінами) Пенсійним фондом України 18 жовтня 2024 року затверджено План доходів і видатків Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на 2024 рік (далі План доходів і видатків). Планом доходів і видатків на погашення заборгованості з пенсійних виплат (щомісячного довічного грошового утримання) за рішеннями суду затверджено кошти в сумі 9444,4 тис. грн.

Позивач зазначає, що в Головному управлінні проведена робота щодо виплати заборгованості, яка виникла внаслідок виконання судових рішень, які набрали законної сили по 19.11.2020 року.

Виплата сум, донарахованих на виконання судових рішень, буде здійснена за наявності відповідного цільового фінансування з Державного бюджету України відповідно до черговості виплат на виконання судових рішень.

22.11.2023 надійшла вимога начальника відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби від 17.11.2023 про відкриття виконавчого провадження ВП №72688730 щодо виконання виконавчого листа № 380/15820/22, на котру Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області надано відповідь листом від 24.11.2023 № 1300-5308/170950 про виконання вищезазначеного судового рішення.

На адресу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області 29.12.2023 за вх. № 19476/14 надійшла постанова державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 13.12.2023 ВП № 72688730 про накладення штрафу в розмірі 5100,00 грн, винесену при примусовому виконанні виконавчого листа № 380/15820/22, виданого Львівським окружним адміністративним судом 02.08.2023, про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити з 01.12.2019 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 без обмеження максимальним розміром, що не перевищує десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням раніше проведених виплат.

Зазначену постанову про накладення штрафу від 13.12.2023 ВП № 72688730 в розмірі 5100 грн оскаржено до Львівського окружного адміністративного суду.

Проте, ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 05.02.2024 у справі № 380/1059/24 позовну заяву повернуто позивачу.

Головним управлінням повторно подано позовну заяву про оскарження штрафу від 13.12.2024 ВП № 72688730.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 08.03.2024 у справі № 380/4024/24 позовну заяву повернуто з підстав пропуску строку оскарження.

На адресу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області 13.06.2024 за № 8637/14 надійшла вимога головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби від 31.05.2024 про відкриття виконавчого провадження №72688730 щодо виконання виконавчого листа № 380/15820/22, виданого Львівським окружним адміністративним судом 02.08.2023, про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити з 01.12.2019 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 без обмеження максимальним розміром пенсії, що не перевищує десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням раніше проведених виплат, на котру Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області надано відповідь листом від 14.06.2024 № 1300-5308-5/107683 про виконання вищезазначеного судового рішення.

Натомість, зазначені обставини державним виконавцем не взято до уваги та передчасно винесено оскаржувану постанову про накладення штрафу.

Постанова про накладення штрафу за невиконання судового рішення може бути винесена лише за умови, що судове рішення не виконано боржником без поважних причин, коли боржник мав реальну можливість виконати таке судове рішення, проте не зробив цього.

Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону, накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.

Проте, зазначені дії державним виконавцем не були вчинені.

Умовою для накладення на боржника у виконавчому проваджені штрафу є невиконання ним виконавчого документа (судового рішення) без поважних причин. У залежності від характеру правовідносин і змісту зобов`язання, примусове виконання якого відбувається у межах виконавчого провадження, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об`єктивні перешкоди для невиконання зобов`язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим.

Аналіз правових норм, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дає підстави для висновку про те, що невиконання боржником рішення суду лише без поважних на те причин тягне за собою певні наслідки, встановлені нормами Закону № 1404-VIII. Тобто на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин.

Поважними в розумінні наведених норм Закону № 1404-VIII можуть вважатися об`єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення.

З вищевикладеного слідує, що постанова про накладення штрафу за невиконання судового рішення може бути винесена лише за умови, що судове рішення не виконано боржником без поважних причин, коли боржник мав реальну можливість виконати таке судове рішення, проте не зробив цього.

Правовою підставою для накладення державним виконавцем на боржника штрафу у межах виконавчого провадження є невиконання ним судового рішення у встановлений строк без поважних причин.

Умовами для накладення на боржника у виконавчому проваджені штрафу є:

1. невиконання ним виконавчого документа (судового рішення);

2. відсутність поважних причин невиконання виконавчого документа (судового рішення).

Отже, на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановлено, по-перше, факт невиконання боржником судового рішення і, по-друге, відсутність поважних причин. Поважність причин невиконання судового рішення оцінюється у кожному конкретному випадку через призму того, наскільки це об`єктивно перешкодило виконати судове рішення.

Поважними, в розумінні норм Закону України «Про виконавче провадження», можуть вважатися об`єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення.

Державний виконавець при винесені оскаржуваної постанови належним чином не перевірив як факт виконання судового рішення боржником на момент винесення спірної постанови, так і не дослідив поважності невиконання такого чи виконання не в повному обсязі, тобто належним чином не скористався законодавчо закріпленими повноваженнями, а відтак постанова винесена з порушенням норм чинного законодавства, не у спосіб та не в порядку, які встановлені Законом України «Про виконавче провадження».

Державним виконавцем не надано оцінку щодо обставин, які зумовили обмеження розміру пенсійної виплати ОСОБА_1 , а саме обчислення розміру пенсійної виплати стягувача при проведенні індексації пенсії на виконання постанов КМУ №118 та №168.

Відповідач проти позову заперечив з підстав, що на виконанні у Відділі перебуває виконавче провадження № 72688730, з виконання виконавчого листа № 380/15820/22, виданого 02.08.2023 Львівським окружним адміністративним судом, про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити з 01.12.2019 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 без обмеження максимальним розміром, що не перевищує десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням раніше проведених виплат.

20.09.2023 головним державним виконавцем Батюк М.В., керуючись статтями 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон), винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, яку скеровано сторонам до відома та виконання за вихідним № 27516.

Всупереч вимозі пункту 2 постанови, станом на 17.11.2023 до Відділу не надійшло жодного документального підтвердження щодо виконання рішення суду. У зв`язку з чим, керуючись ст. 18 Закону, виконавцем на адресу боржника скеровано вимогу про надання інформації щодо стану виконання рішення суду.

Згідно заяви стягувача від 07.11.2023, встановлено, що рішення суду не виконано боржником, оскільки його пенсія обмежена 10-ти прожитковими мінімумами, встановленими для осіб, які втратили працездатність. Однак згідно рішення суду боржник зобов`язаний здійснити з 01.12.2019 року перерахунок та виплату пенсії стягувачу без обмеження максимальним розміром, що не перевищує десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням раніше проведених виплат.

Згідно відповіді боржника від 24.11.2023 на запит виконавця від 17.11.2023 встановлено, що підсумок пенсії з надбавками становить 22995,29 грн, однак до виплати (з урахуванням максимального розміру пенсії) належить 20930,00 грн.

Із наданого перерахунку пенсії стягувача чітко простежується невиконання рішення суду, що полягає в обмеженні пенсії максимальним розміром.

13.12.2023 виконавцем, керуючись вимогами статтей 63, 75 Закону, було винесено постанову про накладення штрафу в розмірі 5100 грн. Постанова про накладення штрафу на боржника у ВП № 72688730 від 13.12.2023 про накладення штрафу у розмірі 5100 грн є чинною та нескасованою.

Станом на 12.03.2024 року на адресу Відділу не надійшло жодної інформації від боржника щодо вжиття заходів на виконання рішення суду №380/15820/22 та на виконання постанови про накладення штрафу від 13.12.2023, державним виконавцем на адресу боржника скеровано вимогу про надання інформації про виконання рішення суду, а саме проведення перерахунку та виплати із 01.12.2019 року пенсії ОСОБА_1 без обмеження максимальним розміром, що не перевищує десяти прожиткових мінімумів.

31.05.2024 повторно скеровано вимогу, оскільки відповідь на вимогу від 12.03.2024 на адресу Відділу не надійшла.

Листом від 14.06.2024 Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області надало відповідь ідентичну відповіді від 24.11.2023.

Згідно змісту відповіді - на виконання рішення суду від 02.08.2023 у справі №380/15820/22, Головне управління ПФУ у Львівській області здійснило перерахунок пенсії позивача, підсумок пенсії (з надбавками) після перерахунку складає 22995,29 грн, однак до виплати (з урахуванням максимального розміру пенсії) належить 20930,00 грн, заборгованість що утворилася на момент перерахунку боржником не виплачено.

Оскільки, згідно відповідей боржника та перерахунку пенсії (дата розрахунку 01.09.2023) боржник не провів з 01.12.2019 року перерахунок та виплату пенсії стягувачу без обмеження максимальним розміром з урахуванням раніше проведених виплат, керуючись ст. ст. 63, 75 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем винесено постанову про накладення штрафу в подвійному розмірі 10200 грн.

Оцінюючи доводи позивача щодо належного виконання рішення суду від 02.08.2023 у справі №380/15820/22, слід зазначити, що у судовому рішенні суду у справі №380/15820/22 встановлено право ОСОБА_1 , на отримання пенсії з 01.12.2019 року без обмеження максимальним розміром, що не перевищує десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням раніше проведених виплат, без зазначення кінцевої дати для застосування вказівки в рішенні «без обмеження».

Таким чином, в даному випадку висновки суду у справі № 380/15820/22 щодо перерахунку та виплати 01.12.2019 року пенсії ОСОБА_1 без обмеження максимальним розміром, що не перевищує десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням раніше проведених виплат є обов`язковими для ГУ ПФУ у Львівській області при проведенні подальшого перерахунку пенсії в силу ст. 129-1 Конституції України.

Проте, не зважаючи на обґрунтованість та зрозумілість рішення суду у справі № 380/15820/22, позивач не виконав рішення суду, що є порушенням прав стягувача.

Згідно п. 3 ч. 3 ст. 246 КАС України, суд зазначає, що 11 листопада 2024 року відкрито спрощене позовне провадження у даній справі.

Судом встановлені наступні обставини:

23.10.2024 відповідачем керуючись ст. ст. 63, 75 Закону України «Про виконавче провадження» у ВП № 72688730 винесена спірна постанова про накладення штрафу, за не виконання без поважних причин виконавчого листа № 380/15820/22 виданого 02.08.2023 Львівським окружним адміністративним судом про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити з 01.12.2019 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 без обмеження максимальним розміром, що не перевищує десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням раніше проведених виплат, в якій зазначено:

«Згідно заяви стягувача від 07.11.2023 року, встановлено, що рішення суду боржником не виконано, оскільки його пенсія обмежена 10-ти прожитковими мінімумами, встановленими для осіб, які втратили працездатність.

У зв`язку з чим виконавцем до боржника було застосовано штрафні санкції у вигляді накладення штрафу в розмірі 5100 грн.

Постанова про накладення штрафу від 13.12.2023 не оскаржувалася Головним управлінням пенсійного фонду.

Згідно рішення суду боржник зобов`язаний здійснити з 01.12.2019 року перерахунок та виплату пенсії стягувану без обмеження максимальним розміром, що не перевищує десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням раніше проведених виплат.

Згідно відповіді боржника від 17.06.2024 року встановлено, що підсумок пенсії з надбавками становить 22995,29 грн, однак до виплати (з урахуванням максимального розміру пенсії) належить 20930,00 грн.

На день винесення постанови у виконавця відсутні будь які заборони щодо вчинення дій примусового характеру, а саме накладення штрафу за невиконання рішення.

Також відсутні будь які підстави для зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки чи розстрочки виконання, передбачені Законом України «Про виконавче провадження».

Відповідно до положень ч.ч. 4, 5 статті 19 Закону встановлено, що сторони зобов`язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов`язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - також про зміну місця роботи.

Згідно частини 2 статті 63 Закону України «Про виконавче провадження», у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність. Відповідно до частини 1 статті 75 Закону, у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення».

За невиконання без поважних причин рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії на боржника накладено штраф на користь держави у розмірі 10200 грн.

Зміст спірних правовідносин полягає в тому, що позивач вважає спірну постанову протиправною та такою, що не відповідає вимогам закону та фактичним обставинам справи.

Судом не враховуються аргументи наведені позивачем про протиправність спірної постанови з наступних підстав згідно встановлених судом обставин та вимог законодавства:

Згідно із ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно із ч. 1 ст. 18 цього ж Закону, виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно із ст. 63 цього ж Закону:

1. За рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

2. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

3. Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.

У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

4. Виконавець під час виконання рішення про заборону вчиняти певні дії або про утримання від вчинення певних дій доводить до відома боржника резолютивну частину такого рішення, про що складає відповідний акт. Після складення акта виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Згідно із ст. 75 цього ж Закону:

1. У разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

2. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судом встановлено, що Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 09.12.2022 у справі №380/15820/22 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити з 01.12.2019 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 без обмеження максимальним розміром, що не перевищує десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням раніше проведених виплат.

Згідно і ст. 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

В справі відсутні належні та допустимі докази виконання позивачем згаданого рішення суду в частині: «здійснити з 01.12.2019 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 без обмеження максимальним розміром, що не перевищує десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням раніше проведених виплат».

Судом враховуються аргументи відповідача в спірній постанові:

«Згідно рішення суду боржник зобов`язаний здійснити з 01.12.2019 року перерахунок та виплату пенсії стягувану без обмеження максимальним розміром, що не перевищує десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням раніше проведених виплат.

Згідно відповіді боржника від 17.06.2024 року встановлено, що підсумок пенсії з надбавками становить 22995,29 грн, однак до виплати (з урахуванням максимального розміру пенсії) належить 20930,00 грн».

Судом враховуються вищевказані фактичні обставини не виконання позивачем рішення суду в згаданій частині, відповідно позовні вимоги задоволенню не підлягають. Незгода позивача з рішенням суду може бути реалізована лише в апеляційному або касаційному порядку. Судове рішення, яке набрало законної сили є обов`язковим до виконання.

Відтак на переконання суду спірна постанова є правомірною та не підлягає скасуванню.

Також суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява N 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява N 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява N 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

З цих же по суті підстав, судом враховуються заперечення відповідача.

Відповідно позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню повністю.

Судові витрати відповідно до ст.139 КАС України стягненню зі сторін не підлягають.

Керуючись ст. ст. 2, 8-10, 14, 72-79, 90, 139, 241-246, 250, Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (79000, м. Львів, пл. Шашкевича, 1) про скасування постанови відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини шостої статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Рішення складено в повному обсязі 06 грудня 2024 року.

Суддя Гавдик З.В.