Ухвала

від 10.12.2024 по справі 480/10504/24

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

10 грудня 2024 року Справа № 480/10504/24

Cуддя Сумського окружного адміністративного суду Савицька Н.В., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Сумського державного університету, Міністерства освіти і науки України про визнання незаконним та скасування наказу, визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

До Сумського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Сумського державного університету, Міністерства освіти і науки України про визнання незаконним та скасування наказу, визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов`язання вчинити дії, і просить суд:

- визнати незаконним та скасувати наказ Сумського державного університету (Ідентифікаційний код 05408289) від 15.08.2015 № 1370-III, в частині зарахування ОСОБА_1 на перший курс заочної форми навчання за спеціальністю «7.05070103 електротехнічні системи електроспоживання», Спеціаліст, за рахунок коштів фізичних, юридичних осіб;

- визнати незаконним та скасувати наказ Сумського державного університету (Ідентифікаційний код 05408289) від 12.10.2015 № 1938-ІІІ, в частині відрахування з 21.09.2015 студента 1-го курсу спеціальності «7.05070103 електротехнічні системи електроспоживання» ОСОБА_1 за порушення умов договору про навчання;

- визнати протиправними дії Міністерства освіти і науки України (Ідентифікаційний код 38621185) пов`язані із вжиттям організаційних заходів щодо забезпечення функціонування Єдиної державної електронної бази з питань освіти, за яких у Довідці про здобувана освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти № 343637 від 17.09.2024 відображалися відомості про порушення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) послідовності навчання;

- визнати протиправними бездіяльність Міністерства освіти і науки України (Ідентифікаційний код 38621185) в частині не внесення відомостей до Єдиної державної електронної бази з питань освіти інформації про те, що поточне здобуті я освіти ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) не порушує послідовність здобуття освіти, визначену частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту»;

- зобов`язати Міністерство освіти і науки України (Ідентифікаційний код 38621185) внести зміни до Єдиної державної електронної бази з питань освіти, за яких у Довідці про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти щодо ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) у колонці «На підставі даних, що містяться у Єдиній державній електронній базі з питань освіти, поточне здобуття світи не порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту» відображалося значення «Так, не порушує».

Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

За результатом розгляду матеріалів позовної заяви суд дійшов висновку про необхідність її повернення, з огляду на наступне.

Відповідно до положень ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Водночас частиною 1 ст. 21 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позивач може заявити кілька вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов`язані між собою.

При цьому за приписами ч. 6 ст. 21 Кодексу адміністративного судочинства України не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом.

З позовної заяви суд вбачає, що позивачем, зокрема, оскаржуються дії та бездіяльність Міністерства освіти і науки України щодо внесення змін до Єдиної державної електронної бази з питань освіти.

При цьому у позовній заяві позивач, також просить визнати незаконними та скасувати наказ Сумського державного університету від 15.08.2015 № 1370-III, в частині зарахування позивача на перший курс заочної форми навчання, та наказ Сумського державного університету від 12.10.2015 № 1938-ІІІ в частині відрахування позивача за порушення умов договору про навчання

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Частиною 1 ст. 23 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що усі справи, що підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства, розглядаються місцевими загальними судами як судами першої інстанції, крім справ, визначених частинами другою - четвертою цієї статті.

Суд зазначає, що спори щодо отримання вищої освіти вирішуються в порядку Цивільного кодексу України та Цивільного процесуального кодексу України, та не підлягають розгляду в порядку Кодексу адміністративного судочинства України.

Отже вище зазначені позовні вимоги до Сумського державного університету підсудні виключно загальному місцевому суду та повинні розглядатися в порядку цивільного судочинства, що не узгоджується із визначеними Кодексом адміністративного судочинства України способами судового захисту, предметом публічно-правових спорів та повноваженнями суду за результатом їх розгляду.

Таким чином, у даній позовній заяві ОСОБА_1 об`єднано позовні вимоги, які підсудні різним судам.

За правилами частини першої статті 172 КАС України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

Водночас відповідно до частини п`ятої статті 172 КАС України не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, щодо яких законом визначена виключна підсудність різним судам.

Пунктом 6 частини четвертої статті 169 КАС України передбачено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо порушено правила об`єднання позовних вимог (крім випадків, у яких є підстави для застосування положень статті 172 цього Кодексу).

За частиною шостою статті 172 КАС України суд вправі за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи до початку розгляду справи по суті роз`єднати позовні вимоги, виділивши одну або декілька об`єднаних вимог у самостійне провадження, якщо це сприятиме виконанню завдання адміністративного судочинства.

Отже, визначальною умовою для роз`єднання позовних вимог є та обставина, що таке роз`єднання сприятиме виконанню завдання адміністративного судочинства.

Зазначений припис спрямований на те, щоб суб`єкт правовідносин міг з дотриманням принципів адміністративного судочинства і конкретних обставин скористатися правом на судовий захист.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (частина перша статті 2 КАС України).

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що суд вправі з власної ініціативи до початку розгляду справи по суті роз`єднати позовні вимоги, виділивши одну або декілька об`єднаних вимог у самостійне провадження для забезпечення виконання завдань адміністративного судочинства, тобто, зокрема, для своєчасного вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Проте таке роз`єднання можливе лише у тому випадку, якщо кожна з виділених вимог може бути предметом розгляду у тому суді, який роз`єднав позовні вимоги.

Аналогічна позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.09.2020 року по справі № 420/3956/20 та ухвалі Верховного Суду від 05 березня 2021 року по справі №9901/55/21 та відповідно до частини 5 ст. 242 КАС України, підлягає врахуванню судом при розгляді цієї справи.

Оскільки позивач об`єднав у позовній заяві вимоги, щодо яких законом визначена виключна підсудність різним судам, і відсутні законні підстави для їхнього роз`єднання в окремі провадження, суд дійшов висновку про відсутність підстав для застосування положень статті 172 КАС України та наявність правових підстав для повернення позовної заяви позивачеві на підставі пункту 6 частини четвертої статті 169 КАС України.

Оскільки позовна заява з додатками у паперовому вигляді до суду не подавалась, а сформована в системі Електронний суд, суд обмежується лише процесуальним рішенням про її повернення.

Керуючись ст.ст. 169, 248, 256, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Сумського державного університету, Міністерства освіти і науки України про визнання незаконним та скасування наказу, визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов`язання вчинити дії і додані до неї документи - повернути позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду в п`ятнадцятиденний строк з дня складання ухвали.

Суддя Н.В. Савицька