Ухвала

від 10.12.2024 по справі 560/18032/24

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 560/18032/24

УХВАЛА

10 грудня 2024 рокум. Хмельницький

Суддя Хмельницького окружного адміністративного суду Гнап Д.Д., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Чорноморський центр первинної медико-санітарної допомоги» Чорноморської селищної ради Одеського району Одеської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

адвокат Нетребченко О. С. в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить:

1) визнати протиправною бездіяльністю посадової особи Комунального некомерційного підприємства «Чорноморський центр первинної медико-санітарної допомоги» Чорноморської селищної ради Одеського району Одеської області, яка неправомірно відмовила у доступі до інформації та документів запитуваних адвокатським запитом вих №АБ/6/74 від 20.11.2024;

2) зобов`язати посадових осіб посадовою особою Комунального некомерційного підприємства «Чорноморський центр первинної медико-санітарної допомоги» Чорноморської селищної ради Одеського району Одеської області направити на електронну пошту адвоката Нетребенко О.С. інформацію та запитувані документи на адвокатський запит №АБ/6/74 від 20.11.2024 у строк встановлений ч. 2 ст. 24 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" з моменту прийняття рішення у цій справі.

Приписами пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Дослідивши зміст позовної заяви та доданих документів суд вважає, що позовна заява подана без додержання вимог, встановлених ст.ст. 160, 161 КАС України, з огляду на таке.

Відповідно до п.п. 2, 4, 5, 9 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються:

повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи;

зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги;

виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги;

у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.

Частиною 1 статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Згідно позиції Верховного Суду, відображеній, зокрема, в ухвалі від 08 листопада 2021 року у справі №9901/357/21, позовна заява має містити конкретизовані відомості про суб`єкта владних повноважень, який порушив права позивача, вказувати на право, що підлягає захисту та яке порушив відповідач, конкретні обставини чи факти, з якими позивач пов`язує порушення свого права та які утворюють привід для звернення до суду, а також містити такі ж конкретні вимоги до відповідача, які суд має застосувати з метою захисту порушеного права.

У постанові від 16.01.2019 у справі № 686/23317/13-а Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що адвокатський запит не є запитом, що направлений на отримання публічної інформації, оскільки може бути спрямований не лише до суб`єктів владних повноважень, але й до будь-якої юридичної особи з метою отримання необхідної адвокату інформації для надання правової допомоги клієнту.

Пункт 1 частини першої статті 20 Закону України від 05.07.2012 № 5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі - Закон № 5076-VI) встановлює, що під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема звертатися з адвокатськими запитами, у тому числі щодо отримання копій документів, до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, підприємств, установ, організацій, громадських об`єднань, а також до фізичних осіб (за згодою таких фізичних осіб).

Відповідно до абзаців першого та другого частини першої статті 24 Закону № 5076-VI, адвокатський запит - письмове звернення адвоката до органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об`єднань про надання інформації, копій документів, необхідних адвокату для надання правової допомоги клієнту. До адвокатського запиту додаються посвідчені адвокатом копії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, ордера або доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги. Вимагати від адвоката подання разом з адвокатським запитом інших документів забороняється.

Згідно із частинами другою, третьою статті 24 Закону № 5076-VI, орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, керівники підприємств, установ, організацій, громадських об`єднань, яким направлено адвокатський запит, зобов`язані не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту надати адвокату відповідну інформацію, копії документів, крім інформації з обмеженим доступом і копій документів, в яких міститься інформація з обмеженим доступом.

Відмова в наданні інформації на адвокатський запит, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, тягнуть за собою відповідальність, встановлену законом, крім випадків відмови в наданні інформації з обмеженим доступом.

Аналіз наведених положень Закону № 5076-VI свідчить про те, що адвокатський запит може бути адресований як суб`єктам владних повноважень, так і приватним особам.

Водночас, відповідно до частин першої, другої статті 13 Закону України від 13.01.2011 № 2939-VI «Про доступ до публічної інформації» (далі - Закон № 2939-VI), розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються:

1) суб`єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб`єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов`язковими для виконання;

2) юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, - стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів;

3) особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб`єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг, - стосовно інформації, пов`язаної з виконанням їхніх обов`язків;

4) суб`єкти господарювання, які займають домінуюче становище на ринку або наділені спеціальними чи виключними правами, або є природними монополіями, - стосовно інформації щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них;

5) юридичні особи публічного права, державні/комунальні підприємства або державні/комунальні організації, що мають на меті одержання прибутку, господарські товариства, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток, паїв) прямо чи опосередковано належать державі та/або територіальній громаді, - щодо інформації про структуру, принципи формування та розмір оплати праці, винагороди, додаткового блага їх керівника, заступника керівника, особи, яка постійно або тимчасово обіймає посаду члена виконавчого органу чи входить до складу наглядової ради.

До розпорядників інформації, зобов`язаних оприлюднювати та надавати за запитами інформацію, визначену в цій статті, у порядку, передбаченому цим Законом, прирівнюються суб`єкти господарювання, які володіють:

1) інформацією про стан довкілля;

2) інформацією про якість харчових продуктів і предметів побуту;

3) інформацією про аварії, катастрофи, небезпечні природні явища та інші надзвичайні події, що сталися або можуть статися і загрожують здоров`ю та безпеці громадян;

4) іншою інформацією, що становить суспільний інтерес (суспільно необхідною інформацією).

Статтею 19 Закону № 2939-VI врегульовано оформлення запитів на отримання публічної інформації.

Частиною першою вказаної статті визначено, що запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.

Запит на інформацію має містити: 1) ім`я (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв`язку, якщо такий є; 2) загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо; 3) підпис і дату за умови подання запиту в письмовій формі (частина п`ята статті 19 Закону № 2939-VI).

Отже, сам собою адвокатський запит не є запитом про надання публічної інформації, оскільки може бути адресований не лише розпорядникам публічної інформації, визначеним Законом № 2939-VI, а більш широкому колу суб`єктів. До того ж запитувана в адвокатському запиті інформація, необхідна адвокатові для надання правової допомоги клієнтові, не обов`язково має бути публічною.

Водночас такий запит може стосуватися й надання публічної інформації. У такому разі адвокат у запиті, крім посилання на відповідні статті Закону № 5076-VI, зобов`язаний послатися як на підставу для отримання інформації, яка підпадає під визначення публічної, й на відповідні статті Закону № 2939-VI, а також дотримати вимог останнього, звернувши увагу суб`єкта, якому адресовано адвокатський запит, на його статус розпорядника публічної інформації.

Адвокатський запит від 20.11.2024 № АБ/6/74, який додано до позовної заяви, не стосується отримання публічної інформації, а має на меті отримання необхідної адвокату інформації для надання правової допомоги клієнту.

Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній у постановах від 16.01.2019 у справі № 686/23317/13-а, від 18.08.2022 у справі № 520/13981/21, якщо запит має на меті отримання необхідної адвокату інформації для надання правової допомоги клієнту, то відносини, які склалися між адвокатом та відповідачем щодо надання відповіді на адвокатський запит, не є публічно-правовими у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України.

Тобто, позовна заява не містить обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача, оскільки виклад обставин стосується виключно ненаданням відповіді на адвокатський запит. А оскільки зміст позову стосується порушених прав адвоката, який знаходиться в Києві, а відповідач знаходиться в Одеській області, відповідно відсутнє обґрунтування звернення саме до Хмельницького окружного адміністративного суду.

Частиною 3 ст. 161 КАС України встановлено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до п. 13 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», вказано, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

У позовній заяві не обґрунтовано порушення прав саме позивача ненаданням відповіді на адвокатський запит і, відповідно, не визначені підстави для звільнення від сплати судового збору.

Відповідно до статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин адміністративний позов належить залишити без руху. Недоліки повинні бути усунені позивачем шляхом приведення позовної заяви, у відповідність до вимог статей 160, 161, КАС України із обґрунтуванням порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача, наявність порушено права у публічно-правовій сфері і, відповідно, підстав звернення до Хмельницького окружного адміністративного суду та підстав звільнення від сплати судового збору.

Керуючись статтями 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 , залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 5 днів з дня вручення йому ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Головуюча суддяД.Д. Гнап