Рішення

від 09.12.2024 по справі 580/1699/24

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2024 року справа № 580/1699/24

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд в особі головуючого судді Руденко А. В., розглянувши в спрощеному позовному провадженні у письмовому провадженні в приміщенні суду адміністративну справу №580/1699/24 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕКС ЦЕНТР» до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

16.02.2024 до Черкаського окружного адміністративного суду звернулося товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕКС ЦЕНТР» (далі позивач) з позовною заявою до Головного управління ДПС у Черкаській області (далі відповідач), в якій просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Черкаській області форми «Ш» від 24.10.2023 № 0099840404.

Обгрунтовуючи позовну заяву позивач зазначив, що спірним податковим повідомленням-рішенням визначено штрафні санкції у розмірі 14 897,77 грн за порушення строку сплати грошового зобов`язання з податку на прибуток у сумі 148 977,74 грн за 2022 рік. Не погоджуючись із застосуванням штрафу зазначає, що відповідач порушив процедуру прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, оскільки не направив йому акт камеральної перевірки №8947/23-00-04-04-02/39431913, внаслідок чого обмежив позивача у праві надати заперечення і пояснення, що призвело до неправильного винесення оскаржуваного податкового-повідомлення-рішення.

Також порушення допущено під час дії карантину. встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), а тому відповідно до пункту 521 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України штрафні санкції не застосовуються з 01.03.2020 по 30.06.2023. Щодо Закону України від 12.05.2022 №2260-1Х «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України «Щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану», який набрав чинності 27.05.2022, та яким внесені зміни до пункту 69.2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, згідно якого під час дії воєнного, надзвичайного стану мораторій на застосування штрафних санкцій не застосовується, то вказаним Законом дію пункту 521 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України не скасовано. У разі, коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів або коли норми одного і того ж нормативно-правового акту суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав і обов`язків, рішення повинно прийматись на користь платника податків. Більш того, Законом України від 09.11.2023 №3453-1Х «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо скасування мораторію на проведення податкових перевірок» абзац пункту 69.2 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового Кодексу України, який скасовував мораторій на застосування штрафних санкцій, було виключено.

Відповідач проти позову заперечив. У відзиві на позовну заяву, наданому до суду 08.03.2024, зазначив, що акт камеральної перевірки від 04.09.2023 №8947/23-00-04-04-01/39431913 був надісланий позивачу для підписання рекомендованим листом від 05.09.2023 , номер відправлення 0600043447596 з повідомленням про вручення за податковою адресою позивача та через його електронний кабінет. Лист був повернутий поштовим відділенням до Головного управління ДПС у Черкаській області 06.10.2023 за закінченням терміну зберігання.

Що стосується штрафних санкцій, то після прийняття Закону України від 12.05.2022 №2260-1Х «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України «Щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану», який набрав чинності 27.05.2022, згідно з абз. 18 п.п. 69.2 п. 69 Перехідних положень Податкового кодексу України була поновлена відповідальність за несвоєчасну сплату податкових зобов`язань. Отже після 27.05.2022 до платників податків, які були звільнені від відповідальності за порушення податкового законодавства відповідно до п. 521 підрозділу 10 Перехідних положень Податкового кодексу України штрафні санкції не застосовуються лише якщо порушення вчинялись з 01.03.2020 по 27.05.2022.

27.03.2024 позивач подав відповідь на відзив на позовну заяву, у якій з посиланням на п. 78 постанови Великої Палати Верховного Суду від 01.07.2020 у справі №260/81/19 та постанову Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 07.02.2024 у справі №380/7070/23 зазначив, що за правилами Європейського суду з прав людини, яка сформувалась з питань імперативності правил про прийняття рішення на користь платника податків, у разі існування неоднозначності у тлумаченні прав та обов`язків платника податків слід віддавати перевагу найбільш сприятливому тлумаченню національного законодавства та приймати рішення на користь платника податків.

Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 21.02.2024 позовна заява прийнята до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін.

З`ясувавши доводи учасників справи, дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, суд встановив такі фактичні обставини.

Головним управлінням ДПС у Черкаській області проведено камеральну перевірку своєчасності сплати узгоджених податкових зобов`язань з податку на прибуток ТОВ «ТЕКС ЦЕНТР» (код ЄДРПОУ 39431913).

За результатами перевірки встановлено, що в порушення п.п.16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України, п. 57.1 ст. 57, п.п. 49.18.2, п.п. 49.18.6 п. 49.18, п. 49.19 ст. 49, п. 137.4 ст. 137 Податкового кодексу України ТОВ «Текс ЦЕНТР» несвоєчасно сплачено узгоджену суму податкового зобов`язання з податку на прибуток підприємств по податковій декларації з податку на прибуток підприємства (звітний період 2022 рік) №9308703884 від 27.02.2023 з граничним терміном сплати 13.03.2023, фактично сплачено 22.05.2023, 16.08.2023, 21.08.202023.

За наслідками перевірки відповідачем складено акт від 04.09.2023 №8947/23-00-04-04-02/39431913 «Про результати камеральної перевірки щодо порушення правил (термінів) сплати (перерахування) податків, платежів, зборів» (далі акт перевірки).

05.09.2023 акт перевірки був направлений ТОВ «ТЕКС ЦЕНТР» 05.09.2023 рекомендованим листом за адресою: м. Черкаси, вул. Небесної Сотні, 31/1, офіс 302, проте згідно довідки Ф.20 був повернений відповідачу 06.10.2023 у зв`язку із закінченням терміну зберігання.

На підставі акта перевірки відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення від 24.10.2023 №0099840404, яким застосовано штрафні санкції у розмірі 10% на суму 14897,77 грн.

Податкове повідомлення-рішення було надіслано позивачу рекомендованим листом 26.10.2023 та отримано ним 20.11.2023.

Позивач звернувся зі скаргою на податкове повідомлення-рішення від 24.10.2023 №0099840404 до Державної податкової служби України, проте рішенням від 15.01.2024 №1029/6/99-00-06-03-01-06 у задоволенні скарги було відмовлено.

Не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням від 24.10.2023 №0099840404 позивач звернувся до суду з позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим у справі обставинам суд зазначає наступне.

Спірні відносини врегульовані Податковим кодексом України (далі ПК України).

Згідно п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно п. 31.1 ст. 31 ПК України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Згідно п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право здійснювати перевірки платників податків.

П. 75.1 ст. 75 ПК України передбачає, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно п.п. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Згідно п. 86.2 п. 86 ПК України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

П. 42.1 ст. 42 ПК України передбачає, що податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи з питань адміністрування податків, зборів, платежів, податкового контролю, у тому числі з питань проведення перевірок, звірок, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу і відображатися в електронному кабінеті.

Згідно п. 42.2 ст. 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Згідно п. 42.4 ст. 42 ПК України платники податків, які подають звітність в електронній формі та/або пройшли електронну ідентифікацію онлайн в електронному кабінеті, можуть здійснювати листування з контролюючими органами засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги".

Листування контролюючих органів з платниками податків, зазначеними в абзаці першому цього пункту, які подали заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, здійснюється засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги" шляхом надіслання документа в електронний кабінет з одночасним надісланням платнику податків на його електронну адресу (адреси) інформації про вид документа, дату та час його надіслання в електронний кабінет.

Документ, надісланий контролюючим органом в електронний кабінет, вважається врученим платнику податків, якщо він сформований з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги" та є доступним в електронному кабінеті.

Датою вручення платнику податків документа є дата, зазначена у квитанції про доставку у текстовому форматі, що відправляється з електронного кабінету автоматично та свідчить про дату та час доставки документа платнику податків. У разі якщо доставка документа відбулася після 18 години, датою вручення документа платнику податків вважається наступний робочий день. Якщо доставка відбулася у вихідний чи святковий день, датою вручення документа платнику податків вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем.

У разі неотримання контролюючим органом квитанції про доставку документа в електронний кабінет протягом двох робочих днів з дня його надіслання такий документ у паперовій формі на третій робочий день з дня відправлення з електронного кабінету надсилається за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручається платнику податків (його представнику).

При цьому строк доставки документа в електронний кабінет, визначений абзацом п`ятим цього пункту, не зараховується до строку надіслання документів, визначеного цим Кодексом.

Платник податків один раз протягом року може надіслати контролюючому органу через

Згідно п. 42.5 ст. 42 ПК України у разі якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, листування з платником податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику).

У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв`язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

На вимогу платника податків, який отримав документ в електронній формі, контролюючий орган надає такому платнику податків відповідний документ у паперовій формі протягом трьох робочих днів з дня надходження відповідної вимоги (у паперовій або електронній формі) платника податків.

Судом встановлено, що відповідачем проведено камеральну перевірку, якою встановлено факт несвоєчасної сплати податку на прибуток (звітний 2022 рік) згідно податкової декларації №9308703884 від 27.02.2023 з граничним терміном сплати 13.03.3023.

За наслідками перевірки відповідачем складено акт від 04.09.2023 №8947/23-00-04-04-02/39431913 «Про результати камеральної перевірки щодо порушення правил (термінів) сплати (перерахування) податків, платежів, зборів» (далі акт перевірки).

05.09.2023 акт перевірки був направлений ТОВ «ТЕКС ЦЕНТР» рекомендованим листом за адресою: м. Черкаси, вул. Небесної Сотні, 31/1, офіс 302, проте згідно довідки Ф.20 був повернений відповідачу 06.10.2023 у зв`язку із закінченням терміну зберігання.

Отже відповідачем дотримані вимоги Податкового кодексу України щодо направлення позивачу на його податкову адресу акту камеральної перевірки від 04.09.2023 №8947/23-00-04-04-02/39431913, водночас на податковий орган не покладено обов`язку вручити акт перевірки платнику податків. У даній справі позивач не отримав акт перевірки з власної вини, а тому посилання на порушення його права на подання заперечень на акт перевірки внаслідок його неотримання є необгрунтованими.

Щодо доводів позивача про відсутність правових підстав для застосування штрафних санкцій за порушення строку сплати узгодженого податкового зобов`язання з податку на прибуток за 2022 рік суд зазначає наступне.

18 березня 2020 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 17 березня 2020 року № 533- IX (далі - Закон № 533- IX).

У зв`язку із набранням чинності Закону №533-ІХ підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України був доповнений пунктом 521, яким передбачено, що за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій, зокрема, за порушення вимог законодавства в частині нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.

Отже пункт 521 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України містив чітку вказівку на темпоральний критерій незастосування штрафних санкцій за вчинені відповідні порушення: з 1 березня 2020 року і по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину.

Постановою від 27 червня 2023 року № 651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» Кабінет Міністрів України відмінив з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Разом з тим, до завершення карантину Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24 лютого 2022 року в Україні введений воєнний стан, який на підставі Указів Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжувався та станом на час розгляду справи триває.

З метою реалізації необхідних заходів щодо підтримки військових і правоохоронних підрозділів у відбитті збройного нападу російської федерації та забезпечення прав і обов`язків платників податків Верховна Рада прийняла Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану» від 3 березня 2022 року № 2118-IX, який набрав чинності 7 березня 2022 року (далі - Закон № 2118-IX).

Законом №2118-IX підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України доповнений пунктом 69, яким установлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.

Зокрема, підпунктами 69.1, 69.9 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України визначено, що у випадку відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок, зокрема щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом трьох місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

В подальшому Верховна Рада України прийняла Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» від 12 травня 2022 року № 2260-IX (далі - Закон № 2260-IX), який набрав чинності з 27.05.2022.

У зв`язку із набранням чинності 27 травня 2022 року Закону № 2260-IX підпункт 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України викладено у такій редакції:

«У разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15 липня 2022 року, подання податкової звітності до 20 липня 2022 року та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31 липня 2022 року.

Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у цьому підпункті, та перелік документів на підтвердження затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику».

Відтак, з набранням чинності Законом № 2260-IX передбачене підпунктом 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України звільнення від відповідальності поставлене в залежність від підтвердження у визначеному законодавством порядку можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язку, зокрема, щодо реєстрації у відповідному реєстрі податкових накладних.

Закон № 2260-IX доповнив підпункт 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України положеннями, відповідно до яких у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з цим Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 цього Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються.

Отже, з 27 травня 2022 року припинили застосовуватися положення пункту 521 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України щодо звільнення платників податків від відповідальності за несвоєчасну сплату податкових зобов`язань в період дії мораторію з 01 березня 2020 року по 26 травня 2022 року.

Щодо посилання позивача на Закон України від 09.11.2023 №3453-1Х «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо скасування мораторію на проведення податкових перевірок» суд зазначає, що 01.08.2023 року набрав чинності Закон України від 30.06.2023 року «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» №3219-ІХ, яким абзаци дев`ятий - вісімнадцятий підпункту 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України замінено вісьмома новими абзацами.

У подальшому Законом України від 09.11.2023 №3453-1Х були внесені зміни до Закону України від 30.06.2023 №3219-ІХ, проте вказані зміни не стосувались виключення з п. 69.2 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України абзацу 18 вказаного пункту, який надавав право на застосування штрафних санкцій за порушення податкового законодавства під час дії воєнного стану.

Тобто з 01.08.2023 року в Податковому кодексі України виключений абз. 18 підпункту 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України, який надавав право на застосування штрафних санкцій в період дії мораторію.

Водночас постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 року №651 з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року на всій території України, відмінено карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України хвороби COVID-19. Тобто норми пункту 521 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України вичерпали свою дію під час дії абз. 18 підпункту 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України.

Вказане свідчить, що обмеження, визначені пунктом 52 і підрозділу 10 розділу XX ПК України, не діяли починаючи з 27.05.2022, тому не впливали на винесення податкового повідомлення-рішення від 24.10.2024 №0099840404.

Щодо доводів позивача про одночасне існування норм пунктом 52 і підрозділу 10 розділу XX ПК України та абз. 18 підпункту 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України, тобто врегулювання одних і тих самих відносин різними приписами Податкового кодексу України, що на думку позивача свідчить про правову невизначеність, то вказані доводи є необгрунтованими з таких підстав.

У Рішенні від 03.10.1997 № 4-зп Конституційний Суд України надав роз`яснення стосовно порядку набрання чинності Конституцією України та іншими нормативно-правовими актами; конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному; звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього; загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше, тобто діє правило Lex posterior derogat priori - «наступний закон скасовує попередній».

Відповідний підхід, зокрема, був застосований Верховним Судом під час винесення постанови від 21.11.2018 у справі № 700/668/16-а, в якій суд визнав, що суб`єкт владних повноважень під час розгляду питання, пов`язаного з реалізацією особою свого права, зокрема, права на соціальний захист, зобов`язаний застосовувати той закон або інший нормативно-правовий акт, який набув чинності та залишається чинним на момент виникнення відповідних правовідносин між особою та державою, в особі її уповноважених органів.

Таким чином, єдиний орган конституційної юрисдикції фактично передбачив порядок подолання правових колізій шляхом застосування принципу, відповідно до якого новий нормативний акт скасовує положення нормативного акта, прийнятого раніше, якщо обидва ці акти регулюють аналогічні види правовідносин та містять суперечливі між собою положення.

Отже, залежно від порядку набрання чинності нормативно-правового акта, може бути застосовано декілька способів його дії у часі. Зокрема, як зазначено у пункті 2 Рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999 № 1-рп/99, перехід від однієї форми регулювання суспільних відносин до іншої може здійснюватися, зокрема: негайно (безпосередня дія), шляхом перехідного періоду (ультраактивна форма) і шляхом зворотної дії (ретроактивна форма). Перша форма застосовується у разі, якщо нормативно-правовий акт прийнято на момент виникнення правовідносин та він залишається чинним на час, коли правовідношення припинило своє існування. У випадку, якщо у новоприйнятому нормативно-правовому акті визначено особливий порядок набрання ним чинності, у тому числі визначено перехідний період, під час якого залишаються чинними окремі норми скасованого ним нормативно-правового акта, застосовується ультраактивна форма. Третя форма дії є актуальною у разі прийняття нормативно-правових актів, які пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

На підставі аналізу наведених вище рішень Конституційного Суду України, що містять офіційні тлумачення положень Основного Закону стосовно дії нормативно-правового акта у часі, доцільно зробити висновок, що судом під час розгляду справи має застосовуватися той нормативно-правовий акт, який набув чинності та залишається чинним на момент виникнення та припинення відповідних спірних правовідносин.

Отже з набранням законної сили з 27.05.2022 підпункту 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України пункт 52 і підрозділу 10 розділу XX ПК України автоматично втратив чинність.

Згідно частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Під час розгляду справи доводи позивача не знайшли свого підтвердження, водночас факт несвоєчасної сплати податкового зобов`язання з податку на прибуток позивачем не заперечується.

Отже враховуючи зазначене суд дійшов висновку, що спірне податкове повідомлення-рішення прийнято на законних підставах і скасуванню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 2, 90, 139-143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня підписання судового рішення.

Суддя Алла РУДЕНКО