Постанова

від 21.11.2007 по справі 25/227а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

25/227А

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

ПОСТАНОВА

21.11.07                                                                                           Справа№ 25/227А

10 год. 20 хв.                                        79014, м.Львів вул.Личаківська,128. Зал судових засідань № 310

Господарський суд Львівської області розглянувши в судовому засіданні справу:

за позовом :Державної податкової інспекції у м.Львові (м.Львів)

до відповідача :Відкритого акціонерного товариства “Львівський хлібзавод № 1” (м. Львів)

про :застосування арешту активів у вигляді зупинення операцій на рахунках

Головуючий: Пазичев В.М.Пазичев В.М.

Суддя : Н.Є. БерезякН.Є.Березяк

Суддя : С.Б.КітаєваС.Б.Кітаєва

Секретар : Люта Я.Я.Люта Я.Я.

Представники сторін:

Від позивача:Мазан О.І. –представник (довіреність № 8878 від 21.05.2007 р.)

Від відповідача:Вошепенець Р.В. –представник (довіреність № 778 від 06.08.2007 р.)

Присутнім в судовому засіданні, згідно ст. 130 КАС України, роз'яснено їхні процесуальні права та обов'язки, а також видано пам'ятки про їхні права та обов'язки.

Суть спору :  До господарського суду Львівської області подано позов Державної податкової інспекції у м.Львові (м.Львів) до Відкритого акціонерного товариства “Львівський хлібзавод № 1” (м. Львів) про застосування арешту активів у вигляді зупинення операцій на рахунках.

Ухвалою суду про порушення провадження у справі від 25.07.2007 р. розгляд справи призначено на 06.08.2007 р. В судовому засіданні 06.08.2007 р. оголошено перерву до 14.08.2007 р. В судовому засіданні 14.08.2007 р. оголошено перерву до 04.09.2007 р. В судовому засіданні 04.09.2007 р. оголошено перерву до 06.09.2007 р. В судовому засіданні 06.09.2007 р. оголошено перерву до 16.10.2007 р. В судовому засіданні 16.10.2007 р., у зв'язку з неявкою представника позвача, розгляд справи відкладено на 24.10.2007 р. В судовому засіданні 24.10.2007 р., у зв'язку з неявкою представника відповідача, розгляд справи відкладено на 13.11.2007 р. В судовому засіданні 13.11.2007 р. оголошено перерву до 16.11.2007 р. В судовому засіданні 16.11.2007 р. оголошено перерву до 21.11.2007 р.

Позивач вимог ухвал суду про порушення провадження у справі від 25.07.2007 р. та про відкладення розгляду справи від 16.10.2007 р., від 24.10.2007 р. в повному обсязі не виконав, явку повноважного представника в судове засідання забезпечив.

В судовому засіданні 14.08.2007 р. представником позивача було подано клопотання про відкладення розгляду справи.

04.09.2007 р. до суду за вх. № 18697 від представника позивача надійшли додаткові пояснення.

04.09.2007 р. до суду за вх. № 18698 від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи колегією суддів. Клопотання представника позавача було задоволено, Розпорядженням Заступника голови суду Запотічняк О.Д. від 04.09.2007 р. призначено розгляд справи в складі колегії суддів: судді Пазичева В.М., судді Березяк Н.Є. та судді Китаєвої С.Б.

16.10.2007 р. до суду за вх. № 22093 від представника позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

В судовому засіданні 16.11.2007 р. представником позивача було подано клопотання про витребування документів.

В судовому засіданні 21.11.2007 р. представником позивача було подано клопотання про отримання документів від відповідача.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав в повному обсязі, просив задоволити позовні вимоги з підстав викладених у заявах та поясненнях.

Відповідач вимог ухвал суду про порушення провадження у справі від 25.07.2007 р. та про відкладення розгляду справи від 16.10.2007 р., від 24.10.2007 р. в повному обсязі не виконав, відзив на позов подав, явку повноважного представника в судове засідання забезпечив.

06.08.2007 р. до суду за вх. № 16591 від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

14.08.2007 р. до суду за вх. № 17285 від представника відповідача надійшло заперечення на позовну заяву.

14.08.2007 р. до суду за вх. № 17287 від представника відповідача надійшло доповнення до заперечення на позовну заяву.

14.08.2007 р. до суду за вх. № 17302 від представника відповідача надійшла довідка.

22.08.2007 р. до суду за вх. № 17991 від представника відповідача надійшло доповнення до заперечення.

03.09.2007 р. до суду за вх. № 18676 від представника відповідача надійшов письмовий виступ у дебатах по справі.

15.10.2007 р. до суду за вх. № 21931 від представника відповідача надійшло доповнення до пояснень у справі.

15.10.2007 р. до суду за вх. № 21932 від представника відповідача надійшов лист.

23.10.2007 р. до суду за вх. № 22795 від представника відповідача надійшла довідка.

13.11.2007 р. до суду за вх. № 24655 від представника відповідача надійшло узагальнююче пояснення.

В судовому засідання 16.11.2007 р. представником відповідача було подано довідку-пояснення.

16.11.2007 р. до суду за вх. № 24936 від представника відповідача надійшла довідка-пояснення.

Представник відповідача позов заперечив повністю, просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог з підстав, наведених у матеріалах справи та поясненнях.

В судовому засіданні 21.11.2007 р., відповідно до ч. 3 ст. 121 КАС України, за узгодженим клопотанням представників сторін, суд закінчив підготовче провадження і перейшов до судового розгляду справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 21.11.2007 р., за узгодженим клопотанням представників сторін, оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 21.11.2007 р.

Відповідно до п.6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України від 06.07.2005 року № 2747-IV, справу розглянуто в порядку, встановленому цим Кодексом.

Розглянувши документи і матеріали, подані сторонами, заслухавши пояснення осіб, присутніх в судовому засіданні, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне:

Постановою Рівненського міського суду від 15.06.2007р. по справі №4-626/07р призначено позапланову документальну перевірку ВАТ "Львівський хлібзавод №1" (код ЄДРПОУ 05492054) щодо правильності відображення у бухгалтерському та податковому обліку господарських операцій з ПМП "Опал". Згідно вказаної Постанови, проведення перевірки доручено ревізорам ДПА у Львівській області.

З метою проведення позапланової виїзної перевірки ВАТ "Львівський хлібзавод №1" (код ЄДРПОУ 05492054), щодо правильності відображення у бухгалтерському та податковому обліку господарських операцій з ПМП "Опал" за період 01.06.2006р. по 31.12.2006р., та відповідно до постанови Рівненського міського суду, керуючись п.1 ст.11, п.7 ч.6, п. 14, 15 ст.11-1 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" від 04.12.1990 р. №509-ХІІ (із змінами та доповненнями), та Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про державний бюджет України на 2005 рік" від 25.03.2005р. №2496-ІV, начальником ДПІ у м.Львові видано наказ від 16.07.2007р. №454, на підставі якого виписано направлення працівникам податкового органу на проведення даної перевірки.

16.07.2007р. працівниками ДПІ у м.Львові здійснено вихід на юридичну (фактичну) адресу ВАТ "Львівський хлібзавод №1" для проведення позапланової виїзної перевірки, однак посадовими особами підприємства працівників податкового органу до даної перевірки допущено не було, про що складено акт відмови від допуску до проведення перевірки від 16.07.2007р. за №102. В Акті зазначено, що головний бухгалтер підприємства Сєра Л.Ю. відмовилась від ознайомлення з актом відмови від допуску до проведення перевірки №102.

Свою відмову ВАТ "Львівський хлібзавод №1" аргументує відсутністю законних підстав у ДПІ у м.Львові для проведення позапланової перевірки, що підтвержується поясненням даного платника податків від 17.07.2007р. №712, а також тим, що всі документи, що відображали господарські операції із ПМП “Опал”, що вказані у листі ДПІ у м.Львові № 12889/23-213/790 від 18.07.2007 р., яким представникам  відповідача запропоновано прибути до ДПІ у м.Львові та представити до перевірки бухгалтерські документи, що підтверджують проведення господарських операцій з вказаним суб'єктом господарювання, вилучені старшим оперуповноваженим ЗСМВ УОР при ДСБЕЗ МВС України п.Мамаєм В.О., що підтверджується протоколом виїмки від 21.05.2007 р., а також листом відповідача №746 від 26.07.2007 р.(додано до справи).

Однак, згідно інформації ГПВМ ДПІ у м.Львові від 25.07.2007 р. № 4388/2631, стосовно посадових осіб ВАТ "Львівський хлібзавод №1" заведено оперативно-розшукову справу №0266111.

Таким чином, на думку позивача, у відповідності до наведених норм Закону України "Про державну податкову службу в Україні" в ДПІ у м.Львові були наявні всі законні підстави для проведення позапланової документальної перевірки ВАТ "Львівський хлібзавод №1".

Отже, на думку позивача, у зв'язку із відмовою ВАТ "Львівський хлібзавод №1" від проведення документальної перевірки ДПІ у м.Львові за наявності законних підстав для її проведення прийнято рішення №13295/10-0 від 25.07.2007р. про наявність обставин, які є підставою для застосування арешту у вигляді зупинення операцій на рахунках ВАТ "Львівський хлібзавод №1" (код ЄДРПОУ 05492054).

Крім того, за твердженням позивача, ДПІ у м.Львові представлено посадовим особам ВАТ "ЛХЗ №1" наказ та направлення на проведення позапланової перевірки однак останні відмовились від отримання даних документів. Позивач наголошує на тому, що стосовно покликання відповідача на невручення йому податковим органом під розписку постанови Рівненського районного суду від 15 06.2007р. по справі №4-626/07р. та постанови про заведення оперативно-розшукової справи, то діюче законодавство не передбачає необхідність вручення даних документів платнику податків при проведенні перевірки податковим органом, оскільки ст.11-2 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" містить вичерпний перелік документів, які зобов'язаний представити податковий орган, а саме це - направлення на перевірку та копію наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, які повинні містити необхідні реквізити.

Щодо відсутності покликання в наказі на проведення перевірки №454 від 16.07.2007 р. та направленні №916/23-2 від 16.07.2007 р. на заведену оперативно-розшукову справу, дату, номер постанови про заведення такої справи, то, на думку позивача, ВАТ "ЛХЗ №1" не враховано, що як в наказі, так і направленні на перевірку ДПІ у м.Львові посилається на п.7 ч.6 ст. 11-1 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", відповідно до якої позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена в планах роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності такої обставини, як та, що стосовно платника податків (посадової особи платника податків) у порядку, встановленому законом, податковою міліцією заведено оперативно-розшукову справу, у зв'язку з чим є потреба у проведенні позапланової виїзної перевірки фінансово-господарської діяльності такого платника податків.

Щодо посилання ВАТ "ЛХЗ №1" як на відсутність підстави для проведення перевірки по постанові Рівненською міського суду від 15.06.2007р. по справі №4-626/07р., позивач вважає, що посилання ВАТ "ЛХЗ №1" на недотримання судом при винесенні згаданої постанови норм ст.ст.1 та 15 ЦПК України не може братись до уваги, оскільки дана постанова не є скасована судом, таким чином, вона є законною і є обов'язковою до виконання на всій території України.

Окрім цього, позивач звертає увагу, що ВАТ "ЛХЗ №1" в доповненні до заперечень посилається на те, що ДПІ у м.Львові не наведено жодної обставини, відповідно до норм Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", за яких може застосовуватись адміністративний арешт рахунків. Однак, на думку позивача, відповідно до норми ст.9 даного Закону, а саме п.п.9.1.2, арешт активів може бути застосовано у випадку якщо платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб податкового органу до обстеження приміщень, що використовуються для одержання доходів або пов'язані з отриманням інших об'єктів оподаткування, електронних контрольно-касових апаратів, комп'ютерних систем, що застосовуються для розрахунків за готівку або з використанням карток платіжних систем, вагокасових комплексів, систем та засобів штрихового кодування, а арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється за заявою податкового органу виключно на підставі рішення суду в порядку, передбаченому законодавством.

ДПІ у м.Львові заперечує твердження відповідача, який посилається на відстутність податкового боргу підприємства перед податковим органом, а також на безпідставність посилання останнього на "Порядок застосування адміністративного арешту активів платників податків", що затверджений Наказом ДПА України №386 від 25.09.2001р. та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 05.10.2001р. за №865/6056.

Позивач погоджується з тим, що в дійсності, адміністративний арешт активів платника податків є виключним способом забезпечення можливості погашення його податкового боргу. Однак, позивач зазначає, що як в Законі України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, так і в Порядку застосування адміністративного арешту активів платників податків, містяться чіткі переліки обставин, за яких може бути застосований адміністративний арешт активів платника податків, в даному випадку у зв'язку з відмовою платника податків від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення. Таким чином, на думку позивача, наявність податкового боргу за наявності підстав для застосування адміністративного арешту активів не є обов'язковою.

Що стосується представлення ДПІ у м.Львові копій документів витребовуваних господарським судом Львівської області по даній справі, то позивач зазначає, що ДПІ у м.Львові всі копії документів, що стосуються даної справи додано в додатках до заяви, поданої податковим органом 25.07.2007р. за №13309/10-010/1065 від 25.07.2007р., а інших доказів не має.

Вимоги, про застосування арешту активів ВАТ "Львівський хлібозавод №1" у вигляді зупинення операцій на рахунках, що викладені у заяві ДПІ у м. Львові, відповідач вважає необгрунтованими, а тому, такими, що не підлягають до задоволення. У поданій заяві ДПІ у м. Львові до суду, пояснені представника у судовому засіданні, про застосування арешту рахунків ВАТ "Львівський хлібозавод №1", на думку відповідача, не наведено жодної з обставин за яких може застосовуватись адміністративний арешт коштів передбачений п.п.9.1.1. - 9.1.3. п.9.1. ст.9 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” № 2181, а тому вимоги ДПІ у м.Львові щодо адміністративного арешту рахунків ВАТ "Львівський хлібозавод №1" є необгрунтованими, такими, що не відповідають чинному законодавству.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного:

Відповідно до пп. 9.1.1. ст. 9 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (далі Закон № 2181-ІІІ) адміністративний арешт активів платника податків є виключним способом забезпечення можливості погашення його податкового боргу.

Арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється за заявою податкового органу виключно на підставі рішення суду в порядку, передбаченому законодавством.

Адміністративний арешт активів платника податків може бути застосовано при з'ясуванні однієї з обставин, зазначених в п.п.9.1.2. п.9.1 ст.9 Закону № 2181-ІІІ, зокрема, якщо платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб податкового органу до обстеження приміщень, що використовуються для одержання доходів або пов»язані з отриманням інших об»єктів оподаткування, електронних контрольно-касових апаратів, комп'ютерних систем, що застосовуються для розрахунків за готівку або з використанням карток платіжних систем, вагокасових комплексів, систем та засобів штрихового кодування (п.»г»п.п.9.1.2 ст.9 Закону № 2181-ІІІ). Як вбачається із рішення про наявність обставин, які є підставою для застосування арешту коштів на рахунку від 25.07.2007 року № 13295/10-0, є те, що відповідач відмовився від проведення позапланової перевірки.

На підставі норм Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", розроблений "Порядок застосування адміністративного арешту активів платників податків" затверджений Наказом ДПА України №386 від 25.09.2001р. та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 05.10.2001р. за №865/6056, який визначає процедуру адміністративного арешту активів платника податків.

Дія цього Порядку поширюється на платників податків - юридичних осіб, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичних осіб, що мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), пеню та штрафні санкції.

Відповідно до п.п.9.2 даного Порядку рішення про наявність обставин, які є підставою для застосування арешту у вигляді зупинення операцій на рахунку (додаток 5 до цього Порядку), є документом, що підтверджує обставини, на яких ґрунтується заява до суду про застосування арешту у вигляді зупинення операцій на рахунку такого платника.

Ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" від 04.12.1990р. №509-ХИ (із змінами та доповненнями) передбачено, що органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі - платники податків);

Право на проведення документальних перевірок органами податкової служби передбачено Законом України «Про державну податкову службу», Указом Президента України «Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності», постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку координації проведення планових виїзних перевірок органами виконавчої влади, уповноваженими здійснювати контроль за нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів).

Згідно ч.6. ст. 11-1 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена в планах роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з таких обставин:

1) за наслідками перевірок інших платників податків виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків законів України про оподаткування, валютного законодавства,  якщо  платник  податків  не  надасть  пояснення  та їх  документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту;

2) платником податків не подано в установлений строк податкову декларацію або розрахунки, якщо їх подання передбачено законом;

3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податковій декларації, поданій платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту;

4)          платник податків подав у встановленому порядку скаргу про порушення законодавства посадовими особами органу державної податкової служби під час проведення планової чи позапланової виїзної перевірки, в якій вимагає повного або часткового скасування результатів відповідної перевірки;

5)          у разі виникнення потреби у перевірці відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні   підтвердження   на  обов'язковий   письмовий   запит  органу  державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту;

6)          проводиться реорганізація (ліквідація) підприємства;

7)          стосовно платника податків (посадової особи платника податків) у порядку, встановленому законом, податковою міліцією заведено оперативно-розшукову справу, у зв'язку з  чим  є  потреба у проведенні  позапланової виїзної перевірки  фінансово - господарської діяльності такого платника податків;

8)          у разі, коли вищестоящий орган державної податкової служби в порядку контролю за достовірністю висновків нижчестоящого органу державної податкової служби здійснив перевірку документів обов'язкової звітності платника податків або висновків акта перевірки, складеного нижчестоящим контролюючим органом, та виявив їх невідповідність вимогам законів, що призвело до ненадходження до бюджетів сум податків та зборів (обов'язкових платежів). Позапланова виїзна перевірка в цьому випадку може ініціюватися вищестоящим органом державної податкової служби лише у тому разі, коли стосовно посадових або службових осіб нижчестоящого органу державної податкової служби, які проводили планову або позапланову виїзну перевірку зазначеного платника податків, розпочато службове розслідування або порушено кримінальну справу.

Отже, ст.11-1 даного закону визначено, що позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена в планах роботи органу державної податкової служби і проводиться у випадку, якщо стосовно платника податків (посадової особи платника податків) у порядку, встановленому законом, податковою міліцією заведено оперативно-розшукову справу, у зв'язку з чим є потреба у проведенні позапланової виїзної перевірки фінансово-господарської діяльності такого платника податків;

Обмеження у підставах проведення перевірок платників податків, визначені цим Законом, не поширюються на перевірки, що проводяться на звернення такого платника податків, або перевірки, що проводяться після порушення кримінальної справи проти платника податків (посадових осіб платника податків), що перевіряється, відповідно до кримінально-процесуального законодавства.

Працівникам податкової міліції забороняється брати участь у проведенні планових та позапланових виїзних перевірок платників податків, що проводяться органами державної податкової служби, якщо такі перевірки не пов'язані з веденням оперативно-розшукових справ або розслідуванням кримінальних справ, порушених стосовно таких платників податків (посадових осіб платників податків), що знаходяться в їх провадженні.

Відповідно до вимог ст.11-2 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" в редакції ЗУ №2505-ІV від 25.03.2005р., посадові особи державної податкової служби вправі приступити до позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для ії проведення.

ДПІ у м. Львові, у поданій заяві до господарського суду Львівської області про застосування арешту активів ВАТ ”Львівський хлібозавод№1" у вигляді зупинення операцій на рахунках, як на основну підставу за якою вбачає невиконання вимог чинного законодавства та незаконного недопуску до перевірки, покликається на постанову Рівненського суду від 15.06.2007р., заведену оперативно-розшукову справу №0266111, однак, без зазначення дати заведення вказаної справи.

З викладеного вбачається, що позивачем не дотримано вимог Закону щодо умов допуску посадових осіб до проведення позапланової перевірки, а саме —платнику податків не надано під розписку Направлення на перевірку та копії наказу керівника податкового органу.

Крім того, підставою проведення позапланової перевірки відповідача, згідно Направлення на перевірку та наказу керівника податкового органу, вказано п. 7 ч.6, п.14,15 ст. 111 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" (з наступними змінами та доповненнями).

Що стосується п. 7 ч.6 ст. 11 Закону, як підстави для проведення перевірки, то за цим пунктом позапланова виїзна перевірка проводиться в разі, якщо стосовно платника податків у порядку, встановленому законом, податковою міліцією заведено оперативно-розшукову справу, через що є потреба у проведенні позапланової виїзної перевірки фінансово-господарської діяльності такого платника податків.

Як вбачається з Наказу від 16.07.2007р.№45н та Направлення від 16.07.2007р. № 916/23-2, то в них відсутня інформація щодо наявності Постанови про заведення податковою міліцією стосовно платника податків (посадової особи платника податків) у порядку встановленому законом оперативно-розшукової справи, місця та часу її складання, що регламентовано ст. 9 Гарантії законності Закону України "Про оперативно - розшукову діяльність", згідно якої громадяни України та інші особи мають право у встановленому законом порядку одержати від органів, на які покладено здійснення оперативно-розшукової діяльності, письмове пояснення з приводу обмеження їх прав і свобод та оскаржити ці дії.

В склад перевіряючих, крім податкових ревізорів, включено представників податкової міліції.

Подання від 24.07.07р. №4318/26 90 "Про застосування адмінарешту активів платника податків" внесено начальником ГВПМ у м. Львові майором податкової міліції п. Пришляком І.Я.

Відповідно до п.п. б) п.п.9.3.1. п.9.3. ст.9 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№2181 (із наступними змінами та доповненнями) (надалі Закон 2181), за поданням відповідного підрозділу податкової міліції керівник податкового органу може прийняти рішення про застосуванні арешту активів платника податків, яке надсилається платнику податків. В даному випадку йдеться про арешт коштів на рахунку платника податків. Крім того суду не надано доказів надсилання відповідачу від податкового органу рішення, щодо арешту активів платнику податків.

Згідно п.7 ч.6 ст.11-1 Закону "Про державну податкову службу в Україні", позапланова виїзна перевірка проводиться в разі, якщо стосовно платника податків у порядку встановленому законом податковою міліцією заведено оперативно-розшукову справу, через що є потреба у проведені позапланової виїзної перевірки фінансово-господарської діяльності такого платника податків.

Як вбачається з Наказу від 16.07.2007р.№45н та Направлення від 16.07.2007р. № 916/23-2 в них відсутня інформація щодо заведеної стосовно платника податків (посадової особи платника податків) у порядку встановленому законом податковою міліцією оперативно-розшукової справи, її номер та дату, що передбачено ст. 9 Закону України "Про оперативно розшукову діяльність". Про наявність заведеної оперативно - розшукової справи №0266111 згадується лише в Заяві на ім'я суду від 03.08.07р.

У поданих у додатку до заяви ДПІ у м.Львові від 25.07.2007р. до господарського суду Львівської області ксерокопій: наказу ДПІ у м.Львіві №454 від 16.07.2007р., направлення на №916/23-2 від 16.07.2007р. відсутнє будь-яке покликання на заведену оперативну-розшукову справу, дату, номер постанови про заведеня такої справи .

Крім того, не можуть вважатись обрунтованим покликання заявника, викладені у його заяві до господарського суду, як на підставу проведення позапланової документальної перевірки на ВАТ ”Львівський хлібозавод№1”, заведеної оперативно-розшукової справи на посадових осіб ВАТ “Львівський хлібозавод №1”, оскільки при скеруванні на позапланову перевірку на ВАТ “Львівський хлібозавод №1” 16 липня 2007року працівників податкової міліції, які вказані у Направлені №916/23-2 від 16.07.2007р., наказі ДПІ у м.Львові від 16.07.2007р.№ 454 відсутнє будь-яке покликання на заведену оперативно-розшукову справу щодо посадових осіб ВАТ „Львівський хлібозавод №1", номер справи, постанови, про заведення такої справи. Єдиним доказом заведення оперативно-розшукової справи, що надано позивачем суду, є службовий допис В.о. начальника ГВПМ ДПІ у м.Львові № 4388/2631 від 25.07.2007 р. на запит ДПІ у м.Львові № 1062/10-006 від 25.07.2007 р., що свідчить, що на момент прийняття вказаних вище документів, що були підставою для проведення перевірки 16.07.2007 р., особи, що були направлені на перевірку, відомостями про заведення оперативно-розшукової справи відносно посадових осіб відповідача не володіли.

Тому, у вказаному наказі ДПІ у м.Львові, необхідність проведення позапланової виїздної перевірки на ВАТ "Львівськнй хлібозавод №1" аргументовано виключно постановою Рівненського суду від 15.06.2007р. та покликанням на п.7 ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні " №2322-IV від 12.01.2005р., без жодної аргументації та покликання на заведену оперативно-розшукову справу.

Згідно п. 1.1 п.1 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, що затверджений Наказом Державної податкової адміністрації України від 10 серпня 2005 року N 327, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 р. за N 925/11205 (надалі –Порядок 327), цей Порядок розроблено відповідно до вимог Закону України "Про державну податкову службу в Україні" для застосування посадовими особами органів державної податкової служби при оформленні матеріалів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, суб'єктами господарювання - юридичними особами, їх філіями, відділеннями та іншими відокремленими підрозділами (далі - суб'єкти господарювання).

Згідно п. 1.11 п.1 Порядку 327, у разі, якщо суб'єкт господарювання відмовляється від проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених законами України, посадовими особами податкового органу складається акт відмови від допуску до перевірки. При цьому в акті зазначається про ознайомлення та вручення під розписку (чи відмову від ознайомлення та отримання) керівнику суб'єкта господарювання направлення на перевірку.

У разі неявки посадових осіб суб'єкта господарювання для проведення невиїзної документальної перевірки протягом 10 днів після отримання письмового запрошення органу податкової служби, складається акт про неявку посадових осіб суб'єкта господарювання на запрошення органу податкової служби.

Відповідно до ч.1 ст.11 ЗУ "Про державну податкову службу в Україні" редакція від 11.05.2007р.(надалі Закон) посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими Законами України .та за умови надання платнику податків під розписку:

1)          направлення на перевірку;

2)          копії наказу керівника податкового органу.

Згідно ч.2 ст. 11 Закону - ненадання цих документів платнику податків або їх надання з порушенням вимог встановлених ч.1 цієї статті є підставою для недопущення посадових осіб органу державної податкової служби до проведення позапланової виїзної перевірки .

Однак, ДПІ у м. Львові не представлено суду доказів дотримання умов допуску до проведення перевірки передбачених ч. 1 ст. 112 Закону, тобто доказів того, що перевіряючими надавалося під розписку платнику податків  направлення на перевірку, а також копію наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, що підтверджується Акт відмови №102 від 16.07.07р., що складений представниками контролюючого органу, в якому відсутні дані про факт відмови від одержання під розписку представниками платника податків направлення на перевірку та копії наказу. Як наголошено представником відповідача, та не спростовано належними доказами представником позивача в ході судового розгляду справи, копії вказаних документів надіслані відповідачу лише разом з Заявою до суду від 25.07.2007р.

Крім того, як встановлено в судовому засіданні, запрошення № 12889/23-213/790 на проведення перевірки, в якому зазначено підстави та мету проведення перевірки, заявником направлено відповідачу тільки 18.07.2007 р., тобто через два дні після складення Акту про не допуск до перевірки № 102 від 16.07.2007 р., у якому відсутнє будь-яке покликання на доведення під розписку, чи відмову від отримання документів які слугували підставою для проведення позапланової перевірки на ВАТ ”Львівський хлібозавод№1” призначеної на 16.07.2007р., а також, в якому зазначено про відмову від допуску до проведення перевірки з боку головного бухгалтера, а не керівника підприємства.

Згідно ч.2 ст.112 Закону 2181, ненадання цих документів є підставою для недопущення посадових осіб органу державної податкової служби до проведення планової або позапланової виїзної перевірки перевірки.

Доказів того, що постанова Рівненського суду від 15.06.2007р., чи постанова про заведеня оперативно-розшукової справи, як підстави для проведення перевірки, на яку прибули працівники ДПІ у м. Львові 16.07.2007р., чи направлення на перевірку, чи наказ ДПІ у м. Львові на проведення перевірки на ВАТ "Львівський хлібозавод№1" вручено повноважним представникам відповідача під розписку суду не надано.

Крім того, відповідно до п.п.9.1.1 п.9 ст.9 Закону України" Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами №2181 (з наступними змінами та доповненнями) (надалі Закон 2181), адміністративний арешт активів платника податків (далі - арешт активів) є виключним способом забезпечення можливості погашення його податкового боргу. У платника податків(надалі - відповідач) податкового боргу станом на день подачі Заяви не існує, що підтверджується довідкою останього (додається) та не спростовано позивачем. Отже належні та допустимі докази наявності мети, з якою законодавець пов'язує застосування адмінарешту активів у даному випадку відсутні.

За цих підстав, скерування на проведення позапланової перевірки 16.07.2007р. не в повній мірі відповідає вимогам ст.11-1 Закону України "Про державну податкову службу в Україні ", в редакції Закону України № 2505-IVвід 25.03.2005р.

Крім того Законодавець розрізняє поняття "адміністративний арешт активів" від поняття "арешт коштів на рахунку платника податків. З цією метою в Закон 2181 в п.п.9.3.9. Законом від 15.03.2006р. №3541-ІV внесено відповідні зміни, в яких слово "активи " замінено на слово " кошти".

Відповідно до п.п.9.3.9. п.9 ст.9 Закону 2181 арешт коштів за рішенням суду проводиться в порядку, передбаченому законодавством.

А щодо Порядку застосування адміністративного арешту активів платників податків, що затверджений Наказом ДПА України від 25.09.02001р № 386 (надалі-Порядок), на який є посилання в тексті Заяви, то відповідно до розділу 4-го цього Порядку він не застосовується до арешту у вигляді зупинення операцій на рахунку.

Також, Законом України від 01.12.2005р. №3164 з Господарського кодексу України також виключено статтю 243, яка передбачала зупинення операцій за рахунками суб'єктів господарювання.

Крім того, відповідно до норми п.п. 9.3.7, п.9.3 ст.9 Закону 2181, передбачено, що п. 9.3 ст. 9 Закону 2181 не регулює порядок арешту активів платника податків передбачених кримінально - процесуальним    законодавством.

Відповідно до п.1ст. 71 КАСУ кожна сторона повинна довести ті обставини на яких грунтуються її вимоги.

Оскільки позивачем не доведено наявності заведеної оперативно-розшукової або кримінальної справи проти посадових осіб платника податків, яка би знаходилися у проваджені органу податкової міліції ДПІ у м. Львові, посилання на ці пункти (частини) Закону, як на підставу перевірки та включення працівників податкової міліції у склад перевіряючих (див. Направлення від 16.07.2007р. № 916/23-2В та наказ від 16.07.2007р. №45н ) не відповідає вимогам Закону.

На вимогу ДПІ у м.Львові від 18.07.2007р. за №12889/233-213 "Про надання документів", стосовно господарських операцій із ПМП "ОПАЛ", які були об"єктом планової перевірки ДПІ у м. Львові, та за наслідками якої не виявлено будь-яких порушень із сторони ВАТ"Львівський хлібзавод№1", як зазначено на стор. 18-20 Акту перевірки від 23/01-2007р. №19/23-0/05492054(додано до справи), відповідачем у листі №746 від 26/07-2007р. повідомлено, що усі документи стосовно господарських операцій між ВАТ"Львівський хлібозавод№1" та ПМП "ОПАЛ" вилучені за постановою слідчого Рівненської прокуратури, співробітником ЗСМВ УОР при ДДСБЕЗ МВС України ст. о/уповноваженим. п. МАМАЄМ В.О., згідно із протоколом виїмки документів від 21.05.2007р.. Відповідачем надано пояснення, що інших операцій не проводилось, а проведено розрахунки за операціями які перевірялись, а щодо проведених розрахунків, ДПІ у м.Львові - надано відповідні платіжні документи -/меморіальні ордера№ 6819,7459,6771,7833/. Адже, метою перевірки згідно Наказу від 16.07.2007р. №45н та Направлення від 16.07.2007р. № 916/23-2 позивач вказує - правильність відображення у бухгалтерському та податковому обліку господарських операцій з ПМП "Опал" в періоді з 01.06.2006р. по 31.12.2006р.

Як вбачається з матеріалів справи, перевірка ініційована слідчим Рівненської прокуратури по кримінальній справі №4-627/7 проти ПМП "Опал". Тому дана перевірка повинна проводитися відповідно до норм кримінально-процесуального законодавства.

Крім того, в ході судового розгляду справи відповідачем наголошено, що він не заперечує проти проведення перевірки позивачем, однак, йому не зрозуміло, які саме документи цікавлять позивача, оскільки усі документи стосовно господарських операцій з ПМП "Опал" за період 01.06.2006р. по 31.12.2006р. вилучені старшим оперуповноваженим ЗСМВ УОР при ДСБЕЗ МВС України п.Мамаєм В.О., що підтверджується протоколом виїмки від 21.05.2007 р., а також листом відповідача №746 від 26.07.2007 р. Відповідно відповідач звернувся з клопотанням про витребування судом у позивача такого переліку.

В судовому засіданні 16.11.2007 р., на вимогу суду, позивачем надано перелік документів, які необхідно витребувати у відповідача для проведення перевірки.

На вимогу суду, відповідачем надано усі документи, що витребовувались позивачем для проведення перевірки, відмова від допуску до якої стала підставою для звернення позивача з Заявою до суду, про що свідчить клопотання позивача від 21.11.2007 р.

Таким чином, усі документи для проведення перевірки в судовому засіданні представлено відповідачем позивачу, отже, вимоги позивача щодо представлення відповідачем до перевірки документів, що залишились після виїмки, задоволено. Позивачу надано можливість проведення перевірки, та, відповідно, відпали підстави щодо застосування арешту коштів на рахунках відповідача.

Також, позивачем не виконано вимог суду відносно підтвердження законності вимог щодо терміну застосування адміністративного арешту: належно не обґрунтовано та не представлено доказів наявності підстав щодо застосування адміністративного арешту у вигляді арешту коштів на рахунках відповідача на строк 7200 годин.

Відповідно до п.1 ст.11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно із ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах щодо рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на нього. Однак, позивач у встановленому законом порядку не довів правомірність своєї оспорюваної поведінки.

Відповідно до п.п.1, 6 ст. 71 КАС України, на кожну із сторін покладається обов'язок довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Як зазначено вище, позивачем не виконано вимог суду, що викладені у відповідних ухвалах суду, щодо надання у судове засідання доказів, що підтверджують наявність правових підстав щодо проведення перевірки, а також щодо застосування арешту активів у вигляді зупинення операцій на рахунках.

Отже, проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд прийшов до висновку, що вимоги заявника не обґрунтовані і не підлягають до задоволення, тобто про відсутність підстав для застосування до Відкритого акціонерного товариства “Львівський хлібзавод № 1” (м. Львів) арешту активів у вигляді зупинення операцій, арешту коштів на рахунках на строк 7200 годин.

Згідно ст. 87 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать:

1) витрати на правову допомогу;

2) витрати сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду;

3) витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз;

4) витрати, пов'язані з проведенням огляду доказів на місці та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи.

Сплата витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу нормами Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено.

Згідно п.п. 1, 2 ч.3 р.VІІ Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України, до набрання чинності законом, який регулює порядок сплати і розміри судового збору:

судовий збір при зверненні до адміністративного суду сплачується у порядку, встановленому законодавством для державного мита;

розмір судового збору визначається відповідно до підпункту "б" пункту 1 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", та становить 0,2 неоподаткованого мінімуму доходів громадян, тобто 3,4 грн.

Згідно ч. 5 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі відмови у задоволенні позовних вимог позивача, звільненого від сплати судових витрат, а також залишення адміністративного позову без розгляду судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок Державного бюджету України. Суду не надано доказів наявності судових витрат, понесених відповідачем.

Керуючись ст.ст. 19, 55, 62, 124 Конституції України, ст.ст. 8, 9 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", ст.ст.2, 4, 6, 7, 9, 10, 11, 70, 71, 86, 107, 120, 138, 158, 159, 161, 160 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволенні заяви Державної податкової інспекції у місті Львові про застосування до Відкритого акціонерного товариства “Львівський хлібзавод № 1” (м. Львів) арешту активів у вигляді зупинення операцій, арешту коштів на рахунках на строк 7200 годин.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в строк та в порядку, передбаченому ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.          

Суддя