Постанова

від 09.12.2024 по справі 440/6947/24

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2024 р. Справа № 440/6947/24Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Перцової Т.С.,

Суддів: Жигилія С.П. , Русанової В.Б. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 09.09.2024, головуючий суддя І інстанції: С.О. Удовіченко, м. Полтава, повний текст складено 09.09.24 по справі № 440/6947/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Пирятинський делікатес"

до Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків , Державної податкової служби України

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ

Товариство з обмеженою відповідальністю «Пирятинський делікатес» (далі по тексту - позивач, ТОВ «Пирятинський делікатес») звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (далі по тексту перший відповідач), Державної податкової служби України (далі по тексту другий відповідач, ДПС України), у якому просило суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних - Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків № 10798801/36313601 від 28.03.2024;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунок коригування № 904/6 від 05.02.2024 датою його первинного подання на реєстрацію;

- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на користь ТОВ «Пирятинський делікатес» судові витрати зі сплати судового збору та витрати на правничу допомогу.

В обґрунтування позовних вимог послався на протиправність та невмотивованість оскаржуваного рішення першого відповідача № 10798801/36313601 від 28.03.2024 про відмову у реєстрації розрахунку коригування № 904/6 від 05.02.2024, оскільки позивачем на адресу контролюючого органу було надіслано всі необхідні первинні документи, які підтверджують інформацію, зазначену у розрахунку коригування.

Пояснив, що в межах господарських взаємовідносин між ТОВ «Пирятинський делікатес» та ТОВ «Хейрі Делайт» на виконання умов Договору поставки № 94/SI від 18.07.2022 позивачем було здійснено поставку товару (рідини, що використовуються в електронних сигаретах) на загальну суму 30449,04 грн, за результатами якої було сформовано та подано на реєстрацію податкову накладну №1494/6 від 30.08.2023. У зв`язку із неповною реалізацією ТОВ «Хейрі Делайт» поставленого позивачем товару, його частина була повернута ТОВ «Пирятинський делікатес» на підставі товарно-транспортної накладної № 0000009 від 05.02.2024 та видаткової накладної (повернення) № ВП-0000009 від 05.02.2024.

Враховуючи викладене та положення пункту 192.1 статті 192 ПК України позивачем в день отримання повернутого товару складено розрахунок коригування кількісних та вартісних показників № 904/6 від 05.02.2024 до податкової накладної № 1494/6 від 30.08.2023.

Разом з цим, контролюючий орган, без всебічного та повного вивчення і аналізу наданих ТОВ «Пирятинський делікатес» документів первинного бухгалтерського обліку прийняв протиправне та необґрунтоване рішення про відмову у реєстрації розрахунку коригування № 904/6 від 05.02.2024 в ЄРПН, яке не відповідає положенням чинного законодавства, а тому не може вважатись законним та обґрунтованим, що свідчить про наявність підстав для його скасування.

В порядку статті 139 КАС Україниповідомив про намір стягнути витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 09.09.2024 по справі № 440/6947/24 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ПИРЯТИНСЬКИЙ ДЕЛІКАТЕС" (вул. Наглого Марка, буд. 46, с. Дейманівка, Пирятинський район, Полтавська область, 37050, ідентифікаційний код 36313601) до Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (вул. Благовіщенська, буд. 30, м. Харків, Харківська область, 61052, ідентифікаційний код 44131658) та Державної податкової служби України (Львівська площа, буд. 8, м. Київ, 04053, ідентифікаційний код 43005393) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано рішення Комісії Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 10798801/36313601 від 28.03.2024 про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі розрахунку коригування кількісних і вартісних показників № 904/6 від 05.02.2024 до податкової накладної № 1494/6 від 30.08.2023.

Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунок коригування кількісних і вартісних показників № 904/6 від 05.02.2024 до податкової накладної № 1494/6 від 30.08.2023, який складений Товариством з обмеженою відповідальністю "ПИРЯТИНСЬКИЙ ДЕЛІКАТЕС", датою його фактичного подання на реєстрацію.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПИРЯТИНСЬКИЙ ДЕЛІКАТЕС" витрати зі сплати судового збору в сумі 3028,00 грн та витрати на правничу допомогу в розмірі 3000 грн.

Перший відповідач, не погодившись із вказаним рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, просить суд апеляційної інстанції задовольнити апеляційну скаргу Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків у повному обсязі та скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 09.09.2024, прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог ТОВ «Пирятинський делікатес» відмовити у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована твердженнями про порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення норм матеріального (ПК України, Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1195 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі по тексту Порядок № 1165)) та процесуального права, а саме, статей 72-76, 242 КАС України, що є підставою для визнання його протиправним та скасування.

Наполягав, що в діях контролюючого органу відсутні ознаки протиправності, оскільки за результатами отриманих від позивача копій первинних документів було встановлено, що ТОВ «Пирятинський делікатес» укладено договір поставки із ТОВ «Хейрі Делайт», по якому, в свою чергу, було прийнято рішення про відповідність платника податку пункту 8 критеріям ризиковості.

Зауважив, що видаткова накладна на повернення товару № 0000009 від 05.02.2024 складена з порушенням діючого законодавства та містить в собі інформацію про обсяг операції без ПДВ, хоча у видаткових накладних на поставку товару від ТОВ «Пирятинський делікатес» на ТОВ «Хейрі Делайт» такі відомості зазначені були. До того ж, відповідно до видаткової накладної № 11558 від 30.08.2023 адресою доставки вказано м. Київ, вул. Віскозна, 17, в той час, як у видатковій накладній на повернення товару зазначена адреса пункту навантаження м. Київ, вул. Віскозна, 12.

Крім того, позивачем на розгляд комісії не надавались документи щодо розрахунків за реалізований товар по договору та договорів з перевізником, а також не долучено пояснень, яким чином відбувалась доставка покупцю, сертифікатів якості, актів звірки або регістрів бухгалтерського обліку.

Вважав неможливим дослідження судом наданих до позову доказів, оскільки відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 21.05.2019 по справі № 940/1240/18 дослідження тих первинних документів, які не були підставами для прийняття рішення про зупинення реєстрації податкової накладної, свідчить про порушення судом принципу офіційного з`ясування обставин справи та безпідставного розширення предмету доказування.

У поданому до суду апеляційної інстанції відзиві на апеляційну скаргу позивач просив залишити апеляційну скаргу першого відповідача без задоволення, а рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 09.09.2024 у справі № 440/6947/24 - без змін, як законне та обґрунтоване.

Переконував у безпідставності доводів контролюючого органу щодо зупинення реєстрації РК з мотивів відповідності ТОВ «Хейрі Делайт» пункту 8 критеріїв ризиковості, оскільки виходячи з принципу індивідуального застосування відповідальності за порушення правил оподаткування, негативні наслідки, зокрема у вигляді відмови у реєстрації РК, можуть бути застосовані саме до того платника податків, який їх припустився, а не до іншої особи, яка з даним платником має господарські взаємовідносини.

Щодо виявлених першим відповідачем невідповідностей в оформленні первинної бухгалтерської звітності зазначив, що неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 311 КАС Українисуд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Згідно з частиною 4 статті 229 КАС Українифіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Товариство з обмеженою відповідальністю "Пирятинський делікатес" (ідентифікаційний код 36313601) пройшло державну реєстрацію юридичної особи.

18.07.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Пирятинський делікатес" (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Хейрі Лайт" (Покупець) укладено договір постачання № 94/SI (т.1 а.с. 27-28), відповідно до якого Постачальник зобов`язується поставляти та передавати на умовах даного договору продовольчу та непродовольчу продукцію (надалі Товар) у власність Покупця з метою його подальшої реалізації третім особам (надалі - Споживачі), а Покупець зобов`язується приймати Товар у власність, реалізовувати його Споживачам і оплачувати вартість Товару Постачальнику на умовах даного договору (підпункт 1.1. пункту 1); асортимент та кількість Товару у кожній конкретній партії погоджується сторонами у замовленні згідно із розділом 4 цього договору (підпункт 2.1 пункту 2); у випадку, якщо при прийманні товару буде виявлено неналежність товару по якісних або кількісних показниках Покупець має право відмовитися від прийняття партії цілком або частково. При цьому Постачальник вносить відповідні зміни до накладної на Товар (підпункт 2.3 пункту 2); вартість конкретної партії Товару визначається виходячи із замовлення Покупця, накладних на Товар, які підтверджують кількість фактично прийнятого Покупцем Товару та поставленого Постачальником згідно даного договору (підпункт 3.3 пункту 3); Постачальник доставляє Товар в межах м. Києва за адресами вказаними Покупцем в замовленнях на Товар (підпункт 4.1 пункту 4); розрахунки між сторонами здійснюються у безготівковій формі шляхом банківського переказу грошових коштів з рахунку Покупця на рахунок Постачальника, що вказані в даному договорі, або шляхом внесення грошових коштів до каси Постачальника. Валюта розрахунків гривня (підпункт 7.1 пункту 7); цей договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2022 року (підпункт 11.1 пункту 11); у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення договору в строк не менший ніж 30 (тридцять) днів до закінчення терміну його дії, він вважається продовженим на тих самих умовах, які передбачені даним договором, до кінця наступного календарного року (підпункт 11.2 пункту 11).

Сторонами (відповідною стороною) договору постачання №94/SI від 18.07.2022 оформлено:

- видаткову накладну №11558 від 30.08.2023 (а.с. 21) щодо відпуску згідно договору постачання №94/SI від 18.07.2022 товару: одноразова електронна сигарета hqd-hit-33, 4,80 мл код УКТЗЕД 3824999620, кількістю 10 шт, ціна з ПДВ 304,02 грн, одноразова електронна сигарета hqd-hit-60, 4,80 мл, код УКТЗЕД 3824999620, кількістю 10 шт, ціна з ПДВ 304,02 грн, одноразова електронна сигарета hqd-king-39, 6,50, код УКТЗЕД 3824999620, кількістю 12 шт, ціна з ПДВ 388,08 грн, одноразова електронна сигарета hqd-king-58, 6,50, код УКТЗЕД 24041200010, кількістю 24 шт, ціна з ПДВ 427,92 грн, одноразова електронна сигарета hqd-hit-maxx-20, 8,00, код УКТЗЕД 2404120010, кількістю 10 шт, ціна з ПДВ 472,08 грн, одноразова електронна сигарета hqd-maxx-57, 8,00, код УКТЗЕД 2404120010, кількістю 10 шт, ціна з ПДВ 472,08 грн.

- видаткову накладну (повернення) №ВП-0000009 від 05.02.2024 (а.с. 88-40) щодо повернення Товариству з обмеженою відповідальністю "Пирятинський делікатес" частини товару на загальну суму без ПДВ 1016370,36 грн, ПДВ 0,00 грн;

- товарно-транспортну накладну №0000009 від 05.02.2024 року (а.с. 30-34) щодо відвантаження частини товару з вул. Віскозна, 17, м. Київ, 02094 до вул. Євгена Харченка, 55 (Борничі), м. Київ згідно видаткової накладної (повернення) №ВП-0000009 від 05.02.2024.

ТОВ "Пирятинський делікатес" складено: податкову накладну №1494/6 від 30.08.2023 (а.с. 25) за фактом відвантаження товару ТОВ "Хейрі Лайт" згідно з видатковою накладною № 11558 від 30.08.2023 на загальну суму з ПДВ - 36251,52 грн, у тому числі ПДВ - 6041,92 грн.

У зв`язку з неповною реалізацією ТОВ "Хейрі Лайт" поставленого ТОВ "Пирятинський делікатес" товару, на адресу ТОВ "Пирятинський делікатес" надійшов лист (вимога) № 30/01 від 30 січня 2024 року про повернення частини товару у зв`язку з низьким попитом на цей товар (а.с. 28).

Згідно з видатковою накладною (повернення) № ВП-0000009 від 05.02.2024 та товарно-транспортної накладної №0000009 від 05.02.2024 ТОВ "ХЕЙРІ ДЕЛАЙТ" на адресу ТОВ "Пирятинський делікатес" здійснено повернення частини нереалізованого товару на загальну суму без ПДВ 1016370,36 грн.

ТОВ "Пирятинський делікатес" складено податкову накладну №1494/6 від 30.08.2024 за фактом відвантаження товару ТОВ "Хейрі Лайт" згідно з видатковою накладною №11558 від 30.08.2023 на загальну суму з ПДВ - 36251,52 грн, у т.ч. сума ПДВ - 6041,92 грн.

У зв`язку з поверненням частини нереалізованого товару на підставі видаткової накладної №ВП-0000009 від 05.02.2024 та товарно-транспортної накладної № 0000009 від 05.02.2024 ТОВ "Пирятинський делікатес" 05.02.2024 складено розрахунок коригування кількісних і вартісних показників № 904/6 до податкової накладної № 1494/6 від 30.08.2023 (а.с. 43) та на виконання пункту 201.10 статті 201 ПК України ТОВ "Пирятинський делікатес" направило для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунок коригування кількісних і вартісних показників № 894/6 від 05.02.2024 до податкової накладної № 525/6 від 03.05.2023.

За результатами розгляду розрахунку коригування кількісних і вартісних показників № 904/6 від 05.02.2024 до податкової накладної № 1494/6 від 30.08.2023 контролюючий орган 27.02.2024 направив ТОВ "Пирятинський делікатес" квитанцію про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, в якій зазначено: "Документ збережено. Реєстрація зупинена. Відповідно до пункту 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 (зі змінами), реєстрація розрахунку коригування від 05.02.2024 № 894/6 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. РК подана платником податку, який відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку (додаток 1 Порядку). Додатково повідомляємо: показник "D"=2.0029%, "Pпоточ"= 6870281. Пропонуємо надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с. 45).

У зв`язку із зупиненням реєстрації розрахунку коригування від 05.02.2024 № 904/6 ТОВ "Пирятинський делікатес" направило контролюючому органу Повідомлення від 28.02.2024 № 7 із письмовими поясненнями та копіями документів щодо такого розрахунку коригування (договору постачання № 94/SI від 18.07.2022, рішення № 5/2022 від 19.07.2023, податкової накладної №1494 від 30.08.2023, видаткової накладної № 11558 від 30.08.2023, видаткової накладної (повернення) № ВП-0000009 від 05.02.2024, товарно-транспортної накладної № 0000009 від 05.02.2024, розрахунку коригування № 904 від 05.02.2024 (а.с. 46-53, 160).

Згідно із наявним в матеріалах справи Витягом з протоколу засідання Комісії Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 15.03.2024 № 19 (а.с. 75-80) одноголосно прийнято рішення про направлення повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією рішення про реєстрацію розрахунку коригування № 904/6 від 05.02.2024, виписаного ТОВ "Пирятинський делікатес" по контрагенту - покупцю ТОВ "Хейрі Лайт" (код 44790143), а саме запропонувати надати документи щодо розрахунків по договору № 94/SI від 18.07.2022, ТТН та договори з перевізником (ами) сертифікати якості, первинні документи щодо придбання товару, акти звірки або регістри бухгалтерського обліку.

Таким чином, у Комісії виникло зауваження до повноти наданих платником документів та платнику було надіслано Повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та / або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, № 10730883/36313601 від 15.03.2024 (85-87), в якому зазначено, що необхідно надати документи щодо розрахунків по договору № 94/SI від 18.07.2022, ТТН та договори з перевізником (ами) сертифікати якості, первинні документи щодо придбання товару, акти звірки або регістри бухгалтерського обліку.

ТОВ "Пирятинський делікатес" направило контролюючому органу Повідомлення № 7 від 21.03.2024 із додатковими письмовими поясненнями та копіями документів щодо розрахунку коригування № 904/6 від 05.02.2024 (а.с. 54).

Згідно із наявним в матеріалах справи Витягом з протоколу засідання Комісії Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 28.03.2024 № 24 (а.с. 81-84) одноголосно прийнято рішення про відмову в реєстрації розрахунку коригування № 904/6 від 05.02.2024, виписаного ТОВ "Пирятинський делікатес" по контрагенту - покупцю ТОВ "Хейрі Лайт" (код 44790143) у зв`язку з частковим наданням додаткових документів.

28.03.2024 Комісією Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято рішення №10798801/36313601 про відмову в реєстрації розрахунку коригування № 904/6 від 05.02.2024 (а.с. 88).

Вказане рішення обґрунтовано ненаданням / частковим наданням додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, платником податку.

Не погодившись з рішенням Комісії Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 28.03.2024 №10798801/36313601, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з протиправності оскаржуваного рішення, оскільки позивачем до податкового органу було надано документи на підтвердження інформації про господарську операцію, яка зазначена в розрахунку коригування кількісних і вартісних показників № 904/6 від 05.02.2024 до податкової накладної № 1494/6 від 30.08.2023, а посилання першого відповідача у витязі із протоколу засідання комісії № 24 від 28.03.2024 на факт ненадання платником податку документів щодо оренди приміщень, щодо розрахунків за наданий товар та актів звірки та / або регістрів бухгалтерського обліку як на підставу для відмови у реєстрації розрахунку коригування, не відповідає правильному застосуванню норми статті 201 ПК України в системному взаємозв`язку із нормами пунктів 5 та 11 Порядку № 520.

Судом враховано висновок Верховного Суду у постанові від 17.05.2023 у справі № 140/14282/20, відповідно до якого на етапі вирішення питання щодо реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарської операції платника податку на предмет її реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України.

Крім того, при вирішенні спору судом враховано і ту обставину, що оскаржуване рішення містить лише загальне твердження про ненадання /часткове надання документів без конкретизації переліку документів, які зазначалися Комісією у витязі із протоколу засідання комісії №24 від 28.03.2024, що свідчить про необґрунтованість прийнятого суб`єктом владних повноважень рішення.

Вирішуючи питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу суд першої інстанції, дослідивши надані документи на підтвердження обґрунтованості розміру заявлених витрат на професійну правничу допомогу, дійшов висновку, що розмір витрат у заявленому розмірі 5000 грн не є співмірним із складністю справи та фактично витраченим часом на виконання адвокатом робіт (наданих послуг) за наведеним у акті здачі-прийняття робіт (надання послуг). Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що обґрунтованим, об`єктивним і таким, що підпадає під критерій розумності, є визначення вартості послуг адвоката у сумі 3000 грн.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначенихстаттею 308 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

За змістом підпункту "а" пункту185.1 статті 185 Податкового кодексу України(у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (даліПК України) об`єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно достатті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу у володіння та користування лізингоодержувачу/орендарю.

Пунктом187.1 ст. 187 ПК Українивизначено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до пункту192.1 статті 192 ПК України, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов`язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку, підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних:

постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації;

отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.

Абзацами першим, другим пункту 201.10 статті 201 ПК Українивстановлено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Функціонування Єдиного реєстру податкових накладних (далі за текстом - ЄРПН) відбувається в автоматизованому режимі за правилами, визначеними Порядком ведення єдиного реєстру податкових накладних, затвердженимпостановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246(далі за текстом - Порядок № 1246).

Зокрема, пунктом 12 Порядку № 1246 передбачено, що саме в автоматизованому режимі здійснюється перевірка одержаної від платника податків податкової накладної та/або розрахунку коригування на предмет наявності підстав для зупинення реєстрації.

Згідно з пунктом 201.16 статті 201 ПК Україниреєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Колегія суддів зазначає, що обставини зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування обов`язково підлягають дослідженню, оскільки є юридично значимими та такими, що тягнуть за собою прийняття в подальшому рішення про реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування або відмову у реєстрації на підставі витребуваних документів у платника податку за результатами зупинення реєстрації.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів визначено Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, який затвердженопостановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165, яка набула чинності з 01.02.2020 (далі по тексту - Порядок № 1165).

За визначенням, наведеним у пункті 2 Порядку № 1165, автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.

Відповідно до пункту 5 Порядку № 1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Відповідно до пункту 7 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Платник податку отримує інформацію щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, через електронний кабінет (пункт 8 Порядку №1165).

Відповідно до пункту 10 Порядку № 1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Згідно з пунктом 11 Порядку № 1165 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Як вбачається з матеріалів справи, за результатами розгляду розрахунку коригування кількісних і вартісних показників № 904/6 від 05.02.2024 контролюючим органом через Автоматизовану систему "Єдине вікно подання електронних документів" ДПС України, версія 2.3.8.46" направлено ТОВ «Пирятинський делікатес» квитанцію, в якій, серед іншого, зазначено: "Документ прийнято. Реєстрація зупинена. РК подана платником податку, який відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних".

Додатково повідомлено показники «D»=2.0029% «Pпоточ»=6870281.

Критерії ризиковості платника податку на додану вартість визначені у Додатку № 1 до Порядку № 1165.

Згідно з пунктом 8 Критеріїв ризиковості платника податку, останній відповідає такому критерію якщо у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Аналіз пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку свідчить про те, що для того, аби встановити наявність у господарської операції такої ознаки мають існувати визначені цим пунктом передумови, а також для підтвердження відповідності господарської операції вказаному критерію слід навести обґрунтований розрахунок за цим критерієм, якому відповідає платник податку (підпункт 2 пункту 11 Порядку № 1165).

Так, з дослідженої колегією суддів квитанції встановлено, що перший відповідач, наводячи числові показники «D», «Р», не надає при цьому розрахунку за критерієм підпункту 2 пункту 11 Порядку № 1165, а також не вказує чіткого переліку документів, які слід подати до контролюючого органу для прийняття позитивного рішення про реєстрацію розрахунку коригування в ЄРПН, що в свою чергу дозволяє дійти висновку про невмотивованість та безпідставність зупинення його реєстрації.

Наданим до суду Витягом з протоколу засідання Комісії Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 15.03.2024 № 19 підтверджено, що 15.03.2024 Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків ухвалено прийняти рішення про зупинення реєстрації розрахунку коригування, оскільки по покупцю ТОВ «Хейрі Делайт» 09.01.2024 та 25.01.2024 прийнято рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості (п. 8) накопичення залишків нереалізованих товарів за відсутності (недостатності) місць для їх зберігання; відсутність необхідних умов та/або обсягів матеріальних ресурсів для виробництва товарів, виконання робіт або надання послуг в обсягах, відображених у податковій накладній/розрахунку коригування.

Однак, вказані твердження колегія суддів вважає такими, що суперечать правилу індивідуальної відповідальності платника податків, який Європейський суд з прав людини визначив як «добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення законодавства його контрагентом». В подальшому, у своїх рішеннях ЄСПЛ неодноразово підтримав висновок про неприпустимість притягнення до відповідальності однієї компанії за неправомірні дії іншої компанії, тобто, правило індивідуальної відповідальності платника податків (справа ВАТ «Нефтяная компания ЮКОС» проти РФ (Заява №14092/04); справи «Булвес» АД проти Болгарії» (2009 рік, заява № 3991/03), «Бізнес Супорт Центр» проти Болгарії» (2010 рік, заява № 6689/03), «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції» (заява № 36985/97), «Полторацький проти України» від 29.04.2003 (заява № 38812/97).

Крім того, колегія суддів зауважує, щостаттею 62 Конституції Україниустановлена презумпція невинуватості, яка передбачає, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Частина 1статті 627 Цивільного кодексу Українипередбачено, що відповідно достатті 6 цього Кодексусторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

З огляду на вищезазначені правові норми, ТОВ "Пирятинський делікатес" має право укладати договори з будь-яким суб`єктом і визначати умови такого договору за домовленістю на власний розсуд, а будь-які сумніви контролюючого органу або віднесення позивача до переліку суб`єктів господарювання, які знаходяться на контролі ДПС України, повинні бути обґрунтовані належним чином та доведені в установленому законом порядку. Контролюючий орган має право здійснити податкову перевірку або будь-які інші заходи контролю у разі наявності на те законних підстав, однак підміняти такі перевірки рішеннями про зупинення реєстрації розрахунків коригування та про відмову у їх реєстрації, на думку колегії суддів, є проявом свавілля, що несумісно з принципами демократичного суспільства.

Відповідно до пункту 5 Порядку № 520, перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Відповідно до пункту 9 Порядку № 520 (в редакції, чинній на час винесення спірного рішення) письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

За результатами розгляду поданих письмових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку:

або приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II Кодексу, за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку;

або направляє повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та / або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі (далі - Повідомлення), за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку з пропозицією щодо надання платником податку додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/ розрахунку коригування;

або приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі у разі надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства, та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II Кодексу, за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Платник податку має право подати до контролюючого органу додаткові пояснення та копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання Повідомлення.

За результатами розгляду поданих додаткових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем їх отримання, приймає рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Якщо платник податку не надав додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі протягом 5 робочих днів, що настають за днем граничного строку їх подання, визначеного абзацом шостим цього пункту.

Згідно з пунктом 10 Порядку № 520 Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі у разі:

ненадання / часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, при отриманні Повідомлення;

та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що рішення комісії державної податкової служби повинно містити чітку підставу для відмови у реєстрації розрахунку коригування.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що на виконання вимог контролюючого органу, викладених у квитанції щодо зупинення реєстрації розрахунку коригування кількісних і вартісних показників № 904/6 від 05.02.2024 до Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків було надіслано пояснення до повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрацію якого зупинено із додатками, зокрема: договір поставки № 94/SI від 18.07.2022, податкову накладну № 1494 від 30.08.2023, розрахунок коригувань № 904 віл 05.02.2024, видаткову накладну № 11558 від 30.08.2023, рішення № 5/2022 від 19.07.2022, товарно-транспортну накладну № 0000009 від 05.02.2024, видаткову накладну (повернення) № 0000009 від 05.02.2024.

Дослідивши вказані документи колегією суддів встановлено, що в межах господарських взаємовідносин між ТОВ «Пирятинський делікатес» та ТОВ «Хейрі Делайт» на виконання умов Договору поставки № 94/SI від 18.07.2022 позивачем було здійснено поставку товару (рідини, що використовуються в електронних сигаретах) на загальну суму 30449,04 грн, за результатами якої було сформовано та подано на реєстрацію податкову накладну № 1494/6 від 30.08.2023.

У зв`язку із неповною реалізацією ТОВ «Хейрі Делайт» поставленого позивачем товару, його частина була повернута позивачу на підставі товарно-транспортної накладної № 0000009 від 05.02.2024 та видаткової накладної (повернення) № ВП-0000009 від 05.02.2024.

Враховуючи викладене та положення п. 192.1 ст. 192 ПК України позивачем, в день отримання повернутого товару складено розрахунок коригування кількісних та вартісних показників № 904/6 від 05.02.2024 до податкової накладної № 1494/6 від 30.08.2023.

При цьому, слід зазначити, що подані позивачем для реєстрації розрахунків коригування документи не мають дефекту форми, змісту або походження, які в силу частини другоїстатті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженогонаказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, спричинили б втрату первинними документами юридичної сили, та повністю підтверджують здійснення господарської операції.

Положеннями пункту 9 Порядку № 520 (в редакції, чинній на момент винесення спірного рішення) контролюючому органу за результатами розгляду пояснень та документів, поданих платником на виконання вимог п. 5 Порядку № 520, надано право направити повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - Повідомлення), за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку з пропозицією щодо надання платником податку додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/ розрахунку коригування.

Так, контролюючий орган вважав недостатніми для прийняття рішення про реєстрацію розрахунку коригування документи, подані позивачем разом з повідомленням, у зв`язку з чим на виконання вимог п. 9 Порядку № 520 надіслав ТОВ «Пирятинський делікатес» повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН від 15.03.2024 № 10730883/36313601, зазначивши про необхідність надання копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено, зокрема це договори, довіреності, акти керівного органу платнику податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції, первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних; первинних документів щодо постачання, придбання товарів, послуг, зберігання продукції, транспортування продукції, розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків, документів щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності) наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

В додатковій інформації зазначено про необхідність надання документів щодо розрахунків по договору № 94/SI від 18.07.2022, ТТН та договори з перевізником(ами), сертифікати якості, первинні документи щодо придбання товару, акти звірки або регістри бухгалтерського обліку.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачем до контролюючого органу було надано пояснення до повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією з питань зупинення реєстрації податкових накладних: № 7 від 21.03.2024 щодо РК № 904/6 від 05.02.2024.

Проте, незважаючи на подані документи, Північним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків прийнято рішення про відмову в реєстрації розрахунку коригування в ЄРПН з мотивів ненадання/часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній, реєстрацію якої зупинено в ЄРПН, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію ПН.

При цьому, в графі «додаткова інформація» не зазначено, відсутність якого конкретного документа слугувала прийняттю оскаржуваного рішення.

З наданого до матеріалів справи витягу з протоколу засідання комісії Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків з питань зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН вбачається, що за результатами аналізу наданих копій документів встановлено, що ТОВ «Пирятинський делікатес» (Орендар) було укладено договір оренди нежилих приміщень № 34/2021 від 01.08.2021 з ТОВ «Аптека Біокон» (Орендодавець) на отримання у платне користування нежитлових приміщень за адресою м. Київ, мкр. Бортничи, вул. Євгена Харченка, 55 для складу площею 848 м.кв. для зберігання одноразових електронних сигарет та рідин.

Згідно з п.п. 4.1 Договору строк оренди становить 12 місяців та діє з 01.08.2021 року та закінчується 01.08.2022 року.

ТОВ «Пирятинський делікатес» повідомило, що 05 лютого 2024 року було здійснено повернення Товару за видатковою накладною № 000009 від 05.02.2024.

Оприбуткування повернутого товару відбулося на складі ТОВ «Пирятинський делікатес» за адресою: вул. Євгена Харченка,55, м. Київ, шо відображено в ТТН № 0000009 від 05.02.2024.

Але на момент повернення товару від ТОВ «Хейрі Делайт» на ТОВ «Пирятинський делікатес», строк дії договору оренди нежилих приміщень № 34/2021 від 01.08.2021 закінчився.

Інших документів щодо оренди приміщень за адресою вул. Євгена Харченка, 55, м. Київ ТОВ «Пирятинський делікатес» в складі додаткових документів надано не було.

Також ТОВ «Пирятинський делікатес» не надано будь-яких документів щодо розрахунків за наданий товар по договору № 94/SI від 18.07.2022.

ТОВ «Пирятинський делікатес» було надано копії актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) від ТОВ «Нова пошта», але в них не вказано конкретного отримувача товару, тобто немає можливості відстежити, на яку адресу і на якого контрагента відправляв товар ТОВ «Пирятинський делікатес». Крім цього, не надано актів звірки та/або регістрів бухгалтерського обліку.

Колегія суддів вважає безпідставними твердження контролюючого органу про ненадання позивачем документів щодо оренди приміщень за адресою вул. Євгена Харченка, 55, м. Київ ТОВ «Пирятинський делікатес», оскільки, по-перше, вказані документи первинно контролюючим органом не вимагались, а по-друге, в силу позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 7 грудня 2022 року у справі № 500/2237/20, контролюючий орган, приймаючи рішення про реєстрацію/відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормамиПодаткового кодексу України. Предметом розгляду в цій справі є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом.

Щодо тверджень про надання копій актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) від ТОВ «Нова пошта», в яких не вказано конкретного отримувача товару, тобто немає можливості відстежити, на яку адресу і на якого контрагента відправляв товар ТОВ «Пирятинський делікатес», колегія суддів зазначає наступне.

Дослідивши наявні в матеріалах справи акти № НП-009796442 здачі-прийняття робіт (надання послуг) та № НП-009851044, колегією суддів встановлено, що дійсно, в них не вказано конкретного отримувача товару.

Однак, у вказаних актах зазначено конкретні договори, на підставі яких вони видані, загальну вартість наданих послуг, що у сукупності дає змогу встановити за результатами якої саме господарської операції складені такі документи.

Крім того, з наявних матеріалів справи чітко прослідковується рух активів позивача, який є основною умовою для виникнення права на бюджетне відшкодування.

До того ж, колегія суддів зауважує, формальні недоліки у складенні первинних документів, за умови реального здійснення господарської операції, не можуть бути безумовною підставою для позбавлення такого документу сили звітного податкового та одночасно розрахункового документу, а відтак і позбавляти платника податку права на податковий кредит.

Таким чином, колегія суддів вважає, що у своїй сукупності надані позивачем документи є достатніми для прийняття рішення про реєстрацію спірного розрахунку коригування.

Суд вважає за доцільне наголосити, що прозорість адміністративних процедур є ефективним запобіжником державному свавіллю. Вмотивоване рішення демонструє особі, що вона була почута, дає стороні можливість апелювати проти нього. Лише за умови прийняття обґрунтованого рішення може забезпечуватися належний публічний та, зокрема, судовий контроль за адміністративними актами суб`єкта владних повноважень.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як актів правозастосування, є їх обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав їх прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів їх прийняття.

Невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акту індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Аналогічний висновок наведено у постановах Верховного Суду від 23.10.18 у справі № 822/1817/18, від 02.04.19 у справі № 822/1878/18.

Про дотримання податковим органом вимог обґрунтованості під час прийняття відповідного акта індивідуальної дії свідчитиме належна мотивація його висновку, зокрема зі встановленням обставин, що мають значення для реєстрації ПН/РК, а також за умови посилання на докази, якими такі обставини можуть бути підтверджені, із зазначенням причин їх прийняття чи відхилення.

І навпаки, ненаведення мотивів прийнятих рішень «суб`єктивізує» акт державного органу і не дає змоги суду встановити дійсні підстави та причини, за яких цей орган дійшов саме таких висновків, надати їм правову оцінку, та встановити законність, обґрунтованість, пропорційність прийнятого рішення.

Суд також звертає увагу на те, що у випадку неконкретизації переліку документів у квитанції про зупинення реєстрації ПН/РК платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб`єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.

Натомість, в квитанції про зупинення реєстрації розрахунку коригування кількісних і вартісних показників № 904/6 від 05.02.2024 не наведено чіткого визначення мотивів зупинення Комісією реєстрації вказаного розрахунку коригування, вичерпного переліку документів, який необхідно надати, що свідчить про необґрунтованість та невмотивованість такого рішення, оскільки позивач не міг передбачити відсутність яких саме документів може слугувати підставою для відмови в реєстрації відповідного розрахунку коригування.

Зупинення реєстрації розрахунку коригування до податкової накладної не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбаченіКонституцієюта Законами України, а також прийняття негативного для платника податків рішення без зазначення конкретних мотивів дає підстави для висновку про необхідність відновлення порушеного права позивача шляхом скасування рішення про відмову в реєстрації розрахунку коригування до податкової накладної.

Аналогічна правова позиція, викладена в постанові Верховного Суду від 10.04.2020 у справі № 819/330/18.

Таким чином, позивачем своєчасно, за встановленою формою та в повному обсязі, відповідно до приписів пункту 6 Порядку № 1165 та пункту 5 Порядку № 520 та п.п. 201.16.1, п.п. 201.16.2. п.201.16. ст. 201 ПК Україниподано до Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків інформацію та документи, які підтверджують реальність здійснення господарської операції та є достатніми для прийняття рішення про реєстрацію розрахунку коригування до податкової накладної.

Колегія суддів зауважує, що в силу частини 2статті 2 КАС Українибудь-які рішення чи дії суб`єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, містити конкретні об`єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Північним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків у ході судового розгляду справи не доведено наявності достатніх підстав для зупинення та відмови у реєстрації розрахунку коригування до податкової накладної, складеної позивачем у ЄРПН.

З огляду на встановлені у справі фактичні обставини та досліджені докази, колегія суддів вважає, що Північне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків при прийнятті рішення про відмову в реєстрації розрахунку коригування № 904/6 від 05.02.2024 діяло необґрунтовано, без урахування всіх обставин, що мали значення для прийняття такого рішення, не на підставі та не у спосіб, що передбаченіПК України, без дотримання вимог ч. 2ст. 2 КАС України, а тому наявні підстави для визнання його протиправним та скасування.

Як установлено пунктами 19, 20 Порядку №1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому, вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку.

Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.

Колегія суддів наголошує, що спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, що виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Зазначена позиція повністю кореспондується з висновками Європейського суду з прав людини, відповідно до яких, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати на його ефективність з точки зорустатті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, в тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).

Отже, "ефективний засіб правого захисту" в розумінні статті 13 Конвенції повинен збезпечити поновлення порушеного права й одержання особою бажаного результату.

Згідно з положеннями Рекомендації Комітету ОСОБА_4 Європи № R (80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом ОСОБА_4 11 березня 1980 року під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Таким чином, дискреція - це елемент управлінської діяльності. Вона пов`язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями - вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб`єкта.

На законодавчому рівні поняття "дискреційні повноваження" суб`єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення. Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.

У справі, що переглядається, умови, за наявності яких контролюючий орган зобов`язаний був зареєструвати спірні розрахунки коригування, були виконані позивачем, а тому у першого відповідача був лише один вид правомірної поведінки - зареєструвати такі розрахунки. За законом у контролюючого органу не було вибору між декількома можливими правомірними рішеннями.

Зважаючи на те, що підставою для відмови в реєстрації розрахунку коригування до податкової накладної контролюючим органом обрано ненадання платником податку копій первинних документів, що не знайшло свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи, колегія суддів вважає, що належним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунок коригування кількісних і вартісних показників №904/6 від 05.02.2024 до податкової накладної №1494/6 від 30.08.2023, який складений Товариством з обмеженою відповідальністю "Пирятинський делікатес", датою його фактичного подання на реєстрацію.

Щодо вимог в частині розподілу витрат на професійну правничу допомогу, заявлених до стягнення з першого відповідача, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини 1, пункту 1 частини 3 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За приписами частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (частина 7 статті 139 КАС України).

Відповідно до частин 3, 4 статті 143 КАС України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Положеннями частин 3, 4 статті 134 КАС України визначено, що для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що розмір суми витрат на правничу допомогу адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу та вартості виконаних робіт, витрати на проведення яких понесені в межах розгляду конкретної судової справи. При цьому розмір витрат має бути співмірним із складністю виконаних адвокатом конкретних робіт та часом, витраченим на виконання цих робіт.

Принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката запроваджено у частині 5 статті 134 КАС України. Так, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч.5 ст.134 КАС України).

Згідно з частиною 6 статті 135 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 7 статті 135 КАС України).

З аналізу положень статті 134 КАС України вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, пов`язаних безпосередньо з розглядом певної судової справи, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат.

Тобто, питання розподілу судових витрат пов`язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Положеннями статті 19 цього Закону визначено такі види адвокатської діяльності, як надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Отже, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо, а договір про надання правової допомоги укладається на такі види адвокатської діяльності як захист, представництво та інші види адвокатської діяльності.

Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (пункт 9 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Так, надаючи оцінку понесеним позивачем витратам на правничу допомогу колегія суддів зазначає, що суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Також, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02 липня 2020 року в справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі East/WestAllianceLimited проти України, заява № 19336/04, п. 269).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Лавентс проти Латвії від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Представником позивача для підтвердження витрат на професійну правничу допомогу до суду було подано зокрема, копії: договору про надання правової допомоги від 01.10.2021, додаткової угоди №2/РК904 від 30.03.2024 до договору про надання правової допомоги від 01.10.2021, додаткової угоди до договору про надання правової допомоги від 01.08.2023, укладених між Адвокатським об`єднанням «ЮРИДИЧНА ФІРМА «ВОКС ЛЕГУМ» та позивачем, акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 26.07.2024 (а.с. 204-210).

Дослідивши вказані документи колегією суддів встановлено, що між Адвокатським об`єднанням «ЮРИДИЧНА ФІРМА «ВОКС ЛЕГУМ» та ТОВ «Пирятинський делікатес» укладено Договір про надання правової допомоги від 01.10.2021, за змістом п. 1.1 якого предметом договору є:

- забезпечення захисту прав, свобод і законних інтересів Клієнта у будь-якому статусі: підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого; потерпілого; особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування у кримінальному провадженні;

- надання правової допомоги Клієнту у статусі свідка у кримінальному провадженні.

- надання Клієнту правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу його діяльності в будь-якому статусі. Складення заяв, скарг, заперечень, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів Клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.

- представництво інтересів Клієнта у судах під час здійснення кримінального, цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та Юридичними особами;

- представництво інтересів Клієнта в іноземних, міжнародних судових органах, якщо інше не встановлено законодавством іноземних держав, статутними документами міжнародних судових органів та інших міжнародних організацій або міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до п. 4.1-4.2 вказаного Договору, на визначення розміру гонорару впливають строки та результати вирішення спірних правовідносин, ступінь важкості справи, обсяг правових послуг, необхідних для досягнення бажаного результату та належного виконання окремих доручень Клієнта. Обсяг правової допомоги враховується при визначенні обґрунтованого розміру гонорару.

Розмір гонорару договірний та визначається сторонами окремими угодами за результатами наданої правової допомоги.

Згідно пункту 2.1 додаткової угоди № 2/РК904 від 30.03.2024 до договору про надання правової допомоги від 01.10.2021 оплата послуг здійснюється протягом 30 днів з дня набрання чинності судовим рішенням.

Відповідно до акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 26.07.2024 Адвокатським об`єднанням "Юридична фірма "Вокс Легум" надано послуги:

- ознайомлення з матеріалами справи, надання клієнтом для оскарження рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків № 10798801/3631601 від 28.03.2024 про відмову від реєстрації РК № 904/6 від 05.02.2024 - 500 грн;

- підготовка позовної заяви про визнання протиправним та скасування рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків № 10798801/3631601 від 28.03.2024 про відмову від реєстрації РК № 904/6 від 05.02.2024 - 3000 грн;

- підготовка процесуальних документів - 1500 грн.

Всього надано послуг на суму 5000 грн.

Таким чином, з наведеного слідує, що звертаючись до суду першої інстанції з заявою про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, представник позивача надав до суду всі необхідні докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що має бути сплачена позивачем.

Так, відповідно до правової позиції Верховного Суду, висловленої у постанові від 23.04.2019 у справі № 826/9047/16, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Зі змісту норм частини 4, 5 та 6 статті 134 КАС України вбачається, що від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою (саме така позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.12.2018 у справі № 816/2096/17).

За правилами оцінки доказів, встановлених статтею 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Колегія суддів враховує, що вмотивованих доводів щодо неспівмірності стягнутого судом першої інстанції розміру витрат на правову допомогу (3000 грн) першим відповідачем не наведено.

Так, апеляційна скарга не містить будь-яких заперечень щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

При цьому, колегія суддів зазначає, що матеріалами справи підтверджується факт отримання позивачем послуг адвоката та понесення ним витрат в суді першої інстанції, а саме представником позивача складено позовну заяву, відповідь на відзив, заяву.

Під час перегляду даної справи суд апеляційної інстанції також враховує обсяг вказаних документів: позовна заява - 16 сторінок, відповідь на відзив 12 сторінок, заява 8 сторінок, та їх фактичне значення для справи (задоволення позову в повному обсязі).

Таким чином, враховуючи досліджені судом докази на підтвердження понесених позивачем витрат, які містять детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних за умовами відповідного договору, що підтверджується наявними в матеріалах справи документами, з огляду на ступень складності даної справи, обсяг виконаної адвокатом роботи, а також прийняття судом першої інстанції рішення про задоволення позову, колегія суддів не вбачає підстав для зменшення визначеного судом першої інстанції розміру витрат на професійну правничу допомогу, що підлягає до стягнення (3000,00 грн).

Відповідно до статті 242 КАС Українирішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно достатті 316 КАС Українисуд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ч. 4 ст.241, ст.ст.243,250,308,310,315,316,321,322,325,326-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків - залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 09.09.2024 по справі № 440/6947/24 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя Т.С. Перцова Судді С.П. Жигилій В.Б. Русанова