ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
і м е н е м У к р а ї н и
05 грудня 2024 року м. Дніпросправа № 160/8224/24(суддя Озерянська С.І., м. Дніпро)
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Чередниченка В.Є. (доповідач),
суддів: Іванова С.М., Шальєвої В.А.,
за участю секретаря судового засідання Корсун Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «ГТЗ Україна» на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 червня 2024 року у справі №160/8224/24 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ГТЗ Україна» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «ГТЗ Україна» 29 березня 2024 року звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, згідно з яким, просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 28.02.2024 року №0093090408 в частині застосування штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних: №4 від 02.02.2022 року, №5 від 04.02.2022 року, №6 від 03.02.2022 року, №7 від 04.02.2022 року, № 8 від 08.02.2022 року, №9 від 08.02.2022 року, №10 від 09.02.2022 року, №12 від 10.02.2022 року, №13 від 11.02.2022 року, №14 від 11.02.2022 року, №16 від 15.02.2022 року на суму 44326,67 грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що не погоджується із вказаним податковим повідомленням-рішенням в частині застосування штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних №4 від 02.02.2022, №5 від 04.02.2022, №6 від 03.02.2022, №7 від 04.02.2022, № 8 від 08.02.2022, №9 від 08.02.2022, №10 від 09.02.2022, №12 від 10.02.2022, №13 від 11.02.2022, №14 від 11.02.2022, №16 від 15.02.2022 на суму 44326,67 грн.
Посилається на те, що вказані податкові накладні були направлені на реєстрацію 26.02.2022 року через програмне забезпечення М.Е.doc. Проте з боку Державної податкової служби України до закінчення операційного дня, в день направлення позивачем на реєстрацію податкових накладних», не надійшло ні квитанції про реєстрацію податкових накладних, ні квитанції про відмову у такій реєстрації. Враховуючи положення пункту 201.10 статті 201 ПК, у разі відсутності у межах операційного дня надісланої контролюючим органом квитанції, що підтверджує прийняття податкової накладної або відмову у її прийнятті, така податкова накладна вважається зареєстрованою датою її надсилання. Тому позивач вважав, що податкові накладні зареєстровані належним чином.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 червня 2024 року, у справі розглянутої за правилами спрощеного позовного провадження, у задоволені позову відмовлено повністю.
Вирішуючи спірні правовідносини, суд першої інстанції виходив з того, що скріншоти з КП "M.E.DOC" не можуть слугувати достатніми доказами своєчасності надіслання платником податків податкових накладних на реєстрацію.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції позивач оскаржив його в апеляційному порядку з підстав неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю.
В апеляційній скарзі посилається на безпідставне не врахування судом першої інстанції під час вирішення спірних правовідносин обставин того, що 22.03.2022 року в електронний кабінет позивача надійшла квитанція № 1 по направленим на реєстрацію податковим накладним №4 від 02.02.2022 року, №5 від 04.02.2022 року, №6 від 03.02.2022 року, №7 від 04.02.2022 року, № 8 від 08.02.2022 року, №9 від 08.02.2022 року, №10 від 09.02.2022 року, №12 від 10.02.2022 року, №13 від 11.02.2022 року, №14 від 11.02.2022 року, №16 від 15.02.2022 року, що свідчить про виконання позивачем свого обов`язку, а податкові накладні зареєстровані належним чином.
Згідно з відзивом на апеляційну скаргу, відповідач зазначаючи про її необґрунтованість, просить у задоволені скарги відмовити, рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача яка підтримала доводи апеляційної скарги, пояснення представників відповідача які заперечували щодо її задоволення, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції з`ясовано та знайшло підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що відповідачем проведено камеральну перевірку щодо термінів реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних товариства з обмеженою відповідальністю «ГТЗ Україна», код 40434980.
Перевіркою встановлено порушення строків реєстрації 15-ти податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, складених за лютий, вересень 2022 року, січень, листопад 2023 року.
Так, в акті камеральної перевірки та розрахунку штрафних санкцій до податкового повідомлення-рішення наведено перелік податкових накладних, реєстрацію яких здійснено з порушенням строків такої реєстрації та встановлено, що податкова накладна №9 від 08.02.2022 року зареєстрована 02.05.2023 року з пропуском строку на 291 день; податкова накладна №12 від 10.02.2022 року зареєстрована 03.05.2023 року з пропуском строку на 292 дні; податкова накладна №13 від 11.02.2022 року зареєстрована 03.05.2023 року з пропуском строку на 292 дні; податкова накладна №14 від 11.02.2022 року зареєстрована 03.05.2023 року з пропуском строку на 292 дні; податкова накладна №7 від 04.02.2022 року зареєстрована 03.05.2023 року з пропуском строку на 292 дні; податкова накладна №4 від 02.02.2022 року зареєстрована 03.05.2023 року з пропуском строку на 292 дні; податкова накладна №16 від 15.02.2022 року зареєстрована 03.05.2023 з пропуском строку на 292 дні; податкова накладна №8 від 08.02.2022 року зареєстрована 03.05.2023 року з пропуском строку на 292 дні; податкова накладна №6 від 03.02.2022 року зареєстрована 03.05.2023 року з пропуском строку на 292 дні; податкова накладна №5 від 04.02.2022 року зареєстрована 03.05.20223 з пропуском строку на 292 дні; податкова накладна №11 від 09.02.2022 року зареєстрована 03.05.2023 року з пропуском строку на 292 дні; податкова накладна №24 від 30.09.2022 року зареєстрована 18.10.2022 року з пропуском строку на 3 дні; податкова накладна №1 від 24.01.2023 року зареєстрована 23.02.2023 року з пропуском строку на 5 днів; податкова накладна №33 від 30.10.2023 року зареєстрована 20.11.2023 року з пропуском строку на 2 дні; податкова накладна №34 від 31.10.2023 року зареєстрована 20.11.2023 року з пропуском строку на 2 дні.
Зазначені в акті перевірки податкові накладні складені на операції, які є об`єктом оподаткування ПДВ та оподатковуються не за нульовою ставкою.
За результатами проведеної перевірки складено акт камеральної перевірки від 25.01.2024 року №3451/04-36-04-08/40434980, який направлено засобами поштового зв`язку на юридичну адресу позивача.
28.02.2024 року податковий орган прийняв податкове повідомлення-рішення форми «Н» №0093090408, яким за порушення граничних строків реєстрації в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних визначених статтею 201 Податкового кодексу України та згідно зі статтею 120-1 Податкового кодексу України за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних застосовано штраф у сумі 45699,65 грн (а.с.44).
Незгода позивача із зазначеним податковим повідомленням-рішенням в частині застосування штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних №4 від 02.02.2022 року, №5 від 04.02.2022 року, №6 від 03.02.2022 року, №7 від 04.02.2022 року, № 8 від 08.02.2022 року, №9 від 08.02.2022 року, №10 від 09.02.2022 року, №12 від 10.02.2022 року, №13 від 11.02.2022 року, №14 від 11.02.2022 року, №16 від 15.02.2022 року на загальну суму 44326,67 грн., стала підставою для звернення до суду з цим позовом.
Правомірність та обґрунтованість вказаного рішення відповідача від 28.02.2024 №0093090408 в оскаржуваній частині є предметом спору переданого на вирішення суду.
Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при ухваленні оскарженого рішення, виходить з наступного.
Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (далі ПК України) на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Згідно з абзацами 1, 4 пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Підтвердженням продавцю факту прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:
- для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;
- для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.
У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.
Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до ЄРПН, звіряння даних, що містяться у виданих платникам ПДВ - отримувачам (покупцям) товарів (послуг) податковій накладній та/або розрахунку коригування, з відомостями, які містяться у Реєстрі, визначено Порядку ведення Єдиного державного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 (далі - Порядок №1246).
Пункт 3 вказаного Порядку визначає, що операційний день триває в робочі дні з 8-ї до 20-ї години. Технічне обслуговування та регламентні роботи, що потребують зупинки Реєстру, не проводяться протягом операційного дня, крім аварійних випадків. Якщо 15 число або останній день місяця припадають на вихідний, святковий або неробочий день, такий день вважається операційним днем.
Відповідно до пункту 11 Порядку №1246 після накладення електронного цифрового підпису платник податку здійснює шифрування податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі та надсилає їх ДФС за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем з урахуванням вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Примірник податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі зберігається у платника податку.
Згідно з пунктом 13 Порядку №1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС (пункт 14 Порядку №1246).
Системний аналіз норм податкового законодавства дає підстави для висновку, що реєстрація податкової накладної в ЄРПН у строки, встановлені пунктом 201.10 статті 201 ПК України є одним із елементів податкового обов`язку, який закріплений для усіх платників податків (продавців), незалежно від форм власності або специфіки діяльності. Тим самим у правовій державі закріплюється принцип рівності обов`язків таких суб`єктів господарювання перед державою та передбачуваності дій контролюючих органів за їх невиконання (неналежне або несвоєчасне виконання). Невиконання (неналежне або несвоєчасне виконання) такого обов`язку утворює склад податкового правопорушення.
За усталеною практикою Верховного Суду (постанови від 23 липня 2019 року у справі №620/3609/18, від 14 серпня 2018 року у справі №803/1583/17, від 30 січня 2018 року у справі №815/2745/17, №816/390/17 від 2 липня 2019 року у справі № 2340/3802/18, від 20 серпня 2019 року у справі № 1640/3125/18) вчинення платником податків всіх залежних від нього дій для своєчасної реєстрації податкової накладної, яка не відбулась внаслідок протиправної поведінки суб`єкта владних повноважень, від якого залежало забезпечення можливості належним чином виконати цей обов`язок, унеможливлює притягнення такого платника податків до відповідальності.
У постановах від 3 квітня 2020 року (справа №160/5380/19), від 10 червня 2019 року (справа №802/1825/16-а) та від 12 липня 2019 року (справа №0940/1600/18) Верховний Суд вказав, що у процедурі внесення інформації (відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування) до ЄРПН є дві окремі стадії: 1) надання платником податку на додану вартість податкової накладної (розрахунку коригування); 2) прийняття/неприйняття податкової накладної (розрахунку коригування) та внесення відомостей щодо неї (нього) безпосередньо до ЄРПН. Перша із цих стадій залежить від платника податку на додану вартість і є результатом його дій, тоді як друга - це результат виконання роботи програмного забезпечення, що контролюється ДФС, та/або безпосередніх дій працівників ДФС, на яку (які) платник податку не має впливу.
Установлена нормою пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України відповідальність платника податку на додану вартість за порушення граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу для реєстрації податкової накладної та /або розрахунку коригування до такої податкової накладної в ЄРПН, у вигляді накладення штрафу може застосовуватися в разі якщо платник податку не надав (не надіслав) податкову накладну (розрахунок коригування) ДФС у строк, встановлений цією статтею.
Ураховуючи положення пункту 201.10 статті 201 ПК України, у разі відсутності у межах операційного дня надісланої контролюючим органом квитанції, що підтверджує прийняття податкової накладної або відмову у її прийнятті, така податкова накладна вважається зареєстрованою датою її надсилання.
Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 28 жовтня 2020 року у справі №620/817/19 та у постанові Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі 160/9013/20.
У ході розгляду цієї справи судом апеляційної інстанції з`ясовано, що в обґрунтування своїх вимог позивач посилається на направлення на реєстрації 26.02.2022 року податкових накладних №4 від 02.02.2022 року, №5 від 04.02.2022 року, №6 від 03.02.2022 року, №7 від 04.02.2022 року, № 8 від 08.02.2022 року, №9 від 08.02.2022 року, №10 від 09.02.2022 року, №12 від 10.02.2022 року, №13 від 11.02.2022 року, №14 від 11.02.2022 року, №16 від 15.02.2022 року та отримання у зв`язку з цим в свій електронний кабінет, на підтвердження доставки документу до центрального рівня Державної податкової служби, квитанцій № 1 лише 22.03.2022 року.
У вказаних квитанціях зазначено, що «Документ доставлено до центрального рівня Державної податкової служби України 22.03.2022 року, Документ прийнято» (т.1 а.с.19,20,23,26,29,32,35,38,165-170).
Проте, наявність зазначених доводів позивача та документів в матеріалах справи суд першої інстанції, як і відповідач, залишив поза увагою та не надав їм оцінки. Відповідачем не надано заперечень та доказів у спростування доводів позивача про отримання ним квитанцій № 1 від 22.03.2022 року на підтвердження вчинення ним всіх залежних від нього дій для своєчасної реєстрації податкових накладних та як наслідок доставки цих документів до центрального рівня Державної податкової служби.
Крім того, матеріали справи містять роздруківки електронних документів щодо направлення позивачем податкових накладних, якими підтверджуються доводи позивача щодо своєчасного направлення для реєстрації в ЄРПН податкових накладних за вказаними раніше номерами (а.с.17,18,21,22,24,25,27,28,30,31,33, 34,36,37,39,40,173-189).
Зазначені докази у сукупності підтверджують наявність обставин які, на думку колегії суддів свідчать про те, що податкові накладні №4 від 02.02.2022 року, №5 від 04.02.2022 року, №6 від 03.02.2022 року, №7 від 04.02.2022 року, № 8 від 08.02.2022 року, №9 від 08.02.2022 року, №10 від 09.02.2022 року, №12 від 10.02.2022 року, №13 від 11.02.2022 року, №14 від 11.02.2022 року, №16 від 15.02.2022 року було направлено позивачем 26.02.2022 року на реєстрацію в ЄРПН податкових накладних.
Водночас, квитанції про прийняття або неприйняття податкових накладних не були направлені позивачу протягом операційного дня, хоча самі податкові накладні були направлені на реєстрацію в межах строку, встановленого статтею 201 ПК України.
Крім того, у відповідності до пункту 11 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 передбачено, що після накладення електронного цифрового підпису платник податку здійснює шифрування податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі та надсилає їх ДФС за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем з урахуванням вимог Законів України Про електронний цифровий підпис, Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, за результатами яких формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (п. 12, 13 Порядку № 1246).
Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (п. 14 Порядку).
Отже позивач не повинен нести відповідальність за надходження на технічному рівні податкових накладних до контролюючого органу, оскільки на нього покладений лише обов`язок щодо їх надіслання до ДФС за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем.
Враховуючи викладене колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки його зроблено при неповному з`ясуванні судом обставин, що мають значення для справи та недоведеності обставин, що мають значення для справи які суд першої інстанції визнав встановленими.
Щодо надання відповідачем на вимогу суду апеляційної інстанції скріншотів з єдиного вікна подання електронної звітності слід зазначити наступне. Так, представником відповідача, у судовому засіданні, з приводу надання цих документів було зазначено, що вони підтверджують обставини реєстрації податкових накладних позивачем в травні 2023 року. Проте факт повторної реєстрації податкових накладних в травні 2023 року позивачем не заперечувався, спірною датою подання позивачем податкових накладних на реєстрацію в ЄРПН у цій справі є 26.02.2022 року. Однак, відповідач на вимогу суду не надав докази з єдиного вікна подання електронної звітності у спростування доводів позивача про вчинення ним дій з реєстрації податкових накладних в ЄРПН 26.02.2022 року.
Також слід зазначити, що квитанції про реєстрацію податкових накладних від 02 травня 2023 року №9, та 03 травня 2023 року №10,5,6,16,4,12,7,14,13 (т.1 а.с.118-127) є лише підтвердженням повторного вчинення позивачем дій з реєстрації податкових накладних в ЄРПН та не спростовують доводи позивача про вчинення ним дій з реєстрації податкових накладних в ЄРПН 26.02.2022 року.
Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Між тим відповідач зазначеного обов`язку не виконав, правомірність оскарженого податкового повідомлення-рішення не довів.
З огляду на вищевикладене та приписи ч.2 ст.2 КАС України, суд вважає, що відповідач, приймаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення, діяв не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, а тому позов підлягає задоволенню.
Частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що при задоволенні позову стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, за рахунок бюджетних асигнувань з відповідача, підлягає стягненню на користь позивача 7570 грн судового збору, сплаченого при поданні позову та апеляційної скарги виходячи з розрахунку: 3028 грн + 4542 грн = 7570 грн.
З огляду на викладені обставини, колегія суддів дійшла висновку про ухвалення судом першої інстанції рішення про відмову у задоволені позову при неповному з`ясуванні судом обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, недоведеності обставин, що мають значення для справи та з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи і є підставою для його скасування з прийняттям нової постанови про задоволення позову.
Керуючись: статтями 241-245, 250, пунктом 2 частини 1 статті 315, пунктами 1,2, 4 статті 317, статтями 321, 322, 327, 329 КАС України, Третій апеляційний адміністративний суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «ГТЗ Україна» задовольнити.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 червня 2024 року у справі №160/8224/24 скасувати та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 28.02.2024 року №0093090408 в частині застосування штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних: №4 від 02.02.2022 року, №5 від 04.02.2022 року, №6 від 03.02.2022 року, №7 від 04.02.2022 року, № 8 від 08.02.2022 року, №9 від 08.02.2022 року, №10 від 09.02.2022 року, №12 від 10.02.2022 року, №13 від 11.02.2022 року, №14 від 11.02.2022 року, №16 від 15.02.2022 року на загальну суму 44326,67 грн.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ГТЗ Україна» судові витрати з оплати судового збору у сумі 7570 (сім тисяч п`ятсот сімдесят) грн.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Вступну та резолютивну частини постанови проголошено 05 грудня 2024 року.
Повне судове рішення складено 10 грудня 2024 року.
Головуючий - суддяВ.Є. Чередниченко
суддяС.М. Іванов
суддяВ.А. Шальєва
Суд | Третій апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 05.12.2024 |
Оприлюднено | 12.12.2024 |
Номер документу | 123655571 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них |
Адміністративне
Третій апеляційний адміністративний суд
Чередниченко В.Є.
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Озерянська Світлана Іванівна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Озерянська Світлана Іванівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні