Постанова

від 10.12.2024 по справі 420/18722/24

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 грудня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/18722/24

Головуючий в 1 інстанції: Білостоцький О. В. Місце ухвалення рішення: м. Одеса Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого Лук`янчук О.В.

суддів Бітова А.І.

Ступакової І.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одеса адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2024 року по справі за позовом селянського (фермерського) господарства Рибчине до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И Л А :

Селянське (фермерське) господарство Рибчине звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС в Одеській області, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області №138565 від 19.12.2023 року про відповідність селянського (фермерського) господарства Рибчине критеріям ризиковості платника податку;

- зобов`язати Комісію з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС Одеській області виключити СФГ Рибчине з переліку платників податку, що відповідають критеріям ризиковості платника податку на додану вартість.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що рішенням Комісії Головного управління ДПС України в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від №138565 від 19.12.2023 року селянське (фермерське) господарство Рибчине було визнано таким, що відповідає Критеріям ризиковості платника податку. Водночас, за твердженням позивача, зазначене рішення податкового органу є протиправним, оскільки селянське (фермерське) господарство не підпадає під жодне із пунктів Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість, зазначених в додатку №1 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 року №1165.

На думку позивача, оскаржуване рішення не відповідає критеріям чіткості, обґрунтованості та зрозумілості, та в ньому відсутні будь-які посилання на документи, які, на думку податкового органу, необхідно надати товариству для спростування підстав вважати його таким, що відповідає критеріям ризиковості платника податку на додану вартість, а тому таке рішення підлягає скасуванню, з огляду на що позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2024 року адміністративний позов селянського (фермерського) господарства Рибчине до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Комісії Головного управління ДПС України в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №138565 від 19.12.2023 року про відповідність селянського (фермерського) господарства Рибчине п.8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Зобов`язано Головне управління ДПС в Одеській області виключити селянське (фермерське) господарство Рибчине з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Стягнуто з Головного управління ДПС в Одеській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь селянського (фермерського) господарства Рибчине суму сплаченого позивачем судового збору за подання адміністративного позову у розмірі 3 028,00 грн.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС в Одеській області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин справи, неправильне застосування норм права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

В своїй скарзі апелянт зазначає, що для упередження формування ризикового ПДВ, на центральному рівні (ДПС України) створена та функціонує Система Автоматизованого Моніторингу Критеріїв Оцінки Ризиків (САМКОР), за даними якої встановлено участь позивача в ризикових операціях. Звертає увагу, що позовна вимога щодо виключення платника податків із переліку ризикових, на думку ГУ ДПС в Одеській області, є неправомірна, так як суд в даному випадку перебирає функцію органу ДПС щодо зібрання, опрацювання та контролю за своєчасністю та достовірністю сплатою коштів до бюджету. Посилається на те, що у рішенні від 19.12.2023 №138565 зазначено податкові номери платників податків, задіяних в ризикових операціях період здійснення господарських операцій та коду ДКПП операцій, визначених як ризикових. Також скаржник посилається на позицію Верховного Суду викладену в постанові від 20.05.2021 по справі № 826/16627/18 а саме: колегія суддів звернула увагу платників на важливість дотримання принципу «належної обачності». Вказав, що платником податків не надано бухгалтерського документа (наприклад, оборотно - сальдових відомостей, аналізів або карток по субрахункам рахунків 10, 15, 30, 31, 36, 66, 90, 93 тощо Плану рахунків бухгалтерського обліку (або їх аналогів відповідно до Спрощеного плану рахунків), які б свідчили про зміну активів та пасивів підприємства внаслідок проведення зазначених господарських операцій, а при винесенні рішення суд першої інстанції не врахував практику Верховного Суду, викладену у постановах Верховного Суду від 14.05.2019, справа № 825/3990/14, № 804/5444/16 від 06.03.20218.

Господарством подано відзив на апеляційну скаргу, в якому вказано про наявність підстав для відмови у задоволенні апеляційної скарги.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів колегія суддів приходить до наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що Селянське (фермерське) господарство Рибчине (далі СФГ Рибчине) зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, та основним видом діяльності господарства за наступним кодом - 24147618, основним видом економічної діяльності якого є: 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур.

22.06.2023 року Комісія з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області, у зв`язку з виявленням обставин та/або отриманням інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності, прийняла рішення №71146, яким СФГ Рибчине на підставі п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку визнано таким, що відповідає критеріям ризиковості платника податку.

У рішенні №71146 від 22.06.2023 року зазначено коди податкової інформації, які є підставою для розгляду питання про відповідність платника податку критеріям ризиковості, а саме:

07 недостатня кількість трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарської операції в обсягах, зазначених у податковій накладній/розрахунку коригування (за відсутності інформації щодо придбання послуг з виконання робіт, які необхідні для здійснення господарської операції);

14 постачання товарів/послуг за рахунок сформованого реєстраційного ліміту (СУМнакл) (у зв`язку з придбанням товарів, не пов`язаних з господарською діяльністю платника податку);

18 керівник та/або особа, яка має право підпису (посадова особа платника податку), є особою, яка займає аналогічну посаду більше ніж у п`яти (включно) платників податку.

Інформація, за якою встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку є операції з придбання у період з 27.12.2022 року по 02.06.2023 року та з постачання у період з 01.05.2023 року по 30.05.2023 року із наступним платником податку, заподіяного в ризикових операціях: 24147618.

Не погоджуючись із вищевказаним рішенням, СФГ Рибчине подало до податкового органу повідомлення №3 від 12.12.2023 року про подання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку. До вказаного повідомлення були наданні письмові пояснення від 11.12.2023 року за вих.№11-12-1 щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості, в яких щодо коду 07 було зазначено, що 01.07.2023 року наказом №01/07-к СФГ Рибчине було затверджено штатний розклад з урахуванням запланованих обсягів виробництва у кількості 8 штатних одиниць із місячним фондом заробітної плати 64 760,00 та прийнято на роботу ще 4 особи. Таким чином, на дату подання інформації на підприємстві працювало 8 чоловік, що, на думку позивача, є достатнім для ведення господарської діяльності. Крім того, щодо коду 14 було зазначено, що необхідність у придбані дизельного палива (код УКТ ЗЕД операції визначеної, як ризикова 2710194300) випливає саме з основного виду діяльності підприємства (01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур), тобто, дизельне паливо є необхідним для обробітку земельних ділянок та збору врожаю. Також щодо коду 18 було зазначено, що на сьогоднішній день керівник СФГ Рибчине, Ляхов О.В., є особою, яка займає аналогічну посаду менше ніж у п?яти платників податку. Інші підприємства, де директором є Ляхов О.В., є некомерційними, тобто неприбутковими.

На підтвердження вищевказаних письмових пояснень позивачем до повідомлення №3 від 12.12.2023 року надавалась первинна документація, зокрема, договори поставки нафтопродуктів з ТОВ Аргеон Торг, ТОВ Атарокс, ТОВ Бурджойл, ТОВ Баштарнафта, договір зберігання нафтопродуктів №1 від 01.05.2023 року, рахунки на оплату та товарно-транспортні накладні, що підтверджують транспортування палива до місця зберігання, що підтверджують придбання дизельного палива селянським (фермерським) господарством Рибчине; надавалась форма №20-ООП, договори суборенди землі та договори суборенди приміщення на підтвердження оренди та суборенди земельних ділянок та приміщень для здійснення основного виду господарської діяльності; а також надавались повідомлення про прийняття працівника на роботу/укладення гіг-контракту та наказ про затвердження штатного розпису на підтвердження наявності трудового ресурсу у СФГ Рибчине.

Водночас, 19.12.2023 року Комісія з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області, з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від 12.12.2023 року №3, прийняла оскаржуване рішення №138565, яким СФГ Рибчине на підставі п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку визнано таким, що відповідає критеріям ризиковості платника податку.

У рішенні №138565 від 19.12.2023 року повторно зазначено коди податкової інформації (додано код 13), які є підставою для розгляду питання про відповідність платника податку критеріям ризиковості, а саме:

07 недостатня кількість трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарської операції в обсягах, зазначених у податковій накладній/розрахунку коригування (за відсутності інформації щодо придбання послуг з виконання робіт, які необхідні для здійснення господарської операції);

14 постачання товарів/послуг за рахунок сформованого реєстраційного ліміту (СУМнакл) (у зв`язку з придбанням товарів, не пов`язаних з господарською діяльністю платника податку);

18 керівник та/або особа, яка має право підпису (посадова особа платника податку), є особою, яка займає аналогічну посаду більше ніж у п`яти (включно) платників податку.

13 придбання товарів (послуг) у платника(ів) податку, щодо якого(их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку.

Інформація, за якою встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку є операції з придбання у період з 27.12.2022 року по 02.06.2023 року та з постачання у період з 01.05.2023 року по 30.05.2023 року із наступним платником податку, заподіяного в ризикових операціях - 24147618, дата включення якого до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку 22.06.2023 року.

Також в оскаржуваному рішення зазначено, що платником податку не надано копій документів, які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку. Зокрема, в графі документи розрахункові документи зазначено, що подані документи не відображають у повному обсязі провадження фінансово-господарської діяльності підприємства, що унеможливлює прийняття рішення про невідповідність критеріям ризиковості. Також у вказаній графі зазначено про придбання товару - паливо дизельне, аміачна селітра в період з 17.01.2022 року по 31.08.2023 року у ризикових СТ: ТОВ "БУРДЖОЙЛ" (44276690), ТОВ "БАШТАРНАФТА"(44479758), ТОВ "АТАРОКС" (44655 175), ТОВ "ЄВРО СМАРТ ПАУЕР" (42547705), ТОВ "АРГЕОН ТОРГ" (42919119),ТОВ "БЄЛУН-А"(39212326),ТОВ "ПЕРФОРМАНС-УЖ"(41754825).

Вважаючи прийняте відповідачем рішення №138565 від 19.12.2023 року необґрунтованим, безпідставним, а тому протиправним, позивач звернувся до адміністративного суду із позовом у справі №420/18722/24.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги виходив з того, що відповідачем у справі №420/18722/24 не доведено існування підстав для застосування до позивача положень п.8 Критеріїв ризиковості платників податку з відповідним внесенням підприємства до переліку ризикових суб`єктів господарювання, у зв`язку з чим рішення комісії Головного Управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №138565 від 19.12.2023 року є необґрунтованим, непідтвердженим доказами, а тому протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

При цьому вказав, що для відновлення прав та інтересів позивача суд також вважає необхідним зобов`язати Головне управління ДПС України в Одеській області виключити селянське (фермерське) господарство Рибчине з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Надаючи правову оцінку таким висновкам суду першої інстанції та доводам апеляційної скарги колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165, на виконання вимог пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, затверджено Порядок з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, яким визначено механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов`язки їх членів.

Відповідно до пункту 5 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165, платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Додатком 1 до Порядку № 1165 встановлено Критерії ризиковості платника податку на додану вартість, зокрема п. 8 визначено, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Наказом ДПС України від 11.01.2023 року №17 «Про затвердження довідника кодів податкової інформації» затверджено довідник кодів податкової інформації, яка є підставою для прийняття рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, зокрема:

07 - недостатня кількість трудових ресурсiв, необхiдних для здiйснення господарської операцiї в обсягах, зазначених у податковій накладній/розрахунку коригування (за відсутності інформації щодо придбання послуг з виконання робіт, якi необхідні для здiйснення господарської операцiї)

13 - придбання товарів (послуг) у платника(iв) податку, щодо якого(их) прийняте рiшення про відповідність критеріям ризиковості платника податку.

14 - постачання товарiв/послуг за рахунок сформованого реєстрацiйного лiмiту (СУМнакл) у зв`язку з придбанням товарiв, не пов`язаних з господарською дiяльнiстю платника податку;

18 - керiвник та/або особа, яка має право пiдпису (посадова особа платника податку), є особою, яка займає аналогiчну посаду більше нiж у п`яти (включно) платникiв податку;

Пунктом 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165, визначено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути:

- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

-договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;

- інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).

Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.

Відповідно до пункту 25 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165, комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Системний аналіз вищевикладених законодавчих приписів свідчить про те, що законодавцем установлено певну послідовність дій щодо прийняття рішення про відповідність платника ПДВ Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість. Зокрема, рішенню Комісії регіонального рівня питання відповідності платника податку Критеріям ризиковості платника ПДВ має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, за наслідками чого здійснюється моніторинг платника податку, податкової накладної/розрахунку коригування.

Крім того, встановленню наявності у контролюючих органах податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка стала відома контролюючому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, має передувати моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування, поданої для реєстрації.

Так, судом апеляційної інстанції установлено, що 22.06.2023 року Комісія з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області, у зв`язку з виявленням обставин та/або отриманням інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності, прийняла рішення №71146, яким СФГ Рибчине на підставі п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку визнано таким, що відповідає критеріям ризиковості платника податку.

У вказаному рішенні зазначено, що підставою для прийняття рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості є:

07 недостатня кількість трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарської операції в обсягах, зазначених у податковій накладній/розрахунку коригування (за відсутності інформації щодо придбання послуг з виконання робіт, які необхідні для здійснення господарської операції);

14 постачання товарів/послуг за рахунок сформованого реєстраційного ліміту (СУМнакл) (у зв`язку з придбанням товарів, не пов`язаних з господарською діяльністю платника податку);

18 керівник та/або особа, яка має право підпису (посадова особа платника податку), є особою, яка займає аналогічну посаду більше ніж у п`яти (включно) платників податку.

13 придбання товарів (послуг) у платника(ів) податку, щодо якого(их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку.

Інформація, за якою встановлена відповідність платника податку критеріям ризиковості, взята контролюючим органом за період з 27.12.2022 року по 02.06.2023 року та з 01.05.2023 року по 30.05.2023 року.

На підставі вищевикладеного, відповідачем прийнято рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №138565 від 19.12.2023 року (п.8 Критеріїв ризиковості платника податку).

Як вже зазначалося, додатком 1 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165, встановлено Критерії ризиковості платника податку на додану вартість.

Пунктом 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість передбачено наявність у контролюючих органах податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Отже, вказаний акт індивідуальної дії суб`єктом владних прийнято у зв`язку з наявністю у контролюючого органу податкової інформації.

Враховуючи те, що збір податкової інформації, відповідно до статті 72 ПК України, є різноманітним, а сама інформація є об`ємною, зазначення в рішенні Комісії підстави його прийняття має бути чітким, що надаватиме платнику податків можливість визначитися з переліком документів для надання Комісії на спростування вказаного рішення, а у разі неприйняття позитивного для платника рішення - оскаржити його з наведенням відповідних мотивів.

У спірному рішенні Комісії №138565, у графі "Інформація, за якою встановлена відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку" зазначено: Тип інформації придбання, постачання; період здійснення господарської операції - з 27.12.2022 року по 02.06.2023 року та з 01.05.2023 року по 30.05.2023 року, код згідно з УКТЗЕД операції, визначеної як ризикова 2710194300, 1512, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції 24147618, дата включення платника податку, задіяного в ризиковій операції 22.06.2023 року.

Тож очевидним є факт відсутності в оскаржуваному рішенні конкретики щодо суті ризиковості, пояснень чому вся господарська діяльність позивача є ризиковою, вказівки на конкретну ризикову операцію та/або податкову накладну платника, в якій були зафіксовані такі операції або назви контрагентів, які брали участь у її здійсненні.

Відповідачем також не надано доказів того, що товариство задіяне у проведенні ризикових операцій.

Форма рішення про відповідність/невідповідність платника податків критеріям ризиковості, затверджена у Додатку 4 до Порядку №1165, передбачає обов`язковість, у разі відповідності пункту 8 критеріям ризиковості, розшифрування яка саме податкова інформація стала фактичною підставою для прийняття відповідного рішення.

При цьому, можливість надання платником податків вичерпного переліку документів задля виключення його з переліку ризикових платників податків, прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом як конкретного критерію ризиковості так і обов`язково розшифрування податкової інформації, яка стала підставою для віднесення такого платника до переліку ризикових, у разі застосування п.8 Критеріїв ризиковості.

В іншому випадку, у разі відсутності конкретизації підстав для прийняття рішення, вказане призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання визначено переліку документів задля виключення його з переліку ризикових платників податків.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як актів правозастосування, є їх обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав їх прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів їх прийняття.

Невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акту індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Аналогічний висновок наведено у постановах Верховного Суду від 23 жовтня 2018 року у справі №822/1817/18 та від 02 квітня 2019 року у справі №822/1878/18.

Враховуючи правові висновки Верховного Суду наведені зокрема у постановах від 02.04.2020 р. у справі № 160/93/19, від 04.06.2020 р. у справі № 340/422/19, від 16.04.2021 р. у справі № 813/1301/15 апеляційний суд вважає за доцільне також зауважити, що податкова інформація, наявна у контролюючого органу, є лише статистичними даними, які самі по собі не можуть свідчити про вчинення підприємством порушень та не підтверджує ризиковість платника податків.

Будь-яка податкова інформація носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні закону.

У постанові від 22.07.2021 у справі № 520/480/20 Верховний Суд зауважив, що саме лише посилання контролюючого органу про те, що аналіз діяльності товариства свідчить про наявність ризиків маніпулювання показниками податкової звітності та даними Єдиного реєстру податкових накладних, а також мінімізації платежів до бюджету, без належного обґрунтування і документального підтвердження, не може свідчити про відповідність рішення критеріям правомірності, які пред`являються до рішень суб`єктів владних повноважень і закріплені у частині другій статті 2 КАС України.

При цьому, зазначення контролюючим органом кодів податкової інформації не є свідченням дотримання відповідачем вимог Порядку №1165, оскільки визначені контролюючим органом коди повинні гуртуватися на податковій інформації, яка, в свою чергу, повинна бути розшифрована в рішенні про відповідність/невідповідність платника податків критеріям ризиковості.

Посилання в оскаржуваному рішенні на рішення про віднесення контрагентів позивача до ризикових, як на підставу віднесення селянського (фермерського) господарства Рибчине до переліку ризикових платників податків є безпідставним та необгрунтованим, з огляду на неприпустимість притягнення по відповідальності однієї компанії за неправомірні дії іншої компанії.

У пункті 71 рішення у справі Булвес АД проти Болгари Європейського суду з прав людини дійшов такого висновку: ... «Суд вважає, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов`язків щодо своєчасного декларування податку на додану вартість і, як наслідок, сплачувати податок на додану вартість повторно разом із пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності ...».

Вказаний підхід застосовано також і Європейським судом з прав людини, який у справах «Бізнес Супорт Центр» проти Болгарі ї» (2010 рік, заява № 6689/03), «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції» (заява № 36985/97), «Полторацький проти України» від 29.04.2003 (заява № 38812/97), дійшов висновку про правило «індивідуальної юридичної відповідальності», тобто платник податків не повинен нести відповідальності за порушення, допущені його контрагентами.

Отже, Європейський суд з прав людини однозначно вказав на правило індивідуальної відповідальності платника податків. Це означає, що добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення законодавства його контрагентом.

В свою чергу, відповідач не обґрунтовує та не надає суду доказів на підтвердження того, що саме викликало сумніви контролюючого органу щодо господарських операцій з контрагентами позивача, як і не зазначено в чому полягало порушення законодавства по таких операціях з боку підприємства позивача, що зумовило його віднесення до категорії ризикових.

Зміст прийнятого ГУ ДПС рішення свідчить про те, що останній формально послався на п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість, не зазначив суть та характер наявної податкової інформації, що стала підставою для прийняття такого рішення, не ідентифікував конкретні ризикові операції та/або податкові накладні платника, в яких були зафіксовані такі операції, не зазначив, які саме докази свідчать про ознаки ризиковості ведення діяльності, хоча затверджена Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 за № 1165 форма рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника (додаток 4) вимагає від комісії регіонального рівня у разі відповідності платника податку п. 8 вказаних Критеріїв розшифрувати, яка саме податкова інформація вказує на відповідність платника податку вказаним критеріям.

Внаслідок прийняття рішення (про включення платника до переліку ризикових платників податків) позивач потрапляє у стан правової невизначеності.

Такі висновки суду узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 05 січня 2021 року у справі № 640/10988/20.

Таким чином, проаналізувавши підстави прийняття оскаржуваного рішення, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що вказане рішення не можливо визнати обґрунтованим, а отже таке рішення не відповідає критеріям правомірності, які пред`являються до суб`єктів владних повноважень та які визначені ч.2 ст.2 КАС України, що вірно зазначено судом першої інстанції.

При цьому, оскільки рішення про визначення позивача таким, що відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку, підлягає скасуванню, то зобов`язання відповідача виключити позивача з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, є належним і ефективним способом захисту порушеного права позивача. Крім цього, такий спосіб захисту є дотриманням судом гарантій того, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Такі висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 16 грудня 2020 року у справі №340/474/20, від 5 січня 2021 року у справі № 640/10988/20 та від 05 січня 2021 року у справі №640/11321/20.

Колегія суддів зазначає, що застосовані у рішенні коди довідника кодів податкової інформації, яка є підставою для прийняття рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, не ставить під сумнів товарність наведених у рішенні господарських операцій, а стосується трудових ресурсів Господарства та трудової діяльності керівника Господарства.

При цьому, колегія суддів зазначає, що позивачем було надано пояснення стосовного наявних в нього необхідних засобів, зокрема орендовані земельні ділянки (паї) площею 441,9936 га, цех по переробці насіння соняшника, офісне приміщення. Основні засоби належним чином обліковуються та відображені на рахунку 10, повідомлення за формою №20-ОПП подані до контролюючого орану.

Для забезпечення діяльності Господарство має необхідний штат працівників, до якого, окрім адміністрації, входять: тракторист, комірник, водій, помічник керівника виробничого підрозділу, менеджер.

Отже відповідачем не спростовано наданих СФГ Рибчине у письмових поясненнях від 11.12.2023 року, доданих до повідомлення №3 від 12.12.2023 року, обґрунтувань щодо невідповідності його як платника податків критеріям ризиковості.

Наведені апелянтом постанови Верховного Суду у справах № 825/3990/14 від 14.05.2019, №804/5444/16 від 06.03.20218 ухвалені за інших фактичних обставин, установлених судами, тому посилання апелянта на те, що судові рішення у цій справі ухвалені без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у цій постанові Верховного Суду, є безпідставними.

Відхиляє апеляційний суд і посилання апелянта на правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові цього суду від 20.05.2021 у справі № 826/16627/18, оскільки у справі, яка переглядалась Верховним Судом предметом спору були податкові повідомлення-рішення, прийняті внаслідок проведеної документальної позапланової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період із 1 січня 2014 року до 30 вересня 2017 року.

Тобто, правовідносини у справі № 826/16627/18 є відмінними від справи, що розглядається.

Доводи апелянта щодо не надання судом першої інстанції оцінки податковому контролю Головного управління ДПС в Одеській області, здійснення якого відбувається шляхом, зокрема інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів, та ігнорування судом першої інстанції вимог ст. ст. 61, 72, 74 ПК України, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду судового рішення.

Отже, доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

За змістом частини першої статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Керуючись ст. ст. 308, 311, ст.315, 316, 321, 322, 325, 327, 328, 329 КАС України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Миколаївській області залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2024 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку до Верховного Суду не підлягає, за винятком випадків, перелічених у пункті 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Повний текст судового рішення виготовлений 10 грудня 2024 року.

Головуючий суддя: О.В. Лук`янчук

Суддя: А.І. Бітов

Суддя: І.Г. Ступакова