Київський апеляційний суд
Новинка
Отримуйте стислий та зрозумілий зміст судового рішення. Це заощадить ваш час та зусилля.
РеєстраціяКИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа №757/49167/24-к Слідчий суддя в суді першої інстанції - ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/824/7272/2024 Суддя-доповідач у суді апеляційної інстанції - ОСОБА_2
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 грудня 2024 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою, з доповненнями захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 24 жовтня 2024 року, щодо
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця м. Краматорськ Донецької області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України,-
за участю:
прокурора ОСОБА_8 ,
підозрюваного ОСОБА_7 ,
захисників ОСОБА_9 , ОСОБА_6 ,
в с т а н о в и л а:
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 24 жовтня 2024 року задоволено клопотання слідчого першого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, ОСОБА_10 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком два місяці, до 20.12.2024 включно.
Одночасно визначено запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання ОСОБА_7 обов`язків, визначених КПК України.
Визначено заставу у розмірі 2000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 6 056 000 грн.
Покладено на підозрюваного ОСОБА_7 у разі внесення застави наступні обов`язки:
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- залишити на зберіганні у відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
Визначено строк дії ухвали, до 20.12.2024 року включно.
Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, захисник ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , подав апеляційну скаргу, з доповненнями, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора про застосування до ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Застосувати відносно ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за адресою проживання ОСОБА_7 : АДРЕСА_2 , або застави у розмірі 80 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
На обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт вказує на те, що висновок суду, що станом на момент розгляду клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу ОСОБА_7 останній обґрунтовано підозрюється у вчиненні інкримінованих йому діянь, є невідповідним як матеріалам кримінального провадження, так і змісту самої підозри, тобто, таким що не підтверджується відповідними доказами, дослідженими під час судового розгляду.
Так, захисник зазначає, що лінгвістичне наповнення тексту повідомлення про підозру саме спростовує правильність правової кваліфікації дій ОСОБА_7 , з метою умисного правового обтяження дій останнього більш тяжкою статтею кримінального кодексу для застосування максимально суворих заходів забезпечення щодо останнього, та створення тиску на підозрюваного та його членів родини з метою оговорення посадових осіб та створення проти них штучних доказів, як фіктивні показники чисельності розкриття злочинів.
Апелянт також зауважує на тому, що висновок суду про наявність ризиків неправомірної процесуальної діяльності ОСОБА_7 є таким, що не відповідає обставинам кримінального провадження.
Крім того, суд не обґрунтував, в чому виключність випадків для визначення ОСОБА_7 над максимально нормативно встановленого розміру застави, чому саме такий розмір, чому він є помірним та підйомним для останнього, зважаючи на його матеріальний стан.
Так, до матеріалів клопотання не долучено жодного доказу, який би хоч якимось чином не тільки описував майновий стан ОСОБА_7 , за вирахуванням витрат на життя, утримання членів родини, оплати витрат пов`язаних із підприємницькою діяльністю юридичної особи, під управлінням підозрюваного, а і давав можливість суду дійти висновку про те, що він є надмірним.
До того ж сума неправомірної вигоди, за діянням, яке інкриміновано підозрюваному, становить 8500 дол. США, що ніяк не корелюється з визначеним розміром застави.
Заслухавши доповідь судді, доводи захисників та підозрюваного, які підтримали доводи апеляційної скарги, з доповненнями та просили їх задовольнити, пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, з доповненнями та просив залишити ухвалу слідчого судді без змін, вивчивши матеріали провадження і перевіривши наведені у апеляційній скарзі, з доповненнями сторони захисту доводи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга, з доповненнями захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, Першим слідчим відділом Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62024100130000414 від 07.03.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст. 336, ч. 5 ст. 361, ч. 2, 3, 5 ст. 27 ч. 3 ст. 368, ч. 5 ст. 426-1 КК України.
23.10.2024 ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
24.10.2024 слідчий Першого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, ОСОБА_10 , за погодженням із прокурором відділу Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_8 , звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
24.10.2024 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва вказане клопотання слідчого задоволено та застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком два місяці, до 20.12.2024 включно.
Одночасно визначено запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання ОСОБА_7 обов`язків, визначених КПК України.
Визначено заставу у розмірі 2000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 6 056 000 грн.
Покладено на підозрюваного ОСОБА_7 у разі внесення застави наступні обов`язки:
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- залишити на зберіганні у відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
Визначено строк дії ухвали, до 20.12.2024 року включно.
Відповідно до вимог ст. 2 КПК України основним завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден не винуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
При вирішенні клопотання про застосування запобіжного заходу для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя, суд згідно змісту вимог ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_7 , як вбачається зі змісту оскаржуваної ухвали, слідчий суддя з`ясував, щоз огляду на наведені дані у клопотанні та в матеріалах долучених до нього, є всі підстави вважати про наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
Як вбачається з ухвали слідчого судді, журналу судового засідання на основі наданих слідчим матеріалів, які обґрунтовують клопотання, слідчий суддя дослідив клопотання і матеріали, які його обґрунтовують та правильно встановив, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю доказів, які приведені у клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах.
Враховуючи, що слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, встановлювати конкретну кваліфікацію діяння, за яке особа має нести кримінальну відповідальність, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні слідчого докази у слідчого судді були всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
Також, як того вимагає закон, слідчий суддя встановив наявність достатніх підстав вважати, що прокурором доведені ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, на які посилається слідчий у клопотанні, а саме, що підозрюваний можливо буде переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Слідчий суддя зазначив, що вказані ризики підтверджуються тим, що злочини, у вчиненні яких обґрунтовано підозрюється ОСОБА_7 вчинено під час дії воєнного стану та вказане діяння фактично впливає на обороноздатність країни. Окрім цього, слідчий суддя врахував посаду підозрюваного та його можливий вплив на свідків у даному кримінальному провадженні. Не самостійною, але не менш важливою обставиною, яка підтверджує наявність ризиків. На переконання слідчого судді, є й те, що ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який може бути призначене покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 10 років.
Враховуючи обставини справи у сукупності, слідчий суддя вважав, що підозрюваний, перебуваючи на волі, може вчиняти дії, спрямовані на перешкоджання досягненню мети кримінального провадження.
Ґрунтуючись на зазначеному, слідчий суддя прийшов до вірного висновку, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, окрім тримання під вартою, не зможе запобігти ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України, наявність яких встановлена в ході розгляду клопотання слідчого.
Отже, під час розгляду клопотання органу досудового розслідування, як того вимагає закон, слідчий суддя встановив наявність достатніх підстав вважати, що обставини визначені п. п. 1-3, ч. 1 ст. 194 КПК України, які свідчать про наявність встановлених стороною обвинувачення ризиків у даному кримінальному провадженні, достовірність підозри, недостатність застосування менш суворого запобіжного заходу для запобігання наявним ризикам є обґрунтованими, оскільки вони належним чином вмотивовані та доведені прокурором, при цьому підтверджуються матеріалами справи.
З урахуванням вказаного, на думку колегії суддів, слідчий суддя дійшов правильного висновку про необхідність застосування виняткового запобіжного заходу щодо підозрюваного ОСОБА_7 , оскільки встановлені судом обставини достатньо переконливо підтверджують, що менш суворі запобіжні заходи не можуть забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов`язків в даному кримінальному провадженні.
При цьому, застосувавши до підозрюваного ОСОБА_7 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 183 КПК України визначив підозрюваному розмір застави, який є достатнім для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом.
Згідно ч. 4 ст. 182 КПК Українирозмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах:
1) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Виходячи з практики Європейського суду з прав людини, уповноважені органи влади повинні приділити визначенню суми застави стільки ж уваги, скільки і вирішенню питання про необхідність тримання обвинуваченого під вартою. Визначаючи суму застави, суди повинні брати до уваги ризик того, що підозрюваний може ухилитися від покарання, обставини особистого життя та тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється особа. Розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
Враховуючи обставини та тяжкість злочину, у якому підозрюється ОСОБА_7 , матеріальний стан підозрюваного, слідчий суддя вважав за необхідне визначити заставу у розмірі 2000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 6 056 000 грн., оскільки на його думку внесення застави саме у такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, з урахуванням ризиків, визначених ст.177 КПК України.
Такий розмір застави, всупереч твердженням захисника, на думку колегії суддів, є справедливим, здатним забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів в даному кримінальному провадженні, не порушує права підозрюваного та підстав вважати його завідомо непомірним для ОСОБА_7 , колегія суддів не вбачає.
Щодо тверджень апелянта, що висновок суду, що станом на момент розгляду клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу ОСОБА_7 останній обґрунтовано підозрюється у вчиненні інкримінованих йому діянь, є невідповідним як матеріалам кримінального провадження, так і змісту самої підозри, тобто, таким що не підтверджується відповідними доказами, дослідженими під час судового розгляду, колегія суддів зазначає наступне.
Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій, доведеність його винуватості, у тому числі правильність кваліфікації його дій, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
Більш того, у відповідності до змісту ст. 368 КПК України, питання щодо наявності чи відсутності складу кримінального правопорушення в діянні, правильності кваліфікації дій та винуватості особи в його вчиненні, а також оцінка належності та допустимості доказів вирішуються судом під час ухваленні вироку, тобто на стадії судового провадження, а тому посилання апелянта на те, що докази, викликають об`єктивні сумніви в їх належності та допустимості, не є підставою для скасування ухвали слідчого судді.
Разом з цим, колегією суддів встановлено, що доказів, які надані органом досудового розслідування до клопотання про обрання запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою на момент розгляду вказаного клопотання, було достатньо для обрання такого запобіжного заходу, оскільки вони в сукупності можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення.
Доводи сторони захисту про те, що висновок суду про наявність ризиків неправомірної процесуальної діяльності ОСОБА_7 є таким, що не відповідає обставинам кримінального провадження, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду та не можуть бути прийняті до уваги, оскільки не ґрунтуються на матеріалах судового провадження. Слідчим суддею прийнято рішення на основі всебічно з`ясованих обставин, з якими закон пов`язує можливість продовження виключного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, при цьому досліджено належним чином всі матеріали провадження та наведено в ухвалі мотиви, з яких прийняв відповідне рішення.
З урахуванням обставин кримінального провадження, наявності обґрунтованої підозри та існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, колегія суддів погоджується із висновками слідчого судді щодо необхідності застосування щодо ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а тому підстав для застосування щодо останнього більш м`яких запобіжних заходів не вбачається.
Таке судове рішення не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки в справі існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, а також цілком відповідають практиці Європейського Суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства. Відтак, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до сталого висновку, що саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою має забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов`язків у даному кримінальному провадженні.
Всі інші обставини, на які посилалась сторона захисту під час апеляційного розгляду, згідно вимог КПК України будуть встановлюватись під час судового розгляду по суті.
Істотних порушень вимог КПК України, які б перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді місцевого суду постановити законну та обґрунтовану ухвалу, колегією суддів апеляційної інстанції - не виявлено.
За таких обставин, ухвала слідчого судді суду першої інстанції відповідно до вимог статті 370 КПК України є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому підстав для її скасування та застосування підозрюваному іншого запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, колегія суддів - не знаходить.
Враховуючи викладене, рішення слідчого судді суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, яке ухвалено на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені достатніми даними, дослідженими судом, в порядку та межах, передбачених на даній стадії провадження, а тому апеляційна скарга, з доповненнями сторони захисту з викладеними в них доводами, задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 194, 196, 197, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду, -
постановила:
Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 24 жовтня 2024 року, - залишити без змін, а апеляційну скаргу, з доповненнями захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , - залишити без задоволення.
Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4
| Суд | Київський апеляційний суд |
| Дата ухвалення рішення | 04.12.2024 |
| Оприлюднено | 12.12.2024 |
| Номер документу | 123656166 |
| Судочинство | Кримінальне |
| Категорія | Злочини проти власності |
Кримінальне
Київський апеляційний суд
Фрич Тетяна Вікторівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні