Постанова

від 09.12.2024 по справі 760/22653/24

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

03110, м. Київ, вул. Солом`янська, 2-а, e-mail: inbox@kia.court.gov.ua

Єдиний унікальний номер справи № 760/22653/24 Головуючий у суді першої інстанції - Тесленко І.О.

Номер провадження № 33/824/5394/2024 Доповідач в суді апеляційної інстанції - Яворський М.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2024 року м. Київ

Київський апеляційний суд в складі судді Яворського М.А., за участю секретаря судового засідання Русан А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою Київської митниці Державної митної служби України на постанову Солом`янського районного суду міста Києва від 18 жовтня 2024 року щодо притягнення :

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який є посадовою особою уповноваженою на роботу з митницею (декларант) ПрАТ «Авіакомпанія «Українські вертольоти», (ЄДРПОУ 31792885, адреса: 04080, м. Київ, вул. Кирилівська, 19-21),

до адміністративної відповідальності за ст. 472 Митного кодексу України, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколу про порушення митних правил №0637/10000/24 від 30 липня 2024 року, встановлено, що 29 червня 2024 року з метою митного оформлення в митному режимі експорт та вивезення за межі митної території України до Західної Сахари товарів призначених для використання в цивільній авіації, декларантом ПрАТ «Авіакомпанія «Українські вертольоти», (ЄДРПОУ 31792885, адреса: 04080, м. Київ, вул. Кирилівська, 19-21) ОСОБА_1 до відділу митного оформлення № 3 митного поста «Київ-центральний» Київської митниці подано митну декларацію типу ЕК/10/АА, якій було присвоєно реєстраційний № 24UA100160550731U5.

До митної декларації № 24UA100160550731U5 додано наступні документи:

- договір довгострокового повітряного чартеру ПС PD/C0083/23 між ООН та ПрАТ Авіакомпанія «Українські вертольоти»;

- реєстраційне посвідчення повітряного судна: №РП 4868 на вертоліт Ми-172, заводський номер № НОМЕР_1 ; CMR №39 від 27 червня 2024 року;

- лист роз`яснення фахівця групи експортного контролю ПрАТ «Авіакомпанія «Українські вертольоти» від 25 червня 2024 року;

- заява декларанта б/н від 29 червня 2024 року.

У вказаній митній декларації задекларовано товар № 1, який заявлений в 31 графі митної декларації із описом як: ключі ручні: вороток «8 АТ.9114.010» № ВА13.05.005 (ВА13.05.003), у кількості - 1штука, вартістю - 3462,00 грн. та заявлено в графі №33 символ «0», який вказує, що товар не підлягає експортному контролю. Будь-яка документація (висновки попередньої ідентифікації в сфері державного експортного контролю, дозволи Держекспортконтролю на міжнародне переміщення товарів, що за описом відповідають наданим товарам або роз`яснення Держекспортконтролю на момент подання митної декларації на вказаний товар не надавались.

03 липня 2024 в рамках виконання митних процедур, уповноваженою посадовою особою Київської митниці проведено митний огляд вказаного вище товару, про що складено відповідний акт, здійснено відбір зразків здійснено взяття проб (зразків) та направлено запит (вих. № 7.8-6/20-03/7/12628) до Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Держмитслужби (далі - СЛЕД) з метою проведення експертного дослідження на предмет віднесення товарів до військового призначення або товарів подвійного використання.

Відповідно до висновку СЛЕД Держмитслужби №142000-3302-0191 від 16 липня 2024 року наданий на дослідження предмети ідентифіковано як супутнє обладнання для літальних апаратів, а саме: вороток від комплекту ключа тарувального «8АТ.9114.210», який входить до комплекту бортового інструмента гелікоптера «Ми-8», має ознаки супутнього обладнання для літальних апаратів, що зазначено в позиції ML10 Списку товарів військового призначення, що є додатком до ПКМУ від 20.11.2003 №1807 «Про затвердження Порядку здійснення державного контролю за міжнародними передачами товарів військового призначення».

Відповідно до Закону України від 20 лютого 2003 року № 549-IV «Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання» Держекспортконтроль України проводить експертизу в галузі державного експортного контролю, одним із основних завдань якої є визначення належності найменувань та описів товарів, поданих на експертизу, до найменувань та описів товарів, внесених до відповідних списків товарів, що підлягають державному експортному контролю.

Процедура здійснення державного експортного контролю за міжнародними передачами товарів військового призначення визначена Порядком здійснення державного контролю з міжнародними передачами товарів військового призначення.

Пунктом 2 Порядку здійснення державного експортного контролю за міжнародними передачами товарів військового призначення визначено, що у Порядку терміни вживаються у зазначені, наведеному в Законі України «Про державний експортний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання».

Пунктом 3 Порядку здійснення державного експортного контролю за міжнародними передачами товарів військового призначення передбачено, що міжнародна передача товарів може здійснюватися суб`єктом здійснення міжнародних передач товарів або іноземним суб`єктам господарської діяльності за наявності у нього відповідного дозволу чи висновку Держекспортконтролю.

Дозвіл чи висновок Держекспортконтролю на право здійснення відповідної міжнародної передачі будь-якого виробу військового призначення є підставою для передачі імпортеру (кінцевому споживачу) комплекту технічної документації (технічних даних), необхідної для налагодження, експлуатації та використання такого виробу з цільовим призначенням в обсягах, визначеним цим дозволом чи висновком.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання» найменування та опис товарів, міжнародні передачі яких підлягають державному експортному контролю, вносяться до списків товарів, що підлягають державному експортному контролю (далі - списки).

Списки складаються за відповідними групами товарів центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику в сфері державного експортного контролю, із залученням заінтересованих центральних органів виконавчої влади. До складання списків можуть також залучатися представники підприємств, наукових установ, організацій, а також об`єднань.

Списки затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Окрім цього, відповідно до статті 11 Закону України «Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання», експертиза в галузі державного експортного контролю проводиться центральним органом виконавчої влади, що реалізує у сфері державного експортного контролю, для вирішення питань про можливе надання відповідних дозволів, висновків чи міжнародних імпортних сертифікатів, можливість проведення реєстрації суб`єктів господарювання, державних замовників у сфері оборони у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного експортного контролю, як суб`єктів здійснення міжнародних передач або надання таким суб`єктам, державним замовникам повноважень на право здійснення експорту, імпорту товарів військового призначення та товарів, які містять відомості, що становлять державну таємницю.

Цією ж статтею також визначено, зокрема, що основними завданнями експертизи в галузі державного експортного контролю є визначення належності найменувань та описів товарів, поданих на експертизу, до найменувань та описів товарів, внесених до відповідних списків товарів, що підлягають державному експортному контролю.

Таким чином встановлено, що експертиза в галузі державного експортного контролю, завданнями якої є визначення належності найменувань та описів товарів, поданих на експертизу, до найменувань та описів товарів, віднесених до відповідних списків товарів, що підлягають державному експортному контролю, може бути проведено лише центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного експортного контролю.

Відповідно до абзацу п`ятого статті 12 Закону України попередня ідентифікація товарів, а також здійснення необхідних заходів, пов`язаних з отриманням дозвільних документів на здійснення міжнародних передач таких товарів є обов`язком суб`єкта господарювання та суб`єктів, зазначених у частині третій Закону № 549-IV.

Декларантом ОСОБА_1 декларування товару «вороток 8 АТ.9114.010» № ВА13.05.005 (ВА13.05.003)» здійснювалась на підставі листа від 25.06.2024 фахівця групи експортного контролю ПрАТ «Авіакомпанія «Українські вертольоти» ОСОБА_2 .

Відповідно до наказу Міністерства фінансів України 30.05.2012 № 651 «Про затвердження Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа» в графі митної декларації № 31 «вантажні місця та опис товарів» зазначаються найменування та звичайний торговельний опис, що дає змогу ідентифікувати та класифікувати товар (фізичні характеристики товару в обсязі, достатньому для однозначного віднесення його до коду згідно з УКТЗЕД, у кількості знаків, визначеній правилами заповнення графи 33 МД для відповідного митного режиму та особливостей переміщення.

В наданих поясненнях гр. ОСОБА_1 повідомив, що ПрАТ «Авіакомпанія «Українські вертольоти» зареєстрована в Державній службі експортного контролю. На питання на підставі яких документів ним у ЕМД № 24UA100160550731U5 товар № 1 з описом (31 графа) «ключі ручні: вороток 8 АТ.9114.010 № ВА13.05.005 (ВА13.05.003), призначений для використання в цивільній авіації в графі № 33 зазначено символ «0», що, відповідно до Класифікатора документів, сертифікатів, дозволів та додаткової інформації, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20 вересня 2012 року № 1011, є заявою декларанта про те, що товар не підлягає експортному контролю відповів, що на підставі інформації, зазначеній в листі фахівця групи експортного контролю ПрАТ «Авіакомпанія «Українські вертольоти» від 25 червня 2024 року. Цього листа було достатньо для подачі вищевказаної ЕМД.

Таким чином, посадова особа уповноважена на роботу з митницею (декларант) ПрАТ «Авіакомпанія «Українські вертольоти» ОСОБА_1 не заявив за встановленою формою в ЕМД № 24UA100160550731U5 точних і достовірних відомостей про товар: вороток від комплекту ключа тарувального «8АТ.9114.210», у кількості - 1штука, вартістю - 3462,00 грн., який входить до комплекту бортового інструмента гелікоптера «Ми-8», має ознаки супутнього обладнання для літальних апаратів, що зазначено в позиції ML10 Списку товарів військового призначення, що є додатком до ПКМУ від 20 листопада 2003 року №1807 «Про затвердження Порядку здійснення державного контролю за міжнародними передачами товарів військового призначення».

Отже, в діях гр. ОСОБА_1 наявні ознаки порушення митних правил, передбачених статтею 472 МК України.

Вказано, що безпосередні предмети правопорушення, в порядку ст. 511 МК України вилучені та зберігаються на складі Київської митниці Держмитслужби за адресою: м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, 8 А.

Постановою Солом`янського районного суду м. Києва від 18 жовтня 2024 року провадження у справі закрито за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

Безпосередні предмети правопорушення, що вилучені та передані на відповідальне зберігання на склад Київської митниці за адресою: м. Київ, б-р Вацлава Гавела, 8-А, згідно протоколу про порушення митних правил №0637/10000/24 від 30 липня 2024 року повернуто власнику (вантажовідправнику) Приватному акціонерному товариству «Авіакомпанія «Українські вертольоти».

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, представник Київської митниці - Ніконов Г.В. подав апеляційну скаргу, відповідно до якої посилається на ті ж обставини, що і при зверненні до суду першої інстанції.

Вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується протоколом про порушення митних правил, актом про проведення огляду (переогляду) товарів, декларацією, висновком Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Держмитслужби.

Також представник Київської митниці в апеляційній скарзі зазначив, що станом на день подачі апеляційної скарги у апелянта відсутня постанова суду першої інстанції, тому розширені обґрунтування до апеляційної скарги можуть бути надані під час судового розгляду справи.

Враховуючи викладене в апеляційній скарзі, представник Київської митниці - Ніконов Г.В. просить апеляційний суд скасувати оскаржувану постанову суду першої інстанції та постановити нове судове рішення, яким накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення відповідно до санкції ст. 472 МК України.

04 грудня 2024 року на адресу Київського апеляційного суду від представник ОСОБА_1 - адвоката Єфимченко І.В. надійшли заперечення на апеляційну скаргу Київської митниці, в яких остання просить постанову суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на її законність та обґрунтованість.

В запереченнях на апеляційну скаргу, вказує, що в апеляційній скарзі Київської митниці відсутнє обґрунтування незгоди скаржника з висновками оскаржуваного судового рішення та не спростовано висновків суду, що встановлених обставин під час розгляду справи викладених у постанові, не зазначено в чому саме полягає незаконність чи необґрунтованість прийнятого рішення, в тому числі щодо порушення норм матеріального права, не надано оцінки поясненням, наданим під час судового розгляду, не надано розширених обґрунтувань та жодних нових доказів, які б не досліджувались під час розгляду справи в суді першої інстанції.

При апеляційному розгляді справи представник Київської митниці - Ніконов Г.В. підтримав подану апеляційну скаргу та просив її задовольнити. Разом з тим, за час апеляційного розгляду представником Київської митниці доводи апеляційної скарги у письмовому вигляді доповнені не були.

При апеляційному розгляді справи ОСОБА_1 та його представник адвокат Єфимченко І.В. заперечили щодо доводів, викладених в апеляційній скарзі та просила залишити її без задоволення, а оскаржувану постанову суду першої інстанції - без змін.

Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників справи, які з`явились на апеляційний розгляд справи, дослідивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до положень статті 487 МК України провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Згідно зі ст. 489 МК України та ст. 280 КУпАП при розгляді справи підлягають з`ясуванню такі обставини: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують її відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Так, у відповідності до ч.1 ст.458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Суб`єктами адміністративної відповідальності за порушення митних правил, як це передбачено ч. 2 ст. 459 МК України, можуть бути громадяни, які на момент вчинення такого правопорушення досягли 16-річного віку, а при вчиненні порушень митних правил підприємствами - посадові особи цих підприємств.

Завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням (ч.1 ст.486 МК України).

Відповідно до ст. 489 МК України посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За диспозицією ст.472 МК України недекларування товарів (крім тих, що переміщуються через митний кордон України громадянами), транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, тобто незаявлення за встановленою формою точних та достовірних відомостей (наявність, найменування або назва, кількість тощо) про товари, транспортні засоби комерційного призначення, які підлягають обов`язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України, тягне за собою накладення штрафу в розмірі 100 відсотків вартості цих товарів, транспортних засобів з конфіскацією зазначених товарів, транспортних засобів.

Таким чином, основним безпосереднім об`єктом є встановлений порядок переміщення товарів через митний кордон України, які підлягають обов`язковому декларуванню.

Митне оформлення базується на додержанні учасниками вимог законодавства про обов`язкове декларування, тобто подання відомостей митним органам про всі товари і транспортні засоби, що переміщуються через митний кордон, а також тих, митний режим яких змінюється. Декларування виражається в поданні митної декларації в усній, електронній або письмовій формі, інших документів та інформації, необхідних для митного оформлення і митного контролю.

Згідно із статтею 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом учинення дій) точних відомостей про товари і транспортні засоби, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Об`єктивною стороною правопорушення є дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України, тобто, розуміється поведінка (вчинок) особи, яка полягає в незаявленні за встановленою формою точних відомостей (наявність, найменування або назва, кількість тощо) про товари, транспортні засоби, що підлягають обов`язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України.

Як визначено ст. 266 МК України декларант зобов`язаний здійснювати декларування товарів комерційного призначення відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом, а саме на вимогу митного органу пред`явити товари, транспортні засоби комерційного призначення для митного контролю і митного оформлення; надати митному органу передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних формальностей.

Частина 2 статті 266 Митного Кодексу України передбачає право декларанта перед подачею митної декларації з дозволу митного органу здійснювати фізичний огляд товарів з метою перевірки їх відповідності опису (відомостям), зазначеному у товаросупровідних документах, брати проби та зразки товарів.

Згідно ч. 2 розділу II Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 651 від 30 травня 2012 року, в графі 31 митної декларації при імпорті товару найменування його виробника і торговельна марка зазначаються виключно за наявності інформації про це у товаросупровідних та комерційних документах.

Із матеріалів справи встановлено, що 29 червня 2024 року з метою митного оформлення в митному режимі експорт та вивезення за межі митної території України до Західної Сахари товарів призначених для використання в цивільній авіації, декларантом ПрАТ «Авіакомпанія «Українські вертольоти», (ЄДРПОУ 31792885, адреса: 04080, м. Київ, вул. Кирилівська, 19-21) ОСОБА_1 до відділу митного оформлення № 3 митного поста «Київ-центральний» Київської митниці подано митну декларацію типу ЕК/10/АА, якій було присвоєно реєстраційний № 24UA100160550731U5.

Як вбачається з декларації ЕК/10/АА №24UA10016055073105, вантажовідправником (експортером) є ПрАТ «Авіакомпанія «Українські вертольоти». У графі 31 зазначено; «пакування та опис товару: 1. Ключі ручні: Вороток 8 АТ.9114.010 №13.05.005 (ВА13.05.003) 1 шт.; 2. Місць - 1 4D/1№ 3. 0» (а.с. 10).

Відповідно до п.8.3.4. Акту про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу, митний огляд проведено з розкриттям пакувальних місць до 100% і поглибленим обстеженням транспортного засобу, з урахуванням п.2 ст. 338 МКУ. Відмітки, зазначені у графі 8.3.3., стосуються оглянутих (відкритих) вантажних місць. При проведенні митного огляду товару встановлено, що в оглянутих місцях знаходиться вантаж, який за маркуванням та зовнішніми ознаками ідентифікується як вироби призначені для ремонту та обслуговування гвинтокрилів. Товар запаковано в дерев`яні ящики та картонні коробки. В ході проведення митного огляду відібрані зразки для проведення досліджень на встановлення характеристик та ідентифікації товарів з метою їх можливого віднесення до контрольних списків, що підлягають державному експортному контролю (а.с. 17).

Актом про взяття проб (зразків) товарів від 03 липня 2024 року взято такі проби (зразки) товарів: ключі ручні: Вороток ВАТ.9114.010 №ВА13.05.005 (ВА13.05.003) 1 шт. (а.с. 22).

На запит про проведення дослідження (аналізу, експертизи) (Вих. №7.8-6/20-03/7/12628 від 04.07.2024 року), Спеціалізованою лабораторією з питань експертизи та досліджень Держмитслужби було проведено дослідження наданих зразків (а.с. 23 - 24).

Відповідно до Висновку №142000-3302-0191 від 16 липня 2024 року Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Держмитслужби, за результатами досліджень, проведених в рамках процедур митного контролю і оформлення, з метою встановлення характеристик, визначених для ідентифікації товарів, з урахуванням положень ч. 10 ст. 357 МК України встановлено наступне: наданий на дослідження зразок ідентифіковано як вороток від комплекту ключа тарувального «8АТ.9114.210». Наданий на дослідження вороток входить до комплекту бортового інструмента гелікоптера «Ми-8». Наданий на дослідження вороток має ознаки супутнього обладнання для літальних апаратів, що зазначено в позиції ML10 Списку товарів військової призначення, що є додатком до Порядку здійснення державного контролю за міжнародними передачами товарів військового призначення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20.11.2003 року №1807. Відповідно до Закону України від 20 лютого 2003 року №549-IV, Держекспортконтроль України проводить експертизу в галузі державного експортного контролю, одним із основних завдань якої є визначення належності найменувань та описів товарів, поданих на експертизу, до найменувань та описів товарів, внесених до відповідних списків товарів, що підлягають державному експортному контролю. До компетенції та уповноважень СЛЕД Держмитслужби не входить проведення експертизи в галузі державного експортного в розумінні та для цілей, описаних в ст. 11 Закону України від 20 лютого 2003 року №549-IV (а.с. 25 - 28).

До протоколу додано Договір довгострокового повітряного чартеру ПС PD/С0083/23 між Організацією об`єднаних націй та ПрАТ «Авіакомпанія «Українські вертольоти», відповідно до умов якого ПрАТ «Авіакомпанія «Українські вертольоти» є Перевізником, а ООН замовником послуг з перевезення (а.с. 12).

З Реєстраційного посвідчення повітряного судна № HG 4868 вбачається, що повітряне судно (UR-UHN, заводський номер 196C02, Ми-172) зареєстровано у Державному реєстрі цивільних повітряних суден України відповідно до, зокрема, Конвенції про міжнародну цивільну авіацію (а.с. 13).

До протоколу також додано CMR (а.с. 14), Протокол опитування в справі про порушення митних правил від 02 серпня 2024 року (а.с. 43- 46).

Протоколом про тимчасове вилучення товарів, транспортних засобів і документів у справі про порушення митних правил №0637/10000/24 від 02 серпня 2024 року, ключі ручні: «Вороток 8 АТ.9114.210 №ВА13.05.005, що входить до комплекту бортового інструменту гелікоптера «Ми-8», кількість 1 шт., було вилучено (а.с. 6 - 7).

ОСОБА_1 згідно до Наказу №59ок від 19 квітня 2024 року ПрАТ «Авіакомпанія «Українські гелікоптери» прийнятий на посаду менеджера з логістики відділу ремонту авіаційно - технічного постачання технічного департаменту (а.с. 39).

Згідно до листа Приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія «Українські вертольоти» від 25 2024 року, товар - «Вороток 8АТ.9114.010» - не є товарами призначеними для військового використання, або товарами розробленими або виготовленими за військовими стандартами, не належать до товарів, що підлягають державному контролю (а.с. 15).

ПрАТ «АК «Українські вертольоти» було здійснено внутрішьофірмовий контроль товару, а саме: попередня ідентифікація товарів на підставі яких ОСОБА_1 було внесено відомості про товар до відповідної експортної декларації.

Відповідно до Висновку попередньої ідентифікації товарів (недержавної експертизи) у галузі державного експортного контролю №5/2024 від 04 вересня 2024 року (Вих. №ДЕК-8547 від 05 вересня 2024 року), ключ - перехідник (вороток) 8АТ.9114.010 - не відповідає найменуванню, опису та технічним параметрам товарів, що підлягають державному експортному контролю, які зазначені в позиціях 9В001, 9В003, 9В006, 9В007, 9В009 Розділу 9 Єдиного списку ТПВ ПКМУ №86 від 28 січня 2004 року. Зазначений висновок підписаний експертами Басовим Ю. та ОСОБА_3 .

Як вбачається з Свідоцтва №019-04/2027 про отримання повноважень на здійснення діяльності щодо попередньої ідентифікації товарів у галузі державного експортного контролю, видане Державною службою експортного контролю України, АТ «МОТОР СІЧ» отримало повноваження на здійснення діяльності щодо попередньої ідентифікації товарів у галузі державного експортного контролю. (а.с. 122)

Згідно додатку до зазначеного Свідоцтва, експерти Басов Ю. та ОСОБА_4 , є штатними експертами та уповноважені здійснювати попередню ідентифікацію товарів розділу 9 «Авіакосмічна промисловість та рушійні/силові установки» та Розділу 7 «Навігаційне обладнання та авіаційна радіоелектроніка» відповідно. (а.с. 123-124)

Посвідченням про реєстрацію № НОМЕР_2 , виданим Державною службою експортного контролю України підтверджено, що Публічне акціонерне товариство «Мотор Січ», яке має намір здійснювати міжнародні передачі товарів, за результатами попередньої експертизи зареєстроване в Державній службі експортного контролю України як суб`єкт здійснення міжнародних передач товарів, про що зроблено відповідний запис за №3067.72 у Реєстрі суб`єктів здійснення міжнародних передач товарів Держекспортконтролю. (а.с. 103)

Відповідно до Переліку юридичних осіб, які мають повноваження на здійснення діяльності щодо попередньої ідентифікації товарів у галузі державного експортного контролю станом на 31 січня 2023 року, цей перелік включає ПАТ «Мотор Січ» (а.с. 126 - 127).

Суд першої інстанції, закриваючи провадження у справі відносно ОСОБА_1 послався на процедуру декларування, передбачену ч.1 ст.257 МК України, яке здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення, Порядок заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затверджений наказом Міністерства фінансів України № 651 від 30 травня 2012 року, і дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 при заповненні декларації ЕК/10/АА № 24UA100160550731U5, в тому числі граф 31 і 33, виконано зазначені вимоги, що свідчить про відсутність об`єктивної сторони складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до положень ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Згідно ст. 9 Конституції України, а також ст. 17 Закону України «Про міжнародні договори» від 22.12.1993 року, міжнародні договори, згода на обов`язковість яких дана Верховною Радою України, є часткою національного законодавства України. Також передбачається, що якщо міжнародним договором встановлені інші права, ніж ті, які передбачені законодавством України, то застосовуються правила міжнародного договору України. Тобто в такому випадку міжнародно-правові норми мають пріоритетне значення.

17 липня 1997 року Україна ратифікувала Європейську Конвенцію «Про захист прав людини і основоположних свобод»(далі Конвенція), а також Протоколи 1, 2, 4, 7, 11, які є невід`ємною частиною Конвенції, чим визнала її дію в національній правовій системі, а також обов`язковість рішень Європейського Суду з прав людини по всім питанням що стосуються тлумачення і застосування Конвенції.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» № 3477 від 23 лютого 2006 року суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Європейський суд з прав людини поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення (справа «Надточій проти України» від 15 травня 2008 року). ЄСПЛ зазначив, що український уряд визнав кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Згідно ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

У розумінні Конвенції, притягнення особи до адміністративної відповідальності розцінюється як «кримінальне обвинувачення», особі повинно бути забезпечено реалізацію її права на захист, що у свою чергу є важливим етапом для забезпечення справедливого розгляду справи.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються, а вмотивоване і обґрунтоване судове рішення є одним із складових елементів права особи на справедливий суд.

Згідно частини першої статті 495 МК України доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються:

1) протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів;

2) поясненнями свідків;

3) поясненнями особи, яка притягується до відповідальності;

4) висновком експерта;

5) іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами - безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.

Згідно з вимогами ст. 252 КУпАП, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. При цьому, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів.

З аналізу наведеної вище норми вбачається, що оцінці підлягає як кожний окремий доказ, так і всі зібрані докази в цілому, на підставі чого суддя повинен зробити обґрунтований висновок про їх належність і допустимість, достовірність та достатність фактичних даних, що встановлюються цими доказами, та мають значення для справи.

Протокол є важливим процесуальним документом, який засвідчує факт неправомірних дій, за які передбачена адміністративна відповідальність, всі викладені в протоколі про правопорушення митних правил обставини повинні бути доведені сукупністю належних і допустимих доказів.

Відповідно до протоколу про порушення митних правил №0637/10000/24 від 30 липня 2024 року ОСОБА_1 інкриміновано те, що під час заповнення митної декларації ЕК/10/АА, якій було присвоєно реєстраційний № 24UA100160550731U5 ним не заявлено точних та достовірних відомостей про товари: № 1, який зазначено в позиції МL10 Списку товарів військового призначення, що є додатком до постанови КМУ від 20.11.2003 № 1807 «Про затвердження Порядку здійснення державного контролю за міжнародними передачами товарів військового призначення» чим застосовано в графі 33 ЕМД недостовірне використання символу «0» який вказує, що товари не підлягають експортному контролю.

Водночас, ні під час розгляду справи судом першої інстанції, ні під час апеляційного розгляду при перевірці доводів митного органу, не було належними доказами підтверджено, що товари, зазначені у митній декларації №24UA100160550731U5, відносяться до товарів військового призначення.

При цьому, протокол про порушення митних правил №0637/10000/24 від 30 липня 2024 року не містить посилань на те, що зазначені у митній декларації № 24UA100160550731U5 від 29 червня 2024 року товари є товарами подвійного використання, про що не було зазначено ОСОБА_5 у пункті 31 митної декларації.

Згідно положень КУпАП розгляд справи про адміністративне правопорушення проводиться лише в межах обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, при цьому суд не наділений повноваженнями самостійно змінювати фактичні обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, що інкримінуються особі.

Вказані вимоги закону також узгоджуються з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яку національні суди повинні враховувати при здійсненні правосуддя.

Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини («Малофеєв проти Росії» та «Карелін проти Росії») у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу. У такому випадку справа про адміністративне правопорушення має бути закрита у зв`язку з відсутністю складу правопорушення.

Отже, суддя не має права у постанові за підсумками розгляду справи вказувати на кваліфікуючі ознаки правопорушення, які не зазначались у протоколі про адміністративне правопорушення, або їх виключати, кваліфікувати дії особи, самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки в такому разі перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Частина 1 ст. 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе за умови наявності в її діянні складу адміністративного правопорушення, визначеного приписами ч. 1 ст. 9 КпАП України.

Частиною 1 статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Складом правопорушення є наявність об`єктивних та суб`єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням.

Тобто адміністративне правопорушення - це вчинок, який має форму або дії, або бездіяльності. Проте щоб вчинок можна було кваліфікувати як адміністративне правопорушення, він повинен мати сукупність юридичних ознак, що визначають склад правопорушення. Наявність усіх ознак правопорушення є єдиною підставою для притягнення правопорушника до відповідальності. Якщо відсутня хоча б одна з ознак правопорушення, особа не може бути притягнута до відповідальності.

При цьому, суд (суддя) повинен обґрунтовувати свої висновки про винуватість лише доказами, що випливають із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпцій факту (рішення ЄСПЛ «Коробов проти України» №39598/0з від 21.07.2011 року), тобто таких, що не залишають місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування.

Стандарт доведення вини поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що правопорушення було вчинено і особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, є винною у вчиненні адміністративного правопорушення.

Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об`єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб`єктивну сторону.

Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.

Обов`язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія, викладена у протоколі про адміністративне правопорушення, має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду.

Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії, викладеній у протоколі про адміністративне правопорушення.

Наявність таких обставин, які свідчать про можливість іншої версії події, аніж викладена у протоколі про адміністративне правопорушення, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.

Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку вказано у протоколі про адміністративне правопорушення, має бути спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною згідно з протоколом про адміністративне правопорушення.

Виходячи з вищевикладеного, під час апеляційного розгляду не було поза розумним сумнівом встановлено, що ОСОБА_1 вчинено порушення митних правил, за обставин, зазначених у протоколі про порушення митних правил № 0637/10000/24.

Отже, суд першої інстанції прийшов до правомірного висновку про недоведеність вини ОСОБА_1 та наявність правових підстав для закриття провадження у справі за відсутності події і складу адміністративного правопорушення (п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП), оскільки інших підстав КУпАП та МК України не передбачають.

Крім того, під час судового розгляду не було доведено, що зазначення у митній декларації про переміщення задекларованого товару № 1, який заявлений в 31 графі митної декларації із описом як: ключі ручні: вороток «8 АТ.9114.010» № ВА13.05.005 (ВА13.05.003), у кількості - 1 штука, вартістю - 3462,00 грн. та заявлено в графі № 33 символ «0», який вказує, що товар не підлягає експортному контролюпризвело до негативних наслідків.

Приймаючи до уваги вищенаведене, а також вимоги про те, що будь-яке обвинувачення, в тому числі у вчиненні адміністративного правопорушення, не може ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви щодо доведеності вини особи повинні тлумачитись на її користь, апеляційний суд вважає, що суддя місцевого суду прийшов до обґрунтованого висновку про відсутність доказів вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 472 МК України, правомірно закривши провадження у справі у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Таким чином постанова судді місцевого суду є законною та обґрунтованою, і підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Пунктом 1 ч.1 ст. 293 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови й залишає постанову без зміни, а скаргу без задоволення.

Враховуючи викладені обставини, а також те, що при апеляційному перегляді встановлено, що постанова місцевого суду відповідає фактичним обставинам справи, то апеляційний суд доходить висновку, що постанова Солом`янського районного суду міста Києва від 18 жовтня 2024 року підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - залишенню без задоволення.

Керуючись положеннями статті 284, 293, 294 КУпАП, Київський апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Київської митниці Державної митної служби залишити без задоволення.

Постанову Солом`янського районного суду міста Києва від 18 жовтня 2024 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Київського

апеляційного суду М.А. Яворський