Постанова

від 09.12.2024 по справі 754/20081/13-ц

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

03110, м. Київ, вул. Солом`янська, 2-а, e-mail: inbox@kia.court.gov.ua

Єдиний унікальний номер справи № 754/20081/13 Головуючий у суді першої інстанції - Бабко В.В.

Номер провадження № 22-ц/824/14464/2024 Доповідач в суді апеляційної інстанції - Яворський М.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2024 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого судді: Яворського М.А.,

суддів: Кашперської Т.Ц., Фінагеєва В.О.,

за участю секретаря - Русан А.М..,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» на ухвалу Деснянського районного суду міста Києва від 20 червня 2024 року у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс», заінтересовані особи: Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» (стягувач), ОСОБА_1 (боржник), ОСОБА_2 (боржник), Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» про заміну сторони у справі, шляхом заміни стягувача його правонаступником,-

ВСТАНОВИВ:

У червні 2024 року представник заявника ТОВ «Дебт Форс» - Змієвська Т.П. звернулася до суду із заявою про заміну сторони у справі, шляхом заміни стягувача його правонаступником, у якій просила суд: видати виконавчий лист № 754/20081/13-ц щодо стягнення заборгованості з боржника - ОСОБА_1 ; видати виконавчий лист № 754/20081/13-ц щодо стягнення заборгованості з боржника - ОСОБА_2 ; замінити вибулого стягувача ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК» на правонаступника ТОВ «Дебт Форс» (код ЄДРПОУ: 43577608, вул. Харківське Шосе, будинок 201/203, літера 2А, офіс 602, місто Київ, 02121) щодо виконання рішення у даній справі.

Подану заяву мотивував тим, що 16 квітня 2019 року рішенням Деснянського районного суду м. Києва, стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ "Дельта Банк" заборгованість за кредитним договором № 11340330000 (113403300010).

В подальшому, 30 липня 2020 року між ПАТ «Дельта Банк» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено Договір №2298/К про відступлення прав вимоги, відповідно до якого ПАТ «Дельта Банк» відступило ТОВ «Вердикт Капітал», а ТОВ «Вердикт Капітал» набуло право вимоги заборгованості за договором кредиту, в тому числі за договором кредиту №11340330000 (113403300010).

22 лютого 2023 року між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ "Кампсіс Фінанс" було укладено Договір № 22-02/23 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило ТОВ "Кампсіс Фінанс", а ТОВ "Кампсіс Фінанс" набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі і за Кредитним договором №11340330000 (113403300010).

26 травня 2023 року між ТОВ "Кампсіс Фінанс" та ТОВ "Дебт Форс" було укладено Договір № 36-05/23 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, відповідно до якого ТОВ "Кампсіс Фінанс" відступило ТОВ "Дебт Форс", а ТОВ "Дебт Форс" набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за Кредитним договором №11340330000 (113403300010).

На підставі вищевикладеного, просив суд замінити вибулого стягувача ТОВ «Дельта Банк» на правонаступника ТОВ «Дебт Форс», щодо виконання рішення суду у справі № 754/20081/13-ц за позовом ПАТ "Дельта Банк" до відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про стягнення заборгованості за кредитним договором №11340330000 (113403300010).

Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 20 червня 2024 року у задоволенні заяви представника ТОВ «Дебт Форс» - Змієвської Т.П. - відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням ТОВ «Дебт Форс» подало апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення норм процесуального права та неповне з`ясування обставин справи, просить оскаржувану ухвалу скасувати та постановити нову ухвалу про задоволення заяви, якою замінити вибулого стягувача ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК» на правонаступника ТОВ «Дебт Форс» (код ЄДРПОУ: 43577608, вул. Харківське Шосе, будинок 201/203, літера 2А, офіс 602, місто Київ, 02121) щодо виконання рішення у даній справі до відповідачів: ОСОБА_1 ; ОСОБА_2 .

В апеляційній скарзі зазначає, що суд неповно з`ясував обставини, що мають значення для вирішення спірного питання, прийшов до помилкового висновку про недостатність доказів про заміну сторони у виконавчому провадженні, шляхом заміни стягувача його правонаступником.

Вважає помилковим висновок суду першої інстанції про те, що виконавчий лист міг бути пред`явлений до виконання до 17 травня 2022 року, оскільки суд першої інстанції, вирішуючи подану заяву, не врахував, що на території України Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб та в подальшому дія такого воєнного стану щоразу продовжувалась наступними Указами Президента України і станом на дату подання цієї апеляційної скарги в Україні все ще діє воєнний стан, запроваджений 24 лютого 2022 року, він не припинений та не скасований тому строк пред`явлення виконавчого листа до виконання на момент подачі апеляційної скарги не пропущено, адже відповідно до законодавства, він може бути пред`явлений протягом трьох років з дня припинення або скасування воєнного стану на території України.

Звертає увагу суду, що підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва на стадії виконання виконавчого напису нотаріуса, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах.

Таким чином, при вирішенні питання про заміну сторони у виконавчому необхідно встановити факт вибуття сторони виконавчогопровадження та переходу до особи матеріальних прав і обов`язків вибулої сторони, адже, процесуальне правонаступництво у виконавчому провадженні - це заміна на будь-якій стадії виконавчого провадження стягувача або боржника іншою особою у зв`язку з вибуттям, тобто підставою заміни кредитора внаслідок правонаступництва є настання певних обставин, які мають юридичне значення і в результаті яких виникають цивільні права та обов`язки, або пряма вказівка акту цивільного законодавства, шо не залежить від умов та порядку здійснення виконавчого провадження органами і посадовими особами.

05 вересня 2024 року на адресу апеляційного суду надійшов відзив від представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 , у якому останній просить суд залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Заперечуючи проти доводів, викладених у апеляційній скарзі зазначає, що суд першої інстанції правильно визначив, що строк пред`явлення виконавчого листа до виконання сплив 17 травня 2022 року, оскільки норми щодо переривання строків під час воєнного стану, на які посилається ТОВ «Дебт Форс», дійсно були введені з метою захисту інтересів осіб, які не можуть здійснити свої права через обмеження, викликані воєнними діями. Проте ці норми не можуть бути використані для виправдання затягування або недбальства у пред`явленні виконавчих документів до виконання, коли на момент винесення рішення суду та закінчення строку на його оскарження вже минули.

Вказує, що для заміни стягувача необхідно наявне відкрите виконавче провадження. Відсутність такого провадження на момент звернення до суду також є вагомою причиною відмови у задоволенні заяви.

Вважає, повторне звернення заявника з аналогічною заявою без нових доказів є недопустимим та порушує принцип правової визначеності.

Сторони у справі, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи до суду апеляційної інстанції не з`явилися.

Так, ТОВ «Дебт Форс» повідомлялося судом апеляційної інстанції про судові засідання 05 вересня, 03 жовтня та 21 листопада 2024 року ( а.с.161, 170, 192, 197 т.5), однак в судове засідання представник заявника не з`явився і про поважність неявки суд не повідомив.

Боржник у справі ОСОБА_1 та його представник адвокат Боднарчук А.М. також повідомлялися про апеляційний розгляд вказаної справи 05 вересня, 03 жовтня та 21 листопада 2024 року (а.с. 160, 163, 173, 194 т.5) в судове засідання не з`явилися та представником боржника адвокатом Боднарчуком А.М. було направлено заяву про розгляд справи без їх участі ( а.с 174 т.176 т.5).

Боржник у справі ОСОБА_2 також викликався до суду однак відправлене на його адресу поштове повідомлення - повістка була повернута до суду за відсутністю адресата за місцем проживання ( а.с. 164, 165, 177- 180 т.5), що відповідно до положень п. 3 ч. 8 ст. 128 ЦПК України є свідченням про повідомлення особи про дату розгляду справи.

У відповідності до вимог ст. 130, 372 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи, а тому колегія суддів вважає можливим слухати справу у їх відсутності.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Суд першої інстанції встановив, що 16 квітня 2019 року рішенням Деснянського районного суду м. Києва у вказаній справі №754/20081/13, стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" заборгованість за кредитним договором в розмірі 151429,60 доларів США, що згідно курсу НБУ становить 1210376,80грн; в частині позовних вимог Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до ОСОБА_4 про солідарне стягнення заборгованості відмовлено; зустрічний позов ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк", треті особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , Відділ опіки та піклування та сімейних форм виховання Деснянська районна у м. Києві державна адміністрація, Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Васьківська Вікторія Станіславівна про визнання зобов`язання за договором поруки припиненим задоволено; визнано припиненою поруку ОСОБА_4 за договором поруки № 200799 від 25.04.2008 року, укладений між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» та ОСОБА_6 .

30 липня 2020 року між ПАТ «Дельта Банк» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено Договір №2298/К про відступлення прав вимоги, відповідно до якого ПАТ «Дельта Банк» відступило ТОВ «Вердикт Капітал», а ТОВ «Вердикт Капітал» набуло право вимоги заборгованості за договором кредиту, в тому числі за Договором кредиту №11340330000 (113403300010).

22 лютого 2023 року між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ "Кампсіс Фінанс" було укладено Договір № 22-02/23 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило ТОВ "Кампсіс Фінанс", а ТОВ "Кампсіс Фінанс" набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі і за Кредитним договором №11340330000 (113403300010).

26 травня 2023 року між ТОВ "Кампсіс Фінанс" та ТОВ "Дебт Форс" було укладено Договір №36-05/23 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, відповідно до якого ТОВ "Кампсіс Фінанс" відступило ТОВ "Дебт Форс", а ТОВ "Дебт Форс" набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за Кредитним договором №11340330000 (113403300010).

Як підтверджується матеріалами справи, виконавчі листи у даній справі судом першої інстанції первісному стягувачу - ПАТ «Дельта Банк» та його правонаступникам не видавалися та не перебувають на виконанні в органах виконавчої служби.

24 січня 2023 року ухвалою Деснянського районного суду м. Києва, Товариству з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» було відмовлено в задоволенні заяви про заміну сторони, шляхом заміни стягувача його правонаступником, та видачу виконавчих листів. Оскільки судом було встановлено, що строк пред`явлення виконавчих листів до виконання був пропущений ще ПАТ «Дельта Банк», від якого до ТОВ ТОВ «Вердикт Капітал» перейшло право вимоги.

Вирішуючи подану ТОВ «Дебт Форс» заяву про заміну стягувача у вказаній справі та залишаючи її без задоволення, суд обґрунтовував свій висновок тим, що заявником не надано належних та допустимих доказів на підтвердження тих обставин, на які заявник посилається в своїй заяві та які є підставою для задоволення заяви.

Обґрунтовуючи свій висновок суд першої інстанції послався на раніше постановлену у справі ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 24 січня 2023 року згідно до якої Товариству з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» було відмовлено в задоволенні заяви про заміну сторони, шляхом заміни стягувача його правонаступником, та видачу виконавчих лист у зв`язку із спливом строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Апеляційний суд не може погодитися із висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Згідно ч.ч.1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону ухвала суду першої інстанції не відповідає з огляду на наступне.

Згідно із статтею 129 Конституції України та статтею 2 ЦПК України однією з основних засад здійснення судочинства в Україні є обов`язковість судового рішення.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Згідно зі статтею 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку він замінив.

Під час виконавчого провадження заміна сторони виконавчого провадження відбувається на підставі частин першої, другої, п`ятої статті 442 ЦПК України, зокрема, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін.

Зміна кредитора в зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов`язання, яке передається на стадії виконання судового рішення, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин. У зв`язку із заміною кредитора в зобов`язанні саме зобов`язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб`єктний склад у частині кредитора.

Процесуальне правонаступництво є похідним від матеріального та випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони в матеріальному правовідношенні її правонаступником). Процесуальне правонаступництво передбачене статтею 55 ЦПК України. Це перехід процесуальних прав та обов`язків сторони у справі до іншої особи у зв`язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні. У зв`язку із цим для вирішення судом питання щодо процесуальної заміни сторони у справі необхідна наявність відповідних первинних документів, які підтверджують факт вибуття особи з матеріального правовідношення та перехід її прав та обов`язків до іншої особи -правонаступника.

Матеріальне правонаступництво реалізується в межах процесуального правонаступництва виключно за правилами останнього.

Законодавець не ототожнює "процесуальне правонаступництво" і "заміну сторони виконавчого провадження", оскільки цим інститутам присвячені дві окремі статті ЦПК України - 55 та 442 відповідно. Також це опосередковано випливає зі змісту пункту 28 частини першої статті 353 ЦПК України, відповідно до якого ухвала про заміну сторони у справі (процесуальне правонаступництво) та ухвала про заміну сторони виконавчого провадження відокремлені одна від одної як такі, на які можуть подаватись скарги окремо від рішення суду.

Особа, на користь якої видано виконавчий документ, набуває статусу стягувача з моменту видачі такого виконавчого документа, а не з моменту відкриття виконавчого провадження. Проте разом із тим ця особа до відкриття виконавчого провадження як юридичного процесу є лише стягувачем у виконавчому документі на стадії виконання судового рішення з відповідним потенціалом прав у виконавчому провадженні, які повноцінно реалізує лише у статусі стягувача як сторони відкритого виконавчого провадження, за виключеннями, передбаченими законодавством. Тому заміна стягувача саме як сторони виконавчого провадження неможлива, якщо заява правонаступника про це подана, зокрема, після спливу строку пред`явлення виконавчого документа до виконання, але якщо цей строк не був поновлений судом.

Водночас заміна стягувача у виконавчому документі іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) допускається на будь-якій стадії судового процесу, у тому числі до відкриття виконавчого провадження.

Підставою для заміни сторони виконавчого провадження (стаття 442 ЦПК України), тобто процесуального правонаступництва в межах виконавчого провадження як юридичного процесу, є правонаступництво в матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і перехід до іншої особи прав чи обов`язків сторони, яка вибула, в цих правовідносинах.

Процесуальне правонаступництво у виконавчому провадженні це заміна на будь-якій стадії саме виконавчого провадження як юридичного процесу стягувача або боржника іншою особою у зв`язку з її вибуттям, тобто підставою заміни стягувача внаслідок правонаступництва є настання певних обставин, які мають юридичне значення і в результаті яких виникають цивільні права та обов`язки або пряма вказівка акту цивільного законодавства, що не залежить від умов та порядку здійснення виконавчого провадження органами і посадовими особами.

Заміна сторони виконавчого провадження правонаступником у виконавчому провадженні, тобто здійснення процесуального правонаступництва після набрання судовим рішенням законної сили, полягає в поширенні на правонаступників законної сили судового рішення. При цьому на правонаступників законна сила судового рішення поширюється усіма своїми правовими наслідками - незмінністю, неспростовністю, виключністю, преюдиційністю, виконуваністю.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладених у постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У пунктах 73-75 постанови Верховного Суду від 03 листопада 2020 року у справі № 916/617/17 зазначено, що оскільки виконавче провадження є самостійною стадією судового процесу, сторони виконавчого провадження належать до учасників справи, а отже, якщо процесуальне правонаступництво має місце на стадії виконавчого провадження, заміна сторони виконавчого провадження означає й заміну учасника справи. Але заміна учасника справи не обов`язково означає заміну сторони відкритого виконавчого провадження.

На стадії виконання судового рішення як на завершальній стадії судового провадження можлива заміна сторони у виконавчому провадженні як юридичному процесі правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження. Після відкриття виконавчого провадження та до його закінчення заміна сторони виконавчого провадження (з одночасною заміною відповідного учасника справи) правонаступником здійснюється у порядку, передбаченому статтею 442 ЦПК України з урахуванням підстав, визначених статтею 55 ЦПК України. У цьому випадку приписи статті 442 ЦПК України, що містить процесуальні особливості здійснення правонаступництва у виконавчому провадженні, застосовуються разом з положеннями статті 55 ЦПК України.

Натомість як до відкриття виконавчого провадження, так і після його закінчення заміна учасника справи правонаступником здійснюється на підставі статті 55 ЦПК України, а в окремих випадках також на підставі частини п`ятої статті 442 ЦПК України. Відповідно, тільки до закінчення виконавчого провадження можна ставити питання про заміну сторони виконавчого провадження, а якщо виконавче провадження закінчене, то заміна відповідної сторони цього виконавчого провадження правонаступником є неможливою без його відновлення відповідно до умов законодавства.

Відповідно до змісту частини п`ятої статті 442 ЦПК України, частини шостої статті 12, пункту 1 частини першої, частини п`ятої статті 26, частини п`ятої статті 37 Закону про виконавче провадження поза межами відкритого виконавчого провадження як юридичного процесу стягувач користується правами у виконавчому провадженні як завершальній стадії судового провадження на підставі відповідного закріпленого статусу у виконавчому документі.

Вчинення процесуальних дій безпосередньо в межах виконавчого провадження як юридичного процесу, спрямованих на виконання судового рішення, можливе лише за умови відкритого виконавчого провадження.

Із матеріалів вказаної справи вбачається, що рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 16 квітня 2019 року у вказаній справі №754/20081/13, стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" заборгованість за кредитним договором в розмірі 151429,60 доларів США, що згідно курсу НБУ становить 1210376,80 грн.

Дане рішення суду набрало законної сили в силу вимог ст. 129 Конституції України та ст. 18 ЦПК України є обов`язковим для виконання на території України.

Згідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Таким чином виконавчий лист на виконання вище вказаного рішення Деснянського районного суду м. Києва від 16 квітня 2019 року у вказаній справі №754/20081/13 міг бути пред`явлений для примусового виконання у строк до 16 квітня 2022 року.

Із заявою про видачу виконавчих листів та про заміну сторони стягувача у вказаній справі ТОВ «Дебт Форс», як правонаступник ПАТ «Дельта банк» в силу раніше укладених договорів про уступлення прав вимог ( від 30 липня 2020 року між ПАТ «Дельта Банк» та ТОВ «Вердикт Капітал»; від 22 лютого 2023 року між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ "Кампсіс Фінанс" ; від 26 травня 2023 року між ТОВ "Кампсіс Фінанс" та ТОВ "Дебт Форс") звернулося до суду 10 червня 2024 року тобто після спливу три річного строку визначеного ч.1 ст. 12 ЗУ «Про виконавче провадження».

Водночас, Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб та в подальшому дія такого воєнного стану щоразу продовжувалась наступними Указами Президента України і станом на дату подання цієї апеляційної скарги в Україні все ще діє воєнний стан, запроваджений 24 лютого 2022 року, він не припинений та не скасований.

Разом з цим, відповідно до пункту 10-2 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження», доповненого Законом України від 15 березня 2022 року №2129-ІХ, який набрав чинності з 26 березня 2022 року, тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.

Отже, особливості примусового виконання рішень у період воєнного стану визначено пунктом 10.2 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до якого тимчасово на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, з поміж іншого, визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.

Оскільки порядок та строки пред`явлення виконавчих документів до примусового виконання регулюються саме Законом України «Про виконавче провадження», як спеціальним нормативно-правовим актом, у даному випадку підлягає застосуванню норма, якою на період воєнного стану на території України встановлено переривання строків, визначених вказаним Законом, до яких, зокрема, належать строки пред`явлення виконавчих документів до примусового виконання.

До подібних висновків дійшов Верховний Суд у своїй Постанові від 15 березня 2023 року по справі №260/2595/22 (провадження № К/990/383/23).

Таким чином, строк пред`явлення виконавчого листа до виконання був перерваний в силу положень Закону України «Про виконавче провадження», доповненого Законом України від 15 березня 2022 року №2129-ІХ, який набрав чинності з 26 березня 2022 року.

Відтак, строк пред`явлення виконавчого листа до виконання не пропущено та він може бути пред`явлений до виконання протягом трьох років з дня припинення або скасування воєнного стану на території України.

Отже строки пред`явлення до примусового виконання рішення Деснянського районного суду м. Києва від 16 квітня 2019 року у вказаній справі №754/20081/13 щодо боржників з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 станом на день подачі товариством заяви про заміну стягувача у виконавчому листі - 10 червня 2024 року, не закінчилися.

Подібні правові висновки містяться у постановах Верховного Суду від 27 лютого 2024 року у справі № 2-361/11 (провадження № 61-17528св23) .

Відповідно до ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Згідно ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Частиною 2 статті 376 ЦПК України визначено, що порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи та наданим доказам, судом неправильно застосовано норми матеріального права та процесуального законодавства, що призвело до неправильного вирішення питання, тому ухвала суду підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про задоволення поданої заяви про заміну стягувача у вказаній справі.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Керуючись ст. 367, 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Київський апеляційний суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» задовольнити.

Ухвалу Деснянського районного суду міста Києва від 20 червня 2024 року скасувати та ухвалити у справі нове судове рішення.

Заяву подану Товариством з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» про заміну стягувача у цивільній справі № 754/20081/13-ц задовольнити.

Замінити вибулого стягувача ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК» на правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» (код ЄДРПОУ: 43577608, вул. Харківське Шосе, будинок 201/203, літера 2А, офіс 602, місто Київ, 02121) щодо виконання рішення у даній справі до відповідачів: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дати складення повного тексту постанови.

Текст постанови складено 09 грудня 2024 року.

Головуючий суддя : М.А.Яворський

Судді: Т.Ц.Кашперська

В.О.Фінагеєв