Постанова

від 04.12.2024 по справі 320/11900/24

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/11900/24 Суддя (судді) першої інстанції: Марич Є.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2024 року м. Київ

Колегія Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача Кузьменка В.В.,

суддів: Василенка Я.М., Оксененка О.М.,

за участю секретаря Барміної Г.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії, за апеляційною скаргою Міністерства юстиції України на рішення Київського окружного адміністративного суду від 25 червня 2024 року,

В С Т А Н О В И Л А:

Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 звернулась до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства юстиції України, в якому просила:

- визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України від 05.07.2023 року № 2481/5 «Про результати проведення камеральної перевірки державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 », яким анульовано доступ державному реєстратору - приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;

- визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України від 07.07.2023 року № 2504/5 «Про результати проведення камеральної перевірки державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 », яким анульовано доступ державному реєстратору - приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;

- визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України від 21.07.2023 року № 2638/5 «Про результати проведення камеральної перевірки державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 », яким анульовано доступ державному реєстратору - приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;

- визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України від 16.08.2023 року № 2949/5 «Про результати проведення камеральної перевірки державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 », яким анульовано доступ державному реєстратору - приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;

- зобов`язати Міністерство юстиції України поновити доступ ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 25 червня 2024 року позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства юстиції України від 16.08.2023 № 2949/5 «Про результати проведення камеральної перевірки державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 », яким анульовано доступ державному реєстратору - приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Зобов`язати Міністерство юстиції України поновити приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції як таке, що ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення, яким скасувати рішення та відмовити в задоволенні позовних вимог.

Доводи апелянта мотивовані тим, що підстави для задоволення позовних вимог - відсутні, адже відповідачем правомірно винесено спірний наказ, а судом першої інстанції не спростовано факту встановлених порушень Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Порядку № 1127. Вказано, що заявником не було подано усіх необхідних для реєстрації документів, а позивачем таких не витребувано. Таким чином, дії Міністерства юстиції України вчинено з дотриманням вимог чинного законодавства та за наявності, передбачених законом підстав.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги, просив скасувати рішення суду першої інстанції та відмовити в задоволенні позову.

Представник позивача в судовому засіданні заперечив проти задоволення вимог апеляційної скарги, спірне рішення суду першої інстанції просив залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, відповідно до свідоцтва Міністерства юстиції України № 3993, виданого 29.05.2001, ОСОБА_1 надано право на зайняття нотаріальною діяльністю, зареєстровано приватну нотаріальну діяльність по Київському міському нотаріальному округу 28.10.2014 та видано реєстраційне посвідчення №1471.

Наказом Міністерства юстиції України від 27.07.2023 № 1854/7 «Про проведення камеральної перевірки державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1» призначено проведення камеральної перевірки державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 дотримання вимог законодавства під час проведення реєстраційних дій у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за заявами №№ 50915115, 50300191, 50929034, 49804198, 50010713, 48268017, 45491511, 50656993, 50272977, 50399350, 48995832.

За результатами проведення камеральної перевірки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державного реєстратора державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 складено акт від 16.08.2023 №4543/19.1.1/23, в якому вказано, що під час розгляду заяв про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 50915115, № 50300191, № 50929034, № 49804198, № 50010713, № 50656993, № 50272977 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 порушено вимоги статей 3, 10, 18, 24 Закону, пунктів 12, 40, 77, 78, 79 Порядку № 1127, оскільки проведено державну реєстрацію прав:

без отримання відомостей з Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (далі - ЄДЕССБ) про прийняття об`єкта нерухомого майна в експлуатацію та про присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси;

на підставі документів, які не дають змоги встановити набуття речових прав на нерухоме майно;

під час розгляду заяв про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №48268017, №45491511 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 порушено вимоги статей 3, 10, 18, 24 Закону, пунктів 12, 40, 41 Порядку № 1127, оскільки проведено державну реєстрацію прав:

без документа, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта;

без документа, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси;

на підставі документів, які не дають змоги встановити набуття речових прав на нерухоме майно;

під час розгляду заяв про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №50399350, №48995832 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 порушено вимоги статей 3, 10, 18, 24 Закону, пунктів 12, 40, 77, 78, 79 Порядку № 1127, оскільки проведено державну реєстрацію прав:

без отримання відомостей з ЄДЕССБ про прийняття об`єкта нерухомого майна в експлуатацію, про присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси.

На підставі акту від 16.08.2023 №4543/19.1.1/23 Міністерством юстиції України видано наказ від 16.08.2023 № 2949/5 «Про результати проведення камеральної перевірки державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1», яким анульовано позивачу доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Не погоджуючись із прийнятим наказом, вважаючи його протиправним, позивач звернулася з даним позовом до суду.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що законодавством України не встановлено вичерпного переліку підстав, за яких Міністерство юстиції України може дійти висновку про необхідність анулювання доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав. Разом з тим, відповідачем не доведено наявності достатніх підстав для застосування такого суворого виду санкції оскаржуваним наказом, не обґрунтовано його доцільності та пропорційності встановленому порушенню.

Даючи правову оцінку фактичним обставинам справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Положеннями ч. 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з положеннями ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ст. 37-1 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (Закон № 1952-IV) контроль у сфері державної реєстрації прав здійснюється Міністерством юстиції України, у тому числі шляхом моніторингу реєстраційних дій у Державному реєстрі прав з метою виявлення порушень порядку державної реєстрації прав державними реєстраторами, уповноваженими особами суб`єктів державної реєстрації прав.

За результатами моніторингу реєстраційних дій у Державному реєстрі прав у разі виявлення порушень порядку державної реєстрації прав державними реєстраторами, уповноваженими особами суб`єктів державної реєстрації прав Міністерство юстиції України проводить перевірки державних реєстраторів чи суб`єктів державної реєстрації прав.

У разі якщо в результаті проведеної перевірки державних реєстраторів чи суб`єктів державної реєстрації прав виявлено прийняття такими державними реєстраторами чи суб`єктами державної реєстрації прав рішень з порушенням законів, що має наслідком порушення прав та законних інтересів фізичних та/або юридичних осіб, Міністерство юстиції України вживає заходів до негайного повідомлення про це відповідних правоохоронних органів для вжиття необхідних заходів, а також заінтересованих осіб.

Частиною другою статті 37-1 Закону № 1952-IV визначено, що за результатами проведення перевірок державних реєстраторів чи суб`єктів державної реєстрації прав Міністерство юстиції України у разі виявлення порушень порядку державної реєстрації прав державними реєстраторами, уповноваженими особами суб`єктів державної реєстрації прав приймає вмотивоване рішення про:

1) тимчасове блокування доступу державного реєстратора, уповноваженої особи суб`єкта державної реєстрації прав до Державного реєстру прав;

2) анулювання доступу державного реєстратора, уповноваженої особи суб`єкта державної реєстрації прав до Державного реєстру прав;

3) притягнення до адміністративної відповідальності державного реєстратора, уповноваженої особи суб`єкта державної реєстрації прав;

4) направлення до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України подання щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю;

5) направлення на обов`язкове підвищення кваліфікації державного реєстратора, крім нотаріусів, які здійснюють державну реєстрацію прав відповідно до покладених на них законом обов`язків.

Згідно з частиною 3 статті 37-1 Закону № 1952-IV технічний адміністратор Державного реєстру прав у день надходження рішень, передбачених пунктами 1 і 2 частини другої цієї статті, забезпечує їх негайне виконання.

У разі прийняття рішення про тимчасове блокування або анулювання доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав Міністерство юстиції України вирішує питання про передачу на розгляд суб`єкту державної реєстрації прав, що забезпечує зберігання реєстраційних справ у паперовій формі, документів, що подані для проведення реєстраційних дій та перебувають на розгляді у відповідного державного реєстратора.

У разі прийняття рішення про тимчасове блокування або анулювання доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав щодо нотаріуса йому забезпечується доступ до Державного реєстру прав у режимі отримання інформації для здійснення нотаріальної діяльності відповідно до закону.

Порядок здійснення контролю, проведення камеральних перевірок, під час здійснення контролю та проведення перевірок, критерії, за якими здійснюється моніторинг, критерії, за якими визначається ступінь відповідальності за відповідні порушення, допущені в сфері державної реєстрації, визначаються Кабінетом Міністрів України (ч.4 ст.37-1 Закону № 1952-IV).

Відповідно до Порядку здійснення Міністерством юстиції контролю за діяльністю у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, зареєстрованого постановою Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2016 року № 990 (далі - Порядок №990), останній визначає процедуру здійснення Мін`юстом контролю за діяльністю у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - сфера державної реєстрації), критерії, за якими здійснюється моніторинг реєстраційних дій в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - реєстри), та визначається ступінь відповідальності за порушення у сфері державної реєстрації.

Дія цього Порядку не поширюється на розгляд скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, територіального органу Мін`юсту, що здійснюється відповідно до статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та статті 34 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань».

Згідно з пунктом 14 Порядку №990 за результатами проведення камеральної перевірки у разі наявності порушень встановленого законом порядку державної реєстрації на підставі акта комісії про проведення камеральної перевірки Мін`юстом приймається вмотивоване рішення про результати проведення камеральної перевірки та притягнення державного реєстратора, уповноваженої особи суб`єкта державної реєстрації до передбаченої законом відповідальності з урахуванням вчинених одноразового грубого чи неодноразових істотних порушень законів під час проведення реєстраційних дій в реєстрах, а також з урахуванням наявних у Мін`юсті відомостей щодо неодноразового застосування до відповідного державного реєстратора протягом останніх дванадцяти місяців заходів, пов`язаних з тимчасовим блокуванням чи анулюванням доступу до реєстрів (п. 14 Порядку №990).

Пунктом 16 Порядку №990 визначено, що у разі виявлення у діях державного реєстратора, уповноваженої особи суб`єкта державної реєстрації одноразового грубого чи неодноразових істотних порушень законів під час проведення реєстраційних дій в реєстрах, а також у разі, коли у Мін`юсту наявні відомості щодо неодноразового застосування до такого державного реєстратора протягом останніх дванадцяти місяців заходів, пов`язаних з тимчасовим блокуванням чи анулюванням доступу до реєстрів, застосовується пункт 2 частини другої статті 37-1 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та/або пункт 2 частини другої статті 34-1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань».

У разі коли державним реєстратором є нотаріус, застосовується пункт 4 частини другої статті 37-1 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та/або пункт 4 частини другої статті 34-1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань».

Згідно пункту 20 Порядку №990 результати проведення камеральної перевірки (акти/довідки про проведення камеральної перевірки, рішення Мін`юсту про результати проведення камеральної перевірки та притягнення державного реєстратора, уповноваженої особи суб`єкта державної реєстрації, нотаріуса до передбаченої законом відповідальності) зберігаються в Мін`юсті разом з іншими матеріалами такої перевірки.

Мін`юст не пізніше ніж через два робочих дні з дня прийняття ним рішення про результати проведення камеральної перевірки та притягнення державного реєстратора, уповноваженої особи суб`єкта державної реєстрації до передбаченої законом відповідальності надсилає суб`єкту державної реєстрації, у трудових відносинах з яким перебуває державний реєстратор, уповноважена особа, чи нотаріусу примірник відповідного рішення Мін`юсту та акт про проведення камеральної перевірки в електронній формі з використанням системи електронного документообігу чи у разі відсутності такої системи - на електронну адресу, розміщену на офіційному веб-сайті суб`єкта державної реєстрації. У разі відсутності на офіційному веб-сайті суб`єкта державної реєстрації інформації про електронну адресу чи у разі прийняття рішення про проведення камеральної перевірки щодо нотаріуса засвідчена відповідно до законодавства копія відповідного рішення Мін`юсту та акт про проведення камеральної перевірки в паперовій формі надсилаються на поштову адресу відповідного суб`єкта, нотаріуса.

Рішення, дії або бездіяльність Мін`юсту під час здійснення контролю за діяльністю у сфері державної реєстрації можуть бути оскаржені до суду (п. 34 Порядку №990).

Судом встановлено, що камеральна перевірка проводилась на підставі листів Шевченківської окружної прокуратури м. Києва від 27.06.2023 №41-6670вих-23 (вх.№99211-7-23 від 27.06.2023, вх.№99525-7-23 від 27.06.2023), відповідно до статті 37-1 Закону №1952-IV, підпункту 4 пункту 4 Порядку №990, про що відповідачем видано наказ про проведення камеральної перевірки позивача від 27.07.2023 №1854/7.

Камеральною перевіркою встановлено, що за результатом розгляду заяви про державну реєстрацію права власності від 09.02.2022 № 50915115, поданої Непогодовим Михайлом Миколайовичем в інтересах товариства з обмеженою відповідальністю «Дарунок Плюс» приватним нотаріусом ОСОБА_1 прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 14.02.2022 № 63438679, на підставі якого відкрито розділ № 2581433880000 на нежитлову будівлю літ. «Г», розташовану за адресою: м. Київ, вул. Вербицького Архітектора, буд. 36-А (далі - Об`єкт), проведено державну реєстрацію права власності за заявником (номер запису 46687105).

Згідно з відомостями Державного реєстру прав до заяви додано:

- інформаційну довідку від 10.02.2022 НЖ-2022 № 174, видану комунальним підприємством Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» щодо відсутності реєстрації права власності на Об`єкт;

- довідку про показники об`єкта нерухомого майна від 01.02.2022 № 838, виготовлену фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 (далі - Довідка № 838).

Апелянтом вказано, що приватним нотаріусом ОСОБА_1 при розгляді заяви порушено вимоги статей 3, 10, 18, 24 Закону, пунктів 12, 40, 77, 78, 79 Порядку № 1127, оскільки проведено державну реєстрацію прав без отримання відомостей з ЄДЕССБ про прийняття об`єкта нерухомого майна в експлуатацію та про присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси; на підставі документів, які не дають змоги встановити набуття речових прав на нерухоме майно.

Також, в акті перевірки вказано, що «за результатом розгляду заяви про державну реєстрацію права власності №50300191 приватним нотаріусом ОСОБА_1 прийнято відповідне рішення, відкрито розділ та проведено державну реєстрацію прав власності. До заяви було надано ідентичний пакет документів, як до заяви-1, у зв`язку з чим приватним нотаріусом ОСОБА_1 допущено аналогічні порушення вимог статей 3, 10, 18, 24 Закону, пунктів 12, 40, 77, 78, 79 Порядку № 1127.».

Крім того, в акті перевірки вказано, за результатом розгляду заяви про державну реєстрацію права власності від 10.02.2022 № 50929034, поданої Рейвах Тетяною Миколаївною в інтересах товариства з додатковою відповідальністю «Будіндустрія-Два» приватним нотаріусом ОСОБА_1 прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 14.02.2022 № 63437062, на підставі якого відкрито розділ № 2581369080000 на будівлю водонапірної башти літ « 2К», розташовану за адресою: м. Київ, вул. Набережно-Корчуватська, буд. 136 (далі - Об`єкт), проведено державну реєстрацію права власності за заявником (номер запису 46685705).

Згідно з відомостями Державного реєстру прав до заяви додано:

- висновок щодо технічного стану об`єкта нерухомого майна від 10.11.2021 №531, виготовлений ТОВ «Бюро Літер «М»;

- інформаційну довідку від 10.02.2022 НЖ-2022 № 172, видану комунальним підприємством Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» щодо відсутності реєстрації права власності на Об`єкт;

- довідку від 12.01.2022 №1/011222, видану товариству з додатковою відповідальністю «Будіндустрія-Два» щодо обліку Об`єкта на балансі підприємства.

На думку відповідача, приватним нотаріусом ОСОБА_1 при розгляді вказаної заяви порушено вимоги статей 3, 10, 18, 24 Закону, пунктів 12, 40, 77, 78, 79 Порядку № 1127, оскільки проведено державну реєстрацію прав: без отримання відомостей з ЄДЕССБ про прийняття об`єкта нерухомого майна в експлуатацію та про присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси; на підставі документів, які не дають змоги встановити набуття речових прав на нерухоме майно.

Також, в акті перевірки вказано, що «за результатом розгляду заяв про державну реєстрацію права власності №49804198, №50010713 приватним нотаріусом ОСОБА_1 прийнято відповідні рішення, відкрито розділи та проведено державну реєстрацію прав власності та допущено аналогічні, як при розгляді Заяви-2, порушення вимог статей 3, 10, 18, 24 Закону, пунктів 12, 40, 77, 78, 79 Порядку № 1127.».

Крім того, в акті перевірки вказано, за результатом розгляду заяви про державну реєстрацію права власності від 05.10.2021 № 48268017, поданої ОСОБА_3 в інтересах товариства з обмеженою відповідальністю «Українська консалтингова компанія» приватним нотаріусом ОСОБА_1 прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 12.10.2021 № 60912253, на підставі якого відкрито розділ № 2478009280000 на нежитлову будівлю літ «А», розташовану за адресою: АДРЕСА_1 (далі - Об`єкт), проведено державну реєстрацію права власності за заявником (номер запису 44443504).

Згідно з відомостями Державного реєстру прав до заяви додано:

- довідку про показники об`єкта нерухомого майна від 29.09.2021 №651, виготовлену ФОП ОСОБА_2 (далі - Довідка №651);

- довідку про підтвердження поштової адреси від 29.09.2021 №651, виготовлену ФОП ОСОБА_2 (далі - Довідка);

- інформаційну довідку від 05.10.2021 НЖ-2022 № 1667, видану комунальним підприємством Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» щодо відсутності реєстрації права власності на Об`єкт.

З відомостей з Державного реєстру прав встановлено, що заявником до заяви не було подано, а позивачем не витребувано, документ, що засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта та документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси.

На думку відповідача, приватним нотаріусом ОСОБА_1 при розгляді вказаної заяви порушено вимоги статей 3, 10, 18, 24 Закону, пунктів 12, 40, 41 Порядку № 1127, оскільки проведено державну реєстрацію прав: без документа, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта; без документа, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси; на підставі документів, які не дають змоги встановити набуття речових прав на нерухоме майно.

Також, в акті перевірки вказано, що «за результатом розгляду заяви про державну реєстрацію права власності №45491511 приватним нотаріусом ОСОБА_1 прийнято відповідне рішення, відкрито розділ та проведено державну реєстрацію прав власності та допущено аналогічні, як при розгляді Заяви-3, порушення вимог статей 3, 10, 18, 24 Закону, пунктів 12, 40, 41 Порядку № 1127.».

Крім того, в акті перевірки вказано, за результатом розгляду заяви про державну реєстрацію права власності від 27.01.2022 № 50656993, поданої ОСОБА_4 приватним нотаріусом ОСОБА_1 прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 28.01.2022 № 63127434, на підставі якого відкрито розділ № 2568766180000 на нежитлову будівлю літ. «А», розташовану за адресою: АДРЕСА_2 (далі - Об`єкт), проведено державну реєстрацію права власності за заявником (номер запису 46411056).

Згідно з відомостями Державного реєстру прав до заяви додано:

- інформаційну довідку від 28.01.2022 НЖ-2022 № 113, видану комунальним підприємством Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» щодо відсутності реєстрації права власності на Об`єкт;

- довідку про технічні показники об`єкта нерухомого майна та підтвердження поштової адреси від 30.09.2021 № 17/09, виготовлену фізичною особою - підприємцем ОСОБА_5 (далі - Довідка № 17/09).

На думку відповідача, приватним нотаріусом ОСОБА_1 при розгляді вказаної заяви порушено вимоги статей 3, 10, 18, 24 Закону, пунктів 12, 40, 77, 78, 79 Порядку № 1127, оскільки проведено державну реєстрацію прав без отримання відомостей з ЄДЕССБ про прийняття об`єкта нерухомого майна в експлуатацію та про присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси; на підставі документів, які не дають змоги встановити набуття речових прав на нерухоме майно.

Також, в акті перевірки вказано, що за результатом розгляду заяви про державну реєстрацію права власності №50272977 приватним нотаріусом ОСОБА_1 прийнято відповідне рішення, відкрито розділ та проведено державну реєстрацію прав власності та допущено аналогічні порушення вимог статей 3, 10, 18, 24 Закону, пунктів 12, 40, 77, 78, 79 Порядку № 1127.

Крім того, в акті перевірки вказано, за результатом розгляду заяви про державну реєстрацію права власності від 14.01.2022 № 50399350, поданої ОСОБА_6 приватним нотаріусом ОСОБА_1 прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 17.01.2022 № 62887524, на підставі якого відкрито розділ № 2558445980000 на нежитлову будівлю літ. «А», розташовану за адресою: АДРЕСА_3 (далі - Об`єкт), проведено державну реєстрацію права власності за заявником (номер запису 46196361).

Згідно з відомостями Державного реєстру прав до заяви додано:

довідку про технічні показники об`єкта нерухомого майна від 17.11.2021 №231, виготовлену ФОП ОСОБА_7 ;

інформаційну довідку від 13.01.2022 НЖ-2022 № 26, видану комунальним підприємством Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» щодо відсутності реєстрації права власності на Об`єкт.

На думку відповідача, приватним нотаріусом ОСОБА_1 при розгляді вказаної заяви порушено вимоги статей 3, 10, 18, 24 Закону, пунктів 12, 40, 77, 78, 79 Порядку № 1127, оскільки проведено державну реєстрацію прав без отримання відомостей з ЄДЕССБ про прийняття об`єкта нерухомого майна в експлуатацію та про присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси.

Також, в акті перевірки вказано, що «за результатом розгляду заяви про державну реєстрацію права власності №48995832 приватним нотаріусом ОСОБА_1 прийнято відповідне рішення, відкрито розділ та проведено державну реєстрацію прав власності та допущено аналогічні, як при розгляді заяви-5, порушення вимог статей 3, 10, 18, 24 Закону, пунктів 12, 40, 77, 78, 79 Порядку № 1127.».

Враховуючи зазначене, відповідач стверджує, що позивач зобов`язаний був перевірити та встановити відповідність заявлених прав та документів, поданих для проведення реєстраційних дій вимогам законодавства, чим спростовується твердження позивача про відсутність у неї такого обов`язку.

Так, в розумінні пункту 8 частини 1 статті 2 Закону №1952-IV реєстраційна справа - сукупність документів, на підставі яких проведено реєстраційні дії, а також документів, сформованих у процесі проведення таких реєстраційних дій, що зберігаються у паперовій та електронній формі.

Згідно з частиною 1 статті 5 Закону №1952-IV (в редакції, чинній станом на час вчинення реєстраційних дій) у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення.

Відповідно до частин 1-3 статті 17 Закону №1952-IV реєстраційна справа формується у паперовій та електронній формі після відкриття розділу на об`єкт нерухомого майна у Державному реєстрі прав та внесення до нього відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження та зберігається протягом всього часу існування об`єкта.

У випадках проведення нотаріусами державної реєстрації речових прав та їх обтяжень у результаті вчинення нотаріальних дій реєстраційна справа формується в електронній формі.

Реєстраційній справі присвоюється реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна.

Реєстраційна справа включає заяви на проведення реєстраційних дій, документи, на підставі яких проведено реєстраційні дії, документи, сформовані за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав під час проведення таких реєстраційних дій, а також відомості з реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем, отримані державним реєстратором шляхом безпосереднього доступу до них чи в порядку інформаційної взаємодії таких систем з Державним реєстром прав, запити державного реєстратора та документи, отримані із паперових носіїв інформації, що містять відомості про зареєстровані речові права до 1 січня 2013 року.

Реєстраційна справа ведеться в електронній формі та формується автоматично за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав, до якої за результатом проведення кожної реєстраційної дії щодо об`єкта нерухомого майна автоматично включаються заяви, сформовані або подані в електронній формі, електронні копії документів, на підставі яких проведено реєстраційні дії, поданих у паперовій формі, документи, на підставі яких проведено реєстраційні дії, подані в електронній формі, документи в електронній формі, сформовані за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав під час проведення таких реєстраційних дій, а також відомості реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем, отримані державним реєстратором в електронній формі шляхом безпосереднього доступу до них чи в порядку інформаційної взаємодії таких систем з Державним реєстром прав, електронні копії запитів державного реєстратора в паперовій формі та документів, отриманих із паперових носіїв інформації, що містять відомості про зареєстровані речові права до 1 січня 2013 року.

Документи, подані заявником для проведення реєстраційних дій в паперовій формі, підлягають поверненню такому заявнику. Заява, подана в паперовій формі, документ про сплату адміністративного збору, запити державного реєстратора в паперовій формі та документи, отримані із паперових носіїв інформації, що містять відомості про зареєстровані речові права до 1 січня 2013 року, за результатом проведення реєстраційних дій заявнику не повертаються та зберігаються державним реєстратором, яким проведено реєстраційну дію, протягом трьох років.

Реєстраційна справа в паперовій формі зберігається протягом десяти років з дати її закриття. Після закінчення цього строку реєстраційні справи в паперовій формі, не внесені за результатами експертизи їх цінності до Національного архівного фонду, знищуються в установленому законодавством порядку.

Реєстраційна справа в електронній формі зберігається в Державному реєстрі речових прав постійно.

Відповідно до статті 18 Закону №1952-IV (у відповідній редакції) визначено порядок проведення Державної реєстрації прав, а саме: 1) прийняття/отримання документів для державної реєстрації прав, формування та реєстрація заяви в базі даних заяв; 2) виготовлення електронних копій документів, поданих для державної реєстрації прав, шляхом сканування (у разі подання документів у паперовій формі) та їх розміщення у Державному реєстрі прав; 3) встановлення черговості розгляду заяв, зареєстрованих у базі даних заяв; 4) перевірка документів та/або відомостей Державного реєстру прав, відомостей реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень; 5) прийняття рішення про державну реєстрацію прав (у разі відсутності підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав); 6) відкриття розділу в Державному реєстрі прав та/або внесення до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідних відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об`єкти та суб`єктів цих прав; 7) формування витягу з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав для подальшого використання заявником; 8) видача/отримання документів за результатом розгляду заяви.

Частиною другою статті 18 Закону №1952-IV передбачено, що Перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Державні реєстратори зобов`язані надавати до відома заявників інформацію про перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав.

Згідно Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1127 (далі Порядок №1127, у відповідній редакції) визначено умови, підстави та процедуру проведення відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, об`єкти незавершеного будівництва та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав), перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов`язки суб`єктів у сфері державної реєстрації прав, а також умови, підстави та процедуру взяття на облік безхазяйного нерухомого майна.

Відповідно до пункту 40 Порядку №1127 державна реєстрація прав проводиться на підставі документів, необхідних для відповідної реєстрації, передбачених Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», іншими законами України та цим Порядком.

Пунктом 10 Порядку №1127 передбачено, що під час формування та реєстрації заяви державний реєстратор виготовляє електронні копії оригіналів документів чи відповідно оформлених копій документів у випадку, передбаченому абзацом другим пункту 7 цього Порядку, поданих заявником для державної реєстрації прав, шляхом їх сканування та долучає до відповідної заяви.

Пунктами 1 та 2 частини третьої статті 10 Закону №1952-IV визначено, що державний реєстратор:

- встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов`язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом; відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав; відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов`язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації;

- перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення, що кореспондується із п.12 Порядку №1127.

Абзацом 2 пункту 12 Порядку №1127 визначено, що під час розгляду заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор використовує відомості Державного реєстру прав, зокрема його невід`ємної архівної складової частини, а також Державного земельного кадастру, Єдиного реєстру дозвільних документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів (далі - Єдиний реєстр документів), а також відомості інших реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем, держателем (розпорядником, володільцем, адміністратором) яких є державні органи, шляхом безпосереднього доступу до них чи у порядку інформаційної взаємодії з Державним реєстром прав.

Державний реєстратор у разі наявності в нього паперових носіїв інформації (реєстрових книг, реєстраційних справ, ведення яких здійснювали підприємства бюро технічної інвентаризації) використовує також відомості, які містяться на відповідних носіях інформації.

Пунктом 13 Порядку №1127 визначено, що у разі коли під час розгляду заяви державним реєстратором встановлено наявність раніше зареєстрованих інших заяв на це саме майно, ніж заява, що ним розглядається, державний реєстратор невідкладно приймає рішення про розгляд заяви після прийняття рішення щодо державної реєстрації прав або щодо відмови в такій реєстрації за результатом розгляду заяви, яка зареєстрована в базі даних заяв раніше.

Черговість розгляду заяв застосовується як під час розгляду заяв про державну реєстрацію речових прав, так і під час розгляду заяв про державну реєстрацію обтяжень таких прав.

У разі коли заявник за власним бажанням отримує рішення державного реєстратора щодо черговості розгляду заяви у паперовій формі особисто, державний реєстратор відповідно до закону встановлює особу заявника та перевіряє обсяг його повноважень.

У разі коли під час розгляду заяви встановлено наявність підстав, передбачених законом для зупинення розгляду заяви, державний реєстратор невідкладно приймає рішення щодо зупинення розгляду заяви (п.14 Порядку №1127).

За результатом розгляду заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор приймає рішення щодо державної реєстрації прав або щодо відмови в такій реєстрації. Рішення щодо державної реєстрації прав або щодо відмови в такій реєстрації за умови вчинення дій та/або процедур, передбачених цим Порядком під час розгляду заяви, приймається державним реєстратором у будь-який час до закінчення строку державної реєстрації прав (п.18 Порядку №1127).

Державний реєстратор за результатом прийнятого рішення щодо державної реєстрації прав відкриває та/або закриває розділи в Державному реєстрі прав, вносить до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідні відомості про речові права на нерухоме майно та їх обтяження (п.19 Порядку №1127).

За приписами пункту 42 Порядку №1127 вбачається, що для державної реєстрації права власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 р., подаються:

1) технічний паспорт на об`єкт нерухомого майна;

2) документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси.

Документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси, не вимагається у разі, коли державна реєстрація права власності проводиться на індивідуальний (садибний) житловий будинок, садовий, дачний будинок, збудований на земельній ділянці, право власності на яку зареєстровано в Державному реєстрі прав. У такому разі заявник в поданій заяві обов`язково зазначає відомості про кадастровий номер відповідної земельної ділянки, за яким державним реєстратором отримуються відомості Державного земельного кадастру з метою встановлення місця розташування земельної ділянки, на якій споруджено відповідний об`єкт, для подальшого відображення таких відомостей як адреси об`єкта нерухомого майна.

У разі коли індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що були закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 р. та розташовані на територіях сільських, селищних, міських рад, якими відповідно до законодавства здійснювалося ведення погосподарського обліку, замість документів, передбачених цим пунктом, можуть бути подані документи, передбачені статтею 31 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Відповідно до статті 31 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» для проведення державної реєстрації прав власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що були закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 року та розташовані на територіях сільських, селищних, міських рад, якими відповідно до законодавства здійснювалося ведення погосподарського обліку, і щодо зазначених об`єктів нерухомості раніше не проводилася державна реєстрація прав власності, подаються: 1) виписка із погосподарської книги, надана виконавчим органом сільської ради (якщо такий орган не створений - сільським головою), селищної, міської ради або відповідною архівною установою; 2) документ, що посвідчує речове право на земельну ділянку під таким об`єктом, крім випадку, коли таке речове право зареєстровано в Державному реєстрі прав.

Для проведення державної реєстрації прав власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що були закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 року та розташовані на територіях сільських, селищних, міських рад, якими відповідно до законодавства здійснювалося ведення погосподарського обліку, проведення технічної інвентаризації щодо зазначених об`єктів нерухомості є необов`язковим.

При цьому, відповідно до статті 22 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, що документи, що подаються для державної реєстрації прав, повинні відповідати вимогам, встановленим цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідальність за достовірність даних, що містяться в документах, поданих для державної реєстрації прав, несе заявник, якщо інше не встановлено судом.

Державний реєстратор не наділений знаннями, якими міг встановити, що поданий пакет документів для проведення державної реєстрації прав та їх обтяжень є такими, що виготовлені з порушеннями діючого законодавства.

Так, за твердженнями позивача перед здійсненням реєстраційних дій подані документи у реєстратора не викликали сумнівів та не надавали підстав для відмови у проведенні державної реєстрації прав чи їх зупинення.

Як зазначив позивач, всі документи були відскановані та додані до розділу Державного реєстру прав.

Крім того, позивачем було перевірено наявність у Реєстрі атестованих осіб архітектурно-будівельної комісії виконавець інвентаризаційних робіт, відповідної довідки та технічного паспорту вищевказаного житлового будинку в ЄДЕССБ, що є свідченням правомірності технічних паспортів та справжності викладених у них інформації.

Таким чином, твердження відповідача про те, що позивачем здійснено реєстрацію речових прав на нерухоме майно без присвоєння поштової адреси та без отримання відомостей з ЄДЕССБ не відповідає дійсності.

Між тим, як зазначив позивач, документи, які подавались заявниками для державної реєстрації права власності, виготовлялись уповноваженими на це державними органами і державний реєстратор лише переносив відомості, зазначені в таких документах без скорочень, перекручувань чи інше до Державного реєстру.

Щодо тверджень відповідача про те, що технічна інвентаризація проводилась відносно громадського будинку, а приватним нотаріусом ОСОБА_1 внесено відомості до Державного реєстру прав на нежитлову будівлю, суд погоджується з доводами позивача, що господарські будівлі відносяться до групи об`єктів нежитлової нерухомості.

Таким чином, посилання відповідача, що позивачем невірно внесено відомості до Державного реєстру прав є недоведеними та безпідставними.

Відповідачем не вказано які саме документи подавались та в чому полягає їх невідповідність вимогам законодавства, як наслідок, не підтверджено неправомірність внесення позивачем відомостей до Державного реєстру прав та порушення ним вимог Закону та Порядку № 1127.

Виходячи з наведених норм законодавства, а також дій, вчинених приватним нотаріусом у даному випадку, суд зазначає, що відповідачем у повному обсязі не досліджено документів щодо реєстрації прав та їх обтяжень на об`єкти нерухомості, та не перевірено належним чином усі наявні документи як в електронній, так і паперовій справі.

Акт перевірки також не містить таких обґрунтувань.

Колегія суддів погоджується з тим, що акт перевірки не містить підтверджень тому, що державний реєстратор мала витребувати додаткові документи на підтвердження адреси спірного об`єкту та за наявності обставин недостатності таких документів прийняти рішення про зупинення розгляду заяви, посилання в акті на пункти Порядку №1127, Закон України «Про регулювання містобудівної документації» не є достатнім для фіксування вказаних висновків.

Порядок ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 № 1141 (далі Порядок № 1141 в редакції, чинній на момент прийняття рішення про державну реєстрацію прав).

Абзацом 2 підпункту 13 пункту 4 Порядку № 1141 передбачено, що ведення Державного реєстру прав здійснюється за допомогою технічних і програмних засобів, які забезпечують, серед іншого автоматизацію та контроль процесів проведення реєстраційних дій, зокрема автоматичне внесення відомостей про нерухоме майно на підставі відомостей, отриманих з Державного земельного кадастру та Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, контроль за внесенням відомостей про речові права на нерухоме майно, обтяження таких прав, автоматичну перевірку та внесення відомостей про ідентифікованого суб`єкта речового права, обтяження на підставі відомостей, отриманих з Державного реєстру актів цивільного стану громадян, Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Пунктом 19 Порядку № 1141 визначено, що програмні засоби ведення Державного реєстру прав забезпечують пошук відомостей про:

зареєстровані у базі даних заяв заяви у сфері державної реєстрації прав, судові рішення щодо заборони (скасування заборони) вчинення реєстраційних дій;

речові права на нерухоме майно, обтяження таких прав, у тому числі у невід`ємній архівній складовій частині Державного реєстру прав;

сформовані рішення, інформацію та витяги з Державного реєстру прав;

реєстраційні справи в електронній формі, відкриті на об`єкт нерухомого майна, та документи, що містяться в них;

стан розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав, результати надання адміністративних послуг у сфері державної реєстрації прав.

Відповідно до пункту 21 Порядку №1141 пошук відомостей у Державному реєстрі прав про речові права на нерухоме майно, обтяження таких прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, здійснюється за одним або кількома ідентифікаторами, передбаченими абзацами другим - четвертим пункту 20 цього Порядку, а також за такими ідентифікаторами для юридичних осіб:

- повне найменування юридичної особи;

- ідентифікаційний код згідно з ЄДРПОУ.

Водночас, Порядок № 1141 не передбачає здійснення пошук відомостей щодо створення юридичної особи, а лише зобов`язує ідентифікувати юридичну особу та перевірити повноваження особи, яка діє від її імені.

Відтак, відповідачем безпідставно зазначено, що приватним нотаріусом ОСОБА_1, за результатами розгляду заяв №№ 50915115, 50300191, 50929034, 49804198, 50010713, 48268017, 45491511, 50656993, 50272977, 62887524, 48995832, прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень з порушенням вимог статей 3, 10, 18, 24 Закону, пунктів 12, 40, 77, 78, 79 Порядку № 1127.

Міністерством юстиції України під час перевірки заяв №№ 48268017, 45491511, 50656993, 50272977, 62887524, 48995832 зазначено, що приватним нотаріусом ОСОБА_1 проведено державну реєстрацію без відомостей про прийняття об`єкту нерухомого майна в експлуатацію. Водночас, не взявши до уваги, що об`єкти нерухомого майна побудовано до 1991 року, а отже не належать до категорії самочинного будівництва та не потребують прийняття в експлуатацію, а отже відповідають Державним будівельним нормам та готові до експлуатації.

Відповідачем не доведено належними і допустимими доказами те, що державна реєстрація стосувалася саме об`єктів, що підпадають під пункт 41 Порядку №1127.

Водночас, колегія суддів враховує, що спірний наказ не містить конкретних мотивів та обґрунтувань щодо прийнятого рішення про анулювання позивачу доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а містить посилання лише на акт перевірки.

Як було зазначено вище, суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною другою статті 2 КАС України критеріям, не може втручатися у дискрецію суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

У постанові від 08.07.2021 у справі №640/25601/19 Верховний Суд дійшов висновку, що законодавець, наділяючи Міністерство юстиції України функціями контролю у сфері державної реєстрації прав та визначаючи порядок застосування ним видів заходів впливу до державних реєстраторів, як контролюючий орган зобов`язаний мотивувати таке рішення.

Таким чином, Міністерство юстиції України зобов`язане навести підстави прийняття такого рішення, зазначити належні і достатні мотиви, за яких застосовано саме такий захід впливу, та обґрунтувати строки його застосування.

Верховний суд у постанові від 09 листопада 2020 року у справі № 160/9698/19 вказав, що Міністерство юстиції України як суб`єкт владних повноважень за наслідками камеральної перевірки має право тимчасово обмежувати доступ до Державного реєстру прав, але водночас в силу приписів Закону 1952-IV таке рішення повинно бути вмотивованим, тобто мати зрозуміле і обґрунтоване пояснення.

Також при розгляді справи судом враховано правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 18 березня 2020 року у справі №804/4518/17.

Колегія суддів при розгляді апеляційної скарги вказує на імперативні приписи ч. 5 ст. 242 КАС України, якими передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідачем в доводах апеляційної скарги жодним чином не обґрунтовано наявність підстав для відступу від вищевказаної правової позиції Верховного Суду, яка під час розгляду справи була правомірно врахована судом першої інстанції на виконання вимог ч. 5 ст. 242 КАС України.

Таким чином, оскаржуваний наказ щодо тимчасового блокування доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно винесений за умов неповного встановлення обставин, без чіткого з`ясування наявності або відсутності документів, тобто наказ видано необґрунтовано, без урахування всіх обставин, що мали значення для прийняття рішення.

При розгляді доводів апелянта, суд апеляційної інстанції акцентує увагу на тому, що анулювання доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав є одним з видів найсуворіших санкцій за порушення вимог законодавства України в сфері державної реєстрації, а тому такі рішення мають прийматися з урахуванням принципу пропорційності, який має на меті досягнення балансу між публічними інтересами та індивідуальними інтересами особи, а також між цілями та засобами їх досягнення.

Визначаючи вид стягнення, відповідач повинен був врахувати характер порушення, його систематичність, сукупність з іншими порушеннями, наявність/відсутність негативних наслідків з відображенням цих обставин у спірному наказі про застосування заходу стягнення, чого останнім належно зроблено не було, та не доведено наявності достатніх підстав для застосування такого суворого виду санкції оскаржуваним наказом.

В контексті викладеного, колегія суддів погоджується з тим, що відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не доведено правомірність та обґрунтованість виданого ним оскаржуваного наказу, який є протиправним та правомірно скасований судом першої інстанції.

Колегією суддів встановлено, що судом першої інстанції було у повній мірі встановлено обставини справи, яким надано належну правову оцінку із дотриманням діючих норм матеріального та процесуального права.

Інші доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки не спростовують висновки суду першої інстанції. Належних обґрунтувань неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права апеляційна скарга відповідача не містить.

Згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.

Перевіривши мотивування судового рішення та доводи апеляційної скарги, відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду, врахувавши ст. 6 КАС України, відповідно до якої суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 242, 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України,

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Міністерства юстиції України на рішення Київського окружного адміністративного суду від 25 червня 2024 року у справі за адміністративним позовом приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії - залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 25 червня 2024 року - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Суддя-доповідач В. В. Кузьменко

Судді: Я.М. Василенко

О.М. Оксененко

Повний текст постанови складено 09.12.2024.