Постанова

від 03.12.2024 по справі 320/1141/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/1141/23 Головуючий у 1 інстанції: Щавінський В.Р.

Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача Вівдиченко Т.Р.

Суддів Аліменка В.О.

Ключковича В.Ю.

За участю секретаря Заміхановської Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ХОЛДИНГ СТАЛЬНИХ КОНСТРУКЦІЙ» на рішення Київського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2024 року у справі за адміністративним позовом Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС України до Товариства з обмеженою відповідальністю «ХОЛДИНГ СТАЛЬНИХ КОНСТРУКЦІЙ» про стягнення податкового боргу, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач - Головне управління ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС України (далі - ГУ ДПС у м. Києві) звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ХОЛДИНГ СТАЛЬНИХ КОНСТРУКЦІЙ» (далі - ТОВ «ХОЛДИНГ СТАЛЬНИХ КОНСТРУКЦІЙ», Товариство), в якому просив стягнути з розрахункових рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю «ХОЛДИНГ СТАЛЬНИХ КОНСТРУКЦІЙ» (код ЄДРПОУ 33154479) податковий борг у розмірі 228 637,41 гривень.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2024 року адміністративний позов задоволено повністю. Стягнуто з розрахункових рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю "Холдинг Стальних Конструкцій" (03115, м. Київ, проспект Перемоги, 104, код ЄДРПОУ: 33154479) податковий борг у розмірі 228637 (двісті двадцять вісім шістсот тридцять сім) грн. 41 коп.

Не погодившись із рішенням суду, відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ХОЛДИНГ СТАЛЬНИХ КОНСТРУКЦІЙ» звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Зокрема, апелянт вказує, що 16 липня 2019 року Товариство через канцелярію ДФС України подало скаргу на податкове повідомлення-рішення (вх.№29287/6), в якій просило скасувати в повному обсязі податкове повідомлення-рішення №0039991406 від 27.06.2019 р на загальну суму штрафу в розмірі 228 637,41 грн. При цьому, апелянт зазначає, що не отримував жодного рішення за своєю скаргою ні в строки, визначені ст.56 ПК України, ні на момент звернення з цією апеляційною скаргою. Таким чином, на переконання апелянта, в силу прямої імперативної норми п.56.9 ПК України, скарга Товариства вважається повністю задоволеною 06 серпня 2019 року, а податкове повідомлення-рішення скасованим в повному обсязі. Як наслідок, у податкового органу відсутнє право на звернення до суду з вимогою про стягнення податкового боргу.

29 жовтня 2024 року до Шостого апеляційного адміністративного суду від позивача - Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС України надійшли додаткові пояснення у справі.

У даних пояснення податковий орган, зокрема, зазначає, що, відповідно до ІКС «Адміністративне та судове оскарження», скарга подана ТОВ «ХОЛДИНГ СТАЛЬНИХ КОНСТРУКЦІЙ» від 16.07.2019 № 29287/6 була розглянута ДФС та направлена стороні.

04 листопада 2024 року до суду апеляційної інстанції від відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «ХОЛДИНГ СТАЛЬНИХ КОНСТРУКЦІЙ» надійшли письмові пояснення по справі, в яких вказує, що запис в системі податкового органу не є доказом відправки рішення ДПС, а також того, що на поштовому конверті було вірно вказано отримувача (Товариство) і його податкову адресу.

Протокольною ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 листопада 2024 року витребувано в Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС України належним чином завірену копію рішення ДФС України, що прийняте за результатом розгляду скарги ТОВ «ХОЛДИНГ СТАЛЬНИХ КОНСТРУКЦІЙ» від 16.07.2019 на податкове повідомлення-рішення №0039991406 від 27.06.2019, а також, докази направлення вищевказаного рішення ДФС України на адресу ТОВ «ХОЛДИНГ СТАЛЬНИХ КОНСТРУКЦІЙ» чи докази його вручення.

27 листопада 2024 року до Шостого апеляційного адміністративного суду від позивача - Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС України надійшла заява про продовження процесуального строку, в якій просить продовжити процесуальний строк для надання витребуваних документів.

В обґрунтування заяви позивач вказав, що, у зв`язку з реорганізацією ДФС України, яким винесено рішення по скарзі на податкове повідомлення-рішення № 0039991406 від 27.06.2019, виникають труднощі з його отримання через те, що орган, який виносив це рішення більше не функціонує, а правонаступником цього органу є ДПС України. Для забезпечення виконання вимог ухвали суду, ГУ ДПС у м. Києві направило лист до ДПС України про надання завіреної належним чином копію рішення по скарзі та докази його направлення ТОВ «ХОЛДИНГ СТЛЬНИХ КОНСТРУКЦІЙ». Однак, для отримання відповіді від ДПС України необхідно більше часу.

Разом з тим, до заяви про продовження процесуального строку Головним управлінням ДПС у м. Києві, як відокремленим підрозділом ДПС України не надано будь-яких доказів звернення до ДПС України з метою отримання відповідних доказів для подальшого надання їх до суду.

Оскільки, Головним управлінням ДПС у м. Києві, як відокремленим підрозділом ДПС України не надано будь-яких доказів вчинення дій, спрямованих на виконання вимог ухвали суду від 05.11.2024, беручи до уваги надання судом апеляційної інстанції податковому органу майже один місяць часу, враховуючи заперечення представника ТОВ «ХОЛДИНГ СТАЛЬНИХ КОНСТРУКЦІЙ», а також, вимоги частини 2 статі 77 КАС України, колегією суддів відмовлено у задоволенні заяви Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС України про продовження процесуального строку.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які з`явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «ХОЛДИНГ СТАЛЬНИХ КОНСТРУКЦІЙ» (код ЄДРПОУ: 33154479) перебуває на обліку в ГУ ДПС у м. Києві, є платником податків за основним місцем обліку та має заборгованість перед бюджетом у розмірі 228637,41 грн., яка виникла у зв`язку з несплатою податкових та грошових зобов`язань.

Заборгованість виникла на підстав податкового повідомлення рішення №0039991406 від 27.06.2019.

Враховуючи відсутність відомостей про самостійне погашення боргу та відсутність відомостей про судове оскарження зазначеного податкового повідомлення-рішення, контролюючим органом направлено ТОВ «ХОЛДИНГ СТАЛЬНИХ КОНСТРУКЦІЙ» податкову вимогу від 11.02.2022 №0010581-1303-2657, яка, згідно корінця рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, вручена уповноваженій особі.

Позивач, вважаючи, що узгоджена сума грошового зобов`язання відповідачем вчасно не погашена, звернувся до суду з вищевказаним позовом про стягнення податкового боргу.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі - ПК України), який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Положеннями пп. 16.1.4 п. 16.1 статті 16 ПК України передбачено, що платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно пп. 14.1.156 п. 14.1 статті 14 ПК України, податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 статті 14 ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

За приписами підпунктів 54.3.2, 54.3.5 пункту 54.3 статті 54 ПК України, контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо:

- дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов`язань та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, або завищення суми податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках;

- дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом;

Положеннями п. 95.1 ст. 95 ПК України передбачено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно п. 95.3 ст. 95 ПК України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Норми пп. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПК України визначають, що контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Як вбачається з матеріалів справи, податковий борг у сумі 228 637,41 грн., щодо стягнення якого податковий орган звернувся до суду з позовом у даній справі, виник на підставі податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 27.06.2019 року №0039991406 (а.с. 13).

Разом з тим, як наголошує апелянт, ним 16 липня 2019 року через канцелярію ДФС України було подано скаргу на податкове повідомлення-рішення (вх.№29287/6), в якій просило скасувати в повному обсязі податкове повідомлення-рішення №0039991406 від 27.06.2019 р на загальну суму штрафу в розмірі 228 637,41 грн.

При цьому, апелянт зазначає, що не отримував жодного рішення за своєю скаргою ні в строки, визначені ст. 56 Податкового кодексу України, ні на момент звернення з цією апеляційною скаргою.

Таким чином, на переконання апелянта, в силу прямої імперативної норми п.56.9 Податкового кодексу України, скарга Товариства вважається повністю задоволеною 06 серпня 2019 року, а податкове повідомлення-рішення скасованим в повному обсязі.

Як наслідок, Товариство вважає, що у податкового органу відсутнє право на звернення до суду з вимогою про стягнення податкового боргу.

Колегія суддів зазначає, що подання 16.07.2019 ТОВ «ХОЛДИНГ СТАЛЬНИХ КОНСТРУКЦІЙ» скарги до Державної фіскальної служби України на податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 27.06.2019 року №0039991406 підтверджується відміткою канцелярії з вх. № 29287/6 (а.с. 42-43).

Порядок оскарження рішень контролюючих органів закріплений в статті 56 ПК України, що підлягає застосуванню в редакції, чинній на час подання Товариством скарги.

Так, пунктом 56.1 статті 56 ПК України встановлено, що рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Згідно пункту 56.15 статті 56 ПК України, скарга, подана із дотриманням строків, визначених пунктом 56.3 цієї статті, зупиняє виконання платником податків грошових зобов`язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження. Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов`язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.

За правилами пункту 56.16 статті 56 ПК України, днем подання скарги вважається день фактичного отримання скарги відповідним контролюючим органом, а в разі надсилання скарги поштою - дата отримання відділенням поштового зв`язку від платника податків поштового відправлення із скаргою, яка зазначена відділенням поштового зв`язку в повідомленні про вручення поштового відправлення або на конверті.

День закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов`язання платника податків (підпункт 56.17.5 пункту 56.17 статті 56 ПК України).

За правилами пункту 56.3 ПК України, скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (за потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог пункту 44.6 статті 44 цього Кодексу) протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.

Відповідно до пунктів 56.8, 56.9 статті 56 ПК України, контролюючий орган, який розглядає скаргу платника податків, зобов`язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом 20 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника податків поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку.

Керівник (його заступник або інша уповноважена посадова особа) відповідного контролюючого органу може прийняти рішення про продовження строку розгляду скарги платника податків понад 20-денний строк, визначений у пункті 56.8 цієї статті, але не більше 60 календарних днів, та письмово повідомити про це платника податків до закінчення строку, визначеного у пункті 56.8 цієї статті.

Якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не надсилається платнику податків протягом 20-денного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника (його заступника або іншої уповноваженої посадової особи), така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків.

Скарга вважається також повністю задоволеною на користь платника податків, якщо рішення керівника (його заступника або іншої уповноваженої посадової особи) про продовження строків її розгляду не було надіслано платнику податків до закінчення 20-денного строку, зазначеного в абзаці першому цього пункту.

Так, податковий орган у додаткових поясненнях зазначає, що, відповідно до ІКС «Адміністративне та судове оскарження», скарга подана ТОВ «ХОЛДИНГ СТАЛЬНИХ КОНСТРУКЦІЙ» від 16.07.2019 № 29287/6 була розглянута ДФС та направлена стороні. Згідно даних ІКС «АСО», рішення ДФС України на скаргу Товариства було вручена 10.10.2019.

На підтвердження вищевказаних обставин ГУ ДПС у м. Києві надано скрін-шот з системи ІКС «Адміністративне та судове оскарження».

Надаючи оцінку вищевказаним доводам податкового органу, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до статті 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Згідно ч. 1 ст. 76 КАС України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Колегія судів зазначає, що наданий ГУ ДПС у м. Києві скрін-шот з системи ІКС «Адміністративне та судове оскарження» не є належним доказом прийняття ДФС України рішення за результатом розгляду скарги ТОВ «ХОЛДИНГ СТАЛЬНИХ КОНСТРУКЦІЙ».

Крім того, запис в системі податкового органу не є належним доказом направлення такого рішення Товариству.

Як визначено пунктом 42.2 статті 42 ПК України, документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Слід звернути увагу, що Головним управлінням ДПС у м. Києві, як відокремленим підрозділом ДПС України, на виконання вимог ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 листопада 2024 року, не надано доказів прийняття ДФС України рішення за результатом розгляду скарги Товариства від 16.07.2019 (вх. №29287/6) та не надано доказів надсилання такого рішення на адресу Товариства.

В силу вимог ч.ч. 1-2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Колегія суддів звертає увагу на те, що, відповідно до частини 6 статті 77 КАС України, якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Враховуючи вищезазначене, оскільки, Головним управлінням ДПС у м. Києві, як суб`єктом владних повноважень, не надано суду належних та допустимих доказів прийняття ДФС України рішення за результатом розгляду скарги Товариства від 16.07.2019 (вх. №29287/6) та надсилання такого рішення відповідача, це дає підстави для висновку про задоволення поданої ТОВ «ХОЛДИНГ СТАЛЬНИХ КОНСТРУКЦІЙ» скарги на податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 27.06.2019 №0039991406.

Як наслідок, наведене вказує на відсутність підстав у Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС України для звернення до суду з позовом про стягнення з розрахункових рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю «ХОЛДИНГ СТАЛЬНИХ КОНСТРУКЦІЙ» податкового боргу у розмірі 228 637,41 грн.

Відповідно до частини 2 статті 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Колегія суддів приймає до уваги Висновок № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому зазначено, що при викладенні підстав для прийняття рішення суд повинен надати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

Судова колегія, також, враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Крім того, у рішеннях ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, Суд зазначив, що «…хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід…».

Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції помилково задовольнив позовні вимоги Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС України, а тому, рішення суду підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні адміністративного позову.

Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).

При цьому, доводи викладені в апеляційній скарзі знайшли своє підтвердження в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до ч. 3 ст. 242 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Таким чином, колегія суддів вважає, що допущені судом першої інстанції порушення норм матеріального та процесуального права призвели до неправильного вирішення справи, а тому, оскаржуване рішення підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ХОЛДИНГ СТАЛЬНИХ КОНСТРУКЦІЙ» задовольнити.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2024 року скасувати та прийняти нове рішення.

У задоволенні адміністративного позову Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС України відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328-329 КАС України.

Суддя-доповідач Вівдиченко Т.Р.

Судді Аліменко В.О.

Ключкович В.Ю.

Повний текст постанови виготовлено 09.12.2024 р.