Постанова

від 10.12.2024 по справі 120/18585/23

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/18585/23

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Віятик Наталія Володимирівна

Суддя-доповідач - Капустинський М.М.

10 грудня 2024 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Капустинського М.М.

суддів: Сапальової Т.В. Ватаманюка Р.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «П.І.Н.К Б"ЮТІ ПРОФЕШНЛ» на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 19 вересня 2024 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «П.І.Н.К Б"ЮТІ ПРОФЕШНЛ» до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

у грудні 2023 року ТОВ «П.І.Н.К Б`ЮТІ Профешнл» звернулось до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення №0125140706 від 14.08.2023, яким нараховано пеню за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності в сумі 529252,16 грн.

В обґрунтування позову представник позивача вказав, що з 01.01.2021 пеня за порушення резидентами строку розрахунків в іноземній валюті в сфері зовнішньоекономічної діяльності (ЗЕД) є одним із різновидів пені в розумінні приписів підпункту 14.1.162 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, а тому нарахування пені у спірних правовідносинах суперечить положенням абз. 11 пункту 52-1 підрозділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України.

Вказав, що на підтвердження настання форс-мажорних обставин позивачем надано Сертифікат Комітету стандартів манікюру/педикюру палати з питань косметології та косметики всекитайської федерації промисловості та торгівлі.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 19 вересня 2024 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з даним рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Апелянт вказує, що вказана у Оскаржуваному рішенні Вінницьким окружним адміністративним судом Угода про співробітництво між Торгово-промисловою палатою України та Китайським комітетом сприяння розвитку міжнародної торгівлі від 12 жовтня 1993 року (далі Угода) не містить інформації про те, що Китайський комітет сприяння та розвитку міжнародної торгівлі є аналогом Торгово-промислової палати України та засвідчує наявність об`єктивних форс-мажорних обставин.

Вважає, що судом у оскаржуваному рішенні не була надана оцінка аргументам Апелянта про недоведеність Відповідачем належними та допустимими доказами як до винесення Податкового повідомлення-рішення, так і на етапі судового розгляду того, що наданий Апелянтом доказ, яким підтверджується наявність форс-мажорних обставин, виданий неуповноваженою на це організацією, що наявні підстави у Відповідача невраховувати такий доказ та виносити Податкове повідомлення-рішення.

09 грудня 2024 року на адресу суду надійшли додаткові пояснення від Головного управління ДПС у Вінницькій області. Представник відповідача зазнає, що звільнення від нарахування пені на період дії карантину є заходом державної підтримки платників податків та застосовується щодо випадків нарахування пені з будь-якого податку, встановленого Податковим кодексом України. Правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов`язки суб`єктів валютних операцій і уповноважених установ та відповідальність за порушення ними валютного законодавства визначено Законом України від 21.06.2018 №2473-VIII "Про валюту і валютні операції (далі - Закон №2473).

Вказує, що Комітет стандартів манікюру/педикюру палати з питань косметології та косметики всекитайської федерації промисловості та торгівлі не є уповноваженим органом Китаю для видачі довідок про форс-мажорні обставини.

Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги законність та обґрунтованість судового рішення, повноту встановлення обставин справи, застосування норм матеріального і процесуального права, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.

Судом першої інстанції встановлено, що на підставі направлення від 17.07.2023 №3262, виданого Головним управлінням ДПС у Вінницькій області посадові особи ГУ ДПС у Вінницькій області на підставі наказу ГУ ДПС у Вінницькій області від 17.07.2023 №2023к, на підставі повідомлення уповноваженого банку щодо порушення законодавчо встановленого строку розрахунків за зовнішньоекономічною операцією, проведена позапланова виїзна документальна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю ТОВ «П.І.Н.К Б`ЮТІ Профешнл» з питань дотримання вимог валютного законодавства при проведенні розрахунків по контракту №XWGZ-001 від 03.12.2021 за період з 03.12.2021 по 30.06.2023.

Перевіркою проведення розрахунків у грошовій формі при здійсненні зовнішньоекономічних операцій по вказаному контракту встановлено наступне:

ТОВ "П.І.Н.К Б?ЮТІ Профешнл" (Покупець) було укладено контракт №XWGZ-001 від 03.12.2021 із нерезидентом GUANGZHOU ICE COSMETIC CO., LTD, Китай (Продавець).

Предметом контракту є здійснення операцій купівлі-продажу товару - косметичної продукції в кількості, асортименті, за цінами, вказаними в інвойсі, який є невід`ємною частиною цього контракту. Кожен інвойс є поставкою окремої партії товару.

Вартість контракту склала 100000 дол.США. Валюта платежу - дол. США.

Оплата за товар здійснюється авансовим платежем в розмірі 100 % від загальної суми, вказаної в інвойсі та перераховується Покупцем банківським переказом до початку виробництва товару.

Право власності на товар переходить від Постачальника до Покупця на дату реєстрації митної декларації на товар на території України.

За порушення строків виготовлення та відвантаження товару більш ніж на 7 календарних днів відносно дати, вказаної в інвойсі та в разі відсутності підтверджених форс-мажорних обставин, Продавець виплачує Покупцеві (за вимогою) пеню в розмірі 0,1% від вартості затриманого товару за кожен день прострочення.

Розділом 9 "Обставини непереборної сили" контракту визначено, що Сторона, яка не може виконати зобов`язання по контракту внаслідок дії непереборної сили, повинна невідкладно (в строк не більше трьох календарних днів) сповістити другу сторону про початок та кінець обставин, що завадили виконати зобов`язання.

Доказом наявності обставини, що звільняє сторони від відповідальності згідно цього розділу, є свідоцтва Торгової Палати чи відповідної організації своєї країни про наявність цих обставин, додані до відповідного повідомлення.

Згідно з пунктом 9.3 розділу 9 контракту визначено, що у разі, якщо сторони не нададуть або несвоєчасно нададуть вказану вище інформацію, то така сторона не має права посилатись на такі обставини при невиконанні умов контракту.

Всього за період дії контракту, що перевірявся поточною перевіркою - з 03.12.2021 по 30.06.2023, товариство перерахувало на користь нерезидента валютні кошти в сумі 29820,24 дол.США/810991,25 грн., імпортний товар отримано на суму 18755,38 дол.США/685857,99 грн.

На підставі наданих до перевірки документів: контракту №XWGZ-001 від 03.12.2021, додаткової угоди до контракту, митної декларації, інвойсу, товаро-супровідних документів, платіжного доручення в іноземній валюті, виписок банку по валютному рахунку, відкритому в уповноваженому банку, оборотно-сальдових відомостей по рахунках 3712, 632, картки рахунку 3712 та картки рахунку 632 по контрагенту за період з 03.12.2021 по 30.06.2023, проведеною перевіркою встановлено:

На виконання умов контракту та на підставі інвойсу №XWGZ20211207 від 07.12.2021, підприємство 16.12.2021 платіжним дорученням №2 перерахувало на користь нерезидента попередню оплату за товар в сумі 29820,24 дол. США/ 810991,25 грн.

На підставі п.1 ст.13 Закону України від 21.06.2018 № 2473-VII "Про валюту і валютні операції, Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів. Відповідно до п.21 розділу ІІ Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 №5, граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.

На підставі вищевикладеного, граничний строк надходження імпортного товару за операцією, здійсненою 16.12.2021 по контракту №XWGZ-001 від 03.12.2021 - 15.12.2022.

Операція з перерахування авансового платежу на користь нерезидента облікована 16.12.2021 в бухгалтерському обліку підприємства проводкою за кореспонденцією рахунків: Дебет 3712 "Розрахунки за виданими авансами в іноземній валюті" Кредит 312 "Рахунки в банках/поточні рахунки в іноземній валюті" на суму 810991,25 грн. /29820,24 дол. США.

Частиною 3 ст.13 Закону України від 21.06.2018 № 2473-VII "Про валюту і валютні операції, визначено, що у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати).

В законодавчо встановлений строк імпортний товар від нерезидента на митну територію України не надійшов. Станом на 16.12.2022 за розрахунками по контракту за операцією, здійсненою 16.12.2021 утворилась прострочена дебіторська заборгованість в сумі 29820,24 дол.США, граничний строк погашення якої минув 15.12.2022.

Вказана сума простроченої дебіторської заборгованості закрилась частково, в сумі 18755,38 дол.США/685857,99 грн. шляхом надходження від нерезидента товару - косметичні засоби для манікюру або педикюру - гель-лак для нігтів, код товару 3304300000) на суму 18755,38 дол. США/685857,99 згідно митної декларації IM 40 EA №230A204060003721U7 від 05.05.2023, який, згідно відбитку штампу Волинської митниці ДПС, проставленого на товаро-супровідному документі CMR №04052023-0KR2 від 04.05.2023, перетнув митий кордон України 05.05.2023.

Операція з надходження товару від нерезидента облікована в бухгалтерському обліку підприємства 05.05.2023 проводкою за кореспонденцією рахунків: Дебет 281 "Товари на складі" Кредит 362 "Розрахунки з іноземними постачальниками" на суму 685857,99 грн./18755,38 дол. США.

За результатами перевірки встановлено порушення ТОВ "П.І.Н.К Б?ЮТІ Профешнл» вимог 4.3 ст. 13 Закону України від 21.06.2018 №2473-VII "Про валюту і валютні операції" п.21 розділу ІІ "Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті", затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 №5, в результаті чого допущено порушення вимог валютного законодавства по контракту №XWGZ-001 від 03.12.2021, укладеному із нерезидентом GUANGZHOU ICE COSMETIC CO., LTD, Китай за операцією, здійсненою 16.12.2021 на суму 29820,24 дол.США, за період з 16.12.2022 по 05.05.2023, на суму 11064,86 дол. США, за період з 06.05.2022 по 30.06.2023; складено акт №12781/02-32-07-06/44267948 від 25.07.2023 та нараховано пеню в сумі 529252,16 грн.

За результатами акту документальної позапланової виїзної перевірки №12781/02-32-07-06/44267948 від 25.07.2023, ГУ ДПС у Вінницькій області було прийнято податкове повідомлення-рішення форми "С" №0125140706 від 14.08.2023.

Із прийнятим ГУ ДПС у Вінницькій області податковим повідомленням-рішенням позивач не погоджується, а тому звернувся до суду із даним адміністративним позовом.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог та відсутність правових підстав для їх задоволення.

Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіряючи дотримання судом першої інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, колегія суддів виходить із наступного.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Визначаючись щодо суті спору колегія суддів враховує висновки Верховного Суду, викладені у Постанові від 23 липня 2024 року у справі №240/25642/22, згідно яких Судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду відступила від висновків Верховного Суду, викладених у постановах Верховного Суду від 15.02.2024 у справі №420/1538/23, від 28.03.2024 у справі №380/17879/22, від 13.05.2024 у справі № 420/11208/23 та надала оцінку питанням щодо:

1) нарахування пені за порушення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), тобто чи розповсюджується заборона нарахувати пеню, передбачена абз. 11 пункту 52-1 підрозділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, на правовідносини щодо нарахування пені за порушення граничних строків розрахунків згідно статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції»;

2) розповсюдження приписів підпункту 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (набрав чинності з 07.03.2022) щодо зупинення перебігу строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, на граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів;

3) розповсюдження приписів підпункту 129.9.7 пункту 129.9 статті 129 Податкового кодексу України на правовідносини з нарахування пені за порушення граничних строків розрахунків в іноземній валюті.

На переконання судової палати те, що з 01.01.2021 пеня, нарахована за порушення резидентами строку розрахунків в іноземній валюті є одним із різновидів пені в розумінні приписів підпункту 14.1.162 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України не відповідає дійсності. Дія положення абзацу 11 пункту 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, щодо розповсюдження мораторію на нарахування пені протягом дії карантину, стосується пені, яка нараховується у податкових правовідносинах (у сфері справляння податків і зборів).

З преамбули Закону України «Про валюту і валютні операції» вбачається, що такий є спеціальним законом, який визначає правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов`язки суб`єктів валютних операцій і уповноважених установ та встановлює відповідальність за порушення ними валютного законодавства.

Згідно зі статтею 13 вказаного Закону врегульовано особливості встановлення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Положеннями частини 1 статті 13 встановлено, що Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Згідно з частини другої вказаної статті у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав - з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання.

Положеннями частини п`ятої статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» встановлена відповідальність за порушення встановлених строків розрахунків, а саме порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

Таким чином, за порушення граничних строків розрахунків, що встановлюються Національним банком України встановлено відповідальність у вигляді пені.

Відповідно до частини першої статті 11 Закону України «Про валюту і валютні операції» валютний нагляд в Україні здійснюється органами валютного нагляду та агентами валютного нагляду.

Органами валютного нагляду відповідно до цього Закону є Національний банк України та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Органи валютного нагляду в межах своєї компетенції здійснюють нагляд за дотриманням резидентами та нерезидентами валютного законодавства (частина четверта статті 11 Закону №2473-VIII).

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентами (крім уповноважених установ) та нерезидентами вимог валютного законодавства (частина шоста статті 11 Закону України «Про валюту і валютні операції»). Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, за результатами перевірки стягує у встановленому законом порядку з резидентів пеню, передбачену частиною п`ятою цієї статті (часина восьма статті 13 Закону №2473-VIII).

Згідно з підпунктом 19-1.1.4 пункту 19-1.1 статті 19-1 Податкового кодексу України встановлено, що на контролюючі органи покладено функцію зі здійснення контролю за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті.

Відповідно до підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення, у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Отже, контролюючий (податковий) орган здійснює контроль за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті та у разі встановлення порушень таких строків нараховує пеню у визначених розмірах.

При цьому Судова палата зазначає, що хоча положеннями Закону № 2473-VIII не врегульовано процедуру прийняття рішення про нарахування пені, як виду адміністративно - господарської санкції за порушення строків проведення розрахунків в іноземній валюті, а такий порядок унормований положеннями Податкового кодексу України, проте це не означає, що правовідносини у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду стають частиною законодавства щодо справляння податків і зборів та на них розповсюджуються всі положення Податкового кодексу України. Закон № 2473-VIII та Податковий кодекс України регулюють різні сфери державної політики.

Підстави для ототожнення пені, яка застосовується у податкових правовідносинах, із пенею, яка застосовується у сфері валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду (за порушення строків надходження валютної виручки заопераціями з експорту та імпорту товарів, відповідальність за яке встановлено статтею 13 Закону № 2473-VIII) - відсутні.

Щодо висновків Суду про застосування до спірних правовідносин частини восьмої статті 16 Закону № 2473-VIII.

Відповідно до положень абзацу другого частини восьмої статті 16 Закону № 2473-VIII рішення про застосування до уповноважених установ, суб`єктів валютних операцій заходів впливу приймається органами валютного нагляду відповідно до компетенції, визначеної частинами п`ятою і шостою статті 11 цього Закону, у порядку, визначеному законодавством, що діє на день прийняття відповідного рішення.

Згідно з положеннями частини десятої статі 11 Закону № 2473-VIII у разі виявлення порушень валютного законодавства органи валютного нагляду мають право вимагати від агентів валютного нагляду та інших осіб, які є об`єктом таких перевірок і допустили такі порушення, дотримання вимог валютного законодавства та застосовувати заходи впливу, передбачені законом. Органом валютного нагляду відповідно до цього Закону є, зокрема, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику (частина четверта статті 11 Закону №2473-VIII).

Відповідно до положень пунктів 3,4 частини першої статті 14 Закону №2473-VIII за порушення вимог валютного законодавства (крім порушення строків за операціями з експорту та імпорту товарів, відповідальність за яке встановлюється згідно із статтею 13 цього Закону) можуть бути застосовані:

- до юридичних осіб (крім уповноважених установ) - заходи впливу у вигляді штрафних санкцій;

- до фізичних осіб, посадових осіб уповноважених установ, посадових осіб юридичних осіб - заходи впливу у вигляді штрафів, передбачені Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, має право адекватно вчиненому порушенню застосувати до юридичних осіб (крім уповноважених установ) захід впливу у вигляді штрафних санкцій у розмірі до 100 відсотків суми операції, проведеної з порушенням валютного законодавства (частина четверта статті 14 Закону №2473-VIII).

Системний аналіз наведених положень свідчить, що Закон України «Про валюту і валютні операції» розмежовує заходи впливу, до яких віднесено штрафні санкції і штрафи, які передбачені статтею 14 вказаного Закону, та пеню за порушення строків розрахунків в іноземній валюті, нарахування якої врегульовано статтею 13 Закону№2473-VIII.

Отже, положення абзацу другого частини восьмої статті 16 Закону № 2473-VIII, яким визначено, що рішення про застосування до суб`єктів валютних операцій заходів впливу приймається у порядку, визначеному законодавством, що діє на день прийняття відповідного рішення, не є застосовним по відношенню до пені за порушення строків розрахунків в іноземній валюті, оскільки така (пеня) не є заходом впливу, перелік яких наведено у статті 14 Закону № 2473-VIII.

Згідно з частинами першою - третьою статті 3 Закону України «Про валюту і валютні операції» передбачено, що відносини, які виникають у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання і валютного нагляду, регулюються Конституцією України, цим Законом, іншими законами України, а також нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону.

Питання здійснення валютних операцій, основи валютного регулювання та нагляду регулюються виключно цим Законом. Зміна положень цього Закону здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону. Зміна положень цього Закону може здійснюватися виключно окремими законами про внесення змін до цього Закону.

У разі якщо положення інших законів суперечать положенням цього Закону, застосовуються положення цього Закону.

Таким чином, Верховний Суд дійшов до висновку, що спірні правовідносини є специфічними та врегульовані спеціальним Законом України «Про валюту і валютні операції», і саме норми вказаного Закону підлягають застосуванню, зокрема і в питанні нарахування пені за порушення строків розрахунків в іноземній валюті.

Відповідно до абз. 11 пункту52-1 підрозділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України протягом дії карантину, встановленого КМУ на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню, проте така застосовна у сфері справляння податків і зборів та не підлягає застосуванню у сфері регулювання валютних правовідносин.

В той же час, зміни до положень Закону України «Про валюту і валютні операції» здійснюються виключно шляхом внесення змін до цього Закону. Однак до Закону № 2473-VIII не вносились норми, які б дозволяли не застосовувати пеню (звільняли від застосування пені) за порушення строку розрахунків в іноземній валюті у період дії карантину, встановленого КМУ на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID- 19).

При цьому Верховий Суд зауважив, що маючи на меті звільнити суб`єктів господарювання, які вчинили правопорушення, у вигляд порушення строків розрахунків, від відповідальності у вигляді пені законодавець вносить відповідні зміни саме до Закону України «Про валюту і валютні операції».

Так, Законом України № 2260-IX від 12.05.2022 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» статтю 16 Закону України «Про валюту і валютні операції»доповнено пунктом 13 такого змісту: "13. Відповідальність, передбачена частиною п`ятою статті 13 цього Закону, не застосовується до резидентів - суб`єктів господарювання, що вчинили відповідне правопорушення, якщо імпортні операції не можуть бути завершені внаслідок дії постанови Кабінету Міністрів України «Про застосування заборони ввезення товарів з Російської Федерації» від 9 квітня 2022 року № 426».

Тобто, на переконання Судової палати, у разі якби законодавець мав на меті звільнити суб`єктів господарювання від відповідальності шляхом не нарахування (не застосування) пені під час дії карантину (COVID- 19), відповідні зміни (чи обмеження в застосуванні) були б внесені саме до Закону України «Про валюту і валютні операції», проте таких змін внесено не було.

Так, враховуючи зазначене вище слудує, що дія положення абз. 11 п. 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, який передбачає не нарахування пені протягом дії карантину, розповсюджується і на пеню за порушення строків розрахунків, що передбачена частиною п`ятою Закону України «Про валюту і валютні операції», є помилковим.

Судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду відступила від висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 15.02.2024 у справі №420/1538/23, від 28.03.2024 у справі №380/17879/22, від 13.05.2024 у справі № 420/11208/23 та сформулювала такий правовий висновок: «Пеня, що передбачена частиною п`ятою статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції», за порушення строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, у період дії карантину, встановленого КМУ на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID- 19), застосовується на загальних підставах і на таку не поширюються положення абзацу 11 пункту52-1 підрозділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України».

Таким чином колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що ГУ ДПС у Вінницькій області правомірно нараховано пеню за порушення строків розрахунків за періоди з 16.12.2022 по 05.05.2023 та з 06.05.2023 по 30.06.2023 за контрактом №XWGZ-001 від 03.12.2021 із нерезидентом GUANGZHOU ICE COSMETIC CO., LTD, Китай.

Надаючи оцінку наданому Сертифікату Комітету стандартів манікюру/педикюру палати з питань косметології та косметики всекитайської федерації промисловості та торгівлі про настання форс-мажорних обставин, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з частиною шостоюстатті 13 Закону № 2473-VIIIпередбачено, що у разі якщо виконання договору, передбаченого частинами другою або третьою цієї статті, зупиняється у зв`язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно з частиною першою цієї статті, та нарахування пені відповідно до частини п`ятої цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин.

Підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту).

Так, із матеріалів справи встановлено, що п. 9.2 контракту №XWGZ-001 від 03.12.2021 визначено, що доказами наявності обставин, які звільняють сторони від відповідальності є свідчення Торгової Палати або відповідної організації своєї країни про наявність таких обставин.

Колегія суддів зазначає, що Китайський комітет сприяння та розвитку міжнародної торгівлі (China Council for the Promotion of International Trade (ССРГГ)) є аналогом Торгово-промислової палати України та саме він засвідчує наявність об`єктивних форс-мажорних обставин у разі невиконання договірних зобов`язань, про що свідчить Угода про співробітництво між Торгово-промисловою палатою України та Китайським Комітетом сприяння розвитку міжнародної торгівлі від 12.10.1993.

Однак позивачем на підтвердження факту настання форс-мажорних обставин такого сертифікату відповідачу надано не було.

Натомість, Комітет стандартів манікюру/педикюру палати з питань косметології та косметики всекитайської федерації промисловості та торгівлі не є уповноваженим органом Китаю для видачі довідок про форс-мажорні обставини.

Таким чином проаналізувавши вказані обставини у сукупності, в контексті викладених норм права, колегія суддів приходить до висновку, що відповідачем доведено належними та достовірними доказами порушення позивачем вимог ч. 3 ст. 13 Закону № 2473-VIIIтап. 21 розділу II Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженогопостановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 № 5, а тому застосування до ТОВ «П.І.Н.К Б`ЮТІ Профешнл» відповідальності, передбаченої частиною п`ятою вказаної статті є правомірним.

Враховуючи зазначене вище колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що прийняте Головним управлінням ДПС у Вінницькій області податковим повідомленням рішенням №0125140706 від 14.08.2023 є правомірним та не підлягає скасуванню. Відповідачпри прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцієюта законами України, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Зазначеним вимогам закону рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 19 вересня 2024 року, в межах доводів апеляційної скарги відповідача відповідає.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Апеляційний суд вважає, що Вінницький окружний адміністративний суд не допустив неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення, внаслідок чого апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а судове рішення без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «П.І.Н.К Б"ЮТІ ПРОФЕШНЛ» залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 19 вересня 2024 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий Капустинський М.М. Судді Сапальова Т.В. Ватаманюк Р.В.