Постанова

від 10.12.2024 по справі 380/22217/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2024 рокуЛьвівСправа № 380/22217/23 пров. № А/857/14891/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіОнишкевича Т.В.,

суддівСеника Р.П., Судової-Хомюк Н.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу Волинської митниці на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 14 травня 2024 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аль-Пак» до Волинської митниці про визнання протиправними і скасування рішень про коригування митної вартості товарів,

суддя у І інстанціїКостецький Н.В.,

час ухвалення рішенняне зазначено,

місце ухвалення рішенням. Львів,

дата складення повного тексту рішення 14 травня 2024 року,

ВСТАНОВИВ :

У вересні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Аль-Пак» (далі ТОВ «Аль-Пак») звернулося до суду з адміністративним позовом, у якому просило визнати протиправними і скасувати рішення про коригування митної вартості товарів (далі Рішення) від 21.08.2023 №UA205050/2023/000420/2 та №UA205050/2023/000421/2 Волинської митниці (далі Митниця) .

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 14 травня 2024 року у справі №380/22217/23, ухваленим за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, вказаний позов було задоволено.

При цьому суд першої інстанції виходив із того, що митний орган не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи у своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар, та що такі документи не дають можливість здійснити митне оформлення товару за визначеним декларантом основним методом. Тому оспорювані Рішення Митниці не є обґрунтованими та мотивованими у контексті норм частини 2 статті 55 Митного кодексу України (далі МК) і підлягають скасуванню, як протиправні.

У апеляційному порядку рішення суду першої інстанції оскаржено Митницею, яка просила таке скасувати та відмовити у задоволенні позову ТОВ «Аль-Пак».

На обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що під час процедури митного оформлення імпортованого позивачем товару Митницею було встановлено певні розбіжності, які спричинили сумніви щодо достовірності заявленої ТОВ «Аль-Пак» митної вартості, а саме:

за митною декларацією (далі МД) №23UA205050056642U3 від 18.08.2023:

згідно з коносаментом № 1КТ878047 від 20.06.2023 поставку товару оплачує «ZHUHAI CHINA RESOURCES CHEMICAL INNOVATIVE MATERIALS CO.,LTD», що не відповідає умовам договору №CNAP-2210 від 01.10.2022 та додатку №7 від 26.05.2023;

згідно з коносаментом № 1КТ878047 від 20.06.2023 відправником товару є «ZHUHAI CHINA RESOURCES CHEMICAL INNOVATIVE MATERIALS CO.,LTD», а згідно з митною декларацією країни експорту №23CZ306/578020230803504411 від 19.06.2023 відправником товару є «CONNEX LLC»;

згідно з митною декларацією країни експорту №23CZ306/578020230803504411 від 19.06.2023 вартість товару становить 41800 дол. США, а згідно з інвойсом № 23CR-12 від 26.05.2023 вартість товару становить 42240 дол. США.

за МД №23UA205050056636U5 від 18.08.2023:

згідно з коносаментом № 1КТ878047 від 20.06.2023 поставку товару оплачує «ZHUHAI CHINA RESOURCES CHEMICAL INNOVATIVE MATERIALS CO.,LTD», що не відповідає умовам договору №CNAP-2210 від 01.10.2022 та додатку №7 від 26.05.2023;

згідно з коносаментом № 1КТ878047 від 20.06.2023 відправником товару є «ZHUHAI CHINA RESOURCES CHEMICAL INNOVATIVE MATERIALS CO.,LTD», в згідно з митною декларацією країни експорту №23CZ306/578020230803504411 від 19.06.2023 відправником товару є «CONNEX LLC»;

згідно з митною декларацією країни експорту №23CZ306/578020230803504411 від 19.06.2023 вартість товару становить 41800 дол. США, а згідно з інвойсом № 23CR-12 від 26.05.2023 вартість товару становить 42240 дол. США.

За поданими позивачем МД №23UA205050056636U5 від 18.08.2023 та №23UA205050056642U3 від 18.08.2023 відбулось автоматичне спрацювання профілів ризику АСУР, які передбачали необхідність проведення більш детальної перевірки поданих декларантом документів на предмет можливого заниження митної вартості товару.

Неподання позивачем витребуваних документів зумовило неможливість застосування митним органом основного методу визначення митної вартості та виникнення у відповідача права на коригування митної вартості шляхом застосування другорядних методів визначення митної вартості.

Таким чином, на думку апелянта, оспорювані ТОВ «Аль-Пак» Рішення прийняті Митницею у повній відповідності із фактичними обставинами справи та вимогами митного законодавства, а отже позовні вимоги судом першої інстанції задоволені протиправно.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглядається у порядку письмового провадження.

Переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення вимог скаржника, виходячи із такого.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, задля митного оформлення ввезеного на територію України товару «поліетилентерефталат у первинній формі, PET-RESIN bottle grade type CR8816 у гранулах, що має в`язкість 0.816 дл/г- 40 мішків - 20 піддонів (1100 кг товару в 1 мішку на піддоні), вага нетто 44000 кг. Товар застосовується для виробництва полімерних виробів (пляшок) у харчовій промисловості та був завезений на територію України у 2-х контейнерах: MRSU0061770, PONU0610797. Країна виробник - Китай. Виробник - ZHUHAI CHINA RESOURCES CHEMICAL INNOVATIVE MATERIALS CO., LTD. Торговельна марка інша» 18.08.2023 ТОВ Аль-Пак було подано Митниці електронні митні декларації (далі МД) №23UA205050056642U3 та №23UA205050056636U5, у яких вартістю товару задекларовано згідно з рахунком у сумі 0,96 дол. США/кг.

На підтвердження задекларованої митної вартості товару декларантом до МД були додані такі документи :

до МД №23UA205050056642U3:

сертифікат якості б/н від 25.05.2023;

пакувальний лист №47 від 15.06.2023;

рахунок-фактуру № 23CR-12 від 26.05.2023;

коносамент №1KT878047 від 20.06.2023;

автотранспортну накладну №2994/I/2023/JB/I від 17.08.2023;

супровідний документ T1 №MRN 23PL322080NS82WC39 від 11.08.2023;

сертифікат про походження товару CCPIT720 2302548991/23C4404A1403/00303 від 25.06.2023;

банківський платіжний документ щодо товару №230809/000031998 від 09.08.2023;

рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №FV/3013 від 08.08.2023;

документ, що підтверджує вартість перевезення товару, №17/08-01 від 17.08.2023;

прейскурант (прайс-лист) виробника товару (комерційна пропозиція) №б/н від 26.05.2023;

зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №CNAP-2210 від 01.10.2022;

доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) дод. №7 від 26.05.2023;

доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) додаткова угода №1 від 24.05.2023;

договір про надання послуг митного брокера №70 від 05.04.2022;

договір (контракт) про перевезення 04.08.2023 від 04.08.2023;

договір (контракт) про перевезення М-10/08/23-1 від 10.08.2023;

інформацію про позитивні результати проведення заходів офіційного контролю з використанням механізму єдиного вікна (в якості відомостей про документ зазначається оригінальний номер електронної справи) № 10336082 від 20.08.2023;

до МД №23UA205050056636U5:

сертифікат якості б/н від 25.05.2023;

пакувальний лист №47 від 15.06.2023;

рахунок-фактуру № 23CR-12 від 26.05.2023;

коносамент №1KT878047 від 20.06.2023;

автотранспортну накладну №2994/I/2023/JB/2 від 17.08.2023;

супровідний документ T1 №MRN 23PL322080NS62WBK від 11.08.2023;

сертифікат про походження товару CCPIT720 2302548991/23C4404A1403/00303 від 25.06.2023;

банківський платіжний документ щодо товару №230809/000031998 від 09.08.2023;

рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №FV/3013 від 08.08.2023;

документ, що підтверджує вартість перевезення товару, №17/08-02 від 17.08.2023;

прейскурант (прайс-лист) виробника товару (комерційна пропозиція) №б/н від 26.05.2023;

зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №CNAP-2210 від 01.10.2022;

доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) дод. №7 від 26.05.2023;

доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) додаткова угода №1 від 24.05.2023;

договір про надання послуг митного брокера №70 від 05.04.2022;

договір (контракт) про перевезення 04.08.2023 від 04.08.2023;

договір (контракт) про перевезення М-10/08/23-2 від 10.08.2023;

інформацію про позитивні результати проведення заходів офіційного контролю з використанням механізму єдиного вікна (в якості відомостей про документ зазначається оригінальний номер електронної справи) № 10336054 від 20.08.2023.

За наслідками опрацювання поданих документів митний орган запропонував декларанту надати у 10-денний додаткові документи:

за МД №23UA205050056642U3 від 18.08.2023 року:

договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

виписку з бухгалтерської документації;

ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

каталоги, специфікації, прейскуранти (прайслисти) виробника товару;

висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. - та інші документи, що підтверджують митну вартість імпортованого товару за бажанням декларанта;

за МД №23UA205050056636U5 від 18.08.2023 року:

договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

виписку з бухгалтерської документації;

ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

каталоги, специфікації, прейскуранти (прайслисти) виробника товару;

висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. та інші документи, що підтверджують митну вартість імпортованого товару за бажанням декларанта.

Декларант листом від 21.08.2023 б/н повідомив митний орган про те, що документи для підтвердження митної вартості товару були надіслані на митницю. Додаткові документи на митницю подаватися не будуть.

За результатами опрацювання наданих декларантом документів Митниця 21.08.2023 прийняла Рішення №UA205050/2023/000420/2, відповідно до якого вартість імпортованих позивачем товарів не може бути визнана у зв`язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом, та містять такі розбіжності:

згідно з коносаментом № 1КТ878047 від 20.06.2023 поставку товару оплачує ZHUHAI CHINA RESOURCES CHEMICAL INNOVATIVE MATERIALS CO..LTD, що не відповідає умовам договору №CNAP-2210 від 01.10.2022 та додатку №7 від 26.05.2023;

згідно з коносаментом № 1КТ878047 від 20.06.2023 відправником товару є ZHUHAI CHINA RESOURCES CHEMICAL INNOVATIVE MATERIALS CO..LTD, а згідно з митною декларацією країни експорту №23CZ306/578020230803504411 від 19.06.2023 відправником товару є CONNEX LLC;

згідно з МД країни експорту №23CZ306/578020230803504411 від 19.06.2023 вартість товару становить 41800 дол. США, а згідно з інвойсом № 23CR-12 від 26.05.2023 вартість товару становить 42240 дол. США.

У зв`язку із тим, що подані для підтвердження митної вартості товарів документи не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, а також містять розбіжності, відсутністю у декларанта додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості, а також відсутності у митного органу необхідної інформації, митну вартість товарів визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 МК, рівень митної вартості визначено згідно з рівнем на подібні/ідентичні товари, інформація про які міститься в ЄАІС Держмитслужби, а саме товар 1 - 1.19 дол. США/шт. за МД №UA204020/23/29054 від 18.07.2023.

Водночас Митницею того ж дня ухвалено Рішення №UA205050/2023/000421/2, відповідно до якого вартість імпортованих позивачем товарів не може бути визнана у зв`язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом, та містять такі розбіжності:

згідно з коносаментом № 1KT878047 від 20.06.2023 поставку товару оплачує ZHUHAI CHINA RESOURCES CHEMICAL INNOVATIVE MATERIALS CO.,LTD, що не відповідає умовам договору №CNAP-2210 від 01.10.2022 та додатку №7 від 26.05.2023;

згідно з коносаментом № 1КТ878047 від 20.06.2023 відправником товару є ZHUHAI CHINA RESOURCES CHEMICAL INNOVATIVE MATERIALS CO..LTD, а згідно з митною декларацією країни експорту №23CZ306/578020230803504411 від 19.06.2023 відправником товару є CONNEX LLC;

згідно з МД країни експорту №23CZ306/57802023080:3504411 від 19.06.2023 вартість товару становить 41800 дол. США, а згідно з інвойсом № 23CR-12 від 26.05.2023 вартість товару становить 42240 дол. США.

У зв`язку із тим, що подані для підтвердження митної вартості товарів документи не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, а також містять розбіжності, відсутністю у декларанта додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості, а також відсутності у митного органу необхідної інформації, митну вартість товарів визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 МК, рівень митної вартості визначено згідно з рівнем на подібні/ідентичні товари, інформація про які міститься в ЄАІС Держмитслужби, а саме: товар 1 - 1.19 дол.США/шт. за МД №UA204020/23/29054 від 18.07.2023.

ТОВ «Аль-Пак» не погодилося із правомірністю вказаних рішень митного органу та звернулося до адміністративного суду з позовом, що розглядається.

При наданні правової оцінки правильності вирішення судом першої інстанції цього публічно-правового спору оскаржуваним рішенням та доводам апелянта, що викладені у апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції виходить із такого.

Частиною 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно з приписами частини 3 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Приписами частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із положеннями пункту 24 частини 1 статті 4 МК митний контроль це сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своїх повноважень з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Відповідно до приписів статей 49, 50 МК митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Згідно із частинами 4, 5 статті 58 МК митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Частиною 3 статті 318 МК встановлено, що митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Як визначено у статті 50 МК, що відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Згідно із частиною 1 статті 51, частиною 1 та 2 статті 52 МК митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу; заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант який заявляє митну вартість товару зобов`язаний подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Згідно із частинами 1 та 2 статті 53 МК у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, що встановлені частиною 2 зазначеної статті є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до частини 3 статті 53 МК у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, які як: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Приписами частин 1 та 2 статті 54 МК передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 2 частини 5 вказаної статті МК органу доходів і зборів, з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, надано право письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Згідно із частиною 4 статті 53 МК у разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; розрахунок ціни (калькуляцію).

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (частина 6 статті 54 МК).

У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина 7 статті 54 МК).

Відповідно до частини 1 статті 55 МК рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Приписами статті 57 МК передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Окрім того, відповідно до частини 6 статті 53 МК декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

На підставі аналізу матеріалів справи та позицій сторін, викладених у заявах по суті справи, апеляційний суд дійшов переконання, що на стадії апеляційного перегляду суть публічно-правового спору, що розглядається, зводиться до перевірки висновку суду першої інстанції про те, що сумніви Митниці у правильному визначенні декларантом митної вартості імпортованого ним товару були необґрунтовані, що призвело до ухвалення протиправних рішень.

При оцінці доводів Митниці про те, що подані декларантом до митного контролю та оформлення документи не містили усіх даних, необхідних для визначення митної вартості, а також містили розбіжності, що викликало необхідність у витребуванні у декларанта додаткових документі, апеляційний суд зазначає таке.

Суд апеляційної інстанції погоджується із судом першої інстанції у тому, що заявлена декларантом за першим методом митна вартість імпортованого товару підтверджується поданими до митного оформлення документами, у яких відсутні ознаки підробки або розбіжності щодо вартості товару, а подані документи містять достатньо відомостей щодо ціни товару.

Оцінюючи доводи апелянта про наявність розбіжностей у відомостях, що містяться у коносаменті № 1KT878047 від 20.06.2023, з умовами договору №CNAP-2210 від 01.10.2022 та додатку №7 від 26.05.2023, а також з МД країни експорту №23CZ306/578020230803504411 від 19.06.2023, суд апеляційної інстанції зазначає таке.

За умовами пункту 1.1 укладеного фірмою CONNEX LLC США (Продавець) та ТОВ Аль-Пак Україна (Покупець) контракту №CNAP-2210 від 01.10.2022 Продавець зобов`язувався поставити, а Покупець прийняти та оплатити полімери різних марок і різного призначення (Товар) у повній відповідності з технічними характеристиками, у кількості і на умовах CFR, CIF, СРТ порти Польщі, Румунії, України, або інші згідно з задатками до цього Контракту. Відповідно до пунту 1.2. цього контракту Товар, що поставляється, вроблений у Китаї, Омані або іншій країні, що дозується в додатку.

У пункті 7 Додатку №7 від 26.05.2023 до контракту CNAP-2210 від 01.10.2022 вказано країну походження Китай; у пункті 8 зазначено, що вантажовідправника, експортера, виробника буде висвітлено в товаросупровідних документах.

Відповідно до коносаменту №1KT878047 від 20.06.2023 та сертифікату походження товару №23C4404A1403/00303 від 25.06.2023 відправником/експортером товару є фірма ZHUHAI CHINA RESOURCES CHEMICAL INNOVATIVE MATERIALS CO.,LTD, Китай. Згідно з інвойсом №23CR-12 від 26.05.2023 відправником/експортером/виробником також вказано фірму ZHUHAI CHINA RESOURCES CHEMICAL INNOVATIVE MATERIALS CO.,LTD, Китай.

З урахуванням наведеного суд апеляційної інстанції погоджується із судом першої інстанції про відсутність розбіжностей в умовах поставки Товару позивачу та сумнівів щодо впливу третіх осіб на формування складових митної вартості.

Оцінюючи доводи апелянта щодо наявності розбіжностей у вартості імпортованого товару у МД країни експорту №23CZ306/57802023080:3504411 від 19.06.2023 та інвойсі № 23CR-12 від 26.05.2023, апеляційний суд виходить із такого.

У відповідності до приписів частини 2 статті 53 МК експортна декларація країни відправника не віднесена до документів, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення, а зазначена у експортній декларації країни відправника статистична вартість не є тотожною фактурній вартості (інвойсі) товару, а тому їх порівняння не може свідчити про недостовірність задекларованої позивачем митної вартості товару за ціною договору.

При цьому подана декларантом експортна декларація країни відправлення №23CZ306/578020230803504411 від 19.06.2023 року є додатковим документом, у якій зазначено вартість товару, що включає в себе: вартість сировини, енергоносії, пакування/тара, інші витрати, допоміжні, локальні, транспортні та фрахт (транспортування морем). Ці витрати відображені у Калькуляції під рахунок 23CR-12 від 26.05.2023 року, відповідно до якої вартість імпортованого товару становить 0,95 дол. США/кг. Націнка на імпортований товар становить 0,01 дол.США/кг, а тому продажна вартість імпортованого товару для Позивача склала 0,96дол.США/кг і висвітлена у доданих до митного оформлення документах.

Попри те, апеляційний суд погоджується із твердженням суду першої інстанції про те, що автоматичне спрацювання профілів ризику АСАУР не може бути безумовною підставою для відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів, а сама лише інформація з бази даних контролюючого органу про МД, яка була взята митним органом за основу при коригуванні митної вартості товару, не може бути достатнім доказом ціни, за якою відповідний товару за такою декларацією дійсно було був увезений до України, що митна вартість за відповідною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) не було оскаржене до суду та скасоване судом.

Водночас суд першої інстанції слушно зауважив, що джерелом коригування митної вартості задекларованих позивачем товарів за резервним методом є митна декларація №UA204020/23/29054 від 18.07.2023, однак оскаржувані Рішення не містять порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за другорядним методом (резервним).

Відповідно до приписів частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Окрім того, апеляційний суд звертає увагу на те, що адміністративний суд, керуючись принципом верховенства права, має розглядати право не як закон чи систему нормативних актів, а як втілення справедливості. Суд має спрямовувати своє провадження на досягнення справедливості, що і є правосуддям.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Частиною 2 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відтак, апеляційний суд вважає за можливе врахувати позицію Європейського суду з прав людини, яку він висловив у справі «Федорченко та Лозенко проти України» (заява № 387/03, 20 вересня 2012 року, п.53), відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумними сумнівом», тобто, аргументи сторони мають бути достатньо вагомими, чіткими та узгодженими.

У пункті 110 рішення Європейського суду з прав людини Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції» (Vastberga taxi Aktiebolag and Vulic v. Sweden № 36985/97) Європейський суду з прав людини визначив, що «…адміністративні справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення штрафних санкцій має саме суб`єкт владних повноважень».

Хоча ця справа стосується податкового спору, на переконання апеляційного суду, у ній закладено один з основних принципів забезпечення вирішення спорів у публічно-правовій сфері, зокрема, між суб`єктом приватного права і суб`єктом владних повноважень, який передбачає, що останній зобов`язаний забезпечити доведення в суді правомірності свого рішення, дії або бездіяльності, оскільки, в протилежному випадку, презюмується, що вони є протиправними.

Таким чином, на думку апеляційного суду, слід вважати вірним висновок суду першої інстанції про те, що відповідачем не доведено наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення позивачем митної вартості імпортованого товару за першим методом, що була підтверджена необхідними документами, а отже про відсутність належних підстав для коригування заявленої декларантом митної вартості оспорюваними Рішеннями.

Підсумовуючи викладене, на думку апеляційного суду, доводи апеляційної скарги, наведені на спростування висновків суду першої інстанції, не містять належного обґрунтування чи нових фактичних обставин, які б були безпідставно залишені без розгляду судом першої інстанції.

Порушень норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильного застосування норм матеріального права поза межами вимог апелянта та доводів, викладених у апеляційній скарзі, у ході апеляційного розгляду справи встановлено не було.

Оцінюючи доводи апелянта щодо помилкового вирішення судом першої інстанції питання про відшкодування ТОВ «Аль-Пак» витрат на послуги письмового перекладу за рахунок бюджетних асигнувань Митниці в сумі 2780 грн, апеляційний суд зазначає таке.

Відповідно до приписів частини 1 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно із частиною 3 статті 132 цього Кодексу до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду;

3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз;

4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Суд апеляційної інстанції погоджується із доводами апелянта про те, що склад та розмір витрат, пов`язаних із залученням перекладача, входить до предмета доказування у справі і на їх підтвердження суду мають бути подані належні, допустимі та достатні докази. Відсутність документального підтвердження витрат на залучення перекладача, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про їх відшкодування.

При цьому з наданої позивачем суду квитанції від 14.09.2023, виданої Бюро перекладів «асТра», неможливо встановити об`єкт та обсяг перекладу, а також належність оплачених позивачем послуг до справи, що розглядається.

З урахуванням наведеного апеляційний суд погоджується із доводами апелянта про те, що такі судові витрати ТОВ «Аль-Пак» не доведені, а тому не підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись статтями 241, 243, 308, 311, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ :

апеляційну скаргу Волинської митниці задовольнити частково.

Скасувати рішення Львівського окружного адміністративного суду від 14 травня 2024 року у справі №380/22217/23 у частині стягнення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Аль-Пак за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці витрат на послуги перекладача у сумі 2780 грн та у задоволені таких вимог відмовити.

У решті рішення Львівського окружного адміністративного суду від 14 травня 2024 року у справі №380/22217/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції лише у випадках, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Т. В. Онишкевич судді Р. П. Сеник Н. М. Судова-Хомюк